Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити



Скачати 148,46 Kb.
Дата конвертації09.08.2017
Розмір148,46 Kb.

М.В. Оліх

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання,

для спокійного життя і для успіху будь–якої справи,

ніж уміння людини мислити.

Джон Лок

Інноваційна освіта – це нова педагогіка, нові освітні процеси, нові технології. Саме активні методи навчання дають змогу учневі розкритися як особистості, тому провідним завданням кожного викладача є забезпечення не тільки високого професійного рівня фахівців, а й формування здатності до критичного аналізу та всебічної обробки інформації. Нині перед педагогами постає складне завдання – не лише озброювати учнів ґрунтовними знаннями, а й навчити застосовувати їх на практиці та орієнтуватися в навколишньому світі.

Ідея розвитку критичного мислення зародилася у США, тому офіційними авторами та розробниками технології вважаються американці. Саме критичному мисленню присвячені праці відомих американських психологів ХХ століття У. Джемса та Дж. Д’юї. Засновник інституту критичного мислення Метью Ліпман визначив критичне мислення як кваліфіковане,відповідальне мислення, що виносить правильне судження, тому що, засноване на критеріях, виправляє само себе та враховує контекст. М. Ліпман започаткував практику навчання критичного мислення і пов’язував необхідність такого навчання із тим, що демократичне суспільство потребує розумних громадян, а не просто раціональних. Сам же термін «критичне мислення» давно відомий з робіт психологів Ж. Піаже, Дж. Брунера, Л. Виготського.

У професійній мові педагогів-практиків поняття «критичне мислення» вживається порівняно недовго. Соціологічний, філософський, психолого-педагогічний аспекти критичного мислення стали сферою наукових інтересів таких зарубіжних дослідників, як М.Вертгеймер, Р.Джонсон, Д.Клустер, К.Мередит, Р.Поль, К.Поппер, Дж.Стіл та інші.

На вітчизняному освітньому просторі зацікавленість феноменом критичного мислення почала активізуватися на початку 90 – х років минулого століття. Вперше проблема розвитку критичного мислення була піднята харківським дослідником О. Тягло (Логика критического мышления, 1996). Практична реалізація даної технології було розпочато в 1998 р. Київським Науково-методичним центром «Інтелект» у рамках проекту «Читання та письмо для критичного мислення (ЧПКМ)».

Вітчизняні та зарубіжні дослідники розглядали мислення, як процес вирішення мисленнєвих завдань в умовах проблемної ситуації. Мислення починається з проблеми або запитання, із здивування або вагання, із протиріччя. Після усвідомлення проблеми мислення переходить до її вирішення різними способами. Критичним мислення стає на тих етапах, коли виникає потреба у контролі, перевірці, критиці [1].

Основна мета сучасної освіти – забезпечення учнів механізмами адаптації, самореалізації, самозахисту, самовиховання, необхідних для становлення самобутньої сучасної людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою,культурою та цивілізацією загалом. Перед викладачем сучасного навчального закладу стоїть архіважлива задача: він повинен обирати найбільш сприйнятливі форми й методи роботи, щоб здійснювати не лише навчання, а й виховання та розвиток особистості. При цьому важливо враховувати, що суттєвий вплив на визначення структури уроку та його композиції, а також на перебіг та результати здійснюють всі учасники навчально-виховного процесу – і педагогічні працівники, і учні. Від особливостей кожного з них значною мірою залежить вибір прийомів пізнавальної діяльності та продуктивність її реалізації.

Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є реальні об’єкти і процеси живої природи, теоретичні знання про них, загальнонавчальні та спеціальні уміння, способи діяльності. Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати і відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків.

У результаті навчання підлітки здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи [1, с. 4]. Від того, яким чином буде організований процес засвоєння біологічних ідей та теорій, залежить не лише рівень навчальних досягнень учнів, але й якості їх розуму, здатність аналітично та критично оцінювати події життя.

Метою статті є розгляд основних підходів до трактування аспектів розвитку критичного мислення учнів при вивченні біології.

Про актуальність цілеспрямованого розвитку критичного мислення учня у процесі навчання говорилося й раніше. Серед найбільш відомих підходів – критичний метод Сократа, мистецтво задавати питання І. Канта. Сократівська, а потім і кантівська лінія у ставленні до проблем виховання розуму зберігаються в текстах інших мислителів, зокрема, у роботах М. Хайдеггера, Х. -Г. Гадамера, Е. Фромма. Наприкінці ХХ ст. у наслідку розвитку активних методів та форм навчання, розрахованих на розвиток творчих здібностей, зросла увага до ідей засновника американської філософії освіти – Джона Д’юї, який розробив принципи та методику формування критичного мислення [4].

Навчання критичному мисленню сьогодні – це достатньо глибоке і розроблене поле педагогічної практики. Різноманітні курси критичного мислення набули широкого поширення в навчальних закладах США, Канади і низки інших країн Заходу. В Україні також проводяться підготовчі курси для вчителів і викладачів. Але існує ще багато невирішених проблем, пов’язаних з практичним впровадженням даного напряму у роботу загальноосвітнього закладу [5].

Технологія розвитку критичного мислення – це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формувати вірогідні судження» [2, c.57]. Існує два основних підходи у навчанні критичному мисленню – через запровадження у навчальному закладі окремого курсу «критичне мислення» або ж через відповідну організацію педагогічного процесу будь-якого з навчальних предметів.

Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції [3, c.57].При цьому той, хто розмірковує, використовує навички, які обґрунтовані й ефективні для кожної конкретної ситуації й типу розв’язуваного завдання.

Зазвичай поняття «критичне мислення» пов'язують з пошуком недоліків, прорахунків. Коли ми говоримо: «Він мислить занадто критично», то маємо на увазі зайву недовірливість людини, її небажання приймати що-небудь на віру. Проте, у педагогічній науці та передовій педагогічній практиці даний термін найчастіше пов’язують із високим рівнем свідомості процесу навчання, причому не тільки з боку вчителя, але й з боку учня.

Критичне мислення характеризується самостійністю, адже ніхто не може мислити за людину. Наше мислення стає критичним, тільки тоді, коли носить індивідуальний характер. Критичне мислення завжди починається з постановки проблеми,розв’язання якої починає стимулювати учня до збирання та обдумування інформації. Прийняття рішення дозволяє оптимально розв’язати поставлену проблему. Якщо учень критично мислить, він усвідомлює,що одна проблема може мати декілька розв’язань, тому свою відповідь потрібно підкріпити вагомими власними аргументами, які б доводили, що його рішення є найкращим та оптимальним. Свою позицію потрібно доводити в спілкуванні, адже саме в спілкуванні, диспуті,дискусії учень поглиблює свою позицію або може щось в ній змінити.

Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи викладача й учня, з уроку в урок, з дня в день. Не можна виділити чіткий алгоритм дії викладача з формування критичного мислення в учнів. Але можна визначити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Щоб розв’язувати поставлену проблему, учні повинні мати достатньо часу для збору інформації, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Формування критичного мислення може відбуватися не лише на уроці, а й перед ним, і після нього. Учні чітко повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь–якій формі.

В процесі розвитку критичного мислення, учні повинні вміти слухати своїх одногрупників, їм необхідно зрозуміти, що для розв’язання проблеми важливо вислухати всіх, щоб отримати можливість остаточно сформулювати власну думку. Учні навчаються обмінюватися думками, внаслідок чого вони можуть бачити свою важливість і свій внесок у розв’язання даної проблеми. Активна позиція стимулює учнів до роботи на складнішому рівні, спонукає до прагнення мислити нестандартно, критично. Підлітки приходять до професійно-технічного навчального закладу не просто вчитися, а добре навчитися, тому необхідно створювати такі умови,щоб це бажання не згасало, щоб кожен учень міг повірити у свої можливості. Саме в цьому питанні нам і допомагає інноваційна технологія критичного мислення. Адже критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного та свідомого мислення учнів.



Відповідно до думки відомого фахівця з цієї проблеми М. Ліпмана, критичне мислення є «…вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно а) засновується на критеріях, б) є таким, що самокерується, в) пливе до контексту». Канадський професор Ральф Х. Джонсон визначає критичне мислення як «особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точки зору або моделі поведінки». До критичного мислення ми звертаємося для виконання завдань, формулювання висновків, оцінки інформації й для прийняття якогось життєво важливого для нас рішення.[4]

Критичне мислення дає можливість учневі обмірковувати власні думки, та причини виникнення певної точки зору, що передбачає певний послідовний ланцюжок операцій мислення:


Для чого?

Чому?

Як ?

Що ?

Суть технології критичного мислення полягає в ненав’язливості,відсутності категоричності та авторитарності з боку вчителя. Дана технологія дає можливість учневі пізнати себе у процесі отримання нових знань. Крім того, технологія критичного мислення розв’язує задачі освітньої мотивації,інформаційної грамотності,культури письма та соціальної компетентності.

Основні фази, які включаються в дану технологію:



  1. Виклик, який спонукає учнів аналізувати свої знання з даної теми, демонструвати свої первинні знання(приклад: учні можуть скласти список того, що знають. Зошит ділиться на колонки в яких учні заносять усе , що їм відомо з даної теми,в другій колонці ставлять запитання, а в третій записують усе нове, що вони дізналися з підручника чи під час уроку).

Таблиця № 1

Що ми знаємо?

Про що дізнаємось?

Про що ми дізналися?

Клітина – жива.

Клітина розмножується.

Клітини відрізняються одні від одних.


- Хто відкрив клітину.

- Яку будову має клітина та які функції виконує.



Клітину відкрив англійський природодослідник Роберт Гук за допомогою власноруч створеного мікроскопа.

Клітина має клітинну оболонку, цитоплазму,органели.



2. Осмислення (реалізація) дає можливість вступати безпосередньо в контакт з інформацією(читають, слухають,проводять досліди).Учень знайомиться з інформацією; викладач має найменший вплив на учня;учень аналізує інформацію, вивчає особисте її розуміння. Таке усвідомлення змісту дає учневі змогу працювати самостійно, виділяти головне,в наслідок чого формується компетентність учнів з предмету.

3. Роздуми (рефлексія) в яких учень прагне проявити себе з кращої сторони. На цьому етапі учень стає власником ідеї, інформації; має можливість використати знання, обмінятись знаннями з іншими учнями; дає оцінку та самооцінку діяльності на уроці.

За допомогою технології критичного мислення викладачі мають можливість створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва, використовувати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності.

Найбуденніші й повсякденні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу. Адже кожний урок повинен нести у собі щось особливе. У своїй педагогічній практиці викладачам необхідно використовувати розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формування мети і завдань уроку Урок з використанням технологій розвитку критичного мислення дає змогу замінити організаційний момент на розминку, що в процесі призводить до підвищення настрою учнів. Психологи стверджують, що людина краще сприймає матеріал, якщо вона в доброму настрої. Розминка дає можливість створити сприятливий психологічний клімат на уроці, налаштовує учнів на активну й плідну індивідуальну, парну, групову роботи.

Реалізація стратегії критичного мислення в рамках класно-урочної системи навчання обмежує розминку коротким проміжком часу – від 3 до 5 хвилин. Але навіть за цей період можна зробити багато. Потрібно тільки критично оцінити можливості розминки, розширити її функціональні межі. Розминка є одним із прийомів гарного запам’ятовування інформації. Якщо усвідомлюється значущість матеріалу, то інформація краще засвоюється учнями.

Розминки можуть бути і не пов’язані з темою уроку. Такі розминки називають універсальними, їх застосовують для створення сприятливої психологічної атмосфери під час уроку. У цьому випадку застосовуються психологічні тренінги, які допомагають керувати увагою, удосконалювати пам’ять, процес мислення. Наприклад: перед початком уроку викладач розкладає на парти учнів смайлики– веселі і сумні. Під час організаційного моменту пропонується учням підняти той малюнок який відповідає їх настрою. Викладач дарує учням з поганим настроєм свою посмішку, підбадьорює їх теплими словами, допомагає підліткам зрозуміти їхнє значення в навчальному процесі та важливість того, що колектив – це одне ціле, і він буде колективом лише тоді, коли всі будуть в гармонії.

Можна також підвести учнів до сприймання нового матеріалу за допомогою цікавої розповіді. На дошці кріпимо кольорові літери. Вчитель розповідає історію.

«В давні часи вирішили жабки влаштувати змагання – хто з них вилізе на найвищу вежу в місті. Зібралися вони всі разом ще до сходу сонця і почали якомога швидше підійматися по камінній стіні вежі доверху. Одні жабки, тільки розпочавши рух, розуміли, що дуже важко і поверталися назад, інші намагалися просуватися далі, хтось із них зривався зі стіни і падав. Ті жабки, які поверталися назад, кричали до тих, хто прагнув досягнути вершини:

- Повертайтеся. Вам все одно не вилізти так високо. Невже ви хочете розбитися?

Слухаючи їх, більшість жабок поверталося назад. І лише одне жабеня не звертало уваги на їх крики,міцно чіплялося лапками за стіну та повільно просувалося вперед.

Ось і вона, бажана вершина. Мале жабеня, втомлене, але дуже щасливе, махало своїми лапками тим, хто залишився внизу.

Коли жабеня повернулось на землю,інші жабки запитали:

- Як же тобі вдалося досягнути вершини, це ж так важко було?

Жабеня їм відповіло:



  • Якщо ти поставив собі мету і прагнеш її досягнути, то потрібно стати глухим до оточуючого тебе світу, тому що завжди знайдеться той, хто скаже тобі – ти не зможеш.

Тільки так ми можемо досягнути успіху (учні складають на дошці слово успіх).

Розминка сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів. За допомогою розминок можна формувати групи учнів на основі спільності їхніх інтересів, поглядів, смаків. Творчі групи, які було створено в такий спосіб, складаються зі «споріднених душ», ефективно працюють над проблемами протягом уроку.

Педагогічна майстерність викладача виявляється у вмінні пов’язати розминку з темою уроку, розкрити її за допомогою мети і завдань уроку, здійсненні мотивації процесу навчання. Таким чином встановлюється логічний зв’язок розминки з іншими етапами уроку, забезпечується цілісність пізнавального процесу.

Учень, як активний суб’єкт навчання, засвоює матеріал не просто слухаючи чи сприймаючи органами чуття, а для задоволення потреб у знаннях, які в нього виникають. Розвиваючи критичне мислення в учнів викладач не доносить знання в готовому вигляді, а ставить перед учнями завдання, зацікавлює їх, викликає в них бажання знайти спосіб розв’язання. Така організація процесу навчання призводить до формування нових знань,умінь, навичок, розвиває здібності, активність, зацікавленість, ерудицію, творче мислення та інші значущі якості. Технологія розвитку критичного мислення сприяє не тільки набуттю учнями необхідної системи знань, умінь та навичок, але й досягнення високого рівня їх розумового розвитку, формуванню в них здатності до самостійного оволодіння знань шляхом власної творчої діяльності, розвиває інтерес до навчальної праці, забезпечує ґрунтовні результати навчання.

Учнів, які навчилися критично мислити,можна виділити за наступними ознаками:

1. Учень вміє прислуховуватися до думок інших, оцінювати й аналізувати їх в процесі розв’язання поставленої проблеми.

2. Учень набуває компетентності, тобто виявляє прагнення до аргументації прийнятого ним рішення на основі життєвого досвіду.

3. В учня проявляється небайдужість у сприйнятті подій, він виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях.

4. Учень спокійно вміє вислухати критику на свою адресу, здатний протиставити свою думку думкам своїх одногрупників, або не погодитись з думкою групи.

5. В учневі проявляються риси допитливості, вміння проникнути в сутність проблеми.

6. Спостерігається здатність до діалогу, вміння вести дискусію, вислуховувати думку інших учнів, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час дискусії.

На жаль, досвід показує, що учні мало запам’ятовують з почутого чи прочитаного,оскільки надто мало думають самі. Тому технологія критичного мислення дає можливість викладачеві розвивати логічне мислення учнів, спонукати їх до дії.

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновки про те, що сучасний урок має стимулювати діяльність учнів, виробляти в них стійкий пізнавальний інтерес до вивчення предметів, позитивні мотиви до навчання. Щоб досягнути успіху і високих результатів навчальної діяльності учнів,необхідно приділяти належну увагу формуванню критичного мислення.

Біологія є одним із тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для реалізації найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Висока результативність навчання з використанням сучасних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких і міцних знань, а й розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання та працювати з різними джерелами інформації. Впровадження сучасної технології критичного мислення дає змогу вивести сучасний урок на якісно новий рівень; підвищує статус учителя.

Отже, технологія розвитку критичного мислення - це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення отриманих під час уроку знань. Дана технологія допомагає готувати людей нового, сучасного покоління,які вміють міркувати,слухати інших, висловлювати та відстоювати свої думки та погляди.

Неможливо показати усі методики розвитку критичного мислення, адже вибір їх індивідуальний для кожної особистості. Викладач, що одержує в руки технологію, а не готові рецепти гарних уроків, має навчитися працювати в режимі творчого співавторства, у готовності до обґрунтованих змін, прийняття нестандартних і відповідальних рішень.

Створення методики, адекватної природному процесу розвитку критичного мислення учнів при вивченні біології, має ґрунтуватися на системі дидактичних умов, тобто, обов’язково мають бути враховані індивідуальні та вікові особливості учнів у способах організації їх діяльності на уроках біології, гармонізовані емоційні й інтелектуальні фактори навчання при вивченні біологічних ідей, забезпечені взаємозв’язки урочної та позаурочної роботи з біології.

Статистика свідчить, що при запровадженні технології критичного мислення на уроках біології засвоєння навчального матеріалу стало якіснішим, адже даний інтерактивний метод розрахований не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання навколишнього світу, постановку проблеми та пошук її вирішення. Використання технології критичного мислення в навчально-виховному процесі дає можливість зробити урок цікавішим, активізувати пізнавальну діяльність учнів, розвивати їхні творчі здібності.



Використана література та джерела

1. 1\http://cl.rushkolnik.ru/docs/8001/index-29604-2.html

2. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Х.: Вид. група «Основа», 2011 р.

3. Газета все для вчителів біології «Хімія. Біологія» № 66 (318), листопад 2003 р.

4. Дудник В.В., Сорока Л.В. Інноваційні технології на уроках хімії. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008.

5. Газета для вчителів біології «Біологія» № 4-5 (652 – 653), лютий 2011.

6. http://cl.rushkolnik.ru/docs/8001/index-29604-2.html

7. https://www.google.com.ua/search



Відомості про автора

ПІП

Оліх Майя Володимирівна

Посада

Викладач біології

Категорія

Спеціаліст ІІ категорії

Звання




Місце роботи

вище професійне училище № 11 м. Вінниці

Адреса місця роботи

м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 78

Контактний телефон

097 525 90 69

Каталог: doc
doc -> Адам міцкевич (1798—1855)
doc -> Урок позакласного читання в 2 класі за повістю-казкою В. Нестайка
doc -> Дубовенко Ірина Володимирівна, Скремінська Світлана Миколаївна, класні керівники днз «Житомирське вище професійне технологічне училище»
doc -> Конспект уроку української літератури у 9 класі Мистецтво бачити слово. Візуальна (зорова) поезія сьогодні
doc -> Куп’янська гімназія №1 Куп’янської міської ради Харківської області мій рідний край – моя земля
doc -> Остроградський Михайло Васильович


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconУрок дослідження
Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ми познайомимося з людиною, доля якої суголосна рядкам із щойно прослуханої пісні. Після...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconДо нового 2016-2017 навчального року! «Від освіти знання до освіти компетентності»
Окрім знання рідної, державної та іноземних мов, інформаційних технологій, вміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді,...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconЗакон «Про загальну середню освіту»
Окрім знання рідної, державної та іноземних мов, інформаційних технологій вміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді,...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconНормальне функціонування будь якого сучасного суспільства неможливе без повноцінної системи освіти
Освіта вже давно стала одним із важливих інструментів політики будь якої держави. За великим рахунком, у цивілізованому суспільстві...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconB1/2 це нова частина підручника для молоді та дорослих, яка завершує рівень в комунікативному курсі
Тематика цього підручника цікава та актуальна: організація відпочинку та туристичні подорожі, професійне життя, пошук нової роботи...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconПрограма виховної роботи з учнями 5-9 класів Галина Котул Пояснювальна записка
Шлях до успіху для багатьох починається саме у школі. Школа – це перший суспільний (соціальний) досвід людини. Кожен день діти йдуть...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconКімнатні рослини
Озеленення школи важливе для здоров'я самих учнів, а знання, щодо пересаджування та догляду за рослинами повинні покращуватися І...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconНавчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів
Сьогодні лікар будь-якої спеціальності в своїй практичній діяльності зустрічається з різними проявами порушень гормональної регуляції...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconДовідка 210 років від дня народження Ганса Крістіана Андерсена
«Стійкий олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені більш, ніж 150...
Навряд чи є що–небудь більш важливе для знання, для спокійного життя І для успіху будь–якої справи, ніж уміння людини мислити iconКнига «Вічний гороскоп. Таємниця знаків зодіаку»
Досить знати день народження будь-якої, що цікавить вас, людини – І ви знайдете ключ до взаєморозуміння


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка