Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка



Скачати 83,92 Kb.
Дата конвертації07.05.2018
Розмір83,92 Kb.

ТЕМА: Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість – казка «Кармелюк»

МЕТА: ознайомити дітей із життям і творчістю Марко Вовчок; виховувати почуття національної гідності, любові до рідної мови; викликати цікавість до історії рідного краю; розвивати творчу уяву, мислення, пам'ять, мовленнєву компетентність учнів.

ОБЛАДНАННЯ: портрети Марка Вовчка, Устима Кармелюка, інтерактивна дошка, аудіозапис народної пісні «За Сибіром Сонце сходить»,

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Якщо не знати минулого, неможливо зрозуміти істинний сенс сучасного й мету майбутнього (М. Горький)



Виразне читання епіграфа уроку, пояснення його змісту.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ:

  1. Виразне читання поезії Костянтина Лазаренка «І доля, мов зоря…»

Наш край багатий квітом і добром,

А люди щедрі на привітність, ласку.

Як навесні повнішає Дніпро,

Так наші будні повні дива, казки.

Щороку в полі гарний урожай

Ми виростити можемо й зібрати .

На свята найсмачніший коровай

Спечуть гостям немирівські дівчата.

Наш край – це потиск незрадливих рук ,

Це відданість у дружбі і любові.

І слово правди, серця ніжний стук

Почуєте у мелодійній мові.

Не ті в нас люди, що були колись,

Не той Немирів, інші нині села,

Бо вічно і навік переплелись

Крилате щастя і пісні веселі.

Та знали предки, що таке біда,

Ковшами виміряли власне лихо.

Услід за горем дибала нужда,

Життя хвороби скошували тихо.

Банкети у палацах та бали,

В хатинах – злидні, день при дні робота.

Уярмлені у неї, як воли,

Вмивались кріпаки солоним потом.

На кожнім кроці стільки мук і зла,

Немов колючок на кущеві глоду.

Вона ж, тендітна жінка із Орла,

Збагнула душу нашого народу.

Збагнула душу і взяла перо –

Щеміло серце од страждань і болей.

Напнулось неба голубе шатро,

Для бідаків ввижалась краща доля.

Зорею світла доля розцвіла, -

ЇЇ щасливу маємо сьогодні.

Вона в промінні щедрого тепла

Ясного сонця, що зійшло уповні.



  1. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

  1. Біографи ( заздалегідь підготовлені учні розповідають біографію Марка Вовчка)

1 учень: Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. 
На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім'ях родичів, зокрема батьків

Д. І. Писарєва (пізніше — видатного критика й близького друга письменниці). В салоні її тітки К. П. Мардовіної в Орлі збиралися відомі письменники й фольклористи. Там Марія познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Марковичем, який відбував заслання в Орлі за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.

Разом із чоловіком переїжджає в Україну. Проживаючи в 1851 — 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині, Марія Олександрівна досконало вивчила життя, культуру, мову українського народу. Пізніше у Петербурзі (1859) вона вже як автор збірки “Народні оповідання” потрапляє в коло таких літераторів, як Т. Шевченко, І. Тургенев, М. Некрасов. По-дружньому прийняв письменницю також гурток українських культурних діячів у Петербурзі, зокрема колишні кирило-мефодіївці В. Білозерський,

М. Костомаров, а також П. Куліш, який ще до того редагував і видав її твори. 
Під час перебування в 1859 — 1867 рр. за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія і переважно Франція) Марко Вовчок зустрічається з Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим. При сприянні І. Тургенева відбулося її знайомство з О. Герценом,

Л. Толстим, Жюлем Верном, який дає дозвіл письменниці на переклад своїх творів російською мовою. 
Після повернення з-за кордону Марко Вовчок зближується з видавцями “Отечественных записок” М. Некрасовим,

М. Салтиковим-Щедріним, Г. Єлисеєвим, веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади. 

2 учень: Немирівський період життя Марка Вовчка. До Немирова Марко Вовчок приїхала разом із чоловіком Опанасом Марковичем, якому запропонували посаду вчителя географії в Немирівській гімназії. Саме у Немирові Марія Вілінська вивчає українську мову, знайомиться із побутом, звичаями простого народу. Розповіді простих жінок – селянок і лягли в основу оповідань письменниці.

Збірка перших творів письменниці, написаних у немирівський період життя, вийшла в Петербурзі під назвою “Народні оповідання” (1857). У Немирові написані більшість її перших оповідань російською мовою (збірка “Рассказы из народного русского быта”, 1859), повість “Інститутка”, що її письменниця почала 1858р. в Немирові, а завершувала наступного року в Петербурзі. Із творчістю Марка Вовчка зростає міжнародна роль української літератури.

Незважаючи на те, що до першої збірки “Народних оповідань” увійшло одинадцять невеликих творів (серед них оповідання “Сестра”, “Козачка, “Чумак”, “Одарка”, “Сон”, “Панська воля”, “Викуп”), вона справила велике враження на літературно-громадську думку. Найвищого мистецького рівня досягає Марко Вовчок у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві була найбільш гнобленою, приниженою й безправною істотою. Цей образ посідає центральне місце в обох книжках “Народних оповідань”, а також у “Рассказах из народного русского быта”, “Інститутці”. 

3 учень: Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання, баладного оповідання, соціальної повісті, психологічного оповідання й повісті, соціальної казки , художнього нарису. Історичні повісті та оповідання для дітей “Кармелюк”, “Невільничка”, “Маруся” ще за життя Марка Вовчка здобули широку популярність. З творчістю Марка Вовчка зростає міжнародна роль української літератури. Повість “Маруся”, наприклад, була перекладена кількома європейськими мовами. В переробленому П.-Ж. Сталем вигляді вона стала улюбленою дитячою книжкою у Франції, відзначена премією французької академії і рекомендована міністерством освіти Франції для шкільних бібліотек.

Найвизначніша історична повість-казка Марка Вовчка “Кармелюк” написана в 1862 — 1863 рр. 
Учитель: Хто ж такий Устим Кармелюк? Чому його образ зацікавив Марко Вовчок?

(Інсценізація: учень в образі Кармелюка розповідає про себе)

Учень: Я – Устим Кармелюк. Народився в селі Головчинці Літинського повіту Подільської губернії (нині село Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області) в селянській родині.

У 17-річному віці поміщик віддав мене на 25-річну службу в царську армію. У 1813 я втік з 4-го уланського полку, який розміщався в Кам'янці-Подільському та повернувся в рідні місця. Незабаром був спійманий і засуджений до 500 ударів батогом, після чого мене направили до кримського штрафного батальйону. На шляху до Криму я втік з-під варти.

У 1814 році я очолив повстання селян проти російської адміністрації і дворянства, що розгорнулося в Літинському, Летичівському і Ольгопільському повітах. У 1817 році мене схопили жандарми і засудили до смертної кари. В останній момент кара була замінена на 25 ударів батогом і 10 роками каторги в Сибіру. Однак під час етапування я знову втік. Повернувшись на Поділля, продовжив боротьбу, доки мене знову не схопили під час облави. Скориставшись знанням російської мови й відповідними документами, під час слідства я видав себе за солдата з Костроми. Після того, як мене запроторили у Кам'янець-Подільську фортецю, разом з іншими в'язнями здійснив свою четверту втечу. При спробі до втечі був поранений, потім схоплений і прикутий до кам'яного стовпа у вежі Юлія II (Папській, пізніше її назвуть Кармелюковою).

Взимку 1824 року мене покарали 101 ударом батога, затаврували розпеченим залізом і знову відправили етапом у Сибір. Наступні два роки я разом з іншими каторжанами конвойований до Тобольська. У 1825 з Тобольської каторжної в'язниці потрапив у Ялуторовськ. Незабаром я знову втік, але був схоплений і запроторений у набагато гірші умови. Утеча звідси - один із найзнаменитіших документованих випадків. Восени, під час нічної бурі, я виламав грати, зібрав сорочки всіх співкамерників і зв'язав їх у довге полотнище. До кінця прив'язав камінь і закинув за частокіл в'язниці. По цьому висячому мосту, прямо з вікна за огорожу один за одним перебралися усі в'язні - зранку камера була порожня.

У 1828 році знову був схоплений і відправлений до Сибіру на Боровлянський скляний завод у Тобольській губернії. Потім знову втеча, а в 1830 - черговий арешт. Через 2 роки я розібрав стелю в своїй камері і втік із Літинської в'язниці.

У 1830-1835 я очолив селянський рух, охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії та Київщини. У ньому брали участь близько 20 тисяч осіб. Протягом 23 років боротьби наші повстанські загони здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі садиби. Захоплені у поміщиків гроші та цінності ми роздавали селянським біднякам. У повстанському русі брали участь не тільки українці, а й поляки та євреї. Жоден з них на допитах і очних ставках не зрадив мене, за що деякі з них були страчені, а інші вислані в Сибір. У 1835 році мене убив із засідки шляхтич Рутковський.



(Звучить пісня «За Сибіром сонце сходить», на дошці спроектовано портрет Кармелюка)

Учень: Для боротьби з повсталими російський уряд у листопаді 1833 р. створив т. зв. Галузинецьку комісію.За переказами, Кармелюка убили не кулею, а срібним гудзиком. З метою залякування непокірних селян тіло ватажка ще довго возили по містах і селах. Поховали його в Летичеві, де пізніше, в 1974 році було встановлено 5-метровий пам'ятник. Допитавши 2700 осіб, урядова комісія постановила, що Кармелюк підняв на боротьбу 20 тисяч повстанців.

В Головчинцях резонанс судової справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена, щоб уникнути репресій, відмовитися від свого прізвища. Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р, коли село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний процес зміни прізвищ: майже всі Кармани стали Кармалюками.


До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний достовірний його портрет належить пензлю Тропініна, відомий в кількох копіях, одна з яких зберігається в Ермітажі. За словами свідків і очевидців, Кармелюк був не дуже високого зросту, але широкоплечий, надзвичайно сильний, і відрізнявся неабияким розумом.

http://msmb.org.ua/books/thematic_bibliography/504/#id05



Учитель: Тепер зрозуміло, що образ народного месника не могла не відмітити Марко Вовчок. Вона пише повість – казку «Кармелюк», яка стала популярною ще за життя письменниці.

РОБОТА НАД ЗМІСТОМ ТВОРУ:



  1. Яким постає Устим Кармелюк у повісті?

  2. Що найбільше засмучувало Устима?

  3. Чи підтримувала месника його родина?

  4. Як закінчується твір?(зачитати кінцівку твору)

  5. Повість, за визначенням Марка Вовчка, є казкою. Які ознаки казки ви побачили? Назвіть їх.

  6. Охарактеризуйте образ Кармелюка, використовуючи цитати твору.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ:

  1. Скласти сенкан до образу Кармелюка:

КАРМЕЛЮК

СМІЛИВИЙ, СПРАВЕДЛИВИЙ

БУНТУЄ, ГРАБУЄ, ЗАХИЩАЄ

ЗАСЛУЖИВ ЛЮБОВ І ПОВАГУ НАРОДУ



МЕСНИК

  1. Як сьогодні вшановується пам'ять про Кармелюка? (відео подорож по музеям).

  2. «Коло думок»

  • На уроці мені запам’яталося…

  • Мені було цікаво …

  • На уроці я зрозумів…

  1. Оцінювання.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (тема наступного уроку літератури рідного краю)
Каталог: resources
resources -> Комплексне країнознавство
resources -> Почесні члени та почесні доктори університету: І. Гете, О. Гумбольдт, І. Франко, Л. Толстой
resources -> Міжнародні відносини – країнознавство
resources -> Методичні рекомендації щодо організації роботи гуртків з художньо-естетичного напрямку Методист Солонцова І. О
resources -> Відділ мистецтв Мистецький вісник
resources -> Орієнтовний перелік вебінарів у рамках Всеукраїнського педагогічного інтерактивного марафону «Суспільний діалог: актуальні питання освіти»
resources -> Німецька служба академічних обмінів (daad)
resources -> Пояснювальна записка Модуль складається з 2-х розділів які містять тем, зв’язаних між собою змістовими складовими розділ
resources -> Урок №32 В. Сосюра. Патріотичний пафос поезії "ЛюбітьУкраїну!" 1898 1965 Мета І завдання уроку


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconНові надходження підручників для 6-х класів
Вовчок Марко Вибрані твори/Марко Вовчок; передмова Ліпницької І. М. К.: Шанс,2013. 224с
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconПлан Біографія Марко Поло. Подорожі Марко Поло. «Книга про різноманітність світу» Література Біографія Марко Поло
Марко Поло народився близько 1254, у Венеції або на острові Корчула
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconПояснювальна записка Вивчення української літератури за новою програмою містить рубрику «Література рідного краю», на яку
«Література рідного краю», на яку відводиться чотири години, що їх вчитель упродовж року має розподілити самостійно. Дана програма...
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconПроекту «Література рідного краю. Яблуневий цвіт душі Володимира Затуливітра»
Мета: отримати творчий продукт досліджуваної теми, поділитися інформацією про виучуваний предмет; виховувати любов до рідного краю,...
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconМарко Вовчок знавець народного життя, прозаїк, борець проти кріпосництва, геніальна донька українського народу
Тема: Марко Вовчок знавець народного життя, прозаїк, борець проти кріпосництва, геніальна донька українського народу
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconУрок «Література рідного краю. Багатогранність поезії Світлани Іщенко»
Мета: ознайомити учнів із творчістю письменників рідного краю; формувати вміння самостійно працювати з літературою; розвивати увагу,...
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconЛітература рідного краю. Жіноча доля в світі це любов
Тема. Література рідного краю. «Жіноча доля в світі – це любов». Інтимна лірика Г. Гордасевич
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconУрок 1 Тема. Література рідного краю. Літературна Воловеччина
Мета: ознайомити учнів із поетами та письменниками рід-ного краю; розвивати навички виразного читання; вихову-вати любов до рідної...
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconУрок української літератури у 7 класі за творчістю Михайла Стельмаха «свята земля, святе моє дитинство…»
Мета: поглибити знання учнів про автобіографічну повість, закріпити їх шляхом групової роботи та самостійної роботи; ознайомити учнів...
Література рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка iconЛітература рідного краю. Життя та творчість Ігоря Римарука
Римарука; розвивати вміння глибоко аналізувати ідейно-художній зміст творів, тренувати пам’ять, увагу; виховувати любов до рідного...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка