«Хімічний посуд і його призначення»



Скачати 175,74 Kb.
Дата конвертації05.10.2017
Розмір175,74 Kb.
ТипУрок

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький обласний інститут післядипломної освіти

Відділ освіти Дунаєвецької райдержадміністрації

Хімічний посуд і його призначення.

Миття і сушка посуду.

Розробка уроків.

Вчитель хімії

Дунаєвецької зош І-ІІІ ст.

Гончар Майя Миколаївна


смт. Дунаївці

2010
Урок 2

Тема: «Хімічний посуд і його призначення».

Мета: ознайомити учнів з хімічним посудом, його призначенням. Тип: урок засвоєння нових знань.

Форми роботи: розповідь, демонстрації, лабораторний дослід.

Обладнання і реактиви: хімічний посуд: пробірки, колби, реторти, хімічні стакани, лійки, кристалізатори, скляні чашки, циліндри, колонки, склянки Тищенка і склянки Дрекселя, крапельниці, крапельні піпетки, трубки, бюкси, годинникові скельця, банки і склянки, сушильна дошка, сушильна шафа.

Хід заняття

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчання учнів, повідомлення теми, мети і завдань заняття.


  1. Призначення хімічного посуду;

  2. Класифікація;

  3. Миття хімічного посуду. Демонстрація приготування хромової суміші і миття посуду;

  4. Сушка посуду;

  5. Лабораторний дослід. Згинання і різання скляних трубок.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
ХІМІЧНИЙ ЛАБОРАТОРНИЙ ПОСУД

Хімічний лабораторний посуд можна класифікувати за різними ознаками: за матеріалом — посуд з простого скла (тонкостінний і товстостінний), з спеціального скла «пайрекс», з кварцу, з фарфору. За призначенням посуд можна поділити на посуд загального призначення (пробірки, стакани, колби, реторти, лійки, кристалізатори тощо) і спеціального призначення (склянки Дрекселя, склянки Вульфа, колби Вюрца тощо).



Пробірки. Пробірки — основний посуд для проведення фронтальних практичних і лабораторних робіт. У них можна проводити досліди з рідкими, твердими і газоподібними речовинами. Звичайні пробірки виготовляють з легкоплавкого скла, але для окремих робіт наша промисловість виготовляє пробірки із спеціального тугоплавкого скла або кварцу. Розміри пробірок 13120 мм; 15150 мм; 17150 мм; 18180 мм; 21200 мм. Найчастіше використовують пробірки, що мають розміри 15150 мм. Для напівмікроаналізу використовують пробірки 1080 мм. Крім звичайних, простих пробірок іноді застосовують градуйовані пробірки і центрифужні - з конічною нижньою частиною, а також пробірки з одним або двома боковими патрубками, для складання різних приладів під час лабораторних робіт.

Колби (мал. 45). Звичайні колби виготовляють з легкоплавкого скла.
Є такі види колб:

1) колба плоскодонна вузькошийкова, місткість 50, 100, 250, 500,


700, 1000 мл;

2) колба плоскодонна широкошийкова; завдяки широкій шийці в пробірці до колби можна робити кілька отворів, щоб вставляти кілька скляних









трубок, термометр тощо. Місткість колб- 100, 250, 500 і1000 мл;

3)колба круглодонна з вузькою довгою шийкою, застосовують для нагрівання на водяній або масляній бані при перегонці низькокиплячих рідин, що легко розбризкуються;

4)колбу круглодонну широкошийкову застосовують для перегонки із зворотним холодильником або для фракційної перегонки з дефлегматорами.
Нагрівають на водяній бані.
Місткість колб 100, 250, 500 і 1000 мл;

5)колба конічна вузькошийкова (Ерленмейєра) термостійка; нагрівання в ній здійснюється швидше і рівномірніше, ніж у круглодонній. Такі колби часто застосовують при титруванні. Місткість — 50, 100, 250, 500, 750 і 1000 м

6) колба конічна широкошийкова, застосовується для перегонки і екстрагування. Місткість — 50, 100, 250 і 500 мл.

Реторти. Реторти бувають двох тиів: без тубуса 1 з тубусом. Тубус буває з притертою пробкою або без неї. Місткість реторт буває від 0,25 до 1,0 л (рідше 2 — 3 л). Реторти, місткістю більш за 2 — 3 л, виготовляють лише на спеціальне замовлення.

Працюючи з ретортами, що мають тубус з притертою пробкою, слід; ввідразу після закінчення досліду, якщо реторта гаряча, вийняти пробку, тому що після охолодження зробити це бувае іноді душе важко. В кабінеті повинні бути реторти на 250 мл.



Стакани хімічні. Хімічні стакани виготовляють з тонкого скла і застосовують для розчинення, змішування і нагрівання рідин тощо. Вони бувають високі і низькі, з носиком і без нього. Місткість стаканів 50, 100, 300, 500, 750 і 1000 мл. Поводитися із стаканами слід обережно, тому що вони легко ламаються. Нагрівати стакани треба лише на азбестованій сітці.

Крім хімічних стаканів, у лабораторіях іноді застосовують товстостінні, так звані батарейні стакани, а також фарфорові стакани з носиком (великі і малі).



Лійки. Залежно від призначення лабораторні скляні лійки мають різноманітну форму і розміри. Виготовляють їх із скла або фарфору, а останнім часом з пластмас.

Звичайна конусна лійка призначена для фільтрування розчинів і для вливання рідин у посуд з вузькою шийкою. Щоб рідина стікала краще, нижній кінець лійки скошений. Діаметри лійок бувають 35, 55, 70, 100, 150 і 200 мм

Для насипання порошків застосовують лійки з широкою короткою трубкою.

Лійки запобіжні з петлею і кульковим розширенням (мал. 46, а) застосовують у різних приладах для добування газів (апарат Кіппа, Вульфа та ін.). Частина рідини, яку вливають в апарат, залишається у петлі і є водяним затвором. В кабінеті повинно бути 2 запобіжних лійки,

Лійки ділильні (мал. 46, б) призначені для розділення двох рідин, що не перемішуються між собою, або для екстрагування речовин. Ці лійки виготовляють з товстого скла. Вони мають кран біля вихідного отвору і притерту пробку в шийці. Місткість лійок від 50 мл до кількох літрів. Працюючи з лійкою, слід наливати рідини в таких кількостях, щоб загальний їх об'єм не перевищував 3/4 місткості лійки.

Мал. 46. Лійки лабораторні - -




Л і й к и к р а п е л ь н і (мая, 48, в) бувають кулястої або циліндрічної форми, з краном для вихідного отвору і з притертою пробкою.

х застосовують, коли треба пускати рідину по краплях. У кабінеті повинно бути 3 кульових крапельних лійки на 60—100 мл і 3 циліндричних такої самої місткості.

Л і й к и Б ю х н е р а (мал. 47) виготовляють з фарфору. Вони мають сітчасте дно і застосовуються для фільтрування під зменшеним тиском. Діаметри лійок № 1 — 88 мм, № 2 — 128 мм, № 3 —175 мм, № 4 —230 мм.

Кристалізатори, скляні чашки. Кристалізатор — низький товстостінний циліндричний посуд з носиком або без нього. Застосовують їх для кристалізацації, солей з розчинів. Іноді в них проводить нагрівання (тільки на водяній бані).

Скляні конічні чашки виготовляють з товстого скла. Вони використовуються головним чином під час фронтальних робіт як пневматичні ванни.

Коли газ збирають у великі циліндри або банки, треба підібрати чашку досить великих розмірів, Щоб, кола циліндр наповниться газом, витиснута в нього вода не вилилася на стіл. Чашки бувають діаметром 125, 190, 250, 300 мм.

У кабінеті повинні бути чашки діаметром 190 мм на кожний стіл, а ще краще —на кожне робоче місце.

Циліндри, колонки, дзвони.
Циліндр для збирання газів має рівний шліфований край і закривається пришліфованою пластинкою.

Циліндри для ареометра мають розміри: 30 х 250 мм, 40 х 300 мм або 50 х 400 мм. Для визначення густини рідини її наливають у циліндр на 3/4 його об'єму і обережно опускають відповідний, ареометр. Поділки на ареометр, що збігаються з меніском рідини, показують її густину.

Циліндр з носиком без поділок призначений для вливання рідин у посуд, для осадження часток з рідини і. для деяких демонстраційних дослідів, Місткість циліндрів:100, 250, 500, 1000 мл.

Колонки (турми) Фрезеніуса призначені для сушіння газів за допомогою гігроскопічних твердих речовин, наприклад, хлористого кальцію, натронного вапна та ін. їх виготовляють з товстого скла у формі циліндра з перехватами внизу (приблизно на 1/4 висоти від дна). Колонки бувають кількох типів і розмірів (мал. 48).

Колонки з двома тубусами (вгорі і внизу) із скляною пробкою — найпоширеніший тип. Іноді колонки виготовляють з одним нижнім тубусом і без пробки. Місткість колонок 250—350 мл. Під час користування в місця звуження вставляють скляну вату і насипають доверху твердий поглинач (грудочки). Для сушіння газів можна використати сірчану кислоту, змочивши нею скляні буси або грудочки битого скла. Змочування кислотою проводять у самій колонці.

Для монтування демонстраційних установок часто користуються поглинальною колонкою з тонкостінного скла з трьома тубусами, її розміри: висота 220 мм, діаметр середньої частини 38мм, діаметр шийки 29 мм.

Дзвони лабораторні скляні бувають трьох основних видів: прості, з тубусом і з кнопкою та рантом.

Дзвін простий з кнопкою без ранта (тип КК) призначений для оберігання приладів від пилу. Розміри дзвонів 150 х 150 мм; 150 х 180мм; 230 х 230 мм. В кабінеті повинно бути 2 дзвони (бажано великих розмірів).

Дзвін з тубусом застосовують для спалювання речовин (наприклад, червоного фосфору).



Мал. 49. Склянки Тищенка і Дрекселя.

Дзвін з кнопкою (ручкою) і шліфованим рантом застосовують для герметизації накритих ним приладів або для повітряного насоса. Розміри дзвона: 180 х 180 мм; 200 х200 мм, 250 х 200 мм; 260; к 250 мм; ,350 х 260 мм,

Для накривання високих приладів, наприклад, мікроскопів, виготовляють дзвони: із скляною ручкою і рантом (тилу КМ) (висота 450 мм, діаметр 250 мм).

Склянки Тищенка і склянки Дрекселя. Склянка Тищенка для промивання газів (мал. 51, а) має суцільну вертикальну перегородку з невеликим отвором біля дна. Якщо в одне з відділень склянки впускати газ, то він витисне рідину з цього відділення у сусіднє і почне проходити у вигляді бульбашок крізь промивну рідину.

Склянка для сушіння газів твердими речовинами має скляну перегородку, що не дістає до дна на 1 см по всій ширині. Широка шийка нижньої частини склянки закривається скляною притертою пробкою. На практиці часто використовують комплекти склянок Тищенка різної форми і розмірів.

Для промивання і сушіння газів можна використати склянки Дрекселя (мал. 49, б) з порожнистою пришліфованою пробкою, що має збоку відвідну трубку з кулястим розширенням. Склянки бувають місткістю 100, 250, 500 мл.

Склянки двошийкові і тришийкові (мал. 50). Двошийкові склянки без тубуса (склянки Вульфа) призначені для поглинання очищення і сушіння газів. Іноді їх застосовують як реакційний посуд, якщо реакція йде без нагрівання, а також як запобіжний посуд під час роботи з водостру-










Мал. 50. Склянки Вульфа.

минним насосом. Іноді двошийкові склянки мають внизу тубус, що дає змогу вливати рідини, не порушуючи роботи установки. Тришийкові склянки дають змогу вставляти у склянку термометр. Місткість цих склянок 250, 500 і 1000 мл.



Крапельниці, крапельні піпетки. Крапельниця — пляшечка для рідин, що витрачаються краплинами. В школах крапельниці виготовляють в невеликих пляшечок (з-під пеніциліну), в які вставляють гумові пробки 8 крапельною піпеткою. Останнім часом наша промисловість почала виготовляти крапельниці на 50 мл з тонкостінного скла у вигляді чайничка з тубусом.

Хлоркальцієві і U- подібні трубки. Хлоркальцієві трубки бувають різних форм і розмірів, застосовуються для сушіння газів. Розміри звичайної трубки з однією кулькою: довжина 10—15 см, діаметр 12—15 мм.

Бюкси, годинникові скельця. Для зважування на аналітичних і нерідко на технічних терезах використовують бюкси і годинникові скельця. Розміри бюкс 35 х 30; 40 х 40, 50 х 30 і 60 х мм

Банки і склянки. Для збереження реактивів, сипких речовин і рідин у кабінеті повинен бути великий асортимент банок і склянок.
Закріплення знань.

  1. Які пробірки і для чого використовуються?

  2. Які і для чого використовуються колби?

  3. Які і для чого використовуються стакани?

  4. Які і для чого використовуються лійки?

  5. Які і для чого використовуються реторти, кристалізатори, циліндри?


Лабораторний дослід 1

Тема. Згинання і розрізання скляних трубок.

Мета: навчитись згинати і розрізати скляні трубочки.

Обладнання і матеріали: скляні трубочки, спиртівка, напильник.



Хід роботи

Завдання 1. Зігнути скляну трубочку. Для цього потрібно нагріти в полум’ї пальника скляну трубочку в тому місці, де потрібно зігнути, тримаючи скляну трубочку так, як показано на мал.(53 ) і повертаючи її коловими рухами.

Завдання 2. Розрізати скляну трубочку. Для цього на трубочці наносять надріз напильником в декілька міліметрів довжиною, так як показано на мал. ( 51). Зробивши надріз, трубку ламають, при чому великі пальці обох рук впираються в зовнішню стінку трубки зі сторони протилежної надрізу, як показано на мал. ( 52 )


мал..51 мал. 52

мал..53

Домашнє завдання:

Намалювати або пересканувати різні види хімічного посуду і знати його призначення.



Урок 3

Тема: Миття і сушка хімічного посуду

Мета: Ознайомити учнів із способами миття хімічного посуду і його сушкою. Навчити готовити мийні засоби, мити і сушити хімічний посуд; різати і згинати скляні трубки.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Форми роботи: розповідь вчителя, демонстраційний експеримент, лабораторний дослід.

Обладнання: пробірки, склянки, скляні трубочки, спиртівка, сірники, напильник, реактиви: калію дихромат, концентрована сульфатна кислота, вода, миючий засіб, луг, сода, натрій ортофосфат, хлоридна кислота (2%), щавлева кислота.

Хід уроку

  1. Організація класу.

  2. Актуалізація знань.

  1. Як класифікують хімічний посуд?

  2. Перерахувати який посуд використовується в хімічній лабораторії?

  3. Для чого призначені пробірки, колби, циліндри, лійки…?

  1. Вивчення нового матеріалу.

Миття хімічного посуду

Чистота посуду – одна з умов правильних результатів досліду.

Є фізичний і хімічний способи миття посуду. Фізичний спосіб – це миття хімічного посуду водою за допомогою йоржиків, клаптиків паперу тощо.

Найбільш вживані йоржики зображені на малюнку 4 і 5. Для лаборантської потрібні також і інші йоржики: для колб, стаканів, і ступок (мал..2) для бюреток, мензурок (мал.. 1). Рідко потрібні йоржики (мал.. 3) для дуже великого посуду, (мал. 6) – для тонких трубочок і (мал.. 7) – для товстих трубочок.





Йоржики для миття посуду

Солі та інші розчинні у воді реактиви відмивають гарячою водою або пропарюють посуд водяною парою. Посуд, в якому був жир, миють розчинами лугів, соди, натрій ортофосфату, гірчиці, миючих порошків, бензину тощо. Хімічний спосіб миття – це використання таких миючих засобів, які вступають у реакцію з речовиною, що забруднила посуд. Наприклад, посуд забруднений: 1) нерозчинними у воді карбонатами і основами миють 2%-им розчином хлоридної кислоти; 2) з домішками фенолу – розчином їдкого натру; 3) краплями аніліну, - розчином хлоридної кислоти; 4) Мангану (ІV) оксидом, - кислим розчином Ферум (ІІ) сульфатом, розчином щавлевої кислоти; 5) Ферум (ІІ) Сульфітом, - хромовою cумішшю. ( З хромовою cумішшю треба поводитись обережно, мити посуд під наглядом вчителя, у витяжній шафі ).



Приготування хромової суміші

Для приготування суміші слід мати запас розчину Калій дихромату (1 кг K2Cr2O7 на 2,5 л води). Перед використанням до 100 мл цього розчину доливають 320 мл концентрованої сульфатної кислоти (р=1,84). Утворюється гарячий розчин, який добре окислює органічні речовини. Якщо хромова суміш не діє, то посуд з нею залишають на ніч.



Сушка посуду

Вимитий посуд споліскують дистильованою водою. Посуд вважається чистим, якщо при споліскуванні вода рівномірно змочує стінки і не затримується на них окремими краплинами. Вимитий посуд висушують, ставлячи його догори дном, на сушильній дошці, сушильній шафі, на етажерці.



IV.Закріплення знань.

Лабораторний дослід 2

Тема: Миття посуду

Мета: навчити учнів мити посуд використовуючи різні засоби.

Обладнання і реактиви: брудний посуд, миючий засіб, сода, хлоридна кислота, йоржики.

Хід роботи

Завдання 1. Вимити брудний посуд, використовуючи миючий засіб і йоржик.

Завдання 2. Для посуду, який не вдалося вимити вказаним способом, використати луг, кислоту та інші засоби.

Домашнє завдання:

Зробити розрахунки для приготування 200 г розчину соди з масовою часткою речовини 5%.



Література:

  1. В.Н. Верховский, А.Д. Смирнов «Техника химического експеримента» Том І, М.: «Просвещение», 1973.

  2. В.М. Коновалов, Л.І. Мамонтова, Хімічний кабінет в середній школі. К.: «Радянська школа», 1971.

Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Хімічний посуд і його призначення» iconУрок з теми: хімічні вла стивості середн
Наочність: необхідні набори хімічних реактивів; хімічний посуд; періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва; таблиця розчинності,...
«Хімічний посуд і його призначення» iconАграрно – економічний коледж пдаа кабінет хімії Робочий зошит для лабораторних та практичних робіт з навчальної дисципліни «Фізична та колоїдна хімія»
Перш ніж виконувати хімічний дослід потрібно чітко визначити мету даної роботи, уважно прочитати її опис, умови І порядок проведення,...
«Хімічний посуд і його призначення» iconМета: навчальна
Д.І. Менделєєва, повторити І узагальнити знання з теми, закріпити вміння за електронною формулою атома визначати хімічний символ...
«Хімічний посуд і його призначення» iconКласифікація веб-сторінок
На ній, як правило, розкривається тематика сайта, його призначення, наводяться дані про розробників, пояснюється, які матеріали можна...
«Хімічний посуд і його призначення» iconТема: Резюме. Мета
Мета: пояснити призначення та різновиди резюме, ознайомити з реквізитами документа, навчати визначати його складники, формувати...
«Хімічний посуд і його призначення» iconОголошення Краси як єдиної мети мистецтва; призначення поета і поезії видобувати красу з усього (навіть зі зла) і зберігати її духовну цінність для вічності
Ця книга стала своєрідною епопеєю людської душі. Невипадково ще сучасники Бодлера порівнювали його з Данте, бо в "Квітах зла" показана...
«Хімічний посуд і його призначення» iconАвтобіографія це документ, у якому особа, що скла­дає його, подає опис свого життя та діяльності в хро­нологічній послідовності
Автобіографія має бути вичерпною й лаконічною, може писатися від руки або з використанням технічних засобів. Залежно від призначення...
«Хімічний посуд і його призначення» iconРішення 27 червня 2017 року Київ №1792/0/15-17 Про внесення подання Президентові України про призначення Васильченко Т. В. на посаду судді господарського суду міста Києва
Про внесення подання Президентові України про призначення Васильченко Т. В. на посаду судді господарського суду міста Києва
«Хімічний посуд і його призначення» icon«Особливості функціонування системи крові у різні вікові періоди та її функції»
Внаслідок цього хімічний склад плазми крові, лімфи та міжтканнної рідини багато в чому однакові. З віком значних змін хімічного складу...
«Хімічний посуд і його призначення» iconРобота з клавіатурним тренажером
Пк, їх призначення та розміщення, ознайомитися з видами клавіатур; попрацювати з клавіатурними тренажерами, визначити швидкість введення...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка