Іван лаврів активний учасник пілпілля оун



Скачати 191,19 Kb.
Дата конвертації31.07.2017
Розмір191,19 Kb.

Тарасюк Ярослав, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, історичний факультет, п’ятий курс.

ІВАН ЛАВРІВ – АКТИВНИЙ УЧАСНИК ПІЛПІЛЛЯ ОУН

У даній статті досліджується життєвий шлях та основні моменти підпільної діяльності Івана Лавріва. На підставі архівних джерел та спогадів розкривається його внесок та вплив на розвиток УПА. Особлива увага приділяється його діяльності на теренах Дрогобицького окружного проводу ОУН.

Ключові слова: Іван Лаврів, Дрогобицький окружний провід ОУН, підпільна діяльність.

YaroslavTarasiuk

IVAN LAVRIV – ACTIVE MEMBERS SECRET ACTIVITY OUN

The life and principal moments of secret activity of Ivan Lavriv are investigated in the given article. On grounds of archival sources and recollections reveals his contribution and influence with the development of UIA. Special attention is paid to his activity at the terrain of Drohobych district leadership of OUN.

Key words: Ivan Lavrin, Drohobych district leadership of OUN, secret activity.

На сьогодні в українській історіографії широко піднімається питання про детальне вивчення діяльності Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської армії (УПА). Однак, якщо про керівників цих організацій написано чималу кількість наукових праць та досліджень, то про вивчення учасників нижчої ланки залишається відкритим, відсутні уніфіковані матеріали про біографію безпосередніх керівників на місцях. Це, на мою думку, не припустимо в сучасній українській історії, особливо в незалежній Україні. Іван Лаврів – один з керівників та основних організаторів підпільної боротьби ОУН на території Калущини, Долинщини та Дрогобиччини. В процесі підпільної діяльності він користувався значною кількістю псевд – ‘Нечай’, "Богун", ‘Мирон’, ‘50’, ‘222’, ‘555’.

Деякі біографічні відомості про Івана Лавріва-‘Нечая’ висвітлені у працях Василя Ільницького «Провід ОУН карпатського краю»1 та «Дрогобицька округа ОУН: структура і керівний склад (1945 – 1952 рр.)»2, короткі дані висвітлені у працях Михайла Бориса «Нескорена Долинщина: Літопис визвольних змагань»3,Петра Мірчука «Нарис історії ОУН. 1920 – 1939 рр.»4.

З огляду на недостатню увагу істориків щодо цієї особистості, я спробую дослідити та розкрити основні моменти життя Івана Лавріва-‘Нечая’, вивчити його внесок в боротьбу з окупантами та розбудову УПА.

Дані про дитинство та сім’ю є достатньо скупими. Так, у довідці «По агентурній справі №27 «Омут» про учасників Дрогобицького окружного проводу ОУН станом на 1 березня 1949 р.» зазначалося: «Провідник окружного проводу Іван Лаврів, 1919 року народження, уродженець с. БелеївДолинського району Станіславської області5, українець, б/п, з середньою освітою, по професії вчитель, відомий в оунівському підпіллі під псевдами‘Нечай’, ‘Мирон’, ‘Богун’, ‘50’ і ‘555’, на озброєнні має автомат ППС і пістолет іноземної марки». Далі подано опис його зовнішності: «Високого росту, худорлявий, лице продовгасте з виступаючими скулами, блондин, ніс великий орлиний». Натомість Ярослав Вітовський описував ‘Мирона’ трохи інакше: «35 років, високого зросту, худорлявий, темний шатен».6 Зі спогадів Володимира Тюна-‘Блудного’ можна дізнатися, що будучи студентом Львівського університету, Іван став членом ОУН. Саме за участь в організації він був заарештований польською поліцією влітку 1938 р. та засуджений Окружним судом в Стрию 9.12.1938 р. до 6 років ув’язнення.7

Ув’язнення Іван відбував в Березі Картузькій, разом зі Степаном Бандерою. Саме Бандера зробив Івана ще більшим симпатиком ОУН, і він вирішив продовжити боротьбу за вільну Україну.8 Після початку війни 1939 року Лаврів повернувся на Станіславщину і продовжив підпільну боротьбу. Був повітовим провідником Долинського повіту ОУН з 1939 по 1941 рр. 1939 р. в м. Долина Лаврів бере участь в урочистих зборах Українського повітового революційного комітету (УПРК), виступивши там з промовою, у якій закликав присутніх до відданої праці.9Так як в цей період Бандера перебуває закордоном, то Лаврів в період до 1941 р. виконує роль посередника між Степаном Бандерою та підпіллям на Західній Україні, а також приносив звістки священикові Андрію Бандері про його синів, котрі жили у Німеччині. У підпіллі був зв'язаний з Мартою Бандерою.10 Згодом, завдяки організаційним здібностям ‘Нечай’ стає окружним провідником ОУН Калуської округи (1942 р. – 05.1944 р., 07.1944 – 1945). На нетривалий період Лаврів стає обласним організаційним референтом Станіславської області (05–07.1944 р.).11 Авторитет ‘Нечая’ був достатньо високим, тому водночас, коли він був керівником Калуського окружного проводу входив до керівного складу військової референтуриСтаниславівського обласного проводу ОУН.12

Для ОУН прихід більшовиків не було несподіванкою. Вона готувала своїх агентів до цього ще перед остаточним утвердження Червоної армії на Західній Україні. 9 вересня 1944 р. провідник ОУН Лаврів Іван провів реорганізацію повстанських відділів у Калуській окрузі та організував нові відділи (сотні) в Болохівських лісах.13 Причинами можливої реорганізації окрім невпевненості і небезпеки для життя, можливо, стало відірваність від вищих і нижчих ланок Організації. Однак, ‘Нечай’ зумів у своєму проводі наново змонтувати сітку, членів, які лишилися, втягнути до подальшої підпільної боротьби. Проведені ним реорганізаційні плани не були узгодженні з Обласним проводом ОУН. Сам ‘Нечай’ так охарактеризував причини своїх дій: «Друже Провіднику (Командире)! Обставини змусили мене не чекати на вашу відповідь, а назначити командира на вашу округу. Зробив я це сам тому, що сотням, бачу, тяжко скоро комунікуватися з воєнною округою (ВО) і противно. Користуючись правом, яке я маю до сотень, назначив командиром усіх відділів друга ‘Вухо’ (ім’ята призвіще невідомі). Від дня 9.9.1944 р. друг ‘Вухо’ почав роботу. Якщо ви мої потягнення апробуєте, прошу від себе повідомити всі частини, щоб другови‘Вуху’ підпорядкувалися та йому звітували. В цьому терені сильні облави. Большевики потужно реагують на наші акції. В спільному наказі ми відкликали на короткий час зачіпні акції доти, поки не упорядкуємо ліс. Колись пізніше будемо бити. Хорунжий Дуб Яків-‘Клименко’ остав дальше оргмобом. Нехай командир КобилинецьІван-‘Козак’ бодай напише щодо цього, бо з ВО ніхто не відзивається. ‘Нечай». З листа ‘Нечая’ стає зрозуміло, що завдяки таким рішучим діям Калуська округа швидко відновилася в організаційному плані. Підпільники розпочали відкритті акції проти радянських військ, що в свою чергу призводить до значних облав на території округу.14

‘Нечай’ зкомандиром ‘Вухо’, хорунжим ‘Клименком’провели реорганізацію і повстанських відділів. Такими відділами, як «Малини», «Скорого», «Кармелюка» й інших, доповнили старі повстанські відділи – «Ясьміна» і «Ромка» та організували нові – «Яструба» і «Бея» в Болохівських лісах, «Заморського», «Летуна» і «Карпенка» в Карпатах. Проте, існування деяких відділів було дуже коротке, передовсім тих, що оперували в Болохівських лісах.15 З ініціативи ‘Нечая’, щоб уникнути випадків, коли по селах самі повстанці брали харчі та спорядження, а також щоб не було нарікань, що УПА займається мародерством, було запропоновано в справах військового постачання назначити з окружного проводу друга ‘Чмолу’ окружним військовим інтендантом. Його завдання мало бути підібрати собі апарат, створити продовольчі бази та магазини, з яких територіальні інтенданти видавали б для повстанських відділів спорядження та харчі.16

Після остаточної Червоної армії перемоги над нацистами, становище підпільників погіршилося. Застосування значних сил та нові способи чекістів у боротьбі дали свій результат. В багатьох проводах ОУН виникали кадрові проблеми як на окружному, так і на обласному рівнях. Можливо тому, що ‘Нечай’ відзначивсяорганізаторськими здібностями, крайовий провід карпатського краю перевів ‘Нечая’ провідником у Дрогобицький окружний провід.

Достатньо проблемним є питання, коли Іван Лаврів-‘Нечай’ став провідником Дрогобицької округи ОУН. Достовірно відомо, що його попередником був ЗиновійТершаковець-‘Федір’, який зайняв посаду організаційного референта західних українських земель. Однак, в який час це відбулося, точно не відомо. Як засвідчує Євген Пришляк, що був призначений у вересні 1945 р. окружним референтом СБ, ‘Федір’ на той час ще перебував окружним провідником. Восени 1945 р. Ірина Савицька­Козак-‘Бистра’ також називає ‘Федора’ окружним провідником. У некролозі З. Тершаківця, виданому Львівським краєм і ВО «Буг» у 1949 р., його перехід на посаду організаційного референта крайового проводу Карпатського краю датований кінцем 1945 р. Як відомо з документів Міністерства державної безпеки (МДБ) Дрогобицької області, ‘Федір’ перебував на посаді окружного провідника до серпня 1945 р., коли його замінив ‘Нечай’. У документі щодо ліквідації І. Лавріва зазначено, що провідником Дрогобицького окружного проводу ОУН він став восени 1945 р. Інший документ уточнює дату – жовтень 1945 р. Натомість МДБ Станіславської області фіксує перебування З. Тершаковця на посту провідника Дрогобиччини першою половиною 1945 р., після чого його переміщують на пост організаційного референта Карпатського краю.

Точно відомо, що окружним провідником Дрогобиччини з 1945 р. був Іван Лаврів­‘Нечай, також відомий як – ‘Мирон’, ‘Богун’. Про це, зокрема, згодом зізнавали тодішні члени окружного проводу Є. Пришляк та Ю. Ганущак. Відомі підпільні документи, підписані І. Лаврівим, – наказ надрайонним провідникам щодо бойкоту виборів до Верховної ради СССР та наказ №2 «Про порядок проведення різдвяних свят», обидва датовані 17 грудня 1945 р.17‘Нечай’ залишався незмінним провідником Дрогобицької округи аж до травня 1949 р., що підтверджується як документами підпілля, так і документами радянських каральних органів.18

Зиму 1945–1946 рр. провідник перебував у районі сіл Гребенів і Либохора Славського та Кам’янка Сколівського районів Дрогобицької області, а також на порубіжжі сіл Сукіль, Хащувате Болехівського району Станіславської області, зиму 1946 – 1947 рр. – біля с. БрязаБолехівського району Станіславської області, у районі гори Бесарабів.

‘Нечай’ розпочав реорганіцаю карпатського окружного проводу ОУН. Згідно з його пропозицією планувалося утворити четвертий Турківськийнадрайон. У зв’язку з цим 1947 р. в адміністративно­територіальному устрої Дрогобицької округи відбулися досить значні зміни. До ньогоізСтрийськогонадрайонуувійшлиБоринський і Славськийрайони, а з ДрогобицькогонадрайонувідійшовТурківський район. ТурківськийнадрайонотримавзавданняохопитиприлеглірайониЗакарпаття. Сам ‘Нечай’охарактеризовував причини територіальних змін так: «Я на зустрічі з ‘Додом’ і ‘Волянським’ запропонував план реорганізації Стрийськогонадрайону, а саме: відірвати від Стрийськогонадрайону райони Славське і Бориня, приєднати до них район Турка (останній приєднати тільки весною) і створити окремий надрайон.

Причини укладення такого плану наступні:

Стрийськийнадрайон тягнувся довжиною «17» і важко було ним керувати. Був розділений надрайон. ‘Данило’ був слабий, щоб впоратися з чотирма надрайонами. Через безконтрольність тих районів вони відставали і ми там багато втрачали. На цей терен перейшла «Срібна», про яке треба було піклуватися і привести все в який­небудь порядок. Для здобуття Закарпаття і оволодіння «22» треба було стати сильною ногою в Славському, Боринському і Турківському районах. Це все ‘Данило’ зробити не міг. По­перше, через халатне відношення, а, по-друге, фізично неможливо.

Поставивши надрайонТурчанщину, можна буде все цезробити і поправити тому, щонадрайоннийТурчанщини буде на місцірайонівбіля себе, людей достатньо, так щопри доброму господарюванні і організаційнійроботі нам вдастьсявтілити все це в життя. Навіть сама присутністьнадрайоновогоТурчанщинизробить там багато.

ЦейнадрайонТурчанщина буде матиможливість силами кадрів і відділівпрацювати на Закарпаття, оскількипосилатитуди‘24’спеціально, як показує практика, недоцільно.

НадрайонТурчанщина створено без шкоди для іншихтеренів. Ті люди, якіувійшлидо складу надрайонуТурчанщина, на іншомутереніжодної б користі не принесли. Наприклад, ‘Всеволод’, якого я призначивнадрайоннимпровідникомцьоготерену, бувполітвиховникомвідтинка«Маківка», а до цього часу був в окружному осередкупропаганди заступником ‘Владана’. В «38»Турчанщинінічого не робив, оскільки там абошвидкопровалювався, абосидів на одному місці і нічого не робив. ‘Вільховий’ бувбіля ‘Данила’ і ‘Данило’ відправивйого вСлавщину і Бориньщину плюс надрайоннимгосподарчим. Там він і залишиться, а ‘Данило’здвома районами впорається без нього.

Командир ‘Орбіта’ командуваввідділом в УПА. Підготованийінтелігентбездіяв в УПА, оскількивоюваликомандирипідвідділів, а вінтількисидів. Туди на йогомісцепішов ‘34’ (оскількицей з арміїнікудийти не хоче), а командир ‘Орбіта’ піде до ‘Всеволода’ на надрайонного референта пропаганди.

Справи Служби безпеки (СБ) там поки буде вести бувшийнадрайоновий СБ ‘Модест’, якийтепер в ‘Данила’, а пізніше ‘36’ пришлекогосьабо Ярослав Івасиків-‘Модест’ підтягне ‘37’, якийбув СБ-істом в останньомускладі ‘Срібної’, а зараз перебуває на тереніСлавського і Боринськогорайонів.

‘Волянський’ і ‘Дод’ особистонічогопротицього не мають і навіть одобрили цей план, я йоговжереалізував, провівнараду з ‘Всеволодом’ і ‘Вільховим’ і вони вжепішли в терен. Сподіваюся, щоможливо, буде краще і, якщо нам доведетьсяпрацювати в підпілліщевлітку 1948 р., Закарпаттячастково стане нашим, астарітеренибудуть у всіхвідношенняхстоятикраще. Про цей план я вже говорив командировіГасинуОлексі-‘Лицарю’ і він сказав, що йогоможнареалізувати. Прошу сказати свою думку і якщо не добре, то хібащо весною можна буде поставити все по старому»19.

Таким чином, внаслідок цієї реорганізації, з літа 1947 р. Дрогобицька округа складалася з чотирьохнадрайонів: Дрогобицького (Дрогобицькийміський і районні проводи, Дублянський, Меденицький та Підбузький), Самбірського (Добромильський, Нижньоустрицький, Самбірський, Старосамбірський, Стрілківський та Хирівськийрайони), Стрийського (Стрийський та Сколівськийрайонні проводи), Турківського (Боринський, Славський, ТурківськийрайониДрогобицькоїобласті та Закарпаття).

Лаврів брав активну участь у розв’язані організаційних питань Дрогобицького проводущодо кадрового поповнення. Так, наприклад, деякий час організаційний референт Дрогобицького окружного проводу буввідсутній, щостворювалодля Лавріва значнітруднощі. У червні 1947 р. окружнийзвіт, замість заступника ‘Нечая’, підписуєгосподарчий референт МиколаДанилків­‘Норвед’. Зрештою, І. Лаврівпризначаєсвоїм заступником, щомаврозв’язуватиорганізаційніпитання, ВолодимираФрайта-‘Владана’, про щоінформував 16 вересня 1947 р. крайовийпровід: «Я ліквідувавокружнийосередокпропаганди. Ярославов Богдан-‘Всеволод’ перейшов на надрайонногопровідника нового надрайону, а ‘Владан’ перейшов до мене. Цезробив тому, що робота окружного осередкупропагандизводилася до розмноженняматеріалів, які приходили згори. ‘Владан’ і ‘Всеволод’ сиділи, диктивували і коректували, тоді як я, йдучи в терен, не мав кого залишитивдома, щобвирішуватиорганізаційні та іншіпитання. МиколаДанилків-‘Шинкар’ не мігцьогоробити, оскількибувдужеслабкий. Тепер ‘Владан’ буде переписуватиматеріали, писатименізвіти та одночасновирішуватиорганізаційнісправипід час моєївідсутності. Коли ж вінпіде в терен, все це буду робити я. Організаційна і пропагандистсько­виховна робота сьогоднізв’язані так, що нам не однепитання треба узгодити, обдумати та одночасно все поладнати в терені. Робота з пропаганди та виховання на цьому не зазнаєшкоди, а, навпаки, зміцниться, при цьому я буду вільнийвідбудь­якоїзалежності. Післявідходу друга Володимира Босак-‘Чорноти’ ‘Владан’ є моїм заступником. Він буде піклуватисяспеціальнодвоманадрайонами (‘Данила’ і ‘Всеволода’)»20.

‘Нечай’ не тільки здійснюваворганізаційну реорганізацію Дрогобицького проводу ОУН, а й брав участь у вдосконаленні нагородної системи УПА. Так, достовірно відомо, що Ярослав Мельник-‘Роберт’, крайовийпровідник ОУН Карпатського краю в листі до ‘Нечая’ наводив зразок проекту-подання для внесення кандидатів на визначення нагородами УПА.21

Вплив ‘Нечая’ зростав, і він став однією з важливих цілей каральних органі МДБ. Наприклад, відомо, що проти ‘Нечая’ чекісти також намагалися провести комбінацію по компрометації його перед підпіллям. Для цьогобуловикористано факт загибелі(1 листопада 1946 р.) під час проведеннячекістсько-військовоїоперації Я. Мельника-‘Роберта’ та всієїйогоособистоїохорони.22Використовуючицечекістами на ‘Нечая’ і ‘Сталя’ булискладенілже характеристики, як на агентів, за данимиякихчекістидосягнення у розгроміпідпілляприписувалиїм. Ці характеристики нібитойшли у Міністерство державної безпеки УРСР і були«загублені» на квартирі агента ХодачникІван-‘Ворон’, якийпрацював нещиро і до моменту проведенняцієїкомбінаціїмавзв’язокіз СБ. ‘Ворон’ цідокументичекістам не повернув саме тому останніробиливисновок про їхнєпотрапляння у руки СБ.

Для підкріплення заходу, по компрометації ‘Нечая’, використовувалися також дані, що у 1946 р. під час операції був ліквідований штаб ‘Нечая’ і його співробітники. На початку 1947 р. було інсценована вербування рідної сестри ‘Нечая’ – Гаркат Марії Василівни, яка перебувала під наглядом підпілля. Післявербування М. Гаркатбулапроінструктована у напряміпідтриманнязв’язкуміж органами МДБ і її братом, через зв’язкового, якийприбудеізобумовленим паролем. Вякостізв’язкового для сестри‘Нечая’бувзавербований і направлений дільничнийуповноваженийміліціїДолинського РВ МВС – Медвідь Антон Васильович (одружений на сестрі кущовогопровідника ‘Ришко’, якийпідтримувавзв’язокіз референтом СБ кущового проводу ОУН – ‘Гайвороном’), для врученняестафети, призначеної І. Лавріву по заздалегідьобумовленому паролю. При зустрічі, яка відбулася А. Медвідь передав для ‘Нечая’ відспецорганівестафетунаступногозмісту: «ДружеНечай, прямуючи за Вашоюпорадою, наш зв’язок в майбутньому буде здійснюватися через Вашу сестру Г.М.В. Відповідноматеріали передавайте через неї. Нас цікавить Ваше становище післяліквідації ‘Роберта’. Напишіть, чивдалося Вам зайнятипотрібне становище у КП. Поспішіть, щоб як можнаскорішеліквідувати ‘Митаря’ та іншихосіб, про яких ми ранішедомовлялисяіз Вами.Рибалов поручив меніспитати Вас, щозробитиізпремією, яка виділенаМіністерством за Вашу участь в ліквідації ‘Роберта’. БажаємоуспіхуМягконосов».23

Основнийрозрахуноккомбінаціїбув на те, що записка потрапивши до А. Медведя, ним буде прочитана чископійована та передана в СБ. Дана комбінація за розробленим планом булареалізована, однакбажанихрезультатів не дала. Підпіллярозібралося у провокації та І. ЛаврівпродовжувавпрацюватипровідникомДрогобицького окружного проводу ОУН. У свою чергу агентура тривалий час не фіксувалавипадківперебування І. Лавріва на територіїСтаніславськоїобласті, водночасізсвідченьзаарештованих і вилученихдокументівпід час операційщодоостаннього не було.24

У підпіллі Іван одружився з Галиною Морокою-‘Степова’, яка не тільки була вірною супутницею по житті, але й активним побратимом в підпільній боротьбі проти режиму. Авторитет ‘Нечая’ був достатньо високим, тому Галина постійно перебувала з ним, аби не потрапити в руки каральних органів. Однак, 6 листопада 1946 року на бункер, де перебувала дружина ‘Нечая’ з сином Мироном була здійснена облава.Цю трагічну подію описує у своїх спогадах Марія Савчин­‘Марічка’: «1944 року одружився з підпільницею, псевдо якої було Галина, і в 1945 році, коли шаліла «сталінська мітла», у них народився син. Галина перебувала тоді в заблокованих військом НКВС Карпатських лісах. Там і народила сина в колибі, а помагав їй при породах сам ‘Нечай’. Деякий час дитина росла у лісі, без молока та всього потрібного для немовляти. Група ‘Нечая’ була ним дуже горда й нахвалялись перед іншими, що в них народився партизан. А голос мав сильний: як закричав – чути було на другу гору. Коли скінчились облави, Галина замешкала з дитиною в селі, але деколи приходила до лісу провідати ‘Нечая’. Син мав уже рочок, коли одного разу вона прийшла з ним до бункеру в ліс. Там не застала ‘Нечая’. Він саме вийшов на зв’язок до іншої групи. На лихо, в тій порі війська Міністерства внутрішніх справ (МВС) проводили облаву, під час якої знайшли бункер. Крім Галини з дитиною, в бункері перебувало ще троє повстанців. Вони всі загинули, а бункер енкаведисти закидали гранатами. Цю жахливу історію ми чули від зв’язкових у дорозі минулого року. Тепер, вислухавши її від ‘Нечая’ в деталях, були нею потрясені, ще більше, ніж коли почули вперше. ‘Нечай’ ніколи не простив собі смерти дитини і почувався без вини винуватий. За яку б шляхетну ціль людина не змагалась, активна збройна боротьба завжди жорстока, й у тому полягає велика невідповідність між ніжними надіями і потворною дійсністю».25

Протягом 1947 р. ‘Нечай’ перебував неподалік с. Кам’янка Сколівського району Дрогобицької області, у районі гори Лопати, де облаштував на зиму криївку, але в грудні 1947 р. залишив її та перебував у лісі, поблизу с. СемигинівСколівського району Дрогобицької області. У 1948 р. ‘Нечай’ переховувався в гірських масивах біля с. Кам’янка, де загинув комендант його охоронної боївкиФольтинЄвстахій-‘Морозенко’ та охоронці ‘Чорнота’, ‘Байда’, ‘Мороз’. У 1948 – 1949 рр. він перебував на межі сіл Сколівського та Славського районів Дрогобицької області.26

Однак, Дрогобицькому Управлінню міністерства державної безпеки стало відомо, про можливе перевезення важливих документів підпілля в районі гори Парашка. Був зроблений висновок, що там, можливо, перебуває і ‘Нечай’. 15 травня 1949 р. була сформована військово-чекістська група під керівництвом командира відділення сержанта Клишпаєва. В районі горикаральні органи помітили підпільники та почали відступати, чекісти почали переслідування підпільників кількома групами. Цього ж дня від рук кулеметника єфрейтора Малініна Іван Лаврів-‘Нечай’ загинув.27

Підсумовуючи дану статтю, слід сказати, що Іван Лаврів-‘Нечай’ завдяки своїм організаторським здібностям та життєвому досвіді здійснив значний вплив на розвиток та організацію УПА. Він неодноразово виступав з ідеями, які в майбутньому запроваджувались по всій структурі організації управління підпільним рухом. Він належить до тієї когорти людей, які ціною власного життя виборювали свободу для українського народу та його майбутнього.

Список використаних джерел та літератури



  1. Борис М. Нескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань. Мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії. — Івано-Франківськ: Нова Зоря. 2002. — 700 с.

  2. ГалузевийдержавнийархівСлужбибезпекиУкраїни(далі — ГДА СБУ).— Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 18. — Арк. 157 — 158.

  3. ГДА СБУ. —Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 18. — Арк. 158.

  4. ГДА СБУ. – Ф. 2-Н. —Оп. 58. —Спр. 11. — Арк. 81; Оп. 93 (1954). —Спр. 1. – Арк. 299.

  5. ГДА СБУ. – Ф. 2-Н. —Оп. 93 (1954). —Спр. 1. — Арк. 300.

  6. Голос з-над Бугу — 2013. — №41-42. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://golossokal.com.ua/gytjevi-istorii/stennoj-upa-kotoryj-vsegda-boyu-byl-vperedi-prodol.html

  7. Ільницький В. Використання репресивно-каральними органами повстанських родин в агентурно-оперативних заходах у Карпатському краї ОУН (1945—1950 рр.) / Василь Ільницький // Українознавство : науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. — 2012. — № 2. —С. 68—74

  8. Ільницький В. Дрогобицька округа ОУ Н: структура і керівний склад (1945—1952 рр.). — Дрогобич: Вимір, 2009. — 368 с.

  9. Манзуренко В. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів / Віталій Манзуренко // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. — Збірник 9. — С. 248 —278.

  10. Мизак Н. С. «УПА-Захід» і збройне підпілля ОУН у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу у 1942-1960 рр. — Чернівці-Торонто: Прут, 2011. — 436 с.

  11. Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920-1939 роки. Віщання третє, доповнене. — Київ: Українська видавнича спілка, 2007. — 1006 с.

  12. Нескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань. Мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії. — Івано-Франківськ: Нова Зоря. 2002. — 700 с.

  13. Ремесло повстанця. Збірник праць підполковника УПА Степана Фрасуляка— «Хмеля». / Ред. і упоряд. Р. Забілий. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2007 — 424 с.

  14. Cеpгiйнyк B. Укpaiнський здвиг: Пpикapпaття. 1939—1955. — K.: УкpaїнськaBидaвничaCпiлкa, 2005. — 840 с.

  15. Час і події — 2008 — №26. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.chasipodii.net/article/3276/





1Ільницький В. Провід ОУН Карпатського краю. Літопис УПА. Серія “Події і люди” : у 21 кн. / В. Ільницький Василь // — Торонто ; Львів : Вид-во «Літопис УПА», 2012. — Кн. 21. — 128 с.

2Ільницький В. Дрогобицька округа ОУ Н: структура і керівний склад (1945—1952 рр.). — Дрогобич: Вимір, 2009. — 368 с.

3Борис М. Нескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань. Мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії. — Івано-Франківськ: Нова Зоря. 2002. — 700 с.

4Мірчук П. Нарисісторії ОУН. 1920-1939 роки. Віщаннятретє,доповнене. —Київ: Українськавидавничаспілка, 2007. — 1006 с.

5У цьому тексті всі назви населених пунктів подані згідно адміністративного поділу на 1 вересня 1946 р.

6Ільницький В. Дрогобицька округа ОУ Н: структура і керівний склад (1945—1952 рр.). — С. 84.

7 Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920-1939 роки. — С. 727.

8 Час і події — 2008 — №26. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://www.chasipodii.net/article/3276/

9ЗабілийР. Ремесло повстанця. Збірникпрацьпідполковника УПА Степана Фрасуляка-«Хмеля». / Ред. і у поряд. РЗабілий. — Львів: Центр дослідженьвизвольногоруху, 2007 — С. 35.

10Борис М. Нескорена Долинщина. Літописвизвольнихзмагань. — С. 72.

11Мірчук П. Нарисісторії ОУН. 1920-1939 роки. — С. 727.

12Мизак Н. С. «УПА-Захід» і збройнепідпілля ОУН у боротьбі за УкраїнськуСамостійнуСоборну Державу у 1942-1960 рр. — Чернівці-Торонто: Прут, 2011.— С. 94.

13 Голос з-над Бугу — 2013. — №41-42. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://golossokal.com.ua/gytjevi-istorii/stennoj-upa-kotoryj-vsegda-boyu-byl-vperedi-prodol.html

14ЗабілийР. Ремесло повстанця. Збірникпрацьпідполковника УПА Степана Фрасуляка-«Хмеля».— С. 65—66.

15Там само. — С. 91.

16ЗабілийР. Ремесло повстанця. Збірникпрацьпідполковника УПА Степана Фрасуляка-«Хмеля». — С. 92—93.

17Ільницький В. Дрогобицька округа ОУ Н: структура і керівний склад (1945—1952 рр.). — С. 81 — 83.

18Там само. — С. 84.

19ГалузевийдержавнийархівСлужбибезпекиУкраїни (далі — ГДА СБУ). — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 18. — Арк. 157 — 158.

20ГДА СБУ. — Ф. 13. —Спр. 372. — Т. 18. —Арк. 158.

21Манзуренко В. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів / Віталій Манзуренко // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. — Збірник 9. — С. 253.

22ГДА СБУ. – Ф. 2-Н. – Оп. 58. – Спр. 11. – Арк. 80.

23ГДА СБУ. – Ф. 2-Н. – Оп. 58. – Спр. 11. – Арк. 81; Оп. 93 (1954). – Спр. 1. – Арк. 299.

24ГДА СБУ. – Ф. 2-Н. – Оп. 93 (1954). – Спр. 1. – Арк. 300.

25Ільницький В. Використаннярепресивно-каральними органами повстанських родин в агентурно-оперативних заходах у Карпатськомукраї ОУН (1945—1950 рр.) / ВасильІльницький // Українознавство : науковийгромадсько-політичний культурно-мистецькийрелігійно-філософськийпедагогічний журнал. — 2012. — № 2. —С. 70—71.

26Ільницький В. Дрогобицька округа ОУ Н: структура і керівний склад (1945—1952 рр.). — С. 85 — 87.

27Cеpгiйнyк B. Укpaiнський здвиг: Пpикapпaття. 1939—1955. — K.: УкpaїнськaBидaвничaCпiлкa, 2005. — С. 669—671.

Каталог: sites -> default -> files -> attached
attached -> Рибкіна Марина
attached -> Худзік Марта
attached -> Шаповал Анастасія, студентка II курсу юридичного факультету ім. Тараса Шевченка національно-визвольний рух на смілянщині у 1917-1921 рр. Анотація
attached -> 4 курс, група «Б» антибільшовицьке повстання під керівництвом
attached -> Тема гітлеризму в публіцистиці ДмитраДонцова
attached -> Українська академія друкарства
attached -> Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години
attached -> Ідея понад життя, крізь простір І час: три покоління родини гордієвських — провідники українського визвольного руху
attached -> Паращук Людмила
attached -> Діяльність Хариті Кононенко в Рівному (1941-1943)


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconГальчевський Яків Васильович
Гута-Літинська, Літинського пов. Подільської губ., нині Малинівка Літинського р-ну Вінницької обл. — † 21 березня 1943, с. Пересоловичі,...
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconКонспект відкритого уроку з української літератури для 11 класу Тема.,,Золотих не хочу лаврів, з ними щастя не здобуду…
Тема.,,Золотих не хочу лаврів, з ними щастя не здобуду…”
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун icon. Перейменуйте її на «Олімпіада, учасник № …»
На робочому столі знайдіть папку «Олімпіада». Перейменуйте її на «Олімпіада, учасник № …» (Ваш номер). У цій папці відкрийте файл...
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconПроблема оун-упа
Упа, а також історичний висновок з проблеми оун-упа. Обидва докумен­ти підготовлені групою істориків, яка працювала в 1997-2004 pp...
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconДіяльністіь сб оун на території Волинської області в 1947-1954 роках
Тому досить цікавими для науковців та загалом суспільства стала неупереджена оцінка найбільш суперечливих моментів національно-визвольного...
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconОлена Апанович гетьмани україни
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669-1674); Іван Самойлович (1672-1687); Іван Мазепа (1687-1709); Іван Скоропадський (1708-1722);...
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconПереднє слово українець з доби відродження
Михайло Ханенко, правобережний гетьман (1669-1674); Іван Самойлович (1672-1687); Іван Мазепа (1687-1709); Іван Скоропадський (1708-1722);...
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconБоротьба упа-«Захід» І збройного підпілля оун на західноукраїнських землях

Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconІван Рябенко Біобібліографічний покажчик Суми – 2012 Передмова Біобібліографічний покажчик «Іван Рябенко»
Біобібліографічний покажчик «Іван Рябенко» має на меті вперше зібрати інформацію про публікації відомого краєзнавця Сумщини, голови...
Іван лаврів активний учасник пілпілля оун iconІван Багряний ( Іван Лозов’ягін) ( 1906 – 1963)
Павлович Багряний був членом Мистецького Українського Руху


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка