Гаряче
13 Бер 2026, Пт

Дрон “Герань-5”: як він вплинув на ефективність ППО та що про нього слід знати

Російська армія випробувала “Герань-5” як заміну крилатим ракетам. Фото: “АрміяInform”

У січні 2026 року Росія вперше застосувала новий ударний безпілотник Герань-5, який оснащений бойовою частиною вагою 90 кг.

Про його появу та використання повідомив експерт у галузі радіоелектронної боротьби та зв’язку, голова Центру радіотехнологій Сергій Флеш Бескрестнов.

“Герань-5 є черговим кроком ворога в напрямку створення економічної альтернативи крилатим ракетам”, – підкреслив Бескрестнов.

Він зазначив, що швидкість дрону в межах 500-600 км/год робить його майже недосяжним для вертольотів, а також ускладнює перехоплення з боку існуючих зенітних систем і мобільних вогневих груп.

В інфографіці зазначено, що Герань-5 призначений для ураження як наземних, так і повітряних цілей. Цей безпілотник не є повністю новим, адже він розроблений на основі іранського дрона-перехоплювача Karrar. Цей апарат здатний запускатися з винищувачів і може нести ракети класу “повітря-повітря”.

Новий безпілотник оснащений реактивним двигуном Telefly, схожим на той, що використовувався в Герані-3. Також дрон має 12-канальну систему супутникової навігації Комета, сучасні 3G та 4G модеми, а також трекер, заснований на мікрокомп’ютері Raspberry.

Герань-5 побудовано за класичною аеродинамічною схемою, причому більшість ключових елементів виконані за аналогією з іншими моделями в серії Герань.

Основні характеристики безпілотника включають дальність ураження близько 1 тис. км, максимальну висоту польоту до 6 км, а крейсерську швидкість — до 600 км/год. Довжина корпусу становить 6 м, а розмах крила — 5,5 м.

Окремо повідомляється про плани Росії запускати Герань-5 з авіаційних носіїв, зокрема штурмовиків Су-25, а також про можливість оснащення дрона ракетами Р-73 класу “повітря-повітря”.

Росія має великий арсенал ударних безпілотників на зразок Shahed-136 та їх модифікацій. Головне управління розвідки Міноборони у червні 2025 року попередило про існування модифікацій “Герань-2”, “Гарпія-А1” та понад 6 тис. аналогів під назвами “Гербера”.