Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Сторінка1/22
Дата конвертації15.10.2017
Розмір3,97 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України

.

Павло КУЛЯС


СИСТЕМА −

ПРОТИ АВТОМАТИЗМУ СУРЖИКУ

Редакторський погляд

Навчальний посібник

Київ


2013

На зворот титулу:

? УДК 811.161.2'271. 12(038)

? ББК 81.2УКР-4

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист 1/11 − 12211 від 29.12.2010)



Рецензенти

Мацько Л.І., доктор філологічних наук, професор (НПУ ім. М.П.Драгоманова)

Мороз Л.З., доктор філологічних наук, професор (Інститут укр. л-ри НАНУ),

Артикуца Н.В., кандидат філологічних наук, доцент (К.-Могилянська академія)

К 90


Куляс П.П. Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд : Навчальний посібник. Вид. друге, розширене і виправлене. − К.: 2012. − 215 с.
Українська мова − одна з найбагатших у світі: вона милозвучна, має гнучку граматичну систему; розвинений словник у всіх стилях, багату синонімію і фразеологію... Але якщо така в нас багата мова, то чому ж маємо величезну проблему її деформацій? Чому вона так вражена суржиком?

Можливо, мають слушність ті, хто каже, що українська мова програла змагання з російською, виявилася слабшою від неї? Російська ж не деформувалася від наших спільних контактів, а українська з'їхала на суржик...

На ці непрості запитання дає відповіді пропонований посібник.

Для студентів факультетів журналістики, видавничої справи і редагування − як один з модулів дисципліни "Типологія помилок". Посібник буде корисний також для студентів-філологів і всіх, хто цікавиться проблемами культури мовлення, історією, сучасним станом та перспективами рідної української мови.

? УДК 811.161.2'271. 12(038)

? ББК 81.2УКР-4

ISBN С Куляс П.П., 2012

С Вид-цтво..., 2012



З м і с т

Умовні скорочення 5

Вступ 7

1. Лексика 12



1.1. Росіянізми (живцем узяті російські слова) 12

1.2. Кальки лексичні 19

− Кальки з поморфемним перекладом слів 20

− Зміщення семантики 28

− "Неочевидні" ("приховані", контекстні) кальки 34

− За калькою − втрачений синонімічний ряд 39

− Вигадані слова-покручі 43

− Канцеляритна калькована лексика 48

− Субстантивовані прикметники 52

1.3. Міжмовні омоніми і нерозрізнена паронімія

("Хибні / фальшиві друзі перекладача").

Неконтекстні синоніми 55

1.4. "Реверс" (втрати в ході антисуржикової роботи) 57

− "Мода" на призабуті слова і мовні

конструкції (зі змістовими зміщеннями)

− Боязнь русизму

Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи 67

2. Морфологія (Інтерферовані з російської і спотворені

морфологічні форми − відмінювання, ступенювання,

визначення роду, числа іменників тощо) 69

2.1. Навіяні (ненормативні, інтерферовані з рос.) відмінкові

форми 69


2.2. Відмінності в роді, числі іменників 77

2.3. Спотворене ступенювання 80

2.4. Процесові поняття 84

2.5. Суфіксальні інтерференції 95

2.6. Префіксальні інтерференції 101

2.7. "Фіктивні дієприкметники" 106

2.8. Акцентуаційні інтерференції з російської −

ще один складник суржику. 118

Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної

роботи 119

3. Фразеологія 121

3.1. Кальковані сталі словосполуки 123

3.2. Кальковані фразеологічні звороти часу 129

3.3. Калькований канцелярит у фразеології

3.4. Кальковані і спотворені прислів'я і приказки, крилаті

вислови літературного походження 135

3.5. Призабуті українські живомовні конструкції,

звороти та еквіваленти слова 146

Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи 159

4. Синтаксис (Синтаксичні конструкції за російським зразком) 161

4.1. Відмінності в керуванні 161

4.2. Розщеплені присудки 170

4.3. Російська іменниковість − українська дієслівність.

Пасивні конструкції, зокрема зі зворотним дієсловом 171

4.4. Кальковані сталі словосполуки з прийменниками 174

4.5. Фразеологічні "асоціації" з тим або тим ключовим словом 190

Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи 201
Література 203
Термінологічний мінімум 206
Іменний покажчик 211
Проаналізовані слова і словосполуки (Покажчик) 213

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

У КОРЕКЦІЙНИХ СЛОВНИКАХ


акт. − активний

в. − відмінок

газ. − газета

дав. − давальний відмінок

дієприкм. − дієприкметник

дієприсл. − дієприслівник

див. − дивись

заст. − застаріле

зб.н.пр. − збірник наукових праць

знах. − знахідний відмінок

знач. − значення

зокр. − зокрема

ім. − іменник

ін. − інший

інт. −інтерв'ю

іншом. − іншомовний

і т.п. − і тому подібне (-ий тощо)

керув. − керування

конкр. − конкретний

конт. − контекст

кор. − кореспондент

л-ра − література

мат. − математика, математичний

м.б. − може бути

можл. − можливо, можливий

-н. − небудь (який-небудь, що-небудь і под.)

напр. − наприклад

н.д. − народний депутат

н.-метод − науково-методичний

нац. − національний

обл. − обласне

осв. − освітній

очев. − очевидно

перен. − переносне

под. − подібний

політ. − політичний

пом. − помилка

прийм. − прийменник

прикм. − прикметник

присл. − прислівник

ред. − редакція

рекл. − реклама

реч. − речення

род. − родовий відмінок

рос. − російський (російська мова)

рук.- рукопис

с. − сторінка

син. − синонім

сл. − словник

ст. − стаття (у датах − століття)

стиліст. − стилістичний

суф. − суфікс

т. − том

т.зв. − так званий

тр. − треба

укр. − український

фам. − фамільярно

ц. − цей, цього і под.

част. − частина

числ. − числівник

чол. − чоловічий рід



Скорочені прізвища

Б. Гр. − Борис Грінченко

Гл. − М. Гладкий

Голов. − С.Головащук

О.К. − Олена Курило

Карав. − Св. Караванський

Коцюб. − М.Коцюбинський

Крим. − А.Кримський

Морг. − В.Моргунюк

Неч.-Лев. − І. Нечуй-Левицький

Сос. − В.Сосюра



Словники

ВТС − Великий тлумачний словник (Бусола)

РУС − Російсько-український словник (різні видання)

СУМ − Словник української мови в 11 томах

УРС − Українсько-російський словник

УСУМ − Універсальний словник української мови


Аналізовані джерела

ВР − Верховна Рада України (Матеріали з засідань)

Вітч. − журнал "Вітчизна"

ВОУ − журнал "Вища освіта України"

ВЗ − газета "Високий замок" (Львів)

ВК − газета "Вечірній Київ"

ГПУ − газета "Говорить і показує Україна"

ГУ − газета "Голос України" (газета Верховної Ради України)

День − газета "День"

ДТ − тижневик "Дзеркало тижня"

Освіта − газета "Освіта"

Р. − радіо

РГ − "Ролбітнича газета"

СВ − газета "Сільські вісті"

СТБ − телеканал СТБ

ТБ − телебачення

ТБ Укр. − Телеканал "Україна"

Тоніс − радоканал "Тоніс"

УМ − газета "Україна молода"

УР-1 − перша програма Національного радіо

Урок укр. − журнал "Урок української"

УС − газета "Українське слово"

Хр. − газета "Хрещатик"

1+1 − телеканал "1+1"



Вступ
Чудова мова на очах перетворювалася на макаронічну суміш...

Борис Антоненко-Давидович

О мово, ти іще жива. Тяжкі твої тортури



Ліна Костенко

І все ж:


Лінгвоцидні часи виплекали у народному серці народну українську мову. Страшний тиск породив пречарівне дитя опору в абсолютно безумовному існуванні. Поєднання краси і сили мови зумовило феномен її непоборности.

Ірина Фаріон
У період українізації 20-х років минулого століття нам ще від царської Росії дісталась тяжка ситуація на ниві української мови. Про це писали у своїх працях А.Кримський, Є.Тимченко, М.Грунський, Г.Голоскевич, О.Курило, М.Гладкий та інші тодішні видатні філологи. Картину понівеченої української мови змальовують, наприклад, співробітники Інституту української наукової мови АН України Олена Курило [15], Микола Гладкий [2, 3], а також В.Ганцов, О.Синявський, М.Сулима*. В їхніх публікаціях, водночас, можна побачити й велику теоретичну й методичну роботу з піднесення культури рідної мови.

І тут методика філологів 20-х років є актуальною й для нас. Вони самовіддано працювали на ниві рідної мови, і ситуація явно поліпшувалася. Мова очищалася від намулів і наносів русифікації. В названих вище та інших виданнях зафіксовано стан української мови в 20-х роках ХХ ст., добре прозирається перспектива повернення українській мові її багатств, її народної культури, принципи роботи філологів (зокрема словникарів).

Насамперед треба було дати раду з непомірними запозиченнями і калькуванням з російської мови. Роботи М. Гладкого спиралися на вже солідні напрацювання Інституту наукової мови і насамперед на матеріали до нового правопису і російсько-українського словника за редакцією Агатангела Кримського і Сергія Єфремова. Основна тенденція в цій роботі − брати за взірець багату народну мову, наближати до неї всі стилі літературної мови і, зокрема, публіцистичний, літературний і науковий.

−−

У О.Синявського − праця "Норми укр. літ. мови", 1931; в І.Огієнка − "Чистота і правильність укр. мови"; у С.Смеречинського − "Нариси з укр. синтакси"...



Уже тоді науковцям інституту, всім, хто переймався проблемами відновлення високої народної культури української мови, доводилось протистояти звинуваченням русифікаторів у "народництві, хуторянстві, примітивізмі, сюсюканні". Потім це розквітло буйним отруйним цвітом у 1933-му і подальших роках, спрямованим проти української мови, і завершилося терором проти найактивнішої верстви української інтелігенції.

Тенденція лексичних запозичень і калькування давня, ще з дореволюційних часів. Її відзначав і дуже докладно ілюстрував Микола Гладкий (з його прикладів − спутники, справки, підйом господарства, замисел, недохват товарів, прозорливий тощо). Це він називав простими (прямими) запозиченнями або "безпосереднім впливом". Тепер ми б до цього додали й іще більший масив росіянізмів.

А крім того, він же визначає "вплив посередній" − невдалі переклади російської лексики, тобто кальки. Про них піде мова нижче.

Є ще одне надважливе завдання, яке ставили перед собою філологи 20-х років, актуальність якого не зменшилась і сьогодні: М. Гладкий формулював його так: "дати семазіологію української мови /тепер переважно вживається термін семантика П.К./, де б відтінити треба окремі близькі значінням слова, синоніми" [2, 16].

У нас і тепер іще в словниках поширеною є позначка "те саме, що і..." Те, та не те!. Дублетів у мові мало − синоніми мають вписуватися в контекст. А контекст − це і є нюанси в значенні.

І тут усі ці теоретичні і практичні роздуми над проблемами культури української мови, уся ця конкретна робота з очищення її від вульгаризацій і насамперед від русифікаційних наносів була брутально припинена в 1933 році. Процес був круто розвернутий на "наближення" до російської мови, насичення словників росіянізмами і російськими лексичними кальками, на інтенсивне вщеплення українській мові російських синтаксичних конструкцій, російської фразеології.

Після того погрому спочатку обережно, а потім усе ширшим фронтом естафету від ентузіастів українізації 20-х років перехопили і пронесли аж до наших днів українські інтелектуали Максим Рильський, Олексій Кундзіч, Борис Антоненко-Давидович, Григорій Кочур, Микола Лукаш а далі − Анатолій Погрібний, Олександр Пономарів, Лариса Масенко, Святослав Караванський, Олександра Сербенська...

Маємо й ми сприймати це як єдиний історичний процес боротьби за ідентичність української мови, за її майбутнє.

Для філолога, редактора, журналіста важливо докладно структурувати той суржик. Така аналітичність підказує шляхи подолання цієї мовної хвороби. Це як на́від на способи боротьби з нею. Завважимо, що йдеться не про суржик прийшлого в радянський період у міста сільського населення, а про т. зв. вторинний суржик, той що проник в усне і писемне мовлення фахівців − насамперед у ЗМІ, школу та в мову політиків і чиновників, навіть письменників. Їх можна було б назвати "автоматниками": думають російською − і тут же вистрілюють автоматними чергами російський текст з українськими суфіксами, префіксами і закінченнями. Анатолій Ткаченко (д-р філол. н.) називає їх "механічними калькуляторами", коли мовець перекладає себе ж "синтаксичними та лексичними кальками". Все це є психологічна залежність від російської мови, яку суржиконосні люди беруть собі за взірець. Тут і процвітає внутрішня установка на перекладання.

Ааналізуючи невдалі перекладацькі вправи деяких наших письменників з російської, М.Т.Рильський назвав їх "шкільно-газетно-російська мова" (22, 203) − можливо, так само можна сказати й про оту "мову" наших "автоматників" − "шкільно-газетно-українська мова", тобто якраз той вторинний суржик. Олексій Кундзіч називав таких мовців "копіювальниками". Одеські автори В. та Г. Островські називають цей продукт "самоперекладацькою мовою", коли складають фрази по-російському, а потім якось − стук-грюк, аби з рук − перекомпоновують їх на українські. Звідси й витворилася специфічна мова засобів масової інформації, яку маємо сьогодні, − ні тобі російська, ані українська, недолуга за синтаксисом і страшенно обмежена за словником, заштампована й заформалізована до неприродності і від народної − за тисячу миль" (20, 18).

Один з авторів журналу "Дивослово" Василь Задорожний [Дивослово. − 2005. − № 6.− С. 51.] дуже слушно пише: "Поки ми будемо "боротися" з конкретними випадками порушення норм української літературної мови, не знаючи причини виникнення таких явищ, цій "боротьбі" не буде кінця-краю. Коли розкриємо механізм породження помилок і зламаємо копіїстичний стереотип щодо української мови, тоді боротьба за чистоту й правильність мовлення стане справою кожної людини, яка сприймає його як складник власної культури".
"Калька не тим страшна, що вона дослівна, а тим, що вона суконна, бо калька − це не є думка, висловлена словами, − це слова, які мають скласти думку. Іноді вони складають думку, іноді не складають, а найчастіше складають думку не зовсім ту або й зовсім не ту, що в оригіналі. Калька неодмінно призводить до неточності художнього слова − тим вона й суконна (Перекладацька мисль і перекладацький недомисел. − 14, 90)

Олексій Кундзіч

Отже −

Структура вторинного суржику

1. Лексика

1.1. Росіянізми (живцем узяті російські слова)

1.2. Кальки лексичні

− Кальки з поморфемним перекладом слів

− Зміщення семантики

− "Неочевидні" ("приховані", контекстні) кальки

− За калькою − втрачений синонімічний ряд

− Вигадані слова-покручі

− Канцеляритна калькована лексика

− Субстантиви прикметникової форми

1.3. Міжмовні омоніми і нерозрізнена паронімія ("Хибні / фальшиві друзі перекладача"). Неконтекстні синоніми

1.4. "Реверс" (втрати в ході антисуржикової роботи)

− "Мода" на призабуті слова і мовні конструкції (зі змістовими зміщеннями)

− Боязнь русизму

2. Морфологія (Інтерферовані з російської і спотворені морфологічні форми − відмінювання, ступенювання, визначення роду, числа іменників тощо)

2.1. Навіяні (ненормативні, інтерферовані з російської) відмінкові форми

2.2. Спотворене ступенювання

2.3. Відмінності в роді, числі іменників

2.4. Забуті процесові поняття

2.5. Фіктивні форми активного дієприкметника

2.6. Інші форми суфіксальної та префіксальної інтерференції

3. Фразеологія

3.1. Кальковані сталі словосполуки

3.2. Кальковані фразеологічні звороти часу

3.3. Калькований канцелярит у фразеології

3.4. Кальковані і спотворені прислів'я і приказки, крилаті вислови літературного походження

3.5. Призабуті українські живомовні конструкції, звороти та еквіваленти слова

4. Синтаксис (Синтаксичні конструкції за російським зразком)

4.1. Відмінності в керуванні

4.2. Розщеплені присудки

4.3. Російська іменниковість − українська дієслівність. Пасивні конструкції, зокрема зі зворотним дієсловом

4.4. Кальковані сталі словосполуки з прийменниками

4.5. Фразеологічні "асоціації" з тим або тим ключовим словом

Бачимо, що це своєрідний стислий структурний аналіз суржику. Якщо його заповнити ілюстративним матеріалом, то практично це буде типологічна таблиця суржикізмів (або суржикових помилок). Вона вкаже на помилконебезпечні місця в редагованих текстах, а її окремі найяскравіші, часом парадоксальні елементи будуть своєрідними мнемонічними, опорними знаками. Цю ідею автор втілив ще в одному посібнику − див. дж. 13.

Тому такий аналіз має істотно підвищити компетентність майбутнього редактора, вчителя в його тяжкій, можна сказати, санітарній роботі у боротьбі з цим явищем, у забезпеченні високої культури мовлення в суспільстві, і насамперед у його молодих поколіннях.

Отже, перейдемо до аналізу основних типів суржикових спотворень мови. Підхід тут такий. Приклади взято із зібраного автором масиву девіацій (помилок) сучасного писемного дискурсу приблизно в 10−12 тис. фрагментів − із ЗМІ, усного політичного дискурсу, наукових публікацій. З них майже дві третини − це русизми, кальки та інші помилки, спричинені впливом російської. Ті помилки, які повторюються часом сотнями разів. Серед газет, які відзначаються високим рівнем культури мови − "Сільські вісті", "Дзеркало тижня", за останні роки значно підвищилися мовно-стилістичні якості газет "День", "Україна молода". Нижчий рівень − на більшості каналів ТБ, у газетах "Вечірній Київ", "Хрещатик", "Газеті по-українськи", не кажучи вже про місцеві видання.

Принцип добору – рейтингове вживання: 10 найпоширеніших похибок у кожному розділі − за тим масивом у 10−12 тис. фрагментів.



"Вузлики на пам'ять"

*"Найкоротший вислів думки найвлучніший, до цього прагне мова"

*"До всякої норми ніколи не шкодить підходити з певною дозою критичности. Бо, крім норм, існує ще здоровий глузд і мовний смак. Мудрому редакторові доводиться мирити ці три, далеко не однозначні суб'єкти.

(Святослав Караванський)



1.

Лексика

1.1. Росіянізми (живцем узяті російські слова)

Це російські слова, яким в українській мові є нічим не гірші, повноцінні відповідники або й цілі синонімічні ряди і тому немає ніяких підстав для запозичень.

"Рейтинг" росіянізмів (у масиві в 10−12 тисяч фрагментів за 2004−2012 роки у суспільно-політичному дискурсі − преса, ТБ і Р, ВР, масові державні заходи, наукові публікації):

1) поступати

2) затребуваний

3) являтися

4) переписка

5) заставляти

6) доля, дольовий

7) заказ, заказний

8) заключатися (заключення, заключити)

9) наступати

10) неприглядний

Прокоментуємо докладніше з редакторського погляду ці запозичення з російської мови. Це варто зробити для того, щоб зрозуміти, яку руйнівну дію вони справляють в українській мові.

− (1) поступати Очевидно, це "чемпіон" серед русизмів, яким користуються наші мовці на всіх рівнях. Досить сказати, що цим словом послуговувалися практично всі голови Верховної Ради (навіть О. Мороз, який володіє українською мовою майже бездоганно), цю помилку ми чуємо практично на кожному засіданні Верховної Ради: "Треба поступати по закону (ВР, В.Литвин, 23.12.2008) – тр. діяти, чинити за законом або згідно з законом; "Може, зробимо так, як ми раніше поступали?" (А.Яценюк, січень 2008) − "може вчинимо так, як робили раніше". Особливо часто вживає це слово А. Мартинюк: поступив непорядноучинив (повівся) непорядно, треба поступати по законудіяти, чинити за законом (згідно з законом). Цю ж ваду ми могли спостерегти в мові колишнього Президента В. Ющенка: "Ми повинні поступати чесно, відповідально" (Прес-конф. 23.12.2008 у відкритому ефірі) − маємо чинити чесно, відповідально. Русизмом є це слово і в такому прикладі: “Недобре поступили з головою Центрвиборчкому” – вчинили, обійшлися, повелися. Те ж саме бачимо і в ЗМІ: "так само поступив і батько" (з рук. до Вітч.) – зробив.

Часто цим же русизмом послуговуються там, де доречним було б слово надходити: “Зауваження поступили з запізненням”; “поступають гроші до банку”; “продукція поступала з перебоями”, “оголошу запити, які поступили на цей час”; “поступили замовлення на путівки” – тут скрізь надійшли, надходила, надійшла. (майже всі наведені вище приклади – ВР). Так само і в газеті "День": "Жодних вагомих аргументів щодо спростування цього загальноприйятого в науковому світі положення /йдеться про нац. ідею українців/ не поступало" (День, 21.09.2011) − не надходило. Є й інші варіанти: “поступив до університету” замість вступив; “Ще кілька шахтарів поступили до опікового центру” – ще кількох... доставили, ще кілька потрапили...; “поступати у власність” – тут переходити у власність.

Це наочний приклад того, як збіднюють українську мову русизми: один із них, як бачимо, “зжував” близько десятка точніших, контекстніших українських слів! Слід зазначити, що в українській художній літературі радянських часів це слово в знач. "чинити", "надходити" тощо знайти можна; в СУМі ці приклади подано зі стилістичним обмеженням розм., заст., рідко. Нинішня літературна практика вже майже не фіксує подібних випадків. Вони лишилися в історії мови і літератури.

У складі сталих словосполук:

поступати несправедливо − кривити (покривити) душею; чинити, робити не по правді; з ким − кривдити, скривдити кого.


− (2) затребуваний (і кальковані варіанти цього слова: запитаний, запотребуваний, затребований, востребуваний, витребуваний,− ціле гніздо словесного сміття). “Продукт досить затребуваний на ринку...” (ГУ, 21.05.2004) − редагується просто: має великий попит... Так само й “Ми продаємо колекційні вина й у Києві − на Подолі, і бачимо, що вони вже затребувані” (День, 17.10.2003) − що на них є попит. "Рейдерство стало затребуваним для популярної літератури й кіно, як 'рекет' і 'бандитизм' у 1990 роки" (Масмедійне мовознавство для себе і мас" // Урок укр., № 7−8 − 2007, с. 2) − на рейдерство мав би бути такий же попит у л-рі й кіно, як...

Але цей варіант з "попитом" не завжди нас виручить. Особливо у фрагментах з іменниковою формою − затребуваність (з усім її синонімічним рядом калькованих покручів: запитаність, затребованість, витребуваність, навіть востребованість у деяких авторів; та й у О. Забужко /не/запотребованість − не дуже добрий варіант − через два префікси і основу від "требувати"). Ось як уникає цих покручів відомий публіцист Сергій Рахманін (ст. в ДТ, 28.05.2005): “Але їх /нин. “опозиціонерів”/ просто не потребують”. Це саме там, де наші автори найчастіше пишуть про їх "незатребуваність". Тобто редактор шукає можливі живомовні варіанти за контекстом.. "Багато архівних матеріалів досі залишаються незапитаними, ще чекають на своїх дослідників” (День, 22.10.2004) − залишаються поза увагою дослідників. Або: "Суспільна затребуваність особистісної самореалізації" (з рук. до ВОУ № 1 − 2004) − суспільна потреба в самореалізованій особистості (або суспільний запит на самореалізовану особистість). "Сподіваюся, така публікація буде затребувана газетою" (День, 21.09.2011) − зацікавить газету. Можливий і описовий варіант: "Комунізм із його містичним культом кривавого насильства, голодом і диктатурою так чи інакше був затребуваний історією" (Олег Покальчук. Україна як забобон Європи // ДТ, 11.07.2009) − посів місце в історії.

Є дуже важливий варіант віддачі цього поняття живою українською мовою у Лесі Українки: “... Я тут назнав співця / справдешнього. Не дуже він славутній, / та се вже грекам сором, не співцеві./ Я покажу Корінфові, що треба / римля́нина для цінування хисту, / інакше хист лишиться неужитком” (“Оргія” // Вибр. тв. в 4-х т., т. 3, 1982. − С. 408). Отже, речення “Однією з проблем у контексті приєднання до Болонського процесу є недостатнє визнання рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою” (з рук. до ВОУ № 2 − 2005) можна відредагувати: “..недостатнє визнання в суспільстві ступеня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня, який в українській економіці залишається в неужитку". Але можна й простіше: “...недостатнє визнання в нашому суспільстві й економіці ступеня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня”.

Не мають проблем із цим словом відомі наші письменники. У Бориса Олійника: “І ця робота стане до потреби, / Коли затямить зряче і сліпе, /Що перше, як шукати правду в небі, / Знайдіть спочатку на землі себе!” (Б.Олійник. Зустріч з архистратигом. − День, 10.10.2003). У Миколи Вінграновського: “У гомоні суєт я не в потребі, У вересневім полі − ні душі” (М. Вінграновський. Вибр. тв. в 3-х томах. Т. 1. − Терноп.: Богдан, 2004. − С. 120). Навіть в "Українських сороміцьких піснях": "Ой, летіла баба з неба / Бо там її не потреба" (Бандурка. − К.: Дніпро, 2001. − С. 66. − Із записів М.В. Гоголя).

Тоді “эти люди у нас не затребованы” можна було б перекласти так: “вони в нас не до потреби”, “нема на них потреби”, Крім того, "попит" − для товару, а на людей − може бути “запит”:"Нині у нас великий запит на людей таких-то".

У СУМі є ще „витребуваний” і „витребування” − від „витребувати”: одержати що-небудь на вимогу і запропонувати кому-небудь прибути або з’явитись, кудись викликати листом – це якраз накинуті українській мові російські кальки (від „требовать”) − тут є природніше зажадати, ви́кликати.

Як бачимо, русизм "затребуваний" (і похідні від нього) є лише покручем. Головне ж, що масове його використання не стимулює мовців до пошуку природних варіантів лексики, до розвитку мови.

− (3) являтися "Переважна більшість учасників пікету є працівники фірми "Антарес", директором якої являється Станіслав Гордієнко" (Веч. Васильків, № 103, квітень 2008). "Запропоновані нами дослідження являються важливими і актуальними” (з рук. до ВОУ № 1 2006). "Громадські організації являються зв'язуючою (тут тр. сполучною) ланкою між мером Києва і громадськістю" (Р. Ера, 23.11.2006). “Утримувачем акцій являється “Укрсоцбанк” (Валентина Семенюк. // Тоніс, 28.09.2005). В усіх наведених фрагментах потрібне дієслово-зв'язка "є" або її пунктуаційний замінник − тире: "...директор якої − Станіслав Гордієнко" і под.


− (4) переписка – "Історія з морською перепискою дійшла аж до нашого часу" (УР, 16.10.2010) − з морським листуванням; "переписка з Секретаріатом Президента" (Мороз О.О., ВР, 15.03.2007); представники ЗМІ ведуть нудну переписку з працівниками прес-служби" (СВ, 14.11.2006); "Гортаю надані мені людьми папери, знайомлюся з перепискою скривджених селян із Гайворонською держадміністрацією..." (СВ, 17.11.2006); “переписка по Інтернету” (УР-1, 14.12.2005) − скрізь листування.

Але знов-таки можуть бути й інші − контекстні варіанти: "... стаття, що була фактично роздруківкою смс-переписки" (День 15.08.2008) − SMS-повідомлень.



− (5) заставляти: “Треба заставити (я не побоюсь цього слова) − заставити їх виконувати закони” (ВР, нар. депутат, 12.03.2003) − примусити. “Не заставляй мене під вітром голосить...” (пісня Ганни Чубач; часто співає на УР Лариса Недін). Автор пісні, очевидно, може обстоювати правомірність вживання слова “заставляти” в цьому значенні, зіславшись на Б.Грінченка (у його словнику це 4-те знач.), а також на СУМ (3-тє знач.), в якому є посилання на Панаса Мирного (“Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч”), Лесю Українку (“[Л у к а ш:] Чужу все до роботи заставляти не випадає... Наймички − не дочки”). Але вже в СУМі, хоч як широко в ньому подано русизми і кальки, до цього значення слова “заставляти” є стилістичне обмеження “розм.” − розмовне. Мова не стоїть на місці, зміни в ній часом якраз і пов’язані з розмежуванням (диференціацією) значень слів, уникненням омонімії. Коли є два значення якогось слова (як тут − “заставляти”), мовна практика викристалізовує для одного із омонімічних значень нове слово чи розрізняє синоніми − тут примушувати (змушувати). Уже й у 20-ті роки М. Гладкий (2) вважав, що на той час значення цього слова в нашій мові диференціювались: заставляти кожуха − рос. "закладывать", а діяти примушують або силують (2, 137). У нас же й досі деякі автори не хочуть розрізняти.
− (6) доля, дольовий "Доля країни в міжнародному поділі праці" – частка; "не без долі гумору" (СТБ, 24.02.2002) [не без судьбы юмора?] – не без гумору; дольова участь – пайова; "...щоб ми цю газотранспортну систему внесли як долю у консорціум" (Ю. Тимошенко, 7.02.2007). "Є невеличка доля розчарування" ("1+1",10.03.2007) − /ми/ трохи розчаровані, є легке розчарування чи ми сприйняли це повідомлення з легким розчаруванням; "Вони мають збільшити долю свого ринку" (П. Порошенко, ТБ "Україна", 8.10.2008) − очев., "збільшити свою частку на ринку".
− 7) заказ, заказний замовлення, замовний, “Презентація книги (про Ю.Тимошенко) виявилася чиїмось виконаним заказом” (ВК)замовленням. “Ті дні були, як на заказ, такі щасливі” (УР, пісня “Вогонь жоржиновий”, звучить часто 2007−2009 рр.) – як на замовлення. "Ми щодня слухаємо повідомлення журналістів і трансльовані ними явно заказні віщування нібито політологів про те, що демократичної коаліції може не бути..." І нижче: "заказні нібито пророцтва" (Ольга Герасим'юк. Чому ЗМІ не розповіли, що було у вівторок у Харкові // День, 26.10.2007) − замовні. Слід мати на увазі, що в українській мові є й заказ, але як заборона (тут − міжмовний омонім); від цього слова − й заказник (природний).
− 8) заключатися (заключення, заключати) За цими росіянізмами можна розрізнити кілька значень. 1 − 2. полягати або й пропуск дієслова-присудка: “Парадокс заключається в тому, що ...” (Р. Київ, 31.07.2002) – парадокс у тому... або полягає в тому... "Я переконаний, що ключова концепція формування національної свідомості /.../ заключається у нашій власній внутрішній волі ("Віктор Ющенко. Інт. в СВ 6.11.2007) − полягає. 3. завершення: “На заключення скажу...” – на завершення, насамкінець "На заключення мені б хотілося звернутися до заможних людей: підтримайте додаткове видання книги Алена Безансона "Лихо століття" (Сверстюк Євген. Приязнь і правда // УМ, 19.06.2008) − насамкінець (на завершення) хотілося б звернутися... 4. укладення, укладати: Заключення нового союзного договору” – укладення, "Компанія-виробник продукту заключила контракт з дівчиною на неймовірну суму" (Ірина Кононенко. Турнір чемпіонів. − День, 12.10.2007) − уклала. 5. висновок: “заключення експертизи” (з повідомлення Генпрокуратури – 11.03.2003, на всіх каналах) – висновок; “Прошу подати заключення комітету” (ВР, Волод. Литвин, 21.02.2006) − висновок; Згідно заключення МОЗ України... [ліки відповідають вимогам] (1+1, 30.03.2003) – згідно з висновком. У змісті книги: "Заключення" (В.Тарасун. Писемне мовлення: запобігання і корекція порушень. Н.-метод. пос. для загальних і спеціальних осв. закладів − К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. − 151 с.) − Висновок (можливий варіант − Прикінцеве слово). /Це "Заключення" можна кваліфікувати й як вигадане слово – покруч; слід також у заголовку усунути неправильне керування: запобігання порушенням і корекція їх). 6. міститися: Не заключає в собі, а містить у собі (варіанти: обіймає собою, має в собі). 7. Ще один можливий контекстний варіант − вивести, виснувати.
− 9) наступати: "Наступив Великдень..." – настав; Смерть наступила через одну-дві хвилини” – тр. настала, ще сталася за хвилину-другу. “Рано чи пізно наступає старіння” (День, 22.02.2002) – настає, надходить. Про час – настав, події – наспіли, розпочалися. Наступила темрява (з рук. до Вітч.) – залягла; залягла мовчанка (В.Козаченко); образне прийти: “для всього приходить свій час” (Коцюб.); тим часом наступила й сесія (ВР) − наспіла; наступила тиша в залі – постала, запала, запанувала. "Для самого ж Павла Петровича /Скоропадського/ наступив досить складний і відповідальний період життя". (Волод. Горак. Незвичайна жінка в долі незвичайної людини. // День. 21.03.2008) − настав.
− 10) неприглядний: “Жив відлюдником у неприглядному будиночку” (“1+1”, 19.09.2002) – непоказному; неприглядні епітети (УР, 29.03.2003) – непривабливі. "Люди наочно побачили всю неприглядність кухні та самих політиків" (Олесь Доній: Суспільство має народити нову еліту. Інт. брав Ол-др Черевко − тут запитання кор-нта // СВ, 12.08.2008) − неоковирність (убогість). (жалкий − мізерний, жалюгідний).
Росіянізмів трапляється дуже багато; ця рейтингова десятка − крапля в морі. Тож подамо ще невелику табличку вибраних русизмів із різних ЗМІ (без коментарів):


бахвальство

хвастощі, вихваляння

благовидний

зовнішньо пристойний

везти (повезло)

щастити, таланити, добре вестися, фортунити (розм.)

взятка

хабар

виписка (з протоколу)

витяг

виразити (подяку і под.)

висловити

виручка

виторг, уторгування

вклад у що

внесок

впору

саме час, якраз

всеціло

цілком, цілковито, з головою

горделивий

гордовитий, гордуватий, погордливий, у Караванського ще гордовливий і гордливий

дебош, дебошир

бешкет, бешкетник

допросили

допитали

дружелюбно

приязно

займ

позика

заклад

застава

застінок

катівня

затравлений

зацькований

каракулі

карлючки

кладовка

комірчина

корзина

кошик

кормити

годувати

кормушка

годівниця

кристально (чистий)

кришталево

купля-продажа

купівля-продаж

льготи

пільги

наглядно

наочно

нагрузка

навантаження

накал

напруга

накладна плата

післяплата

нерозбериха

плутанина, розгардіяш, каша

нужди

запити, потреби

обездолений народ

знедолений

обслідування

обстеження

палатка (на ярмарку)

намет, ятка

перестань

облиш

петля: хоч у петлю лізь

у зашморг

погадай /мені, циганко − з пісні/

поворожи

подавлений настрій

пригнічений

попасти

вцілити

поприще

нива, поле, арена, ца́рина

похудати

схуднути, про обличчя − змарніти

прививати

прищеплювати

приглянутися

сподобатися, уподобатися, впасти в око (в очі)

пристальна (увага)

пильна, неослабна, зосереджена.

приступ (хвороби)

напад

приходитися

доводитися

пузир

пухир або міхур

ратувати за

обстоювати що

ротозій

роззява

скидки /сезонні цінові/

знижки

скритий

прихований






Звідки вона взялася − ця навала росіянізмів?

Насаджувалася через словники. Напр., в УРС 1953 р. (ред. І.М.Кириченко; АН УРСР) можемо знайти цілі розсипи росіянізмів і кальок, подані як нібито українська лексика. Ось кілька десятків прикладів на літеру Б (на літеру А − більше іншомовних слів):


Каталог: wp-content -> docs
wp-content -> Рекомендована література
wp-content -> Зарубіжна література
wp-content -> Бібліотека вищашко ла анотований огляд періодичних видань за 011 рік Випуск київ 2012
wp-content -> Спортивна слава україни (довідково-інформаційний матеріал для лекторсько-просвітницьких груп народних домів про спортсменів Героїв України)
wp-content -> Літературна вікторина Т. Г. Шевченко – великий син України Коли І де народився Т. Г. Шевченко?
wp-content -> Плани практичних занять
wp-content -> Тема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
wp-content -> Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера
docs -> Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів iconНавчальний посібник для студентів економічних та економіко-географічних фахів вищих навчальних закладів



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка