Літературне краєзнавство як один із шляхів національно патріотичного виховання в школі



Сторінка1/5
Дата конвертації08.10.2017
Розмір1,49 Mb.
#12539
  1   2   3   4   5

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти Бердичівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет
Обласна постійно діюча виставка

«Сучасна освіта Житомирщини – 2016»

Номінація: авторські підручники, посібники, програми

Тема: Літературне краєзнавство як один із шляхів національно – патріотичного виховання в школі.

Автор досвіду:

Творча група

вчителів - філологів «Пошук»

Бердичівського району

2016 р.
Рекомендовано до друку науково - методичною радою

районного методичного кабінету (протокол №3 від 17.12.12.2015 року)


Автор: Творча група вчителів-філологів «Пошук»

Укладач: Шарій С.А., вчитель-методист Красівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Рецензенти:

Бондарчук Н.М., завідувач методичним кабінетом відділу освіти

Бердичівської районної державної адміністрації, вчитель-методист

Семенюк Н.Ф., заступник директора Райгородоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель – методист.


Бальзак далекий і близький

У навчально-методичному посібнику розглянуто особливості та необхідність впровадження літературного краєзнавста у навчально-виховний процес. Обгрунтовано актуальність впливу дослідницької діяльності учнів та вчителів на уроках зарубіжної літератури та в позаурочній роботі краєзнавчого спрямування на формування патріотичної особистості учнівської молоді.

Запропонований творчий проект «Бальзак далекий і близький» сприяє висвітленню зв’язків всесвітньовідомого геніального письменника Франції з Бердичевом, з Верхівнею, з Україною. Збірка дає можливість ознайомитися з авторськими розробками використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення життєвого та творчого шляху Оноре де Бальзака, пов’язаних з Україною та, зокрема, з Житомирщиною.

У посібнику вміщено методичні поради щодо організації, мети та психолого-педагогічних умов проведення новаторських типів сучасних уроків зарубіжної літератури та позакласних заходів. До посібника додається електронний носій інформації з аудио та відеозаписами, презентаціями.

Матеріали посібника адресуються вчителям-філологам, класним керівникам, усім, кого цікавить проблема розвитку особистості школяра засобами краєзнавчої роботи.


ЗМІСТ


Вступ. Літературне краєзнавство як один із шляхів національно –патріотичного виховання молоді……………………………………………………………….4-14

Розділ 1. Урочні та позаурочні форми організації навчання в системі літературної краєзнавчої діяльності учнів старших класів………………..15-69

1.1. Методичний дороговказ. Метод дослідження як один із пріоритетних методів літературно-краєзнавчої роботи на уроках зарубіжної літератури...15-17

1.2. Урок-дослідження «Здружений з Україною»………………………….18-46

1.3. Методичний дороговказ. Компаративний аналіз – цікавий і неординарний метод порівняння творів різних національних літератур…………………47-50

1.4. Урок компаративного аналізу «Чоловіча любов до стяжання»……….51-56

1.5. Методичний дороговказ. Можливості використання епістолярної спадщини у процесі вивчення зарубіжної літератури……………………………………57-58

1.6. Урок-щоденник душі письменника “Кохати – в цьому все моє життя!” О.Бальзак………………………....................................................................59-69

Розділ 2. Позакласні та позашкільні форми організації навчання в системі літературної краєзнавчої діяльності учнів старших класів………………70-124

2.1. Методичний дороговказ. Позакласна робота з літературного краєзнавства………………………………………………………………….....70-71

2.2. Літературно-музичний вечір для старшокласників «Українське кохання Оноре де Бальзака»……………………………………………………………72-87

2.3. Методичний дороговказ. Літературно-краєзнавчі екскурсії як вид навчальної діяльності з літературного краєзнавства………………………....88-90

2.4. Віртуальна екскурсія «Музей Бальзака у Верхівні»……………………..91-97

2.5. Заочна екскурсія «Оноре де Бальзак і Бердичів»……………………….98-118

2.6. Розвивально-корекційні завдання для підтримки інтересу до літературно-краєзнавчого матеріалу на тему «Бальзак далекий і близький»…………..119-124

Список використаної літератури………………………………………....125-127
ВСТУП

Літературне краєзнавство як один із шляхів

національно – патріотичного виховання молоді

Серед виховних напрямів Концепції національно – патріотичного виховання сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь [6].

Саме тому національно - патріотичне виховання повинне займати провідне місце в навчально – виховному процесі. Уроки зарубіжної літератури краєзнавчого спрямування – прекрасне підґрунтя для цієї роботи. Проблема вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури є нагальною і вагомою. Це сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їх збереження.

Серед питань літературної освіти на сучасному етапі важливе місце займає національно-патріотичне виховання школярів, яке має базуватися на краєзнавчих матеріалах. Вважаємо, що означене завдання можна і потрібно вирішувати на уроках зарубіжної літератури, широко використовуючи літературне краєзнавство, яке залучає учнів до духовних надбань рідного краю, сприяє вихованню високих національних, морально-етичних почуттів, гордості за рідну країну, формуванню таких якостей, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо розв'язувати навчальні та практичні завдання.

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти, програмах із зарубіжної літератури закладено основи для реалізації літературно-краєзнавчої діяльності учнями [4].

Згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Зарубіжна література». У зв’язку з цим у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури.

Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків зарубіжної літератури та культури, також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти. У програмі  із зарубіжної літератури збережено її європейський та український вектори. Це чітко прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях [14].

Учителеві зарубіжної літератури у процесі викладання предмета необхідно враховувати матеріал, який сприятиме розкриттю співпричетності українців до творення світової цивілізації та світової культури, у тому числі й літератури. Учителеві зарубіжної літератури у процесі викладання предмета необхідно враховувати матеріал, який сприятиме розкриттю співпричетності українців до творення світової цивілізації та світової культури, у тому числі й літератури.

Літературне краєзнавство у шкільному курсі зарубіжної літератури - змістова складова шкільного курсу зарубіжної літератури, що розкриває світовий літературний процес у тісному зв'язку з Україною за певними напрямами, має предмет досліджень, а також сприяє розвитку особистості кожного школяра, підвищенню ефективності засвоєння ним навчального предмета [2].

Більш ємним вважаємо визначення окресленого терміна в українському "Словнику  літературознавчих термінів" В. Лесина, О. Пулинця: "Літературознавче краєзнавство або літературна географія краю – це вивчення літературного життя краю, області, міста, біографій письменників і їх творів, зв’язаних з даною місцевістю, музеїв, пам’ятників і меморіальних дощок, що увічнюють пам'ять діячів літератури, архівів тощо" [9, с. 223].


Взаємозв’язки зарубіжних письменників з Україною в аспекті літературно-краєзнавчої діяльності вважаємо за доцільне вивчати за такими напрямами:

І. Життєвий і творчий шлях, доробок зарубіжних письменників, які мали безпосередні зв’язки з Україною, а також літературно-краєзнавчі пам'ятки, присвячені митцям.

II. Життєпис і творчість зарубіжних митців, опосередковано пов’язаних з Україною.

ІІІ. Відображення українського національного колориту у творчій спадщині зарубіжних письменників.

Отже, предметом літературно-краєзнавчої діяльності старшокласників визначено відомості про персоналії зарубіжних письменників, їхні зв'язки з українськими митцями, видатними особистостями, особисті стосунки; літературні твори, в яких знайшли відображення історичні події, інформація про відомих діячів української культури, традиції, фольклор, лексика, картини побуту і природи тощо, літературно-краєзнавчі пам'ятки, а також національно-культурні компоненти комунікації у зазначених творах світової літератури. Як джерела літературного краєзнавства розглядаємо твори письменника, його рукописні матеріали, епістолярну літературу, періодику, архівні матеріали, фонди бібліотек, літературні та історичні ресурси мережі Інтернет тощо.

Літературне краєзнавство не є окремим навчальним предметом, що передбачає обов'язкове його засвоєння школярами, його вивчення — не самоціль, а спосіб якісного та результативного вивчення літератури, гармонійного розвитку та виховання старшокласників.

У літературно-краєзнавчій роботі зі школярами старших класів використовуються пошуково-краєзнавчі завдання різних видів. Зрозуміло, що на першому етапі такої діяльності учням буде складно виконати самостійно, хоч і під керуванням учителя, велику ґрунтовну літературознавчо-історичну розвідку. Отже, в дев'ятому класі варто починати із невеликих усних і письмових висловлювань, індивідуальних завдань випереджувального характеру, які розкривають, наприклад, різні сторінки життя та творчості письменника. Пізніше діяльність дев'ятикласників варто ускладнити — пропонувати їм завдання аналітико - узагальнювального та оцінного характеру тощо.

Приєднуємося до думки Н. М. Островерхової, що способами реалізації є диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання, а також форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, стимулювання їх самостійної пізнавальної роботи; урахування у процесі навчання психофізіологічних вікових та індивідуальних особливостей учнів тощо [13].

Самостійна робота, пошукова, дослідницька, евристична, творча діяльність має здійснюватися під керівництвом (більшою чи меншою мірою) педагога. З цією метою більш доцільно, на нашу думку, впроваджувати у процесі вивчення літератури учнями 9—11 класів не окремі методи і прийоми навчання, дослідницькі завдання, форми роботи з літературного краєзнавства, а цілісну систему вивчення об'єкта пізнання.

Отже, літературно-краєзнавча діяльність старшокласників повинна здійснюватися під керівництвом педагога на основі впровадження цілісної системи роботи (методичної системи).

Методичну систему вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури І.М.Волинець трактує як структурне утворення, взаємопов’язані складові якого спрямовані на формування уявлень старшокласників про зв'язок світового літературного процесу з Україною, вплив українських реалій на життєвий шлях, світосприйняття і творчість зарубіжних митців, а також вивчення літературних краєзнавчих пам’яток України, пов’язаних із зарубіжними письменниками (рис. 1).

Зміст

Змістове наповнення, упорядковане відповідно до чинних програм за визначеними у роботі напрямами літературно-краєзнавчої діяльності



Провідна ідея

Формування уявлень учнів про зв'язок світового літературного процесу з Україною



Принципи

Методичні принципи викладання зарубіжної літератури

Принципи вивчення літературного краєзнавства

Напрями літературно-краєзнавчої діяльності

Мотиваційна

Пізнавальна

Розвивальна

Діяльнісна

Дослідницько-критична

Проектувальна

Діагностична

Виховна

Керівна


Організація навчальної діяльності учнів

Життєвий і творчий шлях, доробок зарубіжних пись-менників, які мали безпо-середні зв’язки з Україною

Відображення українського національного колориту

у творчій спадщині зарубіжних письменників

Життєпис і творчість зарубіжних митців, опосередковано пов’язаних з Україною

Функції

Загальнодидактичні



Прогнозований результат

Інтелектуально-творчий та літературний розвиток старшокласників, підвищення ефективності вивчення зарубіжної літератури

Рис. 1. Методична система вивчення літературного краєзнавства у шкільному курсі зарубіжної літератури (9–11 класи) [2].
Відповідно до визначених принципів реалізації літературно-краєзнавчої роботи встановлено головні функції системи, якими І.М.Волинець вважає такі:


  • мотиваційну як формування мотивації до навчання, розвиток пізнавального інтересу старшокласників до літературно-краєзнавчої діяльності та вивчення зарубіжної літератури в цілому;

  • пізнавальну (гностичну) – забезпечення засвоєння шкільного курсу зарубіжної літератури, його взаємозв’язків з Україною;

  • розвивальну навчання учнів за запропонованою методикою сприяє їх особистісному зростанню;

  • діяльнісну, тобто сприяння засвоєнню знань з літературного краєзнавства, набуттю вмінь і навичок, способів установлення зв’язків зарубіжної літератури з рідним краєм у практичній навчальній діяльності на основі застосування активних методів, прийомів, видів і форм навчання;

  • дослідницько-критичну як системне уможливлення інтелектуально-мисленнєвої діяльності старшокласників: досліджень на основі аналізу, синтезу, абстрагування, систематизації, узагальнення тощо і вдосконалення відповідних умінь і навичок;

  • проектувальну як таку, що визначає орієнтовні результати літературно-краєзнавчої роботи в процесі вивчення зарубіжної літератури;

  • діагностичну – визначення якісного рівня літературного розвитку школярів;

  • виховну – забезпечення громадянського, патріотичного виховання учнів, формування кожного з них як носія національних і загальнолюдських цінностей на основі засвоєння шкільного курсу зарубіжної літератури, зв’язків світового літературного процесу з рідним краєм;

  • керівну, тобто здійснення вчителем керування процесом вивчення літературного краєзнавства старшокласниками. [2].

Розвиток пізнавального інтересу старшокласників до літературно-краєзнавчої роботи, її ефективність значною мірою залежать від оптимального вибору способів організації навчально-пізнавальної діяльності, тобто методів і прийомів навчання, форм роботи та занять тощо.

Система літературної краєзнавчої діяльності учнів 9–11 класів містить урочні, позаурочні та позашкільні форми, тобто за формами організації навчання у методичній системі її складовими є такі компоненти: уроки, конференція, домашня навчальна діяльність (завдання випереджувального характеру, біографічні, історичні, краєзнавчі, мистецькознавчі повідомлення), літературно-краєзнавчі екскурсії (очні та заочні), вечори (літературно-краєзнавчі музичні композиції, літературно-краєзнавчі вітальні, композиції, присвячені епістолярній спадщині письменників тощо), вікторини, походи до літературно-краєзнавчої пам'ятки, факультативні заняття, читацька конференція, літературна газета чи стенд, літературно-краєзнавча картографія, робота у МАН тощо. Тобто літературно-краєзнавча діяльність повинна реалізуватися на всіх етапах вивчення художнього твору. Систему створено з урахуванням специфіки вивчення зарубіжної літератури, а саме: учні знайомляться з перекладними творами; компаративні прийоми допомагають старшокласникам усвідомити взаємозв’язок і взаємодію національних літератур тощо.

Безперечно, під час літературно-краєзнавчої роботи та до її початку вчитель повинен зацікавити школярів цією діяльністю, розвинути пізнавальну активність до неї, сформувати мотивацію навчання. Завдання вчителя полягає у тому, щоб викликати в учнів інтерес до знання свого краю та краєзнавчої діяльності, навчити їх бачити і розуміти мету вивчення певних об'єктів, явищ, навчити їх проводити посильну дослідницьку роботу, збирати матеріали, класифікувати, зіставляти їх; складати власні судження про сутність, причини і наслідки явищ місцевого характеру, користуватися різними джерелами краєзнавчої інформації та науковими допоміжними матеріалами.

Джерелами літературної краєзнавчої діяльності старшокласників у процесі вивчення шкільного курсу зарубіжної літератури визначено такі:

- творчі джерела – рукописні матеріали письменника;

- епістолярна література: щоденники митця, записні книги, листи, переписка;

- періодика;

- архівні матеріали;

- фотоматеріали  та інші, пов’язані з письменником, його творчістю;

- матеріали, пов’язані з краєм, відтвореним у доробку письменника (описи місцевості, пам’ятки  тощо);

- краєзнавчі матеріали, що стосуються певної історичної епохи, пов’язані з письменником чи його творчістю (мемуари та розповіді очевидців, матеріали музею, описи та інше);

- літературні та історичні пам’ятки;

- фонди бібліотек;

- літературні та історичні ресурси мережі Інтернет (каталоги, літературні та історичні бази даних, електронні бібліотеки, періодичні видання, форуми);

- навчальні комп’ютерні програми із зарубіжної літератури та інших предметів, що містять краєзнавчу інформацію.

Сучасний учень повинен добре володіти комунікативною компетентністю. Тому на уроках слід використовувати такі показники щодо формування цієї компетентності: здатність до реалізації власної індивідуальної програми спілкування, уміння знаходити адекватний стиль і тон спілкування, уміння аргументувати свою точку зору, уміння об’єктивного сприйняття оточуючих, здібність до співпраці в парі, групі, колективі, уміння моделювати мовленнєву ситуацію, здатність до мобільності у стосунках. Для цього рекомендуємо проводити дискусії, уроки-прес-конференції, уроки-пошуки, уроки-практикуми, урок з передбаченням;   виконувати письмові роботи у формі есе, листа, звіту; використовувати інтерактивні методики навчання.

 На уроках зарубіжної літератури необхідно  працювати над формуванням компетентності продуктивної творчої діяльності. Для цього проводимо нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій (урок-творча лабораторія, урок-дослідження, урок-літературний салон). Виконують учні й продуктивні завдання, створюють проекти.

У ході бесід з учителями, які входять до творчої групи, було з’ясовано, що навчання особливих труднощів у них та в учнів не викликало; навпаки, вчителі відзначили зростання інтересу старшокласників як до літературно-краєзнавчої навчальної діяльності, так і до вивчення предмета в цілому.

Учні із задоволенням збирали матеріал, готували історичні, краєзнавчі, біографічні, літературознавчі, повідомлення як репродуктивного, так і дослідницького характеру до уроків, брали участь у підготовці позакласних заходів. Інколи вони самостійно здійснювали пошук, працювали із різними літературно-краєзнавчими матеріалами (за допомогою системи Інтернет, знаходили цікаву нову інформацію у різних виданнях тощо), готували повідомлення, проекти, які обов’язково заслуховувалися на уроках зарубіжної літератури або розміщувалися на стенді в кабінеті.

Пожвавилася також науково-дослідницька робота учнів під керуванням учителів; результати досліджень також обов’язково презентувалися усім учасникам в урочній та позаурочній навчальній діяльності.

Під час бесід зі старшокласниками було встановлено, що вивчення літературного краєзнавства у процесі навчання зарубіжної літератури захопило їх, сприяло кращому пізнанню рідного краю, його визначних особистостей, історії, культури, адже те, що вони досить часто не знали або чого не помічали, викликало захоплення у зарубіжних письменників, тобто у свідомості старшокласників відбулися позитивні зрушення у ставленні до рідної землі.

В основі літературно-краєзнавчої роботи мають переважати активні — творчі, дослідницькі, проблемні, комунікативні та ігрові — діяльнісні методи навчання та організаційні форми. Це забезпечить як пізнавальний інтерес, а отже, й активність старшокласників, так і високий рівень якості та результативності літературно-краєзнавчої роботи, засвоєння літератури в цілому, цілеспрямований розвиток особистості учня.

Одним із показників якісних перетворень особистості в період ранньої юності, вважає І. Д. Бех, є «громадське становлення людини, її соціальне самовизначення, активне залучення до громадського життя, формування духовних якостей особистості та активної життєвої позиції» [1, с 102].

Тому одним з принципів психолого-педагогічних основ літературно-краєзнавчої роботи вважаємо виховний. Його сутність трактуємо як забезпечення громадянського, патріотичного виховання, формування кожного школяра як носія національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме всебічному розвитку старшокласників, повноцінній літературно-краєзнавчій діяльності.

Зміст навчального матеріалу з літературного краєзнавства дає старшокласникам глибокі знання про рідний край, Батьківщину, минуле й сучасне, відомих особистостей, життя і творчість яких у певний період часу були пов'язані з регіоном тощо. Це сприяє розвитку не лише інтелекту старшокласників, а й їхньої свідомості, емоцій, зміцненню почуття любові до Вітчизни. Тобто оволодіння уявленнями і знаннями з літературного краєзнавства, пізнавальна діяльність є максимально сприятливим підґрунтям для розвитку патріотизму, національної гідності в учнів, загальнолюдських моральних якостей.

Вважаємо, що дотримання визначених принципів і підходів, які є взаємозв'язаними та взаємозалежними компонентами, впровадження літературно-краєзнавчої роботи старшокласників у процесі вивчення літератури сприятиме оптимальному, якісному та високоефективному проведенню зазначеної діяльності, а також засвоєнню предмета, інтелектуальному розвитку і творчому самоздійсненню, самореалізації старшокласників, допоможе формувати в них історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості.

Важливим також бачимо на основі виокремлених психолого-педагогічних засад створення та практичне застосування цілісної методичної системи використання літературно-краєзнавчих матеріалів у навчальній і позакласній діяльності учнів, що визначаємо основним нашим завданням.

Цінність літературного краєзнавства в тому, що розширюючи і збагачуючи знання школярів про рідний край, воно прививає любов, повагу й зацікавленість літературою, історією та культурою Батьківщини, спонукає відчути й зрозуміти зв’язок літератури із життям. Завдання з вивчення літературно-краєзнавчого життя свого краю вбачаємо у тому, щоб запалити в серцях учнів вогник дослідників пантеону визначних імен і поширювачів культурної та літературної спадщини рідного краю, щоб виховати молоде покоління палкими патріотами української держави.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) [5], “Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті” [11] підкреслено необхідність залучення дітей та молоді до глибоких пластів національної культури та духовності, формування в них глибоких світоглядних позицій, поглядів і переконань на основі здобутків вітчизняної та світової науки. Це детермінує кооперацію всіх членів суспільства в пошуках шляхів реалізації нової парадигми освіти, спрямованої на виховання гуманного, духовного, демократичного, толерантного, креативного та високоінтелектуального покоління українців.

На сучасному етапі розвитку України, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей.


МЕТОДИЧНИЙ ДОРОГОВКАЗ

Метод дослідження як один із пріоритетних методів

літературно-краєзнавчої роботи на уроках зарубіжної літератури

Важливою складовою позакласної навчальної діяльності старшокласників у системі вивчення літературного краєзнавства є написання науково-дослідних робіт. Такий вид діяльності сприяє не лише засвоєнню, систематизації та узагальненню знань учнів про літературне краєзнавство, а й має розвивальний характер: спонукає учнів мислити, при тому мислити творчо, формує навички самовизначення і конкретного відстоювання власної точки зору. Кінцевим результатом наукових досліджень у позакласній і позашкільній роботі повинен бути розвиток творчої особистості.

Реалізація цього завдання можлива за умови впровадження активних методів навчання пошукового спрямування: проблемний виклад, частково-пошуковий або евристичний, дослідницький метод. Ці методи пов’язані з рівнем розумової активності та типом пізнавальної діяльності. Для них характерне зростання рівня напруженості мислення, якого досягають учні за запропонованою схемою навчання. На уроках зарубіжної літератури доцільно використовувати дані методи як пріоритетні, оскільки учні, по суті, є дослідниками з тією різницею, що вчені-дослідники роблять відкриття для всього світу, а учні – для себе самих. В учнях треба бачити дослідників, відкривачів, спонукати їх до пошуку, висловлення власної думки. Саме такий шлях веде до саморозвитку, самовдосконалення особистості. Учитель при цьому виконує роль помічника, порадника.

У цьому допомагають і нетрадиційні новаторські форми проведення уроків зарубіжної літератури: уроки-портрети (урок-інтерв’ю з письменником, урок-віртуальний музей письменника, урок-щоденник душі письменника), уроки-подорожі ( урок-історична подорож, урок-заочна екскурсія), уроки-пошуки (уроки-дослідження, урок проблемного пошуку), інтегровані уроки (урок-інтеграція різних навчальних дисциплін, урок - літературно-музична композиція), мультимедійні уроки (урок-презентація, урок захисту проектів). [12].

Уроки – дослідження – це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлене потребами сучасного суспільства, яке ставить перед школою завдання - виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки дітей, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці. Саме метод проектів найбільш повно дозволяє реалізувати дослідницькі завдання. Дослідницький метод на уроках застосовується переважно в старших класах.

Сутність дослідницького методу:

− учитель формулює учням проблему, на розв’язання - певний відрізок часу;

− знання учні здобувають самостійно у процесі вирішення проблеми;

− учитель керує процесом розв’язання проблеми;

− навчальний процес характеризується високою ефективністю, навчання супроводжується підвищеним інтересом, отримані знання відзначаються глибиною, міцністю, дієвістю.

Це спосіб організації пошукової творчої діяльності учнів, спрямованої на розв’язання нових для них проблем. Вимагає високого рівня кваліфікації вчителя і відповідної підготовки учнів.

Мета уроку-дослідження: розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом уроку, навички самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації.

Педагогічні можливості уроку-дослідження:


  • здобування знань самостійно, а не отримання їх у готовому вигляді;

  • удосконалення мислення, розвиток аналітико-синтетичної діяльності старшокласників;

  • скерування учнів на динамічний пошук, що примушує їх стати дослідниками, першовідкривачами знань, співавторами навчально-виховного процесу;

  • глибше осмислення нових знань на підставі попередніх і життєвого досвіду, в результаті чого навчальний матеріал міцніше запам’ятовується і здебільшого стає переконанням учнів, основою їх світогляду;

  • сприяє формуванню людини з гнучким розумом, творчими нахилами.

При організації і проведенні дослідження слід керуватися правилами для вчителя:

1. Знаходити і ставити перед учнями реальні навчально-дослідницькі завдання у зрозумілій для дітей формі.

2. Уміти захопити учнів цінною проблемою, зробивши її проблемою самих дітей.

3. Бути здатним до виконання функції координатора й партнера в дослідницькому пошуку, уміти уникати директивних вказівок і адміністративного тиску.

4. Бути терплячим до помилок, які допускають учні у спробах знайти власне рішення. Пропонувати свою допомогу або адресувати школярів до потрібних джерел інформації тільки в тих випадках, коли учень починає відчувати безнадійність свого пошуку.

Отже, добре продумана система роботи щодо впровадження дослідницького методу в навчально-виховному процесі та її якісна реалізація і є оптимальним шляхом зацікавлення учнів навчанням. Пошуково-дослідницька робота сприяє не лише самостійній діяльності учнів, а й творчому, розумовому розвитку особистості.

Безперечно, що вивчення літературної географії свого краю допомагає розширенню літературного кругозору учнів, сприяє патріотичному вихованню. Адже любов до культурних цінностей на теренах рідної землі переростає поступово у повагу до своєї української держави.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Літературне краєзнавство як один із шляхів національно патріотичного виховання в школі iconШкільні бібліотеки в системі національно-патріотичного виховання. Краєзнавство як дійовий засіб патріотичного виховання дітей
...
Літературне краєзнавство як один із шляхів національно патріотичного виховання в школі iconМетодичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються
Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей І молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного...
Літературне краєзнавство як один із шляхів національно патріотичного виховання в школі iconДовідка про стан патріотичного виховання учнівської молоді Києво-Святошинського району Питання національно-патріотичного виховання завжди було актуальним
Питання національно-патріотичного виховання завжди було актуальним. Від дідів та прадідів, батьків та матерів передається почуття...
Літературне краєзнавство як один із шляхів національно патріотичного виховання в школі iconНаказ №95 Про вдосконалення роботи з національно патріотичного виховання в школі





База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка