Під площею Стіни плачу в Єрусалимі археологи виявили давню єврейську ритуальну лазню мікву, якій вже близько 2 тисяч років.
Цю знахідку зроблено за декілька кроків від Храмової гори під час розкопок, що проводилися Управлінням старожитностей Ізраїлю у співпраці з Фондом Стіни плачу.
Споруда належить до завершального періоду існування Другого Храму. Вона була прихована під шаром попелу, що свідчить про драматичні події 70 року нашої ери, коли римські війська зруйнували Єрусалим і його Храм.
Довжина мікви становить 3,05 м, ширина — 1,35 м, а висота приміщення становить близько 1,85 м. Археологи підкреслюють, що перед підйомом до Храму паломники мали пройти обряд очищення саме в таких лазнях.
«Єрусалим слід пам’ятати як місто Храму. Тому багато аспектів повсякденного життя були адаптовані до цієї реальності, і це особливо відображалося в ретельному дотриманні законів ритуальної нечистоти та чистоти мешканцями та керівниками міста», — прокоментував директор розкопок від Управління старожитностей Ізраїлю Арі Леві.
Поруч із міквою археологи також виявили кілька глиняних посудин, які є типовими для пізнього етапу періоду Другого Храму. Ці артефакти додатково підтверджують датування об’єкта та його ритуальне призначення.
Археолог із британського Редінгського університету Кен Дарк вважає, що знайшов будинок, у якому Ісус Христос провів свої дитячі роки. 2000-річну споруду розкопали під руїнами Монастиря сестер-назаретанок.
Дослідженню будинку в Назареті Кен Дарк присвятив 14 років. Він встановив, що споруда датується I століттям нашої ери, а закладав її вправний майстер. Згідно з Новим Заповітом, батька Ісуса Йосипа часто називали теслярем, але також його згадували як тектон — майстра, здатного збудувати будинок.