Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А



Скачати 154,27 Kb.
Дата конвертації28.04.2017
Розмір154,27 Kb.

УДК 94

Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект
студент І курсу магістратури Разумович Д.А.

Донецький національний університет, історичний факультет


Науковий керівник — к.і.н., доц. Л.Г. Шепко
Питання історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму привертали до себе увагу вчених різних країн впродовж останніх двохсот років. При цьому національні особливості історіографії значно позначалися на їхньому вивченні. Так зарубіжна історіографія, багатша за вітчизняну, тому що почала розвиватися раніше та завжди мала більші матеріальні можливості. Західна історіографія поліцентрична, вона представлена великою різноманітністю наукових шкіл і напрямів. У той же час ми далекі від того, щоб ставитися до зарубіжних робіт з надмірним пієтетом, що помітно проявляється в останнє десятиліття, і прекрасно бачимо як їх переваги, так і недоліки. Що стосується вітчизняної історіографії, то питання історії містобудування Александрії не отримали значного висвітлення в роботах вітчизняних учених. До деяких аспектів історії містобудування та архітектури Александрії, вітчизняні дослідники зверталися, головним чином, у рамках вивчення самого елліністичного періоду.

Нам видається доречним розглянути історію дослідження містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму, використовуючи аналітичний, проблемний та хронологічний підходи.

В історичній науці процес дослідження окресленого питання можливо розділити на чотири періоди, з досить умовними хронологічними межами, але зі специфічними рисами, властивими кожному з них.

Перший період дослідження історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму (до кінця ХІХ століття).

Перші кроки в досліджені історії містобудування античної Александрії були зроблені під час експедиції Наполеона Бонапарта до Єгипту у 1798-1801 роках. У поході Наполеона супроводжували близько 160 дослідників та 400 граверів, які збирали всіляку інформацію щодо історії країни фараонів. Згодом, а саме з 1809 по 1829 ріки в Парижі виходить серія публікацій під назвою «Опис Єгипту, або збір спостережень та досліджень, котрі було зроблено в Єгипті під час експедиції французької армії» [Description de l'Égypte, ou Recueil des observations et des recherches qui ont été faites en Égypte pendant l'expédition de l'armée françai], котра являє собою фундаментальний науковий опис давнього та сучасного Єгипту, а також його природної історії [1].

Єгипетський похід поклав початок народженню нової науки – єгиптології. Починається нова доба — доба «моди на Єгипет».

У 1865 році Наполеон, який виявляв значний інтерес до військових походів Юлія Цезаря, запросив детальну мапу Александрії, необхідну йому для підготовки власної книги, присвяченої відомостям з життя великого полководця. Махмуд Бей (Махмуд ель-Фалакі) був відомим інженером і астрономом, знайомим з основами картографічних досліджень. Саме він допомагав Наполеону в складанні мапи античної Александрії. Нажаль, Наполеон так і не закінчив свою роботу, присвячену біографії Юлія Цезаря, до якої мали увійти складені Махмуд Беєм мапи. Результати своєї роботи - гіпотетичний план прадавньої Александрії, який включав Східну та Королівську Гавані, Махмуд ель-Фалакі видав у 1872 році [2]. Цей план і сьогодні являє величезну цінність, хоча зроблені пізніше відкриття сприяли його уточненням і коректуванням. Однак, як і раніше залишається сумнівним, чи відповідає план, ель-Фалакі, що відтворює мережу найважливіших вулиць римської Александрії, плану міста часів Птолемеїв.

У 1888 році з’являється праця, в якій також робиться спроба відтворити план і архітектурний комплекс античної Александрії, опираючись як на археологічні знахідки, так і на літературні свідчення античної традиції [3].

У 1892 році було створено Грецько-Римський музей, його директором став італійський археолог Джузеппе Ботті. Саме під егідою цієї установи виходять перші праці, присвячені некрополям Александрії та храмовому комплексу – Серапіуму [4]. Важливим внеском у дослідження історії містобудування Александрії стала праця Дж. Ботті «План міста Александрії доби Птолемеїв» [Plan de la Ville d'Alexandrie à l'Époque Ptolémaïque], яка частково відтворює план і архітектурний комплекс античної Александрії [5].

У 1895 році британський археолог Девід Джордж Хогарт оприлюднив працю «Доповідь про перспективи досліджень в Александрії» [Report on prospects of research in Alexandria], присвячену дослідженню Александрії [6]. Робота цього археолога містить багато необ’єктивних суджень. Працюючи в Єгипті у 1894-1895 роках, Д. Хогарт відвідав і Александрію, провівши поверхове археологічне дослідження міста. Сповнений вражень від великої кількості монументальних споруд та археологічного матеріалу у Верхньому Єгипту та інших країнах Середземномор’я Д. Хогарт був упевнений, що Александрії немає чого відкрити для наукового світу.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття вчені звертаються до проблем історії містобудування та архітектури Александрії в рамках загального вивчення елліністичного Єгипту. Це пов’язано з незначним інтересом до історії цього регіону, а також через те, що Александрія не могла конкурувати з Верхнім Єгиптом по кількості монументальних пам’яток і рівнем їх збереженості. Серед найбільш відомих можна виділити праці Джона Пентланда Магаффі [7], Едвіна Роберта Бівана [8] та Августа Буше-Леклерка [9].

Що стосується вітчизняної історіографії, то історія містобудування й архітектури Александрії Єгипетської не отримала значного висвітлення в роботах російських і українських учених. До деяких аспектів її історії зверталися, головним чином, у рамках вивчення самого елліністичного періоду, проте, хотілося б відзначити монографію А.Н. Деревицкого «Про початок історико-філологічних занять у прадавній Греції» [10], яка дотепер є єдиним фундаментальним дослідженням у вітчизняній науковій літературі по історії виникнення й розвитку філологічної науки. Тут автор, на основі ретельного вивчення джерел, намагається представити обладнання й організацію Александрійського Мусейона й Бібліотеки, що примикала до нього. Велика увага приділяється наукової діяльності вчених, їхнім філологічним і бібліографічним вишукуванням.

Таким чином, ми прийшли висновку, що перший період дослідження історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму характеризується наступним:

- активізацією інтересу єгипетських та західноєвропейських дослідників до історії та археології міста;

- найбільший інтерес викликало питання топографії античної Александрії, і як результат – спроби відтворити план і архітектурний комплекс міста;

- поява перших дослідних установ, таких, як Грецько-Римський музей.

- створення загальних робіт з історії елліністичного Єгипту, які допомагають зрозуміти історичні умови формування архітектурного вигляду міста;

- праці дослідників мають ряд недоліків: некритичне відношення до історичних джерел, багатослівність викладу, тенденція до створення громіздких загальних курсів історії Єгипту, переказ фактів і майже повна відсутність проблематики дослідження. Перші праці європейських учених були простим переказом античних авторів. Також варто відмітити малу кількість спеціальних робіт, присвячених конкретним питанням з історії Александрії.

Ми бачимо, що перший період дослідження міста мав ряд недоліків, проте, він був необхідним, для того, щоб нагромадити історичний матеріал, реконструювати сам хід подій і їх хронологію.

Другий період дослідження історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму (перша половина ХХ століття).

У 1908 році з’являється праця Е. Сігліна й Т. Шрайбера «Некрополь Ком-еш-Шукафа: розкопки та дослідження» [Die Nekropole von Kom-esch-Schukafa: Ausgrabungen und Forschungen] присвячена вивченню архітектурного стилю некрополя Ком-еш-Шукафа [11].

У першій половині ХХ століття також з’явилися перші роботи, присвячені питанням топографії та історії некрополя Анфуші. Серед них варто відзначити працю Джузеппе Ботті «План міста Александрії доби Птолемеїв» [Plan de la Ville d'Alexandrie a l'epoque Ptolemaique] видану у 1898 році [12] та працю Еварісто Бречча «Александрія при Єгипті: путівник по давньому та сучасному місту, та Грецько-римському музею» [Alexandrea ad Aegyptum: a guide to the ancient and modern town, and to its Graeco-Roman museum] видану у 1922 році [13]. Ці дослідження містять багато цінного матеріалу, проте, нажаль, не дають ясної картини про історію й архітектуру некрополя Анфуші.

У 1921 році французький інженер Гастон Жонде видав роботу «Історичний атлас міста та порту Александрії. Матеріали з географії компанії султана. Видані під егідою Його Величності Фуада Ахмеда (султану Єгипту)» [Atlas historique de la ville et des ports d'Alexandrie.Mémoires présentés à la Société Sultanieh de géographie. Publiés sous les auspices de sa Hautesse Ahmed Fouad (Sultan d'Egypte)], присвячену топографії та архітектурі Західного Порту Александрії [14]. Г. Жонде дослідив та детально описав залишки споруд стародавнього порту, зокрема масивний кам’яний хвилеріз, який розташовувався на північ від сучасного узбережжя у відкритому морі.

На початку ХХ століття вчені не полишають спроби відтворити план і архітектурний комплекс античної Александрії, використовуючи в якості бази для своїх досліджень археологічні джерела та літературні свідчення античної традиції [15].

У 20-ті роки ХХ століття Еварісто Бречча розпочав роботу над каталогом усіх відомих на той час гробниць і некрополів Александрії. Перші частини його роботи були видані у 1932 та 1933 роках у щорічнику грецько-римського музею [16]. Роботу Е. Бречча продовжив Ахілл Aдріані, під його керівництвом виходять наступні частини каталогу видані у 1934, 1936, 1940 та 1952 роках. Як і попередні видання, вони були опубліковані у щорічнику грецько-римського музею [17].

У 1946 році з’явилася праця Алана Роу присвячена дослідженню архітектури та топографії великого храму Серапісу [18]. У роботі детально описано виявлені в ході розкопок залишки фундаменту храму, а також святилище Харпократа, яке розташовувалося поряд з храмом.

Таким чином, ми прийшли висновку, що другий період у дослідженні історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму характеризується наступним:

- зменшення інтересу західноєвропейських дослідників до історії та археології міста;

- як і попередній етап він характеризується накоченням історичного матеріалу (відкриття і дослідження значних археологічних комплексів);

- для робіт характерна поверховість;

- з’являються перші праці, написані на основі досліджень підводної археології. Це перш за все роботи присвячені дослідженню топографії Західного та Східного Портів Александрії.

Ми бачимо, що другий період дослідження міста, як і перший період, мав ряд недоліків, проте, він був необхідним, для того, щоб нагромадити історичний матеріал, реконструювати сам хід подій і їх хронологію.

Третій період у дослідженні історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму (60-ті — 90-ті роки ХХ століття).

Після досить тривалого періоду затишку, пов’язаного із серією конфліктів, в яких Єгипет після Другої Світової війни приймав активну участь, у 60-х роках ХХ століття настала ера нових досліджень.

З другої половини XX століття інтерес до історії Александрії помітно виріс. Ученими досліджувалися політичні й соціально-економічні аспекти її історії, обговорювалися такі питання, як причини заснування міста, роль грецького поліса в новій організації елліністичних держав, а також проблема цивільного населення Александрії [19].

Увагу вчених, крім питань, пов’язаних з економікою та соціально-економічними відносинами в Александрії, привертало також її наукове і культурне життя. Серед досліджень, присвячених цій темі, можна виділити роботи англійських учених Дж. Сартона «Історія науки. Елліністична наука й культура наприкінці ІІІ століття до нашої ери» [History of Science: Hellenistic Science and Culture in the last three centuries B.C.] [20] і Р. Пфейффера «Історія класичної освіченості із часу виникнення до кінця елліністичної епохи» [History of Classical Scholarship from the beginning to the end of the Hellenistic Age] [21]. У даних роботах досліджуються питання, пов’язані з організацією наукової школи в Александрії і її місці в історії світової науки й культури.

Активно досліджується історія та архітектура міста, розглядаються причини екологічних та природних проблем. Це роботи - Н. Девіса «Золоте місто» [Alexandria: The Golden City], Мохамеда Абделя-Хамада «Екологічна та соціальна структура Александрії» [The Ecological and Social Structure of Alexandria] [22].

Цінним внеском у вивчення історії Александрії Єгипетської стала тритомна робота англійського дослідника П. Фрезера «Александрія Птолемеїв» [Ptolemaic Alexandria] [23]. Використовуючи всілякі джерела - античну літературу, написи, папіруси, і, опираючись на попередню історіографію, автор розглядає політичне, культурне та релігійне життя елліністичної Александрії. Ця робота й донині залишається одним з найбільш повних і фундаментальних досліджень з історії столиці Птолемеїв, а всі свої висновки та припущення П. Фрезер ретельно аргументує, посилаючись при цьому на джерела, які в оригіналі повністю наводить в іншому томі роботи.

Що стосується вітчизняної історіографії, то історія містобудування й архітектури Александрії Єгипетської не отримала значного висвітлення в роботах російських і українських учених. До деяких аспектів історії міста зверталися, головним чином, у рамках вивчення самого елліністичного періоду, тут варто відмітити роботи С.І. Ковальова, А.Б. Рановича, Т.В. Блавацької, Є.С. Голубцової, А.І. Павловської [24].

Для висвітлення питання александрійського громадянства й статусу Александрії дуже важливі роботи О.С. Шофмана «Східна політика Олександра Македонського» [25] і «Грецький поліс на елліністичному Сході» Г.О. Кошеленко [26]. Дослідники, ретельно аналізуючи джерела й історіографію (яка дуже широко представлена в цих роботах), намагаються визначити завдання містобудівної політики Олександра, статус, заснованих їм міст, і місце грецького поліса в рамках елліністичної монархії.

Велике значення, при розгляді питання має проблема наукового й культурного життя Александрії, висвітлена в книзі І.Д. Рожанського «Історія природознавства в епоху еллінізму й Римської імперії» [27], стаття Г.П. Чистякова «Елліністичний Мусейон (Олександрія, Пергам, Антіохія)» [28] і дослідження Е.Д. Фролова «Греція в епоху пізньої класики (Суспільство. Особистість. Влада.)» [29].

Питання архітектури та містобудування Александрії зокрема, та елліністичного світу в цілому знайшли своє відображення в праці М.І. Брунова «Нариси з історії архітектури» [30], в якій дається невелика характеристика архітектурного вигляду елліністичної Александрії. У роботах В.М. Володимирова «Єгипет. Архітектура. Скульптура. Живопис (Пропорції в єгипетській архітектурі» [31], «Особливості стилю єгипетської архітектури» [32], «Єгипетський ордер» [33], «Стильові особливості єгипетських колон» [34], «Пропорції в єгипетській архітектурі» [35]; Х.А. Кінк «Давньоєгипетський храм» [36]; В.В. Павлова «Архітектура Давнього Єгипту» та «Про монументальність в єгипетському мистецтві» [37] подається загальне уявлення про розвиток елліністичної архітектури [38].

І.А. Ладинін у своїх працях неодноразово піднімав питання щодо проблем грецько-єгипетського синтезу в різних аспектах релігійного життя Александрії [39].

Таким чином, ми прийшли висновку, що третій період у дослідженні історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму характеризується наступним:

- Збільшення інтересу вітчизняних і західноєвропейських дослідників до історії, археології та топографії античної Александрії.

- Поява перших фундаментальних досліджень присвячених історії та археології міста, проте, головна увага приділялася економічному, науковому і культурному життю міста, соціально-економічним відносинам в Александрії.

- Як і попередні етапи він характеризується накочення історичного матеріалу, проте з’являються перші монографічні дослідження присвячені історії міста.

Четвертий період у дослідженні історії містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму (90-ті роки ХХ століття — перше десятиліття ХХІ століття).

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття інтерес до історії давньої Александрії в іноземних дослідників не зменшився. Зараз у місті широко розвернули наукову діяльність два великих міжнародних інститути: «Європейський інститут підводної археології», яким керує Франк Годдіо [40], та «Центр дослідження Александрії», який очолює Жан Ів Імперор [41]. Діяльність цих установ супроводжується активною видавничою діяльністю.

У 1998 році вийшов ряд робіт Жана Іва Імперора всі вони написані на основі багатого археологічного матеріалу виявленого під час робіт, проведених Центром дослідження Александрії. Серед них варто відзначити: «Повторне відкриття Александрії» [Alexandria rediscovered] [42] та «Александрія -1» [Alexandrina 1] [43], «Александрійський маяк: диво знову» [Le Phare d'Alexandrie: la merveille retrouvee] [44].

Цього ж року вийшла колективна праця науковців Європейського інституту підводної археології. Їхня робота присвячена спробам реконструкції Царського кварталу стародавньої Александрії. Головна мета - відтворити топографічний план цієї місцевості. Як і попередня робота, вона написана на основі багатого археологічного матеріалу[45].

В останні роки питання мистецтва й архітектури Александрії піднімалися в працях багатьох закордонних дослідників, серед яких варто назвати С-А. Ештона [46], Дж. Маккензі [47], та інших [48]. Дослідженню поховальних комплексів елліністичної Александрії присвячена праця М.С. Веніт «Монументальні гробниці Александрії. Театр приречених» [Monumental Tombs of Alexandria. The Theater of the Dead] [49].

Що стосується російської пострадянської історіографії хотілося б відзначити також новітні дослідження І.А. Ладиніна в галузі ідеологічної і релігійної політики Птолемеїв, у яких докладно розглядається проблема грецько-єгипетського синтезу в культурному житті птолемеївської держави [50], а також роботи М.Ю. Сірової присвяченої дослідженню питання про трансформацію грецьких традицій у галузі політики, культури та релігії в Александрії Єгипетській періоду III - першої половини II століття [51].

Отже, виходячи з вищесказаного, слід зазначити, що в науці пророблена велика робота з вивчення історії Александрії Єгипетської, однак питання історії містобудування ще остаточно не вирішенні, через нагромадження нового матеріалу і явна недостатність розробленості даного сюжету у вітчизняній науці, роблять цю тему надзвичайно актуальною.


Список литературы:


  1. Description de l'Égypte, ou Recueil des observations et des recherches qui ont été faites en Égypte pendant l'expédition de l'armée française. Planches: Antiquités. Volume V. Planches № 31-41.— Paris: De L’imprimerie royale, 1822.; Description de l'Égypte, ou Recueil des observations et des recherches qui ont été faites en Égypte pendant l'expédition de l'armée française. Antiquités, Descriptions. Volume II. Chapitre XXVI: D’Alexandrie et de ses environs.— Paris: De L’imprimerie royale, 1818.

  2. Mahmud Bey el-Falaki. Mémoire sur l'antique Alexandrie: ses faubourgs et environs découverts, par les fouilles, sondages, nivellements et autres recherches / Mahmud Bey el-Falaki. — Copenhagen: Imprimerie de Bianco Luno, par F. S. Muhle, 1872. — 132 p.

  3. Tassos Dēmētrios Neroutsos. L'Ancienne Alexadrie. Etude archeologique and topographique / Tassos Dēmētrios Neroutsos. — Paris: Ernest Leroux, 1888 — 132 p.

  4. Botti D.G. L'Acropole d'Alexandrie et le Sérapeum d'après Aphtonius et les fouilles; mémoire présenté à la Société archéologique d'Alexandrie à la séance du 17 août 1895 / D.G. Botti. — Alexandrie: Imprimèrie générale L. Carrière rue du télégraphe, 1895. — 32 p.

  5. Botti G. Plan de la Ville d'Alexandrie à l'Époque Ptolémaïque: Monuments et localités de l'ancienne Alexandrie d'après les écrivains et les fouilles: Mémoire présenté à la Société Archéologique / G. Botti. — Alexandria: Imprimerie générale L. Carrière, 1898. — 138 р.

  6. Hogarth D.G. Report on prospects of research in Alexandria. Reprint from the Archaeological Report of the Egypt Exploration Fund, 1894-1895 / D.G. Hogarth, E.F. Benson. — London: MacMillan & Co, 1895. — 33 p.

  7. Mahaffy J. P. A history of Egypt. The Ptolemaic Dynasty / J. P. Mahaffy. — London: Methuen and Co Limited, 1899. — 261 p.

  8. Bevan E.R. A history of Egypt under the Ptolemaic dynasty (The House of Ptolemy) / E.R. Bevan. — London: Methuen Publishing, 1927. — 409 р.

  9. Bouche-Leclerq A. Histoire des Lagides: Іn 4 t. / A. Bouche-Leclerq. — Paris: Ernest Leroux, 1903-1907. — Tome I: Les cinq premiers Ptolemees (323-181). — 1903. — 404 p.; Tome II: Decadence et fin de la dynastie (181-30). — 1904. — 410 p.

  10. Деревицкий А.Н. О начале историко-литературных занятий в Древней Греции / А.Н.Деревицкий. — Харьков: Типография А. Даре, 1891. — VIII, 227 с.

  11. Sieglin von E., Schreiber T. Die Nekropole von Kom-esch-Schukafa : Ausgrabungen und Forschungen / Ernst von Sieglin, Theodor Schreiber // Ausgrabungen in Alexandria, unter Leitung Ernst von Sieglin; Theodor Schreiber; Bissing Friedrich Wilhelm, Freiherr von; Giuseppe Botti; E Fiechter; Ferdinand Noack; Alfred Schiff; August Thiersch; Hermann Thiersch; V. Gardthausen; Jean Paul Richter; Rudolf Pagenstecher; Siegfried Loeschcke. — Leipzig: Giesecke & Devrient, 1908. — Vol.1. — S. 19.

  12. Botti G. Plan de la Ville d'Alexandrie à l'Époque Ptolémaïque: Monuments et localités de l'ancienne Alexandrie d'après les écrivains et les fouilles: Mémoire présenté à la Société Archéologique / G. Botti. — Alexandria: Imprimerie générale L. Carrière, 1898. — 138 р.

  13. Breccia E. Alexandrea ad Aegyptum: a guide to the ancient and modern town, and to its Graeco-Roman museum / E. Breccia. — Bergamo: Istituto Italiano d'Arti Grafiche, 1922. — 400 р.

  14. Jondet G. Atlas historique de la ville et des ports d'Alexandrie. Mémoires présentés à la Société Sultanieh de géographie. Publiés sous les auspices de sa Hautesse Ahmed Fouad (Sultan d'Egypte) / Gaston Jondet. — Le Caire: Institut francais d'archéologie orientale, 1921. — 17 p.

  15. Alexandre Max de Zogheb. Études sur l'ancienne Alexandrie / Alexandre Max de Zogheb. — Paris: Ernest Leroux, 1910. — 252 p. ; Breccia E. Municipalite d'Alexandrie. Alexandrea ad Aegyptum; guide de la ville ancienne et moderne et du Musee greco-romain / E. Breccia — Bergamo: Istituto Italiano d’arti grafiche, 1914. — 319 p. ; Adriani A. Saggiodi una pinata archeologica di Alessandria / A. Adriani // Annuario del Museo Greco-Romano. — Roma, 1932-1933. — Р. 53-57; Adriani A. Repertorio d'arte dell'Egitto Greco-Romano / A. Adriani. — Palermo, 1963-1966. — Seria С. Part II. № 3. — P. 23-45.

  16. Breccia E. Municipalite d'Alexandrie. Le Musee greco-romain (1925-1931) / E. Breccia — Bergamo: Istituto Italiano d’arti grafiche, 1932. — 164 p.; Breccia E. Municipalite d'Alexandrie. Le Musee greco-romain (1931-1932) / E. Breccia — Bergamo: Istituto Italiano d’arti grafiche, 1932. — 110 p.

  17. Adriani A. Annuaire du Musée gréco-romain (1932-1933) / A. Adriani. — Alexandrie: Imprimerie de la societe de publications Egyptiennes S.A.E., 1934. — 118 p.; Adriani A. Annuaire du Musée gréco-romain (1933-1934, 1934-1935) / A. Adriani. — Alexandrie: Imprimerie de la societe de publications Egyptiennes S.A.E., 1936. — 224 p. ; Adriani A. Annuaire du Musée gréco-romain (1935-1939) / A. Adriani. — Alexandrie: Imprimerie de la societe de publications Egyptiennes S.A.E., 1940. — 249 p. ; Adriani A. Annuaire du Musée gréco-romain (1940-1950) / A. Adriani. — Alexandrie: Imprimerie de la societe de publications Egyptiennes S.A.E., 1952. — 235 p.

  18. Rowe A. Discovery of the Famous Temple and Enclosure of Serapis at Alexandria: With an explanation of the enigmatical inscriptions on the Serapeum plaques of Ptolemy IV (Pláques bilingues de Ptolémée IV) / Alan Rowe, Étienne Drioton // Supplément aux Annales du Service des antiquités de l'Égypte. — Caire: Imprimerie de I'Institut français d'archéologie orientale. — 1946. — Сahier № 2. — 115 p.

  19. У загальних працях, наприклад: Jones А.Н.М. The Greek City from Alexander to Justinian/ A.H.M. Jones. — Oxford: Clarendon Press, 1940. — 393 р. ; Jones A.H.M. The Cities of the Eastern Roman Provinces / A.H.M. Jones. — Oxford: Clarendon Press, 1971. — 595 р.

  20. Sarton G. A History of Science: in 2 vol. / George Sarton. — Cambridge: Harverd University Press, 1959. — Vol. 2: Hellenistic Science and Culture in the last three centuries B.C. — 1959. — 554 p.

  21. Pfeiffer R. History of Classical Scholarship from the beginning to the end of the Hellenistic Age / Rudolf Pfeiffer. — Oxford: Clarendon, 1968. — 311 p.

  22. Davis H. Alexandria: The Golden City: in 2 vol. / Harold T. Davis. — Evanston: The Principia Press of Illinois, 1957. — Vol. 1: The City of the Ptolemies. — 1975. — 236 p. ; Vol. 2: Cleopatra's city. — 1957. — P. 237-524. ; Heuer K. City of the Stargazers / K. Heuer.— New York: Charles Scribner’s Sons, 1972. — 170 р.; Mohamed Abdel-Hamid. The Ecological and Social Structure of Alexandria, Egypt / Mohamed Abdel-Hamid. — Michigan: University Microfilms Inc., 1970. — 352 р. ; Seton-Williams V. Blue Guide to Egypt / Veronica Seton-Williams, Peter Stocks. — New York: WW Norton & Co Inc ., 1988. — 768 p. ; Sherwood R. Modern Housing Prototypes / Roger Sherwood. — Massachusetts: Harvard University Press, 1978. — 184 p. ; Soliman Admed Mounir. The Poor in Search of Shelter: An Examination of Squatter Settlements in Alexandria, Egypt / Ahmed Mounir Soliman. — Liverpool: University of Liverpool, 1986. — 430 p.

  23. Fraser P.M. Ptolemaic Alexandria: In 3 vol. / Peter Marshall Fraser. — Oxford: Clarendon Press, 1972. — Vol. I: Text. — 1972. — 812 p. ; Vol. II: Notes. — 1972. — 1116 p. ; Vol. III: Indexes. — 1972. — 155 p.

  24. Ковалев С.И. История античного общества: Эллинизм, Рим / С.И. Ковалев. — Ленинград: Соцэкгиз, 1936. — 317 с.; Ранович А.Б. Эллинизм и его историческая роль / А.Б. Ранович. — Москва, Ленинград: Изд-во АН СССР, 1950. — 381 с.; Блаватская Т.В., Голубцова Е.С., Павловская А.И. Рабство в эллинистических государствах в ІІІ-І вв. до н.э. / Т.В. Блаватская, Е.С. Голубцова, А.И. Павловская. — Москва: Наука, 1969. — 321 с.

  25. Шофман А.С. Восточная политика Александра Македонского / А. С. Шофман. — Казань: Издательство Казанского университета, 1976. — 520 с.

  26. Кошеленко Г.А. Греческий полис на эллинистическом Востоке / Г.А. Кошеленко. — Москва: Наука, 1979. — 295 с.

  27. Рожанский И.Д. История естествознания в епоху эллинизма и Римской империи / И.Д. Рожанский. — Москва: Наука, 1988. — 446 с.

  28. Чистяков Г.П. Эллинистический Мусейон (Александрия, Пергам, Антиохия) // Эллинизм: восток и запад / Под ред. Е.С. Голубцовой. — Москва, 1992. — С. 298-315.

  29. Фролов Э.Д. Греция в эпоху поздней классики (Общество. Личность. Власть.) / Э.Д. Фролов. — Санкт-Петербург: Издательский Центр «Гуманитарная Академия», 2001. — 602 с.

  30. Брунов Н.И. Очерки по истории архитектуры: В 2т. / Н.И. Брунов. — Москва: ЗАО Центрполиграф, 2003. — Т.1. — 2003. — 400 с.; Т.2. — 2003. — 540 с.; Брунов Н.И. Египетская архитектура и проблемы синтеза искусств / Н.И. Брунов // Вопросы архитектуры: сборник статей. — Москва, 1935. — С.13–34.

  31. Владимиров В.Н. Египет. Архитектура, скульптура, живопись / В.Н. Владимиров. — Москва: Академия архитектуры СССР, 1944. — 67 с.

  32. Владимиров В.Н. Особенности стиля египетской архитектуры / В.Н. Владимиров // Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / Под общей редакцией Б.П. Михайлова. — Москва: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1970. — Т. I: Архитектура Древнего мира. — С.134.

  33. Владимиров В.Н. Египетский ордер / В.Н. Владимиров // Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / Под общей редакцией Б.П. Михайлова. — Москва: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1970. — Т. I: Архитектура Древнего мира. — С. 135–136.

  34. Владимиров В.Н. Стилевые особенности египетских колонн / В.Н. Владимиров // Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / Под общей редакцией Б.П. Михайлова. — Москва: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1970. — Т. I: Архитектура Древнего мира. — С. 136–137.

  35. Владимиров В.Н. Пропорции в египетской архитектуре / В.Н. Владимиров // Всеобщая история архитектуры: В 12 т. / Под общей редакцией Б.П. Михайлова. — Москва: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1970. — Т. I: Архитектура Древнего мира. — С. 138–154.

  36. Кинк Х.А. Древнеегипетский храм / Х.А. Кинк. — Москва: Наука, 1979. — 186 с.

  37. Павлов В.В. О монументальности в египетском искусстве / В.В. Павлов // Вестник Московского университета. — 1947. — № 8. — С. 93–101.

  38. Флиттнер Н.Д., Ходжаш С.И. Архитектура эллинистического периода / Н.Д. Флиттнер, С.И. Ходжаш // Всеобщая история архитектуры: В 12т. / Под общей редакцией Б.П. Михайлова. — Москва: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1970. — Т. I: Архитектура Древнего мира. — С. 124-133.

  39. Ладынин И.А. Проблемы греко-египетского синтеза в царском культе при первых Лагидах (Theocr. XVII) // Античность и средневековье Европы. Межвузовский сборник научных трудов. — Пермь, 1996. С. 22–31. ; Ладынин И.А. Вступление Александра Македонского в Египет в конце 332 г. до н.э. в сведениях «традиции Птолемея» // Древний Восток и античный мир: Сборник научных трудов кафедры истории древнего мира исторического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова. — Москва, 1999. — Вып. №2. — С. 12–24.

  40. Офіційний сайт Європейського інституту підводної археології: http://www.underwaterdiscovery.org/

  41. Офіційний сайт Центру дослідження Александрії: http://www.cealex.org/

  42. Empereur J.-Y. Alexandria rediscovered / J.-Y. Empereur. — London: British Museum Press, 1998. — 253 p.

  43. Empereur J.-Y. Alexandrina 1 (Études alexandrines) / J.-Y. Empereur. — Cairo: Institut français d'archéologie orientale, 1998. — 155 р.

  44. Empereur J.-Y. Le Phare d'Alexandrie: la merveille retrouvee / J.-Y. Empereur. — Paris: Gallimard, 2004. — 112 р.

  45. Goddio F. Alexandria: The Submerged Royal Quarters / F. Goddio, A. Bernand, E. Bernand, I. Darwish, Z. Kiss, J. Yoyotte. — London: Periplus, 1998. — 274 p.

  46. Ashton S-A. Ptolemaic Royal Sculpture from Egypt. The Interaction between Greek and Egyptian Traditions / Sally-Ann Ashton. — Oxford: Archaeopress, 2001. — 121 р. ; Ashton, S.-A. Roman Egyptomania / Sally-Ann Ashton, Fitzwilliam Museum. — London: Golden House Publications, 2004. — 198 р.

  47. McKenzie J.S. The architecture of Alexandria and Egypt: c. 300 B.C. to A.D. 700 / Judith McKenzie. — London: Yale University Press, 2007. — 458 р.

  48. Stanwick P.E. Portraits of the Ptolemies. Greek Kings as Egyptian Pharaohs / Paul Edmund Stanwick. — Austin: University of Texas Press, 2002. — 236 р.

  49. Venit M.S. Monumental Tombs of Alexandria. The Theater of the Dead / Marjorie Susan Venit. — Cambridge: Cambridge University Press, 2002. — 267 р.

  50. Ладынин И.А. Александр Македонский и Египет: проблемы греко-египетского взаимодействия в эпоху генезиса эллинизма: Дис. … канд. ист. наук: 07.00.03 / МГУ им. Ломоносова. – Москва, 1998. — 343 с. ; Ладынин И.А. Проблема греко-египетского синтеза в царском культе при первых Лагидах / И.А. Ладынин // Античность и средневековье Европы. Межвузовский сборник научных трудов / Под ред. И.Л. Маяк, А.З. Нюркаевой. — Пермь, 1994. — С. 22-30.

  51. Серова М.Ю. Александрия Египетская как научный и культурный центр эллинистического мира: Дис. ... канд. ист. наук: 07.00.03 / Санкт-Петербургский Государственный университет. — Санкт-Петербург, 2006. — 240 с.

Каталог: pdf
pdf -> Навчальна робота на стаціонарному та заочному відділенні
pdf -> Альбом взірців оформлення відповідей на запити установ, організацій та громадян іноземних держав
pdf -> Лекція №1 Тема Наука про опір матеріалів. Основні гіпотези І передумови. Предмет І завдання науки про опір матеріалів
pdf -> У чеському виданні «iLiteratura» опубліковано розлогу рецензію на монографію «Довженко без гриму: Листи, спогади, архівні знахідки», яку впорядкували літературознавиця Віра Агеєва та кінознавець, голова нску сергій Тримбач
pdf -> Презентація робочих зошитів з хімії для учнів , 8, класів з досвіду роботи Іванащенко Олена Афанасіївна – вчитель хімії
pdf -> Тема випуску


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconО. В. Делія історія полтавської єпархії: історіографічний аспект

Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А icon+37. 014. Ббк 63. 1(Укр) Василь Жупник депортаційні процеси 1944-1953 рр. На території західних областей урср як засіб тоталітарного “упокорення”: історіографічний аспект
...
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconМетодичні рекомендації до курсу «семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість»
Методичні вказівки до курсу «Семіотика» для студентів магістратури філологічного факультету спеціальності «літературна творчість»....
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconГ. В. Стадник історія мистецтва, архітектури та містобудування ХVІІ – XIX ст
Хvіі XIX ст. (Франція, Росія, Україна). (Лекції І матеріали для самостійного вивчення для студентів 3 курсу денної форми навчання...
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconІнструктивно-методичні матеріали до самостійної роботи студентів з курсу “Історія фізики”
Якщо при вивченні теоретичного матеріалу студент зустрічає перешкоди, які він не може ліквідувати самостійно, повторно вивчаючи основну...
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconЗлет людського духу в літературі доби Відродження Тобі дана можливість впасти до рівня
Пригадати з курсу всесвітньої історії про великі географічні відкриття цієї доби, про
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А icon6 клас історія Стародавнього світу Історія України з найдавніших часів до VI ст до н е
Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмету, додаткова навчальна література та...
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconМетодичні вказівки до виконання самостійних завдань з курсу "Історія української культури"
Програма курсу "Історія української культури" для студентів технічних напрямів підготовки
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconЛітература доби Відродження
...
Історія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з курсу «історія хімії»
Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу «Історія хімії»: Методична розробка/ Укладач Т. М. Тарас – Івано-Франківськ: Прикарп...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка