Олена Івановська, уповноважена з захисту державної мови, із позитивом ставиться до пропозиції заборонити російськомовні версії сайтів.
Вона охарактеризувала цю ініціативу як відображення глибоких переживань українців, але зауважила, що наразі немає законодавчого механізму, щоб це реалізувати. Про це вона заявила в коментарі до петиції про заборону російськомовних версій сайтів в Україні.
Івановська підкреслила, що дії держави повинні ґрунтуватися на законодавстві, а вимога петиції суперечить 27 статті Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, в якій зазначено, що інші мовні версії сайти можуть існувати, якщо українська версія є основною.
“Ця дискусія щодо петиції, що вимагає повної заборони російськомовних версій, відображає наш глибокий біль, і це свідчення втоми українців від колоніального впливу в публічному просторі. Вони прагнуть очистити цифрове середовище і бажають бачити онлайн ту Україну, за яку щоденно борються наші захисники. Ці переживання заслуговують на увагу”, – зазначила Івановська.
Таким чином, закон не уповноважує державу забороняти мови на приватних вебресурсах.
“Перейшовши цю межу і рухаючись до повної заборони, ми ризикуємо порушити конституційні гарантії, створюючи умови для міжнародних скарг. Це дає нашим опонентам підстави звинувачувати Україну у мовних репресіях”, – підкреслила вона.
На її думку, це є слабким підходом, адже країна в умовах війни не має права на недостатні рішення.
“З моральної точки зору, ми розуміємо, звідки виникає домінування російської мови в нашому інформаційному полі. Це наслідок столітньої політики витіснення, заборон і русифікацій. Тому Україна має повне моральне право на мовну деколонізацію. Але деколонізація не повинна бути копіюванням імперських методів. Ми вибудовуємо і утверджуємо Україну, і якщо підемо шляхом тотальної заборони, ми не зможемо цього досягти”, – наголосила Івановська.
На питання про можливість внесення до мовного закону положення, яке дозволяло б існування інших мовних версій сайтів, окрім російської, вона зазначила, що варто дослідити цю можливість.
“Якщо ми знайдемо шляхи для внесення такої поправки, це дозволить нам легально досягти цього. Проте наразі ми не маємо правового інструменту для цього”, – сказала вона.
Олена Івановська також підкреслила, що немає практично жодної обґрунтованої причини для використання мови країни-агресора на ресурсах, і це невиправдано.
Вона додала, що державі слід активізувати просвітницьку діяльність через соціальну рекламу, щоб нагадувати громадянам про обов’язок виконувати Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та інші закони.
Петиція про заборону російськомовних версій сайтів зібрала понад 25 тис. підписів. У її тексті автор ставить питання про доцільність існування російськомовних версій ресурсів в Україні, нагадуючи про обов’язок громадян володіти державною мовою.
