Печенізька дамба на Харківщині залишається однією з основних цілей російських атак.
Про це інформує 16-й армійський корпус ЗСУ у Telegram.
Згідно з наявними даними, останнім часом російські війська неодноразово намагалися вразити цей об’єкт іранськими “Шахедами”, авіабомбами КАБ, ракетами різних типів, “Молніями” та FPV-дронами.
Лише за кілька останніх днів були зафіксовані нові спроби ударів, а позавчора ракета РФ зруйнувала понад десять будинків у сусідньому дачному масиві.
Україна заздалегідь підготувалась до можливих критичних пошкоджень дамби. Відомо, що напрацьовані плани реагування, а також визначені запасні маршрути, які вже використовувались раніше і здатні забезпечити необхідну логістику у разі виходу дамби з ладу.
Крім того, українські підрозділи створили необхідні запаси матеріально-технічних ресурсів, тому тимчасове обмеження руху через дамбу не вплине на ведення бойових дій. У разі потреби Сили оборони готові оперативно відновити переправу, адже існують інженерні засоби та фахівці з відповідним досвідом.
Печенізька дамба є ключовим елементом водопостачання та екологічної стабільності регіону.
Військові підкреслюють, що удари по такому об’єкту не мають військового обґрунтування й є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Зокрема, статті 52 та 56 Додаткового протоколу І забороняють атаки на греблі, дамби та інші об’єкти, здатні призвести до масових жертв серед цивільних або масштабних техногенних наслідків.
Удар по Печенізькій дамбі розглядається як воєнний злочин, оскільки він створює загрозу затоплення населених територій, ставить під ризик життя тисяч людей та може викликати гуманітарну катастрофу.
Європейські лідери розробили свої пропозиції щодо мирного врегулювання війни в Україні. Вони передбачають відновлення контролю Києва над ключовими стратегічними об’єктами без обмежень для Збройних сил України.
Згідно з копією європейської пропозиції, отриманою виданням, жодних обмежень для українських військових не передбачено.
План передбачає повернення під контроль України Запорізької АЕС та Каховської дамби, а також забезпечення “вільних проходів” по Дніпру та контролю над Кінбурнською косою. Решта територіальних суперечок має розглядатися після припинення вогню.