Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які



Скачати 435,75 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації04.05.2018
Розмір435,75 Kb.
ТипЛабораторна робота
  1   2   3

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3
Дослідження психічних властивостей людини-оператора
Мета роботи

1. Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які відбуваються у людини-оператора: відчуття, сприйняття, уявлення і уява, увага, пам’ять і мислення.

2. Вивчити загальні поняття про психічні властивості особистості:почуття і воля, темперамент, характер, здібності, інтереси, індивідуально-психологічні особливості.

2. Отримати практичні навички для діагностики психічних прцесів які відбуваються у людини-оператора та психічних властивостей особистості.


Стислі теоретичні відомості

Психіка (психічні явища) людини-оператора

Важливість питань, пов'язаних з психікою людини-оператора, пояснюється тим, що вся людська діяльність чи то в цивільній авіації, чи то в інших галузях народного господарства грунтується на урахуванні психічних явищ. У пов­сякденному житті люди мають справу з матеріальними явищами, з предметами, які їх оточують. Спілкуючись же один з одним, люди мають справу і з нематеріальними явищами, та­кими, як слова, думки, емоції, тобто з усім тим, що становить психіку людини.

Психіка є продуктом діяльності мозку, але це - особли­вий вид діяльності, який полягає у відображенні реального світу. Тому психічна діяльність характеризується не тільки тим, як відбувається це відображення, але й тим, наскільки правильно відображається дійсність.

Вивчаючи психічну діяльність людини, психологи зробили такі висновки.

Відображення у людини навколишнього світу відбувається найбільш повно в процесі її діяльності, в процесі взаємодії з людьми. В літературних джерелах наведені приклади відсутності виникнення й розвитку людської психіки у дітей, які ще немовлятами потрапили до диких звірів і жили з ними протягом декількох років. Не розвивається належним чином і психіка у дорослої людини, яка потрапила на незаселений острів і прожила там 20...30 років, не спілкуючись з людьми.

Психічна діяльність не є дзеркальним відображенням, простим копіюванням усього того, що оточує людину. Психіка - це таке відображення реальної дійсності, яке залежить від життєвого досвіду людини, накопичених нею знань та ін­дивідуального стану в даний момент часу. Одне і те саме явище по-різному відображається у психіці різних людей або у психіці однієї й тієї ж людини, але в різний час, в різних умо­вах та при різних функціональних станах. Так, якщо група людей подивилася якийсь фільм, то враження, наприклад, про головного героя можуть бути дуже різними: одні будуть ним захоплюватися, інші обурюватися, у третіх він не викличе ні позитивних, ні негативних емоцій. Або згадайте якийсь кінофільм, на який в дитинстві ходили декілька разів і були зачаровані ним. Якщо ви подивитесь його зараз, не виключено, що він вам здасться наївним, примітивним.

Проявлення психічної діяльності людини різноманітні. Можна виділити три великі групи психічних явищ: психічні процеси, психічні стани та психічні властивості .
Психічні процеси - це такі психічні явища, які протікають у вигляді реакції, мають початок, розвиток та закінчення. За їх допомогою відбувається пізнання навколишнього світу, навчання професії, здійснюється робоча діяльність. До них належать: відчуття, сприймання, уявлення, увага, мислення, пам'ять.

Психічні стани - завжди причинно обумовлені і служать фоном, на якому відбувається діяльність людини. Це -збудження і гальмування, передробочі, робочі та післяробочі стани; напруженість, розгубленість, втома, стан монотонності тощо.
Психічні властивості особистості - стійкі психічні особливості особистості, які визначають поведінку кожної людини. До них належать: життєва позиція особистості (потреби, інтереси та ін.); вольові якості, здібності, характер, темперамент тощо.

Усі форми психічних явищ взаємопов'язані. Наприклад, високий ступінь уваги протягом тривалого часу може спричинити втому оператора (увага - процес, втома - стан). І навпаки, - втома спричиняє погіршення таких психічних процесів, як мислення, пам'ять, сприйняття, увага і т.п.

Втома ослаблює такі вольові якості, як рішучість, напо­легливість, цілеспрямованість тощо.

Психіка людини являє собою свідомість, тобто єдність усіх психічних процесів, станів та властивостей людини як особистості і її відношення до того, що вона відображає. Відчуття, пам'ять, мислення, настрій, мрія, схильність, наполегливість, напруженість, цілеспрямованість і усі інші психічні процеси, стани та властивості людини - це форми виявлення її свідомості.

Перш, ніж перейти до розгляду основних психічних явищ, дамо визначення діяльності людини.

Діяльність - це сукупність дій і вчинків людини, спрямованих на досягнення певної мети. Основним видом операторської діяльності є праця, їй передує навчання, навчальна діяльність, яка є іншим різновидом діяльності людини, що необхідна для забезпечення високоякісної операторської діяльності.

Будь-яка діяльність оператора цілеспрямована і мотиво­вана.

Мета - це очікуваний людиною результат діяльності.

Мета, яку у своїй діяльності ставить людина, може бути більш чи менш віддаленою, загальною чи конкретною. Тому і поняття "діяльність" дуже широке, інколи воно зливається з поняттям "життєвий шлях".

Діяльність складається з окремих дій. Дія - це елемент діяльності, внаслідок якого досягається конкретна, неподіль­на на більш прості, усвідомлена мета. Дія, доведена до автоматизму, називається навичкою.

Дія складається з окремих психічних актів. Психічний акт - це елемент психічної діяльності оператора, який виокремлюється з неї за ознакою однорідності його психологічної структури, якою, в свою чергу, вважають єдність елементів, їх зв'язки. Таким є акт зорового сприйняття, акт переключення уваги, акт мислення, руховий акт, мовний акт та ін. Психічний акт відрізняється від дії відсутністю усвідомленої мети, яка досягається його виконанням. Проте психічний акт стосується способу виконання дії і, отже, завжди підпорядкований меті й мотивам дії. В інженерній психології їх ще називають елементарними операціями.

Нерідко плутають поняття "звичка" і "уміння". Уміння - є здатність людини здійснювати будь-яку певну діяльність або дії в нових для неї умовах, використовуючи отримані знання й навички. Знання - це система понять, опанованих людиною.

Поняття "звичка" не треба плутати з поняттям "вчинок", який є дією, усвідомленою самою людиною як акт, в якому виражається ставлення людини до інших людей або до самої себе.

Способи виконання діяльності - це певні системи послі­довних операцій. За допомогою способів діяльності людина досягає своєї мети.

Мотив - це те, що спонукає людину добиватися саме цієї, а не іншої мети. Мотивами можуть бути різні потреби й інтереси людини, її емоції й почуття, установки і звички.

Таким чином, діяльність оператора неможлива без пси­хіки, без усвідомленого відображення навколишнього світу. У будь-якій операторській діяльності людина усвідомлює ме­ту своїх дій, уявляє очікуваний результат, сприймає й оцінює умови, в яких вона діє, обмірковує послідовність операцій, звертає свою увагу на об'єкт дії, отримує необхідну інформацію з пам'яті, спостерігає за ходом діяльності, переживає успіхи і невдачі. Психіка, психічні явища є регулятором діяльності. За їх допомогою оператор спрямовує свою діяльність у відповідності до поставленої мети, вимог та умов, коригує і контролює її. Без психічного відображення не може бути продуктивної діяльності.

А зараз перейдемо до розгляду найбільш істотних для робочої діяльності оператора психічних явищ. Почнемо з психічних процесів.

Психічні процеси

Відчуття - це найпростіший психічний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу, а також внутрішнього стану організму при безпосередній дії на рецептори аналізаторів. Відчуття є первинною ланкою у процесі пізнання людиною реальної дійсності. Через відчуття людина пізнає колір, запах, смак, шорсткість предметів, стан своїх внутрішніх органів, положення у просторі свого тіла тощо.

В інженерній психології відчуття розглядають не тільки як почуттєвий образ, але і як особливого роду діяльність людського організму (сенсорна діяльність). Ця діяльність може виражатися як у внутрішніх процесах, так і в зовнішніх рухах, але вона обов'язково необхідна для виникнення відчуття. Наприклад, зорове відчуття не може виникнути при нерухомому оці, воно завжди супроводжується рухом очей.

На синтезі відчуттів грунтується складніша форма відображення - сприймання, яке являє собою процес цілісного відображення предметів і явищ матеріального світу, що діють в даний момент часу на рецептори аналізаторів людини. Сприймання виникає на основі відображення окремих властивостей і якостей предметів. На відміну від відчуттів, при сприйманні відображаються не окремі властивості, а предмет в цілому. До того ж сприймання не зводиться до простої суми окремих відчуттів, а є якісно новим ступенем почуттєвого пізнання.

Основними властивостями сприймання є предметність, цілісність, структурність, інваріантність, константність, вибірковість та осмисленість.



Предметність сприймання полягає у здатності суб'єкта визначати відповідність створених образів реальним предметам і явищам матеріального світу.

Цілісність означає, що предмет, насамперед, сприймається в цілому, а потім вже виокремлюються деталі. Цілісність сприймання дає досвід .

Яскравий приклад значення досвіду в процесі сприймання являє собою експеримент психолога Ерісмана. Він протягом кількох днів ходив у призматичних окулярах, які повертали зображення на 180 . Спочатку предмети сприймалися догори ногами, потім сприйняття стало "нормальним", - ніби таким воно й повинно бути. Коли ж він перестав користуватися призматичними окулярами, то спершу все здавалось ненормальним і лише згодом стало сприйматися належним чином.



Структурність означає, що сприймання - не просто сума відчуттів, в ньому відображаються взаємовідношення різних властивостей і частин предмета.

Останнім часом значну увагу приділяють так званій інваріантності в процесі сприймання. Ця особливість сприймання являє собою виділення при взаємодії людини з навко­лишнім середовищем "постійних", незмінних характерних властивостей об'єкта. Наприклад, інваріантною ознакою людини є її голова, без неї сприйматиметься вже не людина, а тулуб людини.



Константність сприймання полягає у відносній сталості величини, форми і кольору предметів при змінних (у певних межах) умовах їх сприймання. Наприклад, константність зорового сприймання величини предмету полягає в тому, що один і той же предмет, який знаходиться на різних відстанях від спостерігача, сприймається як однаковий за величиною, хоча його зображення на сітківці ока зменшується в залежності від відстані.

Якби не було константності, сприймання людини перетворилося б на суцільний хаос. У людини константність сприймання спостерігають з дворічного віку.

Вибірковість сприймання полягає в тому, що з безлічі предметів і явищ, що діють на людину, вона в кожний момент часу, в залежності від умов діяльності, зупиняє свою увагу лише на певному об'єкті (рис. 3.2).

Осмисленість сприймання полягає у здатності суб'єкта визначити приналежність предмета до певного класу, уявно назвати його, узагальнити в слові. Це значить, що в процес сприймання включене і мислення.



Рис. 3.2. Вибірковість сприймання: а - два профілі (обличчя чи ваза?); б - дружина чи теща?

Сприймаючи предмет, людина прагне словесно (вголос або подумки) назвати його або співвіднести його до якихось інших предметів, які нагадують його. Це ілюструє не тільки осмисленість, але й узагальненість сприймання. Осмисленість його добре виявляється, наприклад, при сприйманні незавер-шених малюнків.

Розглядання малюнка виявляє єдність почуттєвих і логічних елементів пізнання, нерозривний зв'язок сприймання й мислення людини.

Розглянуті властивості сприймання не є природженими, їх джерелом є активні дії різних систем і органів людини. Отже, сприймання необхідно розглядати не тільки як один з процесів відображення, але і як особливий вид розумової діяльності. Істотним компонентом сприймання є моторні прцеси. Так, наприклад, зорове сприймання навколишнього світу супроводжується рухом очей. Особливо велике значення моторні компоненти мають при функціонуванні тактильного аналізатора.

Процес сприймання складається з окремих дій, які називаються перцептивними. Виділяють чотири рівня таких дій: виявлення, розрізнення, ідентифікацію та пізнавання.

Вихідною фазою розвитку будь-якого сенсорного процесу є виявлення. На цій фазі встановлюється лише наявність сигналу у колі сприймання.

Наступною дією є розрізнення сигналу або власне сприймання, внаслідок чого здійснюється формування пер-цептивного образу, виявляється та чи інша сукупність ознак сигналів. Сукупність дій виявлення й розрізнення аналогічна задачі виділення сигналу на фоні завад (перешкод).

Ідентифікація - це процес визначення відповідності стимулу образу, який зберігається у пам'яті.

Кінцевим етапом процесу сприймання є пізнавання (декодування) сигналу. Воно являє собою віднесення сигналу до певного класу і добування відповідного еталону з довгочасної пам'яті. В остаточному підсумку відбувається з'ясування змісту, який несе прийнятий сигнал, іншими словами - характеристики сигналу співвідносяться з тим чи іншим станом керо­ваного об'єкта.

У різних видах діяльності людини розглянуті процеси можуть мати різну тривалість. Це залежить від кількості й величини оперативних одиниць сприймання, до яких належать, наприклад, окремі ознаки сигналу (яскравість, колір, форма і т.п.), окремі предмети, їх сукупності, взаємозв'язок. Чим більші оперативні одиниці сприймання, тим менша їх кіль­кість, тим швидше здійснюється процес сприймання.

На основі відчуття і сприймання виникає більш складна форма почуттєвого відображення - уявлення.



Уявлення - це процес відображення тих предметів та явищ, які в даний момент не діють на органи почуттів. Дуже велика (але на жаль, мало вивчена) роль уявлень в діяльності оператора. Не маючи можливості безпосередньо сприймати об'єкти і процеси, якими він керує, він повинен на основі інформації, яка надходить, відтворити їх у своїй уяві. Основ­ними особливостями уявлення є узагальнення. Це означає, що в уявленні відображаються не тільки властивості окремого предмета, але й типові властивості значної за обсягом групи предметів.

Увага

Увагою називають зосередження психічної діяльності на одному або декількох об'єктах. Це явище являє собою таку особливість психічної діяльності, коли людина усвідомлює, сприймає певні образи, думки та почуття особливо яскраво, виразно, в той час, як інші відходять на другий план або зовсім не сприймаються.

Розрізняють три види уваги:


  1. мимовільна увага, або пасивна - свідомість зосереджується на тому чи іншому об'єкті через якісь його особливості (наприклад, подія, пов'язана з новизною);

2) довільна увага, або активна, вольова – зосередження психічної діяльності на тому чи іншому об'єкті кероване свідомо: людина фіксує свою свідомість, думки, пам'ять, напружуючи волю. Довільна увага безпосередньо пов'язана з діяльністю людини, виникла вона в процесі праці, коли людинаставить перед собою конкретну мету, прагне її досягнути;

3) післядовільна, або повторна мимовільна увага - увага, яка мимовільно адресована результатам діяльності. Цей вид уваги пов'язаний зі створенням і міцним закріпленням робочого динамічного стереотипу. Вироблення такої уваги є вираженням вищої форми професійної уваги, показник високої професійної майстерності.

Розглянуті види уваги в діяльності людини взаємопов'язані.

Особливості прояву уваги називаються її властивостями. До них належать: напрям, розподіл, обсяг, перенесення, концентрація, стійкість.



Напрям уваги - це об'єкт, на якому зосереджується психічна діяльність. Об'єктом уваги можуть бути предмети і явища зовнішнього світу. Увагу в цьому випадку розглядають як зовнішньоспрямовану. Але об'єктом можуть бути і думки, і переживання, і уявлення - в цьому випадку увагу називають внутрішньоспрямованою.

В авіації широко використовується і така властивість уваги, як її розподіл. Розподіл уваги характеризується умінням здійснювати одночасно дві або більше дії, приділяючи кожній з них достатню увагу.



Обсяг уваги — це кількість об'єктів, які можуть бути сприйняті за одиницю часу за рахунок швидкого перенесення уваги. Встановлено, що людина звичайно не може зосередитися більш, ніж на чотирьох—п'яти об'єктах одночасно. Проте, в залежності від особливостей вищої нервової діяльності, а також умов роботи, обсяг уваги може збільшуватись.

Перенесення (переключення) уваги - це уміння людини свідомо й швидко переносити увагу з одних об'єктів на інші або переходити від одного виду діяльності до іншого. Наприклад, в діяльності перенесення уваги відбувається завжди, коли виникають нова мета діяльності, перехід від однієї дії до іншої, від однієї операції до іншої, а також, коли змінюються показання приладів в залежності від зміни параметрів об'єкта (процесу).

Концентрація уваги — це інтенсивність, ступінь зосередження уваги на даному об'єкті. За інших однакових умов концентрація уваги буде тим вища, чим менша кількість об'єктів уваги.

Стійкість уваги - це тривалість зосередження психічної діяльності оператора на об'єкті при високій концентрації уваги.

Для усіх основних спеціальностей в цивільній авіації характерними є підвищені вимоги до властивостей уваги операторів. "Неуважність" - кажуть, коли хочуть докорити людині; "не вистачило уваги" - кажуть, коли хочуть виправдати, але в авіації неуважність може спричинити тяжкі наслідки як в економічному, так і в моральному відношенні. Ступінь уваги, необхідний для пілотовування літаком за приладами, повинен бути дуже високим. Про це свідчать такі цифри. Протягом 1 хв. пілот змінює точку фіксації погляду понад 80 разів. На окремих етапах польоту, наприклад при посадці, в умовах гострого дефіциту часу і значного зростання психофізіологічної напруженості він переводить погляд з приладу на прилад 150...200 разів за хвилину, тобто кожну секунду контролює три прилади.

Якість уваги удосконалюється в процесі тренування. Велике значення має уміння правильно розподіляти увагу і переключати (переносити) її на найбільш важливі в даний мо­мент об'єкти. Зниження рівня уваги спостерігається при вираженій втомі, кисневому голодуванні, заколисуванні, хворобливому стані, зниженні інтересу до виконання завдання, а також при монотонній або дуже простій роботі. Дослідження показали, що, якщо перед операторами поставлена задача натискати кнопку у відповідь на появу одноманітних сигналів, пильність їх знижується (виникають пропуски) уже протягом першої півгодини. При ускладненні завдання пиль­ність тих же операторів зберігається протягом шести годин.

Мислення

Лише сприймання й увага не можуть забезпечити вирішення оператором виробничої задачі, не зможуть дати відповідь на жодне запитання. Цього можна досягти тільки за допомогою мислення.

Мислення відіграє важливу роль в діяльності авіаційного оператора. Це обумовлено тим, що в системі екіпаж-літак відбувається такий перерозподіл функцій, що однозначно вимагає від оператора здатності до мислення.

Знання особливостей протікання процесів мислення необхідне для вирішення задач раціонального розподілу функцій між людиною і машиною ності СОМС, організації процесу навчання авіаційних операторів тощо. Особливості мислення повинні враховуватися також при створенні засобів відображення інформації. Що ж собою являє мислення?

Мислення - це психічний процес опосередкованого і узагальненого відображення, встановлення певних зв'язків між предметами і явищами дійсності. Основу мислення становлять пошук і відкриття нового. Мислення спирається на почуттєве пізнання (прийом інформації), досвід -"запас" інформації.

Мислення - це завжди вирішення якоїсь задачі, пошук відповіді на виникаючі запитання; пошук виходу із ситуації, яка склалася. Відповідь на ці запитання людина не може дати безпосередньо, а лише - опосередковано, - спираючись на свої знання, досвід, типовий розвиток подій.

Узагальненість мислення полягає в тому, що для кожної групи однорідних предметів або явищ виокремлюються загальні і суттєві ознаки, які їх характеризують. В результаті ми отримуємо знання про цей предмет взагалі: стіл взагалі, літак взагалі, дерево взагалі і т.п.

До основних операцій мислення (розумових дій, які використовуються в процесі мислення) належать:



аналіз - уявний розподіл цілого на частини, виділення окремих ознак, властивостей;

синтез — уявне сполучення частин, ознак, властивостей в єдине ціле, уявне сполучення предметів, явищ, подій в системи, комплекси та ін.;

порівняння - уявне встановлення схожості і відмінності між предметами і явищами або їх ознаками;

узагальнення - уявне об'єднання предметів або явищ на основі виділення при порівнянні загальних та істотних для них властивостей і ознак;

абстракція - уявне відсторонення від будь-яких властивостей або ознак предметів, явищ; конкретизація - уявне виділення з загального тієї чи іншої окремої властивості або ознаки;

класифікація - уявне роз'єднання і наступне об'єднання предметів, явищ, подій в групи й підгрупи за певними ознаками.

.Розумові операції звичайно протікають не ізольовано, а в різних сполученнях.

Розрізняють такі форми мислення: поняття, судження, висновок.

Поняття - це виражена в слові думка про загальні та істотні ознаки предметів і явищ дійсності.

Поняття формуються в процесі історичного розвитку людства, а засвоюються - в процесі набуття індивідуального життєвого досвіду людини, в процесі збагачення її знаннями.

Судження — форма мислення, в якій висловлюється ствердження або заперечення тих чи інших зв'язків між предметами, явищами, подіями. Судження можуть бути: загальни­ми (наприклад, "усі літаки мають кабіну"), частковими (наприклад, "не в усіх льотних екіпажах є бортінженер"), поодинокими (наприклад, "аеропорт Жуляни знаходиться в Києві").

Висновок - форма мислення, в якій з одного або декількох суджень виводиться нове судження, яке так або інакше завершує процес мислення.

Розрізняють два основних види висновку: індуктивний (індукція) і дедуктивний (дедукція), а також висновок за аналогією.

Індуктивний висновок - форма мислення, коли, грунтуючись на окремих даних, роблять загальний умовивід. Наприклад: "складовою частиною фюзеляжу літака Ан-140 є кабіна екіпажу"; "складовою частиною літака А-310 є кабіна екіпажу". Отже, "складовою частиною фюзеляжу усіх літаків є кабіна екіпажу".

Дедуктивним є висновок, який являє собою окремий випадок загального положення. Наприклад, загальне положен- ня: для створення тяги на всіх повітряних суднах встановлюють авіаційні двигуни. В даному випадку: літак Ан-140 - повітряне судно, значить для створення тяги на ньому встановлюють авіаційні двигуни.

Висновок за аналогією використовують для побудови гіпотез, тобто припущень про можливість тих чи інших подій, явищ.

Таким чином, мислення являє собою постійне звернення до понять і суджень, внаслідок чого з'являється той чи інший висновок.

Розрізняють кілька видів мислення:


  • наочно-дійове (практично діюче, практичне) - протікає безпосередньо в процесі практичної діяльності людей і пов'язане з вирішенням практичних задач;

  • наочно-образне - пов'язане з вирішенням задач мислення, які грунтуються на образному матеріалі (головним чином на зорових і слухових образах). Цей вид мислення тісно пов'язаний з наочно-дійовим мисленням;

  • словесно-логічне (абстрактно-логічне, абстрактне, теретичне) - має форму абстрактних понять і суджень (філософських, фізичних, математичних та ін.). Це вищий ступінь мислення, який дозволяє проникати в сутність явищ, встановлювати закони та ін.

Усі види мислення взаємопов'язані. Проте, в залежності від умов і вимог діяльності - той чи інший вид мислення займає провідне положення. Наприклад, у фізика-теоретика, у філософа, математика - словесно-логічне мислення; у художника, дегустатора, - наочно-образне.

Мислення має і свої індивідуальні особливості, які створюються в процесі життя, діяльності, і значною мірою визначаються навчанням і вихованням. Мають значення також і типологічні особливості вищої нервової діяльності людини.

До індивідуальних особливостей мислення людини належать такі важливі його характеристики, як широта і глибина розуму, послідовність, гнучкість, самостійність та критичність мислення .

Широта розуму характеризується різнобічністю знань, вмінням творчо мислити, здатністю до узагальнень, вмінням пов'язувати теорію з практикою.

Глибина розуму - це вміння виділити складне питання, визначити його сутність, відокремити головне від другорядного, передбачити шляхи й наслідки його вирішення, розглянути явище всебічно, зрозуміти всі його як внутрішні, так і зовнішні зв'язки.

Послідовність мислення полягає в умінні встановлювати логічний порядок у вирішенні різних питань.

Гнучкість мислення - вміння швидко оцінювати ситуацію, швидко обмірковувати й приймати необхідні рішення, легко переключатися з одного способа дії на інший.

Самостійність мислення полягає в умінні сформулювати нове питання, знайти на нього відповідь, приймати рішення і діяти нешаблонне, нестандартно, не піддаючись навіюваному сторонньому впливу.

Критичність мислення характеризується вмінням не вважати правильною першу версію, що спадає на думку, а критично розглядати пропозиції і погляди інших, приймати необхідні рішення тільки зваживши всі "за" і "проти".

Зазначені особливості мислення у різних людей поєд­нуються і виражаються по-різному. Це і характеризує індивідуальні особливості їх мислення.

Для діяльності оператора характерним є особливий тип мислення — оперативне мислення, тобто шлях вирішення завдання на основі моделювання оператором об'єктів робочої діяльності, в результаті чого для даної ситуації створюється модель передбаченої сукупності дій (план операції), яка забезпечує досягнення поставленої мети.

Оперативне мислення має деякі специфічні особливості і ознаки:

— наявність тісного зв язку, який практично переходить у сукупність сприйняття і осмислення інформації, яка швидко змінюється;


  • прийняітя рішення нерідко поєднується з процессом його виконання;

  • звичайно протікає в умовах жорстко лімітованого часу;

  • пов'язане з глибокими переживаннями відповідальності за прийняте рішення і вимагає у зв'язку з цим великої психофізіолгічної напруженості;

  • велика питома вага операцій декодування.


Каталог: files -> doc
doc -> Куп’янська гімназія №1 Куп’янської міської ради Харківської області мій рідний край – моя земля
doc -> Інтернет шлях розвитку української музичної індустрії Інтернет новий інструмент для таланта
doc -> Методична комісія класних керівників Житомирського професійного політехнічного ліцею
doc -> Концепція удосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейськи Х
doc -> Програма факультативного курсу «Літературна мозаїка»
doc -> Молодих учених
doc -> Тернопільський міськрайонний суд тернопільської області
doc -> Зміст навчального матеріалу Кількість годин


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconПсихічні й психофізіологічні властивості людини-оператора людина-оператор як ланка
Саме вона формулює мету функціонування системи, планує, спрямовує й контролює основні процеси. Тому діяль-ність оператора є підгрунтям...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconВимоги до наукової учнівської роботи з української мови
Завершальним етапом такого дослідження мають стати самостійні висновки та узагальнення, які відповідають визначеним на початку роботи...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconУрок позакласного читання в Тема. Твій друг книга! Гімн книзі. Слайд 1 Мета. Розкрити значення книги в житті людини. Дати учням загальні
Мета. Розкрити значення книги в житті людини. Дати учням загальні відомості про книгу як історичну пам’ятку людства, як коштовний...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconПредмет психології
Записати у словник визначення понять: психологія, психіка, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості особистості, біхевіоризм,...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconЗагальні принципи лікування, реабілітації та експертизи психічних захворювань І розладів
...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconЛабораторна робота №2 повірка електровимірювальних приладів 1 Мета роботи Придбати навички повірки електровимірювальних приладів
Якість електровимірювальних приладів визначається рядом характеристик. Найбільш важливі з них: варіації показів І похибки приладу,...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconСтаття 3: «Здоров’я людини, як І її життя, особиста честь, гідність, недоторканність та безпека, визначено найвищою соціальною цінністю» Конституція України
Здоров’я людини – це оптимальний рівень таких біологічних передумов, як відсутність хвороб та фізичних вад І гармонійна єдність духовних,...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які icon6 клас Інформатика: 6-Г
Опрацювати §49 вивчити ключові терміни І поняття; дати відповіді на запитання с. 200 (усно), повторити географічні об’єкти практичної...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconДля студентів IV курсу напряму підготовки 040101 «хімія» Івано-Франківськ
Визначення поняття "екологія". Поняття про наноекологію. Етапи та парадигми розвитку екології. Глобальна екологія. Структура та проблеми...
Лабораторна робота 3 Дослідження психічних властивостей людини-оператора Мета роботи Вивчити загальні поняття про психічні прцеси які iconІнформація про заклад кадрове забезпечення Методична робота Загальні засади організації методичної роботи. Результативність участі педагогічних працівників закладу в професійних конкурсах 11
«Про затвердження примірного положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка