Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова



Сторінка1/11
Дата конвертації29.09.2017
Розмір1,65 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



ВІДДІЛ ОСВІТИ

ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ЧЕРВОНОСЛОБІДСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 2

ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дидактичні матеріали для формування історичних компетентностей учнів з курсу «Вступ до історії »

5 клас

(за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти).



Навчальний посібник

Черкаси – 2013

ЗМІСТ

Передмова …………………………………………………………………... 3-4

Вступ. Особливості формування предметних

компетентностей з історії в 5 класі…………………………………………….5-20



Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ

Урок 1-2. Істоpiя як наука. Українські вчені-історики………………………21-24

Урок 3. Історія і час……………………………………………………………..24-29

Урок 4. Історична карта……………………………………………………… 30-32

Урок 5. Писемні джерела. Архіви………………………………………… 33-37

Урок 6. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор………………… 37-40

Урок 7. Речові історичні джерела. Музеї……………………………………40-43

Урок 8.Географічні назви в історичній науці……………………………… 43-46

Урок 9. Практичне заняття.

Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево…… 46-49

Урок 10. Практичне заняття.

Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле…………… 49-52

Урок 11. Тематичне оцінювання………………………………………………53-56

Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ

Урок 12. Люди в історії: історичні персонажі, групи людей і народи………56-58

Урок 13. Події та явища в історії: відкриття, битви,

подорожі, господарське та повсякденне життя……………………………… 59-62

Урок 14. Житло і побут давніх українців…………………………………… 62-66

Урок 15. Київські князі. Запровадження християнства………………………66-73

Урок 16. Українське козацтво у битвах і походах……………………………73-77

Урок 17. Українське село і місто у ХVІІІ ст………………………………… 77-78

Урок 18. Відкриття Харківського університету

та його вплив на українську культуру…………………………………………79-80

Урок 19. Українці в революції 1917–1920 рр…………………………………81-83

Урок 20. Україна в роки Другої світової (1939–1945) та

Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн………………………………………83-86

Урок 21. Проголошення незалежності України………………………………87-88

Урок 22. Практичне заняття.

Про що і про кого розповідає історія рідного краю…………........................88-95

Урок 23. Тематичне оцінювання……………………………………………… 96-99

Розділ ІІІ. ЯКІ ПАМ’ЯТКИ Є ЧАСТИНОЮ ІСТОРІЇ

Урок 24-25. Храми та ікони. Софійський собор і

Києво-Печерська лавра…………………………………………………………99-104

Урок 26. Книги і мініатюри.

Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова…………………… 104-110

Урок 27. Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець–Подільська фортеці…… 111-120

Урок 28. Бахчисарайський та Маріїнський палаци……………………… 120-123

Урок 29. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві.

Площа Ринок у Львові……………................................................................124-129

Урок 30. Парки і сади.

«Софіївка» в Умані та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині……… 129-134

Урок 31. Практичне заняття. Які історичні пам’ятки мого міста (села), рідного краю розповідають про минуле…………………………………………… 134-136

Урок 32. Практичне заняття.

Моя уявна подорож історичними місцями України…………....................136-144

Урок 33. Тематичне оцінювання…………………………………………… 144-148

Урок 34. Узагальнення до курсу. Роль громадян, історичної науки,

музеїв та архівів у збереженні минулого України…………………………149-152

Джерела інформації ………………………………………………………… 153-154



Історія насправді – свідок часів, світло істини, життя пам’яті, учителька життя, вісниця старовини.

Цицерон, давньоримський політичний діяч

ПЕРЕДМОВА

Із 2013/2014 навчального року викладання курсу «ВСТУП ДО ІСТОРІЇ. ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ КУРС» у 5 класі здійснюватиметься за навчальною програмою з історії для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2012 року(за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти).

З метою надання вчителям історії інформаційно-методичної допомоги у формуванні в учнів уявлень і початкових знань про історію як галузь людських знань, у розвитку інтересу до предмета та мотивації до його вивчення із вересня 2012 року творча група вчителів історії Черкаського району працювала над проблемою: «Розробка дидактичних матеріалів для формування історичних компетентностей учнів з курсу «Вступ до історії » 5 клас (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти до уроків».

У складі творчої групи працювали:



Дворник Наталія Анатоліївна, вчитель Яснозірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії, вчитель - методист,керівник творчої групи;

Колодіна Лариса Володимирівна, методист районного методичного кабінету відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації;

Крупська Наталія Володимирівна, вчитель Нечаївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, спеціаліст другої категорії;

Пасічник Віталія Віталіївна, вчитель Дубіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, спеціаліст першої категорії,

Перевізник Ігор Анатолійович, вчитель Руськополянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, спеціаліст другої категорії;

Рижак Вікторія Анатоліївна, вчитель Хутірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, спеціаліст другої категорії;

Самохотов Анатолій Олександрович, вчитель Червонослобідської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, спеціаліст другої категорії.

Результатом роботи групи є збірник дидактичних матеріалів до 34 уроків курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс» для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Завдання, подані у ньому, реалізовують засади сучасного компетентнісного підходу до навчання з історії. Посібник складається із двох частин. У першій частині розкрито особливості формування предметних компетентностей під час вивчення пропедевтичного курсу з історії в 5 класі: хронологічної, просторової, інформаційної, мовленнєвої, логічної, аксіологічної. У другій частині посібника подано різні за формою завдання для формування та контролю історично-предметних компетентностей учнів для всіх уроків з історії у 5 класі. Текст дидактичних матеріалів згрупований за темами і уроками (від №1 – до №34), що зручно при підготовці учителя до відповідного уроку. Зміст посібника є одночасно тематично-поурочним плануванням курсу. Рекомендований вчителям історії.



Вступ. Особливості формування предметних компетентностей з історії в 5 класі
Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей, які розглядаються як інтегрована особистісна якість набута в процесі навчання. Компетентність охоплює не лише знання, уміння, навички, а й отриманий життєвий досвід, сформовані цінності, ставлення до предметів, людей. Новий державний стандарт подає такий ієрархічно підпорядкований перелік компетентностей: ключова, загальнопредметна, предметна[16,с.3]. .

Загальнопредметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття: «знає і розуміє», «уміє і застосовує», «виявляє ставлення і оцінює» тощо[16,с.4-5]. Предметні компетентності визначаються до кожного предмету, кожного року навчання, ґрунтуючись на загальнопредметних компетентностях, і є стадіями, рівнями набуття.

Відповідно до цих вимог в новій редакції програми пропедевтичного курсу «Вступ до історії» значну увагу зосереджено на формуванні в учнів первинних уявлень про сутність та особливості історичного знання , ключових та предметних компетентностей, що відповідає основним віковим можливостям учнів[12,с.6].

Орієнтація змісту освіти на розвиток компетентностей учнів насамперед передбачає грунтовне розроблення системи по формуванню компетентностей різного рівня. Розглянемо систему формування компетентностей на прикладі галузі «Суспільствознавство», історичний компонент, Вступ до історії. 5 клас, враховуючи, що з 2013-2014 навчального року починається поетапне впровадження з 5 класу [16,с.33].






Предметні компетентності

( формуються протягом вивчення предмету)

«знає і розуміє»

«уміє і застосовує»

«виявляє ставлення й оцінює»

5 клас. Вступ до історії

знати і розуміти, що таке

історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле





уміти і застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця

історичних подій на карті, знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати розповідь про подію або постать за запропонованим учителем алгоритмом, зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України



виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів, оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого

Формування компетентностей потребує від учителя обов’язкового врахування вікових особливостей учнів-п'ятикласників та особливостей навчального курсу , однак важливіше розуміти, які компетентності і як їх необхідно формувати, що має стати результатом навчання кожного уроку. Тому пропонуємо таблицю «Формування предметних компетентностей на уроках з курсу «Вступ до історії» (5 кл.) , де у вертикальному рядку подано перелік компетентностей, а в горизонтальному рядку – зміст компетентності та номери уроків, під час яких вони будуть формуватися. Ця таблиця допоможе планувати розвиток тих чи інших компетентностей , коригувати процес формування історичних умінь та набуття навичок.



Формування предметних компетентностей з курсу «Вступ до історії»( 5 кл.)

Назва компетентності

Зміст компетентності

Номери уроків

Мовленнєва компетентність

◌ коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього;

◌ розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника та використання матеріалу практичної роботи;

◌ складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань;

◌ складати запитання щодо перебігу історичної події;

◌ складати план розповіді про пам’ятку і розповідати за планом.


№ 1-2, 5, 6, 8, 12- 21
№ 24-30

Логічна компетентність

◌ пояснювати, що таке історія і що є предметом вивчення історії як науки;

◌ зіставляти окремі події з історії родини й рідного краю та України;

◌ співвідносити факти, події, імена з історичними явищами й процесами;

◌ пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань;

◌ підбирати факти для доведення або спростування тверджень;

◌ виявляти елементарні причинно-наслідкові зв'язки; робити нескладні висновки.



№ 1-2, 34
№ 9, 10, 22, 31

№ 12-21
№ 1-34



Хронологічна компетентність

◌ пояснювати, як відбувається відлік часу в історії;

◌ креслити лінію часу та позначати на ній запропоновані дати, співвідносити рік зі століттям;

◌ установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ;

◌ співвідносити подію, історичне явище і століття;

◌ установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток;

◌ визначати належність зображених на історичних ілюстраціях пам'яток, портретів історичних діячів до певних епох.



№ 3

№ 12- 21


№ 24 - 30
№ 12-21, 24-30

Просторова компетентність

◌ розрізняти умовні позначки на історичній карті, знаходить на карті територію України, її столицю;

◌ знаходити на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей;

◌ показувати на карті місцезнаходження пам’яток


№ 4
№12-21
№ 24-30

Інформаційна компетентність

◌ пояснювати, хто такі історики, що таке історичні джерела й які вони бувають;

◌ розповідати про діяльність українських істориків (два-три на вибір), історію сім’ї та родинне дерево;

◌ наводити приклади історичних пам’яток, писемних і речових джерел, слів, прислів’їв, казок про минуле, історичних назв своєї місцевості, з яких можна довідатися про давні часи;

◌ добирати інформацію про минуле з сімейних фотографій;

◌ розповідати про те, як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних і речових джерел, монет і грошей, назв населених пунктів;

◌ отримувати інформацію, що міститься в історичних джерелах, робити найпростіші висновки та узагальнення;

◌ читати адаптований історичний текст , знаходити в ньому історичну інформацію;

◌ називати, розпізнавати та описувати пам’ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи.



№ 1-2
№ 1-2, 9
№ 5-8, 10

№ 9
№ 5-8


№ 12-21


№ 24-30, 32

Аксіологічна компетентність

◌ висловлювати судження щодо важливості історичних знань та ролі громадян, історичної науки, музеїв, архівів у збереженні минулого, щодо вивчення історії свого народу і країни та ролі музеїв, архівів, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле;

◌ висловлювати власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонуються для вивчення, до пам’яток і необхідності їх збереження.



№ 1-8, 34

№ 12-21, 24 -30, 34



Отже, історична пропедевтика 5 класу націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна охарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, загалом пов’язані з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу. З роками навчання учнівські компетенції, що повинні бути сформованими в процесі шкільної історичної освіти, поступово ускладнюються.

Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації процесу навчання. Перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і процесу їх отримання. Щоб ефективно реалізувати засади компетентнісного підходу до навчання на уроках історії в 5 класі, потрібно виробити систему завдань для формування та контролю предметних компетентностей на кожному уроці, різноманітні за формою, змістом та складністю.

Процес набуття предметних компетентностей з історії п'ятикласниками має свої особливості. Одні з них вдосконалються на основі вже набутих , а інші лише починають формуватися [6,с.9].

Ще в початковій школі учні оволоділи вміннями та навичками в усіх видах мовленнєвої діяльності (читання, говоріння, письмо), що складає основу мовленнєвої компетентності. Вони вміють читати і переказувати текст. Але у 5 класі учень повинен навчитися читати не звичайний текст, а історичний. Оскільки основна форма роботи на уроках історії — читання, варто використовувати всі його види: вибіркове читання тексту за конкретним завданням, коментоване, читання в парах, читання ланцюжком усім класом, читання за ролями тощо. Працюючи з текстом, учні можуть шукати відповіді на запитання, добирати коментарі до ілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та витлумачувати їх, формулювати запитання (репродуктивного характеру) за матеріалами навчального тексту; усно переказувати текст; письмово відтворювати частину тексту та ін. [13, с.15-17]. Урізноманітнити форми роботи щодо формування мовленнєвої компетентності допоможуть дидактичні ігри, які пропонує Д.Десятов : « З вуст в вуста», « Три речення», « Дерево пізнання» [8, с.25-27].

Якщо детально розглядати логічну компетентність, то слід зауважити, що вона має ряд особливостей стосовно інших предметно-історичних компетентностей. По-перше, вона має тісний зв’язок з міжпредметною логічною компетентністю, яка формується в п'ятикласників майже на всіх шкільних заняттях протягом навчання. По-друге, елементи логічної компетентності (аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, формулювання висновків) наявні у всіх інших предметно-історичних компетентностях. По-третє, формування логічного мислення в 5 кл. продовжується ще з початкової школі. Досвід показує, що слідуючі прийоми активізують мисленнєво – логічну діяльність:

1. Прийом переплутаних логічних ланцюжків, що ефективно використовується як при перевірці знань, так і при вивченні нового матеріалу. Пропонується учням записані на дошці або картках 5- 6 подій (дати, події, історичні особистості ). Учням потрібно відновити порядок, пояснити його.

2. Гра в «питання – відповідь » (питання задаються одне одному по ланцюжку). Щоб задати питання, потрібно володіти матеріалом, вмінням чітко і зрозуміло формулювати свою думку, відповідати логічно.

3. Самостійне складання перевірочних тестів з вивченої теми.

4. Використання наданих викладачем слів для складання розповіді.

5. Прийом «чистої дошки» (основні дати і визначення заздалегідь пишуться на дошці, а потім в процесі їх розкриття витираються; клас наочно відчуває продуктивність своєї роботи ).

6. «Снігова куля» (бере участь весь клас або група учнів, перший учень називає відомий йому термін з поданої теми, другий повторює і говорить свій термін, третій називає вже 3 терміни і т.д.).

7. «Реставрація», «Знайди помилку» (редагування тексту з помилками).

8. Відновлення ланцюжка подій (один учень починає розповідь, другий продовжує).

9. Завдання типу «виключи зайве», де використовуються навички знаходження родової ознаки понять.

10. Вправа «Так - Ні» (розпізнавати істинні та хибні твердження, доведення або спростування твердження).

11. Встановлення зв'язку між поняттями ( продовжити ряд слів, визначити, що об'єднує ряд слів).

У 5 класі при вивченні курсу «Вступ до історії» передбачається формування хронологічної компетентності, тобто початкових уявлень та елементарних знань про історичний час. Формування даної компетентності є специфічним тому, що для інших предметів її не передбачено.

Основні етапи формування хронологічних уявлень учнів 5 класу:

1. Співвіднесення року зі століттями , однієї події з іншою.

2. Встановлення послідовності та тривалості подій.

3. Запам'ятовування дат та назв подій.

4. Формування конкретних образів історичних епох та історично – часових уявлень [5,с.5].

Необхідними умовами роботи з історичними датами в 5 класі є:

- активізація уяви учнів шляхом надання матеріалу, що вивчається, яскравої, незвичної форми;

- регулярне повторення (із свідомим підключенням зорової пам’яті);

- постійне пригадування матеріалу;

- визначення внутрішніх зв’язків матеріалу (змістовних, структурних,

асоціативних);

- використання асоціації (повторення дат і образів).

За спостереженнями психологів , підтвердженими практикою, сприйняття часу – найважче завдання для дітей цієї вікової категорії, оскільки їхній власний життєвий досвід непорівнянно малий відносно багатовікової історії людства. На цій підставі роботу над хронологічними уявленнями слід починати з емоційно - видовищної презентації основних властивостей часу. Так, для підведення учнів до розуміння лічби часу в історії вчитель організовує бесіду за запитаннями: Скільки минуло часу , відколи продзвенів дзвінок на цей урок? Скільки минуло часу відтоді , як ви прокинулися сьогодні? Скільки минуло часу від попереднього уроку історії ? Із бесіди учні роблять висновок про відомі їм одиниці вимірювання часу: секунди, хвилини, години, дні, роки [4,с.18].

Можна виділити кілька основних типів завдань на формування хронологічної компетентності у 5кл.:

І. Завдання на співвіднесення років зі століттями та тисячоліттями та на зворотну відповідність – століть з роками.

ІІ. Розв'язування хронологічних задач за допомогою лінії часу:

1.Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення (Скільки років тому відбулася подія, якщо відома її дата?)

2.Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої (Скільки минуло років від іншої ? або На скільки років одна подія відбулася раніше за іншу?)

3.Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення (В якому році відбулася подія, якщо відомо що від неї минуло років тому?)

4.Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від іншої події (В якому році відбулася подія , якщо відомо , що це сталося після вказаної події через певну кількість років?)

ІІІ. Складання учнями елементарних хронологічних задач.

ІV. Дидактичні ігри : «Хронологічне лото» ( встановлення відповідності між датами та подіями, між історичними постатям , історичними пам'ятками та певним періодом).

V. Завдання на встановлення хронологічної послідовності 2- 3 подій.

VI. Складання простої хронологічної таблиці.



Дата

Подія







У 5 класі розпочинається формування просторової компетентності, що передбачає ознайомлення з історичної картою та формування елементарних практичних навичок роботи з нею .



Етапи формування початкових умінь та навичок роботи з картою в 5кл.

1. Навичка «вибирати карту за назвою» («знайомитися з назвою карти») є найпростішою , яка передбачає ознайомлення учнів з видами карт (загальні (відображають іс­торичні події у країні або групі країн, їх розташу­вання, стан у певний момент історичного розвит­ку), оглядові (відображають низку послідовних мо­ментів у розвитку матеріалу, що вивчається, наприклад, усі територіальні зміни за тривалий пе­ріод часу),


Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Зарубіжна література
2015 -> Тест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
2015 -> Озповідає про своє життя Рим 1996 Генеральний Дім Дочок Милосердя Каносіянок Via Stazione Ottavia, 70 00135 Roma Назва оригіналу
2015 -> Ю. О. Матвієнко, С. В. Матвієнко еміль крепелін. До 160-річчя з дня народження
2015 -> FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]
2015 -> Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України
2015 -> Програма всеукраїнської наукової конференції " історія степової україни XVII хх століття"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі у 2013-2014 навчальному році черкаси 2013

Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconНавчальний посібник Вінниця внту 2013 (075) ббк 88я73

Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Навчальний посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. Харків: нту «хпі», 2007. 331 с
Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconНавчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку
Тема Процес пізнання та його генезис як основа наукової діяльності
Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconНавчальний посібник для студентів всіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр кременчук − 2011
Навчальний посібник. Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с
Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconНавчальний посібник зміст вступ Географія Британських островів Доісторія І протоісторія Британії
Найдавніше населення. Стоунхендж. Пікти. Кельти. Гластонбері І мейден-Касл. Кельтське мистецтво. Епічна спадщина
Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconП., Середяк А. В. Історичне краєзнавство навчальний посібник
Голубко В., Качараба С., Середяк А. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – Ч.І. – Львів: Видавничий центр лну імені Івана...
Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconНавчальний посібник за загальною редакцією к. В. Заблоцької донецьк-2001 ббк 63(0)-7я7+63
Українська І зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під заг ред. Заблоцької К. В. Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001. 372...
Навчальний посібник Черкаси 2013 зміст передмова iconПлан роботи ніжинського будинку дітей та юнацтва на 2012/2013 навчальний рік
Тематика виховних бесід по охороні життя та здоров’я гуртківців нбдю на 2012- 2013 навчальний рік


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка