Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години



Скачати 148,07 Kb.
Дата конвертації02.06.2017
Розмір148,07 Kb.

Павлів Олег

НПУ ім. М. П. Драгоманова

соціологія

пошукувач

ЗРОДИВСЯ ВІН ВЕЛИКОЇ ГОДИНИ

(НАРИС ЖИТТЯ ТА ТВОРЧОСТІ ОСИПА БОЙДУНИКА)
Анотація: На свій час Осип Бойдуник був вельми винятковою людиною і як такою він залишається по-сьогодні. Але віднайти цьому об'єктивну детермінанту,чому саме він став передовою персоналією національно-визвольної боротьби в Україні І половини ХХ сторіччя вимагає ретельного вивчення як його особисто написаних творів та публікацій так і присвячених публікацій його особі.

Ключові слова: Осип Бойдуник, національно-визвольна боротьба, УВО, ОУН.
Pavliv Oleg
He was born large hour (essay of life and work Osyp Boydunyk)
On the time Osyp Boydunyk was a very exceptional man and as such he remains until now. But to find objective reason to it, what exactly he become the front-rank personalia of national liberation fight in Ukraine of the first half of XX century requires a careful study as him the personally written works and publications of so devoted publications of his person/
Key words: Osyp Boydunyk, national liberation fight, UVO, OUN

Постановка проблеми Ось уже довший час сучасне українське суспільство все більше зачитується працями провідного українського націоналіста, безпосереднього учасника І-го з'їзду Конґресу ОУН інж. О. Бойдуника, наукові публікації якого, як і його книги перевидані сьогодні декілька разів підряд. Та на жаль, як парадоксально це не звучало б, все ж сьогодні не існує обгрунтованої біографічної довідки, яка б зуміла нам розповісти про життя й діяльність цієї провідної української персоналії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Серед останніх досліджень і публікацій, які безпосередньо торкалися б біографічних пошуків життя та творчості інж. О. Бойдуника на даному етапі досліджень вибраної на розгляд теми існує не значна за змістом кількість біографічних нарисів, які здебільшого в контексті сучасних дослідників обмежена стислими посиланнями на його творчість. Здебільшого сучасні науковці користуються науковими працями та доробками інж. О. Бойдуника в дослідженнях національно-визвольної боротьби в Україні І половини ХХ сторіччя ніж би присвятили себе безпосередньому вивченню його похідної біографії.

Стислі біографічні довідки про цю персоналію уривками розкидані на сторінках різноманітних періодичних видань та книг минулого сторіччя, зокрема в творах проф. В. Кубійовича або безпосередньо в не завершеній до кінця авторській книзі спогадів (мемуарів) О. Бойдуника "На переломі". Серед інших, слід виділити періодичні видання в яких безпосередньо йшла мова про нього, як наприклад: "Український історик", "Свобода", а також ґрунтовні за змістом та характером написання книги як наприклад "Українці в Генеральній Губернії", "Євген Коновалець та його доба".

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми Із числа не вирішених раніше частин загальної проблеми з вищезазначеного в тексті є цілком очевидним, що вибрана на розгляд тема, присвячена біографічним пошукам життя й діяльності провідному націоналісту із рядів ОУН (М) інж. О. Бойдунику потребує зціла нового підходу у дослідженнях його біографії, так як попереднього, за змістом ґрунтовного як такого дослідження проведено ще не було

Аналіз джерел Серед джерел та джерельної бази як такої, у якій можна було б почерпнути глибокий зміст біографічних пошуків життя й діяльності інж. О. Бойдуника слід виділити передусім його власні наукові публікації та авторські книги (їх налічується п'ять, а саме: "Українська внутрішня політика", "Національний солідаризм", "Сучасний стан визвольної політики", "Господарство", "На переломі").

Виклад основного матеріалу. Осип Бойдуник народився 8 грудня 1895 року в Долині в знатній своєю лояльністю до Батьківщини родині.

Приймаючи участь в 1918-20 рр. у збройних визвольних змаганнях в якості старшини УГА й армії УНР [4, c. 178] та оминувши польських таборів для військовополонених, перейшовши 20 листопада вечором Збруч,завдяки щасливому збігові обставин і ситуації та добрим людям, вже 23 листопада 1920 року був вдома,в Долині. Дня 25 листопада того ж року Осипа було змобілізовано до Україської Військової Організації (УВО) на пост організаційного референта "Повкол Муха" на долинський повіт. [1, с. 16]

Ось як у своїх спогадах О. Бойдуник згадує на історію становлення УВО в Долинському повіті, цитую: "До однієї з тих клітин, а саме до Повітової Колеґії УВО в Долині я належав від самого її існування, тобто від 25 грудня 1920 року. Пам'ятаю цю дату ще й тому, що це було якраз місяць по моєму повороті з Армії. Саме було латинське Різдво, коли з Окружної Колеґії УВО до Долини приїхав чотар Я. Л., щоб створити в нас Повітову Колеґію УВО. Цього ж дня колеґію створено, і я став її організаційним рефентом..." [3, c. 359]

Від 1920 року,під польською займанщиною,Осип належав до УВО і був кількома наворотами арештований. Продовжити і закінчити освіту в Краю,йому було неможливо. Щоб закінчити освіту, в жовтні 1923 року, "на зелено" через Карпати,перейшов на Закарпаття,а звідти подався до Праги. [1, c. 20]

Під час свого перебування в Празі О. Бойдуник був активним учасником ГУНМ (Група Української Студенської Молоді). ГУНМ підтримувала постійний зв'язок із українськими землями, а її діяльність не вичерпувалась студентськими справами й еміграційною проблематикою. Зокрема, вона дбала про матеріальну поміч для визвольної боротьби. 7 квітня 1926 року в Празі відбулося передання керівництва цієї організації інж. О. Бойдунику, який на відміну від своїх попередників належав саме до категорії української студентської міжвоєнної еміграції навчаючимь в Празі на Високій Торгівельній школі та прокламуючи в такий спосіб культурно-просвітницьку діяльність цієї категорії молоді за кордоном. [10, с. 89] (див. Світлина № 2)

В Празі, відбувши однорічні матуральні курси,доповнив свою середню освіту і в листопаді 1924 року здав реальну матуру та негайно вписався до Високої Торговельної Школи. Дня 27 червня 1929 року склав другий державний (дипломний) іспит на промисловому відділі тієї високої школи.

За його семінарійну працю про "Водне господарство України" отримав відзначення і премію та на пропозицію його професора політичної економії і економічної політики, д-ра Йозефа Мацека,підготовлявся до докторату з економічних наук.[1, с. 22]

Того ж таки року Осип був учасником установчого конгресу ОУН у Відні [9, c. 260] (див. Світлина № 4)

Опісля, В червні 1930 року,в Празі відбулася конференція УВО-ОУН,згл. поширеного ПУН з "крайовиками".

У висліді конференції і окремих розмов, -- на місце полк. Романа Сушка Крайовим Командантом УВО-ОУН полк. Коновалець йменував сотн. Юліяна Головінського та рішено,що Осип в найкоротшому часі повинен повернутись до Краю. По році Осип мав вкотре повернутися до Праги,щоб зробити докторат з економічних наук і зложити іспит з англійської мови. [1, с. 24]

Тому,що Осип мав повертати до краю, згідно домовлення, до "леґальної політичної праці ОУН",він повинен був повернутись леґальним шляхом,тобто на польський пашпорт.

На польському консулаті в Празі Осип отримав доволі скоро пашпорт і в половині вересня був уже в Долині. Коли він лише прибув до Долини,польська міліція відобрала в нього його пашпорт. Для Осипа це означало,що вже легальним способом до Праги не повернутися,байдуже чи за рік,за кілька років. [1, с. 24-25]

В скорому часі Осип нав'язав контакт з Г.Б.,а через нього з полк. Андрієм Мельником. Від них він довідався,що на місце Крайового Команданта Юліяна Головінського створено тричленний крайовий сенат УВО-ОУН в складі: А. Мельника -- голови, Г.Б. -- члена сенату для справ УВО, О. Бойдуника -- члена сенату для справ ОУН. [1, с. 25]

Подавшись до Львова,щоб мати формальне виправдання перед польською міліцією перебування у Львові,Осип деякий час працював у "Новому Часі" Івана Тиктора. Потому перейшов до "Часу" Микола Голубця. Крім того Осип дописував свої статті до "Українського голосу" під своїм криптонімом О. Михайловича та О. Грузченка. [1, с. 28]

В короткому часі перед своєю смертю інж. О.Бойдуник почав друкувати на сторінках "Українського слова" в Парижі свої цінні спогади "На переломі",яких одначе вповні не докінчив. Рівнож співпрацював в "Розбудові нації" та інших виданнях. [6, c. 94]

За участь в І Когресі і за приналежність до ОУН львівський суд засудив Осипа (разом з деякими іншими конгресівцями) на чотири роки тюрми. Тому,що проти присуду вносили безуспішну апеляцію,що "коштувало" три місяці часу,Осип вийшов замість 2 листопада 1935 року,щойно, 3 січня 1936 року і то на якусь "амнестію",яка для нього приспішила вихід із тюрми на один місяць. [1, с. 28]

Вийшовши з тюрми,Осип знову поїхав до своєї матері до Долини. Будучи в Долині,вже по кількох днях отримав від о. Ярослава Чемеринського листа з проханням негайно приїхати до Львова. Той запропонував Осипу приступити до організування націоналістичного видавництва у Львові і видання газети-тижневика. Для видавництва Осип запропонував назву "Українська Трибуна",а для тижневика "Голос Нації". Відповідальним редактором заангажували Жигмонта Процишина а Осипа Бойдуника видавцем. [1, с. 30]

Покинувши редакцію "Голосу", Осип рішився перейти і присвятитися господарському секторові,що було б його -- по освіті -- фаховим зайняттям,як господарника. Маючи вже за собою практику в "Маслосоюзі",хоч неповну,Осип тепер,по черзі,зголосився і відбув практику в Ревізійному Союзі і Центросоюзі. По відбутті тієї практики,дир. Юліан Шепарович запропонував Осипові пост директора Союзу Кооператив в Заболотові. На жаль,тієї пропозиції Осип не міг прийняти тому,що мусів і хотів бути,якщо не в самому Львові,то бодай близько нього.

В той час, Промбанк у Львові,чи конкретніше -- його начальний директор інж. Атанас Мілянич запропонував Осипові пост організатора підприємства "Вапно" біля Миколаєва н/Дністром недалеко Львова. Для Осипа це була ідеальна нагода. Пропозицію він прийняв і приступив до праці. [1, с. 34]

Усі його плани,як це зазвичай буває,змінила 2 Світова війна.

Перебуваючи у Відні в зв'язку з тимчасовим відрядженням в інтересах справ підприємства "Вапно" уже 15 вересня 1939 року виїхав автом із Відня разом із Я. Барановським, Р. Сушком та К. Мельником до Самбора,який вже був зайнятий німецькими військами. Кожний з них мав точно визначені Головою ПУН Андрієм Мельником завдання,у письмовій формі, в роді уповноваження: інж. О. Бойдуник,зокрема,мав завдання суспільно-громадського і внутрішньо-політичного порядку. [1, с. 47]

Вже в половині вересня того ж року разом з південною німецькою армією,на території,зайнятій німцями,появилися групи українських націоналістів у німецьких військових уніформах,т. зв. група "Берґбав" (Bergbau,інші назви -- легіон полк. Сушка,гурт націоналістів),чисельністю в кількасот осіб під проводом кол. полковника Січових Стрільців,Романа Сушка,а також інших членів проводу ОУН -- Ярослава Барановського й Осипа Бойдуника. Завданям цієї групи було організувати чи оформулювати українське громадсько-суспільне життя на території ,зайнятій німецькою армією;її осідком був Самбір,після відходу німців за лінію Сяну -- Коросно. З кінця вересня одним із завдань групи була опіка над українськими утікачами з того боку Сяну й Бугу,які залишили край ,окупований більшовиками,разом з німецьким військами або й пізніше,користуючись загальною метушнею в перші дні Радянської окупації. [5, с. 18]

На пожвавлення чи навіть пробудження українського життя на Лемківщині,в деякій мірі й на Посянні чимало вплинула згадана вже група українських націоналістів в Коросні під проводом полк. Сушка. Реалізація планів цієї групи мала наступити в Кракові,куди з початком листопада переїхав полк. Сушко з інж. Бойдуником та іншими своїми співробітниками. [5, с. 53]

Українське Національне Обєднання (УНО),до складу делегації якого входили від комітету Лемківщини д-р Степан Ванчицький,д-р Василь Блавацький та інж. Бойдуник німецькій владі було поставлено побажання (із 8-ми пунктів),якими необхідно було забезпечити національне існування української меншини в Генеральній Губернії (ГГ). [5, с. 62-63]

В кінці листопада 1939 року відбулося під проводом полк. Сушка зібрання визначніших громадян з наукового,церковного,політичного й господарського життя,яке прийняло внески полк. Сушка створити Українське Національне Об'єднання,затвердило проект статутів цієї організації (їх опрацював інж. О.Бойдуник). Осип Бойдуник,який входив до складу проводу взяв на себе функцію організаційного керманича. [5, с. 69]

Легалізацію УНО використали відразу в двох напрямах: створили 5 лютого Українську Станицю для Генеральної Губернії в Кракові,себто дали нову вивіску для існуючої централі і чим скоріше виїхали в терен,щоб наладити пекучі справи у Варшаві,на Холмщині і Підляшші. (див. Світлина № 3)

Перша поїздка проводу централі в терен відбулася від 14.2. до 4.3.1940 р.,разом з інж. О. Бойдуником і інж. М. Хронов'ятом. [5, с. 76]

Початком планової господарської праці на території ГГ можна вважати конференцію представників громадянства,що відбулася 3.Х.1939 року в Коросні з ініціативи полк.Сушка й інж. Бойдуника; на ній,між іншими справами намічені були перші напрями господарської самоорганізації україніців у ГГ. Їх виконання доручено було інж. Бойдуникові,який також організував перші кадри господарських зв'язкових,висилаючи їх на дослідження терену. Від листопада 1939 року господарські справи перейшли у відання господарського відділу предтечі УЦК-УНО,від лютого 1940 р. -- Української Станиці в ГГ,врешті від червня -- господарського відділу УЦК. [5, с. 143]

Пізніше,при УЦК було створено Українське Видавництво. Надзірна рада Українського Видавництва складалася з трьох осіб,серед яких інж. О.Бойдуник був секретаром (у його віданні були головно персональні справи). [5, с. 252]

Як відомо,з усіх членів проводу УЦК справами видавництва найбільше цікавився інж. О.Бойдуник. Опісля відходу Бойдуника зі складу надзірної ради його місце посів о. канонік Дам'ян Лопатинський. [5, с. 259]

Під час розколу ОУН на фракції ОУН (Б) та ОУН (М) особливо делікатним було становище організаційного керманича інж. Бойдуника,якому,як видатному діячеві ОУН з групи полк. Мельника,не легко було бути об'єктивним у своєму виборові.[5, с. 343]

Перш за все важливим моментом,який ретельно формує концепцію особистої точки зору на тодішнє становище західних земель України,що опинилися в умовах польської інтервенції (а відтак радянської та німецької) була його відданність ОУН (м),або так званих "Мельниківців",які навідміну ОУН (б) або ж "Бандерівців" відмовлялися від збройної боротьби з окупантами. Метою перших були дипломатичні відносини та пошуки мирних переговорів стосовно становлення України,як держави соборної та самостійної. Саме "Мельниківці" розуміли,що до моменту залежності УРСР від Радянського союзу починаючи роком 1922-го,націоналістам не здобути суверенітету (в контектсі соборності) однією тільки перемогою над Польщею. Для цього ще слід було подолати совітів і якими б ефективними не були методи боротьби ОУН із СРСР,навіть збройне повстання,все ж ці методи були б менш ефективними супроти країни-гегемона ніж супроти Польщі.

Осип Бойдуник брав активну участь в організації суспільно-політичного життя на Великій Україні (в чому можна побачити його практичну зацікавленість в соборності України),зокрема в діяльності Української Національної Ради в Києві в роках 1941-1942. [6, c. 1]

За свою підпільну діяльність,в подальшому, з-за німецького окупаційного режиму з 1944 року перебував у кількох концентраційних таборах. [8, c. 94]

На еміграції в Німеччині увійшов від ОУН до Української Національної Ради і в 1954-57 рр. був її головою. В липні 1965 р. був переобраний до Проводу Українських Націоналістів. 9, (див. Світлина 1)

На вігах в часі об'їздки ЗДА і Канади О. Бойдуником була виголошена доповідь на тему "Сучасний стан визвольної політики",що пізніше (1956-го року) була віддрукована брошурою виданням Першої Української Друкарні у Франції. [2, c. 4]

Книги О. Бойдуника, як наприклад "Національний солідаризм" (1946 р.) та "Українська внутрішня політика" (1947 р.) сьогодні перевидані сучасними націоналістичними видавництвами в Україні і їх репринтні видання набувають популярності серед українського суспільства.

В останнє під час своєї об'їздки осередків української діаспори на Англо-Американському та Латино-Америнському континентах О. Бойдуник, представляючи інтереси ПУН в 1962 р. зустрівся з Центральною Управою "Хліборобського Освітнього Союзу" і редактором "Хлібороба" в Бразилії. [3, c. 359] (див. Світлина № 5) На цьому його поїздки за кордон з метою налагодити кон'юктивний діалог між українцями на еміграції завершились.

Вночі з 6-го на 7-го квітня 1966 р.в Мюнхені помер на удар серця в місцевому шпиталі. [7, c. 1]

Перспективи подальших досліджень Завдяки використанню української та іноземної літератури, яку ми доповнили широким спектром автентичних ілюстрацій тих часів нам вдалося, хоча й не повністю та все ж обгрунтовано відобразити конкретний, в хронологічному порядку перебіг подій пов'язаних з творчістю інж. О. Бойдуника, який своїми конструктивними концептуальними міркуваннями довершив трактування бачення самостійної України своїми попередниками та зважаючи на актуальні події уже незалежної нам держави багато в чому випередив своїх послідовників, котрим нажаль властиво помилятись своїми поспішними висновками щодо Осипа так і цілої Батьківщини загалом.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бойдуник О. "На переломі" (уривки спогадів), Нац. в-во в Європі, Париж,1967 -- 153 с.;

2. Бойдуник О. Сучасний стан визвольної політики, В-во: Перша Українська друкарня в Франції, Париж, 1956. -- 56 с.

3. Бойдуник О., Як дійшло до створення ОУН, "Євген Коновалець та його доба", В-во: Фундації ім. Є. Коновальця, Мюнхен, 1974. -- С. 359.

4. Енциклопедія Сучасної України,Т. 2, Ред.колегія, К: 2003 -- С.178;

5. Кубійович В., Українці в Генеральній Губернії (1939-1941), В-во: Миколи Денисюка, Чікаґо, 1975 -- 624 с.;

6. "Свобода", український щоденник, Нью-Йорк, № 64, 1954 -- С.1;

7. "Свобода", український щоденник, Нью-Йорк, № 66, 1966 -- С.1;

8. Український історик, Гол. ред.: д-р Любомир Винар, Нью-Йорк-Мюнхен, №1-2 (9-10) рік ІІІ, 1966 -- С.94;

9. Ukraine,Volume 1, Edited by V.Kubijovyč, Univer. of Toronto press, 1985 -- P.260-261;

10. Павлів О. Культурно-освітня діяльність української студентської міжвоєнної еміграції в Празі (1921-1939 рр.), Збірник матеріалів Х Всеукраїнської науково-практичної заочної конференції з міжнародною участю "Наука України. Перспективи та потенціал", Одеса: 2014. -- С. 87-89.
Каталог: sites -> default -> files -> attached
attached -> Рибкіна Марина
attached -> Худзік Марта
attached -> Шаповал Анастасія, студентка II курсу юридичного факультету ім. Тараса Шевченка національно-визвольний рух на смілянщині у 1917-1921 рр. Анотація
attached -> 4 курс, група «Б» антибільшовицьке повстання під керівництвом
attached -> Тема гітлеризму в публіцистиці ДмитраДонцова
attached -> Українська академія друкарства
attached -> Ідея понад життя, крізь простір І час: три покоління родини гордієвських — провідники українського визвольного руху
attached -> Паращук Людмила
attached -> Діяльність Хариті Кононенко в Рівному (1941-1943)
attached -> Куряча Марія


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconМ. П. Драгоманова освіта І наука 2015 Матеріали звітно-наукової конференції студентів 27-30 квітня 2015 року Київ вид-во нпу імені М. П. Драгоманова 2015

Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconПедагогічна бібліографія
У45 Українська педагогічна бібліографія 1999: Науково-допоміжний покажчик літератури /Уклад. Н.І. Тарасова, Е. В. Татарчук. – К.:...
Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconРобоча програма навчальної дисципліни економічна соціологія
«соціологія», спеціальністю 030101 –«соціологія», 030102 «соціальна робота»
Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconБіобібліографічний покажчик До 85-річчя від дня народження, 65-річчя науково-педагогічної діяльності та 50-річчя роботи в нпу імені М. П. Драгоманова Київ 2018
Кафедраметодології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи
Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconВісник аграрної історії
Вісник аграрної історії. Збірник наукових праць // Гол ред. М. А. Журба. – К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск – 264 с
Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconОсвітньо-інформаційної політики
Я-77 Потенціал І ефективність освітньо-інформаційної політики. К.: Нпу імені М. П. Драгоманова
Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconКнига розрахована на широке коло наукових працівників, вчителів, студентів усіх тих, хто цікавиться історією національної педагогічної науки
Академік апн україни Микола Іванович Шкіль: Нарис про життя І діяльність. Бібліографічний покажчик праць до 70-річчя. – К.: Нпу імені...
Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години iconНавчально-методичний комплекс
Хх ст. ” є нормативним курсом для спеціальності „Історія”, що викладається на ІІІ курсі в 2-му семестрі в обсязі 3,5 кредитів, в...
Павлів Олег нпу ім. М. П. Драгоманова соціологія пошукувач зродився він великої години icon«Привітай мене, земле, я твій подорожній » Комар Олег Юхимович
Кома́р Олег Юхимович, відомий як Олег Орач (6 лютого 1940, с. Благовіщенка Запорізької області — 2006, Київ) — український поет,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка