Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури



Сторінка1/20
Дата конвертації22.04.2017
Розмір4 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Бориспільської міської ради

Міський методичний кабінет

Людмила МОЗГОВА


ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС І ҐЕНДЕРНА КУЛЬТУРА

(СТАРША ШКОЛА):

науково-методичний посібник

для вчителів української літератури

м. Бориспіль, 2009


УДК 373.5.046.16:821.161.2
Рецензенти:

Д. пед. наук, професор, професор кафедри літератури і методики навчання ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” Ганна Токмань


Мозгова Л. Літературний процес і ґендерна культура (старша школа) : [науково-методичний посібник для вчителів української літератури] / Людмила Мозгова. – Бориспіль : ПП “Люксар”, 2011. – 352 с.


Науково-методичний посібник для вчителів української літератури містить матеріали спецкурсу з української літератури “Літературний процес і ґендерна культура” для учнів старшої школи профільних класів та класів з поглибленим вивченням філологічних дисциплін. Технологія літературної ґендерної освіти є актуальною в аспекті формування ґендерно-літературознавчих компетентнотей юнаків та юнок, виховання культури взаємин між протилежними статями. Розроблені конспекти уроків можуть також бути використані під час вивчення обов’язкової програми з української літератури.

Для вчителів української та світової літератури, викладачів вищих педагогічних навчальних закладів І–ІІ рівня акредитації, студентів.

© Мозгова Л. А

© Мозгова Л. А., редакція та

комп’ютерний набір, 2011

ПЕРЕДМОВА
Українська література покликана сформувати не тільки культурного читача, а передусім особистість, виховану на кращих зразках художніх творів. Головні персонажі, образи, дійові особи часто наділені авторською ідентичністю, є носіями національної культури і слугують прикладом для моральних учинків учнів, адже шкільний період охоплює становлення особистості школяра. Поняття “внутрішня культура” визначаємо як органічний діалог народної культури з екзистенцією людини. Від того, наскільки основні людські цінності будуть сприйняті на уроці літератури, залежатимуть норми поведінки учня у суспільстві.

Літературознавець В. Агеєва пише: “Стереотипи жіночого (і чоловічого теж – доповнення наше – Л. М.) виховання входять у суперечність із вимогами сучасного <...> суспільства. Орієнтація на досягнення успіхів вимагає від жінки компетентності, самостійності, наступальності, почуття рівності з колегами, навіть вміння ризикувати. Натомість традиційне виховання, яке до сьогодні має безліч прихильників, нав’язує жінці поступливість, готовність задовольнятися другими ролями”1. Якщо ж чоловік не відповідає стереотипним уявленням суспільства: фізично не розвинений, не агресивний, фінансово незабезпечений тощо, – то він теж не знаходить поваги та відповідного місця у соціумі. Тому досить важливо змінити саму систему виховання, щоб подолати протиріччя між статями. А українська література, за умови відповідного її прочитання, містить значне джерело для ґендерного вивчення.

Однією із ознак внутрішньої культури є ґендерна складова особистості. Історія української літератури презентує твори, при вивченні яких учні отримають знання про стосунки дівчини та хлопця, дружини та чоловіка, які становлять основу родини, заснованої на паритетних засадах, повазі, довірі тощо. Важливо навчити учнів вирізняти ґендерні стереотипні оцінки, вжиті в художньому полотні; залучати до аналізу художнього тексту власне світосприйняття підлітків, адже цього потребує вік вихованців та потреба самоактуалізації молодого покоління.

Об’єктом пропонованого курсу є ґендерна складова історико-літературного процесу становлення української літератури.

Предметом є аналіз творів української літератури у ґендерному аспекті.

Мета вивчення курсу:


  • виховувати ґендерну культуру, естетичні смаки учнів;

  • сприяти всебічному культурному розвиткові учнів, їхній само актуалізації;

  • формувати у старшокласників уявлення про літературу як джерело творчої інтерпретації, зокрема ґендерної;

  • розвивати уміння критично оцінювати написане, аргументувати власні думки, спираючись на праці науковців, раціонально розподіляти свій час у роботі з джерелами.

Основні завдання вивчення спеціального курсу такі:

    1. Познайомити учнів із поняттями ґендерної психології.

    2. Засобами художніх образів допомогти старшокласникам збагнути значення народного ідеалу жінки та чоловіка, дівчини та хлопця, їхньої поведінки та ролі у формуванні міцної родини.

    3. Навчити знаходити ґендерні стереотипні оцінки у мовленні персонажів, їхніх вчинках, визначати засоби психологічного зображення дійсності у творі.

    4. Розвивати уміння визначати модерну чи традиційну авторську позицію.

    5. Виховувати культуру ґендерних стосунків.

    6. Розвивати самостійне творче мислення, уміння знаходити оптимальні шляхи інтерпретації літературного тексту.

Учитель, який викладатиме цей курс, має спиратися на життєвий досвід учнів, закликати їх до висловлення власних критичних думок, залучати до літературної дискусії, науково-дослідницьких пошуків.

Спонукаємо сучасного учня замислитися над необхідністю збереження таких суспільних цінностей, як: сім’я, родинні стосунки, краса людських взаємин тощо. Навчимо критично сприймати прояви ґендерної дискримінації, допоможемо усвідомити статеві ролі та їхнє значення в особистісному та суспільному просторах.

Науково-методичний посібник містить цікаву інформацію з ґендерного питання, яка, можливо, допоможе сучасному вчителеві переосмислити акценти викладання української літератури як обов’язкового предмета, зацікавити старшокласників художнім текстом, спонукати їх до інтелектуального прочитання художнього твору. Запропоновані конспекти уроків не вичерпують всього різноманіття видів роботи з аналізу тексту у ґендерному аспекті. Креативний педагог може варіювати, вносити зміни. Головне – пам’ятати, що література – джерело цікавих інтерпретацій, що, до того ж, можуть бути й корисними для становлення “Я-ідентичності” учня, виховання його у дусі національної ґендерної культури.

До видання ввійшли авторська програма курсу, розрахована на вивчення протягом 2-х років у 10–11 класах (1 год. на тиждень) та орієнтовне календарно-тематичне планування для зручності у використанні посібника.

Нехай це науково-методичне видання допоможе вчителеві й учневі вступити в діалог з авторською позицією, головним героєм, добою, народною традицією, художнім текстом і спонукає до роздумів ґендерного характеру.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС І ҐЕНДЕРНА КУЛЬТУРА

ПРОГРАМА

спеціального курсу

для учнів 1011-х класів

філологічного профілю

загальноосвітніх навчальних закладів

(35 год. на рік)


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Література як вид мистецтва впливає на інтелектуальні, емоційні та поведінкові чинники формування особистості учнів, допомагає молодому поколінню усвідомити значення історичного та культурного досвіду українського народу і світової спільноти, сприяє формуванню творчих обдарувань дітей. Програмовий курс старшої школи перевантажений творами, на детальне вивчення яких припадає мало годин, а учні мають засвоїти не тільки сюжетно-композиційні особливості тексту, а й навчитися різним видам аналізу, умінню вступати в діалог із історичною епохою, зображеною у творі; письменником, його авторською позицією; художнім текстом; персонажами; власним внутрішнім світом. Крім того, учень має стати культурним читачем, тобто вирізняти із творів масової літератури художньо довершені полотна.

Особливе значення у сучасному суспільстві має проблема ґендерної культури. Історія української літератури містить твори, при вивченні яких учні отримують знання про стосунки дівчини та хлопця, дружини та чоловіка, які становлять підґрунтя родини, заснованої на паритетних засадах, повазі, довірі тощо. Важливо навчити учнів вирізняти ґендерні стереотипні оцінки, визначені в художньому полотні; залучати до аналізу художнього тексту власне світосприйняття підлітків, адже цього потребує вік вихованців та потреба самоактуалізації молодого покоління.

Пропонована програма передбачає вивчення курсу української літератури у ґендерному аспекті в 10–11 класах філологічного профілю, де література вивчається поглиблено, а підлітків цікавлять взаємини між протилежними статями, адже у їхньому віці переважає інтимно-особистісний тип спілкування.



Об’єктом пропонованого курсу є історико-літературний процес становлення української літератури.

Предметом є ґендерний аспект творів української літератури.

Мета вивчення курсу:

  1. Формувати у старшокласників уявлення про літературний процес як джерело творчої інтерпретації, зокрема ґендерної.

  2. Розвивати вміння критично оцінювати написане, аргументувати власні думки, спираючись на праці науковців, раціонально розподіляти свій час у роботі з джерелами.

  3. Сприяти всебічному культурному розвиткові учнівської самоактуалізації, зокрема виховувати ґендерну культуру, естетичні смаки.

Основні завдання вивчення спеціального курсу такі:

  1. Познайомити учнів із поняттям “літературний процес” та “ґендерна психологія”.

  2. Через характеристику художніх образів допомогти старшокласникам пізнати красу народного ідеалу жінки та чоловіка, дівчини та хлопця, їхньої поведінки та ролі у формуванні міцної родини.

  3. Навчити знаходити ґендерні стереотипні оцінки у мовленні персонажів, оцінювати їхні вчинки, застосовуючи ґендерну критику.

  4. Розвивати самостійне творче мислення, уміння знаходити оптимальні шляхи інтерпретації літературного тексту.

  5. Виховувати культуру ґендерних стосунків.

Учитель, який викладатиме цей курс, має спиратися на життєвий досвід учнів, спонукати їх до висловлення критичних думок, залучати до літературної дискусії, науково-дослідницьких пошуків.

Програма складається з окремих тематичних блоків, зміст яких доповнює та розширює основний курс вивчення української літератури. Значну увагу приділено міжпредметним зв’язкам та зіставленню здобутків народної педагогіки з літературними творами у ґендерному аспекті. Варто використовувати такі типи занять: урок-ґендерне дослідження, урок-діалог, урок-літературознавча дискусія, учнівська конференція, урок-творчий звіт тощо. У кінці вивчення кожної теми доцільно проводити практичні заняття, на яких учні покажуть уміння проводити ґендерний аналіз художнього тексту, запропонують до розгляду власні літературні проекти.

У класах неспеціалізованого профілю можливе використання програми на факультативних заняттях.

До програми додається критерії оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи, орієнтовне календарно-тематичне планування курсу та список літератури, яку вчитель може використати під час підготовки до занять.

Спеціальний курс “Літературний процес і ґендер” розрахований на 70 год. (35 год. на рік у 10 та 11 класах (1 год. на тиждень).

Передусім важливо визначити критерії оцінювання учнів. Опишемо їх з урахуванням вимог 12-бальної системи. Для оцінювання знань та вмінь учнів з предмету пропонуємо користуватися такими критеріями сформованості ґендерно-літературознавчої компетенції учнів:



  1. Знання та розуміння теоретичних відомостей з ґендерної психології, етнопедагогіки, літературознавчих та історико-літературних понять.

  2. Уміння аналізувати художні образи-персонажі в ґендерному аспекті, характеризувати стиль, поетику, засоби психологічного зображення чоловіків і жінок у творах, визначати ґендерні особливості літературних напрямів.

  3. Уміння будувати тісні зв’язки між художнім текстом  внутрішнім світом учня – вимогами і потребами суспільства, знаходити зв’язки твору з біографією письменників, іншими видами мистецтва і творами зарубіжної літератури.

Відповідно до обраних критеріїв розкриємо рівні оцінювання учнів старшої школи у системі ґендерної літературної освіти.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ



Рівень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Учень поверхово засвоїв навчальний матеріал і може за допомогою вчителя назвати окремі літературні факти, явища. Має низьку ґендерну культуру: висловлює думки про вищість однієї статі, не знаходить у тексті ґендерних стереотипів. Не вміє визначати особливості поетики художнього твору, знаходити засоби психологічного зображення дійсності, не розуміє ґендерних особливостей літературних напрямів. Не орієнтується в історико-літературному процесі й не знає біографії письменників.

2

Учень викладає думки на елементарному рівні і може з допомогою вчителя відтворити у пам’яті прочитаний фрагмент художнього твору. Виявляє спроби ґендерного аналізу твору, називає певні факти біографії письменників, розуміє основні літературні поняття, проте не вміє застосовувати їх при аналізі художнього тексту.

3

Учень фрагментарно викладає свої думки, дає відповіді на елементарні запитання, що не потребують значних інтелектуальних зусиль. Визначає, які риси типу темпераменту переважають у героїв: фемінні чи маскулінні. Орієнтується у фактах біографії письменників, основних теоретико-літературних поняттях, проте не вміє застосовувати їх на практиці. Виявляє спроби аналізу художнього тексту на рівні визначення проблем стосунків між чоловіком та жінкою, описаних у тексті. Не вміє зіставляти художній текст з іншими видами мистецтва.

Середній

4

Учень володіє навчальним матеріалом на вищому за початковий рівні і здатний частину його відтворити репродуктивно. З допомогою вчителя висловлює свої думки з приводу прочитаного. Визначає рівень ідентичності головних героїв твору, але не може пояснити причини формування у них того чи іншого рівня. Уміє застосувати елементарні теретико-літературні поняття при аналізі художнього тексту щодо визначення проблем стосунків між чоловіком та жінкою, описаних у тексті. Виявляє спроби визначення стереотипів у творі. Вислювлює власну думку з приводу прочитаного, проте не може аргументувати її.

5

Учень здатний за допомогою вчителя відтворити начальний матеріал у логічній послідовності. Ґендерний аналіз твору зводить до тлумачення яскраво зображених у тексті ґендерних стереотипів. Виявляє спроби аналізу образів-персонажів твору та їхньої класифікації на основі ступеня традиційності. Проте не аргументує власної думки, не знаходить компаративні зв’язки між художнім текстом та іншими видами мистецтва.

6

Учень виявляє знання літературного матеріалу, усвідомлює основні положення, на яких ґрунтується аналіз художнього твору, з допомогою вчителя робить висновки. Володіє основними ґендерними поняттями, вдало застосовує їх при інтерпретації тексту. Виявляє спроби аналізу стилю письменника, стереотипів доби. Не орієнтується в особливостях зображення ґендерних питань письменниками, твори яких належать до різних напрямів.

Достатній

7

Учень виявляє початкові вміння застосовувати вивчений літературний матеріал у нестандартних ситуаціях, опрацьовує деякі літературознавчі джерела. Висловлює власні судження стосовно соціальної ролі жінки та чоловіка, наводить приклади з тексту. Орієнтується в теоретико-літературних поняттях, проте не оперує ними при відповіді. Вміє робити висновки на основі прочитаного, виявляє спроби знаходити спільне та відмінне у художньому тексті й інших видах мистецтва, творах зарубіжної літератури.

8

Учень уміє зіставляти й узагальнювати прочитане, систематизувати з допомогою вчителя літературну інформацію, добирати матеріал для підтвердження власних думок з художнього тексту. Пробує ілюструвати психологічні факти ґендерної самоідентифікації героїв твору власними міркуваннями, називає основні засоби поетики художнього тексту, робить висновки на основі почутого на уроці.

9

Учень вільно володіє навчальним матеріалом, під час ґендерної інтерпретації художнього тексту наводить приклади як із твору, так із власного життя. Аргументує свої думки з приводу прочитаного, самостійно виправляє власні помилки, допущені при відповіді. Орієнтується в теоретико-літературних поняттях, вільно оперує ними при відповіді. Встановлює зв’язки між художнім твором та іншими видами мистецтва, проте допускає незначні помилки під час відповіді.

Високий

10

Учень проявляє творчі здібності, пробує діалогічно із авторською думкою побудувати свою відповідь. Знаходить нові джерела для унаочнення отриманої на уроці інформації. Уміє зіставляти ґендерні стереотипні оцінки обох статей у суспільстві з оцінкою автора твору. Називає основні засоби поетики у зображенні ґендерних проблем твору. Самостійно встановлює зв’язки художнього тексту з іншими видами мистецтва та творами зарубіжної літератури, проте не готовий створити власний літературний проект.

11

Учень вільно висловлює свої думки, почуття, уміє прогнозувати розвиток подій у творі. Будує свою версію стосунків між героями твору у ґендерній інтерпретації. Самостійно оцінює різноманітні життєві й літературні явища, уміє відшукати у тексті зв’язок типу “причина-наслідок”. Використовує набуті знання в нестандартних ситуаціях, спираючись на художнє відтворення дійсності. Легко орієнтується в теоретико-літературних поняттях, визначає ґендерні особливості літературних напрямів. Самостійно встановлює зв’язки художнього тексту з іншими видами мистецтва та творами зарубіжної літератури, орієнтується в історії літератури, стереотипах доби та біографіях письменників. Висловлює конструктивні думки щодо встановлення ґендерного паритету в суспільстві, проте потребує допомоги вчителя при створенні авторського літературного проекту.

12

Учень виявляє творчі здібності у певних жанрах літератури, розвиває власні обдарування й нахили, вміє самостійно здобувати знання. Володіє знаннями ґендерної психології, прагне вирішити проблемні ситуації, описані у художньому творі, з погляду андрогінної особистості, неупередженої в оцінках дійсності. Вміє зіставляти еволюцію поглядів на взаємини між чоловіком та жінкою з еволюцією художніх напрямів: від давніх часів до сучасності. Свою думку ілюструє прикладами із життя. Самостійно встановлює зв’язки художнього тексту з іншими видами мистецтва та творами зарубіжної літератури, знає історію літератури, вільно визначає стереотипи доби та орієнтується в біографіях письменників. Здійснює творчо аналіз художнього тексту, висловлює оригінальні думки з приводу прочитаного. Вміє створювати власні літературні проекти.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ



10 клас

35 год., 1 год. на тиждень

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня навчальних досягнень учнів

1

Вступ

Літературний процес. Вплив художнього твору на свідомість особистості.



Теоретичні поняття: напрям, течія, стиль.

Міжпредметні зв’язки: історичні події та факти, що впливали на становлення літератури (історія).

Знати періодизацію історії української літератури, основні літературні напрями та течії.

Розуміти сутність поняття “літературний процес”.

5

Взаємозв’язки літературознавства та ґендерної психології

Ґендер як соціальна та психологічна характеристи-ка. Розділи ґендерної психології та їхні здобутки як джерела тлумачення художнього твору. Психологічні основи ґендерної самосвідомості. Мовлення людини в аспекті ґендерних досліджень.



Теоретичні поняття: ґендерна психологія, андрогінність, фемінність, маскулінність.

Міжпредметні зв’язки:

Ґендер як соціальна та психологічна характеристи-ка, значення ґендерної психології (ґендерна психологія).



Знати психологічні основи самосвідомості, розділи ґендерної психології.

Розуміти зміст понять “ґендер”, “соціалізація”, “психологічний”.

Уміти визначати взаємозв’язки між здобутками психології та літературними явищами, знаходити ґендерні характеристики у мовленні персонажів та авторських відступах.

5

Аналіз художнього твору

Традиційні та нові шляхи аналізу літературного твору. Феміністична школа у літературознавстві. Діяльність Н.Кобринської. Спільне та відмінне між феміністичним та ґендерним тлумаченням художнього тексту. Діалогічне прочитання літературного твору.



Теоретичні поняття: аналіз “слідом за автором”, пообразний, проблемно-тематичний; літературознавчий, стилістичний, композиційний, лінгвістичний, компаративний, структурно-семантичний, філологічний, герменевтичний, ґендерний аналізи; емансипація, фемінізм, жіночий рух, дискримінація; діалог.

Міжпредметні зв’язки:

Історія жіночого руху (історія), Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (правознавство).



Знати традиційні та модерні шляхи аналізу художнього тексту.

Уміти застосовувати їх на практиці, ставити запитання до художнього тексту, автора, героїв, літературної традиції.

Розуміти поняття “фемінізм”, “жіночий рух”, “ґендерне тлумачення художнього тексту”, “дискримінація”, “діалог”.

Пояснювати спільні та відмінні риси феміністичного та ґендерного прочитання твору.


7

Народна педагогіка і ґендерні дослідження

Компаративістика як галузь літературознавства.

Здобутки народної педагогіки та їхнє значення для сучасного покоління. Художня самобутність народних пісень про стосунки дівчини та хлопця, жінки та чоловіка. Народна казка як джерело ґендерного аналізу. Прислів’я та приказки як носії ґендерних ознак.

Теоретичні поняття: етнопедагогіка, народний образ, образ-архетип; фольклор, роди та жанри фольклору.

Міжпредметні зв’язки: поняття про архетипи за К.-Г.Юнгом (психологія).


Знати прийоми компаративного аналізу художнього твору: зіставлення 2-х текстів; художньої літератури і мистецького твору; художнього тексту із здобутками інших наук.

Уміти застосовувати здобуті знання при аналізі художніх текстів.

Пояснювати особливості змалювання певних образів-типів у народній творчості.

Характеризувати образи-персонажі, визначаючи модерність чи традиційність їхнього зображення.

Відшукувати елементи дискримінаційного за статтю зображення дійсності у фольклорних творах.

Ілюструвати власну думку творами художньої літератури чи фольклору.

Зіставляти здобутки народної педагогіки з фольклорними творами.

7

Ґендерний аналіз епічного твору

Особливості епічного роду, жанрів та видів епосу. План ґендерного аналізу епічного твору.

Еволюція жіночих образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Феміністична проза О. Кобилянської (повісті “В неділю рано зілля копала”, “Царівна”, “Людина” та новела “Valse melancolique”). Новели В.Стефаника у розрізі ґендерних досліджень.

Теоретичні поняття: епос, жанри епосу.

Міжпредметні зв’язки: драма Г. Ібсена “Ляльковий дім” (зарубіжна література), філософський твір Ф. Ніцше “Так говорив Заратустра” (уривки) (філософія).


Знати відмінності між жіночим та чоловічим стилями письма, особливості літературних родів, жанрів.

Уміти застосовувати до характеристики художнього тексту план аналізу епічного твору у ґендерному аспекті.

Визначати ґендерні особливості мовлення письменників різної статі.

Аналізувати художні образи творів.

Вступати в діалог із позицією письменника та його добою, аргументуючи думку подіями власного життєвого досвіду.

Порівнювати повість О.Кобилянської “Царівна” та драму Г.Ібсена “Ляльковий дім”, знаходити спільне та відмінне в образах-персонажах.

Застосовувати філософський текст для тлумачення художнього твору.


4

Ґендерний аналіз ліричного твору

Особливості ліричного роду, жанрів лірики. План ґендерного аналізу ліричного тексту. Ставлення до жінки-матері на селі у поемах Т.Шевченка “Катерина” та “Наймичка”. Поетичні образи жінок у ліриці І.Франка. Характеристика мовного рівня “жіночої” поезії Лесі Українки.



Теоретичні поняття: лірика, жанри лірики.

Міжпредметні зв’язки: прикметники із суфіксами пестливого значення, вищого й найвищого ступенів порівняння.

Знати особливості ліричного роду, жанри лірики, план ґендерного аналізу ліричного тексту.

Уміти застосовувати план аналізу до поданих літературних явищ. Визначати ґендерну своєрідність авторського стилю, мовне насичення тексту.

Розуміти спільне та відмінне у зображенні ліричних образів однієї доби та різних періодів історії української літератури.


5

Ґендерний аналіз драматичного твору

Особливості драматичного роду, жанрів драми. План аналізу драматичного твору у ґендерному аспекті. Порівняльний аналіз соціальної ролі жінки як вираження ментальних поглядів двох народів у творі Лесі Українки “Бояриня”. Модерні та традиційні образи у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки. Зрада у подружньому житті як виклик усталеним суспільним стереотипам у драмі І.Франка “Украдене щастя”.



Теоретичні поняття: драма, драматичні жанри.

Міжпредметні зв’язки: драма як театральна постанова.

Знати особливості драматичного роду, жанри драми.

Уміти застосовувати план ґендерного аналізу драматичного твору практично.

Порівнювати особливості ментальності двох народів, визначати, який з них є більш демократичним щодо прав жінок.

Визначати новаторські образи творів, спираючись на знання із історії літератури.

Критично оцінювати вчинки героїв, інтерпретувати художній твір, спираючись на власний життєвий досвід.

1

Проведення конференції

Ґендерні стереотипи у контексті художнього твору”

Наукова доповідь учнів


Уміти застосовувати ґендерну критику при інтерпретації художнього твору.

Знати теоретичні поняття, що вживатимуться у виступі, уміти їх пояснити.

Володіти культурою мовлення, зацікавлювати слухачів обраною проблемою.




11 клас

35 год., 1 год. на тиждень

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня навчальних досягнень учнів

1

Вступ

Сучасні ґендерні процеси як складова розвитку суспільства, місце та роль художнього слова в них. Діалогічні зв’язки ґендерної культури суспільства з художнім твором.



Теоретичні поняття: фемінізація чоловіків, маскулінізація жінок; сучасний літературний процес.

Міжпредметні зв’язки: напрями та течії зарубіжної літератури.

Знати особливості сучасного літературного процесу.

Визначати напрями сучасного літературного процесу, їхній зміст, завдання, мету.


3

Науково-дослідницька робота з ґендерних проблем, відображених у літературному процесі

Поняття про науково-дослідницьку роботу. Основні вимоги до її змісту. Створення навчальних проектів з ґендерного питання.



Теоретичні поняття: актуальність, мета, завдання, предмет вивчення, об’єкт дослідження, методи, прийоми, навчальний проект.

Міжпредметні зв’язки: статті на ґендерну тематику з різних наукових сфер (соціологія, психологія, філософія тощо).

Знати основні теоретичні поняття до теми.

Розуміти поняття проектування, його мету та завдання.

Уміти відповідно до вимог складати списки використаних джерел, робити посилання.

Визначати шляхи реалізації власного проекту.

Використовувати критичні матеріали для аргументації власних думок.

3

Ґендерний аспект творчості В.Симоненка

Біографічні відомості життя письменника. Емпатійні переживання письменника у поезії “Одурена”. Розуміння жінки-матері у творі “Одинока матір”.



Теоретичні поняття:

автобіографізм. Компаративні зв’язки: поема “Катерина” Т.Шевченка



Знати біографічні факти із життя та творчості письменника.

Розуміти поняття “автобіографізм”.

Уміти знаходити автобіографічні елементи у його творах.

Зіставляти поезію В.Симоненка “Одинока матір” з поемою Т.Шевченка “Катерина”.

3

Роман О.Гончара “Собор”

Поняття про роман, його жанрові різновиди. Критичні відгуки про роман “Собор” О.Гончара. Образна система твору. Внутрішня чуттєвість героїні твору  Єльки. Поетична описовість образу кохання у романі.



Теоретичні поняття: роман, жанрові різновиди: історичний, соціально-психологічний, соціально-побутовий тощо.

Міжпредметні зв’язки: опис величності архітектурної споруди у “Соборі Паризької Богоматері” В.Гюго, собор як явище архітектури.

Знати зміст прочитаного твору.

Уміти аналізувати образи твору у ґендерному аспекті.

Аргументувати власну позицію відповідно до критичних зауважень науковців.

Зіставляти твори двох різних видів мистецтва.

5

Творчість Ліни Костенко

Життєвий шлях письменниці.

Роман у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко як джерело для ґендерного аналізу. Образна система твору у ґендерному аспекті. Соціальні чинники вчинку Грицька.

Компаративні зв’язки: повість О.Кобилянської “В неділю рано зілля копала”, народна пісня “Ой не ходи, Грицю…”

Теоретичні поняття: роман у віршах.

Міжпредметні зв’язки: психологія зради (психологія).


Знати біографічні факти із життя та творчості письменниці, поняття “роман у віршах”.

Уміти аналізувати образи-персонажі у ґендерному аспекті.

Розуміти значення переосмислення відомого сюжету, авторські особливості змалювання.

Пояснювати соціальні чинники вчинку Грицька, аргументуючи думки цитатами з твору, прикладами з власного життя.


6

Оксана Забужко  представниця сучасної жіночої прози

“Автобіографія” письменниці, сутність авторського “Я”. Аборт як психологічна проблема жінки в оповіданні “Сестро, сестро…” “Казка про калинову сопілку” як дзеркало стосунків між людьми.

Літературознавчі праці О.Забужко.

Критичні статті про творчість письменниці.



Теоретичні поняття: літературна проблематика, психологізм, оповідання.

Міжпредметні зв’язки: Т.Драйзер “Американська трагедія” (зіставлення з оповіданням “Сестро, сестро…”) (зарубіжна література).

Знати зміст пропонованих творів.

Уміти визначати проблематику, ідейний зміст.

Аналізувати твори у контексті ґендерної критики.

Вступати в діалог з письменницькою позицією.

Відшукувати психологічні явища у творах.

Порівнювати спільні проблеми, порушені у творах двох різних письменників.

Використовувати критичні матеріали для аргументації власних думок.


5

Творчість В. Слапчука

Біографічний екскурс у художній світ письменника. Роман “Дикі квіти”  твір про сучасну родину. Інтертекстуальність, її значення. Образ Степана як фемінізованого чоловіка. Маскулінні якості дружини Лариси. Внутрішній світ дитини у родині, де порушена ґендерна гармонія.



Теоретичні поняття: фемінність, маскулінність, андрогінність, паритетні стосунки, композиція, екзистенція, інтертекстуальність.

Міжпредметні зв’язки: народні погляди на родинні стосунки (етнопедагогіка).

Знати зміст роману, основні поняття до теми.

Уміти зіставляти традиційні ґендерні характеристики з переосмисленням статевої поведінки героїв у романі автором.

Визначати фемінні та маскулінні риси персонажів твору.

Зіставляти народні погляди на сімейні стосунки з авторськими думками, висвітленими у романі.


3

Ґендерні дослідження творів письменників рідного краю

Аналіз творів сучасних письменників рідного краю (Визначаються особисто вчителем з урахуванням особливостей місцевого літературознавства).



Теоретичні поняття: авторський стиль.

Знати імена та твори письменників рідного краю.

Уміти визначати їхню позицію стосовно ґендерного рольового розподілу у суспільстві.

Порівнювати твори різних авторів.

Визначати особливості авторського стилю письменника.

Критично оцінювати твори митців.

5

Критичні праці сучасних літературознавців у контексті ґендерних досліджень

С.Павличко “Фемінізм”. Т.Гундорова “Femina melancholica: Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської”. В.Агеєва “В осерді жіночого світу”. Н. Зборовська “Фемінізм як сестровбивство”. М. Наєнко “Модернізм: декларації, маніфести, реальність”.



Теоретичні поняття: поняття про наукову статтю та вимоги до її оформлення.

Знати імена науковців, які займаються вивченням ґендерних питань у літературознавстві.

Уміти критично оцінювати авторську позицію у працях літературознавців, висловлювати власну думку.

Порівнювати протилежні думки науковців на одну проблему.



1

Проведення круглого столу “Моє ґендерне прочитання художнього твору”

Захист власних проектів учнями



Уміти критично оцінювати певний твір (на вибір учнів) у ґендерному аспекті


Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconПосібник для вчителів світової літератури
Укладач – Кирильчук Людмила Василівна, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconПразька поетична школа
Л. “Празька школа” українських письменників (урок української літератури в 11 класі) / Л. Єрмолаєва // Українська література в школі:...
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconМіська науково-практична конференція іппо ку імені Бориса Грінченка для вчителів української мови та літератури
Маланюк – одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури ХХ століття. Усією своєю творчістю поет прагнув сприяти відродженню...
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconЛьвівська політехніка
Культура ділового мовлення: Методичний посібник для практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) І самостійної...
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconЛюдмила Миколаївна Бойко, учитель української мови та літератури, Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Черкаської області
Григоровичем дійсності, життя народу, його визвольної боротьби як в образотворчому, так І в поетичному мистецтві. Матеріал може бути...
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconНавчально-методичний посібник для вчителів, учнів, студентів смт Муровані Курилівці 2014 р
«Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» с. Вербовець Теорія літератури в 5-11 класах
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconІванишин Василь Пізнання літературного твору Методичний посібник для студентів І вчителів
Робота безпосередньо адресована фахівцям-філологам (викладачам, вчителям, аспірантам, магістрам, студентам тощо), а також усім тим,...
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconНавчальний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів української мови І літератури / За загальною редакцією Н. В. Ганіної. Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2011. [1- ше видання]. 96 с

Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconНауково-методичний центр
Розділ науково-методичні основи розвитку інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури
Людмила мозгова літературний процес І ґендерна культура (старша школа): науково-методичний посібник для вчителів української літератури iconПолтавський державний
Словник футбольних термінів – методичний посібник для вчителів фізичного виховання, викладачів вищих навчальних закладів, тренерів,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка