Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства



Сторінка1/4
Дата конвертації21.10.2017
Розмір0,49 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4




КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут журналістики

ГРИЦЕНКО Олена Миколаївна

УДК: 316.42/77 (477)+(470)+(438)

МАС-МЕДІА В ПРОЦЕСАХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

(політико-культурологічний аспект)
23.00.03 – політична культура та ідеологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора політичних наук

Київ-2003
Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті журналістики

Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий консультант:

доктор філологічних наук, професор



ШКЛЯР Володимир Іванович

Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародної журналістики



Офіційні опоненти:
доктор політичних наук, професор

БЕБИК Валерій Михайлович

Міжрегіональна академія

управління персоналом, ректор
доктор політичних наук

ЗЕРНЕЦЬКА Ольга Василівна

Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України,

провідний науковий співробітник
доктор філологічних наук, професор

КВІТ Сергій Миронович

Національний університет

„Києво – Могилянська академія”, декан

факультету соціальних наук і соціальних технологій


Провідна установа:

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова


Захист дисертації відбудеться “ 13 жовтня 2003 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Володимирська 58, к.10.


Автореферат розісланий ” “ __________ 2003 року.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор філологічних наук, професор Н.М. Сидоренко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. У політичній культурі українського соціуму важлива роль належить ЗМК. На сучасному етапі історичного розвитку можна спостерігати суттєве зростання їх ролі у становленні нових форм демократії, зокрема у демократичних трансформаціях українського суспільства, що потребує комплексного наукового дослідження, аналізу та осмислення цих змін у контексті політології та комунікативістики.

В Україні в останнє десятиріччя особливої гостроти набула проблема залежності політичної орієнтації багатьох ЗМК від їх фінансових зв’язків з політично-економічними угрупуваннями, і це значно зменшило довіру аудиторії до великої кількості видань, які вже не сприймаються як незалежні спостерігачі та джерела об’єктивної, неупередженої інформації. Внаслідок цього в Україні спостерігаються труднощі у перетворенні ЗМК на якісно новий соціально-політичний інститут, який має не тільки інформувати читацьку аудиторію, а й консолідувати суспільство. Адже саме мас-медіа забезпечують у сучасному суспільстві комунікацію між політичними елітами та аудиторією, роблять інформацію про діяльність державних органів управління прозоро-публічною, створюючи можливість для комунікації між всіма учасниками політичного життя суспільства, а також сприяючи інтеграції різних верств населення.

Хоча взаємовідносини преси і влади вже досить тривалий час були предметом дослідження, зміни політичного життя в українському суспільстві постійно вносять нові корективи у взаємини ЗМІ та влади, і тому можна стверджувати, що механізми формування громадської думки, соціальної свідомості мас та роль мас-медіа у цих механізмах досліджені недостатньо.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій в останні два десятиріччя ХХ ст. і на початку ХХІ ст. привів не тільки до появи та широкого розповсюдження нових електронних засобів масової комунікації (ЗМК), а й до суттєвого розширення функцій традиційних мас-медіа (друковані видання, аудіо- та відеопродукція, радіомовлення та традиційне телебачення) та їх здатності впливати на формування політичної культури та ідеології, а також трансформувати людську свідомість, спрямовуючи дію не лише на загальнолюдські ціннісні орієнтації, а й на специфічні прояви національних особливостей.

Діяльність мас-медіа, як і характер масової комунікації, сьогодні визначається глобалізаційними процесами, без наукового дослідження яких неможливе адекватне розуміння статичних і динамічних характеристик політичної культури та ідеології, так само як і закономірностей розвитку політичної культури в сучасних умовах, зіставлення різних ідеологічних систем сучасності та їх впливу на ментально-психологічні засади національного розвитку.

Різні аспекти відкритості інформаційних систем та відкритості демократичного суспільства розглядаються в численних дослідженнях зарубіжних авторів (С. Белл-Рокич, Д. Блумлер, Д. Клаппер, Б. Коген, П. Лазарсфельд, Дж. Лалл, Г. Лассвелл, У. Ліппманн, Э. Ноель-Нойман, Т. Петерсон, Е. Роджерс, Ф. Сіберт, В. Шрамм та ін.).

Серед праць українських авторів останнього десятиріччя, в яких досліджуються проблеми мас-медійних процесів та роль ЗМК в сучасному світі і які мають більш загальний характер слід назвати публікації О. Гриценка, Л. Губерського, В. Іванова, Н. Костенко, Є. Макаренко, А. Москаленка, А. Ручки та інших. Проблемам мас-медіа в контексті паблік рілейшнз присвятили свої дослідження В. Королько, В. Моісєєв, Г. Почепцов.

Висвітлення різних аспектів теоретичних та практичних питань діяльності ЗМІ в сучасних умовах здійснюється в публікаціях таких українських авторів, як В. Бадрак, Г. Вартанов, В. Здоровега, В. Іваненко, С. Квіт, О. Копиленко, В. Кравченко, І. Крупський, О. Кузнєцова, В. Лизанчук, Й. Лось, Е. Мамонтова, І. Мащенко, О. Мелещенко, Л. Мукомела, І. Ненов, І. Паславський, Т. Петрів, В. Різун, О. Сибірякова, М. Скуленко, І. Слісаренко, А. Чічановський, О. Чекмишев, В. Шкляр та інші. Також заслуговують на увагу дослідження таких авторів, як С. Телешун, В. Журавський, С. Томенко, присвячені проблемам вдосконалення демократичного суспільства в Україні та Е. Мамонтової, що розглядає роль преси в процесах демократичних перетворень.

Особливо слід відзначити дисертаційні дослідження, присвячені проблемам сучасних соціально-економічних трансформацій та ролі в них мас-медіа (згадуємо лише дослідження зі спеціальності “Політичні науки”). Це, зокрема, праці В. Баркова, В. Безверхого, А. Грамчука та О. Задоянчука присвячені проблемам становлення громадянського суспільства, а також дисертація В. Бебика, присвячена проблемам політичного маркетингу в сучасному суспільстві.

Проблеми глобалізаційних процесів та їх впливу на демократичні перетворення в Україні розглянуті, зокрема, в дисертаційному дослідженні та монографії О. Зернецької та В. Горбатенко.

В останні роки до означеної проблеми неодноразово зверталися й російські дослідники. Слід, зокрема, відзначити праці таких дослідників – В. Алексєєва, М. Вершиніна, М. Гуревич, Л. Землянової, Е. Каца, І. Мелюхіна та О. Шахтемірової.

Отже, проблеми ролі мас-медіа в демократичних трансформаціях українського суспільства неодноразово привертали увагу різних авторів, однак і по нині дослідження діяльності мас-медіа залишається актуальним. Перш за все це стосується: 1) аналізу діяльності сучасних українських мас-медіа в контексті найновіших теорій “мережного” інформаційного суспільства, що дозволить визначити можливі шляхи їх розвитку та їх трансформацію в умовах глобального інформаційного простору; 2) ролі ЗМК в забезпеченні інформаційної відкритості українського суспільства перехідного періоду, що стало особливо значущим в процесі формування нової державної інформаційної політики; 3) впливу мас-медіа на співвідношення глобального і локального в політичній культурі українського соціуму, що набуває особливої актуальності в контексті збереження суверенітету національного інформаційного простору та забезпечення ефективності державного управління; 4) ролі мас-медіа в демократичних трансформаціях в Україні та в процесі становлення громадянського суспільства. Інформаційні – комунікаційні технології стають істотним елементом функціонування сучасного суспільства, і від них залежить не тільки науково-технічний прогрес, а й розвиток демократії. Цим зумовлене наше звертання до цих актуальних проблем у даному дисертаційному дослідженні.



Зв’язок роботи з планами, програмами, темами науково-дослідних робіт. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України” (№ 196 015204), Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка “Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (№ 01БФ045-01) та програми кафедри міжнародної журналістики інституту “Українська журналістика в контексті світової”.

Мета дослідженнядати обґрунтований концептуальний аналіз специфіки діяльності сучасних мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства, їх впливу на формування політичної культури та нових форм політичної комунікації, а також стану українського інформаційного простору в умовах впливу глобалізації.

Основні проблеми, які розглядаються у дослідженні, полягають у тому, що розвиток інформаційних технологій та інформаційного суспільства спричинив появу принципово нових можливостей одержання інформації про діяльність державно-владних інституцій, наслідком чого є: 1) формування якісно нового рівня політичної культури громадян; 2) зростання їх політичної активності; 3) виникнення нового типу соціальної комунікації – альтернативної політичної комунікації “знизу”, що є основною передумовою формування громадянського суспільства.



Перед дослідженням ставились такі завдання:

1) здійснення аналізу теоретичного доробку зарубіжних та українських авторів, присвяченого впливу мас-медіа на сучасні соціально-політичні процеси;

2) розгляд сучасних уявлень про природу політичної комунікації та визначенні місця українських мас-медіа в політичній комунікації;

3) аналіз проблеми інформаційної відкритості суспільства та її значення в політичній та соціокультурній інтеграції українського соціуму;

4) розгляд ролі мас-медіа у формуванні політичної культури, в тому числі в Україні;

5) вивчення проблеми збереження національної самобутності українського інформаційного простору;

6) дослідження ролі журналістики в політичному аналізі, зокрема у політичній портретистиці;

7) дослідження проблеми забезпечення свободи слова в Україні, а також виявленні ролі державної інформаційної політики у вирішенні цієї проблеми;

8) визначення основних тенденцій глобалізаційних процесів (як основного чинника сучасної медіакультури) і феномену гібридних культур;

9) розгляді проблеми кризи гуманізму і пошуку шляхів оновлення гуманістичного змісту мас-медіа.



Об’єкт дослідження – особливості діяльності мас-медіа (насамперед друкованих ЗМІ) в сучасному українському суспільстві.

Предмет дослідження – вплив мас-медіа на процеси демократичних трансформацій і становлення громадянського суспільства в Україні.

Хронологічні рамки дослідження переважно охоплюють період, що починається з моменту проголошення незалежності України. Поряд із цим необхідність простеження загальних тенденцій розвитку мас-медіа потребує розгляду фактів, подій та суспільно-політичних процесів, які зародилися і розвиваються в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.



Методологічна основа та методи дослідження. У вирішенні вказаних завдань дослідження було використано такі теоретичні методи загальнонаукового та політологічного аналізу:

1) поєднання дедуктивного та індуктивного методів наукового пізнання, сприяло виявленню загальних закономірностей в діяльності ЗМК на основі аналізу емпіричних даних та використанню узагальнених теоретичних положень дослідників мас-медіа при збиранні та аналізі статистичних та інших даних щодо діяльності ЗМК в Україні, а також здійсненню аналізу специфіки діяльності українських мас-медіа у формуванні політичної культури та нових форм політичної комунікації, що є важливою передумовою становлення громадянського суспільства;

2) поєднання системного та структурного підходів до аналізу об’єкта дослідження, який дозволив на основі аналізу структури українських ЗМК глибше зрозуміти їх місце та роль у загальній системі глобального медіапростору; виявити специфіку кореляції між процесами глобалізації та пошуками нових форм національної та локальної ідентичності; створити авторську концепцію механізму впливу мас-медіа на процеси державотворення та демократичні трансформації в сучасному українському суспільстві;

3) історичний метод дав можливість простежити історичні закономірності розвитку ЗМК і соціально-економічних трансформацій кінця ХХ – початку ХХІ ст. в цілому. Використання логіки наукового пізнання також дало можливість дослідити діяльність українських мас-медіа в контексті найновіших теорій “мережного суспільства”; здійснити порівняльний аналіз зарубіжного досвіду розв’язання проблем сучасних мас-медіа.

Використання вказаних методів дало змогу простежити основні етапи і тенденції розвитку мас-медіа, а від цих загальних особливостей сучасного глобалізованого медіапростору та медіакультури перейти до предметних висновків стосовно специфіки розвитку українських мас-медіа на сучасному етапі та їх впливу на процеси державотворення і демократичних трансформацій. Цьому також сприяло поєднання ретроспективного, ситуативного та перспективного підходів, що дало можливість простежити історично зумовлені тенденції розвитку ЗМК, виокремити елементи глобальної системи масових комунікацій і розглянути український медіапростір як частину цілісного глобального медіапростору .



Наукова новизна даного дисертаційного дослідження полягає в тому, що, на основі критичного аналізу особливостей діяльності сучасних українських мас-медіа, автором запропоновано системний, концептуальний підхід їх дослідження та конкретні рекомендації щодо оптимізації в Україні інформаційно-політичного процесу в умовах соціополітичної та соціокультурної трансформації суспільства перехідного періоду.

Це загальне визначення конкретизується в таких наукових положеннях:



  • виявлено зв’язок між процесами глобалізації та пошуками нових форм національної та локальної ідентичності, наслідком чого є утворення “гібридних” альтернативних форм культури (вони широко застосовуються, зокрема, в соціально-політичній рекламі), які на відміну від традиційних етнічних культур поєднують у собі елементи глобальної медіакультури з національною, регіональною і локальною самобутністю. У політологічних дослідженнях іноді використовується також гібридне поняття “глокалізація”;

  • уперше у вітчизняній політологічній науці досліджено багатогранну роль сучасних мас-медіа у створенні альтернативних форм політичної комунікації (“традиційної” політичної комунікації “згори”, ініціатором якої виступає влада, що інформує громадян про свої рішення та “альтернативної” політичної комунікації, ініціатором якої виступає громадськість, у формі громадських об’єднань та організацій різного типу), а також з’ясовано роль політичної комунікації в становленні громадянського суспільства;

  • створено авторську концепцію механізму впливу мас-медіа на процеси державотворення та демократичні трансформації в сучасному українському суспільстві. Процес розвитку відкритого інформаційного суспільства (що досягається завдяки розвитку інформаційних технологій) сприяє підвищенню рівня політичної культури громадян та їх політичної активності, і як наслідок, появі різноманітних громадських та політичних об’єднань, що є основною передумовою створення громадянського суспільства;

  • дістало подальший розвиток питання функцій мас-медіа у формуванні політичної культури та ідеології сучасного українського суспільства, зокрема, автором пропонується розглянути журналістику як вид духовно-практичної діяльності аналітичного характеру, головним завданням якої є впровадження в масову свідомість світоглядно орієнтованих оцінок явищ і фактів, актуальних для масової свідомості;

  • здійснено системно-порівняльний аналіз зарубіжного досвіду державного управління сучасних мас-медіа (зокрема, США, Польщі та Росії), на основі чого було розглянуто сучасний стан інформаційного простору України і запропоновані можливі напрямки його розвитку та проблеми інтеграції у світовий;

  • у новому соціополітичному контексті проаналізовано специфіку політичної портретистики в українських мас-медіа, здійснено систематизацію політичних портретів, що дозволяє розрізняти їх типи та розглядати політичний портрет у двох аспектах – як жанр журналістської творчості і як спосіб політичної реклами, антиреклами і політичного аналізу.

Науково-практичне значення дослідження полягає у доцільності використання матеріалів даного дисертаційного дослідження у:

1) створенні й плануванні загальної стратегії розвитку українських мас-медіа;

2) процесі законотворчості та вдосконалення законодавчого забезпечення засобів масової комунікації;

3) узагальненні методик соціально-політичного планування діяльності українських мас-медіа та форм їхньої участі у демократичних трансформаціях українського суспільства;

4) подальшій розробці теоретичних засад та принципів наукових досліджень у галузі масових комунікацій та політологічних досліджень в цілому;

5) викладацько-педагогічній діяльності при створенні типових та робочих програм окремих курсів та спецкурсів.



Особистий внесок здобувача полягає в розвитку теорії щодо ролі сучасних мас-медіа у створенні альтернативних форм політичної комунікації (“Преса і політика: проблеми, концепції, досвід”), в дослідженні проблеми збереження національної самобутності українського інформаційного простору, аналізі основних тенденцій розвитку глобалізаційних процесів як основного чинника впливу сучасної медіакультури (“Основи теорії журналістської діяльності”), у створенні концепції механізму впливу мас-медіа на процеси державотворення в сучасному українському суспільстві, у виявленні специфіки кореляції між процесами глобалізації та пошуками нових форм національної ідентичності (“Основи теорії міжнародної журналістики”).

Дисертаційне дослідження, монографії, автореферат, публікації, в яких викладено основні положення дисертації, дисертантка виконала самостійно.



Апробація результатів дослідження. Теоретичні, практичні й методичні положення даного дисертаційного дослідження знайшли відображення у виступах автора на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Національна журналістика і європейський вибір України” (квітень 2000 р., м. Львів); Всеукраїнська науково-практична конференція “Національна журналістика і європейський вибір України” (квітень 2000 р., м. Львів); міжнародна наукова конференція “Засоби масової інформації та становлення державності в Україні” (жовтень 2000 р., м. Ужгород); міжнародна наукова конференція “Регіональні ЗМІ в процесі демократизації Центральної та Східної Європи”, Інститут журналістики Варшавського університету (грудень 2000 р., м. Варшава, Польща); науково-практична конференція “Тоталітарне минуле чи реальна загроза в сучасному світі”, Познанський університет імені Адама Міцкевича, Інститут журналістики і політичних наук (4 квітня 2001 р., м. Познань, Польща); міжнародна наукова конференція “Перспективи розвитку журналістської освіти на посттоталітарному просторі”, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20-21 квітня 2001 р., м. Київ); науково-практична конференція “Засоби масової інформації в сучасному світі”, факультет журналістики Санкт-Петербурзького університету, (квітень 2001 р., м. Санкт-Петербург, Росія); міжнародна науково-практична конференція “Журналістика 2002: проблеми світового інформаційного простору”, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (травень 2002 р., м. Київ); міжнародна наукова конференція “Дилема європейської інтеграції. Центральна і Східна Європа на порозі розширення Європейського Союзу”, Познанський університет імені Адама Міцкевича, Інститут журналістики і політичних наук (13–14 лютого 2003 р., м. Познань, Польща).

Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях вченої ради Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка і на засіданнях кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики КНУ.



Публікації за темою дисертації: три монографії (одна у співавторстві), дві навчально-методичні праці у співавторстві, 22 статті, що надруковані у фахових виданнях, та три статті в інших наукових збірниках. Загальний обсяг публікацій становить 40,5 д. а.

Структура дисертаційної роботи зумовлена логікою наукового дослідження та авторської думки. Відповідно, дисертаційне наукове дослідження складається з переліку скорочень, вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел і літератури, додатка. Загальний обсяг дисертації становить 425 сторінок. Список використаних джерел і літератури містить 581 найменування, в тому числі 221 праця зарубіжних авторів іноземними мовами.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconА чи знаєте ви, що церква також присутня в мас – медіа ?
Ви повинні чітко вказати, що ви організовуєте табір «Веселі канікули з Богом», а не що це приїхав цирк
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconКонкурс проектів для нуо від Посольства Чеської Республіки в Києві
Нуо та їх місцевими партнерами, підсилюючи важливість громадянського суспільства в процесах демократизації. Програма знаходиться...
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconТема Модернізація українського суспільства в середині у другій половині XIX ст

Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconЛоготип тк «джинсова» свобода роль медіа у парламентській виборчій кампанії-2006 Телекритика Київ 2006
«Джинсова» свобода. Роль медіа у парламентській виборчій кампанії-2006. Упоряд.: Отар Довженко, Наталія Лигачова
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconПірен Марія Іванівна, м. Київ
Потреби формування державницької психології політико-управлінської еліти України в процесі демократичних змін
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconТ. Г. Шевченка ненчук ольга миколаївнa
Формування життєвих перспектив випускників середніх шкіл львівщини в умовах сучасного українського суспільства
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconПедагогічні ідеї та діяльність Й. Г. Песталоцці
Вплив демократичних ідей Й. Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії І шкільної практики
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconКонкурс видавництва
Хх сторіччі, рухів опору проти тоталітаризму та імперського шовінізму, ролі молоді у згаданих процесах
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconОрися Задубрівська
Здійснено аналіз постмодерністських трансформацій ніцшеанських ідей у філософії Дельоза, зокрема його критики діалектики та вчення...
Мас-медіа в процесах демократичних трансформацій українського суспільства iconОцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Ук­раїнські землі в XVI ст.». Варіант І
Який із наведених станів українського суспільства XVI ст вва­жався напівпривілейованим?


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка