М. Р. Гжегоцький 2014 р. Робоча навчальна програма



Скачати 387,8 Kb.
Дата конвертації17.06.2017
Розмір387,8 Kb.
ТипПрограма


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор з

науково-педагогічної роботи

ЛНМУ ім. Д. Галицького

член.-кор. АМН України,

проф. М. Р. Гжегоцький
«___» _______________2014 р.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни (курс за вибором) «КРАЄЗНАВСТВО»

для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету

Затверджено: Затверджено:

На методичному засіданні кафедри На профільній методичній комісії

ЛНМУ імені Данила Галицького Протокол № 1 від 30.01.2014 р.

Протокол № 6 від 29.01.2014 р. Голова профільної методичної комісії

Зав. каф. доц. Петрушенко О. П. акад. Магльований А. В.

ЛЬВІВ – 2014
УКЛАДАЧІ: кандидат історичних наук Пасіцька Оксана Ігорівна

кандидат історичних наук Мельник Віра Михайлівна


РЕЦЕНЗЕНТИ: кандидат історичних наук, доц. кафедри українознавства ЛНМУ імені Данила Галицького Божко Наталя Миронівна

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історичного краєзнавства ЛНУ імені Івана Франка Голубко Віктор Євстафійович



ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма курсу за вибором з краєзнавства для вищих медичних закладів освіти України III-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей «Фармація» 7.12020101, «Клінічна фармація» 7.1202102, «Фармація» (заочна форма навчання) 7.12020101 у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 №239, є експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS), затвердженим наказом МОЗ України від 07.12.2009 р. № 930, 931, 932, 933. Термін навчання за цією спеціальністю здійснюється протягом 5 років. Кінцеві цілі з дисципліни - однакові для зазначеної спеціальності. Вивчення краєзнавства студентами цієї спеціальності здійснюється протягом першого-другого семестрів І року навчання.

Програма структурована на 1 модуль та на 2 змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492 та внесені зміни на підставі наказу МОЗ України від 31.01.2005, № 52; 23.07.2007 р. № 414; 08.07.2010р. №542).
Краєзнавство як навчальна дисципліна має такі завдання:

а) ознайомити з основними віхами з історії краєзнавчого руху в Україні;

б) сприяти формуванню у студентської молоді історичного мислення, вмінню аналізувати, систематизувати та узагальнювати явища й події та їх причинно-наслідкові зв’язки;

в) з’ясувати місце, роль та функції краєзнавства серед інших гуманітарних дисциплін;

г) сприяти культурно-історичній самоідентифікації молоді.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Дисципліна структурована на 2 змістові модулі, завершується заліком.
Змістовий модуль 1: Становлення та розвиток краєзнавства в Україні.


  1. Вступ до краєзнавства.

  2. Форми і методи краєзнавства.

  3. Напрями краєзнавчих досліджень.

  4. Джерела краєзнавства.

  5. Історія краєзнавчого руху в Україні.


Змістовий модуль 2. Історичні та етнокультурні регіони України.

  1. Галичина як історико-етнографічний край. Львів – столиця галицького краю.

  2. Волинь та Полісся: історико-краєзнавча характеристика.

  3. Закарпаття як історико-географічний край.

  4. Поділля, Північна Буковина та Бессарабія як історико-географічні краї та історико-етнічні області.

  5. Слобожанщина: історико-краєзнавча характеристика.

  6. Наддніпрянщина та Чернігово-Сіверщина: історико-географічна характеристика.

  7. Історичний розвиток Південного регіону.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного заняття.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) семінарські заняття; б) самостійна робота студентів (СРС).

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється під час семінарських занять та індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, реферування літератури, описові теоретичні завдання, есе. Рекомендовано проводити заняття як аудиторні, так і поза аудиторні (в музеях, галереях, експозиціях міста у відповідності до навчальної програми).



Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється шляхом обрахунку суми балів, які студенти одержали протягом процесу навчання.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою.

Опис навчального плану з дисципліни «Краєзнавство»

для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік

Вид контролю

Всього

Семінарські

СРС




72

30

42

1

Залік


Кредитів ЕСТS

2

1

1

Модуль 1:

Змістових модулів 2

72/2 кредити ЕСТS

30/1

42/1

Тижневе навантаження

4,8


Примітка: 1 кредит ЕСТS – 36 год.

Аудиторне навантаження – 41,6%, СРС – 48,4 %.


  1. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення краєзнавства кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки фармацевта і провізора за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (гуманітарна освіта) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.

Кінцеві цілі дисципліни

  • розуміти закономірності історичного розвитку українського народу;

  • засвоїти національні цінності: українську культуру, мову, любов до рідного краю;

  • сприяти культурно-історичній самоідентифікації молоді.


3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Конкретні цілі:

    • Аналізувати теоретичні основи краєзнавства;

    • Ознайомити студентів з особливостями розвитку історичного краєзнавства в Україні;

    • Окреслити основні тенденції розвитку українського суспільства;

    • Інтерпретувати та аналізувати політичну, культурну, економічну активність українців на різних етапах історичного розвитку та у складі різних державних утворень;

    • Визначити територію розселення українців, адміністративно-територіальні зміни та співставити їх з сучасними кордонами України;

    • Описувати історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки в історичних та етнокультурних регіонах України.


Змістовий модуль 1: Краєзнавство: теоретичні основи, становлення та розвиток.

Тема 1. Вступ до краєзнавства.

Теоретичні основи краєзнавства: поняття «краєзнавство», «історичне краєзнавство», «історична регіоналістика», предмет, об’єкт, функції та завдання історичного краєзнавства. Роль краєзнавчих досліджень у вивченні історії України. Види краєзнавства: історичне, географічне, природознавче тощо. Спеціальні історичні дисципліни та краєзнавство. Матеріали нумізматики та боністики в історико-краєзнавчому дослідженні. Використання матеріалів з геральдики та генеалогії в історико-краєзнавчому дослідженні. Використання картографічних матеріалів у краєзнавчих дослідженнях.


Тема 2. Форми і методи краєзнавства.

Методи дослідження краєзнавства (традиційні, сучасні) та їх значення. Традиційні методи: літературний, статистичний, візуальний (спостереження), картографічний, анкетний, польові дослідження, описовий, експедиційний, фотографування, відеозйомка. Сучасні методи дослідження краєзнавства: географічний, моделювання, математичний, економічний та соціологічний. Три основні форми краєзнавства – державне, освітнє та суспільне. Значення функцій краєзнавства (педагогічної, навчальної, наукової).


Тема 3. Напрями краєзнавчих досліджень.

Загальна характеристика напрямів краєзнавчих досліджень. Використання літературного напрямку для опрацювання архівних матеріалів, книжок різних років видання (науково-популярні, наукові монографії, енциклопедії, довідники тощо), статей з періодичної преси, праць наукових конференцій. Історичний напрям у процесі краєзнавчих досліджень. Етнографічний напрям та його значення у краєзнавчих дослідженнях. Використання літературного напряму у краєзнавстві. Використання географічних даних, як напрямку краєзнавчих досліджень. Мистецький напрямок у краєзнавчих дослідженнях.



Тема 4. Джерела краєзнавства.

Загальна характеристика краєзнавчих джерел. Речові джерела. Археологічні джерела. Давні поселення та поховання різних епох. Пам’ятки будівель, споруди, предмети, пов’язані з розвитком науки та техніки, археологічні пам’ятки, витвори мистецтва, архітектурні ансамблі Фотоматеріали, як важливе краєзнавче джерело. Письмові джерела. Найдавніша людська писемність. Стародавні рукописи, друки, акти органів державної влади і управління, інші письмові та графічні документи, рідкісні книги; з XX ст. фото -, кіно-, відео-, аудіо документи. Усні джерела. Легенди, місцеві перекази. Картографічні джерела. Краєзнавча бібліографія. Офіційні джерела (державні архіви). Статистичні джерела. Спостереження за об’єктами і процесами природи.


Тема 5. Історія краєзнавчого руху в Україні.

Найдавніші описи території України. Початки краєзнавчого руху на українських землях. Розвиток історичного краєзнавства в Україні в першій половині ХІХ ст. Розвиток історичного краєзнавства в Україні у другій половині ХІХ ст. М. Костомаров і В. Антонович та їх роль у закладенні основ історичної регіоналістики та краєзнавства як окремих галузей історичної науки. Піднесення краєзнавчого руху на Наддніпрянщині на початку ХХ ст. Діяльність історико-краєзнавчих осередків в Києві. Створення та діяльність регіональних краєзнавчих товариств. Д. Яворницький та його історико-краєзнавча спадщина. Історичне краєзнавство в радянській Україні. Історичне краєзнавство в Україні у повоєнні роки – на початку ХХІ ст. Тенденції розвитку краєзнавства на сучасному етапі та його законодавче регулювання. Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. Краєзнавчий рух на західноукраїнських землях в ХІХ – першій половині ХХ ст. Історичне краєзнавство в науковій спадщині І. Франка. Історико-краєзнавчий рух у міжвоєнний період ХХ ст.


Змістовий модуль 2. Історичні та етнокультурні регіони України.
Тема 6. Галичина як історико-етнографічний край.

Заснування міста Лева. Львів як центр Руського воєводства у складі Речі Посполитої, столиця Королівства Галичини і Володимирії. Місто у ХХ ст. Сучасний Львів. Визначні пам’ятки Львова. Особливості краєзнавчого руху у Львові. Галичина в історичній ретроспективі. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Галичини (Національний заповідник “Давній Галич”, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові, Державний історико-культурний заповідник “Личаківський цвинтар”, Державний історико-архітурний заповідник у м. Жовкві, Музей-заповідник “Золочівський замок”, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань”, Державнй історико-архітектурний заповідник у м. Бережани.) Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень у Галичині.


Тема 7. Волинь та Полісся: історико-краєзнавча характеристика.

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Особливості краєзнавчого руху на Волині та Поліссі. Волинь у 1941 році: люди, події, факти. Луцьк в історії Волині та України. Історія Камінь-Каширщини. Ковель. Берестечко. Маневиччина в європейській та українській історії. Волинський краєзнавчий музей. Музей волинської ікони. Музей історії Луцького братства. Берестечківський народний історичний музей. Володимир-Волинський історичний музей. Лобненський музей партизанської Слави. Луцький історико-культурний заповідник „Старий Луцьк”. Державний історико-культурний заповідник „Стародавній Володимир” Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.


Тема 8. Закапаття як історико-географічний край.

Основні періоди історичного розвитку краю. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки: Хустський замок, Закарпатський (Ужгородський) краєзнавчий музей, Середнянський замок, Мукачівський історичний музей. Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень.


Тема 9. Поділля, Північна Буковина та Бессарабія як історико-географічні регіони та історико-етнічні області.

Основні віхи історії Поділля. Краєзнавчі дослідження на Поділлі (XIX – поч. XX ст.). Північна Буковина та Північна Бессарабія: історія та визначні пам’ятки. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Поділля (Національний заповідник “Кам’янець”, Державні історико-архітектурні заповідники у м. Збаражі, Державний історико-культурний заповідник “Меджибіж”, Державний історико-культурний заповідник “Буша” (Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Буша) тощо.


Тема 10. Слобожанщина: історико-краєзнавча характеристика.

Заселення і розвиток Слобожанщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.). Дике Поле. Адміністративно-територіальний устрій і соціальна структура. Слобожанщина у другій половині XVII – кінці XVIII століття. Заснування міста Харкова. Будівництво Харківської фортеці. Економічний розвиток Слобожанщини. Особливості культурно-освітнього та краєзнавчого руху на Слобожанщині.


Тема 11. Наддніпрянщина та Чернігово-Сіверщина: історико-географічна характеристика.

Основні етапи історичного розвитку Наддніпрянщини та Чернігово-Сіверщини. Етнографічна і антропологічна діяльність Ф. Вовка. Розмежування українських земель у ХIХ ст. і Наддніпрянська Україна. Верхня Наддніпрянщина. Середня Наддніпрянщина. Нижня Наддніпрянщина. Заснування Києва. Київщина. Полтава. Чернігів. Черкаси. Дніпропетровськ. Острів Хортиця. Наддніпрянщина: історія та визначні пам’ятки. Особливості краєзнавчого руху Наддніпрянщини. Національний заповідник”Софія Київська”. Національний історико-культурний. Києво-Печерський заповідник. Державний історико-культурний заповідник ”Стародавній Київ”. Державний історико-меморіальний заповідник “Лук’янівське кладовище”. Державний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили”. Державний історико-культурний заповідник ”Битва за Київ у 1943 р.”. Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”. Державний історико-культурний заповідник у м. Вишгороді. Київська історична школа та її внесок у розвиток краєзнавства.


Тема 12. Історичний розвиток Південного регіону.

Історичний розвиток Криму: минуле і сучасність. Особливості краєзнавчого руху Південного регіону. Причорномор’я. Ялта. Судак. Сімферополь. Таврія. Донщина. Географічні особливості Криму. Особливості мовної політики Криму. Бахчисарай. Ханський палац. Лівадійський палац. Феодосія. Форосська церква. Ореанда. Георгіївський монастир.


4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ - МОДУЛЮ:

Тема

Практичні

СРС

Змістовий модуль 1: Становлення та розвиток краєзнавства в Україні.


  1. Вступ до краєзнавства.

  2. Форми і методи краєзнавства.

  3. Напрями краєзнавчих досліджень.

  4. Джерела краєзнавства.

  5. Історія краєзнавчого руху в Україні.




2

2

2

2

4


6

6

6

6

Змістовий модуль 2. Історичні та етнокультурні регіони України.


  1. Галичина як історико-етнографічний край. Львів – столиця галицького краю.

4


8 2

  1. Волинь та Полісся: історико-краєзнавча характеристика.

  2. Закарпаття як історико-географічний край.

  3. Поділля, Північна Буковина та Бессарабія як історико-географічні регіони та історико-етнічні області.

  4. Слобожанщина: історико-краєзнавча характеристика.

  5. Наддніпрянщина та Чернігово-Сіверщина: історико-географічна характеристика.

  6. Історичний розвиток Південного регіону.




2

2

2
2

4
2

10

Усього годин – 72

Кредитів ЕСТS – 2



30

42

Аудиторна робота – 41,6 %, СРС – 48,4 %

План семінарських занять
Тема 1. Вступ до «Краєзнавства» (2 год.)

  1. Поняття «краєзнавство», «історичне краєзнавство», «історична регіоналістика». Види краєзнавства.

  2. Об’єктивно-предметна сфера історичного краєзнавства.

  3. Функції та завдання історичного краєзнавства.

  4. Зв’язок історичного краєзнавства з Спеціальними Історичними Дисциплінами.


Тема 2. Форми і методи краєзнавства (2 год.)

  1. Методи краєзнавчих досліджень.

  2. Форми краєзнавства.

  3. Види організації краєзнавчого руху.


Тема 3. Напрями краєзнавчих дослідження (2 год.)

  1. Загальна характеристика напрямів.

  2. Історичний напрям.

  3. Етнографічний напрям.

  4. Літературний напрям.

  5. Географічний напрям.

  6. Мистецький напрям.


Тема 4. Джерела краєзнавства (2 год.)


  1. Краєзнавча бібліографія.

  2. Усні джерела.

  3. Картографічні та статистичні джерела.

  4. Друковані та офіційні джерела.

  5. Пам’ятки історії та культури.


Тема 5. Історія краєзнавчого руху в Україні (4 год.)

Заняття 1

  1. Початки краєзнавчого руху.

  2. Розвиток історичного краєзнавства у другій половині ХIХ – на початку ХХ ст.

  3. Історико-краєзнавчий рух у міжвоєнний період.


Заняття 2

  1. Розвиток історичного краєзнавства у другій половині ХХ – на початку ХХI ст.

  2. Тенденції та перспективи розвитку краєзнавства на сучасному етапі.

  3. Краєзнавчий рух та його законодавче регулювання.


Тема 6. Галичина як історико-етнографічний край. (4 год.)

Заняття 1

  1. Основні етапи історичного розвитку.

  2. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки.

  3. Краєзнавчі дослідження та краєзнавці Галичини.


Заняття 2

  1. Історія м. Львова.

  2. Визначні пам’ятки.

  3. Розвиток історичного краєзнавства.

Тема 7. Волинь та Полісся: історико-краєзнавча характеристика (2 год.)

  1. Основні етапи історичного розвитку.

  2. Визначні пам’ятки культури краю.

  3. Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень.

Тема 8. Закарпаття: історико-географічна характеристика (2 год.)

  1. Основні періоди історії.

  2. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки.

  3. Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень.


Тема 9. Поділля, Північна Буковина та Бессарабія як історико-географічні краї та історико-етнічні області (2 год.)

  1. Основні віхи історії.

  2. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки.

  3. Краєзнавчі дослідження.

Тема 10. Слобожанщина: історико-краєзнавча характеристика (2 год.)


  1. Основні віхи історії.

  2. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки.

  3. Краєзнавчі дослідження.


Тема 11. Наддніпрянщина та Чернігово-Сіверщина: історико-географічна характеристика (4 год.)

Заняття 1.

  1. Основні періоди історії.

  2. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки .

  3. Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень.

Заняття 2.

  1. Етапи історичного розвитку Київщини.

  2. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Київщини.

  3. Розвиток краєзнавства Київщини.

Тема 12. Історичний розвиток Південного регіону (2 год.)


  1. Крим та Причорномор’я: основні етапи історичного розвитку.

  2. Таврія та Донщина (загальна історико-географічна характеристика).

  3. Пам’ятки культури та визначні історико-культурні заповідники регіону.

  4. Краєзнавчі дослідження Південного регіону.


Тематичний план семінарських занять



Теми

Кількість годин

1.

Вступ до «Краєзнавства»

2

2.

Форми і методи краєзнавства

2

3.

Напрями краєзнавчих дослідження

2

4.

Джерела краєзнавства

2

5.

Становлення та розвиток історичного краєзнавства до середини ХХ ст.

2

6.

Історія краєзнавчого руху в Україні у другій половині ХХ – на початку ХХI ст.

2

7.

Галичина як історико-етнографічний край

2

8.

Особливості історико-краєзнавчого розвитку м. Львова

2

9.

Волинь та Полісся: історико-краєзнавча характеристика

2

10.

Закарпаття: історико-географічна характеристика

2

11.

Поділля, Північна Буковина та Бессарабія як історико-географічні краї та історико-етнічні області

2

12.

Слобожанщина: історико-краєзнавча характеристика

2

13.

Наддніпрянщина та Чернігово-Сіверщина: історико-географічна характеристика

2

14.

Київщина як історико-культурний край

2

15.

Історичний розвиток Південного регіону

2




Всього

30



Тематичний план СРС



Теми

Кількість

годин


1.

Сучасні методи історико-краєзнавчих досліджень

6

2.

Методика роботи з різними видами краєзнавчих джерел.

6

3.

Краєзнавча роботи в навчальних закладах.

6

4.

Родовід українського краєзнавства.

6

5.

Львів – місто-музей і місто музеїв.

6

6.

Гетьманські столиці України.

6

7.

Мій рідний край: історія і сучасне.

6




Всього

42


5. РОЗПОДІЛ МАКСИМАЛЬНИХ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

за порядком

Модуль 1

(поточна навчальна діяльність)



Кількість балів

1.

Змістовий модуль 1

78




Тема 1

13




Тема 2

13




Тема 3

13




Тема 4

13




Тема 5

26

2.

Змістовий модуль 2

117




Тема 6

26




Тема 7

13




Тема 8

13




Тема 9

13




Тема 10

13




Тема 11

26




Тема 12

13

Індивідуальна робота

5

Всього за поточну навчальну діяльність

200

РАЗОМ сума балів

200


Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 13 балів, “4” – 11 балів, “3” – 8 балів, “2” – 0 бали.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 200.


  1. Форми контролю


Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно. Застосовуються види об’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної підготовки студентів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:



Традиційна оцінка

Поточна успішність

Підсумкова оцінка (бали)

5”

13

195

4”

11

165

3”

8

120

2”

0

0

Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента становить 5 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5” на кількість тем у модулі з додаванням балів за самостійну роботу і дорівнює 200 балам.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі, і дорівнює 120.

Залік здійснюється після завершення вивчення предмета. Залік отримують студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою. Форма проведення заліку має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки.
Питання до заліку

  1. Поняття «краєзнавство», «історичне краєзнавство», «історична регіоналістика». Види краєзнавства.

  2. Об’єктивно-предметна сфера історичного краєзнавства.

  3. Функції та завдання історичного краєзнавства.

  4. Зв’язок історичного краєзнавства з СІД.

  5. Методи краєзнавчих досліджень.

  6. Форми історичного краєзнавства.

  7. Види організації краєзнавчого руху.

  8. Загальна характеристика напрямів історичного краєзнавства.

  9. Історичний та етнографічний напрям.

  10. Літературний та мистецький напрями.

  11. Географічний та історичний напрями.

  12. Загальна характеристика джерел краєзнавства.

  13. Краєзнавча бібліографія як джерело історичного краєзнавства.

  14. Картографічні та статистичні джерела.

  15. Друковані та офіційні джерела.

  16. Пам’ятки історії та культури як джерела історичного краєзнавства.

  17. Усні та статистичні джерела.

  18. Початки краєзнавчого руху на Україні.

  19. Розвиток історичного краєзнавства у другій половині ХIХ – на початку ХХ ст.

  20. Історико-краєзнавчий рух у міжвоєнний період.

  21. Розвиток історичного краєзнавства у другій половині ХХ – на початку ХХI ст.

  22. Тенденції та перспективи розвитку краєзнавства на сучасному етапі. Національна спілка краєзнавців України.

  23. Краєзнавчий рух та його законодавче регулювання.

  24. Галичина: основні етапи історичного розвитку.

  25. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки галицького краю.

  26. Краєзнавчі дослідження та краєзнавці Галичини.

  27. Діяльність краєзнавчих товариств («Плай», «Руська трійця», «Чорногора» на західноукраїнських землях.

  28. Львів: історико-краєзнавча характеристика.

  29. Визначні пам’ятки м. Львова.

  30. Розвиток історичного краєзнавства у Львові.

  31. Волинь: загальна історико-краєзнавча характеристика.

  32. Основні етапи історичного розвитку волинського краю.

  33. Полісся: загальна історико-краєзнавча характеристика.

  34. Визначні пам’ятки культури Волині та Полісся.

  35. Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень на Волині та Поліссі.

  36. Закапаття: історико-географічна характеристика.

  37. Історичний шлях закарпатського краю.

  38. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Закарпаття.

  39. Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень на Закарпатті.

  40. Поділля як історико-географічний край та історико-етнічнографічна область (загальна характеристика).

  41. Основні віхи історії Північної Буковини та Бессарабії.

  42. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Поділля.

  43. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Північної Буковини та Бессарабії.

  44. Краєзнавчі дослідження Поділля, Північної Буковини та Бессарабії.

  45. Наддніпрянщина: історико-географічна характеристика.

  46. Основні періоди історичного розвитку Наддніпрянщини та Чернігово-Сіверщини.

  47. Історичний розвиток Чернігово-Сіверщини.

  48. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Наддніпрянщини.

  49. Визначні пам’ятки Чернігово-Сіверщини.

  50. Становлення та розвиток історико-краєзнавчих досліджень наддніпрянського регіону.

  51. Розвиток краєзнавства на Чернігово-Сіверщині.

  52. Київщина: історико-географічна характеристика.

  53. Київщина: особливості історичного розвитку.

  54. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Києва.

  55. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Київщини.

  56. Розвиток краєзнавства на Київщині.

  57. Слобожанщина: історико-краєзнавча характеристика.

  58. Основні віхи історії Слобідської України.

  59. Історико-культурні заповідники та визначні пам’ятки Слобожанщини.

  60. Краєзнавчі дослідження Слобідської України.

  61. Крим та Причорномор’я: основні етапи історичного розвитку.

  62. Пам’ятки культури та визначні історико-культурні заповідники кримського краю Південного регіону.

  63. Крим: історико-географічна характеристика.

  64. Таврія та Донщина (загальна історико-географічна характеристика).

  65. Краєзнавчі дослідження Південного регіону.


Теми рефератів

  1. Трипільська культура і Галичина.

  2. Перші письмові згадки про міста і села краю.

  3. Згадки про Галичину у літописах Київської Русі.

  4. Архітектура традиційного українського села в Галичині: хата, комора, клуня, вітряк, водяний млин, жорна, оборіг.

  5. Проблеми та перспективи розвитку історичного краєзнавства.

  6. Роль Наукового товариства ім. Шевченка у Львові у становленні та поширенні української національної ідеї.

  7. Наш край в період Першої світової війни.

  8. Наш край в період Другої вітової війни.

  9. Історики-краєзнавці ХХ ст.

  10. Повсякденне життя львів’ян у ХIХ ст.

  11. Основні напрями діяльності історико-краєзнавчих товариств ХIХ–ХХ ст.

  12. Краєзнавчі студії у 60–80-х рр. ХХ ст.

  13. Краєзнавчі дослідження І. Франка.

  14. Історичне краєзнавство в Україні на початку ХХI ст.: тенденції та перспективи розвитку.

  15. Українські громадські організації ХХ–ХIХ ст. та їх роль у політичному, соціально-економічному, культурному житті краю.

  16. «Руська трійця»: історико-краєзнавча спадщина.

  17. Літописи як історико-краєзнавче джерело.

  18. Історичне краєзнавство в системі освіти.

  19. Відомості про історію рідного краю в архівних фондах: методи їх виявлення та опрацювання.

  20. Українська літописна традиція (11–17 ст.)

  21. Видання «Історія міст і сіл УРСР»: загальна характеристика.

  22. Законодавча база краєзнавства.

  23. Архівна справа в Україні: історія та сучасність.

  24. Мій край у литовсько-польську добу.

  25. Об’єкт, предмет, завдання та функції національного краєзнавства.

  26. Історико-краєзнавча тема у наукових дослідженнях М. Грушевського, Д. Яворницького, І. Крип’якевича.

  27. Етнодемографічні дослідження М. Павлика, В. Гнатюка, В. Шухевича.

  28. Музейна справа в Україні: історія та перспективи розвитку.

  29. Періодична преса та її використання у краєзнавчій роботі.

  30. Краєзнавство в системі гуманітарних наук.

  31. Історико-архітектурні пам’ятки рідного краю.

  32. Львів – столиця галицького П’ємонту.


Список літератури

  1. Андерсон В. Проблеми регіоналізації України: теорія, практика, перспективи // Розвиток України в регіональній перспективі: політичні, економічні, соціальні проблеми регіоналізації. – Київ, 2002.

  2. Баженов Л. Історичне краєзнавство Правобережної України XIX – на початку XX ст.: Становлення. Історіографія. Бібліографія. – Хмельницький, 1995.

  3. Белов А. Новые подходы к изучению местной истории и использование краеведческого материала в школе // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2000. – № 10.

  4. Білокінь С. Київська школа академіка М. С. Грушевського // Український історичний журнал. – 1996. – № 5.

  5. Бондаренко Г. Історичне краєзнавство Волині середини 80-х – кінця 90-х років XX століття (аналітичний аспект) // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь: Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції – Луцьк, 1998.

  6. Бондаренко Г. Поняття “Поділля” в історичних часі та просторі // Краєзнавство. – 1999. – № 1–4.

  7. Верменич Я. Історико-краєзнавчі дослідження в діяльності Південно-західного відділу Російського географічного товариства (1873–1876) // Краєзнавство. –1999. – № 1–4.

  8. Верменич Я. Історична регіоналістика в Україні: спроба концептуального аналізу. – Київ, 2003.

  9. Верменич Я. Початки національної історичної науки: київські центри регіональних досліджень у 50–70-х рр. XIX ст. – Київ, 1997.

  10. Верменич Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні. – Київ, 2003.

  11. Вечерський В. Заповідники України // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1997. – № 2.

  12. Всеукраїнська спілка краєзнавців. Від "А" до "Я". Довідник. – Київ, 2001.

  13. Гаврилів Б., Бойчук З. Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях Івана Вагилевича. – Івано-Франківськ, 1996.

  14. Голубко В., Качараба С., Середяк А. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – Ч. І. – Львів, 2005.

  15. Григор’єва Т. Дослідження пам’яток київської старовини на початку XIX століття // Краєзнавство. – 2000. – № 1–2.

  16. Демідієнко О., Іонова О., Кузнецова В. Основи краєзнавства. – Київ, 2001.

  17. Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах. – Ужгород, 1997.

  18. Данилюк Д. Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII – перша половина XX ст.). – Ужгород, 1999.

  19. Дивокрай: Хмельниччина Подільська: Науково-краєзнавчий альманах.–Хмельницький, 1997. – Вип. 2.

  20. Дорошенко Д. Угорська Україна. – Ужгород, 1992.

  21. Жовква. Історія, культура, туризм. Путівник. – Тернопіль, 2003 (буклет).

  22. Жупанський Я. Круль В. Про об’єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. – 1994. – № 2.

  23. Журба О. Київська археографічна комісія. 1843–1921: Нариси історії і діяльності. – Київ, 1993.

  24. Заставний Ф. Географія України. – Львів, 1994.

  25. Заставний Ф. Українські етнічні землі. – Львів, 1993.

  26. “Золота підкова”. Подорож Львівщиною. – Львів, 2004 (буклет).

  27. История Крыма с древнейших времен до наших дней. – Симферополь, 2005.

  28. Ісаєвич Я. Львів: сторінки історії. – Львів, 2005.

  29. Історичне краєзнавство. Напрями та методи історико-краєзнавчих досліджень: курс лекцій / В. Голубко, А. Середяк, Р. Генега та ін.– Львів, 2011.

  30. Історія Львова. У трьох томах / Редколегія Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. –Львів, 2006. – Т. 1, 2007 – Т. 2, 2007 – Т. 3.

  31. Історія міста Харкова ХХ століття. – Харків, 2004.

  32. Історія Слобідської України. Навчальний посібник з народознавства та краєзнавства / За ред. В. Торкатюка, О. Сидоренка. – Харків, 1998.

  33. Історія Ужгорода. – Ужгород, 1993.

  34. Козицький А. Краєзнавчо-туристичне товариство «Плай» (1924–1939). – Вип. 33. – Львів, 1998.

  35. Козицький А. Український краєзнавчий рух Східної Галичини у міжвоєнний період // Краєзнавство і туристика. – Львів, 1995. – № 1.

  36. Козицький А. Українські краєзнавчі музеї Галичини в міжвоєнний період // Вісник Львівського університету. – Серія історична. – Вип. 34. – Львів, 1999.

  37. Колесник М. Історичне товариство Нестора-Літописця та його вклад в розвиток історичної науки в Україні // Український історичний журнал. – 1995. – № 5.

  38. Костриця М. Географічне краєзнавство в системі загального краєзнавства // Краєзнавство. – 2001. – № 1–4.

  39. Костриця М. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. / М. Костриця. – Житомир, 2001.

  40. Котлобулатова І. Львів у фотографії. – Львів, 2006.

  41. Краєзнавство в Україні: сучасний стан і перспективи: Науковий збірник. – Київ, 2003.

  42. Краєзнавці України (сучасні дослідники рідного краю): Довідник / Упоряд.: Т. Григор’єва, Г. Вербиленко, Р. Маньковська, І. Савченко, Л. Шевченко. – Т. 1. – Київ–Кам’янець-Подільський, 2003.

  43. Кушнир Б., Угляй А. Очерк-путеводитель. Ужгород. – Ужгород, 1990.

  44. Лавринюк В. Розвиток краєзнавства на території Тернопільщини // Наукові записки Тернопільського краєзнавчого музею. – Тернопіль, 1993.

  45. Лопушинська Є. Меджибізька фортеця // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1996. – № 3–4.

  46. Львівщина: історико-культурні та краєзнавчі нариси. – Львів, 1998.

  47. Любінська Л. Національний природний парк “Подільські Товтри” // Краєзнавство. – 1999. – № 1–4.

  48. Макарчук С. Етнічна історія України. Київ, 2008.

  49. Макарчук С. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. – Львів, 1999.

  50. Маринич О. Україна: історико-географічні краї // Краєзнавство. – 1993. – №1.

  51. Маслійчук В. Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX ст. – Харків, 2007.

  52. Маслійчук В.  Слобідська Україна. – Київ, 2008.

  53. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки. – Львів, 2005.

  54. Мельник Б. З історії львівських вулиць. – Львів, 1990.

  55. Музеї Львова / Упоряд. З. Мазурик. – Львів, 2005.

  56. Нариси історії Закарпаття. – Ужгород, 1993. – Т. 1, 1995. – Т. 2.

  57. Пам’ятки Києва. Путівник. – Київ, 1998.

  58. Петровський В. Історія України: неупереджений погляд : факти, міфи, коментарі / Петровський В., Радченко Л., Семененко В. – Харків, 2007.

  59. Поділля: Історико-етнографічне дослідження / Артюх Л., Балушок В. та ін. – Київ, 1994.

  60. Поліський дивосвіт. Література рідного краю: Житомирщина: Посібник-хрестоматія в 2-х ч. – Ч. І: Критичний огляд / За ред. С. Пультера. – Житомир, 2000.

  61. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року» від 10.06.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cginreg=789-2002-%EF.

  62. Програма розвитку краєзнавства до 2010 року // Краєзнавство. – 2003. – № 1/4.

  63. Прокопчук В. Історичне краєзнавство Правобережної України 30-х років ХХ – початку ХХІ століття: від репресій, занепаду до відродження, розквіту / В. Прокопчук. – Кам’янець-Подільський, 2005.

  64. Прокопчук В. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність. – Київ, 1995.

  65. Прокопчук В. Минуле Поділля очима краєзнавців (XIX – поч. XX ст.) // Краєзнавство. – 1994. – № 1–2.

  66. Прокопчук В. Під егідою українського комітету краєзнавства. – Кам’янець-Подільський, 2004.

  67. Репресоване краєзнавство (20–30-ті роки). – Київ, 1991.

  68. Савчук В. Краєзнавство Поділля XIX – XX століть // Краєзнавство. – 1999. – № 1–4.

  69. Северинов В., Вечерський В. Історико-культурні заповідники України (Етапи розвитку заповідної справи) // Туристичні ресурси України. – Київ, 1996.

  70. Сергійчук В. Над Чорним морем – синьо-жовтий стяг // Независимость. – Київ, 04. 12. 1992.

  71. Сергійчук В. Український Крим. – Київ, 2001.

  72. Середяк А. Історичне краєзнавство: доробок останнього десятиріччя // Українська історіографія на зламі століть: здобутки і проблеми. – Львів, 2004.

  73. Середяк А. Краєзнавчі дослідження в Україні (історіографічний аспект) // Історіографічні дослідження в Україні. – Вип. 14. – Київ, 2004.

  74. Серкіз Я. Історичне краєзнавство: Навчально-методичний посібник. – Львів, 1995.

  75. Титар О. Культура Слобожанщини: проблеми національної ідентичності. Монографія. – Харків, 2006.

  76. Трегубова Т., Вечерський В. Заповідні місця України // Архітектура України. – 1993. – № 2.

  77. Тронько П. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи). – Київ, 2000.

  78. Тронько П. Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень. Досвід. Проблеми. Перспективи / П. Тронько. – Київ, 2001.

  79. Тронько П. Краєзнавство у відродженні історичної памяті багатовікових традицій українського народу // Краєзнавство у відродженні духовності. Досвід, проблеми, перспективи. – Київ, 1998.

  80. Тронько П. Краєзнавство України напередодні ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців // Краєзнавство. – 2003. – № 1/4.

  81. Троян С., Будз М. Термінологічний словник із методики країнознавчих досліджень. – Рівне, 2002.

  82. Трубчанінов С., Винокур І. Історія Поділля та Південно-Східної Волині. – Кн. 1. – Кам’янець-Подільський,1993.

  83. Українське краєзнавство: сторінки історії // Г. Дем’янчук, Б. Дем’янчук, А. Дем’янчук. – Київ, 2006.

  84. Ульяновський В., Короткий В. Володимир Антонович: образ на тлі епохи. – Київ, 1997.

  85. Уривалкін О. Історичне краєзнавство : навчальний посібник / О. Уривалкін. – Київ, 2006.

  86. Федик І., Федик Ів. Сторінками історії Львова: Слава і гордість Львова: Краєзнавчі матеріали до курсу «Історія Львова». – Львів, 2007. – Ч. 4.

  87. Чабан А. Щодо питання про територіальні межі та назву земель середнього Подніпров’я // Краєзнавство. – 2000. – № 1–2.

  88. Чорний Д. Харків початку XX століття: історія міста, долі людей. – Харків, 1995.

  89. Чумак В. Україна і Крим: спільність історичної долі. – Київ, 1993.

  90. Шевченко Л. Краєзнавча діяльність Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у другій половині XIX ст. // Краєзнавство. – 2000. – № 1–2.

  91. Шевчук М., Титов В. Відоме і невідоме «Товариство дослідників Волині» // Наука і культура. – Київ, 1990. – Вип. 24.

  92. Шмідт С. Краєзнавство і документальні пам’ятки. Тверь, 1992.

  93. Юрченко Ю. Країна, прибита своїми розмірами // Кримська світлиця. – Сімферополь, 2000. – 20–26 квітня.


Список додаткової літератури

  1. Аббасов А. Основні етапи розвитку вітчизняного краєзнавства // Український історичний журнал. – 1969. – № 12.

  2. Андрияшев А. Очерк истории Волынской земли до конца XIV столетия. / А. Андрияшев. – Санкт-Петербург, 1887.

  3. Багалій Д.  Історія Слобідської України. – Xарків, 1918.

  4. Винокур І., Хотюн Г. Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник. – Львів, 1986.

  5. Возницький Б. Олеський замок. – Львів, 1978.

  6. Вуйцик В. Львівський державний історико-архітектурний заповідник. – Львів, 1979.

  7. Горинь В., Купчинський О., Стеблій Ф. та ін. «Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. – Київ, 1987.

  8. Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей». – Київ, 1984.

  9. Дяченко М. Етапи заселення Слобідської України в XVII і першій половині XVIII ст. // Український історичний журнал. – № 8. – Київ, 1970.

  10. Животко А. Острогожчина. – Прага, 1942.

  11. Животко А. Подонь. – Прага, 1943.

  12. Історичне краєзнавство: Навчальний посібник для студентів іст. фак. пед. ін-тів / Ред. Г. Матюшина. Москва, 1975.

  13. Історичне краєзнавство в Українській РСР / [ за ред. П. Тронька ]. – Київ, 1989.

  14. Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область. – Київ, 1969.

  15. Історія міст і сіл УРСР. Івано-Франківська область. – Київ, 1971.

  16. Історія міст і сіл УРСР. Львівська область. – Київ, 1968.

  17. Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська область. – Київ, 1973.

  18. Історія міст і сіл УРСР. – Харківська область. – Київ, 1967.

  19. Кам’янеччина в контексті історії Поділля: Науковий збірник. – Кам’янець-Подільський, 1997. – Т. 1; 1998. – Т. 2.

  20. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник. – Київ, 1984.

  21. Кордуба М. Земля свідком минулого. Географічні назви як історичне джерело / М. Кордуба. – Львів, 1924.

  22. Кравець О. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства // Народна творчість і етнографія. – 1973. – № 2.

  23. Краеведение : энциклопедический словарь / [гл. ред. Н. Сикорский]. – Москва, 1982.

  24. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – Київ, 1984.

  25. Крипякевич І. З історії галицького краєзнавства. – Львів, 1931.

  26. Лазаревський А. Описание старой Малороссии / А. Лазаревский. – Т. 1–3. – Київ, 1902.

  27. Лесик О. Замки та монастирі України. –Львів, 1985.

  28. Марков Е. Очерки Крыма. Картины Крымской жизни, природы и истории. Изд. второе. – Санкт-Петербург, 1884.

  29. Матюшин Г. Историческое краеведение / Г. Матюшин. – Москва, 1987.

  30. Методика историко-краеведческой работы в школе / Сост. Н. Борисов. – Москва, 1982.

  31. Нарис історії Львова. – Львів, 1956.

  32. Нариси з історії Північної Буковини. – Київ, 1980.

  33. Північна Буковина, її минуле і сучасне. – Ужгород, 1969.

  34. Полесье. Материальная культура. / В. Бондарчик, И. Браим, Н. Бураковская и др. – Київ, 1988.

  35. Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території Західних областей УРСР. / О. Ратич. – Київ, 1957.

  36. Ричка В. Формирование территории Киевской земли. – Київ, 1988.

  37. Слюсарський А. Слобідська Україна. Історичний нарис XVII – XVIII ст. – Xарків, 1954.

  38. Старовойтенко І. Київська область.– Київ, 1967.

  39. Толочко П. Древний Киев. – Київ, 1983.

  40. Толстов С. Студенчество и краеведение. – Москва, 1930.

  41. Украинские Карпаты. История. – Киев, 1989.

  42. Украинские Карпаты. Культура. – Киев, 1989.

  43. Украинские Карпаты. Природа. – Киев, 1988.

  44. Франко І. Галицьке краєзнавство // Зібрання творів у 50-ти тт. – Т. 46. – Кн. 2. – Київ, 1986.

  45. Шулькевич М., Дмитренко Т. Киев. Архитектурно-исторический очерк. – Киев, 1982.

  46. Юньев С. Беседы о краеведении. – Москва, 1966.

  47. Юркевич В.  Еміграція на Схід і залюднення Слобожанщини за Б. Хмельницького. – Київ, 1932.




Каталог: files -> kafedry -> ukrainoz
files -> Для вчителів зарубіжної літератури
files -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
files -> Только мертвый, спокойствию рад. Только мертвый, спокойствию рад
files -> Талант людини це божий дар
ukrainoz -> База тестів з курсу «історія україни» Взірці тестових завдань до теми Виберіть із наведених характерні ознаки історичного процесу, відомого як «неолітична революція»
kafedry -> Перелік найвагоміших праць, виконаних на кафедрі гістології та ембріології 1960-1969рр
kafedry -> Фізичне виховання в здоровому способі життя
kafedry -> Схема історії хвороби хірургічного хворого титульна сторінка
kafedry -> Програма навчальної дисципліни історія музичного мистецтва для студентів


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

М. Р. Гжегоцький 2014 р. Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма
Робоча навчальна програма з дисципліни «Професійна підготовка: практика pr-діяльності» для студентів напряму підготовки 030302 «бакалавр»...
М. Р. Гжегоцький 2014 р. Робоча навчальна програма iconРобоча навчальна програма спецкурсу

М. Р. Гжегоцький 2014 р. Робоча навчальна програма iconРобоча програма навчальної дисципліни зарубіжна література
...
М. Р. Гжегоцький 2014 р. Робоча навчальна програма iconСистема менеджменту якості робоча навчальна програма

М. Р. Гжегоцький 2014 р. Робоча навчальна програма iconМащенко Ольга Миколаївна Полтава 2010 Робоча навчальна програма

М. Р. Гжегоцький 2014 р. Робоча навчальна програма iconПрограма з дисципліни "Зарубіжна література" для спеціальностей
Робоча навчальна програма складена викладачем Матійчук О. М. на основі навчальної програми для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка