Київської обласної державної адміністрації



Сторінка1/5
Дата конвертації18.10.2017
Розмір0,8 Mb.
  1   2   3   4   5


ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

«ЦЕНТР ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА КИЇВЩИНИ»
«ШЕВЧЕНКО І КИЇВЩИНА»


ЗБІРНИК

матеріалів вихованців туристсько-краєзнавчих гуртків, юних краєзнавців, членів пошукових загонів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів – учасників обласної краєзнавчої конференції

учнівської молоді

«Київщина – мій заповітний край»




Біла Церква – 2014
Збірник виступів учасників обласної краєзнавчої конференції учнівської молоді «Київщина – мій заповітний край» у секції «Шевченко і Київщина» – Біла Церква : КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини», 2014. – 96 с.

Упорядник: Дюдя Людмила Юріївна, методист відділу спортивного туризму і краєзнавства КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»
Коректор: Остапенко Оксана Олександрівна, методист методичного відділу КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»

Зміст

Ми – шевченкового роду діти

Куценко Тетяна, учениця Іванівського

навчально-виховного комплексу

Богуславського району

5

Шевченко на Броварщині

Мазур Ірина, вихованка гуртка «Літературне краєзнавство» Броварського районного центру туризму

11

Тарас Шевченко на Васильківщині

Бурлака Тетяна, вихованка творчої

майстерні «Світ сувенірів» Васильківського

міського центру дитячої та юнацької творчості

16

Тарас Шевченко і Вишгородська земля

Ірина Яковенко, вихованка гуртка

«Історія рідного краю. МАН»,

Вишгородського районного центру

творчості дітей, юнацтва та молоді «Дивосвіт»

18

Тарас Григорович Шевченко і Київщина

Потапенко Анастасія, Козицька Роксолана,

учениці 8 класу Макарівського НВК «ЗОШ І- III ступенів − природничо - математичний ліцей»

23

Історичні джерела про роль постаті Шевченка в житті мешканців Трипілля

Анатоліті Сніжана, вихованка гуртка

«Історичне краєзнавство» Обухівського районного

центру дитячої та юнацької творчості

32

Шевченка дух навіки лишиться на Шкарівській землі

Новохацька Анна, вихованка гуртка

«Юні музеєзнавці» Білоцерківського районного

будинку дитячої та юнацької творчості

45

Ця книга в нас на покуті лежал… Тарас Шевченко у творчості Андрія Малишка

Шевченко Андрій, учень 9 класу

НВК «СЗОШ І-ІІІ ст. №1 з поглибленим

вивченням української мови та літератури −

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

імені А. С.Малишка Обухівської міської ради»

51

Переяславський період життя та творчості Тараса Шевченка

Палатна Карина, вихованка гуртка

«Пішохідний туризм» Станції юних

туристів міста Переяслав-Хмельницький


56


Тарас Григорович Шевченко в місті Сквира

Матківська Вікторія, учениця 9 класу

НВК «Сквирський ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів»

63

Значення графічної творчості Тараса Шевченка для сучасного покоління

Орел Віталій Іванович, учень 8 класу

Кашперівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Тетіївського району

68

Т. Г. Шевченко – центральна постать українського літературного процесу 20 століття

Павленко Олена, вихованка гуртка

«Літературна творчість» Фастівського

районного еколого-етнографічного центру

73

Відображення історичного минулого Фастова у літературній творчості Т. Г. Шевченка

Бережна Катерина, вихованка

гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності»

КЗФМР «Фастівський центр позашкільної роботи»

79

Перебування Тараса Григоровича Шевченка в Яготині

Толкач Аліна,вихованка гуртока

«Юні мандрівники» Яготинського районного

будинку дитячої та юнацької творчості

84

Моя Лемешівка у долі Кобзаря

Бондаренко Аліна, учениця 7 класу

Лемешівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Яготинського району

89



Ми – Шевченкового роду діти



Куценко Тетяна, учениця Іванівського

навчально-виховного комплексу

ЗОШ І-ІІІ ступенів – дитячий садок»

Богуславського району
Сучасна Шевченкіана налічує досить багато наукових праць, у яких спадщина національного генія українського народу розглядається у широкому літературно-історичному контексті. Сама ж творчість Великого Кобзаря і до сьогодні залишається невичерпною скарбницею для дослідників його таланту. Не менш цікавими, на мій погляд, є також маловідомі для широкого загалу сторінки життя Т. Г. Шевченка. Одна з них – його родовід.

У своїй пошуковій роботі, я намагалася дослідити й зберегти відомості про нащадків рідних братів і сестер Тараса Шевченка – моїх покійних і живих пращурів, передати зібране й опрацьоване наступним поколінням.

Сьогодні, напередодні 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, хочеться якомога більше знати про його сповнене трагізму і болю життя, всі сторони таланту Кобзаря, який, мов пишно розквітла троянда, вабив своєю красою і відкритістю оточуючий світ, всіх, хто особисто з ним спілкувався, а також тих, хто глибоко переймається його геніальною творчістю.

Новизна моєї роботи полягає у дослідженні лінії нащадків Тараса Шевченка по брату Микиті від глибини століть до сучасності, тому що і в науковій, і в науково-популярній, і в художньо-біографічній літературі, а також документальній шевченкіані адекватний, повний родовід Шевченків відсутній. Виходячи з розповідей рідних, стало зрозуміло, що відомостей про мого пра-прапрапрадіда Микиту дуже мало. Моєю мрією є написання книги про життя мого пращура Микити.

Хто ж вони – предки Поета? Про цю сторону його родоводу я довідалася із споминів родичів та нащадків, матеріалів, які зберігаються в заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» у селі Шевченковому та у Шевченківському національному заповіднику «Тарасова гора», які я неодноразово відвідувала. Важливим джерелом до реального відтворення родинного дерева сім'ї Тараса Шевченка стали спогади близьких родичів.

Родовід Шевченка став предметом наукових досліджень провідних українських істориків. Безумовно, кращим джерелом були б спомини самого Т. Шевченка про своїх предків. Однак у прижиттєвій автобіографії 1860 року читаємо лише стислі дані про життєвий шлях і дуже мало про його дитинство, що дало б змогу найбільш точно реконструювати саме рід Кобзаря.

Результатом дослідження є зацікавлення сучасників до реального відтворення родинного дерева сім’ї Т. Шевченка від прадіда Тараса Андрія Безрідного до нащадків нашого часу.

Відомо, що рідні брати і сестри Тараса, тобто дві сестри - Катерина і Ярина та два брати - Микита і Йосип, дали нащадків, і їхній рід не зів’яв і донині. Я горджуся тим, що моє коріння сягає далекої глибини, зокрема брата Тараса – Микити, у якого було 9 дітей: сини Родіон, Сава, Іоан 1, Іоан 2, Федот, Петро, Прокіп і дочки Надія та Ярина.


Нащадки родини Шевченка Микити Григоровича

У Петра Микитовича Шевченка і його дружини Оксани було 7 дітей: сини Анастасій, Тимофій 1, Тимофій 2, Яків, Маркіян і дочки – Олена та Марія.

У Олени Петрівни Шевченко (1888-1961рр) (моєї прапрабабусі) народилося одинадцятеро дітей, серед яких і мій прадід – Шевченко Андрій Артемович, який народився 1911 року в селі Шевченковому (с. Кирилівка) Звенигородського району Черкаської області. Батько Шевченко Артем Мусійович (був однофамільцем).




Родина Шевченко Олени Петрівни, с. Кирилівка, 1907р
У Андрія Артемовича було чотири брати Юрій, Павло, Сава, Яків та шість сестер Олександра, Марина, Секліта, Катерина, Євдокія, Хівря. Мій прадід Андрій пройшов складний життєвий шлях. Він воював в складі 1 Українського та 2 Українського фронтів, був тричі поранений. Брав участь у форсуванні Дніпра. Після закінчення війни, знов пішов працювати на бурякоприймальний пункт Мартинівського цукрового заводу. Оселився у селі Іванівка. Там зустрів дівчину Чоповську Ганну Григорівну, з якою одружився. У них народилася єдина донька Люба (моя бабуся). Помер у 1987 році, у віці 76 років.

Куценко (Шевченко) Любов Андріївна, як розповів нам батько, народилася 3 листопада 1948 року в селі Іванівка. Навчалася в Іванівській середній школі. Згодом познайомилася з Куценком Володимиром Григоровичем, з яким і одружилася. У 1966 році в них народився син Андрій (мій батько), а в 1976 році – дочка Оксана.У червні 1995 року захворіла, а 9 вересня 1995 року померла. Похована в селі Іванівка Богуславського району.

Мій батько, Куценко Андрій Володимирович, народився 26 листопада 1966 року в селі Іванівка Богуславського району Київської області. На початку літа 1988 року познайомився з Дорошенко Тамарою Василівною (моєю мамою). Згодом у них народився син, якого назвали Василем, який, на даний час, навчається в 10 класі Іванівського НВК Богуславського району. У 2001 році народилася я. Навчаюсь у 7 класі Іванівського НВК Богуславського району.

Родина Куценків під час посадки дубової алеї, присвяченої відзначенню 200-річчя від дня народження великого поета.
с. Шевченкове, 19.10.13

Практичне значення мого дослідження полягає у тому, що воно спонукає заохотити наочним прикладом сучасників, аби вони не лінувалися у повсякденній суєті дбати про пам’ять предків, вивчали свій родовід, складали генеалогію родини.

У моїй науково-дослідницькій роботі вміщена широка та різнобічна інформація як про витоки роду Шевченка, так і про нащадків. Не можуть не захоплювати спогади, розповіді з власного життя представників Великої родини.

Це дослідження не залишить байдужим жодного читача, але особливо корисним воно стане для молоді, щоб вона не забувала духовні традиції, берегла зв'язок між поколіннями, котрі є основою існування нації. У всі віки найбільшим багатством кожного народу є сім’я – родина, рід, основа нації.

Мабуть, це найважливіше – встигнути, не згубити ниточку свого роду, вчасно сказати такі потрібні слова, розділити горе і радість.

Отож, передаючи ці традиції від покоління до покоління, від прабатьків до батьків і відтак до дітей та онуків, ми, українці, виконуємо своє основне призначення – виховуємо нову генерацію покоління свідомих українців.


Використана література

1. Білокінь О. На раду тиху, на розмову / О. Білокінью // Чернеча гора. − 1995. − №4;

2. Відоменко О. Сумна та радісна шевченкіана / О. Відоменко − Хмельницький. : Поділля, 1996;

3. Відоменко О. Тарас Шевченко і родина Енгельгардтів / О. Відоменко, Є. Семенюк – Хмельницький : Хмельницька міська друкарня, 2002;

4. Ілецький Ф. Звенигородка : мала енциклопедія. / Ф. Флецький – Звенигородка : Звенигородське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство, 2004;

5. Капелістий М. А Нащадкам не байдуже / М. А. Капелістий – Хмельницький: видавництво Сергія Пантюха, 2008;

6. Лисенко М. Коріння Шевченкового роду. До 200-літнього ювілею Т.Шев-ченка / М. Лисенко – Київ. : ТОВ «Алефа», 2012;

7. Чанін С. Великий рід великої людини / С. Чанін – Київ: ТОВ «Елібре», 2008;

8. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків / Д. Яворницький – К.: Дніпро, 1990;

9. Яхімович А. Родовід Тараса Шевченка в його нащадках / А. Яхімович – Черкаси: Брама – Україна, 2008.



Шевченко на Броварщині

Мазур Ірина, вихованка гуртка «Літературне краєзнавство» Броварського районного центру туризму

Великий син України Тарас Григорович Шевченко часто відвідував Бровари, знав жителів, спілкувався з ними, бував у них, а згодом згадував у своїх творах. Не поминув Шевченко згадати на нашій Броварщині село, в минулому містечко Гоголів, в народі Оглав.

Уперше п’ятнадцятирічний Тарас проїздив через містечко весною 1829 року у валці дворових поміщика Павла Енгельгардта до Вільно. По дорозі «… от Киева до Броваров, до устройства шоссе, дорога пролегала по болотистым и песчаным местам, так что в сухое время от глубоких и сыпучих песков, а в сырое от топких болот переезд был сопряжен всегда с большими затруднениями, а иногда и с опасностью». То була частка його важкого і далекого шляху, який: «Попоміряв і я колись – щоб його не мірять!..».

Цим шляхом вів поет героїню поеми «Катерина», знедолену покритку:



Заплакала, пішла шляхом,

В Броварях спочила,

Та синові за гіркого

Медяник купила.

Довго, довго, сердешная,

Все йшла та питала;

Було й таке, що під тином

З сином ночувала…

«Катерина», 1838 р.

Відпочиваючи в наших Броварах, майбутній поет розглядав «богомільний люд», який ішов на прощі до київських монастирів, і тих, хто повертався з Києва. Напевне, серед них запримітив жінку, яка мандрувала з сином на Московщину – героїню своєї майбутньої поеми. У Петербурзі, через дев'ять років, згадує поет свою зупинку в Броварах у поемі «Катерина». Від кріпацтва до волі був шлях завдовжки у 24 роки.

Одержавши відпускну 22 квітня 1838 року, Тарас поринув у великий світ мистецтва, поезії та знань. Далі – Академія художеств, студія Карла Павловича Брюлова (1799 – 1852 рр.). Тут Шевченко зустрів нашого земляка – гоголівчанина, як «вольноприходящего» полковника у відставці Платона Тимофійовича Бориспольця. Зустріч вилилась у велику і сердечну дружбу на все життя.

Середина травня 1843 року. Тарас Шевченко їде в Україну. Напевне, міняючи коней перед Києвом у Броварах, згадав свою «Катерину».

У другій половині червня Шевченко виїздить з Києва на Полтавщину. Їхав через Бровари (у Шевченка кругом пишеться «Броварі»), далі Гоголів, Березань, Переяслав, хутір Убіжище до Євгена Павловича Гребінки (1812 – 1848 рр.). Із мандрів по Лівобережній Україні наприкінці січня 1844 року Тарас Григорович повернувся до Києва, а на початку лютого на перекладних, помінявши коней у Броварах, їде до Петербурга через Москву.

22 березня 1845 року Шевченко одержує звання вільного художника і вдруге вирушає на рідну Україну. Остання зупинка перед Києвом – Бровари.

У творчості Тараса Григоровича Шевченка село Гоголів (у минулому містечко) займає помітне місце: повісті «Близнецы», «Княгиня», «Прогулка с удовольствием и не без морали», а поема під умовною назвою «Сотник» повністю присвячена подіям у містечку. Як зазначалося раніше, поряд із назвою «Гоголів» поет використовує назву «Оглав», останньою назвою і донині користуються старі люди села.

Травень, 1849 рік. Кос-Арал. Шевченко пише поему під умовною назвою «Сотник». Ще в Петербурзі від Платона Тарас чув про пригоду, що сталася з гоголівським сотником. А буваючи в містечку, безпосередньо познайомився з нащадками сотника, бачив його хату і детально описав її:

Отут, бувало, із-за тину

Вилась квасоля по тичині,

Із оболонками вікно

В садочок літом одчинялось,

І хата, бачите, була

За тином, сотникова хата.

«Сотник», 1849 р.

Можливо, при ньому збереглися нотатки до поеми та замальовки гоголівських краєвидів. У ті роки (1843-1847) у Гоголеві проживали нащадки гоголівського сотника Матвія Соболівського (у народі Соболь) – героя поеми, що сотникував ще в 1725 році. Прототипом героя поеми був син Матвія Петро Соболівський… В основі поеми «Сотник» – реальні події, містечко, його природа, повсякденні турботи жителів.

Автор з позиції народної моралі засуджує вчинок старого сотника і повністю стає на бік молодих Петра і Насті, використовуючи багатий фольклорний матеріал. Шевченко навмисне не дав твору назви та не вказав прізвищ, бо прикра подія, яка трапилася з сотником, збереглася у пам`яті гоголівчан.

У поемі згадуються й Бровари. Героїня поеми Настуся сама до себе голосно промовляє: «Треба заквітчаться, – може, в останній раз бо він казав, що у Броварах і повінчаємося».

Від Гоголева до Броварів 18 верст. Отже, Петро з Настусею на добрих конях подолали цю відстань за годину. Та коли старий сотник дізнався, що молодят нема вдома, то:



Перехрестився неборак,

Коня найкращого сідлає

І скаче в Київ. – В Броварах

Уже повінчана гуляє

Його Настуся молода!

«Сотник», 1849 р.

У Броварах було дві церкви. Події, описані Шевченком, припадають на другу половину XVIII століття. Коли їхати з Гоголева і в’їжджати в Бровари, то перед першою церквою була церква Святої Трійці, побудована кріпосними селянами Больнично-Троїцького монастиря Києво-Печерської лаври містечка Бровари. Напевне, в ній і повінчалися молоді Петро і Настя.

Перша прозова повість «Княгиня», де згадується Гоголів, написана у Новопетрівському управлінні в 1853 році. У поемі письменник викриває глибокі суперечності в суспільстві, паразитичне життя частини кріпосників, з одного боку, і злидні кріпосного люду, з іншого.

…Живе і до нині у Гоголеві тепла згадка про великого Кобзаря, співця «білохатого Оглава», та його побратима Платона, земляка гоголівчан. Свідчення тому краєзнавчий музей та пам’ятник Кобзарю в центрі села.

Нині немає жодної області в Україні, у якій би не було пам’ятника Шевченкові. Над сивим Дніпром біля Канева спочиває пророк, великий син України. У пам'ять про нього названі парки, сквери, вулиці та площі. У багатьох населених пунктах Київщини встановлені погруддя та пам’ятники Тарасу Григоровичу. Близько ста населених пунктів, де побував Шевченко, налічують на Україні дослідники його біографії. В одних він жив подовгу і залишив слід як поет або художник, в інших був лише проїздом.

Чудові люди, незабутні мальовничі пейзажі, славне минуле Київщини жили в серці Тараса Григоровича Шевченка, коли він був у чужому краю, зігрівали його в тяжкому бутті серед безпросвітних солдатських буднів. Через багато років вони пригадувалися до найменших подробиць, щоб лягти на папір захалявних книжечок, повістей і «Щоденника».

Безсмертне ім’я Тараса Шевченка було і залишається славою і гордістю українського народу та всього прогресивного людства. І що далі ми відходимо від епохи, у якій жив і творив Шевченко, тим яскравішим і зрозумілішим стає для нас його геній, його велич і краса як людини і поета – борця. Слава великому синові нашого народу!


Тарас Шевченко на Васильківщині

Бурлака Тетяна, вихованка творчої

майстерні «Світ сувенірів» Васильківського

міського центру дитячої та юнацької творчості
Відомо, що чимало сторінок із біографії Кобзаря пов’язано з нашим краєм, з Васильківщиною. Так, навесні 1829 року п’ятнадцятирічний Тарас, який служив козачком у пана Енгельгарда, їздив з ним із Вільшани (тепер селище на Черкащині) через Гребінки, Ксаверівку, Васильків на Київ. Восени того ж 1829 року пан Енгельгард їде через Васильків та Київ на службу до Вільно і знову везе за собою Тараса.

У 1843 році, після багаторічної розлуки Тарас Шевченко, уже викуплений з кріпацтва, їде з Петербурга на Україну, де, крім інших місць, відвідує і своє рідне село Кирилівку, куди добирається знову через Васильківщину.

Побував поет у Василькові і в свій другий приїзд до України в 1845-1847 роках. Яким було на той час наше місто, довідуюсь із газети «Киевские Губернские Ведомости» від 6 вересня 1846 року: «Настоящее состояние Василькова довольно ничтожно. В нем всего только два каменных дома, улицы не мощенные, множество неопрятных деревянных хижин оскорбляют взор путешественника. Церквей в нем 4, из которых 3 каменные, домов вообще 700 с лишним, лавок 52, трактирных заведений 2, питейных домов 33».

Вважалося, що Т. Г. Шевченко брав участь у розкопках могили Переп'ятихи біля села Мар'янівка, де основні роботи проводив професор Київського університету М. Д. Іванишев влітку 1845 року. Але, як доводить відомий шевченкознавець П. В. Жур, Шевченко оформився в Археографічну комісію значно пізніше, в кінці листопада 1845 року. І тільки в 1846 році Шевченко разом з М. Д. Іванишевим, художником О. Ф. Сенчило-Стефановським, П. І. Прушинським та іншими виїжджає з Києва на розкопки могили Переп'ятихи, розташованої недалеко від с. Фастівця Фастівського району.

Історик М. І. Костомаров у своєму листі до видавця – редактора «Русской Старины» М. І. Семеновського писав, згадуючи 1846 рік: «… Я виїхав з Києва в Одесу на морське купання, а Тарас Григорович подався з професором Іванишевим розкопувати якусь могилу. Після повернення з Одеси, у вересні, я змінив квартиру… Повернувся зі своєї поїздки й Шевченко і прийшов до мене на новосілля з подарунком: то був старий, проте цілком збережений череп з розритої могили. Я поставив його в себе на полиці книжкової шафи».

Місто Васильків Т. Г. Шевченко згадує в своїх творах двічі, описуючи місцевість, де знаходиться хутір, на якому відбуваються всі події. У повісті «Наймичка», Шевченко скаже: «Вся долина испещрена разноцветными нивами и уставлена темными могилами, формою и величиною похожими на те могилы, что между Киевом и Васильковом, на Белокняжем поле…». У 1858 році у Нижньому Новгороді Шевченко закінчив свою повість «Прогулка с удовольствием и не без морали», у якій знову згадується Васильків.

У ХХ столітті в нашому місті встановлено пам’ятник великому Кобзарю, відкрита меморіальна дошка з нагоди 175-річчя від дня народження та названо вулицю на його честь. Замість брудних вуличок та дерев’яних хат тепер у місті широкі асфальтовані вулиці, обабіч яких виросли чудові кількаповерхові будинки. Свято шанує наше стародавнє місто пам'ять улюбленого поета.


Каталог: wp-content -> uploads -> file
file -> Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради
file -> Твої люди, фастівщино. Косовський володимир іванович гусак Олег, вихованець історико-краєзнавчого гуртка «Люби І знай свій рідний край»
file -> Навчально-тематичної екскурсії
file -> Академія неперервної освіти
file -> Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи
file -> Конкурс «юні екскурсоводи»
file -> Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи у позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладах з метою
file -> Іван Козловський, видатний російський співак, українського походження Низький уклін Вам, Маестро!
file -> П. Чайковський І Україна «Я хочу, щоб моя музика поширювалася, І все для більшої кількості людей вона була натхненням у житті»
file -> Сценарій обласного літературно-мистецького свята «Об’єднаймося ж, брати мої!», присвяченого 200-річчю


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Київської обласної державної адміністрації iconРозпорядження голови сумської обласної державної адміністрації 23. 09. 2013 м. Суми №405-од
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Регламенту Сумської обласної державної...
Київської обласної державної адміністрації iconРозпорядження голови сумської обласної державної адміністрації 30. 12. 2013 м. Суми №544-одс12. 2012 Суми №535-од
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Регламенту Cумської обласної державної...
Київської обласної державної адміністрації iconУправління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова (пам’ятні дати Миколаївщини на 2016 рік) Методико-бібліографічний покажчик Миколаїв
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації
Київської обласної державної адміністрації iconУправління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гмирьова
Управління культури, національностей та релігій миколаївської обласної державної адміністрації
Київської обласної державної адміністрації iconХарківської обласної державної адміністрації громадськА організаці
Комунальний заклад «Харківська обласна станція юних туристів» харківської обласної ради
Київської обласної державної адміністрації iconДепартамент науки І освіти харківської обласної державної адміністрації
Комунальний заклад «харківська обласна станція юних туристів» харківської обласної ради
Київської обласної державної адміністрації iconЧернігівської обласної державної адміністрації

Київської обласної державної адміністрації iconЧеркаської обласної державної адміністрації



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка