Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013



Скачати 133,04 Kb.
Дата конвертації05.10.2017
Розмір133,04 Kb.
ТипПрограма

Додаток


до листа Міністерства

освіти і науки України

від   26.06.  2015 р. №  1/9-305

Методичні рекомендації

щодо вивчення української мови

та літератури

у 2015/2016 навчальному році

Українська мова

У 2015-2016 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:



у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

У 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

Звертаємо увагу на зміни, внесені в програму для 5-9 класів.

З огляду на те, що в цій програмі основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві перші змістові лінії.

Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.

У мовній змістовій лінії спрощено, а також вилучено теми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.
Українська мова 7 клас

У зв’язку з розвантаженням навчальних програм для учнів 5-9 класів відбулися зміни в мовній та мовленнєвій змістових лініях, що відбито в додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 р. № 1/9-305 “Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році”. Звернемо увагу саме на ті нові теми, що не висвітлені в шкільних підручниках з української мови та літератури для 7 класу, за якими учні ЗНЗ працюють протягом останніх кількох років.

Новими в чинній програмі є тема вступного уроку “Літературна норма української мови”, а також тема “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”.

На вступному уроці “Літературна норма української мови” учні мають усвідомити поняття “літературна мова” й “літературна норма”, а також з’ясувати відмінності між літературною мовою й діалектами. Визначення літературної мови й літературної норми бажано записати в робочі зошити. Учитель повинен розповісти про ті мовні елементи, що виходять за рамки літературної мови й пояснити, чому їх слід уникати у своєму мовленні. Переконливою настановою у зв’язку з цим стане вірш М. Рильського “Мова”, аналіз якого дасть чітке розуміння названих вище понять через алегоричні образи: виноградна лоза – літературна мова; бур’ян – ненормативні елементи (просторічні слова, жаргонізми, лайлива лексика тощо). Слід розкрити загальне уявлення про норми літературної мови й навести типові приклади, як-от:



  • орфоепічні норми (вимовляємо [мийуц:а], а не [мийутса]; у слові “випадок” наголошуємо не другий, а перший склад);

  • лексичні норми (кажемо не “міроприємство”, а “захід”; не “слідуючий”, а “наступний”);

  • граматичні норми (кажемо не “два фахівця”, а “два фахівці”; узгоджуємо дієслово “навчати” з іменником не давального, а родового відмінка – “навчати музики”);

  • стилістичні норми (пестливі форми “таточко”, “кошенятко” вживаємо в розмовному й художньому стилях і ні в якому разі не використовуємо їх у науковому чи офіційно-діловому).

Приклади діалектної мови можна взяти з підручника української літератури (у такий спосіб буде зреалізовано ще й міжпредметні зв’язки). Для цього радимо провести спостереження за мовними особливостями коломийок, у яких чимало діалектних слів (ґазда, плай, бульба). Готуючись до першого уроку української мови в 7 класі, словесник може скористатися матеріалом за таким посиланням у мережі Інтернет: http://subject.com.ua/reference/mova/professional/1.html .

Розглядаючи тему “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”, радимо розповісти про те, з якими відмінками вживаються найпоширеніші в мовленні прийменники, напр.: прийменник від (од) – з родовим відмінком: від озера, од воріт; прийменник з (зі, із) – з родовим, знахідним й орудним тощо. Слід звернути увагу на типові помилкові використання прийменників на зразок “сміятися над братом” (“сміятися з брата”), “розставити по алфавіту” (“розставити за алфавітом”) тощо. Матеріал про зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника можна знайти в мережі Інтернет за посиланням http://litmisto.org.ua/?p=6476 або http://pravila-uk-mova.at.ua/index/prijmennik/0-17 .



Українська література

У 2015-2016 навчальному році вивчення української літератури в 5-7 класах здійснюватиметься за навчальною програмою (зі змінами, затвердженими наказами Міністерства від 04.08.2014 № 895, від 29.05.2015№ 585 ): Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.

У 8-9 класах – за програмою: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К.: Ірпінь: Перун, 2005(зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.

Вивчення української літератури в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням:

http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.

З метою розвантаження навчальної програми, підвищення якості шкільної літературної освіти внесено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:


  1. клас

Вилучено з програми народні перекази «Білгородський кисіль», «Ой Морозе-Морозенку»; поезію М. Рильського «Люби природу не як символ…»; поезії М. Вінграновського «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».

6 клас

Вилучено з програми: пісню Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій»;вступ до поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»;поезію Лесі Українки «Співець»; поезію І. Калинця «Писанки», співомовки С. Руданського «Гуменний», «Свиня свинею».

клас

Вилучено з програми поезію А. Малишка «Так живуть на цій землі поети…».

8 клас

Вилучено з програми поезію Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі», твори В. Самійленка, Остапа Вишні, повість О.Бердника «Хто зважиться - вогнем наречеться».

Включено в програму твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало», повість Юрія Винничука «Місце для дракона».

клас

Вилучено з програми твори: Притчу про сіяча; поезію Г. Сковорода «Пісня 28»(із «Саду Божественних пісень»); поему-містерію Т. Шевченка «Великий льох»; поезії І. Франка «Каменярі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», поему «Мойсей».

Вилучено літературознавчі поняття: «пригодницька повість» ( 5 клас); «пафос твору», «романтичний пейзаж», «прийоми контрасту», «засоби гумористичного зображення» (поглиблено), «диптих», «повість-казка» (7 клас); силабо-тонічне віршування», «трискладові віршові розміри», «асоціативні образи», «літературний характер», «психологізм» (8 клас); «повість-хроніка» (9 клас).

Уведено поняття: «тема», «прозова мова» (5 клас), «повість» (6 клас).

Звертаємо вашу увагу на зміни, що відбулися в програмі Українська література. 5-12 класи для 8-9 класів.

8 клас

Вилучено з програми твори: поезії Б.Олійника «Вибір», «Ринг», повість Осипа Назарука «Роксоляна», повість В.Дрозд «Ирій».

Додано поезію В.Самійленка « На печі».

9 клас

Вилучено з програми твори: баладу «Бондарівна», Притчу про сіяча, трактат Г.Сковороди «Вступні двері до християнської добронравності», повість Г.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», поезію М.Костомарова «Соловейко», поему Т.Шевченка «Великий льох», поетичні твори П.Куліша: «До рідного народу», «Троє схотінок», «Заворожена криниця» .

Додано вірш Т.Шевченка «Заповіт».

Оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» замінено на повість «Інститутка».

Вилучено літературознавчі поняття: «силабо-тонічне віршування» (8 клас); «силабо-тонічне віршування», «літературний напрям», «течія», «психологізм у літературі», «роман-хроніка» ( 9 клас).

Звертаємо увагу, що запропонована у програмі кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів).

В основній школі біографія письменників загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано. З 9-го класу зміст навчального матеріалу доповнюється розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Курс української літератури в 7 класі структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: « Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», « Ти знаєш, що ти – людина…», «Ми – українці». До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

При вивченні української літератури в 7 класі робиться акцент на пізнанні художнього твору як цілісності (у жанровому розмаїтті) та його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Методи, прийоми, види робіт такі: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до літературного героя, заочна подорож, Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.



Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи

2


3


3


3


3


3


3


3


4


4


у формі:

контрольного класного твору;






1


1


1


1


1


1


1


2


2


виконання ін. завдань (тестів, від-повідей на запитання тощо)

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2


Уроки розвитку мовлення*


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


2

у+п


Уроки позакласного читання


2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропо-рційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовле-ння (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контроль-них робіт).

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літературивиставляють у колонку без дати з надписом «Напамять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».



Українська література 7 клас

В оновленій програмі з української літератури для 7 класу з’явилося кілька творів, що раніше вивчали в 6 класі (вірші Л. Костенко “Дощ полив...” і “Кольорові миші”), а також ті, що вперше до неї потрапили.

Події повісті-казки М. Павленко “Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських” розгортаються у двох часових площинах: у наш час і в минулому. Учні, подорожуючи разом із головною героїнею Софійкою, вивчають родовід кількох сімей. З огляду на велику кількість героїв і різні часові площини учням важко буде зорієнтуватися в подіях, у часопросторі, тому радимо згрупувати героїв за родинами: рід Кулаківських, рід Міщенків, рід Вишні (Ягоди) – і коротко охарактеризувати їх. Обов’язково треба приділити увагу цитатним характеристикам головних героїв повісті, з’ясувати, чому твір М. Павленко називають краєзнавчим детективом.

Аналізуючи вірші О. Ольжича “Господь багатий нас благословив”, “Захочеш – і будеш...” і О. Теліги “Сучасникам”, “Радість”, “Пломінний день”, учні мають визначити їх провідні мотиви: сила духу людини, життєрадісність, шляхетність, патріотизм й оптимізм. Також важливо звернути увагу на художні засоби в цих поезіях. Опрацьовуючи вірші О. Ольжича й О. Теліги, запропонуйте учням дискусію про сенс людського життя й про те, кого можна вважати справжньою особистістю.

Щоб зацікавити учнів прочитати повість О. Гавроша “Неймовірні пригоди Івана Сили”, можна запропонувати їм для перегляду кілька фрагментів із кінофільму “Іван Сила”, знятого режисерами В. Андрієнком та І. Письменним. Повість заснована на реальних фактах із життя легендарного силача – українця І. Фірцака, якого було визнано найсильнішою людиною планети.

Пісню А. Малишка “Вчителька”, як і інші ліричні твори цього автора, можна вивчити на бінарному уроці (разом із учителем музичного мистецтва).



Усі нововведені тексти можна знайти в бібліотеках, на полицях книгарень.


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013
У 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів − за програмою: Українська мова. 5-12 класи. − К. Ірпінь: Перун, 2005
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 iconМетодичні рекомендації щодо викладання української мови
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка