Міністерство транспорту та зв’язку україни



Сторінка1/5
Дата конвертації08.05.2017
Розмір0,72 Mb.
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. ЛАЗАРЯНА

РАДА З ГУМАНІТАРНОГО ВИХОВАННЯ

ВІСНИК КУРАТОРА

42


(листопад 2009)

ДНІПРОПЕТРОВСЬК

2009
УДК 378
Укладач: Дешко Л. К.
Вісник куратора № 42 (листопад 2009 р.)

Рекомендовано до друку Радою з гуманітарного

виховання 26 листопада 2009 року
Редактор: Лагдан С. П.

Комп'ютерний набір: Сидорчук Н. В.

Зміст


  1. Роль куратора у формуванні особистості студента.

(М. В. Зайцева –Дніпропетровський національний університет)

  1. Чи потрібен Dress code студентам? (результати соціологічного дослідження). (Керівник соціологічної групи, доцент кафедри філософії і соціології Пономаренко І.Ю., члени соціологічної групи: доцент кафедри філософії і соціології Дешко Л.К., студенти 142 гр. Абрамова Ю., Войнова С., Мартинюк А.).

  2. Часопис ДІІТу.

  3. Календар знаменних дат.

  4. Згадаймо ці дати.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

імені академіка В. Лазаряна

Дніпропетровськ – 49010, вул. акад. Лазаряна, 2


РОЛЬ КУРАТОРА

У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

Завданням вищої школи є формування фахівців-професіоналів, які поєднували б фундаментальні теоретичні знання і ретельну практичну підготовку. Особливого значення набуває проблема підготовки випускників класичних університетів у зв’язку з їхньою майбутньою багатофункціональною діяльністю. Університети як провідні науково-освітні заклади у системі вищої освіти повинні готувати професіоналів, які здатні не тільки розвивати обрані сфери діяльності, а й керувати розвитком суспільства. А це неможливо без сформованості у людини різноманітних особистісних якостей. І вища школа, як невід’ємний інститут суспільства, несе за це відповідальність.

Формування цілісної особистості означає сприяння становленню особистості з такими якостями, які дозволили б їй максимально розкрити свій інтелектуальний, духовний потенціал, досягти гармонії з оточуючим світом, оптимально співпрацювати з іншими людьми. Казати про цілісну особистість можна у тому випадку, коли людина не тільки отримала якісну освіту. Цілісні особистість має внутрішню свободу, але й вміє нести відповідальність за свої вчинки, поважає себе та інших, прагне розвиватися.

Студентський вік – важливий етап розвитку особистості. У цей період відбувається становлення фахівця, формування його світогляду, ідеалів переконань. К. Д. Ушинський вважав період життя людини від 16 до 22-23 років найбільш вирішальним: «Тут саме завершується період утворення окремих низок уявлень, і якщо не усі вони, то значна частина їх групується в одну мережу, досить широку, щоб надати вирішальну перевагу тому чи іншому уявленню у напрямі думок людини та її характерів». Б. Г. Ананьєв виділяє цей вік як «центральний період становлення характеру та інтелекту».

Саме тому метою вищої освіти є не тільки засвоєння знань та набуття та набуття практичних навичок, які необхідні для професійної діяльності, а й розвиток особистості, її інтелектуальних здібностей, моральних якостей. Студентські роки людини – перша сходинка до зрілості, а не тільки підготовка до майбутньої діяльності.

Спеціалісти виділяють ряд вікових та особистісних особливостей молоді студентського віку. Для періоду юності, на який припадає студентський вік, типовим є максималізм і категоричність оцінок, які інколи проходять у негативне ставлення до думки дорослих, неприйняття їхніх порад, що може привести до конфліктів. Студентський вік характеризується також прагненням самостійно й активно обирати певний життєвий стиль та ідеал.

У студентський період молода людина оволодіває професією і починає випробувати себе в інших сферах життя, самостійно планує свою діяльність і поведінку, активно відстоює самостійність суджень і дій. У цьому віці на основі синтезу наявних знань, життєвого досвіду, самостійних міркувань і дій формуються світогляд, етичні та естетичні погляди. Багато з них переходять із сфери теоретичних уявлень у сферу практичних здійснень.

Однак, у зв’язку з матеріальною залежністю від батьків та необхідністю підкорятися існуючому розпорядку навчального закладу, виникає протиріччя між різноманітністю бажань і можливістю їх здійснення. Студенти старших курсів намагаються розв’язати це протиріччя додатковим заробітком на шкоду своїй основній навчальній діяльності.

Самооцінка студента, особливо на перших курсах, є суперечливою і часом нереалістичною. Іноді це викликає невпевненість у собі, яка затримує процес адаптації до вузівського життя, негативно впливає на навчання.

Слово «куратор» з латинської перекладається як піклувальник (від curo – піклуюсь). Тому його виховна діяльність повинна будуватися на основі розуміння індивідуальних рис і особливостей студента, поваги до особистості, турботи про їх гармонійний розвиток. Його завданням є не лише контроль відвідування занять студентами та їхнього навчання, а й підтримка, допомога студентам у разі виникнення проблем.

Звичайно, можна назвати труднощі, які виникають у студента будь-якого курсу, але є ряд специфічних проблем.

Проблеми, які виникають у першокурсників пов’язані, перш за все, з адаптацією до нових умов. Перехід зі школи у вищій навчальний заклад – складний етап. Студент має адаптуватися до нових умов навчання, нового колективу, особливостей діяльності ВНЗ. Новий характер навчання, новий студентський колектив, зростаюча самостійність та активність справляють вирішальний вплив на формування та розвиток особистості порівняно зі шкільним віком.

Головними труднощами, з якими зіштовхуються студенти першого курсу, можуть бути такі:


  • відсутність навичок самостійної роботи, невміння працювати з науковою літературою, бібліотечними фондами;

  • необхідність оптимально розподіляти свій час між навчанням, побутом і відпочинком, особливо при переході з домашніх умов до гуртожитку;

  • проблеми пристосування до нового колективу тощо.

Фахівці вважають, що початок успішної адаптації першокурсників пов'язаний з активним освоєнням соціально-психологічного простору університету. Якщо певна частина першокурсників починає активно досліджувати його (мається на увазі простір не лише навчальної, а й поза навчальної діяльності), то більшість віддає перевагу пасивній поведінці.

Спеціалісти, що займаються питаннями адаптації студентів до умов навчання, за результатами досліджень дійшли висновку, що структурні підрозділи вищого навчального закладу розрізняються за ступенем легкості їх засвоєння студентами: найскладнішим для освоєння є простір деканатів та ректорату (знайомство з цими підструктурами викликає у студентів напруженість і скутість); на другому місці – простір бібліотек і кафедр. Найлегшим для засвоєння є соціально-психологічний простір їдальні.

Відсутність орієнтації в існуючий «системі координат» університету, може стати причиною неуспішною адаптації першокурсників, що може привести до втрати інтересу до навчання, а також негативно позначитися на їх самооцінці. Все це не надає можливості молодій людині само реалізуватися у вищому навчальному закладі, а значить – отримати можливості для майбутньої соціальної реалізації.

Адаптація студента до нових умов навчання – серйозне завдання для куратора академічної групи. Він повинен пам’ятати про можливість виникнення подібних проблем та намагатися спільно зі студентами вирішувати їх.

Для ефективної психофізичної, психологічної, соціально-психологічної адаптації куратор повинен ознайомити першокурсників з вимогами,які існують у вищому навчальному закладі, його традиціями, історією, організувати їхню взаємодію з кафедрами ВНЗ, сприяти порозумінню в групі.

Особливої уваги потребує робота у гуртожитку. Неофіційні умови спілкування дають можливість краще вивчити особливості характеру студентів та налагодити з ними співпрацю.

Як показує досвід, корисним для студентів першокурсників є відвідування групи, разом з куратором, бібліотеки університету, під час якого вони мають можливість ознайомитись з специфікою роботи відділів, правилами користування каталогами, алгоритмом пошуку необхідних джерел тощо.

Таким чином, завдання куратора у роботі зі студентами - першокурсниками полягає у допомозі їх адаптації до нових умов, підтриманні їхньої ініціативи, сприянні налагодження належних стосунків між ними та викладачами.

Безперечно, студентів випускних курсів хвилюють й інші проблеми. Це й можливості працевлаштування та необхідність поєднання навчання з трудовою діяльністю, створення сім’ї, а іноді і виховання власних дітей. І якщо на перших курсах куратор працює, в основному, з групою, то на четвертому, п’ятому, курсах на перший план виходить індивідуальна робота зі студентами.

Куратор академічної групи є найважливішою ланкою у системі виховання студентської молоді. Побудова виховного процесу у вищій школі – складне завдання, розв’язання якого вимагає, з одного боку, пошуку і приведення в дію нових нових форм і методик організації виховного процесу, а з іншого – активізації традиційних видів діяльності.

Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання, метою, якого є формування багатої емоційної сфери людини. Використовувати для цього можна різноманітні джерела: твори мистецтва, музику, театр, кіно. Студенти із задоволенням відвідують міський молодіжний театр «Віримо!», театр одного актора «Крик», а на виховних годинах проходять обговорення спектаклів.

Одним з елементів цілісної особистості є соціальна активність. Проявити себе, продемонструвати свої творчі здібності студенти можуть не тільки під час навчання, а й у позанавчальній діяльності. Цікавим прикладом є проведення творчих вечорів, присвячених Дню працівника соціальної сфери. Під керівництвом кураторів та завідувача кафедри студенти спеціальності «Соціальна робота» кожного року організовують та беруть участь у таких заходах.

Крім цього, студенти нашої спеціальності готують стіннівки, які висвітлюють не тільки цікаві події, що відбуваються в групі, а й мають соціально-профілактичну спрямованість.

Доцільним є проведення тематичних виховних годин. На першому-другому курсах вони можуть мати профілактичну спрямованість (профілактика СНІДу, наркоманії, ЗППП тощо); для студентів третього-четвертого курсів актуальними є питання психологічної готовності до майбутньої професії, готовності до сімейного життя.

Роль, яку відіграє куратор у цілісному виховному процесі, є важливою в діяльності вищого навчального закладу, який бере на себе функції не тільки становлення спеціаліста за обраним фахом, а й виховання особистості у широкому розумінні цього слова. Куратор академічної групи – це головний консультант та вихователь студентів. І які б методи та форми не застосовувались у виховній роботі, необхідно будувати відносини із студентами на основі довіри та співробітництва, пам’ятати про індивідуальні особливості кожної особистості та враховувати їх. Тільки тоді можна впливати на процес утворення із задатків і здібностей гармонійного цілого.
М. В. Зайцева

Дніпропетровський

національний університет

Чи потрібен Dress code студентам?

(результати соціологічного дослідження)

Важливою складовою у формуванні особистості є культура. Уміння правильно, красиво одягатися – це теж прояв культури. Зовнішній вигляд студента має велике значення. Професійний успіх у майбутньому може залежати, у тому числі, і від того як виглядатиме молодий фахівець. Тому завдання нашого дослідження – привернути увагу до проблеми дресс-кода.

Щоб докладніше дізнатися про дресс-код, ми звернулися до літератури та Інтернету.

Дресс-код (англ. dress-code — кодекс одягу) — форма одягу, яка потрібна при відвідинах певних заходів, організацій, закладів. Термін «Dress code» виник у Великобританії, але швидко розповсюдився по всьому світу. Частіше за всього його використовують для позначення правил носіння одягу в офісі. Але поняття дресс-код ширше і може позначати правила носіння одягу залежно від соціального класу людини, достатку, роду занять, національності, релігії, сімейного стану і навіть сексуальної орієнтації.

Dress code – це зведення правил і рекомендацій відносно того, як співробітники представницьких професій повинні виглядати в конкретних ситуаціях ділового спілкування. Цей самий dress code – не уніформа. Він не виключає індивідуальності в одязі і не перешкоджає творчості в оформленні своєї зовнішності.

Dress code — це ті закони, які диктують умови і цілі роботи людей представницьких професій і яких не має сенсу відносити до працівників інших ділових сфер. Недивно побачити менеджера модельного агентства, театрального критика або журналіста модного журналу в екстравагантному наряді, а торговця картинами — в строкатому піджаці і шийній яскравій хустці. У людей представницьких професій, тих, хто безпосередньо спілкується з партнерами, відвідувачами, клієнтами і які називають себе «членами команди», умови і цілі роботи інші, а значить, і одяг повинен бути іншій.

З упевненістю можна зазначити, що зовнішній вигляд робочої людини повинен відповідати його роду діяльності, і dress code залежить від специфіки бізнесу.

Найконсервативнішими в одязі вважають керівників підприємств, співробітників відділів кадрів і бухгалтерій, держчиновників, які зазвичай, віддають перевагу класичному, стриманому стилю. Також, якщо працівник є "обличчям компанії" і в його службові обов'язки входять зустрічі з клієнтами, ведення переговорів і проведення консультацій, то його строгий діловий костюм підкреслить важливість моменту і не відволікатиме співбесідників. "Головне, щоб співробітники справляли правильне враження на зовнішній світ" – девіз багатьох крупних компаній, таких як консалтингова компанія McKinsey, компанія PricewaterhouseCoopers, телекомунікаційна компанія Global Telecom і інших.

Трохи менш суворі вимоги до костюмів співробітників банків, фінансових установ, юридичних і страхових компаній. Їм слід виглядати по-діловому, адже мало хто довірить свої гроші людям в одязі вільних художників.

Лояльніше відносяться до одягу більшості офісних співробітників: виробників товарів або послуг, працівників сфери освіти, науки, видавничої справи. “Dress code” в офісі не повинен бути дуже суворим. Інакше це сприйматиметься співробітниками як поліцейська міра і приведе до нелояльності", - вважає агентство "ІМІДЖЛЕНД-ПР".

Повний розгул демократії, якщо не сказати анархії, панує у товаристві творчих персон. Люди, зайняті в IT, рекламі, дизайні, індустрії краси, можуть креативно підходити не тільки до роботи, але і до зовнішнього вигляду. У рекламних агентствах найчастіше можна побачити різношерстий натовп молодих людей, одягнених у джинси, футболки барв веселки з різноманітними написами і в кепках кольорів кислотно-салатного або вогненно-оранжевого. І навіть висококласні комп'ютерники-дизайнери одягаються у джинси, витягнутий светр і діряву майку. Dress code для креативных людей подібний до смерті і вбиває творчий початок.

Дотримання правил ділового dress-code в офісі – найдешевший спосіб виховання моралі і залучення до корпоративних цінностей найманих робітників. У той же час, вільний стиль одягу в компанії – якийсь символ того, що менеджмент визнає і поважає наявність у співробітників власних життєвих цінностей. Це наштовхує на те, що dress code потрібний, але все залежить від того, що за офіс, з якими клієнтами працює і який в ньому внутрішній клімат.

В Україні поняття "Dress code" почало приживатися разом з експансією іноземних компаній на початку 90-х років минулого століття, і спочатку розповсюджувався в основному тільки на керівників підприємств. З прагненням бути схожим у всьому на "братів наших західних", вітчизняні підприємці починають масово переймати західний досвід і в корпоративному одязі. Найжорсткіші вимоги до зовнішнього вигляду співробітників висувають банки. Так, в банку "Аваль" два роки тому були розроблені положення про етичну поведінку співробітників, де окремим пунктом відмічені вимоги до зовнішнього вигляду: співробітниці банку зобов'язані носити туфлі-човники на каблуці 3-5 см. І з середини 2005 року в київських відділеннях банку почали одягатися суворіше. А ось в "British American Tobacco Україна" прописаною нормою ділового етикету підприємства є smart casual ("практично і до місця"): акуратний і чистий офісний одяг, що виключає джинси синіх відтінків, шорти, кросівки, дуже короткі спідниці, прозорий одяг і глибокі вирізи.

Втім, деякі вітчизняні компанії ігнорують dress code, причому роблять це деколи підкреслено нарочито. Навряд чи у когось індустрія комп'ютерних ігор асоціюється з краватками, не дивлячись на те, що цей бізнес по оборотах перевищує голлівудську індустрію. Dress code в компанії GSC Game World міста Києва такий: домашні тапочки, футболки і реглани з логотипами компанії, а директор по офісу пересувається на роликах. Відношення до одягу в цій компанії – теж свого роду dress code, який, зокрема, накладає табу на ділові костюми. Якщо співробітник компанії надіне костюм, то цим викличе подив колег і питання: "Ти що, одружуєшся?". Подібний dress code на багатьох українських підприємствах сприяє підтримці особливого корпоративного духу, заснованого на культі свободи і відмові від формалізму у всіх його проявах.

Таким чином, dress code – основоположна ланка корпоративної культури і іміджу компанії, що допомагає сформувати відчуття корпоративної приналежності і гордості за свою компанію. Одноманітність же допомагає компанії в цілому прагнути до однієї мети, допомагає співробітникам відчувати себе в одній упряжці і об'єднанню колективу, незалежно від того, що на співробітнику одягнено: діловий костюм або черговий вираз свого "я".

Для того, щоб привернути увагу студентів до їх зовнішнього вигляду, а також зрозуміти відношення студентів до dress code, в березні – квітні 2009 року в університеті було проведено чергове соціологічне дослідження. Слід зазначити, що перед складанням анкети студентам різних курсів і факультетів було запропоновано скласти анкети по дресс-коду. Було зібрано більше 60 анкет і після цього з них вибрані ті питання, які більше всього цікавили студентів.

У анкеті було сформульовано 10 питань, які, на нашу думку, повинні були допомогти вирішити задачу дослідження.

При підготовці дослідження нами була вивчена література по проведенню соціологічних досліджень, яка допомогла скласти програму, сформулювати мету, завдання і визначити об'єкт і предмет дослідження.

Мета дослідження: з'ясувати, що таке dress code на думку студентів і чи потрібно його дотримувати в учбовому закладі.

Завдання дослідження: зібрати якомога більше інформації з даного питання за допомогою соціологічного опитування (анкетування).

Об'єкт дослідження: студенти 1 – 4 курсів факультету МТ.

Предмет дослідження: dress code, чи потрібно його дотримуватися в учбовому закладі.

Гіпотези: ми припускаємо, що:


  • більшість студентів не розуміють, що таке dress code;

  • студентам байдуже у що вони одягаються, коли приходять до університету;

  • студентська молодь не бажає, щоб в університеті була введена обов'язкова форма одягу;

  • студенти вважають, що їх оцінка людей, що оточують, залежить від їх зовнішнього вигляду

Розрахунок вибіркової сукупності: генеральна сукупність рівна 271-у студентові, вибіркова – рівна 208-ми студентам. З них:

  • 1 к.: з 87 студентів опитаних 68;

  • 2 к.: з 72 студентів опитаних 60;

  • 3 к.: з 56 студентів опитаних 40;

  • 4 к.: з 56 студентів опитаних 40.

Відсоток опитаних складає:

  • 1-й курс – 78 %;

  • 2-й курс – 83 %;

  • 3-й курс – 71 %;

  • 4-й курс – 71 %.

На підставі приведених даних ми можемо зробити висновок у репрезентативності проведеного дослідження. Було опитано 77 % від генеральної сукупності, а нам відомо, що в світовій соціологічній практиці достатнім для виводу про об'єктивність дослідження вважається опит 10 %-но вибірки від генеральної сукупності.

Ми проводили вибіркове дослідження за допомогою анкетування. У анкеті 10 питань, з них 4 питання закритих (1,4,9,10), тобто респондентам надається вибір запропонованих варіантів відповідей; 4 питання напівзакритих (2,3,7,8), тобто приводяться варіанти відповідей, але є місце і для свого варіанту відповіді; 2 питання відкритих (5,6) – респонденти самостійно відповідають на питання.


Аналіз отриманих даних:

У першому питанні анкети респондентів просили відповісти: “Чи вважаєте Ви, що потрібно дотримувати dress code в учбовому закладі?”. Результати відповідей (у %) на всі наступні питання приведені в таблицях.


Табл. № 1

Відповіді

КУРС

Загальна

кількість



І

ІІ

ІІІ

IV

Так

56

60

28

65

53

Ні

44

40

43

35

41

Утрималися







29




6

Як видно з приведених даних велика частина студентів (53%) вважають, що dress code в учбовому закладі необхідний. Найактивніше підтримали введення dress code в учбовому закладі студенти другого (60%) і четвертого (65%) курсів. На третьому курсі 29% опитаних студентів утрималася від відповіді на поставлене питання. Отримані дані спростовують нашу гіпотезу. Ми припускали, що більшість студентів протестуватимуть проти дресс-кода в учбовому закладі, але наші очікування не виправдалися. Відповіді на це питання показують, що потрібно дотримуватися певних стандартів і правил в одязі, коли приходиш на заняття.

У другому питанні анкети ми хотіли дізнатися у студентів, що дає dress code. Результати відповідей приведені в Таблиці 2.
Табл.№2


Відповіді

КУРС

Загальна

Кількість



І

ІІ

ІІІ

IV

Дисциплінує

29

40

32

45

37

Зрівнює в правах

40

18

15

22

20

Допомагає настроїтися на роботу

15

18

15

5

13

Ущімляє в правах

12

8

12

12

11

Не дає розкритися особі

7

13

15

10

11

Ваш варіант відповіді

15

3

10

5

8

Ми припускали, що велика частина студентів відповість, що dress code ущімлює в правах і не дає розкритися особі, але наша гіпотеза не виправдалася.

Відповіді респондентів свідчать, що 37% вважають, що dress code дисциплінує. На 4-му курсі так думають 45% студентів. 20% опитаних вважають, що dress code допомагає настроїтися на роботу. Тобто 70% респондентів відносяться до дресс-коду позитивно. Але 22% відносяться до дресс-коду негативно. Вважають, що він ущімляє в правах і не дає розкритися особі.

Результати відповідей на третє питання анкети: “Чи вважаєте Ви, що зовнішній вигляд студента впливає на оцінку його викладачем?” приведені в таблиці 3.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство транспорту та зв’язку україни iconУ жовтні 2018 року м. Дніпро зміс т
Організація та управління підприємствами зв’язку, транспорту, торгівлі, поліграфії. Бухгалтерська справа, рахівництво. Паблік рилейшнз....
Міністерство транспорту та зв’язку україни iconБюлетень нових надходжень літератури у березні 2018 року м. Дніпро зміс т
Організація та управління підприємствами зв’язку, транспорту, торгівлі, поліграфії. Бухгалтерська справа, рахівництво. Паблік рилейшнз....
Міністерство транспорту та зв’язку україни iconМіністерство культури І туризму України Державний заклад
України : науково-допоміжний бібліографічний покажчик за 2007 рік / Держ. іст б-ка України; упоряд.: Т. Приліпко, Н. Вощевська, О....
Міністерство транспорту та зв’язку україни iconМіністерство оборони україни
Рекомендований для курсантів, слухачів офіцерів зс україни та усіх інших, хто цікавиться даними проблемами
Міністерство транспорту та зв’язку україни iconМіністерство освіти та науки україни

Міністерство транспорту та зв’язку україни iconМіністерство освіти та науки Украіни ону ім. Мечникова

Міністерство транспорту та зв’язку україни iconРішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України...
Міністерство транспорту та зв’язку україни iconМіністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства україни

Міністерство транспорту та зв’язку україни iconЗвіт директора Державного навчального закладу «Одеське професійне училище залізничного транспорту та будівництва» за 2013-2014 навчальний рік
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка