Книга Богдан. 2005. 476 стор



Сторінка1/101
Дата конвертації03.10.2017
Розмір5,94 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   101


Андрій Курков.

Остання любов президента.

Переклад з російської В. Саган.

Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. 2005. 476 стор.

ISBN: 966-692-603-2

Анотація


Це — майже детективна історія про людину, яка опинилася у владній верхівці, проте заплатила за це своїм серцем... Президентові України пересадили чуже серце, випадково він дізнається про те, що його можуть зупинити у будь-яку хвилину. Хто за цим стоїть і кому це вигідно? Що може врятувати президента і повернути йому здатність працювати і кохати?..

Андрій Курков

Остання любов президента

1


Київ. Травень 1975 року. Неділя, ніч.

У повітрі — суміш ароматів квітучих акацій та каштанів. Мені чотирнадцять років. Я повертаюся пішки з невеличкої пиятики, з центру. Йду зовсім безлюдною дорогою. Вулиця Туполева. Ліворуч — авіазавод, праворуч — огорожа овоче­вої фабрики. За огорожею — легка заграва штучного роз­сіяного світла: в теплицях не дають спати раннім огіркам і помідорам. Здалеку чути людські кроки. I мої кроки також. Я налаштовую свій ритм під ритм чужих кроків. Йду крок у крок з кимось, хто йде мені назустріч. Потім бачу його. Він іде протилежним боком дороги — ми дотримуємося традиції правостороннього руху (хоча я ще не знаю, що існує лівосторонній). «Звідки йдеш?» — гукаю я до свого, схоже, однолітка. «З Блюхера на Святошино!» — відповідає він. «А я з Саксаганського на Туполева!» Потім ми кричимо один одному: «Удачі!» I проходимо мимо. Відстань між нами по­чинає збільшуватися. Я збився з ритму його кроків, поступо­во його кроки затихли, як і затих у моєму тілі нещодавно випитий портвейн. Праворуч з’явився наш місцевий «чи-то­-парк-чи-то-сад», за яким починаються шахові ряди «хрущо­вок». Перший ряд — це «шістнадцяті» будинки, я живу в дру­гому будинку другого ряду. Вісімнадцять-А. На п’ятому поверсі. У моїй кишені є ключ, яким я повинен дуже тихо відчинити двері. Але вже повернувши у двір, я бачу, що у нас на кухні горить світло. На мене чекають... Буде десять хви­лин скандалу. Потім усе стихне. І настане понеділок.


2


Київ. Травень 2015 року. Понеділок.

Веснянки на моєму тілі з’явилися зовсім несподівано. За місяць після операції. Спочатку на грудях, потім піднялися до плечей і вкрили передпліччя. Поступово вони зробили все моє тіло рудим, навіть долоні й пальці. Дерматолог лише звів плечима. Сказав, що на лишай це не схоже. Певно, щось генетичне.

— Пане президенте, у вашій родині були з ластовин­ням? — запитав він.

— У нашій родині були інсульти, інфаркти та рак молоч­ної залози, — сказав я. — Не було близнюків і туберкульозу. Про ластовиння я не знаю.

Попри те, я переглянув усі сімейні фотографії, що лежа­ли у двох старих шкіряних портфелях на антресолях. Смак антресольного пилу досі відчувається на моєму язиці. На чор­но-білих фото я не побачив жодного обличчя з ластовин­ням. Зате відновив у своїй пам’яті обличчя сестер, братів, дядьків і тіток.

Професор-онколог, якого викликали до мене наступно­го дня, відкинув саму думку про рак шкіри.

— Рак — явище осередкове, а ви вкриті ластовинням з ніг до голови. Не турбуйтеся. Ви ж бачите, як змінюється клімат. Глобальне потепління... Тут можуть бути десятки причин, але ваша шкіра — здорова. А це що за шрам? Операція на серці?

Шрам став моїм слабким місцем. Відразу після операції. Коли я пильно розглядав його у дзеркалі, то помітив, що саме лінія шраму була епіцентром моїх веснянок. Власне, лінія була однією суцільною витягнутою веснянкою. Хоч це і звучить дивно, адже веснянка — це крапка, а крапка не може бути витягнутою.


3


Київ. Березень 2015 року.

Я отямився після операції рано-вранці. У двокімнатній палаті-люкс ліжко стояло просто під широким вікном, котре виходило на схід. Я відкрив очі і відразу закрив їх. I почув пташиний спів. Не теперішній, а ніби з минулого. Колись птахи співали інакше. Завзятіше, чи що. Знаєте різницю між звучанням компакт-диска та платівки на 78 обертів, подря­паної та залитої чаєм або пивом? Звучання платівки «бруд­ніше», але й правдивіше. От і птахи колись співали правдивіше, а зараз я їм не вірив. Як і не вірив телевізорові, котрий повідомляв, що я застудився і тепер мій візит до Малайзії відкладено на червень.

— Птахи погано співають, — сказав я помічникові, кот­рий чергував на стільці біля дверей.

Його рука мимовільно потяглася до тумбочки з телефо­ном. Тоді він ще раз з побоюванням озирнувся на мене. Кив­нув і вийшов. Через п’ять хвилин я почув за вікном неголос­не вовтуження. Помічник повернувся і попросив потерпіти ще хвилин десять.

Дійсно, за десять хвилин шамотня припинилась, а ще за мить заспівали птахи. I заспівали вони дійсно дуже гарно. Радісніше і оптимістичніше.

Назагал для мене це не було настільки важливим. Я поціка­вився у помічника: як їм вдалося покращити пташиний спів. «Поставили під вашим вікном три годівниці з вітамінізованим кормом».

Цей ранок за вікном, котре виходило на схід, мені нага­дав інший ранок — 1965 року, коли я так само замружився. I птахи під вікном співали так само радісно. Тоді я проки­нувся чотирирічною дитиною, а зараз мені п’ятдесят чотири. Я капітально відремонтований найкращими хірургами. За дверима моєї палати чергує охорона. Мої лікарі пишуть звіти про стан мого здоров’я. Мої помічники користаються моєю відсутністю, щоби пропхати своїх друзів поближче до бюд­жетних грошей. Але я не хочу про це думати. Я прокручую у пам’яті спів птахів 1965 року та порівнюю з цими трелями, що лунають за вікном зараз. Веснянки ще попереду. Груди стягнуті й ніби затиснуті у лещата. Шов повинен зростися. Інакше бути не може.

4


Київ. Березень 2015 року.

— Ну, як чуєтеся, хворий? — Головний лікар схиляється над моїм обличчям, і я з подивом помічаю на нагрудній кишені його білосніжного халата вручну вишитий блакитний три­зуб.

Головному лікареві не більше п’ятдесяти, але густе сиве волосся, зачесане хвилею набік, надає його зовнішності пат­ріаршої величі.

— Ось, візьміть, будь ласка. — Він дістає з кишені халата цукерку «Ферерро Роше» та простягає мені.

Я зазираю йому за спину — немає нікого. Дивний жест!

— А з якого ж бо дива ви мені це пропонуєте? — запитую я сталевим голосом.

— Це всім. — Він відступає півкроку. — На цьому поверсі під час обходу кожен отримує цукерку. — I він, щоби підтвердити правоту своїх слів, дістає з іншої кишені халата жменю круглих цукерок. Знову ховає їх. — Усе це включено у вартість курсу лікування... Чи, можливо, ви запитуєте, чому не вітчизняні цукерки?

— Ні. — Я вже заспокоївся і простягаю руку, щоб отри­мати належне. — Давайте!

— Якщо ви не проти, ми можемо дозволити вам прийма­ти відвідувачів. Починаючи від сьогоднішнього вечора. Але не більше двох годин на день.

— Може, ще зарано? — з легкою надією запитую я.

— Відверто кажучи, рано, але ваш голова адміністрації мені погрожує. Якщо хочете, скажіть йому самі!

Я зітхнув.

— Добре, будемо приймати. — Я обертаюся до помічни­ка. — Список відвідувачів уже в тебе?

Він киває.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   101

Схожі:

Книга Богдан. 2005. 476 стор iconКнига-вега 2005 Олійник ббк 83. 3(4Укр)6-8 Олійник Р79 Речмедін А. П
Р79 «Чарівний лірик із Борзни». Життя І поетика Анатоля Олійника. — Вінниця: Книга-Вега, 2005. — 168 с: іл
Книга Богдан. 2005. 476 стор iconКнига Дніпропетровщини 2005 Анотований каталог видань
Книга Дніпропетровщини 2005: Анотований каталог видань з фондів Дніпропетровської державної обласної бібліотеки / Укладач С. Ю. Усенко,...
Книга Богдан. 2005. 476 стор iconОсвіта. Виховання. Навчання будна, Наталя Олександрівна
Будна Н. О.; [голов ред. Богдан Будний; ред. Наталія Гаврішко; обкл. Аліна Воронкова]. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, [2015]....
Книга Богдан. 2005. 476 стор icon8-б клас Завдання для самостійної роботи Алгебра Вчитель: Золотухіна І. В. Підручник за редакцією: о я. Біляніна, Н. Л. Кінащук, І. М. Черевко. Повторити тему : «Додавання та віднімання дробів з різними знаменниками»
За наведеними у підручнику зразками розв’язати: №112 стор. 65, №114 стор. 66, №117 стор
Книга Богдан. 2005. 476 стор iconКнига Богдан 2011 Сектор поезієзнавства Інституту Івана Франка

Книга Богдан. 2005. 476 стор iconКлас Буквар стор 104-105 читати, 108-109 читати, переказувати, вивчити скоромовку стор 104 Письмо стор 106 Букваря (у зошиті в косу лінійку), у прописах писати букви ж, Ж, ш, Ш. Математика стор
Письмо стор 106 Букваря (у зошиті в косу лінійку), у прописах писати букви ж, Ж, ш, Ш
Книга Богдан. 2005. 476 стор icon5 а,в Укр мова §31-32, вправи 341,346. Укр літ стор. 158-165 прочитати, виконати завдання 1,2,3,4,5,6 письмово в зошиті. Стор. 166-168 читати. Рус яз.§31-32, упр. 354, 359. Литер-раФ. И. Тютчев стр. 218-219 прочитать статью о поэте
Укр літ стор. 158-165 прочитати, виконати завдання 1,2,3,4,5,6 письмово в зошиті. Стор. 166-168 читати
Книга Богдан. 2005. 476 стор iconКнига для вчителя. Читання крок до пізнання. 2014. 100 стор. Методичні рекомендації
Руденко Валентина Іванівна, учитель- методист російської мови та світової літератури Водянської сзш широківського району
Книга Богдан. 2005. 476 стор iconЦентральна міська бібліотека ім. М. М. Коцюбинського
Адамс Д. Путівник до Галактиці для космотуристів : Роман / Д. Адамс; Пер з англ. – Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2015. – 232...
Книга Богдан. 2005. 476 стор iconКультурний центр України в Москві москва олма медіа Групп 2008
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка