Метод аналізу документів



Скачати 164,51 Kb.
Дата конвертації25.06.2017
Розмір164,51 Kb.

Метод аналізу документів

Перші два питання виносяться на лабораторне заняття



Сутність та пізнавальні можливості методу

Протягом тривалого періоду свого існування людство створило велику кількість документальних свідоцтв, в яких відображені різні аспекти його життєдіяльності. До виникнення писемних форм фіксації інформації застосовувалися усні та графічні засоби її передавання та зберігання.

Сьогодні документи супроводжують людину протягом всього її життя: факти її народження, вступу до того чи іншого закладу або установи, зміни сімейного статусу відображуються у відповідних документах офіційного характеру. Важливим джерелом інформації про соціальні явища, події, факти суспільного та особистого життя є неофіційні документи – листи, щоденники, біографії, мемуари.

Аналіз документів – метод отримання даних у соціальному дослідженні за допомогою інформації, що міститься у документах. Про важливість цього методу у дослідницькій діяльності говорить той факт, що він може застосовуватися як основний засіб отримання інформації (зокрема, аналіз статистичних відомостей, документів особистого характеру, текстів масової комунікації, матеріалів неформалізованих інтерв’ю та ін.). Документальні дані часто застосовуються як критерій точності результатів опитування та спостереження; вони можуть виступати засобом конкретизації проблеми, уточнення характеристик об’єкту дослідження, основою для формулювання дослідницьких гіпотез.

Особливого значення для організації та проведення досліджень у сфері соціальної роботи набувають документи статистичного характеру. По-перше, вони є відносно самостійним джерелом інформації щодо стану соціальних проблем, особливостей здійснення соціальної роботи з різними категоріями населення (статистика установ соціального захисту, органів внутрішніх справ, центрів зайнятості, інших організацій). По-друге, статистичні документи містять інформацію, що є своєрідним еталоном, з яким порівнюються результати соціальних досліджень. По-третє, статистичні відомості щодо характеристик досліджуваної сукупності (наприклад, співвідношення різних підгруп молоді, виділених за віком, професійною ознакою, місцем проживання та ін.) дозволяють формувати вибірку шляхом визначення необхідної кількості респондентів для кожної з підгруп. Вагомою перевагою статистичних даних є те, що вони регулярно отримуються щодо одних й тих самих характеристик об’єктів, дозволяючи вивчати останні в динаміці.

Процес соціального дослідження, як правило, передбачає аналіз законодавчих та нормативних актів, наукових публікацій за темою дослідження, а також змісту повідомлень мас-медіа (газет, теле- та радіопередач), історичних документів, матеріалів судових розслідувань і т.д.

Широка область застосування методу аналізу документів обумовлена цілим рядом його переваг. Метод дозволяє виявляти закономірності розвитку соціальних процесів, забезпечує комплексність аналізу явищ та фактів соціального життя, створює можливість порівняльного аналізу особливостей функціонування життєдіяльності різних соціальних груп.

Крім того, аналіз документів є порівняно доступним засобом отримання соціальної інформації. Його застосування не пов’язане із значними витратами: функція дослідника полягає не у збиранні інформації (вона вже міститься в документах), а в її опрацюванні відповідно до мети й гіпотез дослідження. При цьому об’єкт не наражається на спотворюючий вплив з боку дослідника, що дозволяє суттєво знизити рівень зміщень під час отримання інформації.

Серед недоліків, які властиві методу, можна відзначити наступні: по-перше, документальні відомості, які є об’єктом дослідницького пошуку, часто отримуються без строгої програми, без врахування мети дослідження; по-друге, процедури квантифікації та аналізу даних є достатньо трудомісткими та обумовлені особистим баченням дослідника змісту документу, його уявленнями про мету та спрямованість аналізу (це нерідко призводить до суб’єктивізму в інтерпретації документальної інформації); по-третє, іноді в документах висвітлюються події, з якими дослідник є мало знайомим, що не дозволяє йому об’єктивно оцінити достовірність наданої автором документа інформації. До того ж, на сприйняття дослідником документальних відомостей впливають його соціальні, моральні, психологічні та інші особливості та характеристики.

Необхідно враховувати, що інформація, що міститься в документах, є лише певною моделлю, текстовим референтом відповідних соціальних феноменів та внаслідок цього не відбиває всього їх змісту. Текстова реальність існує в деякій мірі автономно від соціальної дійсності, хоча й створюється з метою відобразити притаманні їй особливості.

Види документів

Документи, які застосовуються під час проведення соціальних досліджень, можна класифікувати за різними ознаками. Залежно від способу фіксації інформації їх поділяють на письмові (друковані та рукописні), іконографічні (відео-, кіно, фотодокументи тощо), фонетичні (радіоповідомлення, платівки). Окремим різновидом є електронні носії документальної інформації - диски для ЕОМ, лазерні диски і т.д. Відповідно до означених різновидів, в залежності від способу сприйняття документальної інформації вона може бути візуальної, аудіовізуальної, аудіальної.

За своїм статусом документальні джерела інформації поділяють на офіційні та неофіційні. Офіційними вважають документи, що створюються юридичними і посадовими особами та оформлюються й засвідчуються у відповідному порядку. Документи неофіційні створюються окремими особами та при цьому не мають статус офіційних. До них відносять так звані експресивні документи – листи, автобіографії, щоденники, мемуари, - тобто всю особову документацію, де “індивід говорить від першої особи та за власною ініціативою” []. Зокрема, автобіографія є документом, який “висвітлює соціальні ситуації у їх послідовності та зв’язку, надає картину психічного образа автора, показує його у тому контексті соціального середовища, в якому він (автор) діє” []. Такого роду інформацію не надають ані письма, ані інші документи, які відображують лише певний період чи епізод життя автора.
У 1920-1940-х роках метод аналізу біографій широко застосовувався у дослідженнях молоді, що здійснювалися, зокрема, представниками так званої Чикагської школи. Так, наприклад, у 1920-ті роки чикагський соціолог К.Шоу вивчав підліткову злочинність, застосовуючи написані за його проханням автобіографічні замітки юного правопорушника, доповнені поліцейськими та судовими документами, результатами медичних свідоцтв і т.п.
Залежно від авторства розрізняють особові, колективні та безособові документи. Прикладом безособових документів є матеріали статистики (державної, галузевої, організацій та підприємств) – зокрема, результати переписів населення, економічної, демографічної, медичної, а також архіви, протоколи засідань і т.д. Характеру колективних документів часто набувають наукові статті, монографії, книги, присвячені аналізу процесів у певному соціальному середовищі (хоча вони можуть мати й особовий характер).

В залежності від мотивації створення виділяють спровоковані та неспровоковані документи. Наприклад, об’яви, відзиви на книги і т.і. належатиме до першої групи, в той час як листи, мемуари, інші особові документи, - як правило, до другої.

За ступінню достовірності документальні джерела інформації поділяють на оригінали та копії, за цільовим призначенням – на нецільові, що створюються незалежно від цілей інтерпретатора, та цільові. Прикладом останніх можуть бути відповіді на відкриті питання анкети, тексти неформалізованих інтерв’ю з представниками молодіжної когорти, лідерами молодіжних громадських та політичних об’єднань, експертами з питань соціальної роботи з дітьми, сім’ями та молоддю, матеріали спостережень і т.і., тобто сукупність повідомлень, які отримуються безпосередньо для розв’язання завдань дослідження.

В залежності від джерела документальної інформації вона буває первинною й вторинною. Вторинна виникає на основі первинної шляхом її узагальнення, інтерпретації. Так, наприклад, якщо первинний документ містить картину одномірного статистичного розподілу, створення вторинного документу може передбачати побудову двомірного чи трьохмірного розподілу, розрахунок коефіцієнтів кореляції, застосування факторного, дисперсійного, кластерного і т.д. видів статистичного аналізу.

Віднесення документа до тієї чи іншої типологічної групи дозволяє певною мірою з’ясувати ступінь достовірності інформації, яку він містить. Так, офіційні джерела у більшості випадків повідомлятимуть більш достовірну інформацію, ніж неофіційні. Водночас треба враховувати, що “ані печать, ані підписи не гарантують надійності документальної інформації. За текстом завжди стоять люди та їх інтереси, їх сила й слабкості зажди відображатимуться у змісті документа” []. Особова документація, як правило, є більш емоційно забарвленою за офіційну, на її зміст впливатиме особистість автора – його темперамент, ціннісні орієнтації, професія, освіта. Описова інформація може трактуватися більш однозначно, ніж аналітична.

Застосуванню документа як джерела соціальної інформації завжди повинно передувати з’ясування ступеню його надійності, а також достовірності тієї інформації, яка у ньому міститься. У свою чергу, надійність документальних джерел багато в чому визначається контекстом їх створення (політична обстановка, історичні та соціокультурні умови і т.д.), який нерідко виступає фактором спотворення документальної інформації.



Відбір документів для вивчення

Після того, як розроблена програма дослідження, в якій уточнено його об’єкт, предмет, мету, завдання, необхідно визначити сукупність документів, що підлягатимуть безпосередньому аналізу, тобто сформувати вибіркову сукупність.

На відміну від побудови вибірки для деяких інших способів одержання інформації (наприклад, опитування), процес відбору документів не підкоряється якомусь чітко визначеному алгоритму.

Припущення про схожість документів, що входять до генеральної сукупності, дозволяє застосувати випадковий відбір. Так, наприклад, для з’ясування рівня зацікавленості молоді тематикою лекцій, які організують фахівці ЦСССДМ, можна проаналізувати характер питань, що порушуються слухачами на заняттях. Якщо тематика лекцій є ідентичною, можна відібрати для аналізу лише питання тих занять, які потраплять у випадкову вибірку.

У випадку суттєвих розбіжностей між елементами генеральної сукупності доцільно використати стратифіковану вибірку, коли кожна страта репрезентуватиме різні за своїм характером об’єкти сукупності (скажімо, відділи установ соціального захисту та відповідні документи, що регламентують їх діяльність).

Аналізу підлягає, як правило, не вся інформація, що міститься у джерелах, які потрапили до вибірки. Якщо дослідник вивчає особливості службової кар’єри працівників конкретної установи, він не аналізуватиме ту інформацію наказів, розпоряджень, записів у трудових книжках, особових листках з обліку кадрів, що не відображує саме цей процес.

Для визначення обсягу вибірки треба з’ясувати, яка кількість документів здатна репрезентувати вивчаєму сукупність джерел. Так, якщо нам цікава динаміка показників ефективності праці фахівців соціальних служб за декілька останніх років, немає необхідності звертатися до проміжних щоквартальних звітів; доцільнішим буде використання інформації річних звітів як більш узагальненої. При вивченні засобів масової інформації достатньо проаналізувати 12-16 номерів газети чи теле-, радіо днів. Зазвичай вибірка повідомлень засобів масової інформації обмежується 200-600 текстами [].

Визначення сукупності документів, зміст яких вивчатиметься, завжди залежить не тільки від мети та завдань дослідження, але й від їх наявності у розпорядженні дослідника та необхідного рівня точності результатів. Якщо підвищення точності аналізу може бути досягнуто залученням додаткових документальних джерел, то у більшості випадків досліднику слід скористатися цією можливістю. Наприклад, об’єктивні відомості про ефективність праці фахівців соціальних служб, що відображені у квартальних та річних звітах, можна доповнити суб’єктивними оцінками працівників ефективності своєї роботи.



Види аналізу документів

Всі різновиди методу аналізу документів, які застосовуватися у соціальних дослідженнях, можуть бути умовно поділені на дві основні групи – неформалізований (традиційний, якісний, змістовий) аналіз та формалізований (якісно-кількісний), чи контент-аналіз.



Традиційний (змістовий) аналіз документів спрямований на вивчення сутності, логіки документального матеріалу, пізнання його основних ідей з врахуванням контексту, в рамках якого створювався документ та отримали розвиток зафіксовані в ньому факти, події, явища. Контекст створення документу (соціальний, історичний, ідеологічний) має важливе значення не тільки тому, що дозволяє збагнути найбільш суттєві його особливості, але й як чинник, що визначає достовірність документальної інформації. Так, наприклад матеріали радянської державної статистики 1930-х років не завжди відображали реальну картину, зокрема, щодо чисельності населення, яка значно зменшилася в зв’язку з голодомором, масовими репресіями, його структури (зокрема, поділу за етнічною, конфесійною та ін. ознаками).

Осягнення контексту розгортання відображених у документах фактів дозволяє більш повно з’ясувати наміри автора, відтворити природну канву подій, що розглядаються. Поринання дослідника у цей контекст надає можливість “наблизитися” до безпосередніх учасників подій, сприймати їх як активних агентів соціальних процесів, зрозуміти їх інтереси, мотиви, думки, очікування.

Вперше масштабне соціальне дослідження, що спиралося на неформалізований аналіз документів як провідний метод отримання інформації, було здійснене У.Томасом та Ф.Знанецьким. Вони на прикладі польських селян, які емігрували до Америки, відслідковували, яким чином відбувається зміна життєвої стратегії, ідентичності індивіда при його включенні у якісно новий соціокультурний, економічний, політичний контекст. Для одержання необхідної інформації вчені застосовували такі документи, як автобіографії, листи селян, емігрантську пресу, матеріали судових засідань, документи благодійних товариств.

Крім з’ясування контексту створення документа під час змістового аналізу встановлюється, ким є його автор, з якою метою створювався документ, чи є він надійним джерелом інформації і чи є остання достатньо достовірною та точною. Означені процедури є складовими першого етапу змістового аналізу документів – так званого зовнішнього аналізу. Другий етап – внутрішній аналіз – спрямований “на виявлення соціальних факторів, що обумовили появу документу; з’ясування закономірних зв’язків та залежностей між змінами в свідомості та поведінці людей та фактами, що відображені в документі; встановлення ступеню соціальної ефективності вивчаємого документа...” []. Він дозволяє виявити розбіжності між фактичним i літературним змістом, встановити рівень компетентності автора, систематизувати відомості, які містяться у документах.

Важливою передумовою об’єктивності аналізу є розмежування опису подій та фактів, з одного боку, та їх оцінки – з іншого. Процедура якісного аналізу документів не передбачає властиву кількісним методам перевірку надійності одержаних даних, є більш м’якою, гнучкою. В будь-якому випадку “гарантією адекватності якісного аналізу документів слугує ... висока професійна компетентність дослідника, який здатен давати собі раду в тому, що на інтерпретації символічних утворень – текстів, неминуче відбивається його власна світоглядна позиція і ситуативні установки в соціальній, культурній та науковій сферах” []. Неабиякого значення під час змістового аналізу документів набуває інтуїція дослідника, багатство його професійного і соціального досвіду та творчий підхід до розв’язання дослідницьких завдань.

Традиційною сферою застосування цієї методики у дослідженнях з соціальної проблематики є аналіз матеріалів фокусованих інтерв’ю, текстів біографій, мемуарів, “життєвих історій” респондентів. Останнім часом зростання популярності “якісних методик” сприяє підвищенню інтересу з доку дослідників саме до цього різновиду аналіза документів. Основний недолік методу, пов’язаний із ризиком спотворення інформації внаслідок суб’єктивізму дослідника, певним чином можна компенсувати шляхом сполучення якісного та кількісного підходу щодо аналізу змісту документа.


Надання переваги контент-аналізу пов’язується, по-перше, з достатньою кількістю наявних документальних джерел; по-друге, з доступністю для вимірювання відображених у них явищ; по-третє, з необхідністю аналізу відповідей на відкриті питання анкети. Даний метод застосовується, коли дослідник потребує саме кількісних даних, точної та конкретної інформації щодо досліджуваної проблеми.
Після того, як розроблена програма дослідження та відібрані документи для аналізу, необхідно виділити смислові одиниці, категорії аналізу, одиниці обліку.

Смисловими одиницями можуть бути:



  1. Окремі слова та словосполучення, наукові терміни (наприклад, молодь, девіантна поведінка, зайнятість, сімейні цінності, вулична соціальна робота …); імена людей, географічні назви, найменування установ та організацій; події, факти, явища соціального життя та ін.

  2. Тематика тексту, повідомлення (їх окремої частини).



Категорії аналізу є значимими рубриками, згідно з якими кваліфікується зміст документу. В якості категорій аналізу часто використовують знак інформації (+, - , 0), сферу, до якої вона відноситься, ступінь конкретності, конструктивності та ін.

Одиниці обліку належать до засобів квантифікації змісту документу.

Облік значимих елементів змісту тесту може розгортатися відповідно до однієї з двох можливих стратегій. Перша, як правило, застосовується в разі, якщо смисловими одиницями є окремі поняття: в цьому випадку доцільно саме на них й спрямовувати процедуру підрахунку. Ця стратегія базується на встановленні частоти появи характеристик змісту документу. Крім абсолютної частоти появи смислової одиниці може підраховуватися й питома вага – відношення частоти її появи в тексті до частоти появи інших одиниць, або до загальної площі документу (тривалості повідомлення).


Пві = Чi / Ч , де Пві – питома вага і-ї одиниці

Чi – частота появи i-ї одиниці в тексті (текстах)

Ч - сумарна частота появи інших одиниць

або: Пві = Чі/ S


Також за допомогою відповідних розрахунків можна визначити співвідношення смислових одиниць, що мають позитивне та негативне оцінне навантаження.

Якщо аналізу підлягає тематика повідомлень, зазвичай використовується система підрахунку «час-простір», коли вимірюється обсяг повідомлення, його окремої частини – кількість знаків, рядків, абзаців, колонок, сторінок, квадратних сантиметрів площі у текстах (часто враховується й обсяг заголовків) або тривалість (для відео- та радіоповідомлень).

Процедура розробки інструментарію контент-аналіза включає складання класифікатору і бланку К.А. Класифікатор відповідно до виділених аналітичних одиниць (смислових одиниць і одиниць обліку, категорій аналізу) дозволяє охарактеризувати зміст відібраних для аналізу повідомлень (див. табл.5).
Таблиця 5
Зразок класифікатору контент-аналізу змісту соціальної реклами


Категорії аналізу

Вид реклами

Розв’язувана проблема

Емоції, до яких апелює повідомлення

К-сть рекламних повідомлень

Субкатегорії

  1. Телереклама

  2. Радіореклама

  3. ….

1.Сімейне насильство

2. Сирітство

3. Безробіття

4. ВІЛ /СНІД

5. …


  1. Страх, небезпека

  2. Жах

  3. Радість

  4. Співчуття



Якщо класифікатор містить критерії аналізу повідомлень, за якими вони поділяються на групи, то кількісні характеристики повідомлень, виражені в відповідних величинах (кількість знаків, рядків, абзаців, колонок, сантиметрів квадратних), заносяться у бланк контент-аналізу (див. табл.6).



Таблиця 6

Зразок бланку контент-аналізу публікацій за заданою тематикою

в періодичному виданні




Категорії аналізу

Рік появи,

№ джерела, №документа



Жанр

Спрямованість

Знак інформації



Обсяг (к-сть сторінок)

2013, № 1; 1

2

2

3



5

2013, № 1; 2

3

3

4



9

2013, № 2; 1

1

1

2



8,5













Всього за рік















Застосування кількісних процедур при реалізації контент-аналізу дозволяє в певному ступені уникнути зміщень в сприйнятті та інтерпретації змісту документів. Для підвищення надійності інформації, яка отримується за допомогою методу, можна застосувати декілька прийомів:

1. Метод «снігової грудки» як засіб забезпечення максимальної наповнюваності поля смислових одиниць: смислові одиниці виділяються з текстів, доки досліднику не зустрінеться жодної нової смислової одиниці.

2. Оцінка змісту смислових одиниць експертами.

3. Співвіднесення даних контент-аналітичного дослідження з аналогічною інформацією, отриманою за допомогою інших методів (опитування, спостереження і т.д.).

4. Кодування тексту різними кодувальниками за ідентичними інструкціями, або застосування різних стратегій обліку одних й тих самих смислових одиниць.



За умов дотримання всіх методичних та процедурних вимог, метод контент-аналізу забезпечує досить високий ступень надійності наукової інформації. На користь значущості методу контент-аналіза у дослідженнях проблем молоді говорить той факт, що його нерідко застосовують як самостійний засіб отримання соціально значущої інформації, та досить часто - як додатковий з метою уточнення або підтвердження результатів опитування чи спостереження. До того ж, вивчення документів активно застосовується для збирання попередньої інформації щодо досліджуваного об’єкту. Основний недолік формалізованого методу, пов’язаний з трудомісткістю процедур i техніки проведення, певною мірою компенсується за умови застосування спеціальних комп’ютерних програм опрацювання документів.





Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Метод аналізу документів iconЗастосування похідної до дослідження функцій та побудови графіків
Методи навчання: наочний,словесний, практичний, метод систематизації, пояснювально-ілюстрований, частково-пошуковий, метод самостійної...
Метод аналізу документів iconУрок №1 Символи долі Антуана де Сент-Екзюпері (Життєвий І творчий шлях письменника) Мета уроку
Методи І прийоми: «Щоденник подвійних нотаток»; метод Цицерона; метод узгодження фантазії та уяви з умінням чітко висловлювати власні...
Метод аналізу документів iconДержавний стандарт україни метод термічного аналізу матеріалів Терміни та визначення
Терміни, регламентовані в цьому стандарті, придатні для використання в усіх видах нормативної документації, у довідковій
Метод аналізу документів iconРозділ Символ як засіб презентації змісту несвідомого 1 Символічні представлення психіки та їх значення
Розділ Метод комплексу психомалюнків як метод активного соціально-психологічного навчання (Аспн)
Метод аналізу документів iconВидача документів з архіву нотаріуса та довідок про вчинені нотаріальні дії
У цій статті ми розглянемо такі питання, як видача документів з архіву нотаріуса, та, зокрема, копій документів, а також довідок...
Метод аналізу документів iconФормування документів у справи
Формування документів у справи Правил роботи архівних підрозділів
Метод аналізу документів iconУрок -презентація тема: М. М. Коцюбинський. Життєвий І творчий шлях. Повість «Дорогою ціною» Мета: ознайомити
Методи І прийоми: метод проектів, дослідницький, проблемно-пошуковий; еврестична бесіда, презентація, міні-дискусія; робота в групах;...
Метод аналізу документів iconПлан-конспект відкритого заняття з предмету «малювання І ліплення» на тему: живопис пейзажу
Методи та технології навчання: бесіда, інструктаж, демонстрація, практична робота; метод емоційного впливу музики; Мистецький мікрофон,...
Метод аналізу документів iconПрограма державного іспиту з історії для студентів окр 02030201 «магістр історії»
Сучасні методи оптимізації навчання історії в вищій школі: метод проблемного викладу, презентації, дискусії, міні-дослідження, ділові...
Метод аналізу документів icon«Поет, який мріяв про небо. Донеччина у творчості М. Петренка»
Методи І прийоми роботи : робота в групах, складання клоуз-тесту, демонстрація проекту, метод «Мікрофон», метод «Незакінчене речення»,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка