Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Комп’ютерні технології в юридичній дільності"


Мал. 2. Спільне використання ресурсів



Сторінка9/25
Дата конвертації08.05.2017
Розмір5,55 Mb.
ТипКонспект
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

<body><table><h2>Мал. 2. Спільне <a href="/?q=використання">використання</a> ресурсів</h2> <br /> <br /> <br /><img src="2254_html_239c34dc.png" name="graphics11" align=bottom width=527 height=282 border=0> <p>Відділ кадрів Бухгалтерія</p> <br /> <br /><h2>Мал. 3. Проста локальна мережа</h2> <br /><img src="2254_html_117912ea.png" name="graphics12" align=bottom width=613 height=291 border=0> <p>Відділ кадрів Бухгалтерія Склад </p> <br />Мал.4 Локальна мережа, яка використовує телефонні лінії як середовище обміну даних <br /><img src="2254_html_1c774e3e.png" name="graphics13" align=bottom width=599 height=255 border=0><span id="frame6" dir="ltr"> <br />Зв’язок з провайдером Інтернет комутована або некомутована лінія зв’язку <br /></span> <p>Відділ кадрів Бухгалтерія</p> <br /><span id='Мал.5_Локальна_мережа_з_доступом_в_Інтернет'><h2>Мал.5 Локальна мережа з доступом в Інтернет</span></h2> <br /> <br /><img src="2254_html_37bbba7b.png" name="graphics14" align=bottom width=580 height=246 border=0> <p>Робоча станція 1 Робоча станція З Робоча станція 5</p> <p>Мал. 6. При топології зі спільною шиною робочі станції та файлові сервери підключені до спільного кабеля <br /> <br /><img src="2254_html_44618645.png" name="graphics15" align=bottom width=580 height=392 border=0> </p> <p>Робоча станція З</p> <p>Мал. 7. При топології «зірка» всі робочі станції підключені до файлового сервера <br /> </p> <p>Робоча станція 2 Робоча станція 4</p> <br /> <br /><img src="2254_html_mbd8b4a4.png" name="graphics16" align=bottom width=607 height=304 border=0> <p>Робоча станція З Робоча станція 5</p> <p>Мал. 8. Кільцева топологія нагадує топологію мережі із спільною шиною <br /> <br /><img src="2254_html_6d0c589.png" name="graphics17" align=bottom width=573 height=327 border=0> </p> <p>Робоча станція 1 Робоча станція 3 Робоче станція 5</p> <br /><span id='Мал._9._Однорангова_мережа_без_виділеного_сервера'><h2>Мал. 9. Однорангова мережа без виділеного сервера</span></h2> <br /> <br /> <br /><b>3.2.Принципи функціонування і ресурси мережі Інтернет</b> <br />Інтернет - це об'єднана мережа, яка складається з набору пов'язаних мереж, що взаємодіють як одне ціле. Складовими Інтернету є мережі різного масштабу: <p>великі національні магістральні мережі, багато регіональних і локальних мереж.</p> <p>Інтернет (у перекладі - міжмережне з'єднання) - це поєднання багатьох мереж, що забезпечує поширення інформаційних потоків по всій земній кулі. Інтернет також називають <b>глобальною мережею</b>, що нараховує понад 2 млн. вузлових комп'ютерів, які обслуговують десятки мільйонів користувачів. </p> <p>Завдяки об'єднанню мереж комп'ютери, які обмінюються інформацією, можуть бути віддалені один від одного на значну відстань. Слід зазначити, що фізичні відстані в Інтернеті не важливі. Наприклад, обмін даними відбуватиметься мовою між комп'ютерами як у різних півкулях Землі, так і в сусідніх кімнатах. </p> <p>Мережі, які є складовими Інтернету, поширюються на великі відстані та можуть перекривати одна одну, тому будь-яка пара вузлів пов'язана між собою не одним, а багатьма каналами зв'язку, завдяки чому Інтернет забезпечує стійкий зв'язок навіть в умовах військових дій. При руйнуванні частини мережі пакети інформації можуть обходити ушкоджені ділянки. До речі, перші дослід­ження у галузі Інтернету здійснювалися саме з метою збільшення надійності звязку у разі виникнення глобальних військових конфліктів (під час ядерного вибуху). </p> <p>Комп'ютери, які працюють у мережі Інтернет, називаються <b>вузлами</b> (іноді -хостами, хоча це не одне й те саме). Інтернет взагалі можна уявити як множину вузлів, кожен з яких може зв'язатися з будь-яким іншим. Вузлами є потужні ком­п'ютери (мейнфрейми), менш потужні міні-комп'ютери та персональні комп'юте­ри. Серед них є такі, що надають послуги іншим комп'ютерам - сервери. Під час отримання електронної пошти ви звертаєтесь до поштового серверу, бажаєте переглянути будь-яку Web-сторінку - зв'язуєтесь з певним Web-сервером.</p> <p>Сервери - це потужні та надійні комп'ютери, які цілодобово працюють s постійно підключені до Інтернету. Сервери здатні зберігати та надси­лати інформацію за запитами інших комп'ютерів, водночас відповідаючи на десятки або сотні запитів. Сервери захищені від збоїв електро­мережі та, як правило, керовані операційною системою Uпіх. </p> <p>Комп'ютери, які складають і надсилають запити до серверів, називаються клієнтами. Вони постійно не під'єднані до Інтернету, а підключаються до мережі у разі необхідності. Отже, статус серверів і клієнтів в Інтернеті аналогічний їхньому статусу в локальній мережі клієнт-сервер.</p> <p>Термінологія "клієнт-сервер" застосовується і для програмного забез­печення, яке підтримує роботу в Інтернеті. Існує ПЗ для клієнтів, яке взаємодіє з ними та створює запит, і серверне ПЗ, яке відповідає на ці запити. Наприклад, клієнтами є поштова програма, програма броузера для перегляду Web-сторінок тощо. </p> <p>Незалежно від того, що комп'ютери в Інтернеті відрізняються своїми платформами, операційними системами, вони прекрасно "спілкуються" один з одним. Це можливо завдяки тому, що вони послуговуються однаковими правилами передавання даних - протоколом ТСР/ІР. Він прийнятий усіма учасниками Ін­тернету і підтримується більшістю виробників мережного обладнання.</p> <p>ТСР/ІР - основний транспортний протокол передавання даних в Інтернеті. Абревіатура ТСР/ІР складається з двох частин ; ТСР (Тгаnsmition Сопtгоl Ргоtосоl - протокол керування передаванням) і ІР (Іпtermet Ргоtосоl - протокол Іпtегпеt). </p> <p>Перша складова протоколу (ТСР) забезпечує надійний зв'язок між комп'ютерами і керує передаванням даних. Протокол ТСР поділяє інформацію на порції - пакети, кожному з яких надає номер для правильного відновленні інформації під час одержання. Далі інша складова (протокол ІР) додає до кожного пакета службову інформацію з адресами відправників і одержувачів, забезпечуючи доставку всіх пакетів одержувачеві. Окремі пакети можуть подорожувати різними шляхами Інтернету та дістатися до одержувача у будь-якому порядку. По надходженні всіх пакетів протокол ТСР розміщує їх один за одним і забезпечує складання повідомлення. Якщо деякі пакети загубилися -протокол ТСР вирішує і цю проблему. Маршрути руху пакетів мережею розраховує спеціальна програма - маршрутизатор.</p> <p>Найважливішою властивістю протоколу ТСР/ІР є його здатність забезпечити взаємодію комп'ютерів за допомогою необмеженої кількості мереж. Зовсім не важливо, скільки мереж подолає інформація на шляху від віддаленого серверу до клієнта. </p> <p>Протокол ТСР/ІР застосовується не лише в Інтернеті, а й, наприклад, для зв'язку локальних мереж на одному великому підприємстві, в якого можуть бути відсутні зв'язки із зовнішніми мережами. ТСР/ІР іноді застосовується для звязку двох віддалених один від одного комп’ютерів.</p> <p>Ланками зв'язку між клієнтами та Інтернетом є організації або приватні особи, так звані ІSР (Іпtеrпet Service Provider-постачальник послуг Інтернету) або, простіше, провайдери. Сервер провайдера має кілька модемних входів, до яких можуть приєднуватися користувачі для доступу до Інтернету. </p> <p>Провайдер, як правило, забезпечує користувачам такі послуги Інтернету:</p> <p>доступ до інформації </p> <p>надання адреси електронної пошти</p> <p>виділення необхідного простору на своєму вузлі для Web-сторінок абонента. </p> <p>Можливі також додаткові послуги, наприклад, реєстрація індивідуального домену користувача, надання лінії зв’язку тощо. Нині завдяки постійному розвитку Інтернету користувач може обрати провайдера з потрібним спектром послуг.</p> <p>Пересічний користувач звичайно з’єднується з провайдером по телефону. Комп'ютер користувача через модем підключається до телефонної лінії, тому при укладенні договору з провайдером або купівлі Інтернет-картки вам мають повідомити номер телефону провайдера, за яким дзвонитиме ваш модем. </p> <p>Провайдер також повідомляє ім’я поштового серверу для обробки електронної пошти. Багато провайдерів надають безкоштовні гостьові підключення для одержання інформації про свої послуги і поповнення суми на рахунку користувача. Для цього провайдер повідомляє URL свого сервера ім’я(login) і пароль (раsswоrd) для гостьового підключення. Фактично цих даних достатньо для того, щоб після оплати послуг провайдера і створення з’єднання ви могли почати повноцінну роботу в Інтернеті.</p> <p>Що ж приваблює мільйони користувачів до Інтернету? Назвемо його ресурси, які стають доступними за допомогою провайдера. </p> <p>/ Гіпертекстова система WWW (Word Wide Web) – глобальна система поширення інформації, в якій для пошуку та перегляду файлів застосовуються гіпертекстові зв'язки. </p> <p>/ Електронна пошта – засіб обміну повідомленнями, який нагадує роботу звичайної пошти, але значно переважає її за швидкістю доставлень повідомлень. </p> <p>/ Віддалений доступ до мережі- забезпечує доступ до вашого комп’ютера з будь-якого, підключеного до Інтернету. Ви можете переглянути вашу електронну пошту, виконати пошук у БД свого ПК.</p> <p>/ Тематичні конференції Usenet- це електронні дошки, куди учасники конференції можуть можуть передавати повідомлення й отримувати відповіді на них. </p> <p>/Розмова в мережі або IRC (Internet Relay Chat)- спілкування співбесідників шляхом уведення тексту з клавіатури.</p> <p>/ Голосове спілкування і відеоконференції - надає можливість двом і більше абонентам чути і бачити один одного. Для проведення голосових та відео-конференцій абоненти повинні мати певне обладнання (мікрофон, динаміки, відеокамеру) і програмне забезпечення. </p> <p>/ FТР (Filе Тгапsfег Ргоtосоl - протокол передавання файлів) - передавання програм і файлів даних між комп'ютерами глобальної мережі. </p> <p>В Інтернеті можливі два режими інформаційного обміну – оп-lіпе і оff-lіne. Перший термін перекладається як «на лінії», другий - «поза лінією». Йдеться не просто про існування лінії (підключення до телефонної лінії або до ЛОМ, яка має вихід до Інтернету), а про наявність з’єднання через існуючу лінію зв’язку. </p> <p>Оп-lіпе (на комп’ютерному жаргоні - «онлайновий» режим) – постійний зв’язок користувача з сервером провайдера. Під час відкриття Web-сторінок, відправлення повідомлень електронної пошти, «перекачування» файлів-архівів користувач лишається підключеним до мережі. Він може отримувати інформацію з мережі і негайно реагувати на неї, тому оп-lіпе – це режим реального часу.</p> <p>Оff-Ііпе – це режим «відкладеного» зв’язку. Користувач передає порцію інфор­мації або отримує її протягом коротких сеансів зв’язку, а в інший час комп’ютер відключений від Інтернету. Зрозуміло, що це кономічні ший режим, ніж оп-lіпе). У режимі оff-liпе, наприклад, обробляються повідомлення електронної пошти та групи новин. </p> <p>Усі комп'ютери, підключені до Інтернету, знаходять один одного в автоматичному режимі. Люди взагалі не беруть участі у пересиланні повідомлень завдяки тому, що кожний комп'ютер (хост або вузол) має свою адресу, яка і називається ІР-адресою.</p> <br /> <br /><b>ІР-адреса - запис, який точно визначає місцезнаходження комп’ютера в Інтернеті і є записом чотирьох чисел у діапазоні від О до 255, відділених крапками, наприклад, 220.15.68.33.</b> <p>Запис ІР-адреси складається ніби з двох частин: перша означає адресу підмережі Інтернету, до якої підключено вузол, а друга - адресу локального вузла всередині підмережі.</p> <p>ІР-адреси серверів мають бути зареєстровані спеціальною службою імен. Реєстрація - це просто занесення ІР-адреси і доменного імені до каталогу . Індивідуальна ІР-адреса надається також комп'ютеру клієнта під час його підключення до провайдера Інтернету. Але у цьому разі ІР-адреса надається тимчасово, на період з'єднання, тому що адрес у провайдерів, як правило, менше, ніж клієнтів. Надання адреси клієнту відбувається автоматично і клієнт може не знати своєї ІР-адреси. </p> <p>ІР-адреси зручні для ідентифікації комп’ютерів в Інтернеті, але неприйнятні роботи користувачів (не наочні, погано запам’ятовуються, велика ймовірність помилки при введенні). Тому замість числових ІР-адрес застосовується літерна система доменних імен DNS (Dотаіп Nаmе Sегvег – доменне ім’я серверу). Згідно з цією системою ім’я кожного Web-серверу є послідовністю слів, розділених крапками, яка легко запам’ятовується користувачами. </p> <p>Доменне ім’я однозначно визначає сервер в Інтернеті й складається за ієрархічним принципом. </p> <p>/На найвищому рівні (домен верхнього рівня) звичайно розташовується назва країни, наприклад, uk (еликобританія), ги (Росія) або uа (Україна). Але частіше замість назви країни ставиться скорочення, відповідне типу організації, якій належить домен: соm (комерційний домен), gov (урядовий), mil (військовий), еdu (освітній), пеt (мережний), огg (інших організацій).</p> <p>/ Ліворуч від домену верхнього рівня через крапку дописується позначення міста, штату або організації. Однак цієї частини імені може не бути. </p> <p>/ Ліворуч від позначення міста (організації) – позначення серверу, яке займає відповідно крайню ліву позицію у доменному імені.</p> <br /><span id='У_результаті_доменне_ім’я_серверу_(простіше,_домен)_може_мати_такий_вигляд'><h3>У результаті доменне ім’я серверу (простіше, домен) може мати такий вигляд:</span></h3> <br />аutolапd.соm.иа – комерційний сервер, присвячений автомобілям, країна uа (Україна); <p>kyivstаг.пеt – сервер оператора мобільного зв’язку, домен верхнього рівня пеt;</p> <p>bооk.ги – сервер книготорговельної фірми, країна rи (Росія). </p> <p>Відповідність між ІР-адресами і доменними іменами встановлюється за допомогою баз даних, розміщених на спеціальних DNS-серверах. Сервери DNS виконують повсякденну роботу, необхідну для функціонування системи доменних</p> <p>Ви вивчили основні поняття для роботи в Інтернеті. Це - сервери і клієнти, інформаційні ресурси Інтернету, транспортний протокол ТСР/ІР, ІР-адреси, DNS. З іншими важливими поняттями ви ознайомитесь у наступних параграфах. Однак, трохи забігаючи наперед, опишемо роботу Інтернету за допомогою про­стого прикладу. </p> <p>Скажімо, ви бажаєте вивести на екран комп'ютера певну Web-сторінку. Для цього вам потрібно запустити програму-клієнт (броузер) і підключитися до Інтернету. У вікні броузера слід набрати URL потрібної сторінки або клацнути по посиланню на Web-сторінку (якщо така є).</p> <p>Після цього запит з вашого комп'ютера піде на сервер доменних імен (DNS-сервер). Поки він обробляє запит, комп'ютер клієнта зупиняється і чекає відповіді. Сервер намагається знайти ІР-адресу, яка відповідає імені, вказаному у запиті, у своїх файлах або у файлах інших DNS-серверів. Якщо ім'я не знайдене, сервер відповідає, що таке доменне ім'я не існує. Якщо ж ІР-адресу знайдено, відбувається з'єднання з віддаленим сервером, і вказана вами Web-сторінка передається з нього на ваш комп'ютер. Процес завантаження Web-сторінки ви бачитимете у себе на екрані у вікні броузера. </p> <p>Обмін даними між вашим комп'ютером і сервером відбуватиметься згідно з протоколом ТСР/ІР, тобто дані на ваш комп'ютер надходитимуть порціями. Вони послідовно збиратимуться в єдине повідомлення, доки ви не побачите на екрані повну картинку Web-сторінки.</p> <p>У перекладі з англійської <b>Word</b> <b>Wide</b> <b>Web</b> буквально означає «павутиння, що поширюється по всьому світу». Система WWW була створена у 1989 році вченими організації СЕRN (Європейський центр ядерних досліджень) у Женеві. <b>Word</b> <b>Wide</b> <b>Web</b> спочатку була призначена для використання різними групами спеціалістів, які за допомогою її могли отримати доступ до заздалегідь підготовленої інформації. </p> <p>Протягом наступних років <b>Word</b> <b>Wide</b> <b>Web</b> система стрімко розвивалася, ставши найпопулярнішою службою в Інтернеті. Нині WWW задовольняє інформаційні потреби найширших верств населення, включаючи сотні тисяч вузлів Web. На кожному вузлі можуть розміщатися тисячі й сотні тисяч документів, їхня загальна кількість у WWW зростає з кожною секундою, тому що їх створює величезна армія спеціалістів і аматорів у різних куточках земної кулі. <b>Word</b> <b>Wide</b> <b>Web</b> - це глобальна система поширення гіпертекстової інформації, яка використовує для транспортування канали Інтернету.</p> <p>Термін гіпертекст було введено задовго до появи Інтернету. Аналогом гіпертексту може бути звичайна енциклопедія. Її том складається з невеликих статей на певні теми, а у кожній з них можуть міститися посилання на інші статті. Якщо вас зацікавила стаття, вказана у посиланні, ви можете згідно з ним звертатися до потрібного тому. </p> <p>Гіпертексти, на відміну від друкованої енциклопедії-книги, є електронними документами. З ними можна працювати лише на комп'ютері, бо в друкованому дзаді їх не існує. Прикладом гіпертекстової системи є довідкова система ОС Windows.</p> <p>Гіпертекст - це спосіб організації тексту, графіки й інших даних, у якому елементи даних пов'язані між собою. Пов'язані можуть бути як елементи одного документа, так і різних документів. Гіпертекстова структура є основою Word Wide Web. </p> <p>Зв'язки (lіпks) в гіпертекстовій структурі здійснюються за допомогою посилань. Керуючись ними, користувач може з одного документа викли­кати інший, з нього - наступний і т.д.</p> <p>Основними перевагами гіпертекстів є, насамперед, можливість розмістити на великій площі (приблизно на кількох екранах) велику кількість інформації і, по-друге, зрозумілий спосіб пошуку інформації за допомогою посилань. Гіпертекстові документи у Word Wide Web розміщаються на Web-серверах. Web-сервери обробляють запити клієнтів та повертають їм копії потрібних документів. </p> <p>Гіпертекстові документи у WWW подаються у вигляді Web-сторінок (або, інакше кажучи, Web-документів). Web-сторінка звичайно містить різноманітну інформацію: текст, графіку, звуки і навіть відео. На ній є виділені слова або графічні зображення, які підсвічуються певним світлом і на яких покажчик миші йно перетворюється на зображення руки з піднятим вказівним пальцем - це посилання. Будь-яке посилання - це вхід до іншого документа: клацання ми­то посиланню відкриває той, на який воно вказує.</p> <p>Звичайні текстові документи;як відомо, готуються у текстових форматах (розширення tхt, dос тощо). Web-документ також має свій формат (розширення htm або html), який визначається мовою розмітки НТМL. </p> <p>Програми, які відображають документи Web на екрані, називаються броузерами (або браузерами). Броузери дають змогу мандрувати по WWW у "онлайновому" режимі.</p> <p>Слово «броузер» походить від англійського browse - «читати безладно». Можливо, цей термін відображає характер роботи середнього користувача з й-сторінками у WWW </p> <p>Існує багато броузерів: деякі з них можуть працювати лише з текстами, інші- відображають графіку, але мають обмежені засоби навігації тощо. Та безумовним лідером у цій галузі є програми Netscape Navigator(створена в 1992 році) і Місгоsоft Іпtегпеt Ехрlогег (створена на рік пізніше).</p> <p>Отже, Інтернет має різноманітні інформаційні ресурси. Запит клієнта до того чи іншого ресурсу формується відповідно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Інтернету існує свій. Так, для роботи у Word Wide Web необхідний протокол НТТР (НурегТехt Тгаnsроrt Ргоtосоl - протокол передавання гіпертексту). Для доступу до файлових ресурсів застосовується протокол FТР. </p> <p>Взаємодія клієнта з Web-сервером відбувається за протоколом НТТР, і визначає мову, якою програма клієнта "розмовляє" з сервером, а також формат відповідей сервера клієнтові. Приклад роботи протоколу НТТР користувач бачить щоразу, клацаючи мишею по будь-якому посиланню - пошук і завантаження потрібного документа відбуваються за допомогою протоколу НТТР.</p> <p>Не слід плутати НТТР з транспортним базовим протоколом ТСР/ІР Протокол НТТР - це найпростіший протокол рівня додатків, який, на відміну від ТСР/ІР, не пов'язаний з технологією пересилання пакетів даних. </p> <p>Нагадаємо, що комп'ютери в Інтернеті зв'язуються за допомогою протоколу ТСР/ІР, знаходячи один одного за ІР-адресою. Наочна система адресації заснована на доменних іменах. За допомогою доменних імен записуються адреси ресурсів у Інтернеті. Відповідний запис називається URL.</p> <p>URL (Uniform Resource Locator- уніфікований локатор ресурсу) • певна система імен для ідентифікації ресурсів у Інтернеті. Будь-яка інформація, розміщена в ньому, має свій URL. </p> <p>У запису URL зазначаються такі дані (зліва направо):</p> <p>- протокол доступу до ресурсу (НТТР, FТР, GОРНЕR); </p> <p>- доменне ім'я серверу, на якому розміщено ресурс;</p> <p>- адреса порту, використовуваного для зв'язку; </p> <p>- специфікація ресурсу на жорсткому диску серверу (шлях до файлу, його ім'я та мітка), і</p> <p>Однак деякі з наведених компонентів запису URL можуть бути відсутні. Крім того, для певних типів ресурсів локатор URL складається інакше| наприклад, у поштовій адресі спершу вказується ім'я абонента, а далі через спеціальний знак @ - ім'я поштового серверу. </p> <p>Пояснимо це на прикладі URL для Web-сторінки: </p> <p>http://www.hotline.kiev.ua/price/printers.html#temp </p> <p>яке складається з таких основних частин:</p> <p>1- префікс http://, який визначає протокол і обов'язково відділяється від наступної частини URL двокрапкою та подвійною похилою рискою; </p> <p>2-тип ресурсу (в даному прикладі - www), ця частина в URL не обов'язкова;</p> <p>3 - ім'я серверу, на якому розміщена Web-сторінка (в наведеному прикладі - hotline.kiev.ua); замість імені серверу можна вказати його ІР-адресу; ім'я серверу відділяється від позиції 2 (якщо вона є) крапкою; </p> <p>4 - це необов'язкова позиція, вона вказує на розміщення сторінки на жорсткому диску (у згаданому вище прикладі - ргісе/ргіпtегs.html) і відділяється від імені комп'ютера похилою рискою;</p> <p>5 - додаткові (необов'язкові) слова, які відділяються від попередньої частини знаком # (вказує на мітку на Web-сторінці, починаючи з якої на екран виводитиметься потрібний документ) або знаком ? (позначає фрагмент пошуку). </p> <p>URL може складатися з латинських літер, цифр й інших знаків, дії символів, крім символів,які мають спеціальне призначення (<>[]{} | \'). Іноді префікс, що відповідає типу ресурсу, може бути відсутнім. </p> <p>Наприклад, броузер Іпtегnеt Ехрlоrеr усім URL, які починаються зі слів www, hоmе або mosаіс, надає за умовчанням префікс http: /. </p> <p>Якщо ви звертаєтесь до Web-сторінки і бажаєте провести пошук будь-якого ключового слова на ній, то в кінці URL вкажіть його, поставивши перед ним знак запитання. </p> <p>Тепер наведемо приклад звернення до адреси електронної пошти: </p> <p>mailto:sагdіп@ірте1есоm.пеt.иа</p> <p>Тут частина URL праворуч від двокрапки - це звичайна поштова адреса (sardіп@ірtе1есоm.пеt.иа), а початкова частина URL(mаіltо) - звернення до електронної пошти. Якщо ви введете таку URL до програми Іпtегпеt Explоrеr, відкриється нове вікно поштового повідомлення із вказаною адресою пошти у рядку одержувача. </p> <p>Аналогічно звертаються до будь-якої групи новин, наприклад:</p> <p>пеws:ukr. fіпапсе </p> <p>Введення цього URL до Іпіегпеї Ехріогег приведе до відкриття заданої в групи новини ukr:fіпапсе в окремому вікні.</p> <p>Перегляд Web-сторінки виконується програмами-броузерами, які аналізують документи, створені мовою НТМL. До них належать найпопулярніші броузери Internet Explorer (фірма Місгоsоft) і Netscape (фірма Netсаре Соmmипісаtіопs). </p> <p>Наведемо основні можливості броузера Internet Explorer щодо роботи з різноманітними документами і файлами:</p> <p>відображення не лише текстової інформації, а й відтворення звуку, анімації, відео. Броузер Internet Explorer має розвинуті засоби підтримки динамічних Web-сторінок; </p> <p>перехід до Web-сторінок, які переглядалися раніше (за допомогою кнопок Назад і Вперед); </p> <p>автоматичне створення списку вузлів (журналу), які відвідувалися раніше; </p> <p>відстежування вибраних Web-сторінок шляхом накопичення ярликів у системній папці Избранное; </p> <p>пошук Web-вузлів за заданими ключовими словами або фразами. <br />Окрім відображення Web-сторінок, Internet Explorer виконує роль менеджера файлів, який підтримує роботу зі звичайними файлами і папка (аналогічно програмі Проводник з Windows). </p> <p>Броузер дозволяє однаково легко відкривати Web-сторінки і файли, які збері­гаються на жорсткому диску. Водночас у вікні Internet Explorer можуть відображатися текстова і графічна інформація, відтворюватися звуки, відео.</p> <p>Працюючи в Інтернеті за допомогою Internet Explorer, користувач може виконати пошук цікавої для нього інформації, обрати вузол WWW, який хотів би відвідати, щось купити в електронній крамниці, оплатити послуги і багато іншого. Програма Internet Explorer - це справді провідник по Інтернету, з яким легко розв'язуються всі проблеми. </p> <p>Якщо ви бажаєте запустити Internet Explorer з метою виходу в Інтернет впевніться, що модем ввімкнутий, а телефонна лінія вільна. Майте на увазі, що під час роботи програми Internet Explorer в режимі оп-lіпе не можна говорити по телефону. Якщо в цей час хтось підніме трубку, робота мережі порушитися, хоча з'єднання з провайдером збережеться. Далі потрібно запустити програму Internet Explorer, виконавши будь-яку з таких дій: </p> <p>двічі клацнути по значку Internet Explorer на робочому столі Windows </p> <p>клацнути по значку <b>Запустить обозреватель</b> Internet Explorer на панелі <b>Б</b><b>ыс</b><b>тр</b><b>ы</b><b>й запуск</b> на панелі задач;</p> <p>натиснути кнопку Пуск і далі скористатися однією з опцій головного меню: Internet Explorer, або Windows Update, або Программы - Стандартные -Средства Інтернет- Internet Explorer; </p> <p>у вікні Проводник або Мой компьютер двічі клацнути по значку документа НТМL.</p> <br />Відразу після запуску програма Internet Explorer намагається підключитися до Інтернету, про що свідчить діалог <b>Удаленное соединение</b>. У полі <b>Соединение с</b> буде вказаний ваш провайдер або виведений розкривний список провайдерів, з'єднання з якими вже створені. Уведіть до текстових полів діалогу <b>Удаленное соединение</b> ім'я користувача і пароль. Встановіть також опцію <b>Сохранить пароль</b>, щоб не набирати пароль при повтор­них спробах підключення. Клацніть по кнопці <b>Подключиться</b>, після чого почнеться процес з'єднання з провайдером. Якщо на якійсь стадії підключення виникнуть проблеми, то буде виведено повідомлення <b>Не удается установить соединение </b>або <b>Неправильное имя пользователя и пароль</b>. Якщо ж підключення до провайдера відбулося, то на панелі задач у зоні індикаторів (поруч з годинником) з'явиться значок у ви­гляді двох миготливих комп'ютерів - від цього моменту ви перебуваєте в Інтернеті. <p>Після підключення до Інтернету автоматично почнеться завантаження основної (домашньої) Web-сторінки. Ви можете не чекати його завершення і завантажити іншу Web-сторінку, якщо вкажете її URL у рядку Адрес вікна Internet Explorer.</p> <p>Якщо ви захочете дізнатися про обсяг отриманої та відправленої інформації, а також тривалість роботи в Інтернеті, наведіть покажчик миші на значок комп'ютерів і прочитайте ці дані на спливаючій підказці. </p> <p>Броузер Internet Explorer може працювати у двох основних режимах: оп-lіпе і off-lіnе . Оff-Ііпе або режим автономної роботи (тобто без підключення до Інтернету) встановлюється, якщо після запуску Internet Explorer у діалозі <b>Удаленное соединение</b> натиснути кнопку <b>Работать автономно.</b></p> <p>В автономному режимі можна виконувати операції з файлами і папками, як у програмі Проводник, а також переглядати Web-сторінки, скопійовані на жорсткий диск. Крім того, в автономному режимі зручно вивчати роботу програм Internet Explorer, а також працювати з кодом НТМL-файлів. </p> <p>Вікно броузера Internet Explorer нагадує вікна більшості Windows-додатків. </p> <p>Меню Internet Explorer складається з таких пунктів: <b>Файл, Правка, Вид,Избранное, Сервис, Справка. </b> </p> <p>Нижче від меню розташована панель <b>Об</b><b>ычные </b><b>кнопки</b> з такими інструментами:</p> <br /> <br /><b>Назад</b> - виведення документа Web, який переглядався раніше; <br /> <br /><b>Вперед</b> - виведення на екран наступної сторінки; <br /> <br /><b>Остановить</b> - припинення завантаження поточної Web-сторінки; <br /> <br /><b>Обновить</b> - повторне завантаження сторінки, яка переглядається у даний момент; <br /> <br /><b>Домой </b>- повернення на основну (домашню) сторінку; <br /> <br /><b>Поиск</b> - відкриття панелі пошуку, що надає доступ до пошукових засобів ; <br /> <br /><b>Избранное </b>- відображення списку «вибраних» ресурсів на панелі Избранное у лівій частині вікна; <br /> <br /><b>Журнал</b> - відображення списку вузлів, які переглядалися раніше; організований за днями та тижнями перегляду; <br /> <br /><b>Почта</b> - відкривається вікно програми електронної пошти (за умовчанням це Оutlоок Ехргеss); <br /> <br /><b>Печать</b> - друкування поточної Web-сторінки. <p>У правому куті панелі <b>Обычные кнопки</b> ви бачите логотип із зображенням земної кулі, який є індикатором зайнятості програми Internet Explorer. Якщо Internet Explorer чекає надходження даних з віддаленого комп'ютера, значок земної кулі обертатиметься.</p> <p>Під панеллю <b>Обычные кнопки</b> міститься панель <b>Адрес</b>, яка має поле для введення адреси і розкривний список з ресурсами Інтернету, що відвідувалися раніше. В цьому полі, яке називається рядком адреси, ви бачите URL поточної Web-сторінки або шлях до файла документа на жорсткому диску. До рядка адреси можна вводити URL нового ресурсу, який ви збираєтеся завантажити, або ім'я файла на диску, який ви хочете переглянути за допомогою броузера. </p> <p>Більшу частину вікна броузера займає зона документа - в ній відображається поточна Web-сторінка або документ, відкритий за допомогою Internet Explorer.</p> <p>У нижній частині вікна Internet Explorer міститься рядок стану з інформацією про поточні операції, що виконуються програмою (наприклад, установка з'єднан­ня, завантаження сторінки тощо). Для одержання докладнішої інформації про стан програми потрібно навести покажчик миші на значок у правій частині рядка стану. </p> <p>Після запуску Internet Explorer і підключення до мережі броузер намагатиметься завантажити основну сторінку. Якщо вона не потрібна, то користувач може відмовитися від її завантаження, клацнувши по кнопці <b>Остановить</b> на панелі інструментів або ввівши до адресного рядка URL інший ресурс.</p> <p>Завантаження Web-сторінки відбувається у режимі оп-lіпе. На панелі інструментів обертається логотип земної кулі, а значки комп'ютерів на панелі задач й підморгують один одному. По мірі завантаження сторінки на екрані з'явиться посилання. Якщо ви клацнете по посиланню на інший документ, почнеться його пошук і завантаження, а завантаження попередньої сторінки (якщо воно не завершилося) припиниться. </p> <p>Клацання по посиланню лівою кнопкою миші - це найпростіший і найшвидший спосіб завантаження Web-сторінки. Наведемо інші можливості використання посилань, доступні під час клацання по посиланню правою кнопкою миші. В контекстному меню ви можете обрати, наприклад, команди <b>Создать ярл</b><b>ы</b><b>к</b> або <b>Копировать ярл</b><b>ы</b><b>к</b> - створення або копіювання ярлика ресурсу, на який вказує дане посилання; <b>Добавить в </b><b>И</b><b>збранное</b> - додавання ресурсу, асоційованого з посиланням, до списку вибраних; <b>Свойства</b> - виведення на екран властивостей відповідного ресурсу, а саме: його тип, адреса, протокол ресурсу, використовуваний для відображення, тощо.</p> <p>Це далеко не повний перелік можливих команд контекстного меню посилання, серед яких можуть бути <b>Печать, Назад, Вперед, Просмотр в ви</b><b>де</b><b> НТМ</b><b>L</b><b>, Яз</b><b>ы</b><b>к, Обновить</b> та інші, залежно від типу і стану ресурсу. </p> <p>Як відкрити ресурс без використання посилань? Якщо вам відома адреса Web-сторінки, що вас зацікавила, ви можете відкрити її аналогічно звичайній папці двома способами: за допомогою рядка адреси або через меню <b>Файл, Откр</b><b>ы</b><b>ть</b>.</p> <p>Для введення URL клацніть мишею по рядку адреси і наберіть будь-який URL, наприклад www. уаndех. rи. Оскільки Internet Explorer здатний розрізняти за початком назви ресурсу тип протоколу (НТТР, FТР тощо), першу частину адреси при наборі можна випустити. Наприклад, URL для Web-сторінки можна почати набирати з символів www - префікс httр: // програма додасть сама. </p> <p>По мірі введення адреси програма пропонуватиме адреси з числа тих, відвідувалися раніше за допомогою Internet Explorer. Якщо потрібна адреса є в розкривному списку, вкажіть її і відпустіть кнопку миші. Зразу почнеться завантаження ресурсу. </p> <p>Якщо ви збираєтесь завантажити початкову Web-сторінку комерційної організації, у якої домен верхнього рівня позначається як "соm", то достатньо набрати назву організації, наприклад іпtеl, і натиснути комбінацію клавіш Сtгl+Епtеr. Відсутні префікс і розширення .сом програма додасть сама. В результаті до рядка адреси буде введено http: / /www. іntеl.соm. </p> <p>Щоб не набирати URL з клавіатури, можна скористатися адресою, скопійованою до буфера обміну з будь-якого вікна Windows. Запис URL вставляється до адресного рядка комбінацією клавіш Shift+Іпs.</p> <p>Якщо ярлик будь-якого ресурсу був створений і розміщений на робочому столі або в якусь іншу папку, то для введення URL можна просто перетягнути ярлик даного ресурсу і «кинути» його на панель адреси у вікні Internet Explorer. </p> <p>Для переходу між сторінками, які завантажувалися раніше, краще застосовувати кнопки Назад і Вперед. Вони дозволяють буквально перегортати сторінки, які переглядалися раніше, не чекаючи їхнього повного завантаження. Якщо ж замість цього користуватися введенням до адресного рядка, то треба витрачати час на введення адреси й очікування повторного завантаження.</p> <p>Вихід з програми Internet Explorer відбувається звичайним для Windows чином, наприклад, клацанням мишею по кнопці закриття вікна, яка розміщена у рядку заголовка, або клацанням по відповідному пункту системного меню у лівому верхньому куті. </p> <p>Якщо ви підключені до Інтернету, то під час виходу з програми броузера система надасть запит щодо того, чи потрібно розривати зв'язок з провайдером. У відповідному діалозі оберіть один з варіантів виходу з Internet Explorer: з розриванням зв'язку з првайдером (кнопка <b>Отключиться сейчас</b>) або зі збереженням зв'язку (кнопка <b>Оставаться на линии</b>).</p> <p>Розірвати зв'язок з провайдером не виходячи з програми Internet Explorer, можна подвій ним клацанням по піктограмі двох комп'ютерів на панелі задач вибором опції <b>Отключиться </b>в наступному діалозі. Не забувайте розривати зв'язок зразу по закінченні роботи в Інтернеті, особливо якщо не передбачено автоматичного відключення зв'язку. </p> <p>В Internet Explorer передбачено кілька засобів навігації, які дозволяють звертатися до ресурсів, що переглядалися раніше. Це вже відома вам панель Адрес з розкривним списком адрес, а також папка тимчасових файлів і панелі Журнал і Избранное.</p> <p>Інформація, отримувана вами з Інтернету, не зникає безслідно після розривання зв'язку з провайдером, а залишається у вигляді тимчасових файлів у папці Теmроrаrу Іпtеrnеt Fіlеs, вкладеній до системної папки Windows. Ємність цієї папки зростає по мірі роботи користувача в Інтернеті. Однак існує обмеження ємності папки Теmроrаrу Іпtеrnеt Fіlеs, що автоматично встановлюється програмою броузера. Користувач може відкоригувати це обмеження за допомогою простого настроювання. </p> <p>Всі основні настроювання Internet Explorer виконуються за допомогою діалогового вікна властивостей броузера. Це вікно викликається командою меню <b>Сер</b><b>в</b><b>ис</b><b>,</b><b> Свойства обозревателя</b>, і в ньому за умовчанням відкрито вкладку <b>Общие</b>. Для обмеження ємності папки тимчасових файлів натисніть кнопку Настройка і в наступному діалозі за допомогою лічильника або повзунка <b>Занимать на диске не более</b> задайте розмір папки, наприклад 160 Мб.</p> <p>Тимчасові файли можна застосовувати для перегляду Web-сторінок, які раніше завантажувалися. Це можливо в автономному режимі без підключення до Інтернету. Запустіть програму Проводник, відкрийте папку \Windows \ Теmроrаrу Іпtеrnеt Fіlеs і клацніть мишею по значку потрібного НТМL-файла. </p> <p>Користуватися папкою Теmроrаrу Іпtеrnеt Fіlеs не завжди зручно, якщо вона містить сотні й тисячі файлів. Тому розробники передбачили ще одну папку Ніstогу для ярликів ресурсів, що раніше відвідувалися. Для зручності ресурси класифіковані за днями і тижнями, наприклад: <b>Сегодня, Понед</b><b>едельник,</b><b> Вторник, Среда,.. На прошлой неделе, 2 недели назад</b>,... Щоразу, відкриваючи Wеb-сторінки, броузер Internet Explorer розміщає дані про цю сторінку до папки Ніstогу.</p> <p>Папка Ніstогу, як і Теmрогагу Іпtеrnеt Fіlеs, міститься у системному каталозі Windows, але, на відміну від папки тимчасових файлів, доступ до Ніstогу можливий безпосередньо з вікна Internet Explorer. Для цього потрібно вивести у в броузера панель Журнал (клацання мишею по кнопці Журнал). Вона містить список Web-сторінок і документів, які відкривалися раніше, список, як і папка Ніstогу, згрупований за днями і тижнями, коли працювали з Internet Explorer. Користуючись панеллю Журнал, ви легко зможете переходити на сто­рінки, які переглядалися кілька днів або тижнів тому. </p> <p>Оберіть у журналі будь-яку сторінку (або документ) і клацніть мишею по відповідному значку, після чого Internet Explorer намагатиметься знайти зазначену сторінку в своєму буфері. Якщо сторінка не знайдеться, броузер підключиться до Інтернету і завантажить її. Для тренування завантажте за допомогою журналу кілька сторінок.</p> <p>Настройка параметрів журналу виконується за допомогою вкладки Общин. На вкладці є група елементів Журнал, в якій лічильник задає тривалість зберігання посилань у журналі. Посилання, ство­рені раніше вказаного терміну (наприклад, більше 20 днів тому), автоматично видаються з журналу. Користувач може взагалі видалити з журналу всі наявні у ньому елементи, натиснувши кнопку Очистить і підтвердивши видалення елементів у діалозі, з’явився. </p> <p>Панель Журнал надає інформацію про всі ресурси, з якими раніше працював й користувач. Якщо ж користувача цікавить доступ лише до певних ресурсів, то доречніша панель <b>Избранное,</b> на яку виводяться посилання папки <b>Избранное</b>. Так само, як і Теmрогагу Іпtеrnеt Fіlеs та Ніstогу, папка <b>Избранное</b> міститься у системному каталозі Windows.</p> <p>Щоб відобразити <b>Избранное</b> у вікні броузера, клацніть по кнопці <b>Избранное</b> на панелі інструментів. На ній ви знайдете папки Ссылки, Медиа тощо, створені за умовчанням. Ко­ристувач може створити свою папку всередині папки Избранное. </p> <p>Розглянемо додавання нового посилання до <b>Избранное</b>. Завантажте у Internet Explorer сторінку, що додається, і клацніть по кнопці <b>Добавить</b> на панелі <b>Избранное</b>. В наступному діалозі виділіть цільову папку і натисніть кнопку <b>Добавить в </b>. Якщо посилання потрібно помістити до нової папки, то спочатку натисніть кнопку <b>Создать папку</b>, далі в наступному діалозі введіть ім'я нової папки і клацніть по кнопці ОК. Повернувшись до діалогу <b>Добавление</b> в <b>Избранное</b> натисніть кнопку <b>Добавить в</b> і далі кнопку ОК.</p> <p>Для додавання посилан­ня у <b>Избранное</b> не обо­в'язково завантажувати відповідну сторінку - на це часто немає часу. Клацніть по потрібному посиланню правою кнопкою миші, з кон­текстного меню оберіть команду <b>Добавить в избранное</b> і виконайте необхідні дії в діалозі <b>Добавление в избранное.</b> </p> <p>Посилання в списку <b>Избранное</b> можуть вказувати не лише на Web-сторінки, а й на інші ресурси, наприклад, на поштову адресу, документ або програму. Відкрити той чи інший ресурс можна клацанням миші по кнопці <b>Избранное</b>, обравши в меню відповідний значок.</p> <p>Щоразу після завантаження Internet Explorer у вікні з'являється певна Web- сторінка, яка називається основною сторінкою (інші назви: початкова або домашня сторінка). Ви можете призначити іншу основну сторінку, виконавши команду <b>Сервис</b><b>,</b><b> Свойства обозревателя</b>. На вкладці <b>Общие</b> в полі <b>Адрес</b> наберіть або вставте з буфера URL нової основної сторінки. Як основну використовуйте таку Web-сторінку, що містить корисну (найкраще щоденно поновлювану) інформацію, тому що з неї починатиметься кожен сеанс роботи в Інтернеті. </p> <p>Іноді текст Web-сторінки, набраний символами кирилиці (російською або українською мовою), відображається некоректно внаслідок неправильного вибо­ру кодування програмою броузера. В таких випадках потрібно підбирати коду­вання вручну, доки не з'явиться правильне відображення тексту. Зміна кодування виконується командою <b>Вид</b><b>,</b><b> Вид кодировки</b>. У списку, що з'явився, обе­ріть кодування Кириллица КОИ-8Р. Якщо текст все ще неможливо прочитати, спробуйте встановити варіант кодування Кириллица (Windows) або Кириллица (Windows-1251). У будь-якому з наведених варіантів нормальне відображенні кирилиці має відновитися.</p> <p>Web-сторінки містять, як правило, багато малюнків і анімацій, серед яких можуть бути як інформативні зображення, так і непотрібна реклама. Ви можете відключити виведення малюнків на екран і цим суттєво прискорити заватаження Web-сторінок за допомогою вікна властивостей броузера. Перейдіть на вкладку <b>Дополнительно</b> і в списку <b>Настройка</b> зніміть прапорці навпроти позицій <b>Отображать рисунки</b> і <b>Воспроизводить анимацию</b>. Після завантаження сторінки на місці малюнків ви побачите порожні прямокутники, позначені спеціальним значком. </p> <p>У списку <b>Настройка</b> є також прапорці <b>Воспроизводить видео, Воспроизводить звуки</b>, знявши які, ви відключите виведення відеороликів і відтворення звуку. Втім, ці прапорці можна й не знімати, тому що прокручування відеороликів звичайно запускається окремим клацанням миші.</p> <p>Кольорове оформлення Web-сторінок (колір тексту і фону, кольори поси­лань) встановлюється за умовчанням такими самими, як і для всіх Windows-додатків. Однак за бажанням ви можете змінити ці кольори, якщо виконаєте команду <b>Сервис</b><b>,</b><b> Свойства обозревателя</b> і на вкладці <b>Общие </b>клацніть по кнопці <b>Цвета</b>. У діалозі зніміть прапорець <b>Использовать цвета, установленн</b><b>ы</b><b>е в </b><b>Windows</b><b>.</b> </p> <p>Потім, залежно від того, змінюєте ви колір для тексту (1), фону (2), перегля­ди (3) або непереглянутих посилань (4), клацніть по кнопці <b>Цвет текста</b> (1), <b>Цвет фона</b> (2), <b>Сс</b><b>ыл</b><b>ки просмотренн</b><b>ы</b><b>е</b> (3) або <b>Сс</b><b>ы</b><b>лки непросмотренн</b><b>ы</b><b>е</b> (4). У діалозі призначте колір клацанням по кольору з готової палітри. У цьому самому діалозі за допомогою кнопки <b>Определить цвет</b> ви можете задати довільний відтінок шляхом змішування основних кольорів RGB (геd-gгееп-blие). Визначивши колір для елементів інтерфейсу, закрийте діалог <b>Цвета</b> натисканням на кнопку Ок.</p> <p>Для настроювання шрифтів потрібно клацнути по кнопці <b>Шрифты</b> на вкладці <b>Общие.</b> У діалозі <b>Шрифты</b> визначте тип шрифту, яким має виводитись основна частина тексту на Web-сторінках, і клацніть по кнопці ОК. <br /> <br /><b>3.3.Використання сервісу Word Wide Web</b> <br />Подорожуючи Інтернетом, ми найчастіше зіштовхуємося не з окремими електронними документами, а з Web-вузлами чи сайтами — сукупностями Web-сторінок, об'єднаних спільною темою, ідеєю і, що досить важливо, єдиним сти­лем оформлення. Звичайну Web-сторінку можна порівняти з друкованим аркушем, на яко­му розміщені текстова інфор­мація та ілюстрації до неї. Про­довжуючи аналогію, можна ви­значити Web-вузол як буклет, що складається з кількох сто­рінок. Як і друкований буклет, він завжди містить титульну сторінку, зміст, відомості про автора, анотацію. Але, на відміну від поліграфічного ви­дання, ви можете оновлювати інформацію на сайті, підтриму­ючи його актуальність. </p> <p>Web-вузол складається з наступних елементів: заголов­ної (початкової) сторінки, інформаційних розділів, відо­мостей про автора та проект і гостьової книги. У більшості випадків подорож сайтом по­чинається із титульної сто­рінки. За назвами інших еле­ментів легко судити про їхнє призначення. Зауважимо тільки, що гостьова книга — це розділ, у якому кожен відвіду­вач може висловити свою дум­ку про ваш проект.</p> <p>Базовим інструментом для створення Web-сторінок є мова НТМL. Утім, це навіть не мова у звичному розумінні цьо­го слова, за аналогією з С++ чи Раsсаl. НТМL — це набір міток, за допомогою яких мож­на визначити вигляд елект­ронного документа в Інтернет: шрифт, колір тла і тексту, роз­міщення ілюстрацій і багато чого іншого. Він не зовсім звичний, але дуже простий. </p> <p>Виконаємо практичні завдання.</p> <br /><b>Завдання №1. Створення сторінки з написом «Музика без кордонів» — саме цій темі ми й присвятимо наш сайт</b>. <p>1.1. Відкрийте текстовий редактор Блок­нот Windows і введіть у нього наступний фрагмент тексту:</p> <br /> <br /><НТМL> <br /> <br /><ВODY> <p>Музика без кордонів</p> <br /> <br /></BODY> <br /> <br /></НТМL> <p>1.2.Отриманий документ збе­режіть в папці з іменем групи у файлі <b>index</b> з розширенням html</p> <p>1.3. Відкрийте броузер Internet Explorer і завантажте щойно створений вами файл командою File Load (Файл, Открыть). Подивіться, що у вас вийшло. Таким чином ви можете оціни­ти вигляд створеної вами сто­рінки прямо на своєму ком­п'ютері, без підключення до Iнтернет. Майте на увазі, що сторінку слід переглядати в тому коду­ванні, у якому вона була ство­рена. Розбіжність кодувань впливає тільки на вигляд ки­риличного тексту — англійські фрази будуть коректно відо­бражатися в будь-якому ви­падку. Стандартні російсько­мовні кодування: Windows-1251 і КОІ-8R. Користувачам Windows слід віддати перевагу першому. Як набрати текст з потрібним кодуванням? Це за­лежить від вашого редактора: наприклад, файл, збережений із Блокнота Windows з уста­новками за замовчуванням, буде містити текст у кодуванні Windows-1251. </p> <p>1.4. Повернімося до нашого файла. Спробували? Працює? Прекрасно! А якщо набрати дві фрази? Будь ласка:</p> <br /> <br /><НТМL> <br /> <br /><ВОDY> <p>Музика без кордонів</p> <p>Створено Ігорем Шевчен­ком <br /> <br /></ВОDY> <br /> <br /></НТМL> </p> <p>Як бачимо, теги, а саме так називають керуючі мітки мови НТМL, розміщені у кутових дужках (у цьому випадку <НТМL> і <ВОDY>), копіюва­ти не довелося. Кожен з них зустрічається в документі тільки один раз. Тег <НТМL> позначає початок документа, а тег </НТМL> — його закінчен­ня. <ВODY> і </ВODY>, відпо­відно, обмежують тіло доку­мента.</p> <p>Запишіть доповнений файл за тим же маршрутом. </p> <p>1.5.Перевірте, який вигляд має цей файл у броузері. А ви здивовані? Обидві фрази будуть розташовані в одному рядку. У чому ж проблема? А річ у тім, що переклад рядка в броузері здійснюється тільки тоді, коли текст не вміщується в його вікні. Якщо ви хоче­те, щоб наступна фраза починалася з нового рядка, використовуйте тег <ВR> (скорочення від brek line). Внесіть зміни у ваш файл:</p> <br /> <br /><НТМL> <br /> <br /><ВODY> <p>Музика без кордонів <ВR> </p> <p>Створено Ігорем Шевченком <br /> <br /></ВОDY> <br /> <br /></НТМL> </p> <p>До речі, зовсім неважливо, якими буквами (прописними чи рядковими) ви будете писати теги: <ВR> і <br> діють зовсім однаково.</p> <p>Перевірте, який вигляд має цей файл у броузері. </p> <p>1.6. Виконаємо, щоб слово "Музика" було написане вгорі в рядку заголовку вікна броузера. Для цього служить пара тегів <ТITLE>...</ТITLЕ>. Вони розміщуються не в тілі (<ВODY>) НТМL-документа, а в його заголовку — <НЕАD> — окремій частині, у якій накопичується службова інформація. Внесіть зміни у ваш файл:</p> <br /> <br /><НТМL> <br /> <br /><НЕАD> <br /> <br /><ТІТLЕ> Музика </ТІТLЕ> <br /> <br /></НЕАD> <br /> <br /><ВODY> <p>Музика без кордонів <ВR> </p> <p>Створено Ігорем Шевченком <br /> <br /></ВODY> <br /> <br /></НТМL> </p> <p>Перевірте, який вигляд має цей файл у броузері.</p> <br /> <br /><b>Завдання №2. Виконати елементи оформлення для створеної сторінки.</b> <br /> <br /><i>Теоретичні відомості</i>: В мові НТМL є засоби керування відображенням тексту. Перший інструмент, з яким ми познайомимося, —<FОNТ>...</FОNТ>. На відміну від розглянутих вище, ці теги мають параметри. Тобто, якщо набрати <br /><FONT COLOR=”Red”> Мої улюблені музичні групи </FONT>, то фраза "Мої улюблені му­зичні групи" буде відображена червоним кольором. Якщо ж увести <FONT SIZE =4>Мої улюблені музичні групи </FONT>, ми одержимо текст, набраний шриф­том більшого розміру (4 умовні одиниці розміру замість 3, заданих за замовчуванням). <p>SIZE , СОLОR і FАСЕ — основні параметри тега <FONT>. </p> <p>Ви можете комбінувати їх як завгодно, наприклад: <br /> <br /><FONT SIZE=4 СОLOR="Rеd"> Мої улюблені му­зичні групи </ FОМT>. </p> <p>За допомогою параметра FАСЕ можна задати назву використаного шрифта. Але якщо цей шрифт відсутній у користувача в системі, прочита­ти ваш текст буде неможливо. Тому професійні Web-майстри воліють обходитися без цього параметра.</p> <p>Практично жодна сторінка в Мережі не обходиться без графіки, яка у документах НТМL- найчастіше зустрічається у фор­матах (GIF і JPG). Перший з них служить для збере­ження растрової графіки практично без стискання і дуже зручний для дрібних картинок. Другий вико­ристовується для фотографій. </p> <p>Файл із малюнком має бути в тому ж каталозі, що й сторінка, яку ви розробляєте. Для вставки зображення у Web-сторінку викорис­товується тег <ІМG>. Він теж має кілька параметрів, і закривати його зовсім не обов'язково (як і тег <ВR>).</p> <p>Вставимо в нашу сторінку посилання на зображення; <br /> <br /><НТМL> <br /> <br /><НЕАD> <br /> <br /><ТІТLЕ>Музика



<ВODY>

Музика без кордонів<ВR>



<ІМG SRC="Іmages/foto.іpg"><ВR>

Створено Ігорем Шевченком





Перевірте, який вигляд має цей файл у броузері.

Отже, за допомогою параметра SCR ми задаємо розташування файла зображення. Так, Іmages/fоtо.jpq означає, що джерело (source) зоб­раження розташоване у каталозі Іmaqes у файлі під ім'ям fоtо.jpq. Насправді, прописавши замість цього шляху щось на кшталт httр://www.some.соm/імаме/ fоtо.jpq , можна вставити у свій документ картинку з чужого сайта. Щоправда, так ніхто звичайно не робить, тому що цей сайт у будь-яку хвилину може бути відключений чи перезавантажений.

У тега <ІМG> є ще кілька цікавих параметрів:

WIDTH (ширина у пікселях), НЕІGНТ (висота), ВОRDER (окантовка). Рядок <ІМG WIDTH =200 НЕIGHT=100 ВОRDЕR=0 SRC="Іmages/fоtо.jpq "> змусить броузер вивести ваш файл у картинку ви­сотою 100 і шириною 200 пікселів без окантовки. Насправді WIDTH і НЕІGНТ звичайно задаються відповідно до реального розміру зображення. Зви­чайно, броузер може визначити розміри малюнка самостійно, але річ у тім, що користувач одержує сторінку не всю відразу, а частинами. Спочатку пе­редається сам НТМL-файл, а за ним навздогін по­взуть по світових мережах картинки. І поки зобра­ження в дорозі, ваша система не знає, місце якого розміру залишити для нього на екрані. Якщо ви за­здалегідь попередите її про це, прописавши пара­метри WIDTH і НЕІGНТ, броузер із самого початку зможе визначити, на що розраховувати. Не забудь­те тільки при заміні картинки перепризначити її па­раметри, інакше ілюстрації, розтягнуті чи стиснуті в довільному напрямку, будуть схожі на карикатури.

От і готовий наш перший аркуш НТМL (деяка подоба початкової сторінки).



Завдання №3. Створіть наступний файл під ім'ям qroup.html

3.1. Введіть текст слідуючого змісту





<НЕАD>

<ТІТLЕ>Групи



<ВОDY>

Мої улюблені музичні групи <ВR><ВR>

Воплі Відоплясова<ВR>

Аліса<ВR>

Кіно<ВR>


Акваріум<ВR><ВR>

Створено Ігорем Шевченком




Перевірьте результати вашої роботи.

3.2. Назву однієї із груп виділимо напівжирним шрифтом (<В>Кіно (Воld — жирний)) чи курсивом (<1>Акваріум (Іtaliс — нахилений)). Крім того, будь-яку фра­зу можна відцентрувати:

<СЕNТЕR> Мої улюблені музичні групи

Внесемо зміни в файл:



<НТМL>

<НЕАD>

<ТІТLЕ>Групи



<ВОDY>

<СЕNТЕR>Мої улюблені музичні групи


<ІМG SRС “Imаqеs/mиsіс. jрq"<ВR>

Воплі Відоплясова<ВR>

Аліса<ВR>

<В>Кіно<ВR>

Акваріум<ВR>

Створено Ігорем Шевченком





.

Як бачимо, теги вкладаються один в один. Це дуже цінна їхня якість. Наприклад, рядок <СЕNТЕR> <В><І>... дозволяє розташувати текст у центрі (<СЕNТЕR>), набравши його синім (ВLUЕ) на­півжирним () нахиленим () шрифтом. Треба тільки вчасно закрити тег. Адже якщо, наприклад, залишити відкритим тег <В>, то весь текст до кінця документа буде напівжирним.

Ви можете самостійно замінити назви наведених груп на свої улюблені, а ім'я укладача — на своє. Зауважимо, що назву сторінки ми написали велики­ми (4) синіми (ВLUE) буквами, а ім'я автора малень­кими (2), вставивши перед ними два порожні рядки (<ВR>). Як файл mиsіс.jрq пропоную використову­вати зображення якогось музичного інструмента, наприклад, гітари, хоча можна помістити на Web-сторінку і фотографію улюбленого виконавця.

Завдання №4. Об’єднання сторінок.

Як же створити сайт, зв'язавши окремі сторінки разом? На практиці коли відвідувач відкриває го­ловну сторінку, він може вибрати потрібне поси­лання й у такий спосіб перейти до наступного до­кумента. Посилання — це місце в тексті чи на зоб­раженні, клацнувши на якому кнопкою миші, ви опи­няєтесь на іншій сторінці.

Для оформлення посилання існує пара тегів <А>.... Усе, що вкладено між ними, є посилан­ням. Записується це так: <А НRЕF="qrоuр.html">Мої улюблені групи чи <А НRЕF="qrоир.html"> <ІМG SRC="Іmаqеs/mиsіс.jрq">.

Тут параметр НRЕF задає ім'я НТМL-файла, що містить сторінку, на яку відбудеться перехід. У пер­шому випадку посиланням буде фраза "Мої улюб­лені групи", у другому — зображення musіс.jрq. Текст посилання на сторінці в броузері виділяється кольором, а зображення за замовчуванням обводиться рамкою. В останньому випадку можна за­брати рамку, задавши значення параметра ВОRDЕR рівне 0 (ВОRDЕR=0).

Документ іпdех.html тепер буде мати такий вигляд:

<НТМL>

<НЕАD>

<ТІТLE>Музика



<ВODY>

Музика без кордонів<ВR>



<ІМG SRС="Imaqes/foto.jрq"><ВR>Мої улюблені групи<ВR><ВR>

Створено Ігорем Шевченком





Відзначимо, що посилання поділяються на внутрішні й зовнішні. Перші вказують на сторінки, фізично розташовані на тому ж комп'ютері, а другі —на ресурси інших серверів. Набравши, наприклад, таке: <А НRЕF="httр://www/.zhurmаl.ги/mиsіс/rаstа/bq.html”>Акваріум, ми дамо користувачам, які зацікавилися, можливість перейти на персональну сторінку Бориса Гребенщикова.

Але тут є ще один нюанс. Потрапивши на сто­рінку qгоир.html, відвідувач повинен мати можливість повернутися назад. Для цього в ній зручно створи­ти посилання:

<А НRF="іdех.html">Назад

Результат:



<НТМL>

<НЕАD>

<ТІТLЕ>Групи



<ВОDY>

<СЕNТЕR>Мої улюблені музичні групи<ВR>

<ІМG SRС="Іmаqеs/mиsіс.jрq"<ВR>

Воплі Відоплясова<ВР>

Аліса<ВР>

<В>Кіно<ВR>

<А НRЕF="http://www.zhигпа1.ги/musiс/гаsга/ bq.html">Акваріум<ВR><ВR>

Створено Ігорем Шевченком<ВР>

<А НRЕF="іdех.html">Назад




Зазначимо, що ці дві сторінки вже являють собою повнофункціональний Web-сайт, з якого відвідувач може довідатися, які музичні групи вам подобаються. 1 все це — лише мала частка того, чого можна досягти.



Завдання №5. Створення таблиць.

Тепер трохи докладніше розглянемо оформлен­ня. Основним засобом дизайну— таблиця. Це основа основ Web-майстерності. Чому саме вона? При оформленні електронного документа виникає бажання розмісти­ти кожен з його елементів на відповідному місці. Таблиця — єдиний спосіб наведення абсолютного порядку на сторінці. Як же її створити? У найпро­стішому випадку це має такий вигляд:



<ТАВLЕ>

<ТR>

Текст


Цей фрагмент НТМL -коду описує таблицю невизначених розмірів з одним рядком <ТR> і одним стовпцем <ТD>. Її межі не будуть видимі, але їх мож­на візуалізувати, надавши тегу <ТАВLЕ> відповід­них параметрів:



<ТАВLЕR ВОRDЕR="1">.

Таблиця з одним рядком і двома колонками за­дається в такий спосіб:



<ТАВLЕ ВОRDЕR=="1">

<ТR>

<ТD>

Текст 1 (стовпчик перший)



Текст 1 (стовпчик другий)



Взагалі ж, відкриваючим тегам <ТD> і <ТR> відпо­відають необов'язкові закриваючі теги і , але на практиці вони використовуються рідко.

НТМL-код більш складної сторінки буде мати приблизно такий вигляд:

<ТАВLЕ WIDТН="100%"ВОRDЕR="1"ВGСОLOR= "LIMЕ">

<ТR>

<ТD WIТН=30%>Перший рядок (стовпчик пер­ший)

<ТD WITH=70%>Перший рядок (стовпчик дру­гий)

<ТR ВGСОLОR="GRЕЕN">

<ТD>Другий рядок (стовпчик перший)

<ТD>ВGCОLOR="Yеllоw">Другий рядок (сто­впчик другий)

<ТR>

<ТD>Третій рядок (стовпчик перший)

<ТD>Четвертий рядок (стовпчик другий)

Вставте цей код в одну зі сторінок — іпdех, html чи qroup, html — природно, у межах дії пари тегів <ВОDY>....

Хотілося б звернути вашу увагу на те, що рядок <ТАВLЕ WIDTН="100%"ВОRDЕR="1" ВОСОLОR= "LIМЕ"> можна записати і так: <ТАВІЕ WIDТН=100% ВОRDЕR=1 ВGСОLОR=LIМЕ>, тобто лапки тут і в де­яких інших випадках не є обов'язковими. Але не лінуйтеся їх ставити, це знадобиться вам надалі. Цей рядок означає приблизно наступне: таблиця (ТАВLЕ) займає весь лист (WIТН="100%"), а товщина роз­межувальних ліній дорівнює 1 (ВОRDЕR="1"). Колір тіла комірок таблиці яскраво-зелений (LIМЕ).

Будь-який колір у НТМL задається або назвою (геd, blие, qгееn, qгеу, уеllоw, blасk...), або набо­ром шістнадцяткових значень складових у колірній моделі RGВ (у форматі #RRGGВВ). Наприклад, #FFОООО=Rеd, #ООООFF=Вluе, #000000=Вlасk, #FFFFFF=Whitе. Зауважимо, що не всі кольори бу­дуть відображатися правильно в усіх броузерах.

Тегу <ТАВLЕ> за допомогою параметра ВGСОLОR можна задати колір тiла для всіх комірок, у <ТR> — для рядка, а у <ТD> — для окремої комірки.

Тег <ТD WIDTН=30%> чи <ТD WIDТН=70%> задає розмір комірки у відсотках від ширини таблиці. Зу­стрівши це визначення на самому початку таблиці, броузер буде дотримуватися його і далі, таким чи­ном, у наступних рядках цей параметр для окремих комірок можна не вказувати.

Якщо ви хочете розмістити заголовок таблиці в одній великій комірці — використовуйте параметр СОLSРАN для об'єднання двох сусідніх комірок по горизонталі, а RОWSРАN — по вертикалі.

Наприклад:



<ТАВLЕ ВОRDЕR"1"> <ТR><ТD СОLSРАN=2> . . . <ТR><ТD>. . . <ТD>. . .<ТR><ТD> . . . <ТD> .

У першому рядку ми одержимо одну велику ко­мірку, рівну за розміром двом у наступному рядку.

А от приклад застосування параметра ROWSPAN:

<ТАВLЕ ВОRDЕR="1">

<ТR><ТD RОWSРАN=3> Комірка на 3 рядка <ТD> ...

<ТR> <ТО> ...

<ТR> <ТО> ...

Не бійтеся експериментувати. Річ у тім, що броузер, використовуючи досить складний алго­ритм відображення таблиць, може розрахувати розмір кожної комірки і спробує, наприклад, роз­ширити стовпчик, якщо в ньому не міститься інформація.

Слід зазначити, що значення параметра WIDТН можна задавати не тільки у відсотках, а й у пікселях. Так, вираження WIТН="400" визначає шири­ну комірки в чотириста пікселів.

Для вирівнювання тексту й інших об'єктів усере­дині комірки використовують параметри АLIGN і VALING, наприклад: <ТD ALIGN="СЕNТЕR" VАLIGN= "ТОР">.

У цьому випадку вміст комірки буде відцентро­ваний по горизонталі (ALIGN="СЕNТЕR") і зміще­ний до його верхньої межі (VАLIGN= "ТОР"). Параметр горизонтального вирівнювання може прийма­ти значення СЕNТЕR, LEFT і RIGHT, а вертикально­го—ТОР, ВОТТОМ і СЕNТЕR. От і всі початкові відо­мості про таблиці.

Було б неправильно не згадати про основні засоби оформлення тексту великого обсягу.

Теги <Р>... позначають, відповідно, поча­ток і кінець абзацу. Основний параметр, застосо­вуваний у першому з них, той самий — ALIGN. Він може приймати значення СЕNТЕR, RIGHТ, LEFТ і JUSTIFY. Останнє дозволяє вирівняти текст абзацу за шириною.

Зазначимо також, що рядок <Р ALIGN= "СЕNТЕR">... рівнозначний <СЕNТЕR>... .


Чи існують інструменти, що полегшують створен­ня НТМL-файлів? Звичайно, існують. Такими функ­ціями володіє навіть Word. Але більшість професіоналів охоче підпишеться під фразою: "Від­сутність інструмента—кращий інструмент!" І це лег­ко довести.

Спробуйте створити документ у Word і ввести в нього ту саму фразу "Музика — без кордонів", до­давши тире для виразності. Тепер збережіть доку­мент у форматі НТМL. Відкривши знову створений файл у Блокноті Windows, щоб переглянути вихід­ний текст НТМL, ми побачимо приблизно наступне:



<НТМL>

<НЕАD>

<МЕТА НТТР-EQUITV-"Сопtепt-Туре"

СОNТЕNТ="tехt/html;

сhагsеt=windows-12 51">

<КЕТА NАМЕ="Gепегаtог"

СОNТЕNТ="Місгоsoft Word 97 ">



<ТІТLЕ>іпdехw

<МЕТА NАМЕ="Versіоп"

СОNТЕNТ="8.0.3б12">



<МЕТА NАМЕ="Dаtе"СОNТЕNТ="3/4/97 ">

<МЕТА NАМЕ="Теmрlаtе"

СОNТЕNТ="С:\Ргоqгаm Fіlеs\Місгоsoft Оffiсе\ Office\НТМl.DОТ">





<ВОDY ВGСОLОR="#ffffff">

СОLOR="#000000">

Музика -



СОLОR-"#0 0 0 0 0 0">без кордонів





Порівняйте цей текст із нашим першим прикла­дом з п'яти рядків. Ви здивовані? Але ж реалізують вони ту саму ідею. Та код НТМL, автоматично ство­рений Word, працює гірше, тому що прив'язаний до конкретного шрифта. Тепер зрозуміло, чому Web-майстри, що поважають себе, працюють у зви­чайних текстових редакторах.

На закінчення порекомендуємо вам кілька корис­них джерел для самостійного вивчення НТМL:

— http://www.troitsk.ги/WWW/bооkгиs/wquide/— вступний курс World Wide Web;

— http://geocstses.соm/SіlісопVаІІеу/Lаkеs/ 4122/ — посібник зі створення персональної Web-сторінки;

— http://gепеsіs.гісог.ги/Dос/ — документація для розроблювачів Web-вузлів. Крім того, корисними будуть різноманітні книги з Web-дизайну і мови НТМL.



Таким чином, якщо ви виявите кмітливість і на­полегливість, можливо, сам Борис Гребенщиков приїде потиснути вашу чесну руку. До речі, нехай вас не бентежить, що інформація, перш ніж з'явить­ся в Мережі, має бути розміщена на сервері, підклю­ченому до неї цілодобово. Подібними серверами в нашій країні володіють переважно провайдери Інтернет чи великі фірми, але за кордоном їх кількість обчислюється вже навіть не десятками, а сотнями тисяч. Більше того, на багатьох із них ви можете розмістити свою сторінку зовсім безкоштовно. Але це тема окремої розмови.

Рубрика “Цікаво”

МОНСТРИ

Двадцятичотирьохлітнього програміста знайшли мертвим перед увімкненим екраном комп’ютера. Швидка допомога констатувала - кроовилив у мозок. Коли один із друзів загиблого глянув на монітор, то тільки зусиллям волі примусив себе відвести погляд: виникло відчуття, що його затягує всередину екрана, голову ніби стягнули міцні обручі,а у вухах виник монотонний шум. Хоча на моніторі ,на перший погляд, нічого не було, крім синього віконця Norton Commander. Після ретельного тестування комп’ютера було з’ясовано, що його заражено вірусом, об’єм якого 666 байтів ! Ця містична історія, як кажуть, сталася на початку 90-х років у Воронежі .Вона добре відома тим , хто професійно займається комп’ютерами. З приводу того, був це дійсно факт убивства за допомогою екрана монітора чи ні, думки розходяться. Але те, що практично відразу після появи персональних ЕОМ розпочалися експерименти з психофізичного впливу на операторів, відомо. Наведемо деякі випадки.

1.Горезвісний 25-й кадр.

Власне, нічого фантастичного в технологіях, що діють на психіку й здоров’я людини, немає. У недавні (радянські ) часи в Москві, Санкт-Петербурзі, Одесі й Києві існувало кілька десятків засекречених лабораторій , які під контролем КДБ займалися методиками психічного впливу , як на великі групи людей, так і на конкретну особу. Вивчалося й те , як можна для подібних цілей використoвувати сучасну техніку. Скажімо, ту ж техніку 25 -го кадру. Відомо, що людське око сприймає інформацію зі швидкістю 24 кадри за секунду. Власне, на цьому факті базується кінематограф-за секунду кінопроектор прокручує точно24 картинки, чим і досягається ефект руху. В 60-х-70-х роках спочатку психологами, а тоді й рекламщиками використовували 25-й кадр. Людське око його ніби не помічало , але , виявляється, інформація, записана на ньому, в мозок потрапляла й, відповідно, впливала на людину. Відомий такий факт. Компанія Pepsi якось додавала в кінофільм безвинний кадр із закликом пити тільки Pepsi й нічого , крім Pepsi. В результаті після перегляду продаж напою в навколишніх магазинчиках виростав мало не вдвічі. Така практика рекламного зомбування незабаром була засуджена. Проте технологія продовжувала вдосконалюватися, але вже із застосуванням комп’ютера . Навіщо ? Наприклад, щоб змусити оператора передавати секретні файли компанії за деякою електронною адресою. Відомо, що технологія 25-го кадру використовувалася великими західними компаніями для промислового шпигунства у 80-х і навiть на початку 90-х років. Сучасні монітори здатні змінювати “картинки” не 24 рази на секунду , а частіше. Отже, ”мерехтіння“ зомбуючого кадру буде ще важче виловити.

2.Зомбі з Інтернету.

Багато хто, мабуть, пам’ятає скандал у Японії в 1998 році , що стався під час показу дитячого мультику. Чергування яскравих червоних спалахів призводило до того, що діти втрачали апетит, ставали замкненими, деякі навіть потрапили до лікарні з діагнозом “нервове виснаження”. Цей мультик було зроблено на комп’ютері. ”Заворожуючі” програми на комп’ютерах з’явилися в кінці 80-років, коли у продаж надійшли перші кольорові монітори. Одна з найпопулярніших програм того часу була написана у США й називалася Dazzle , та була встановлена на десятках комп’ютерах. Малоймовірно, що в її творців були якісь злі наміри. Це була красива заставка, яка могла прикрасити інтер’єр на той час, поки за комп’ютером не працювали. По екрану бігали кольорові смуги, які складалися в неповторні чудернацькі візерунки. Проте спеціалісти з психофізичного впливу Dazzle дуже швидко вдосконалили, впорядкувавши зміну картинок, підібравши для них потрібну гаму кольорів і особливу музику. Програма почала гіпнозувати глядача, вводити в транс. ”Мені дискету з цією програмою дав один приятель , попередивши, щоб не вмикав на повну потужність ”- розповідав Ігор Сєров, один із тих, хто вивчає “сторонні” впливи нових комп’ютерних програм. -”Добре пам’ятаю свій стан, коли сів перед монітором і натиснув на “іконку” запуску. Спочатку я нібито нічого не помітив , а згодом мені здалося, що в центрі екрана з’явилася воронка, стіни кімнати почали вигинатися, підлога-гойдатися, в очах - сильна різь. Я знайшов у собі сили носком черевика дотягнутися до кнопки Power і вимкнути струм”. Потрібного результату такі програми досягають поєднанням відео -й аудіефектів, викликаючи резонанс на альфачастоті мозку. Подібні заставки називають псионічними. Але фактів про те, що подібні програми викликали щось більше ,ніж тимчасовий розлад здоров’я немає.

3.Смерть від комп’ютерного вірусу ?

Як потрапляє псионічна програма в комп’ютер ? Можна купити її на лотку в продавця лівими , тобто піратськими дисками. Зараз на них маса програм ,що пропонують увімкнути їх і розслабитися , відпочити ,”пізнати себе”. Що ж насправді на них записано, та який ефект може бути під час запуску цих програм , невідомо. Скоріше ,подібні програми можуть потрапити на ваш комп’ютер разом із вірусом. , і саме ця технологія передавання софта руйнівної дії найближчим часом буде розвиватися фантастичними темпами.”-З вірусами,що впливають на психіку того, хто сидить перед комп’ютером, я ще не стикався,”-розказує менеджер компанії “Лабораторія Касперського” Кирило Жучков”- проте останнього часу в новому поколінні вірусів помічена тенденція не руйнувати ваші програми, а взяти під контроль те, що ви робите на комп’ютері.” Наприклад, один із найпоширеніших вірусів грудня 1998 року Back Orifice займається тим , що з вашої машини , без вашого відома , знімає паролі, адреси, технічні параметри. А далі той, хто вам послав вірус , одержує повний доступ до вашого комп’ютера й може відслідковувати , які команди ви виконуєте, які тексти набираєте. Природньо, що вслід за бажанням контролювати ваш комп’ютер засекречені програмісти захочуть контролювати й вас самих. Розвиток техніки надасть для цього справді необмежені можливості . Вже в перші роки наступного тисячоліття з’являться ЕОМ, які за швидкістю обробки інформації даних і за інтелектом не поступатимуться людині. Згодом нарощення таких здібностей відбуватиметься в геометричній прогресії. Що ж зможе розумна машина , озброєна навіть сьогоднішніми знаннями про таємниці людської свідомості?
3.4.Забезпечення анонімності в Інтернеті (різні способи)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

Схожі:

Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКафедра інформаційних технологій І математичних дисциплін «затверджую»
Робоча програма навчальної дисципліни я – студент для студентів галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 122 «Комп’ютерні...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКурс лекцій до виконання самостійної роботи студентів з кредитного модуля «екологічний моніторинг»
«Комп'ютерні науки та інформаційні технології» спеціалізації «Інформаційні технології моніторингу довкілля»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Юридична деонтологія»
Предмет та методи юридичної деонтології. Основні мотодологічні підходи, що використовуються в юридичній деонтології
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
Бебик В. М. Менеджмент виборчої кампанії: ресурси, технології, маркетинг. – К., 2015
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconМетодичні рекомендації для проведення семінарських занять з навчальної дисципліни «історія І культура україни»
Програмна інженерія, 123 Комп‘ютерна інженерія, 151 Автоматизація та комп‘ютерно-інтегровані технології, 163 Біомедична інженерія,...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" icon122 Комп’ютерні науки та інформаційні технології спеціалізації – Програмне забезпечення систем захисту інформації
Відомості про підвищення кваліфікації викладача
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconПрограма іспиту з навчальної дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі» 2011 р
Програму іспиту складено на основі робочої програми з навчальної дисципліни «Педагогічні технології в початковій школі»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни \"Комп’ютерні технології в юридичній дільності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка
Інформації
Інформація
Автореферат
Диплом
Довідка
Додаток
Закон
Звіт
Картка
Книга
Конкурс