Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Комп’ютерні технології в юридичній дільності"


Концепція інформатизації в Україні



Сторінка2/25
Дата конвертації08.05.2017
Розмір5,55 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

1.2.Концепція інформатизації в Україні
Комплексна система автоматизації управління підприємством - це інформаційне середовище здатне надавати актуальну та достовірну інформацію про всі бізнес-процеси підприємства (в тому числі територіальне розподіленого та того що має складну структуру), необхідну для планування операцій, їх виконання, реєстрацію та аналіз; середовище, яке несе в собі технологічний регламент та управлінський досвід. У цьому середовищі реалізується повний ринковий цикл - від планування бізнесу до аналізу результатів діяльності підприємства та наступного коригування планів.

Засоби обчислювальної техніки створювалися і удосконалювалися так само, як і всі інші прилади, машини і обладнання, що призначались для полегшення праці людини; коли поставала та чи інша потреба - виникали й технічні засоби, призначені для її задоволення. На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елементи. Наприклад, перші обчислювальні машини були механічними. Потім бути створені електромеханічні та електронні. Для користувача кожне удосконалення спрямовувалося на підвищення рівня механізації та автоматизації виконання технічних операцій, що часто повторюються, створення нових засобів введення та виведення даних, збільшення обсягу пам'яті, розробку нових носіїв інформації тощо.

Першим застосуванням саме електронних обчислювальних машин для обліку є запровадження американською компанією "Дженерал Електрик" у 1954 році на заводі у м. Луісвілль у штаті Кентуккі (США) комп'ютерної системи нарахування заробітної плати. З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних та інформаційно-пошукові системи. В цей період у США та Західній Європі розроблялись автономні комп'ютерні системи для обробки даних при управлінні підприємствами та відділеннями фірм. Однак через недостатню надійність обладнання, складність програмування та їх високу вартість основними власниками або орендарями таких систем були великі підприємства, а малі та середні - зазвичай купували їх машинний час.

Створення комп'ютерів наступного, третього покоління дозволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на обчислювальних машинах попередніх поколінь. Серійне виробництво комп'ютерів третього покоління, їх висока швидкодія, можливість роботи у режимах розподілу часу та телеобробки, використання алгоритмічних мов високого рівня призвели до розповсюдження цих машин у різних галузях господарської діяльності, науки, охорони здоров'я тощо.

Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення системи їх передачі призвели на початку 70-х років XX ст. до розповсюдження комп'ютерних мереж, чому сприяло впровадження на малих та середніх підприємствах міні-комп'ютерів і побудованих на їх основі термінальних пристроїв. Багато великих компаній почали об'єднувати комп'ютери, розташовані у різних географічних пунктах, у великі обчислювальні мережі.

Наступним етапом був випуск персональних комп'ютерів. При цьому не тільки великі та середні, але й малі підприємства отримали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління.

Одне із значень терміну "система" - це сукупність елементів, які працюють разом при виконанні завдання.

Її різновидом є інформаційна система - організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані. Інформаційна система складається із людей, обладнання, процесів, процедур, даних та операцій.

Але використанням засобів обчислювальної техніки поняття інформаційної системи не вичерпується. Інформаційну систему слід розуміти значно глибше. Термін "система "вживають у двох розуміннях:

• як деякий метод, суть якого полягає в раціональному поєднанні і впорядкованості всіх елементів у часі і просторі таким чином, що кожен з них сприяє успіху діяльності всього об'єкта. З таким трактуванням пов'язано розуміння координації і синхронізації дій персоналу управління, поєднаних з метою досягнення поставлених цілей;

• як об'єкт, який має досить складну, впорядковану внутрішню структуру (наприклад, виробничий процес).

Кожна інформаційна система включає наступні компоненти:

^ структуру системи - множина елементів системи і взаємозв'язків між ними, наприклад, організаційна і виробнича структура підприємства;

^ функції кожного елемента системи. Наприклад, управлінські функ­ції - це прийняття рішень у певних структурних підрозділах підприємства;

^ вхід і вихід кожного елементу і системи в цілому. Наприклад, матеріальні або інформаційні потоки, які надходять у систему або вводяться нею;

^ мета і обмеження системи та її окремих елементів. Наприклад, досягнення максимального прибутку, фінансові обмеження.

Комп 'ютерна інформаційна система підприємства (КІСП)- сукупність економіко - математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

Інформаційні системи характеризуються наявністю функціональної і забезпечуючої частини, відповідно до декомпозиції системи на складові частини - підсистеми, що знаходяться у певних відносинах одна з одною. Множина таких відносин разом з елементами утворює структуру інформаційної системи.

Функціональна частина КІСП фактично є моделлю системи управління об'єктом. Оскільки складна система завжди багатофункціональна, інформаційна система може бути класифікована за різними ознаками:

рівнем управління (вищий, середній, оперативний);

видом керованого ресурсу (матеріальні, трудові, фінансові й інформаційні ресурси);

сферою застосування (банківські інформаційні системи, статистичні, податкові, бухгалтерські, фондового ринку, страхові тощо);

функціями і стадіями управління.
Забезпечуюча частина КІСП складається з технічного, інформаційного, технологічного, математичного, організаційного, правового, ергономічного й інших видів забезпечення.

ЇЇ комп'ютерні інформаційні системи відіграють значну роль на сучасних підприємствах. Вони безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, номенклатуру і технологію виготовлення та реалізації товарів і послуг.

Діяльність господарського суб'єкта базується на трьох компонентах:

системі управління підприємством;

його економічній системі

та інформаційних технологіях, що використовуються як інструментарій двох попередніх компонентів.


Центральною ланкою комп'ютерної інформаційної системи підприємства є бухгалтерська інформаційна система, де хронологічно і систематично накопичуються і обробляються дані, пов'язані з обліком, контролем, плануванням, аналізом і регулюванням. На підставі цих даних формується інформація про роботу підприємства, порівнюються фактичні показники і нормативні, формулюються глобальні і локальні напрями діяльності, розроблюються пропозиції щодо встановлення причин відхилень і коригування результатів, здійснюється прогнозування ефективності політики управління підприємством.

До характерних ознак комп'ютерних інформаційних систем великих підприємств потрібно віднести:

^тривалий життєвий цикл; різноманітність апаратного забезпечення, що використовується, життєвий цикл якого менший, ніж у системи, що створюється;

^різноманітне програмне забезпечення; масштабність і складність задач, що розв'язуються;

^перетин великої кількості різних предметних областей;

^територіальний розподіл і відповідно до цього орієнтацію на використання локальних і глобальних мереж для обміну і обробки інформації.
1.3.Поняття комп’ютерної інформаційної системи підприємства
Інформаційні технології і системи (ІТ/С) - це перш за все інструмент, що служить для досягнення поставлених цілей шляхом координації виробничо-інформаційних процесів. Але просте володіння цим інструментом, як і будь-яким іншим, ще не гарантує успіху, в той час як його відсутність рівнозначна повному провалу. Тому головна відзнака сучасних ІТ/С - не кількість засобів, витрачених на їх розробку і впровадження, а додана ними вартість. Щоб інвестиції приносили користь, необхідно вміти використовувати IT, а не просто володіти ними. Володіння інструментом IT - необхідна, але ще недостатня умова успіху в бізнесі.

Дійсний ключ до IT - це знання, вміння цілеспрямовано координувати дії інших в суспільно-виробничих процесах. Без цих знань IT залишається інструментом, і не більше того, просто "куском заліза" з програмним забезпеченням. Інструментом потрібно вміти користуватись, причому там, де це необхідно. Саме знання, а не гроші стають головною формою капіталу сучасного світу. Знання, що визначаються як "цілеспрямована координація діяльності", стають найбільш продуктивною формою капіталу. Праця (виконання операцій) стає роботою (узгодженням операцій), а робота перетворюється в роботу зі знаннями, яку краще виконують незалежні спеціалісти, що самостійно супроводжують виробничі процеси, керують ними і безпосередньо отримують за це винагороду.

ІТ/С в найближчій перспективі створять масове виробництво на замовлення (МС - mass customization), яке буде представляти собою новий спосіб розробки, виробництва, продажу і розповсюдження товарів і послуг: індивідуалізованих, виготовлених у відповідності з вимогами конкретних покупців і таких, які продаються за ціною серійних стандартних виробів.

У такому розумінні МС виникають з синтезу двох традиційних підходів: масового виробництва і виготовлення на замовлення. МС за рахунок розвитку ІТ/С збережуть кращі властивості обох підходів: низьку вартість і високу якість. Саме ІТ/С стануть інструментами проектування і створення відповідних продуктів і їх індивідуалізації. Виробництво товарів і послуг, які ідеально і надовго задовільняють конкретного покупця без будь-яких значних компромісів між ціною, якістю і часом поставки ввійде в число нових технологічних можливостей виробників. Організація і обслуговування МС буде здійснюватись засобами ІТ/С. Мета виробників майбутнього полягатиме не в тому, щоб виробляти на замовлення товари і послуги, а в тому, щоб виробляти на замовлення вартість для конкретних людей. Відповідними інструментами стануть вартісні ланцюжки конкретного покупця й ініційовані покупцем схеми виробництва, реалізація яких буде покладатися на відповідні компоненти ІТ/С.

Головний виграш від зростання ефективності, який досягається впровадженням ІТ/С, будуть отримувати клієнти (споживачі) і по мірі того, як економіка ставатиме більш електронною, їх вигоди постійно зростатимуть. Перехід на нові технології призведе до зміни самого способу роботи з споживачами. Підприємства, які зуміють вчасно перелаштуватися на нові рейки господарювання, зможуть оволодіти перевагами нового способу ведення бізнесу, який повністю базується на підвищенні швидкості розповсюдження інформації. Цей спосіб зводиться не тільки до використання сучасних інформаційних технологій як таких, а й потребує зміни на цій основі всього способу дій підприємств і економіки в цілому.

Щоб повністю реалізувати переваги, що надаються ІТ/С, потрібна відповідна модернізація як самих бізнес-процесів, так і організаційних виробничих структур, діючих в економічному просторі. Мета ІТ/С полягає в тому, щоб рефлекси виробничих структур майбутнього зробити практично моментальними, а стратегічне мислення - безперервним інтерактивним процесом. Саме ця мета в найближчому майбутньому стане реальністю завдяки розвитку і впровадженню ІТ/С різних типів і класів. Використання інформаційних технологій - єдина можливість збільшення швидкості рефлексів, які пов'язують ідею і результат.

Майбутній електронний світ несе комерційним підприємствам, у першу чергу, додаткові труднощі - їм доведеться або витримати ці стрімкі перегони, або перервати своє існування, - а вигоду (в першу чергу, економічну), - відчує суспільство в цілому.

Загальноприйнятої класифікації комп'ютерних інформаційних систем не існує, тому доцільно їх класифікувати за певними ознаками:

^сферою діяльності: державні, територіальні, галузеві, підприємств.

^рівнем автоматизації процесів управління: інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-керуючі, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні.

^ступенем централізації обробки інформації: централізовані, децентралізовані, інформаційні системи колективного використання;

^ступенем інтеграції функцій: багаторівневі з інтеграцією за рівнями управління, багаторівневі з інтеграцією за рівнями планування.

У розвинутих країнах використовується декілька концепцій КІСП.

1. Система управління ресурсами підприємства (часто використовують наступні абревіатури: MRP - планування матеріальних потреб, MRPII - планування ресурсів виробництва, ERP - планування ресурсів підприємства).

2. Система управління логістикою (SCM - управління каналами постачання).

3. Система управління даними про вироби на промислових підприємствах (PDM - управління збиранням виробів).

4. Система автоматизованого проектування та технологічної підготовки виробництва (CAD/CAM - автоматизоване проектування та виробництво).

5. Система документообігу (docflow - потік документів).

6. Інформаційна автоматизована система бухгалтерського обліку (AIS).

7. Система представлення даних для аналізу керівництвом (MIS).

8. Системи організації робочого простору.

9. Середовище Internet.

10. Система електронної комерції.

11. Спеціалізовані програмні продукти або системи для вирішення інших завдань.


Нині для українських підприємств найбільш актуальними є дві концепції КІСП, які вони вже стали стандартними: MRPII і ERP. Вони представляють собою набори загальних правил, сформульованих відповідно на початку 80-90 pp. XX ст. американським товариством з управління виробництвом і запасами, що об'єднує основних діючих осіб американської промисловості. За цими правилами повинно проводитись планування і контроль різних стадій виробничого процесу: визначення потреб у сировині, закупці, завантаженні потужностей, розподілі ресурсів тощо.

Концепція MRPII (планування виробничих ресурсів) - методологія детального планування виробництва підприємства, що включає облік, Планування завантаження виробничих потужностей, потреб у всіх ресурсах виробництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, обладнанні, персоналі), виробничих затрат, моделювання ходу виробництва, його облік, планування випуску готових виробів, оперативне коригування плану і виробничих завдань.

ERP (планування ресурсів підприємства) - це сучасна концепція, що є розвитком MRPII. Вона дозволяє відстежувати не лише виробничі, але й інші ресурси підприємства (фінансові, збутові тощо). Ця концепція має більшу функціональність, у ній значну увагу приділяють фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона забезпечує можливість планувати і управляти не тільки виробничими процесами, але й всією діяльністю підприємства, досягнути оптимізації останньої за ресурсами і часом.

Застосування комп'ютерної техніки вносить певні зміни до організації діяльності підприємства, причому обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки форму обліку, але й зміст. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обліку інформації, за яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації: раціональної організації облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами.

Виділяють дві послідовні стадії автоматизації обліку: механізацію облікових робіт на окремих ділянках обліку за допомогою обчислювальних пристроїв (так звану "малу механізацію") та комплексну автоматизацію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).
1.4.Інформація як основа організації інформаційного забезпечення
Багатий на різні форми ві­дображення Всесвіт характе­ризується виявами різно­манітних видів інформації. Інформація, як зазначалося вище, властива всім видам і формам руху матерії, зокрема й соціальній формі її руху, що відображає розмаїття матері­ального й духовного світу. Матеріалістична діалектика, теорія відображення, статис­тична теорія, теорія інформа­ції, кібернетика, сучасний рі­вень розвитку природничо-на­укових знань істотно розши­рили суть поняття інформації. Вона стала об'єктивною хара­ктеристикою не тільки жи­вих, а й взагалі всіх матеріа­льних систем, зокрема об'єк­тів неживої природи та їх взаємодії на всіх рівнях організа­ції матерії.

У хронологічному порядку генезис і взаємозв'язок видів інформації можна подати як фізичний, біологічний та соці­альний. Вони характеризують якісну своєрідність процесів відображення на різних рівнях організації матерії. Фізична інформація властива процесам відображення в неорганічній природі (елементи, речовини, неорганічні структури, плане­тні й зоряні системи). Біоло­гічна інформація циркулює в живій природі й формує її стру­ктури. Соціальна інформація виробляється, використову­ється й накопичується в про­цесі управління суспільством і його підсистемами. Це пояс­нюється тим, що людина, яка її виробляє, формує, викорис­товує і трансформує у процесі діяльності, — істота соціаль­на за своєю суттю й така, що обов'язково належить до пев­ного суспільства, класу, нації, соціальної верстви, організа­ції, колективу. У суспільстві та властивих йому суспільних сферах і структурах, зокрема й загальноосвітньому навча­льному закладі, циркулює пе­реважно соціальна інформа­ція.



Інформація стає таким самим важли­вим видом ресурсів, як енергетичні, при­родні, фінансові та людські.

Розглянемо сутність понят­тя «соціальна інформація» та його інтерпретацію вченими, дослідниками, практиками. Відомий учений-соціолог В.Афанасьєв визначає соціа­льну інформацію як «знання, повідомлення, відомості про соціальну систему, а також про системи природи тією мі­рою, якою їх використовує су­спільство» . Однак він зауважує, що «інформа­ція — це знання, але не всі, якими володіє людство, а лише та їх частина, що вико­ристовуються для орієнтуван­ня, активної дії, управлін­ня» .

Поняття «соціальна інфор­мація» Н.Вінер тлумачить так: «Інформація — це визна­чення змісту, одержаного із зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до ньо­го й пристосування до нього наших почуттів». Інші вчені дають таке визна­чення: «Інформацією є всі ті дані про зовнішній світ, що ми здобуваємо як безпосереднім впливом на наші органи чуття навколишніх предметів і явищ, так і опосередковано через книжки, газети, розпо­віді інших людей». У праці В.Афанасьєва та А.Урсула «Соціальна інфор­мація: деякі методологічні ас­пекти» дається визначення поняттю «соціальна інформа­ція» як відображення в суспі­льстві розмаїття природних і соціальних явищ. Зазначаєть­ся, що соціальна інформа­ція — це нагромаджені в сус­пільстві й визнані ним знання у зміненій формі.

З означеним розумінням суті поняття «соціальна ін­формація» корелює точка зору А.Урсула: «...Соціальна інформація — це аспекти й результат відображення сус­пільством як самої соціальної форми руху матерії, так і всіх інших її форм тією мірою, якою їх використовує суспіль­ство, і мірою залучення їх до орбіти громадського життя. Інформація, яку люди здобу­вають і використовують у різ­них сферах діяльності, є соці­альною за своєю природою, бо її рух спричиняється і спрямо­вується суспільством. Якими б не були джерела інформації, вона стає соціальною за своєю природою, тільки-но потрап­ляє в сферу діяльності людини й використовується нею. Соці­альна інформація є вищим, найскладнішим і різноманіт­ним типом серед усіх інших видів інформацій, невід'ємною властивістю та специфічною рисою соціальної форми руху матерії». Це ви­щий тип інформації ще й тому, що «її використання пов'яза­не з найвищим типом доціль­ності — усвідомленою доцільністю, властивою тільки лю­дині, а остання, в свою чергу, пов'язана з логічним мислен­ням — вищим типом відобра­ження дійсності. Матеріаль­ним носієм, сигналом, який несе інформацію, є слово, мова — найвищий з відомих типів сигналів, сигнал сигна­лів», за висловом І.Павлова. Саме слово і є тим універсальним сигналом, що дає змогу логічному змісту со­ціальної інформації набути ма­теріальної форми, завдяки якій ця інформація може фор­муватися, сприйматися, збері­гатися й передаватися, а та­кож використовуватися в про­цесі людської діяльності, зок­рема й управлінської.

Соціальна інформація цир­кулює в соціальному середови­щі, стосується насамперед від­носин, взаємодій між людьми, їхніх потреб та інтересів і пе­редається комунікативно в процесі людської діяльності, в управлінні соціальними інсти­туціями, процесами, явища­ми. Соціальне середовище мо­жна розглядати як інформа­ційне середовище, через яке будь-яка людина може отри­мати соціальну інформацію та її фрагменти. Соціальну інфор­мацію тлумачать як відчуже­не від індивіда знання, уза­гальнене й закріплене на ма­теріальному носії. Інакше ка­жучи, така інформація — це трансформована форма знання. Знання як еле­ментарна форма науки та її елемент традиційно зароджу­валися в процесі діяльності людини. Знання накопичувалися й передавалися від поко­ління до покоління як усвідом­лений набутий практичний досвід. Процес утворення но­вих знань, як і процес створен­ня нової технології або техні­ки, можна подати як резуль­тат взаємодії людини й приро­ди, людини й суспільства, су­б'єкта й об'єкта. Пізнання су­б'єктом навколишнього світу відбувається за умови не тіль­ки безпосереднього вивчення, спостереження, дослідження, а й за його видозміни та пере­творення. Знання, вироблене людством, є рушійною силою, яка спричиняє подальші видо­зміни світу і є не тільки якістю результату пізнання, а й якіс­тю взаємодії людини із Всесві­том. У процесі суспільно-прак­тичної діяльності людини змі­нюється не тільки обсяг знань, змінюється й обсяг пізнання суб'єкта, тобто розширюється сфера застосування знань у практиці життєдіяльності лю­дини.

Соціальне життя людини неможливе без знань, без ви­роблення, здобуття й викори­стання інформації. Інформація виявляється в процесі пізнан­ня, демонструючи загальні й багатогранні зв'язки з дійсні­стю у відображенні цієї дійсно­сті. Тому інформація є ступе­нем розвитку не тільки пізнан­ня, а й суспільної практики людей, їхніх відносин між со­бою й ставлення до природи. Соціальна інформація поділя­ється на матеріальну та ідеа­льну. До матеріа­льної належить інформація, яку визначає сама людина у процесі життєдіяльності, у її ставленні до різноманітних чинників соціального буття, Всесвіту. Ідеальну інформацію людина свідомо здобуває з на­вколишнього соціального й природного середовища. На­звані вище види соціальної ін­формації можуть взаємоперетворюватися.



Соціальна інформація з по­зицій системного й функціона­льного наукових підходів утво­рює систему різнорівневого знання, що характеризує по­літичні, економічні, культуро­логічні, соціальні (енергетич­но-речовинні, комунікаційно-інформаційні, духовні, демо­графічні, освітні) та інші про­цеси, що відбуваються в суспільстві, окремих соціальних інституціях, установах (під­приємства, агропромислові комплекси, навчальні закла­ди тощо), а також інтереси, прагнення, думки людей у со­ціальних, професійних і наці­ональних групах. Соціальна інформація передається різни­ми каналами зв'язку й засоба­ми її поширення. Вона надзви­чайно різноманіт­на. Соціальна інформація склада­ється зрізних видів інформації, зокре­ма науково-техніч­ної, політичної, економічної, світо­глядної, технічної, публіцистичної, ес­тетичної, науко­вої, екологічної, релігійної, по­бутової та інших, що відобра­жають зміст, спосіб та сферу її вироблення та забезпечу­ють реалізацію певного виду професійної діяльності людей. У статті 18 Закону Украї­ни «Про інформацію» визначе­но види інформації та розкри­то зміст статистичної, адміні­стративної, масової, соціоло­гічної, правової інформації; ін­формації про діяльність дер­жавних органів влади та орга­нів місцевого й регіонального самоврядування, інформації про особу, інформації довідко­во-енциклопедичного харак­теру.

Статистична інформація - це офіційна документована дер­жавна інформація, що дає кі­лькісну характеристику масо­вих подій, явищ та процесів, які відбуваються в економіч­ній, соціальній, культурній та інших сферах життя України. Державна статистична інфор­мація підлягає систематично­му відкритому публікуванню. Забезпечується відкритий до­ступ громадян, наукових уста­нов, зацікавлених організацій до неопублікованих статисти­чних даних, які не підпадають під дію обмежень, установле­них цим Законом, а також За­коном України «Про державну статистику». Система статис­тичної інформації, її джерела й режим визначаються Законом України «Про державну стати­стику» та іншими правовими актами в цій галузі (Стаття 19 Закону України «Про інформа­цію»).

Розвиток наукового пізнання значно поглибив поняття інформації та пов'я­зав його з категорією відображення. Саме філософське розуміння категорії відображення як загальної властивості матерії (первинної щодо відображення) допомагає зрозуміти суть поняття «інформація».


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Схожі:

Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКафедра інформаційних технологій І математичних дисциплін «затверджую»
Робоча програма навчальної дисципліни я – студент для студентів галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 122 «Комп’ютерні...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКурс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг»
«Комп'ютерні науки та інформаційні технології» спеціалізації «Інформаційні технології моніторингу довкілля»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія»
Предмет та методи юридичної деонтології. Основні мотодологічні підходи, що використовуються в юридичній деонтології
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconМетодичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни»
Програмна інженерія, 123 Комп‘ютерна інженерія, 151 Автоматизація та комп‘ютерно-інтегровані технології, 163 Біомедична інженерія,...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" icon122 Комп’ютерні науки та інформаційні технології спеціалізації – Програмне забезпечення систем захисту інформації
Відомості про підвищення кваліфікації викладача
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconПрограма іспиту з навчальної дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі» 2011 р
Програму іспиту складено на основі робочої програми з навчальної дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка