О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі»



Скачати 55,52 Kb.
Дата конвертації29.09.2017
Розмір55,52 Kb.


ВІДЗИВ

офіційного опонента кандидата педагогічних наук, доцента Л.С.Калашник на дисертацію О.М.Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі», подану на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки


Китайська Народна Республіка переживає нині стадію «злету», що передбачає орієнтацію держави на високі темпи економічного зростання, реалізацію масштабних проектів, які вимагають значних фінансових та інтелектуальних вкладень. У зв’язку з загостренням міжнародної конкуренції, особливо у сфері інформаційних технологій, перед країною постала гостра проблема підготовки для різних областей економіки, промисловості, сільського господарства висококваліфікованих спеціалістів.

Постать Конфуція традиційно асоціюється з Класичним Китаєм – золотою добою в історії цієї країни, коли були закладені філософсько-світоглядні підвалини не тільки класичного, але і сучасного китайського суспільства. Але дослідження спадщини Конфуція як в самому Китаї, так і за його межами завжди нагадували маятник: від піднесення його до вершин як «Єдиномудрого батька нації» до заперечення базових положень конфуціанської ідеології як «такої, що підриває устої китайської нації». Сучасні тенденції науково-дослідницької роботи щодо базових положень китайської педагогіки як передумови «китайського економічного та соціального дива» свідчать про актуальність теми дослідження О.М.Шпарик, присвяченого теоретичним і практичним аспектам діяльності Конфуція-педагога.

Закономірним з огляду на актуальність теми є зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Як відзначає дисертантка, тема дослідження відповідає тематиці досліджень лабораторії історії педагогіки Інституту педагогіки НАПН України. Вона узгоджується із концептуальними засадами і завданнями низки нормативно-правових актів з питань розвитку і модернізації національної освіти.

Ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків та рекомендацій, сформульованих у дисертації, є загалом достатнім. Він забезпечений використанням широкого методологічного інструментарію та джерельною базою. Дисертанткою обрано низку взаємодоповнюваних підходів до аналізу й узагальнення теоретичних ідей та практики досліджень творчої та педагогічної спадщини Конфуція, використано загальнонаукові і спеціальні методи наукових досліджень, здійснено аналіз історико-педагогічної, філософської, релігієзнавчої літератури тощо.

Дисертантка коректно сформулювала мету, визначила предмет та об’єкт дослідження. Не викликають заперечень завдання, наукова новизна, практичне значення одержаних результатів. Робота виконана з залученням ґрунтовної джерельної бази (274 найменування), в якій відображено різні аспекти проблематики. Вільне володіння китайською мовою дозволило їй ввести у науковий обіг дотепер невідомі факти щодо оцінки наукової та педагогічної діяльності видатного мислителя Давнини.

Слід особливо відзначити переконливо обґрунтоване виокремлення дисертанткою певних сплесків наукового інтересу до педагогічної спадщини Конфуція, що мали місце не тільки в китайській, але і світовій літературі.

Заслуговує на позитивну оцінку введення до наукового обігу в Україні низки перекладених дисертанткою з китайської мови літературних джерел, які характеризують ступінь дослідженості проблеми та сутність впливу педагогічних ідей Конфуція на сучасний Китай. Це значною мірою збагачує наукову новизну рецензованого дослідження.

У тексті роботи з міждисциплінарних позицій уточнено й схарактеризовано соціально-історичні передумови становлення й розвитку системи педагогічних поглядів Конфуція, для чого залучено не лише історико-педагогічні, але й історико-філософські, релігієзнавчі, етнографічні джерела.

Результати виконаного О.М.Шпарик наукового дослідження можуть бути використані у процесі розробки навчальних курсів, підготовки навчально-методичного супроводу викладання порівняльної педагогіки, синології, історії зарубіжної педагогіки; у процесі читання спецкурсів та проведення спецсемінарів з проблем зарубіжної педагогічної освіти, теорії та історії педагогіки. Окрім того, наукові доробки автора доцільно реалізувати з метою здійснення порівняльного аналізу процесу розвитку педагогічної думки та освітньої практики народів світу. Зазначене свідчить про практичну значущість рецензованого дослідження.

Додатки містять підбірку перекладених з китайської мови й уперше представлених українському науково-педагогічному загалу висловів Конфуція щодо суті особистості благородного мужа (цзюнь-цзи) та освіти і виховання, які наочно ілюструють теоретичні положення дослідження. Це теж свідчить на користь фундаментальності роботи.

Детальне вивчення дисертаційної роботи дозволяє дійти висновку, що основні положення та результати дослідження достатньо обґрунтовані, є достовірними, мають наукову новизну і практичну значущість, апробовані та впровадженні в практику роботи вищих навчальних закладів. Автором підготовлено 13 одноосібних публікацій, з них 9 – у фахових науково-педагогічних виданнях, 4 – у формі тез доповідей. Матеріали дисертаційної роботи представлені на 10 науково-практичних конференціях різного рівня, засіданнях кафедр та науково-методичних семінарах.

Позитивно оцінюючи дисертаційну роботу, вважаємо за необхідне зробити деякі зауваження:

1. Джерельна база дослідження є досить різноманітною і солідною (206 найменувань). Разом з тим при характеристиці історичних етапів науково-дослідницької роботи щодо аналізу педагогічної спадщини Конфуція в КНР бажано було б використовувати архівні матеріали, зокрема, матеріали державних архівів та фондів педагогічних навчальних закладів КНР.

2. Характеризуючи джерельну базу та історіографію джерел про спадщину і постать Конфуція, авторка залучає значний матеріал (зокрема з історії філософії, літературознавства та релігієзнавства), який не має безпосереднього відношення до обраної теми. Це зумовило не зовсім виправдане зростання обсягу підрозділу 1.1 і в певній мірі відволікало від поглибленого аналізу досліджуваної проблематики. Також певною емоційною та змістовною перевантаженістю відрізняються параграфи 1.4 та 2.4.

3. З огляду на традиційність суто китайського сприйняття Конфуція уособленням трьох епостасій (Конфуцій - реальна історична особистість, Конфуцій – небомешканець та ідеолог китайського суспільства та Конфуцій – мудрий вчитель нації), з нашого погляду, вартим уваги дослідниці мали бути питання, присвячені виокремленню постаті Конфуція-педагога з комплексного образу Конфуція.

4. З нашої точки зору доцільним було б більш конкретне виділення етапів дослідження педагогічної спадщини Конфуція як в Класичному Китаї, так і в КНР, не обмежуючись лише характеристикою певних сплесків науково-дослідної активності в цій галузі.

5. При характеристиці методів навчання і виховання у спадщині Конфуція авторові не удалося уникнути описовості. При цьому авторка відзначає переважно позитивні моменти в змісті та принципах педагогічної діяльності. Вважаємо, що доцільно було б схарактеризувати й недоліки педагогічної системи, створеної Конфуцієм, виявити їх причини й дати належну оцінку.

6. Також, з нашої точки зору, варто було б зробити нарисовий аналіз альтернативних досліджень щодо біографії Конфуція та його значення для історії китайської та світової педагогіки задля об’єктивності наукової картини.

Утім, зазначені недоліки не знижують загального позитивного враження про дисертаційну роботу.

Зміст дисертації відповідає паспорту спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки, за якою вона подається до захисту. Головні завдання, поставлені дисертанткою, виконані. Зміст автореферату є ідентичним до основних положень дисертації, а опубліковані праці з достатньою повнотою розкривають основний зміст проведеного дослідження. Джерельна база, логіка проведеного дослідження, комплекс використаних дослідницьких методів загалом забезпечили достовірність отриманих результатів, коректність їх оцінки й інтерпретації.

Оформлення роботи відповідає вимогам до кандидатських дисертацій.

Вищезазначене дозволяє стверджувати, що дисертація «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» є завершеною працею, що містить нові науково обґрунтовані результати, суттєві для розвитку досліджень історичних та теоретичних аспектів становлення та розвитку наукової педагогічної думки за кордоном, а дисертантка О.М.Шпарик заслуговує присудження наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки.



Офіційний опонент

кандидат педагогічних наук, доцент Л.С.Калашник

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconОсвіта Київщини: творчі здобутки, перспективні педагогічні ідеї та технології
Анотований каталог IV обласної виставки "Освіта Київщини: творчі здобутки, перспективні педагогічні ідеї та технології" /Київ облас....
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconФеномен здоров’я в соціокультурному вимірі
Пахолок Ольги Олегівни “Феномен здоров’я в соціокультурному вимірі”, подану до захисту на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних...
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconПедагогічні ідеї та діяльність Й. Г. Песталоцці
Вплив демократичних ідей Й. Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії І шкільної практики
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconМіфопоетика фрідріха геббеля у контексті міфокритики ХIХ ст
Він уважав міфи виразом причетності людини до божественного, світовим досвідом, культурним кодом, що дозволяє інтерпретувати художні...
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconФормування національної самоідентифікації школярів на уроках зарубіжної літератури шляхом використання інноваційних технологій Гордій Н. В. про себе каже: «Живу, сповідуючи Конфуція: Добро – це те, що може почути глухий та побачити сліпий»
Гордій Н. В. про себе каже: «Живу, сповідуючи Конфуція: Добро – це те, що може почути глухий та побачити сліпий». Коли мова йде про...
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconНавчальний проект Просвітительська діяльність, гуманізм та педагогічні ідеї Т. Г. Шевченка» у межах у проекту: «Феноменальна постать Т. Г. Шевченка»
Проблемне запитання проекту: Ким був Тарас Григорович Шевченко для українського народу І які життєві уроки залишив він нам, своїм...
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» icon«патріотизм починається з любові до людини…» Про патріотичне виховання на уроках української літератури та в позакласній діяльності. Теорія, досвід, практика
Батьківщини. Визначені провідні педагогічні ідеї наукових праць В. О. Сухомлинського. Запропоновано зразки дидактичних матеріалів...
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconОсвітня діяльність І педагогічні погляди С. Русової (1856-1940рр.): Бібліографічний список літератури
Вибрані педагогічні твори / упоряд., передм., комент. О. В. Проскура. – К. Освіта, 1996. – 304 с
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconМета проекту. Зібрати інформацію про науковий та культурно-історичний внесок видатних інженерів – українця О. Є. Патона та француза А. Г. Ейфеля. Проблема
Проблема. Є. О. Патон та А. Г. Ейфель – інженери, конструктори, винахідники, які використовували свої наукові ідеї та результати...
О. М. Шпарик «Педагогічні ідеї Конфуція у культурно-історичному вимірі» iconСучасні педагогічні технології
План Історія виникнення технологічного підходу в освіті. Освітні І педагогічні технології. Технологія І методика. Теоретичні основи...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка