Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика»



Сторінка1/7
Дата конвертації06.06.2017
Розмір0,63 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна


Н. В. НЕЧАЄВА

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Навчально-методичний посібник для студентів

зі спеціальності «Журналістика»

Харків–2014

УДК 070(477)(075.8)

ББК 76.01(4УКР)я73

Н 59
Рецензенти:

Л. М. Хавкіна – доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри журналістики філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;

О. О. Тишевська-Шапошник – кандидат наук із соціальних комунікацій, викладач кафедри менеджменту СКД Харківської державної академії культури.


Затверджено до друку рішенням Науково-методичної ради

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

(протокол № 1 від 29 жовтня 2014 року)
Нечаєва Н. В.

Н 59 Історія української журналістики : навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» / Н. В. Нечаєва. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – с.


У посібнику викладено історію становлення журналістики на українських землях, показано суспільно-політичну місію преси у розвитку національної свідомості, розкрито типологічні, проблемно-тематичні, жанрово-стилістичні, правові аспекти зародження української журналістики, роль окремих персоналій і часописів у видавничому процесі. Поглибленню теоретичних знань присвячені семінарські заняття, у яких відтворено найважливіші теми курсу.

Видання призначене для студентів зі спеціальності «Журналістика» й відбиває основні положення навчального курсу «Історія української журналістики», передбаченого державним освітнім стандартом з відповідної спеціальності.


УДК 070(477)(075.8)

ББК 76.01(4УКР)я73

© Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна, 2014

© Нечаєва Н. В.., 2014



© Дончик І. М., макет обкладинки, 2014
ЗМІСТ

Пояснювальна записка…………………………………………………………….6

Програма курсу «Історія української журналістики»……………………….10
Модуль 1. Українська журналістика: історія, етапи та проблеми становлення………………………………………………………………………..10

Тема 1. Історичні умови виникнення журналістики в Україні…………………10

Тема 2. Перші періодичні видання на українських землях: специфіка формування інформаційного контенту…………………………………………...10

Тема 3. Харківська журналістика 1810 – 1820-х років: університетська періодика……………………………………………………………………………11
Модуль 2. Українська альманахова журналістика 1830 – 1840-х років…...11

Тема 4. Цензура й українська періодика. «Романтичний» період вітчизняної журналістики………………………………………………………………………..11

Тема 5. Традиції харківської альманахової журналістики: «Утренняя звезда» і «Русалка Дністровая»………………………………………………………………12

Тема 6. Альманах Є. Гребінки «Ластівка»……………………………………….12

Тема 7. Харківські альманахи «младоромантиків» О. Корсуна «Сніп» та І. Бецького «Молодик». Завершення альманахового періоду української журналістики………………………………………………………………………..13

Тема 8. Видавнича діяльність Пантелеймона Куліша: альманахи «Записки о Южной Руси» і «Хата»……………………………………………………………..13

Тема 9. Журнал «Основа» та його роль в розвитку української журналістики: історія, здобутки, світоглядні позиції……………………………………………..14

Тема 10. Газета Леоніда Глібова «Черниговский листок»………………………14

Тема 11. Посилення цензурного тиску на українське слово. Умови розквіту західноукраїнської журналістики…………………………………………………15
Модуль 3. Активізація суспільно-політичного життя української громади на Галичині і становлення політичної журналістики……………………….15
Тема 12. Суспільно-політичні передумови розвитку української журналістики на західноукраїнських землях……………………………………………………..15
Тема 13. Москвофільська журналістика: історія зародження і типологія. «Зоря Галицька» (1848 – 1857)……………………………………………………………16

Тема 14. Останнє слово москвофільства: газета «Слово» (1861–1887)………...16

Тема 15. Зародження народовської журналістики. Народовські видавничі проекти початкового періоду……………………………………………………...17

Тема 16. Журнал «Правда»: квітнесенція ідеології українофільства………….17

Тема 17. Газета «Буковина». «Буковинська дискусія»: учасники і проблематика……………………………………………………………………….18

Тема 18. Радикальна журналістика. Журнал «Друг»……………………………18

Тема 19. Видавнича діяльність І. Франка і М. Павлика: «Громадський друг», «Дзвін»,»Молот»…………………………………………………………………...19

Тема 20. Журнал «Світ»…………………………………………………………...19

Тема 21. Персональна радикальна журналістика: «Товариш» «Народ», «Хлібороб» ………………………………………………………………………….20

Тема 22. Родинний видавничий проект І. Франка журнал «Житє і слово»……20



Модуль 4. Закордонна українська журналістика…………………………….21

Тема 23. Перші українські еміграційні часописи. «Громади» М. Драгоманова.21

Тема 24. Українська альманахова журналістика в Росії………………………...21

Тема 25. Регіональна українська преса Росії……………………………………..22

Тема 26. Російськомовна українська журналістика. «Киевский телеграф», «Киевская старина»………………………………………………………………...22

Тема 27. Роль журналістики в становленні української національної ідеї. Підсумки періоду…………………………………………………………………..23

Програма семінарських і практичних занять з курсу «Історія української журналістики»……………………………………………………………..………24



Тема перша. Цензура: історія виникнення, правові засади, українська преса як обʼєкт переслідування, наслідки цензурного тиску для вітчизняної журналістики………………………………………………………………………..24

Тема друга. Публіцистика М. Костомарова: зміст і проблематика…………….26

Тема третя. П. Куліш в українській журналістиці ХІХ ст……………………...27

Тема четверта. Місце І. Нечуя-Левицького в журналістському процесі ХІХ ст.

……………………………………………………………………………………….29



Тема п’ята. Публіцистика М. Драгоманова в українській журналістиці……...31

Тема шоста. Суспільний імператив публіцистики І. Франка…………………..34

Тема сьома. Жанр публіцистичної дискусії як спосіб обговорення нагальних питань життя української спільноти………………………………………………36

Тема восьма. Студентський видавничий проект………………………………..38
Завдання для самостійної роботи студентів з курсу «Історія української журналістики»……………………………………………………………………..41
Методи навчання. Методи контролю. Форми контролю……………………42

Іспит………………………………………………………………………………...43

Критерії оцінювання……………………………………………………………...47

Рекомендована навчальна та наукова література……………………………51

Базова………………………………………………………………………………..51Допоміжна…………………………………………………………………………..52


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Дисципліна «Історія української журналістики»

в системі підготовки фахівців
Професійне становлення майбутніх журналістів передбачає не лише вироблення уміння писати гарні тексти, а передовсім навчання бачити і розуміти причини і наслідки суспільно-політичних, економічних, культурних, ідеологічних процесів, які вони пояснюватимуть читачеві. Часто ми спостерігаємо лише наслідки подій, причини ж приховані під товстим шаром історичних фактів, інформацію про які можна дізнатись і з преси минулих сторіч. Відтак докладне вивчення журналістської діяльності окремих персоналій, умов зародження і розвитку вітчизняної преси, її впливу на суспільну думку розширить теоретичні і практичні знання студентів з курсу журналістикознавства. Відповідно, студенти мають навчитися, з одного боку, орієнтуватися в журналістському процесі та сприймати його як цілість, що складається з окремих явищ, постатей, подій, а з іншого – розуміти роль кожного журналістського явища в цьому процесі. Окреме значення має усебічне усвідомлення студентами місця й ролі журналістики у функціонуванні суспільства, її можливостей впливати на суспільно-історичні процеси та виключної відповідальності перед громадою за професійну діяльність.

Відтак особливого значення в системі журналістських дисциплін набувають навчальні курси, пов’язані з вивченням історії журналістської діяльності, особливо – національної. Студенти мають максимально повно засвоїти здобутки національної журналістики, сприймаючи їх не лише в історико-теоретичному, але й у практичному аспекті. Цим пояснюється необхідність проведення в межах курсу «Історія української журналістики» семінарських занять, які повинні забезпечити глибше засвоєння та систематизацію отриманих під час лекцій і самостійної роботи студентів знань з дисципліни. Головною метою семінарських занять є обговорення проблемно-тематичного змісту журналістських і публіцистичних текстів, вивчення особливостей жанрово-стилістичної побудови творів, методів і засобів аргументованого і маніпулятивного викладу, розуміння впливу суспільних подій на ідейне наповнення преси, складнощів редакційної роботи в умовах політичного, ідеологічного й цензурного тиску.



Навчальна дисципліна «Історія української журналістики» викладається в третьому–четвертому семестрах студентам стаціонару, в першому–четвертому семестрах – студентам заочного відділення. Курс завершується іспитом.
Предмет курсу «Історія української журналістики»
«Історія української журналістики» є однією з базових дисциплін, предметом якої є вітчизняний журналістський процес від початків і до сьогодні як складне полісемантичне явище.

Обʼєктом навчальної дисципліни «Історія української журналістики» є вітчизняний журналістський процес у цілому й ті визначні явища, події, постаті, видання й власне журналістські тексти, які формують цей процес, визначають його сутність і зміст.

Предметом навчальної дисципліни «Історія української журналістики» є історія існування періодичних видань, центральні постаті в цій сфері, чия діяльність зробила можливим активний безперервний розвиток української журналістики (навіть за умов цензурних утисків), а також видатні публіцистичні тексти, які склали класику української журналістики й забезпечили створення розгалуженої жанрової парадигми.

Мета викладання дисципліни – навчити студентів розуміти вітчизняну журналістику як масово-інформаційну діяльність, що має виключний уплив на формування суспільно-політичних й національно-культурних уявлень українців, бачити основні складники та закономірності національного журналістського процесу, уміти синтезувати минулий досвід і сучасність з метою формулювання прагматичних цілей еволюції суспільної свідомості в річищі національних пріоритетів. У відповідності до цього передбачено семінарські заняття різного типу: кожне з них присвячено важливому явищу, напрямкові в українській журналістиці ХІХ століття, визначній постаті минулого, взірцеві української публіцистики, що має сприяти виробленню в студентів практичних навичок журналістської діяльності, яке закріплюється виконанням практичного завдання з виготовлення власного видавничого проекту.

Головні завдання дисципліни:



  • домогтися засвоєння студентами сутності й провідних закономірностей українського журналістського процесу;

  • ознайомити студентів з основними етапами розвитку масово-інформаційної діяльності у вітчизняній традиції;

  • виробити в студентів уміння виділяти центральні явища й постаті в журналістському процесі;

  • навчити студентів використовувати журналістський досвід минулого у своїй практичній діяльності;

  • забезпечити усвідомлення безперервності національного журналістського процесу за будь-яких зовнішніх умов і домінування в ньому різних форм і жанрів у залежності від суспільно-політичних обставин;

  • дати розуміння дієвості журналістики за умови своєчасної появи журналістського твору чи видання і творчого підходу до їх створення;

  • показати виключну впливовість журналістики на суспільне буття, причиново-наслідкові зв’язки з явищами і процесами в інших сферах громадського життя.

Внаслідок вивчення дисципліни, зокрема участі в семінарських заняттях, студент повинен:

Знати:

  • передумови та джерела виникнення української журналістики;

  • основні етапи розвитку української журналістики: їх зміст і зумовленість суспільно-політичними обставинами, помітні видання, які належали до кожного з етапів, причини їх появи та умови функціонування;

  • особливості та умови існування в різні часи української журналістики в Російській та Австро-Угорській імперіях;

  • найвідоміші дискусії та полеміки на сторінках українських видань ХІХ століття (основні учасники, праці, тематика і спрямування);

  • провідних діячів і видання української альманахової журналістики 30 – 40-х років ХІХ століття, журналістські твори того часу, пов’язані з літературознавчими питаннями та мовними проблемами;

  • основні напрямки діяльності, наукові й публіцистичні праці П.Куліша та М.Костомарова як знакових постатей в українській журналістиці ХІХ ст.;

  • головні напрями в розвитку української журналістики другої половини ХІХ ст. (москвофільська, народовська, радикальна, еміграційна журналістика, українська альманахова журналістика в Росії, російськомовна українська журналістика), які зумовили її сутність і структуру;

  • головні етапи видавничої діяльності та праці таких визначних учасників журналістського процесу ХІХ ст., як М. Драгоманов, І. Нечуй-Левицький, І. Франко та ін.

Уміти:

  • зіставляти факти та події з історії української журналістики між собою та з аналогічними явищами світової журналістики;

  • вільно орієнтуватися у виданнях, постатях, журналістських працях минулого, оперувати фактами хронологічно й тематично;

  • застосовувати науковий підхід до історико-журналістських текстів, напрацьовувати первісні журналістикознавчі навички;

  • використовувати досвід полемічного спілкування між видатними діячами минулого при захисті власної позиції у дискусії;

  • всебічно аналізувати історико-журналістські явища й використовувати отриманий досвід у власній журналістській роботі.


ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ»
МОДУЛЬ 1. УКРАЇНСЬКА ЖУРНАЛІСТИКА:

ІСТОРІЯ, ЕТАПИ ТА ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ
Тема 1. Історичні умови виникнення журналістики в Україні.

Уплив політичних обставин на становлення української журналістики: відсутність незалежних українських територій, розчленованість українців між Австрією і Росією, національна вторинність на власних землях як причина політичної, економічної, культурної стагнації, неможливість появи україномовної преси.

Передумови виникнення журналістики як професії у світі і в Україні.

Методологічні питання вивчення української журналістики. Періодичні таблиці М. Нечиталюка, М. Романюка, І. Михайлина: національний, етнографічний, історичний, регіональний, проблемний принципи виділення етапів становлення вітчизняної журналістики.

Проблема фактичного наповнення предмета «історія журналістики»: факти бібліографії, факти критики і факти історії. Особливості навчального і академічного підходів до викладення історії української журналістики.
Тема 2. Перші періодичні видання на українських землях: специфіка формування інформаційного контенту

Львів і Харків – два полюси формування української періодики: мовні, змістові, стилістичні, тематико-проблемні особливості газет і журналів, їх уплив на ментальні й інтелектуальні риси читача, національний контекст і роль у становленні україноцентричної ідеї на етнографічних землях.

Роль університетів у становленні інтелектуального контексту для появи професії журналіста, розвитку друкарської й книговидавничої справи.

Проблема цензури і журналістика. «Устав про цензуру 1804 року» – засади університетської цензури.



Тема 3. Харківська журналістика 1810 – 1820-х років: університетська періодика

Роль Харківського університету у появі перших періодичних видань Слобожанщини.

«Харьковский Демокрит» Василя Масловича як перша спроба видання сатиричного журналу на українських землях, історико-літературний контекст журналу. «Украинский домовод» – перший галузевий журнал Слобідської України з ветеринарії, спроба науково-просвітницького обговорення суспільно-економічних питань.

«Харьковские известия» – єдина на ті часи газета в підросійській Україні, роль Ради Харківського уні­верситету у формуванні контенту видання.

«Украинский журнал» – літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний двотижневик, що видавався Харківським університетом. журналістика.

«Украинский вестник» – літературно-мистецький, науковий і громадсько-політичний місячник. Науково-просвітницька, літературна, краєзнавча діяльність редакції журналу. Іван Срезневський, Розумник Ґонорський, Іван Вернет в історії видання і української суспільної думки. Григорій Сковорода і національна ідентичність. Значення «Украинского вестника» у появі української літератури. Початок дискусії про науковий і мистецький потенціал української мови на сторінках української преси.


МОДУЛЬ 2. УКРАЇНСЬКА АЛЬМАНАХОВА ЖУРНАЛІСТИКА 1830 – 1840-Х РОКІВ
Тема 4. Цензура й українська періодика. «Романтичний» період вітчизняної журналістики.
Постдекабристська політична реакція в Росії 1825–1826 років і український журналістський процес. «Чавунний» «Цензурний устав» 1826 року: заборона критики влади і церкви, філософської перекладної літератури.

Романтизм як відгук на інтелектуальну блокаду національної ідеї. «Харківська школа романтиків» і українська альманахова традиція. «Езопівська» журналістика, розширення літературних обріїв і статус української мови як національної і літературної. «Погляд на пам’ятки української народної словесності» І. Срез­невського і «Огляд творів, написаних українською мовою» М. Костомарова.

«Украинский альманах» – журналістське підтвердження громадянського імперативу українського романтизму. Зародження україноцентричної періодики.
Тема 5. Традиції харківської альманахової журналістики: «Утренняя звезда» і «Русалка Дністровая»

Харківський альманах «Утренняя звезда» Івана Петрова як продовження романтичної традиції в українській періодиці 1820-х років: спроба україномовного видавничого проекту (друга книжка альманаху).

Публіцистика альманаху: Іван Срезневський про Григорія Сковороду, Григорій Квітка (Основʼяненко) «Супліка до пана іздателя». Літературні зірки П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, І. Котляревського.

«Русалка Дністровая» – наслідувач романтичних традицій Східної України на західноукраїнських землях: тематичний, мовний, історичний контекст. Фольклорні і історико-наукові розвідки «Руської трійці» як відтворення українського національного буття.


Тема 6. Альманах Є. Гребінки «Ластівка»

Історія створення й закриття альманаху «Ластівка»: ідейно-естетичне і національне протистояння Є. Гребінки і В. Бєлінського.

Перший україномовний літературний журнал, орієнтований на українського читача. Літературне протистояння епосі: Т. Шевченко, Л. Борови­ковський, А. Афанасьєв-Чужбинський, В. Забіла, Є. Гребінка, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Куліш.

Тема 7. Альманахи «младоромантиків» О. Корсуна «Сніп» та І. Бецького «Молодик». Завершення альманахового періоду української журналістики

Альманах «Сніп»: «Український новорічник», книжка для читання на новорічні святки. Історична драматургія і лірика М. Костомарова на сторінках альманаху. Літературний дебют Михайла Петренка.

«Молодик» – огляд літературних сил Слобожанщини. Повість Г. Квітки «Заснування Харкова». Перекладна поетична діяльність. Творчість Я. Щоголева, О. Афанасьєва-Чуж­бинського, Т. Шевченка, Ієремії Галки, А. Могили на сторінках альманаху.

Історичні нариси М. Костомарова – перші начерки історіософської концепії ученого; «Огляд творів, написаних малоросійською мовою» як пер­ша оглядова критична стаття про українську літературу, про статус української мови.

Альманах «Киевлянин» М. Максимовича: «Да ведают потомки Православных Земли родной минувшую судьбу!», літературна й історико-наукова діяльність редактора і авторів альманаху. «Про правопис малоросій­ської мови. Лист до Основ’яненка» М. Максимовича як продовження дискусії про необхідність створення наукового підґрунття української мови.

«Южный русский сборник» А. Метлинського – останній альманах Харківської школи романтиків, свідок розпочатого наступу на українську гуманітарну галузь і націоцентричну науку.


Тема 8. Видавнича діяльність Пантелеймона Куліша: альманахи «Записки о Южной Руси» і «Хата»

Політична відлига на українському видавничому фронті як реакція на позитивні реформи в Російській імперії за Олександра ІІ.

«Записки о Южной Руси»: видавничий проект друкарні П. Куліша, перше меценатське видання в Україні, «енциклопедія розмаїтих відомостей про народ, що говорить мовою пів­денно-руською».

Фольклорна спадщина українців на сторінках журналу.

«Хата» – взірець пізньої альманахової традиції. Програмова стаття П. Куліша «Переднє слово до громади (Погляд на українську словесність)».
Тема 9. Журнал «Основа» та його роль в розвитку української журналістики: історія, літературні й наукові здобутки

Історія заснування журналу «Основа» як апофеоз української журналістики першої половини ХІХ сторіччя.

Літературна трибуна українських митців слова: Т. Шевченко, Марко Вовчок, Олекса Стороженко, П. Куліш, Л. Глібов.

М. Костомаров і П. Куліш – головні автори науково-публіцистичних праць на шпальтах журналу. Історіософські ідеї М. Костомарова: народ є рушійною силою політичних процесів в Україні. «Дві руські народності» – квінтесенція української національної самосвідомості, формуванню уявлень про окремішність українського народу. Літературно-критична памʼятка «Спогад про двох малярів» : Сковорода і Шевченко. «Про ви­кладання південноруською мовою» – журналістський виступ перед українською громадою з обґрунтуванням освітньої концепції і необхідності написання українського підручника.

Публіцистика П. Куліша – «Листи з хутора» як квінтесенція науково-етнографічних пошуків живильного ґрунту української національної ідеології. Концепція «хутора». «Обзор украинской словесности» – спроба оцінити внесок митця в українське суспільне життя. «Характер і завдання української критики» – концепція розвитку української літератури і критики. «Простонародність в українській словесності»: джерело української літератури і громадської думки. Книжкові рецензії П. Куліша.
Тема 10. Газета Леоніда Глібова «Черниговский листок»

Авторський видавничий проект Л. Глібова. Історія створення і існування газети в умовах не лише цензурного, а й фінансового тиску. Літературне ґроно «Чернігівського листка»: П. Куліш, О. Кониський, П. Кузь­менко, П. Єфименко, М. Вербицький, М. Номис, О. Лазаревський, І. Андрущенко.

Жанрове новаторство Л. Глібова, тематико-проблемне розмаїття нарисів автора: освіта, культура, жіночі права.
Тема 11. Посилення цензурного тиску на українське слово. Умови для розквіту західноукраїнської журналістики
Репресивні заходи російського уряду проти українського слова й перенесення розвитку української журналістики до Австрії. Валуєвський циркуляр 1863 та Емський указ 1876: суспільно-політичний контекст та гуманітарні наслідки наступу на українське слово і науку. Роль М. Каткова і М. Юзефовича у впровадженні жорстких цензурних правил наукового, культурного, релігійного самовираження української громади. Народження українського театру в Росії як реакція на духовний утиск.

МОДУЛЬ 3. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ НА ГАЛИЧИНІ І СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Тема 12. Суспільно-політичні передумови розвитку української журналістики на західноукраїнських землях

Історичні обставини життя українців на підавстрійських територіях у добу «великих реформ». Уплив польсько-українських відносин на розвиток української журналістики. Освітні, релігійні, економічні проблеми українства і гуманітарний розвиток української громади.

«Рутенство», галицький провінціалізм і демократичний формат імперії Габсбургів як суспільне тло появи української журналістики на Галичині. Духовний герметизм галицької інтелігенції: зміст і наслідки для становлення національної преси.

Політичні процеси в Європі. «Весна народів». Створення Головної Руської Ради і її роль у зародженні політичної журналістики. Газета «Зоря Галицька».


Тема 13. Москвофільська журналістика: історія зародження і типологія. «Зоря Галицька» (1848 – 1857)

Історія зародження та змістове наповнення москвофільської течії. Панславізм і проблеми внутрішньословʼянської взаємодії, москвофільство як формат русинського панславізму.

Джерела галицького москвофільства. Типологічні риси москвофільства у статті І. Франка «Зміна системи» (1896). Зародження, фінансова і громадська підтримка української москвофільської журналістики.

Класифікація москвофільської журналістики.

«Зоря Галицька» як орган Головної Руської Ради. Проблемно-змістові та типологічні характеристики видання. Мова видання. Редакційна політика газети. Політичний імператив «Зорі Галицької». Маніфест як форма відкритого спілкування. Економічна та гуманітарна діяльність видання. «Dnewnyk Ryskyj» як спроба конкурентної боротьби на політичному інформаційному полі: польсько-український конфлікт. Уплив Ставропігійського інституту на редакційну політику видання.

Тема 14. Останнє слово москвофільства: газета «Слово» (1861–1887)


Історія видання і змістові особливості газети «Слово». Політичний маніфест видання: між москвофільством і народовством. Мовна політика газети і український національний процес. Ю. Федькович на сторінках газети. Антипольська риторика і український діалог. Передруки: вірші П. Куліша, історичні й публіцистичні праці М. Костомарова «Две русские народности» (1863).

Полеміка редакції «Слова» з М. Чернишевським: можливість створення єдиної української національної ідеї, мовно-політична дискусія.

1861 рік – трансформації редакторської політики, язичіє і початок занепаду. Завершення москвофільського періоду української журналістики.
Тема 15. Зародження народовської журналістики. Народовські видавничі проекти початкового періоду.

Пояснення терміну «народовці». Програмові засади народовської течії і український націєтворчий процес. Товариство «Руська бесіда» (1861 – 1939); Театр Товариства «Руська бесіда» (1864 – 1924); «Просвіта» (1868 – 1939, еміграція. 1988 – наші дні); Товариство імені Шевченка (1873, з 1893 – НТШ – 1940, відновлене 1989); Народна рада (з 1885).

Періодизація народовської журналістики. Журнал «Вечерниці». Перші спроби заявити про самостійний український шлях у науці, культурі, літературі. Політичні амбіції народовців. Літературна діяльність видання. Публіцистика Д. Танячкевича і народовство.

Журнал «Мета» – літературно-політичний вісник Кс. Климковича. Літературно-публіцистична просвітницька діяльність редакції.
Журнал «Нива» К. Горбаля. Літературний портфель видання як відтворення народовських ідей. Театральна критика часопису.
Газета «Русалка» В. Шашкевича. Вичерпання літературних потоків східноукраїнських авторів.

Пропольська політична газета «Русь»: спроба політичної конфронтації в інформаційному полі.
Тема 16. Журнал «Правда» – рупор українофільства

Історико-хронологічні межі та особливості існування часопису. Роль А. Вахнянина як редактора у зростанні авторитету журналу. Багатство літературного і літературно-критичного портфеля видання як свідчення зростання гуманітарного потенціалу українства.

Публіцистика Ом. Партицького, Є. Згарського, В. Навроцького, літературна критика І. Нечуя-Левицького.

Критика й публіцистика М. Драгоманова, Б. Грінченка, О. Кониського, І. Франка. «Сьогочасне літературне прямування» І. Нечуя-Левицького (1878): формулювання трьох китів українського народовства – реальність, національність, народність.


Тема 17. Газета «Буковина». «Буковинська дискусія»: учасники і проблематика

Місце видання в народовському інформаційному корпусі. Географічне положення як політична перевага. Етно-суспільна ситуація в Буковині. Товариство «Руська бесіда» й інформаційне життя Чернівців: «Буковинська зоря», «Зазуля», «Наука», «Лопата», «Пріятель народа», «Сельский господар», «Родимый листокъ».

Літературно-публіцистичні здобутки видання у становленні національної свідомості українців. Формат кореспондентської взаємодії зі східно- та західноукраїнськими авторами: О. Кониський, Б. Грінченко, М. Коцюбинський, А.Кримський та інші.

«Буковинська» дискусія Б. Грінченка і М. Драгоманова 1892 – 1893 року: «Листи з України Наддніпрянської» віа «Листи на Наддніпрянську Україну» як виразники суспільно-політичних, державницьких, гуманітарних, наукових, національних прагнень українців, дискусія про роль і місце інтелігенції в духовному зростанні нації.


Тема 18. Радикальна журналістика. Журнал «Друг»

Національна своєрідність українського соціалізму. Типологічні риси і національний колорит соціалістичної ідеології. Роль Михайла Драгоманова і Сергія Подолинського у популяризації соціалістичних ідей. Радикалізм як відображення національного політичного розчарування. Реалізм у літературі як відгук на запит правдивого зображення життя.

Журнал «Друг» – від москвофільства до демократії, трансформація політичних поглядів студенстської редакції як квінтесенція суспільно-політичних процесів.

Літературний дебют І. Франка. Література на службі у суспільства.

Три листи М. Драгоманова до редакції журналу як політичний дороговказ становлення нової ідеології. «Українщина» і «рутенщина» – поняття національної ідеології.

Бориславський цикл І. Франка.

Прецедент політичного переслідування преси: перший соціалістичний процес і закриття «Друга».


Тема 19. Видавнича діяльність І. Франка і М. Павлика: «Громадський друг», «Дзвін»,»Молот».

Каталог: files
files -> Тема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Тл: сонет Мета
files -> Наталія звольська
files -> Стиль романтизм. Архітектура романтизму. Скульптура романтизму. Неоготика. Невізантійський історизм. Наполеонівський ампір
files -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
files -> Для вчителів зарубіжної літератури
files -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
files -> Только мертвый, спокойствию рад. Только мертвый, спокойствию рад
files -> Талант людини це божий дар


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою для студентів вищих навчальних медичних закладів за спеціальністю «технологія парфюмерно-косметичних засобів»
Сторія україни: навчально-методичний посібник для студентів, працюючих за кредитно-модульною системою. (укладачі: кандидат історичних...
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник для студентів Інституту історії, політології І міжнародних відносин
Навчально-методичний посібник «Джерелознавство: опорні конспекти І самостійна робота» для студентів Інституту історії, політології...
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник для студентів І курсу факультету філології та журналістики стаціонарної форми навчання. Доп., розш. Полтава: пдпу, 2009. 61 с
Тарасова н.І.,Чередник л. А. Організація самостійної та індивідуальної роботи з античної літератури: Навчально-методичний посібник...
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14
Посібник включає навчально-методичний комплекс: лекційні матеріали, навчальну програму курсу та методичні рекомендації для самостійної...
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник з курсу „ Методика музичного виховання школярів" для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 010103 -"Педагогіка І методика середньої освіти. Музика."
Методика музичного виховання школярів” для студентів психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 010103 –“Педагогіка І методика...
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів денної форми навчання галузі знань 0601 «Будівництво та архітектура»

Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник Тернопіль
Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле,...
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний посібник Муровані Курилівці 2012 Серветник В. Г., керівник шахово-шашкового гуртка
Роль шахів І шашок у розвитку творчих здібностей дитини – Муровані Курилівці: Навчально-методичний посібник, 2012р. – 28 с
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconФоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності "Журналістика". Харків, 2007 с
Фоменко В. К. Прес-служби та інформаційні агентства: Методичні матеріали для студентів зі спеціальності “Журналістика”. Харків, 2007...
Навчально-методичний посібник для студентів зі спеціальності «Журналістика» iconНавчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс забезпечення викладання навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентів...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка