Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь



Скачати 134,76 Kb.
Дата конвертації09.07.2017
Розмір134,76 Kb.

Українська література, 9 клас

Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь (до 200-річчя від народження Т. Шевченка)

Урок-подорож
Мета: поглибити знання з біографії Т. Шевченка, зокрема про перебування його на Волині; розвивати зоро-слухову пам'ять, стійкість уваги, образне мислення, репродуктивну уяву, уміння виразно декламувати; виховувати пізнавальний інтерес та шанобливе ставлення до Т. Шевченка.

Обладнання: мультимедійна презентація, вірші волинських поетів про Т. Шевченка, а саме: Євгенії Лещук, Петра Маха, Івана Чернецького, Ніни Горик, Надії Гуменюк, Василя Гея; картка оцінки виразності читання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи, прийоми, форми роботи: бесіда, «Мікрофон», «Усмішка», гра «Поле чудес», робота в парах, конкурс декламаторів.


Перебіг уроку
Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

М. Рильський

I. Створення сприятливого мікроклімату. Прийом «Усмішка».
II. Оголошення теми та епіграфа уроку.
III. Мотивація навчання. Прийом «Мікрофон» (див. додаток 1).
IV. Цілевизначення (усно):
Учні повинні знати:
- місця на Волині, у яких був Т. Шевченко;

- прізвища волинських письменників, які писали про Кобзаря.



Учні повинні вміти:


  • робити опорний конспект прослуханої інформації;

  • виразно декламувати поезію.


V. Виконання цілей уроку.


  1. Слово вчителя.

Т. Шевченко, наш світоч, геніальний поет і художник, побував на теринах історичної Волині. Нині ми здійснимо заочну екскурсію тими місцями, які сходив Великий Кобзар. Гідами будуть два читці. Слухаючи їх, вам потрібно зробити опорний конспект прослуханої інформації, звертаючи особливу увагу на населені пункти, у яких був Т. Шевченко. Слайд 1 .


2. Повідомлення про подорож історичною Волинню.
1-й читець. 21 вересня 1846 року Шевченку як члену і співробітникові археологічної комісії для розбору стародавніх актів було дано розпорядження відправитись у Волинську та Подільську губернії для збирання народних переказів, місцевих оповідань, казок, пісень, відомостей про видатні кургани та урочища.

Шевченкові треба було також оглянути визначні монументальні пам’ятники, давні споруди і скласти їх описи, по можливості придбати стародавні грамоти або акти. Крім того, відправитись до Почаївської лаври, описати її та змалювати. Слайд2.



2-й читець. Узявши відрядження («Подорожну») і 150 карбованців на харчі та різні дорожні витрати, відкритий лист генерал-губернатора Бібікова до цивільних губернаторів та архиєпископів Подільської і Волинської губерній, аби останні виявляли Шевченкові всебічну допомогу, він вирушив у путь.

Кобзарева дорога на Волинь розпочалася з Житомира – адміністративного центру Волинської губернії, до якого він прибув 5 жовтня 1846 року. Оглянувши місто, поет, не затримуючись, вирушає до Почаєва. Слайд 3.



1-й читець. 20-го жовтня 1846 року він прибув до Почаєва і зупинився в готелі для приїжджих, який був відкритий тут влітку 1846 року (до речі, готель зберігся до наших днів). Перебуваючи в цьому місті, Шевченко змальовує аквареллю Почаївську лавру з півдня, заходу та загальний вигляд, також лавру зсередини і вид на околицю з тераси Почаївської лаври. Усі ці та інші малюнки, виконані Шевченком на Волині, знаходять тепер у Державному музеї ім. Т. Г. Шевченка в Києві. Слайд 4.
2-й читець. Найбільш тривалу зупинку поет зробив у Ковелі, де, згідно розповідей старожилів, зупинився на кілька днів в одному з будинків на Брестській вулиці. Він відвідує околиці Ковеля, зокрема ті місця, що пов’язані з життям російського князя Андрія Курбського. Шевченко також побував у селі Вербки біля Ковеля, де змалював церкву, збудовану самим Курбським, і біля якої поховані його останки. Разом з тим змальвує стародавні церкви в селах Мизові та Секуні. Селяни Секуня довго згадували, як до них приїжджав Шевченко і переглядав документи в церкві. Після Ковеля, як говорив сам Шевченко, він направився до Луцька. Слайд 5.
1-й читець. Декілька днів ходив поет околицями Луцька, тими місцями, де в 1812 році відбувалися жорстокі бої російської армії з участю волинян під командуванням генерала Тормасова з німецько-французькими військами, що були послані Наполеоном для окупації Волині. Шевченко розмовляє з багатьма місцевими людьми − свідками тих подій. Не лишилися поза його увагою замок Любарта і повноводий Стир, які теж були змальовані. Слайд 6.
2-й читець. Шевченко направляться в Берестечко, яке найбільш приваблювало увагу поета як місце історичної баталії національно-визвольної армії Богдана Хмельницького з польськими військами.

Він оглянув козацькі могили, поле, де відбувались бої, багато розмовляв з місцевим населенням, записував пісні, перекази, оповідання, що їх створили волиняни про ту героїчну баталію. Усі поля навколо міста, за розповіддю місцевих мешканців, були вкриті тілами загиблих, а саме ж Берестечко являло в ті часи страшне видовище. Слайд 7.



1-й читець. Під Берестечком, в червні- липні 1951 року відбулась одна із битв Національно  - визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького. Об’єднана українсько-татарська армія вступила під Берестечком в бій з 150-тисячною армією польського короля Яна Казиміра. У ході битви хан Іслам Гірей ІІІ зрадив свого союзника. Тут загинуло 30 тисяч козаків. Слайд 8.

Декламатор. Вірш Т. Шевченка «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?»
Бесіда. Чому почорніло зеленеє поле?

Чому в Шевченка поле почорніло, а не почервоніло?


2-й читець. Прощався з Волинню 30 листопада 1846 року. З великим зошитом українських народних пісень, зібраних на Волині, з багатьма малюнками пам’яток старовини Т. Шевченко повернувся в Київ. Того ж дня він доповів археологічній комісії про наслідки своєї поїздки. До речі, після арешту і заслання Т. Шевченка велика кількість волинських малюнків безслідно зникла. Слайд 9.
1-й читець. Згодом, перебуваючи на засланні, поет знову повертається на Волинь, тільки тепер уже на сторінках своєї повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали»: «На полях Волині й Поділля ви часто любуєтесь мальовничими руїнами древніх масивних замків і палаців, інколи розкішних, як, наприклад, в Острозі або в Корці. Що ж говорять, про що свідчать ці похмурі свідки минулого? Про деспотизм і рабство! Про хлопів і магнатів! Біднії, безсильнії Волинь і Поділля! Вони охороняли своїх розпинателів в неприступних замках і розкішних палатах».
2-й читець. Багато років пройшло з того часу, як співець народної долі ходив по волинській землі. Але волиняни свято бережуть у своїх серцях гарячу любов і шану до невтомного борця за щасливу долю народу, свого геніального сина – Тараса Шевченка. Слайди 10 -13.
Бесіда.

У яких місцях на історичній Волині був Т. Шевченко?

Які картини написав Т. Шевченко, подорожуючи історичною Волинню?
Гра «Поле чудес».

Назвати прізвище з шести букв палкого шанувальника Т. Шевченка із села Буяни Луцького району, засновника в рідному селі кімнати-музею Кобзаря, збирача найповнішої колекції Шевченкового «Кобзаря».
























3. Повідомлення про Миколу Куделю. Слайд 14.

Микола Куделя − відомий в Україні збирач Шевченкіани, організатор музею-світлиці Кобзаря в рідному селі Буяни Луцького району. Численні його статті, дослідження, окремі спогади друкувалися в місцевій пресі: газетах «Волинь», «Народна справа», «Слава праці», київських журналах «Самостійна Україна», «Зона». Автор автобіографічних книг «Кобзар у моєму житті» (1998 р.), «Під мурами Луцької тюрми» (2001 р.), «Пекло Колими» (2002 р.). Після смерті Шевченкіану Миколи Куделі було передано до Волинського обласного краєзнавчого музею.

За велику подвижницьку працю у справі збереження духовних цінностей 14 липня 1994 року Волинським обласним відділенням Українського фонду культури М. П. Куделі присвоєно звання лауреата премії «Одержимість». 22 травня 1997 року в Каневі, на Чернечій горі, йому було урочисто вручено Диплом лауреата премії Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду імені Тараса Шевченка.

4. Конкурс декламаторів віршів про Шевченка, написах волинськими поетами (див. додатки 2, 3).
Підсумок. Бесіда.

Що дізналися нового з біографії Т. Шевченка?

Хто з волинських поетів писав вірші про Кобзаря?

Миколи Куделі вже немає. Чи виникло в кого бажання продовжити його справу?


Рефлексія. Робота в парах.

Чи задоволені результатами своєї роботи?

Чи переживали відчуття успіху? Коли саме?
Домашнє завдання.

Прочитати збірку А. Криштальського «Народження світла» та з’ясувати її ідейно-тематичну основу. Вивчити вірш напам’ять (на вибір)

Написати есе «Шевченко на Волині: минуле і сьогодення» (з високим рівнем знань).
Додаток 1

Пам’ятка

Мотивація навчання
Я буду уважним(ою) та старанним(ою) на уроці, бо хочу:

- бути культурним(ою) ерудованим(ою) українцем(ою);

- відкрити для себе нове літературне ім’я;

- дізнатися більше про життя і творчість відомого мені письменника; про особливості літературного процесу в певний період;

- обмінятися думками про прочитаний твір;

- духовно, інтелектуально збагатитися, аналізуючи твір;

- пізнати глибше зміст твору, його проблематику;

- отримати естетичну насолоду (пережити почуття прекрасного) від літературного твору як явища мистецтва;

- глибше пізнати персонажів твору, їх духовні цінності;

- повторити або вивчити літературозначі поняття, наприклад: сюжет, композицію;

- учитися культури спілкування, полеміки, аргументовано доводити свою думку;

- мати глибокі знання з теми уроку, щоб якісно написати контрольну роботу;

- підготуватися до ЗНО;

- вирости в очах учителя, однокласників;

- отримати високий бал, щоб порадувати батьків;

- учитися, бо без труда нема плода; без діла слабіє сила; гірко поробиш солодко з’їси; згаяного часу і конем не здоженеш; хто дбає - той і має.

Додаток 2
Вірші волинських поетів про Т.Шевченка


Євгенія Лещук        

           Шевченко  іде  на  Волинь

Неначе Великдень нині,

Дістали всі стрічки із скринь.

Дзвенять пісні солов’їні –

Шевченко іде на Волинь.

 

Лелеки зібрались на віче,



Квіти – де оком не кинь…

Чайка на свято кличе –

Шевченко іде на Волинь.

 

Сонце простерло долоні



На золото піль, на синь,

Верби схилились в поклоні –

Шевченко іде на Волинь.

 

…Чекали його роками,



Святиню наших святинь…

Дорогу усю – рушниками –

Шевченко іде на Волинь.

 

Пісня летить в піднебесся,



Сріблиться Стир і Горинь,

Всміхнулась в задумі Леся –

Шевченко іде на Волинь.

 

В Берестечку могила зелена



Відкрила тайни глибин,

Шумлять козацькі знамена _

Шевченко іде на Волинь.

 

Він був тут і вічно буде,



Вірний Вкраїни син.

Встаньте, вклоніться, люди! -

Шевченко іде на Волинь.

Іван Чернецький
Трохи бузкової фарби, а більше води.

Блідне під сонцем

І замерзає в морози.

Лишаючи в серці і на папері сліди,

Світить вітанням од мами.

То не залежить –

Вістря гусячого пера

Чи вічного вістря -

Шикує рядки на папері.

В чорнило Шевченка

Пливла течія Дніпра,

Розхитуючи імперію.

І капала жовч злоби

В позолочений каламар,

Та вічність Шевченка

Необезмовиш указами.

Отож чорнило й чорнило.

Неначе різниці нема.

Дарма!

Її видно одразу.


Василь Гей
Над світом печалі холодна крижина,

На серці пожежно од мрії-жаги –

Ще б раз хоч упасти в обійми хатини,

Де хвилі Славутича рвуть береги.


Над степом Вкраїни холодне світання,

А небо гуде, мов розжарене гроно:

Хотілось дружити, хотілось кохання,

Такого, щоб горе спливло начорно.


Ой світу-страждальцю, солонеє море!

Спрацьована доле людська окаянна!

У вирі твоєму згубилася горем

Іскринка дитинства гіркого –Оксана.


Чиясь он голівка так схожа, аж терпко,

На личко її, неціловане навіть,

Та що тут кохання, багатство –вертепом −

Розумного зглумить, дурного прославить.


О кобзо, грими!

Громи чорні ґрати і тюрем, і келій!

Дзвени, щоб гула і над тронами стеля!

Ти чуєш: гримить!

То гнівом Дніпро наш роздовбує скелі,

Тріщать ланцюги на руках Прометея!


Олена Криштальська
Шевченківський вечір у клубі глухонімих
Вклякнула тиша на коліна.

Сльозина обпекла щоку.

На сцені дівчина-калина

Благала долі козаку.

Ворожка вхрест складала руки.

Сивів туман в її очах.

І зал читав дівочу муку

По юних трепетних устах,

По рученьках –підбитих крилах,

Які несила вгору знять.

Великих слів велика сила

Зривала німоти печать.

І заревів Дніпро широкий,

І вітер, стогнучи, завив.

Вдивлялися серця стооко

В глибини Кобзаревих слів.

І я подумала: «О доле,

За що, як в ночі білий день,

Украла ти і слух, і голос

В ще ненароджених пісень?!

Несправедлива і всесильна,

Якщо уста ти отверзла,

З незрячих віч прибрала більма

Глухим примножувачам зла,

Отим, що у сліпій гордині

Святиню кидають до ніг –

То цих людей глухонімими

Назвати непростимий гріх!




Петро  Мах

             Благослови нас, Господи Тарасом…

Благослови нас, Господи Тарасом,

Дай віру невмирущу, як Дніпро.

На правду, на щастя, на добро –

Дай нації ще й гордість, мов окрасу,

Щоб не було ганьби над гостинцем,

Який ми будували сотні літ,

Щоб зникло яничарство на землі

Й неназивавсь чужинцем українець…

 

Уславмося духовністю своєю



І працею для блага тих людей,

До котрих Україна в душі йде,

А не у гаманці із доларнею…

Ніна  Горик

        В І Н     І Д Е

Він іде до нас невпинно,

Весь в дорожньому диму,

Й мальовнича Україна

Відкривається йому…

 

Йде з Почаєва до Дубна,



Світять вслід йому церкви.

Від світанку й до полудня -

Сонця німб круг голови.

 

А як втомися з дороги,



То ген-ген, за півверстви,

Турія омиє ноги

Й витре пасемком трави.

 

Відпочиньте, гей, Тарасе!



Втома, як роса, спаде.

Чуєте, вкраїнський, Спасе?

Він, немов не чує… Йде.

 

Кидає слова, як зерна,



В українську борозну,

Щоб людська душа мізерна

Пробудилася зі сну.

 

Зацвітає попелище,



Карлики стають людьми.

Йде Тарас… Майбутнє ближчає.

Йде до кожного. А ми?

 

Галасуєм на узбіччі



Та дошукуєм вини.

Дивиться Тарас у вічі.

Просить 6 душу відчини!

 

Зерна слів прийми й однині



Дух і мисль свою збуди.

Вслід за ним до України,

Не спиняючись іди

Надія Гуменюк
Шевченкові думи

Думи мої, думи мої!

Квіти, мої діти!

Т. Шевченко

О як вони пречисто розцвіли,

Посіяні в тяжку годину квіти!

Не сиротами бідними зійшли –

Пророками, щоб душі обігріти.

Щоб розбудити мертвих і живих,

І ненароджених, уже готових спати

По закутках безпам’ятства глухих

І в рідній хаті матір забувати.

Та на поріг приходили слова,

Понад серцями сходили зірниці,

І з вишитого болем рукава

Пускала хата в небо білі птиці.

Не може вмерти правда і народ,

Зійти на шепіт голос солов’їний.

З високих дум, з Дніпра високих вод

Святилась вічна доля України.




Зразок картки оцінювання виразності читання





Прізвище,

ініціали


Інтонація

Міміка

Жести


Сумарний бал

Місце

1.
















2.


















Використані джерела
1. Доля: Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах / Авт.-упоряд. тексту В.О.Шевчук. − К.: Дніпро, 1993. − 780 с.


  1. Лис В. Волинські сліди Т. Шевченка // Волинь.− 2006.− 23 травня. – С.4.

  2. Пащук І. Г. Тарасом сходжена земля // Пащук І. Повернення в незабутнє.–Рівне,1993.–С.19-27.



  3. Поліщук Я. Волинські шляхи великого Кобзаря // Поліщук Я. Література рідного краю.–Рівне,1993.–С.29-35.



  4. Сірак І. Тарас Шевченко і Волинь // Волинь літературна. – 2000.− 12 березня. − С.2-3.

  5. volyn.com.ua/?arch

  6. kovel.in.ua/ukr/vydatni/shev

  7. libr.rv.ua/ua/virt

Каталог: Files -> downloadcenter
downloadcenter -> Наталія звольська
downloadcenter -> Перекази І легенди Звягельщини
downloadcenter -> Уроках читання. Презентація творчих знахідок учителів молодших класів. Тема уроку: Літературні казки про тварин. Іван Франко «Лисичка і Журавель»
downloadcenter -> Методичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок Тема бесіди для учнів старших класів
downloadcenter -> До Антології увійшли поетичні та прозові твори письменників міста Катеринослава – Січеслава – Дніпропетровська, написані для дітей І про дітей, для юнацтва І про юнацтво за період 1883-2012 рр
downloadcenter -> Сценарій за іншими джерелами Методичні рекомендації до проведення заходів


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconТема уроку. Тарас Шевченко – співець краси рідного краю. Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…»
Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця. Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconПояснювальна записка Вивчення української літератури за новою програмою містить рубрику «Література рідного краю», на яку
«Література рідного краю», на яку відводиться чотири години, що їх вчитель упродовж року має розподілити самостійно. Дана програма...
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconПроекту «Література рідного краю. Яблуневий цвіт душі Володимира Затуливітра»
Мета: отримати творчий продукт досліджуваної теми, поділитися інформацією про виучуваний предмет; виховувати любов до рідного краю,...
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь icon«Тарас Шевченко»
У статті досліджується питання зацікавленості творчістю Т. Г. Шевченка російськими письменниками. Увага зосереджена на повістях В....
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconУрок «Література рідного краю. Багатогранність поезії Світлани Іщенко»
Мета: ознайомити учнів із творчістю письменників рідного краю; формувати вміння самостійно працювати з літературою; розвивати увагу,...
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь icon4 клас Вчителя початкових класів Горішньослобідської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іванців Ярослави Олексіївни Тема. Великий Кобзар. Вступ до теми “Тарас Шевченко”. Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко”
Матеріал уроку. „ Тарас Шевченко” (про нього). Т. Г. Шевченко „ Вітер з гаєм розмовляє…”, „Садок вишневий коло хати”
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconЛітература рідного краю. Жіноча доля в світі це любов
Тема. Література рідного краю. «Жіноча доля в світі – це любов». Інтимна лірика Г. Гордасевич
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconЛітература рідного краю. Марко Вовчок. Повість казка
Мета: ознайомити дітей із життям І творчістю Марко Вовчок; виховувати почуття національної гідності, любові до рідної мови; викликати...
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconУрок 1 Тема. Література рідного краю. Літературна Воловеччина
Мета: ознайомити учнів із поетами та письменниками рід-ного краю; розвивати навички виразного читання; вихову-вати любов до рідної...
Література рідного краю. Тарас Шевченко та Волинь iconТарас Григорович Шевченко Великий м
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка