Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року



Сторінка1/4
Дата конвертації09.09.2017
Розмір0,85 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

Методичні рекомендації

щодо навчання й вивчення української мови і літератури

в 2013 – 2014 навчальному році

Загальна інформація
І. Структура 2013 – 2014 навчального року
Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2013/2014 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – Днем знань – і закінчується не пізніше 1 липня. Згідно з розпорядження Луганської обласної державної адміністрації від 28 грудня 2012 р. № 1978 «Про затвердження плану заходів із підготовки та відзначення 75-річчя утворення Луганської області» у загальноосвітніх навчальних закладах 1 вересня 2013 року рекомендовано провести єдиний Перший урок «Луганщині – 75».
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 2 вересня по 27 грудня (для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем, – по 28 грудня );

ІІ семестр - з 13 січня по 30 травня (для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем, – по 31 травня );
Закінчується навчальний рік проведенням:

  • навчальних екскурсій та практики:

  • у 5 – 8 класах – з 2 червня по 13 червня;

  • у 10 класі – з 2 червня по 13 червня.

  • державної підсумкової атестації випускників:

  • основної школи – 2 – 16 червня;

  • старшої школи – 23 – 29 травня.

Вручення документів про освіту рекомендовано провести:

  • для випускників 9-х класів – 18 – 19 червня;

  • для випускників 11-х класів – 31травня – 1 червня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули(орієнтовно):

  • осінні з 28 жовтня по 3 листопада;

  • зимові з 30 грудня по 12 січня;

  • весняні з 24 по 30 березня.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням із відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватися структура навчального року й графік учнівських канікул; навчальну практику й навчальні екскурсії за рішенням закладу можна провести в інші терміни або впродовж навчального року.

2013 – 2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів. Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін.


Організація навчання здійснюватиметься за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства від 03.04.2012 № 409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня» (зі змінами).
ІІ. Навчальні плани на 2013 – 2014 навчальний рік

Відповідно до листа МОН України від 20.05.2013 року № 1/9-349 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013 – 2014 навчального року» робочі навчальні плани на 2013 – 2014 навчальний рік складаються:



  • для 5-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551;

  • для 6-х – 9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

  • для 10-х – 11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834.


Для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів:

  • 5 клас – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551 (додаток 8);

  • 6 – 9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

  • 10 – 11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834;


Для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов:

  • 5 клас – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551;

  • 6 – 9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182;

  • 10 – 11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (додаток 19);


Для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу:

  • 3 – 9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291, з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 № 682);

  • 10 – 11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (додатки 21 та 22);


Для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616;
Для білінгвальних класів:

  • 5 клас – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551;

  • 6 – 9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626;

  • 10 – 11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 20);


Для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку:

  • ІІ ступінь (5-10) класи – за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 26.08.2008 р. № 778 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 № 852);

  • 11 – 12 класи – за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 02.11.2004 р. № 842, з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 22.08.2005 р. № 489.



Для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл:

  • 6 – 9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21);

  • 10 – 11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 (додатки 24, 25).


Для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов:

  • 6 – 9 класи можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321. За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини);

  • для 10 – 11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 15).


УВАГА!

Відповідно до наказу МОНмолодьспорт № 409 від 03.04.2012 року «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня» Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня вводяться в дію поетапно:



  • у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року;

  • у 6-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/2015 навчального року;

  • у 7-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/2016 навчального року;

  • у 8-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2016/2017 навчального року;

  • у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2017/2018 навчального року.

Освітня галузь "Мови і літератури" у Типових навчальних планах може реалізуватися через навчальні предмети "Українська мова", "Іноземна мова", "Російська, інша мова національної меншини", "Українська література", "Світова література" та інтегрований курс "Література".

З 5-го класу запроваджується обов’язкове вивчення другої іноземної мови. Нею може бути будь-яка іноземна мова або російська чи інша мова національних меншин.

Навчальна програма – це документ, який визначає змістове наповнення навчального предмета, а кількість годин на його вивчення визначається саме навчальними планами.

Розподіл годин у програмах орієнтовний, таким чином, учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми.



ІІІ. Методичні поради щодо організації навчального процесу в 5 класі
2013 – 2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів, адже саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін.


  1. Період адаптації до навчання в 5 класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10 – 11-річного віку, а саме: збільшенням обсягу й змісту освіти; розширенням кола вчителів і розмаїтістю стилів їхнього викладання предметів; заміною класного керівника; упровадженням кабінетної системи навчання тощо.

Отже, у період адаптації важливо забезпечити підліткам спокійну, дружню «атмосферу успішності», організувати зручний режим навчання й відпочинку (згідно з рекомендаціями МОН щодо цього питання, навчання п’ятикласників у другу зміну є неприпустимим); створити систему чітких вимог до учнів цього віку в умовах оновлення освіти.

  1. Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана з мікрокліматом в учнівському колективі.

Таким чином, дуже важливо, щоб учителі-предметники створювали демократичну, не авторитарну атмосферу навчання, ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку й власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи.

  1. Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями: їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки й віку учнів, а в перші два місяці навчання домашні завдання слід максимально скоротити.

  2. Протягом вересня-жовтня рекомендуємо вчителям давати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів без оцінок. Надалі при виставленні результатів навчальної діяльності учнів учителю варто пам’ятати, що оцінки не мають бути формальними, а мають відображати реальний стан рівня досягнень кожного учня з урахуванням його особистих якостей. Доцільно використовувати систему заохочень (фотографії кращих учнів, грамоти, подяки батькам (усні й письмові), позитивні записи в щоденнику і под.).

  3. Учителям слід ретельно продумати структуру уроку, дібрати найбільш оптимальний для сприйняття навчального матеріалу темп уроку.

  4. З метою забезпечення наступності навчання й вибору необхідних форм і методів взаємодії учителям, які працюють у 5-х класах, варто познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.

  5. Збереження й зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральне й громадянське виховання – ці складові постійно мають бути в центрі уваги кожного вчителя, незалежно від того, який навчальний предмет він викладає.

Спеціальна інформація

І. УКРАЇНСЬКА МОВА

В умовах відродження гуманітарної освіти в Україні, відтворення та зміцнення інтелектуального потенціалу нації чільне місце належить вивченню української мови (як рідної і як державної (другої)). Навчання рідної мови на сучасному етапі розвитку національної школи спрямоване насамперед на формування національно свідомої особистості, яка є носієм мови, володіє лінгвістичними знаннями й необхідним рівнем умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності. Маючи статус державної мови, вона є засобом міжособистісного й міжнаціонального спілкування , єднання громадян України в суспільно-історичну спільноту – український народ.

Навчальний предмет «Українська мова» посідає особливе місце серед шкільних предметів, оскільки є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, а значить, потребує більш рішучого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної). Саме ці лінії формують мовну особистість, сприяють розвиткові національної самосвідомості, патріотичному, морально-етичному та естетичному вихованню учнів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у2013/2014навчальномуроці вивчення української мови в5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом МОН України № 664 від 06.06.2012 р.(детальна інформація – на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua).

Пріоритетним завданням для укладачів нової програми стала підготовка школярів до активної життєдіяльності в умовах сьогодення, що потребує переосмислення усталеної організації процесу навчання української мови відповідно до запитів суспільства, напрямів розвитку мовної освіти й Загальноєвропейських рекомендацій з питань стратегій і тактик формування мовної особистості.

Визначальною ознакою вивчення української мови за новою навчальною програмою є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички, досвід, ціннісні орієнтації для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Адже володіння українською мовою, уміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації є тими характеристиками особистості, які здебільшого визначають досягнення людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу.



Суть сучасної мовної освіти визначає діяльнісне навчання: здібності особистості розвиваються в діяльності, результатом якої стає особистісний розвиток учня. Тому в новій навчальній програмі з української мови діяльнісний зміст освіти відбивається з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і на навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати.

Вимоги до освітніх результатів у програмі сформульовані в термінах предметної компетентності, які відбивають пізнавальну діяльність учнів на різних рівнях, а саме:

  • початковий рівень; розпізнавання – учень називає, наводить приклади, описує тощо ;

  • середній рівень; розуміння – учень розрізняє, ілюструє, називає правила, визначення тощо

  • достатній рівень; уміння й навички – учень пояснює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки тощо

  • високий рівень; перенесення знань – учень обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження, оцінює тощо

Зміст мовленнєвої змістової лінії за новою навчальною програмою для 5 класу викладається за принципом структурної систематичності, що передбачає поступове ускладнення й поглиблення мовленнєвознавчих понять і формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіативних, читацьких, текстотворчих – усних і письмових).

Зміст мовної змістової лінії подається за лінійним принципом, що доповнюється реалізацією системи міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, які зумовлюють систематичне й різнобічне збагачення словникового запасу й граматичної будови мовлення учнів лексико-фразеологічними, граматичними, стилістичними засобами, удосконалення мовних і мовленнєвих умінь і навичок, умінь користуватися різними лінгвістичними словниками.



Мовленнєва й мовна змістові лінії є основними, які визначають безпосередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня мовленнєвої й мовної компетентностей учнів, кількістю годин, що виділяються на їх засвоєння, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основноїосвітньої мети навчання української мови в основній школі.
ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ

навчального матеріалу і вимог до рівня навчальних досягнень учнів



у 5 класі
Мовленнєва змістова лінія

Розділ «Поняття про текст» знято у мовній змістовій лінії, тому в мовленнєвій лінії розширено відомості про мовлення поняттям про текст, змістову й композиційну єдність, структуру тексту, ключові слова й відповідно внесено зміни щодо вимог до рівня мовленнєвої компетентності, уточнено види робіт.

З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності учнів у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, успішне оволодіння ними передбачає регулярне використання спеціально підготовлених, цілеспрямованих завдань із розвитку вмінь слухати, читати й розуміти, аналізувати й оцінювати усне й письмове висловлювання (його зміст, особливості побудови, мовне оформлення тощо), добір із сприйнятої інформації тих її елементів, які необхідні для розв’язання комунікативних завдань.

У новій програмі в кожному класі на формування життєво необхідної мовленнєвої компетентності у процесі сприймання усних і письмових текстів виділяються окремі години (зокрема в 5 класі на аудіювання й читання мовчки – по 2 години на рік).



Мовна змістова лінія

  1. Уточнено й змінено вступні уроки.

  2. Збільшено кількість годин на повторення вивченого в початкових класах, оскільки розділ про текст знято(тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин (9), а в знаменнику нову – (10)) і в кінці року (3/6).

  3. Збільшено кількість годин на вивчення відомостей із синтаксису й пунктуації (20/23), зокрема на другорядні члени (3/5), речення з однорідними членами (7/8).

  4. Збільшено кількість годин на вивчення розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія» (23/27).

  5. Із розділу «Лексикологія» знято в 5-му класі матеріал про фразеологію й перенесено в 6–й клас, оскільки п’ятикласники у зв’язку з їхніми віковими особливостями важко опановують це мовне явище.

  6. Відбулися деякі зміни у змісті розділу «Будова слова. Орфографія».

За новою програмою з української мови кількість годин розподілено таким чином: (зауважимо, що кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6 і 7 класами):





5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

3,5

(122 год, 10 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)




3,5

(122 год,

6 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)


2,5

(88 год,

3 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)


2

(70 год, 4 год.– резерв годин для використання на розсуд учителя)



2

(70 год, 4 год. – резерв для використання на розсуд учителя)



Відповідно до визначеної кількості годин у 5 класі (122 год. на рік; 3,5 год. на тиждень) кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Фронтальні види контрольних робіт:



Форми контролю

5

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

4


4

Письмо:

переказ

1

1


твір



1

Правопис:

диктант**



1

1

Аудіювання*



1

Читання мовчки*

1


*Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.



** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

Вивчення української мови у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:



  • Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

  • Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

  • Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.

Усі представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української мови для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.


Концептуальними положеннями підручника Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т. є доступне, пристосоване до загального сприймання учнями відповідного віку формулювання правил; оперування цікавим щодо змісту,різноманітним за стилями текстовим матеріалом, який привертає увагу до інформаційної глибини, інтелектуальних та естетично-емоційних можливостей української мови; використання різноманітних цікавих рубрик як основи творення сучасного тексту підручників, у якому стислість і лаконічність поєднуються із простим викладом навчального матеріалу, що забезпечує легкість його сприймання й засвоєння учнями.

У підручнику застосовано принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із цілеспрямованим уживанням мовних структур, обов’язкових для засвоєння. Такий підхід забезпечує вивчення не окремих мовних форм, а їх застосування в конкретних інформативних висловлюваннях, художніх текстах, що мають не лише мовно-освітнє, а й загальнокультурне значення.

Підручник пропонує різнорівневі завдання. Вправи дібрано відповідно до завдань репродуктивного, пошукового, проблемного, практичного засвоєння знань. Різні завдання передбачають урізноманітнення навчання через використання інформації, поданої в різних рубриках. Це, зокрема, рубрики «Вчимося культури мови», «Це цікаво», «Із бабусиної скрині», «І пензлем, і словом».

Завдання й запитання різного рівня складності, запропоновані в підручнику, сприятимуть становленню й розвитку таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, уміння працювати з інформацією, активно спілкуватися.


В основу концепції підручника Глазової О.П. покладено формування мовної особистості учня в контексті розвитку навичок XXI століття: спроможність сприймати інформацію не механічно, а особистісно, самостійно інтерпретувати й оцінювати її залежно від власної картини світу, рівня культурного розвитку, віку та статі; сформованість належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків.

З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань (вчимося спілкуватися; здобуваємо й опрацьовуємо нову інформацію; вчимося працювати разом (у парах і групах); вчимося бачити і розуміти красу, розвиваємо фантазію та уяву), які учень самостійно вибирає з кількох запропонованих варіантів. Для обдарованих школярів передбачено рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає змогу втілити особистісно-розвивальну парадигму освіти.

Для творчих робіт усіх жанрів запропоновано сучасні теми, серед яких переважають теми дискусійного характеру, що привчає школярів як до формування й грамотного висловлення власної позиції, так і до толерантного ставлення до думок опонентів.

Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й допомагає учням позитивно емоційно налаштуватися на роботу.

Навчальний матеріал підручника авторів Заболотного О.В., Заболотного В.В. спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.

У побудові параграфів простежується чітка послідовність етапів роботи. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації.

Реалізації принципу особистої зорієнтованості навчання сприяють такі форми роботи, як дослідження, робота в групах, самооцінювання. Значна увага приділяється завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння. Інтерактивні завдання, а також тематичні рубрики “Культура мовлення”, “Моя сторінка” (цікаве мовознавство), “Для вас, допитливі” збагачують й урізноманітнюють зміст підручника, що стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність.

Пропонуються завдання, які спонукають учнів висловлюватися на теми, пов’язані із життєвим досвідом, а також завдання, виконання яких передбачає розв’язання реальних життєвих ситуацій. Окремі вправи надають п’ятикласникам можливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання, мовних одиниць, теми висловлювання залежно від своїх здібностей та уподобань.

Підручник цього авторського колективу забезпечує учителеві простір для реалізації власних підходів задля вирішення навчальних завдань, а також створює належні умови для самовираження, саморозвитку і самопізнання учнів.

Вивчення української мови в 6 – 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством (лист № 1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів /Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

Вивчення української мови як профільного предмета у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів й визначення ступеня її представленості як окремого навчального предмета в профілях різних спеціалізацій урегульовано за рахунок наявності програм різних рівнів (стандарту, академічного, профільного). Ці програми затверджені наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021:



  • Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011.

  • Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног. – К.: Грамота, 2011.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є суб’єкт–суб’єктна творча взаємодія учителя та учнів.

Важливою ознакою сучасного уроку як в основній, так і в старшій школі є використання здоров’язберігаючих технологій. Дбаючи про здоров’я учнів, необхідно урізноманітнювати форми організації навчального процесу, щоб учні мали можливість більше рухатися, а не перебувати в статичному положенні.

Згідно з наказом від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української мови:


  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша; за редакцією С.О. Карамана. – К.: Грамота, 2009. – 100 с.

У цій програмі взято до уваги виразні інтегративні функції української мови як навчального предмета; здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів; сприяння формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності в різноманітних сферах життя суспільства; сучасні інноваційні форми, методи й технології навчання української мови; практичну спрямованість навчання.

Поглиблене вивчення української мови у 8-9 класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими Міністерством:

  • Тихоша В.І., Караман С.О., Мартос С.А. Українська мова. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

  • Тихоша В.І., Караман С.О., Мартос С.А. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмами:

- У 5 класі: Українська мова. Українська література. 5-9 класи. Навчальні програми для учнів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою / Укладачі: Г.Т. Шелехова, М.І. Пентилюк, В.І. Новосьолова, Т.Д. Гнаткович, К.В.Таранік-Ткачук, Н.Б.Коржова. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.



  • У 6-9 класах: Українська мова. 5-12 класи.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів /Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.

  • У 10-11 класах: Українськамова. 10–11 класи. Програма для профільногонавчанняучнівзагальноосвітніхнавчальнихзакладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивнийнапрями, суспільно-гуманітарнийнапрям (економічнийпрофіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.

  • У 10-12 класах: Українськамова. 10–12 класи. Програма для профільногонавчанняучнівзагальноосвітніхнавчальнихзакладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивнийнапрями, суспільно-гуманітарнийнапрям (економічнийпрофіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2009. – 60 с.

У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором і факультативів.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено в збірнику:

Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

Курси за вибором і факультативи у старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня: поглиблене й розширене вивчення профільних предметів, формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтацію на усвідомлений і відповідальний вибір майбутньої професії. Водночас вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Організаційні аспекти щодо використання програм курсів за вибором і факультативів зазначено в інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012-2013 навчальному році (лист Міністерства від 01.06.2012 року № 1/9-426).

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення й надруковані разом з розробками занять в одному навчальному посібнику, наприклад:



Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10–11 кл. – К.: Грамота, 2008. – 256 с.

Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 176 с.

Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 136 с.

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.

Для ефективного використання в навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови:

Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2013. − К.: Грамота, 2013.

Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2013. − К.: Грамота, 2013.

Авраменко О.М., Дідух Т.І., Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлення: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2013.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 02.08.2012 р. № 882 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчально-методичну літературу, що має відповідний гриф Міністерства, схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена до використання в ЗНЗ, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням українською мовою, й друкується на початку навчального року в «Інформаційному збірнику».

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до мовної освіти: робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

При цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання й розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння, правописні (орфографічні і пунктуаційні) уміння учнів.



І. Аудіювання (слухання — розуміння)

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність учнясприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:

а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого тексту;

б) давати оцінку прослуханому.

Для здобуття достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання й розташовуватися в порядку наростання їх складності.

У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:



Клас


Обсяг текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

400-500 слів

300-400 слів

6-й

500-600

400-500

7-й

600-700

500-600

8-й

700-800

600-700

9-й

800-900

700-800

10-й

900-1000

800-900

11-й

1000-1100

900-1000

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення)

Діалогічне мовлення

Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;

- самостійно досягати комунікативної мети;

- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

- дотримуватися теми спілкування;

- додержуватися правил спілкування;

- дотримуватися норм літературної мови;

- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання.

Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.

Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії чинної програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності учнів кожного класу.

Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

Вимоги до оцінювання


Рівень

Характеристика складених учнями діалогів

Бали

Початковий

Учні беруть участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково.

1-3

Середній

Учні успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.

4-6

Достатній

Учні самостійно складають діалог із проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо.

7-9

Високий

Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до проблеми, яка обговорюється, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.


10-12
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється їхня здатність:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

- розкривати тему висловлювання;

- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

- викладати матеріал логічно, послідовно;

- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання із дотриманням норм літературної мови;

- додержуватися єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

- створювати оригінальний текст певного стилю;

- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.



Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.

Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:


Клас

Кількість слів

5-й

100-150

6-й

150-200

7-й

200-250

8-й

250-300

9-й

300-350

10-й

350-400

11-й

400-450

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути в 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:


Клас

Кількість сторінок

5-й

0,3-0,5

6-й

7-й

0,5-0,75

8-й

9-й

0,75-1,0


10-й

11-й

1,0-1,5


Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного й проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:


Клас

Кількість сторінок

5-й

0,5-1,0

6-й

1,0-1,5

7-й

1,5-2,0

8-й

2,0-2,5

9-й

2,5-3,0

10-й

3,0-3,5

11-й

3,5-4,0
У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя й не підраховуючи помилок,  зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність:

1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації;

2) лексичних, граматичних і стилістичних.

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

При виведенні єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення та їхня сума ділиться на два. При цьому, якщо частка не є цілим числом, то враховується динаміка навчальних досягнень учнів (на користь учня).

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення



Рівень

Бали

Критерії оцінювання змісту висловлювання

Грамотність

Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і

стилістичних

помилок


I. Початковий



1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи.

15-16

і більше


9-10


2

Побудований учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.

13-14

3

Висловлювання не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової й стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення.

11-12

II. Середній


4

Висловлювання учня (учениці) за обсягом становить дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим,ґрунтовнішим і більш послідовним; чіткіше мають розрізнюватися основна й другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.

9-10

7-8


5

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.

7-8

6

За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення.

5-6

III. Достатній


7

Учень (учениця) самостійно створює зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення.

4

5-6


8

Учень ( учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.

3

9

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її аргументувати потребує вдосконалення.

1+1

(негруба)


IV. Високий





10

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.

1

3




11

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу); дотримується комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.



1 (негруба)

2




12

Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує здобуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.





1


III. Читання




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconМетодичні рекомендації до проведення першого уроку у 2013-2014 навчальному році
Кіровоградської області районний методичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Кіровоградської райдержадміністрації рекомендує...
Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconМетодичні рекомендації щодо особливостей вивчення української мови й літератури у 2014-2015 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах

Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconМетодичні рекомендації до організації та проведення Першого уроку у 2013-2014 навчальному році Чернігів 2013
Тарас Шевченко – совість України, її душа І оберіг (до 200-річчя від дня народження) : методичні рекомендації до організації та проведення...
Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconІ. Рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу олімпіади
Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2013/2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconМетодичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
Синтез мистецтв на уроках світової літератури як засіб формування особистості учнів
Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі у 2013-2014 навчальному році черкаси 2013

Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconМетодичні рекомендації щодо проведення у навчальних закладах міста Донецька першого уроку в 2013 2014 навчальному році На виконання Указу Президента України

Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2014/2015 навчальному році
Кротова І. В., методист Центру методичної та аналітичної роботи квнз «Харківська академія неперервної освіти»
Методичні рекомендації щодо навчання й вивчення української мови І літератури в 2013 2014 навчальному році Загальна інформація І. Структура 2013 2014 навчального року iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Освіта, 2013
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2016/2017 навчальному році


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка