Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання



Сторінка1/6
Дата конвертації05.10.2017
Розмір1,37 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6

Методичні рекомендації з виховної роботи / Укладач: В. Уруський

Методичні рекомендації з питань виховної роботи

Мета і завдання процесу виховання

Метою виховного процесу в школі є виховання і розвиток вільної, духовно багатої, життєлюбної, талановитої особистості, що володіє знаннями про природу, людину і суспільство, готова до творчої діяльності і дотримується принципів моральної поведінки.

Головні завдання виховного процесу:

  1. Навчити учнів мислити та розвивати їхні розумові здібності.

  2. Формувати пізнавальні інтереси школярів.

  3. Виявляти й розвивати творчі здібності та задатки учнівської молоді.

  4. Забезпечувати моральні стосунки в учнівському колективі.

  5. Навчати учнів любити людей та життя.

  6. Прилучати до духовних національних і загальнолюдських цінностей.

  7. Формувати моральне ставлення до людини, праці, природи, батьківщини.

  8. Формувати та розвивати риси характеру кожного учня на основі принципу природо відповідності за програмою духовного і морального вдосконалення.

  9. Розвивати комунікативні здібності учнів.

Напрями виховання:

  1. Забезпечення розвитку й самовдосконалення.

  2. Формування духовності.

  3. Соціальна орієнтація.

  4. Виховання самостійності.

  5. Забезпечення самореалізації в різних сферах життєдіяльності.

Планування виховної роботи
за пріоритетними напрямами виховання


Вересень:

Місячник патріотичного виховання „Я − житель...”

Формування патріотичних почуттів передбачає вироблення в учнів високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання держави та до її захисту, виховання школярів як громадян-патріотів, забезпечення усвідомлення ними громадянського обов’язку тощо.




Традиційні заходи:

  • свято Першого дзвоника;

  • День міста (села);

  • акція „... − місто (село) мого дитинства”;

  • свято шкільної вулиці;

  • акція милосердя;

  • операції „Затишок”, „Саджанець.

Жовтень:

Місячник „Я − учень своєї школи”.

Головні завдання заходів, що проводяться в рамках місячника, спрямовані на розвиток пізнавальної активності учнів, формування в них усвідомлення суспільної значущості наукових знань, потреби в ґрунтовному й творчому опануванні знаннями; розвиток індивідуальних здібностей і талантів; забезпечення умов для самореалізації школярів.




Традиційні заходи:

  • День учителя;

  • День самоврядування;

  • „Осінній бал”;

  • конкурси „Кращий знавець географії”, „Кращий знавець біології”, „Кращий знавець хімії” тощо.

Листопад:

Місячник „Я − творча особистість”.

Заходи в рамках місячника спрямовані на забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості. Цілісний процес виховання передбачає підвищення рівня художньо-естетичної освіченості та виховання учнів, формування в молоді естетичних поглядів та смаків на основи народної естетики та найкращих надбань цивілізації; вироблення в учнів уміння власноруч примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати й створювати прекрасне у повсякденному житті.




Традиційні заходи:

  • шоу-фестиваль „Таланти твої, школо!”;

  • тиждень мови і писемності;

  • відкриття засідання учнівського Парламенту.

Грудень:

Місячник „Я − людина, і цим все сказано!”

Моральне виховання спрямоване на розвиток в учнів моральних почуттів, переконань і формування в них потреби поводитися згідно з моральними нормами, що діють у суспільстві; забезпечення опанування ними духовної культури людства, нації, найближчого соціального оточення, наслідування найкращих моральних зразків, вироблених родиною, українським народом; виховання поваги до загальнолюдських моральних цінностей.




Традиційні заходи:

  • конкурс „Українська майстерня”;

  • новорічні свята;

  • родинне свято „А нумо, сім’ї!”

Січень:

Місячник громадянського виховання.

Заходи місячника спрямовані на реалізацію завдань громадянської освіти та виховання, визначених Концепцією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності.

Лютий:

Місячник „Я − патріот і господар землі”.

Головне завдання заходів − виховання в учнів громадянської відповідальності за рідну землю, природні багатства країни; забезпечення розуміння ними загальнолюдської і народної моралі щодо оточуючого природного та соціального середовища; виховання в школярів патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості.




Традиційні заходи:

  • свято „Собори наших душ”;

  • конкурс „Український лицар”;

  • конкурс „Шоу джентльменів”;

  • День закоханих;

  • Сократівські бесіди.

Березень:

Місячник правового виховання „Я − громадянин України”

Формування правової культури передбачає прищеплення учнями поваги до прав і свобод людини і громадянина, Конституції України, державних символів (Герба, Прапора, Гімну); забезпечення знання та виконання ними законів України, норм та правил поведінки в школі.




Традиційні заходи:

  • конкурс малюнків;

  • відкриття засідання учнівського Парламенту;

  • зустрічі з працівниками правоохоронних органів;

  • бесіди, диспути, конференції, брей-ринги.

Квітень:

Місячник екологічного виховання „Я − житель планети Земля”.

Екологічне виховання дітей та молоді передбачає формування в них екологічної культури, усвідомлення себе частиною природи, почуття відповідальності за останню як за національне багатство; залучення вихованців до активної екологічної, природоохоронної діяльності; виховання в них нетерпимого ставлення до тих, хто завдає шкоди природі.




Традиційні заходи:

  • виступ екологічної бригади „Доки не пізно”;

  • виховані заходи на тему: „Духовність − це норма людського життя”;

  • конкурс плакатів „Земля − наш спільний дім!”

Травень:

Місячник трудового виховання „Ми − честь і гордість школи”.

Трудове виховання спрямоване на формування творчої особистості, умілого господаря, що володіє професійною майстерністю; озброєння школярів відповідними знаннями про сучасну економіку, трудовими навичками та вміннями, в тому числі застосовувати власні здібності у сфері виробництва, науки, освіти.




Традиційні заходи:

  • декада „Пам’ять”;

  • благодійний концепт;

  • свято Останнього дзвоника.

Орієнтовний план проведення місячника правових знань
”Правова свідомість − показник вихованості учнів”


1 день:

Засідання ради профілактики правопорушень серед учнівської молоді з питань проведення тижня. затвердження плану роботи.

Виставка-огляд літератури на правову тематику „Людина і закон”.

Конкурс-вікторина „Чи знаєш ти закон?”


2 день:

День правил вуличного руху.

Конкурс малюнків молодших школярів на право виховну тематику.

Ділова гра для учнів 1-5 класів „В гостях у світлофора Моргайка”.

Бесіди: „Світлофор”, „Закон вулиць і доріг”, „Ситуація на дорозі”, „Маршрути безпечного руху від школи додому”.



3 день:

Бесіда-зустріч з медичними працівниками „Для вас, юнаки”, „Для вас, дівчата”.

Диспут „Здорові звички чи життя в задоволення?”.

Бесіда „Наркотики − соціальне зло”.


4 день:

Виставка-конкурс учнівських малюнків та плакатів на право виховну тематику.

Випуск сатиричної загально шкільної стінгазети „Круті новини”.



5 день:

Диспути, конференції, „круглі столи”, інформаційні години, анкетування, тестування на різноманітну тематику: „Десять не можна”, „Правила, обов’язкові для всіх”, „Ми тепер не просто діти − ми тепер вже школярі”, „Що таке громадянська зрілість?”, „Яку людину можна вважати вихованою?”, „Культура спілкування між людьми”, „Закони нашої совісті”.

6 день:

Батьківський день (батьківські збори, спільні виховні години для учнів та батьків) під девізом: „Батьки! Давайте жити дружно!”

Батьківський лекторій: „Сімейне виховання як гарант морального становлення особистості”, „Особливості юнацького віку та врахування їх у родинному вихованні”, „Профілактика шкідливих звичок школярів у сім’ї”, „Сімейні свята без спиртного: міф чи реальність”.



Параметри оцінки виховної роботи закладу освіти

1. Вивчення соціально-педагогічних умов діяльності школи

1.1. Вивчення культури поведінки учнів.

1.2. Аналіз зайнятості школярів у гуртках, секціях, об’єднаннях.

1.3. Вивчення запитів, нахилів, інтересів школярів.

1.4. Педагогічний аналіз контингенту учнів з метою виявлення школярів, які потребують особливої уваги.

1.5. Педагогічний аналіз особливостей мікрорайону школи.

1.6. Вивчення рівня вихованості учнів.

1.7. Педагогічна діагностика рівнів трудової та соціально-комунікативної активності школярів.



2. Планування та розробка основних напрямків виховної роботи

2.1. Організація, збір та узагальнення пропозицій учнів, вчителів, батьків щодо перспектив роботи школи.

2.2. Планування гурткової роботи за інтересами.

2.3. Планування загально шкільних заходів.

2.4. Розробка структури учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких формувань.

2.5. Планування виховної роботи на новий навчальний рік.

2.6. Планування роботи методичних об’єднань класних керівників.

3. Організація роботи педагогічного колективу
на підвищення якості виховного процесу

3.1. Організація роботи щодо запровадження національних традицій, звичаїв та обрядів, виховання поваги до рідної мови.

3.2. Розвиток творчих інтелектуальних здібностей учнів, залучення дітей до різноманітної діяльності за інтересами.

3.3. Організація морально-правового виховання.

3.4. Захист прав та інтересів учнів.

3.5. Надання допомоги в організації роботи органам учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких об’єднань.

3.6. Проведення заходів серед школярів (конкурсів, змагань, оглядів).

3.7. організація літнього оздоровлення школярів.

3.8. Створення виховної системи школи.

4. Інтеграція зусиль школи, сім’ї та громадськості

4.1. Діагностика сімейного виховання.

4.2. Розробка системи педагогічного навчання батьків.

4.3. Організація та забезпечення педагогічного навчання батьків.

4.4. Організація роботи психолого-педагогічного консиліуму для батьків.

4.5. Пропаганда кращого досвіду сімейного виховання.

4.6. Залучення батьків до організації поза навчальної виховної роботи.

4.7. Планування роботи з батьками учнів.

4.8. Організація роботи батьківського комітету.

4.9. Організація взаємодії з громадськими організаціями.




Форми роботи
з батьками


З досвіду роботи
Підволочиського РМК


Використання нетрадиційних форм
роботи з батьками

Практика свідчить, що одним із головних шляхів підвищення ефективності родинного виховання на засадах народної педагогіки є використання нетрадиційних форм і засобів роботи з батьками, які ґрунтуються на народно-педагогічних традиціях родинного виховання. Серед них − функціонування консультпунктів з проблем родинного виховання, конференції батьків з обміну досвідом щодо організації раціонального дозвілля дітей, семінарів-практикумів з відродження національних традицій в родинах, родинних свят у школі. Вони поєднуються з традиційними, такими як: університети педагогічних знань для батьків, позакласний батьківський всеобуч, батьківські збори, вечори запитань і відповідей, збори-практикуми, бесіди, дискусійні клуби „Діалог”, клуби батьківського спілкування та ін.



Засідання дискусійних клубів передбачають різноманітну тематику та форми роботи. Серед них:

  1. Лекція-консультація „Народна педагогіка та її основні принципи, форми і метод виховання”.

  2. Дискусія „Роль батьків у вихованні дітей”.

  3. Вечір запитань і відповідей „Методика родинного виховання: принципи та підходи”.

  4. Родинне свято „Роде наш красний, роде наш прекрасний”.

  5. Диспут „Ваші діти. Які вони?”

  6. Круглий стіл „Давайте розберемося спільно, що заважає нашим дітям бути вихованими?”

  7. Дискусії: „Що означає вірно виховувати?”, „У чому секрети виховання?”

  8. Родинний вогник „Традиції нашої сім’ї”.

  9. Сімейний портрет „Місце дозвілля в нашій сім’ї”.

  10. Бесіда „Відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини”.

  11. Лекція „Українська козацька система виховання і розвитку − глибоко самобутнє явище”.

  12. Вечір запитань і відповідей „Сутність і особливості козацької педагогіки”.

  13. Круглий стіл „Сім’я і суспільство”.

  14. Розмова-діалог „Виховний ідеал української сім’ї”.

  15. Особистісно-ролева гра „Година козацького дозвілля”.

  16. Дискусія „Ідеал вільної і незалежної в своїх прагненнях до свободи людини: як це розуміти?”

  17. Родинне свято „Із бабусиної скрині”.

  18. Конференція „Співробітництво батьків, вчителів, дітей: досвід і проблема”.

Під час проведення клубних днів батьки знайомляться з народною педагогікою і її компонентами, з козацькою педагогікою, концепціями родинного виховання, широко вивчають провідні напрями родинного виховання, обговорюють проблеми удосконалення виховного процесу в родині, дискутують, обмінюються досвідом роботи. Всі проблеми, які обговорюються на клубних засіданнях, оцінюються з погляду української етнопедагогіки та її основних напрямів.

При цьому педагоги виявляють творчу ініціативу, самостійність, неабияку педагогічну майстерність.

Немає сумніву в тому, що результативність народознавчої діяльності в класі залежить від спільної роботи вчителя і родини. Сформувати в молодого покоління знання і відчуття роду неможливо без залучення батьківської громадськості, підвищення її педагогічної культури. Як вказувалось вище, саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу Батьківщини, до щирих, глибоких і чесних роздумів про найістотніший, найголовніший сенс людського життя.

Отже, в своїй практичній діяльності вчителі області, як свідчить досвід, використовують національні особливості виховання дітей у сім’ї і тримають тісний зв'язок з батьками.

Вони вивчають вплив атмосфери родинного виховання на формування дитини, її ставлення до праці, трудового укладу: загальну культуру, рівень педагогічної культури батьків, систему взаємин батьків і дітей та їх вплив на виховання дитини. В своїй роботі вчителі спираються на основні народно-педагогічні традиції родинного виховання дитини: вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь і дідусів, названих батьків та кумів; народні колискові пісні, забавлянки; народні дитячі ігри та пісеньки в перші роки життя дитини, відзначення Дня матусі, днів народження дітей і батьків, дня повноліття, першого заробітку, проводів до армії, святкування Дня пам’яті загиблих чи померлих родичів та ін.

Цікаво і змістовно проводяться батьківські збори. Тематика їх різноманітна, форми проведення також. Так, збори на тему „Умови успішного виховання дітей в родині” передбачали розгляд таких питань:



  1. Родина − міцний і дружний колектив.

  2. Здоровий родинний мікроклімат.

  3. Довір’я у вихованні.

  4. Ставлення до найстарших членів родини.

  5. Єдність вимог дорослих у ставленні до дітей.

Виховання дітей в сім’ї має, безперечно, суб’єктивний характер і залежить від рівня моральності і культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних традицій тощо. Загальновідомо, що сім’я може сприяти формуванню всебічно розвиненої особистості або гальмувати його.

Загальну для всіх формулу успішного виховання дітей у сім’ї дати не можна. Тому варто повести розмову про основні умови виховання учнів, які можуть бути використані у кожній конкретній сім’ї з урахуванням її особливостей.

У народі кажуть, що гарна та сім’я, в якій виростають гарні діти. І це справедливо. Адже врешті-решт долю дітей визначають не прекрасні поривання, мрії, слова, а загальний мікроклімат родинного виховання, його тональність, загальна спрямованість. Часто можна почути: „Погляньте, ніяких спеціальних цілей сім’я не ставила, а діти виросли прекрасні”. Гадаємо, що нічого випадкового тут немає. Мабуть, батьки живуть не заради дітей або себе, а живуть всі разом цілеспрямованим і радісним життям маленького колективу, де всі люблять один одного, тепла, справжньої турботи. Це і є по-справжньому добрий родинний і педагогічний мікроклімат.

Досвід показує, що діти, які ростуть у таких сім’ях не помічають свого щастя як повітря, яким дихають. Вони природно і гарно розвиваються, живуть своїм багатобарвним життям, скороминучими бажаннями і мріями, їх розмови щирі, а сміх веселий і дзвінкий.

Аналіз родинного виховання показує, що добрі родинні взаємини не виключають розбіжності думок, суперечок. Але в дружній родині вони розв’язуються без роздратувань, приниження людської гідності, за будь − яких обставин тут не буде крику, взаємних образ, люди поважатимуть думку один одного , цінуватимуть авторитет батька і матері, дідуся і бабусі.

Досвід стверджує, що школа переважно переконує, спонукає, навчає, а сім’я − це невичерпне джерельце народної педагогіки, практична школа духовності дитини. І якщо в сім’ї здоровий мікроклімат, діти виховуються особистим прикладом батьків в дусі патріотизму і високої духовності.

Однією з умов успішного родинного виховання є довір’я до дитини, її самостійності. Якщо малюк бачить, що дорослі вірять в його сили, чесність, доброту, порядність, вірять в те, що він може перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то це довір’я окрилює його, вселяє впевненість в своїх силах, породжує бажання стати кращим.

Традиційні форми роботи з батьківською громадськістю вдало доповнюються нетрадиційними формами, такими, як:



Педагогічний
десант:


  • виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки;

  • влаштування виставок;

  • випуски спеціальних стіннівок тощо.

Дерево
родоводу:


  • зустріч поколінь;

  • роздуми над проблемами родинного виховання;

  • звернення до народної педагогіки.

У родинному
колі:


  • анкетування батьків;

  • індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологом, юристами.

Родинний
міст:


  • зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей.

Народна
світлиця:


  • звернення до народний традицій;

  • формування особистості школяра через природу;

  • спільна діяльність батьків, дітей, педагогів.

День добрих
справ:


  • спільна трудова діяльність педагогів, учнів, їх батьків.

Вечір великої
родини:


  • участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри, вистави театру тощо.

Альбом-естафета:

  • „Як ми відпочиваємо” − досвід організації відпочинку в родині.

Дискусійний
клуб:


  • обговорення проблем виховання школярів;

  • „Родинні традиції”;

  • проведення диспутів, банків ідей;

  • випуски рукописних газет, інформаційних бюлетенів;

  • бесіди, підбір літератури, надання практичної допомоги.

Родинна
скарбничка:


  • добірка матеріалів з досвіду родинного виховання.

Азбука
родинного
виховання:


  • обговорення проблем, труднощів виховання дітей у неповних сім’ях;

  • виступи лікарів, юристів, психологів;

  • надання індивідуальної допомоги.

Дні довір’я:

  • прийом батьків з особистих питань педагогами, лікарями, психологами, працівниками правоохоронних органів.

Родинні
свята в класі:


  • спільне проведення днів народження дітей, календарних народних свят.

Практикуються і такі форми роботи з батьківською громадськістю як дні відкритих дверей. Проводяться вони раз в місяць, в залежності від умов школи, проблем у вирішенні тих чи інших педагогічних проблем. На день відкритих дверей запрошуються всі батьки. Вони відвідують класи, де навчаються їх діти, знайомляться з роботою педагогів, ведуть спостереження за працею дітей на уроках та ін. Після такого ознайомлення батьки влаштовують дискусії, де обмінюються думками з приводу удосконалення спільної роботи школи та сім’ї.

В багатьох школах області організовуються педагогічні гуртки, на заняттях яких батьки оволодівають уміннями і навичками організації життя і виховання дітей. Цікавими були заняття, на яких батьки одержували конкретні рекомендації: як організувати читання дітей в сім'ях, як вчити вірші, слухати музику, аналізувати твори мистецтва, правильно організувати дозвілля тощо.

Дослідження показали, що ефективною формою роботи з батьківською громадськістю є конференції. В їх організації і проведенні активну участь беруть батьківські комітети. На таких конференціях іде обмін досвідом родинного виховання. Цікавими виявились тематичні конференції „Шануймо свій рід”, „Батьківський авторитет”, „Батьки-вихователі” та ін. На цих конференціях ставились і вирішувались складні проблеми виховання дітей в родині, взаємовідносини в сімейному колективі, організація родинного побуту та ін.

Традиційними стають проблемні „круглі столи”, на обговорення яких виноситься найрізноманітніша тематика. Для прикладу наведемо один із них: „Авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків”. На обговорення були винесені такі питання:



  1. Що таке батьківський авторитет? Які шляхи його утвердження?

  2. В чому полягає мудрість батьківської любові?

  3. Чи дотримуєтесь Ви правил, принципів розумного виховання:

  • ніколи не займаєтесь виховною роботою в поганому настрої;

  • чітко визначаєте, що Ви хочете від дитини (і пояснюєте це їй), а також з’ясовуєте, що вона думає з цього приводу;

  • надайте дитині самостійності, не контролюйте кожен її крок;

  • не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до цього та обговорюйте з дитиною її вірні та невірні кроки до мети;

  • вказуєте дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її;

  • оцінюйте вчинок а не особистість; пам’ятаєте, що сутність людини і окремі її вчинки − не одне й те саме;

  • даєте дитині відчути, що співчуваєте їй, вірите в неї не дивлячись на помилку, якої вона допустилась;

  • буваєте твердим, але добрим.

4. Оцініть традиційні стосунки у Вашій сім’ї між дорослими і дітьми.

У системі педагогічного всеобучу часто використовуються педагогами педагогічні задачі і завдання для батьків (логічні, практичні, навчальні). Зокрема:



  1. Логічні завдання. Головна мета застосування логічних завдань полягає у стимулюванні активності батьків до самостійного набуття педагогічних знань, умінь, осмислення важливих положень педагогіки, виховання дітей у сім’ї. Логічні завдання допомагають аналізувати прочитане і зіставляти з практичною діяльністю виховання дітей в родині і в школі, робити висновки і намічати перспективи та шляхи поліпшення виховання.

  2. Практичні завдання допомагають батькам формувати і розвивати педагогічні навички і вміння, застосовувати їх в конкретних ситуаціях виховання дітей в родині. Це може бути дослідження конкретних умов виховання дітей, вивчення причин недоліків у вихованні і розробка на цій основі заходів по удосконаленню навчально-виховного процесу в родині і в школі.

  3. Навчальні завдання. Цей вид завдань широко застосовується педагогами в системі батьківського всеобучу. Виконуючи такі завдання, батьки індивідуально чи колективно аналізують літературу з питань навчання та виховання школярів, розробляють шляхи і способи їх поліпшення, обговорюють педагогічні ситуації тощо. Обов’язковою умовою індивідуального розбору цих завдань є, зокрема перевірка й оцінка правильності висновків, зроблених батьками.

  4. Навчальні задачі − конкретні ситуації з родинного виховання, які формують у батьків прийоми і засоби аналізу навчання і виховання дітей в родині, узагальнюють знання теорії і практики родинної педагогіки. Навчальні задачі включають яскраво виражені суперечності, конфлікти, дилеми та чітко сформульовані запитання. Розв’язують ці задачі батьки на заняттях, а також в процесі самоосвіти. Важливим є те, що батьки знаходять оптимальні і практично можливі та важливі варіанти розв’язків. Обов’язковими дидактичними умовами тут є: тематична спорідненість задачі чи завдання з темою заняття та логічна вмотивованість їх застосування в структурі заняття.

На заняттях педагогічного всеобучу вчителі допомагають батькам знайти найбільш аргументовану педагогічне грамотну відповідь і разом з тим визначити завдання на наступне заняття. Часто педагоги пропонують і диференційовані завдання, їх зміст найчастіше враховує конкретні педагогічні умови класу, стосунки вчителя і учнів, батьків і дітей, взаємовідносини в класі. Характер, форма і обсяг завдань визначаються з врахуванням особистості батька чи матері.

Наведемо приклад таких завдань:

1. Раніше у Толі було все гаразд. Я не працювала і дуже багато часу приділяла йому. Потім пішла працювати. І відразу посипались у нас двійки. Приходжу ввечері додому, перевіряю уроки − страхіття! Частина не зроблена, а те, що зроблено, треба переробляти − бруд, помарки.


  • Про які недоліки у вихованні дитини свідчить ця ситуація?

  • Проаналізуйте поведінку своєї дитини. Подумайте, які навички самоконтролю розвинуті в неї добре, а які недостатньо.

  • Які методи доцільно застосовувати для формування у дітей навичок самоконтролю в процесі навчання?

Ефективними виявились і такі нетрадиційні форми роботи як проведення родинних „вогників” „Традиції нашої родини”, свят „Від роду − до народу”, „Рідна мова − мова мого народу”, свят-сюрпризів „Любій матусі”, присвячених Всесвітньому Дню Матері, родинних портретів „Портрет нашої родини”, особистісно-ролевих ігор „Година козацьких ігор і забав”.

В багатьох школах області функціонують кабінети батьківського всеобучу, їх зміст включає такі матеріали:

1. Оформлення стендів:

а) нормативні документи про школу, сім’ю та виховання учнівської молоді;

б) матеріали про педагогічний всеобуч батьків;

в) педагогічна самоосвіта батьків:



  • вислови видатних педагогів про родинне виховання;

  • інформація про методи виховання дітей в родині;

  • анотація новинок літератури з питань родинного виховання;

  • інформація про кращій досвід родинного виховання.

2. Рубрики:

    • „Кращі батьки”;

    • „Заповіді батьків”;

    • „Кращі мами”;

    • „Режим дня школяра”;

    • „Організація дозвілля сім’ї”;

    • „Книга в сім’ї”;

3. Інформаційні матеріали:

  • „Ви − мама”;

  • „Роль батька у вихованні дитини”;

  • „Рекомендації щодо проведення єдиних днів педагогічного всеобучу”;

  • „Фотоматеріали про участь батьків у вихованні дітей”;

  • „Журнальні та газетні статті про досвід родинного виховання”.

Оновленню змісту роботи вчителів з батьками сприяє цілеспрямована діяльність вчителів і родин з відродження основних народнопедагогічних традицій сімейного виховання дітей: вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь, дідусів, названих батьків та кумів; відзначення Дня повноліття, першого заробітку, проводів до армії та інше.

Пам’ятка вивчення стану виховної роботи школи

І. Організація виховної діяльності школи

  1. Визначення конкретних завдань виховної роботи школи, виходячи з нормативних документів Міністерства освіти і науки України з питань виховання учнівської молоді.

  2. Реалізація основних принципів національного виховання: єдності національного і загальнолюдського; природо відповідності; культуровідповідності; демократизації; гуманізації; безперервності і наступності; єдності навчання і вихованні; диференціації та індивідуалізації виховного процесу; гармонізації родинного і суспільного виховання.

  3. Планування виховної діяльності школи. Річний план виховної роботи школи, план роботи заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, класних керівників:

    • врахування при плануванні матеріалів діагностичних досліджень, рівня вихованості учнів, специфіки діяльності навчального закладу, актуальності поставлених завдань для даного навчального закладу;

    • чіткість та конкретність визначених завдань та шляхів їх реалізації;

    • спрямованість запланованих видів діяльності на розвиток організаторських умінь, ініціативності, творчості, самостійності мислення, дій учня;

    • оптимальність поєднання словесно-інформаційних та практичних видів діяльності;

    • забезпечення взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу;

    • координованість і єдність дій школи, сім’ї та громадськості, соціальних інститутів щодо виховання підростаючого покоління;

    • координованість всіх планів роботи.

ІІ. Рівень вихованості учнів:

  • свідоме ставлення учнів до навчання;

  • рівень сформованості моральних принципів;

  • гуманістичний характер відносин між учнями;

  • рівень духовної культури учнів та вільне формування ними власної світоглядної позиції (відповідно до вікових особливостей);

  • почуття поваги до батьків, свого родоводу, старших, історії рідного народу, краю;

  • етична культура учнів;

  • оптимально можливий для даного віку учнів рівень національної свідомості;

  • знання та дотримання учнями законів України;

  • рівень сформованості правової культури;

  • готовність учнів до господарської та трудової діяльності в умовах ринкових відносин;

  • фізичний розвиток та загартування юнаків і дівчат;

  • усвідомлення основних екологічних проблем регіону, сформованість особистої відповідальності за збереження і примноження природних багатств рідного краю;

  • участь учнів у естетичному оформленні шкільних приміщень;

  • зовнішній вигляд школи, порядок та чистота, дбайливе ставлення учнів до шкільного майна.

ІІІ. Забезпечення функціонування системи виховної роботи школи

    1. Створення навчально-матеріальної бази.

    2. Розподіл обов’язків між адміністрацією навчального закладу, вчителями щодо керівництва окремими ланками виховної роботи.

    3. Робота гуртків, секцій, клубів, об’єднань за інтересами, осередків, факультативів.

    4. Роль шкільної бібліотеки в організації виховного процесу.

    5. Добір і розстановка кадрів класних керівників (загальна кількість, стаж роботи, урахування досвіду, чий досвід вивчається і поширюється).

    6. Організація підвищення науково-педагогічного рівня класних керівників:

      • робота шкільного методичного об’єднання класних керівників;

      • відповідність плану вимогам Положення про методичну роботу;

      • актуальність проблеми, її зв’язок з проблемою школи;

      • застосування активних форм організації занять (ділові, сюжетно-рольові ігри, дискусії, „круглі столи”, творчі зустрічі);

      • ознайомлення класних керівників з інструктивно-методичними та нормативними документами Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки облдержадміністрації, відділу освіти райдержадміністрації;

      • ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом з питань виховання;

      • наставництво, стажування молодих спеціалістів;

      • використання інших форм удосконалення психолого-педагогічних знань і умінь класних керівників (семінари-практикуми, психолого-педагогічні семінари, творчі групи, конкурси педагогічної майстерності, педагогічні читання, науково-практичні конференції, консультування тощо).

    7. Традиції, ритуали школи.

    8. Реалізація виховних можливостей навчальних дисциплін.

    9. Актуальність і зміст масових заходів, рівень самостійності та активності школярів у їх підготовці та проведенні. Поєднання словесно-інформаційних та практичних методів.

    10. Реалізація основних напрямів виховання:

      • виховання громадянина суверенної України;

      • формування національної свідомості і наукового світогляду;

      • створення високоморальних і гуманістичних відносин в учнівських колективах;

      • формування основ художньо-естетичної освіченості та вихованості;

      • робота з формування здорового способу життя, розвитку фізичних здібностей особистості;

      • формування екологічної культури школярів, залучення їх до активної природоохоронної діяльності;

      • виховання правової культури в учнів;

      • робота з важковиховуваними дітьми;

      • система профілактики правопорушень;

      • сприяння родинно-сімейному вихованню;

      • створення умов для самореалізації особистості.

    11. Рівень учнівського самоврядування. Залучення учнів до громадської діяльності (охоплення дорученнями). Надання допомоги органам учнівського самоврядування з боку педагогічного колективу.

    12. Діяльність дитячих та молодіжних об’єднань та організацій. Роль педагогічного колективу у наданні їм допомоги. Участь школярів у волонтерському русі.

    13. Участь колективу навчально-виховного закладу у Всеукраїнському русі учнівської молоді „Моя земля − земля моїх батьків”.

    14. Зв’язок з позашкільними установами, осередками культури.

    15. Об’єднання зусиль школи, сім’ї, громадськості у вихованні підростаючого покоління:

      • забезпечення єдності вимог до школярів з боку школи та сім’ї;

      • робота з педагогічної просвіти батьківської громадськості (батьківські збори, батьківський лекторій);

      • нетрадиційні форми роботи з батьками;

      • роль школи, піклувальної ради у вирішенні проблем організації навчально-виховного процесу;

      • співпраця з органами місцевого самоврядування, службою у справах сім’ї та молоді, відділом соціальних служб для молоді, службою у справах неповнолітніх, відділом внутрішніх справ, санітарно-епідеміологічною службою тощо.

IV. Контроль за станом виховної роботи

  1. Оперативність та дієвість системи контролю за станом виховної роботи школи:

    • обговорення проблем організації виховної роботи на засіданнях педагогічної ради (глибина вивчення, аналіз прийнятих рішень та якість їх виконання);

    • накази з питань організації виховного процесу;

    • узгодженість дій директора, заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора;

    • якісний аналіз відвіданих та проаналізованих заходів з боку адміністрації школи;

    • вивчення досвіду роботи класних керівників;

    • форми і методи визначення рівня вихованості учнів, соціально-педагогічних умові діяльності школи;

    • роль і місце заступника директора школи з виховної роботи та педагога-організатора в організації виховної роботи школи.



Виховна робота
класного керівника


З досвіду діяльності
Шумського РМК



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconПро методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconМетодичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році
Додаток до листа Інституту модернізації змісту освіти від 25. 07. 2016 №1/10-1828
Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconМетодичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни «інформаційна економіка»
Завдання даного курсу пов’язані з вивченням загальних І специфічних питань використання інформаційних чинників в економічній системі....
Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах...
Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconПрограма національного виховання учнівської молоді
Млинівської райдержадміністрації, В. Сорочук, методист з виховної роботи відділу освіти Гощанської райдержадміністрації, Н. Тарасюк,...
Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconМетодичні рекомендації» Напрямок «Форми І методи роботи з учнівською молоддю з історичного краєзнавства»
Краєзнавча робота в школі передбачає цілий арсенал ефективних методів І форм успішної навчально-виховної роботи. Завдяки вивченню,...
Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи у позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладах з метою
Щороку в березневі дні усе прогресивне людство вшановує Генія І пророка, який став символом України Тараса Григоровича Шевченка
Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconМетодичні рекомендації Із досвіду роботи викладача іноземної (англійської) мови
Національно-патріотичне виховання засобами суспільно-гуманітарних дисциплін у системі професійно-технічної освіти
Методичні рекомендації з питань виховної роботи  Мета І завдання процесу виховання iconМетодичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов
Модернізація навчально-виховного процесу за рахунок впровадження прогресивних інноваційних методик І технологій навчання І виховання...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка