Програма фахового вступного випробування



Сторінка1/2
Дата конвертації07.06.2017
Розмір0,49 Mb.
ТипПрограма
  1   2

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ФАКУЛЬТЕТ КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ

ПРОГРАМА

фахового вступного випробування

при вступі на ІІІ курс (з нормативним терміном навчання на вакантні місця) 
для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня  бакалавр 
за умови вступу на споріднений напрям підготовки за спеціальністю 

6.020210 «Фотомистецтво»



Затверджено

на засіданні

Вченої Ради факультету

Протокол № 6

від 15 лютого 2017 р.

декан __________

Котляр С.В.

Київ 2017




ВСТУП

Програма фахового вступного випробування призначена:



  • для осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за спеціальностями «Художнє фотографування» і вступають на третій курс для здобуття ОКР бакалавра.

Мета – виявлення рівня теоретичних знань, набутих абітурієнтом під час проходження освітньо-професійної програми молодшого спеціаліста.


Для досягнення мети передбачається виявлення теоретичної підготовки абітурієнтів та їх обізнаності з питань мистецтва, фотомистецтва.
Фахове випробування включає три питання:

  1. базові знання історії образотворчого мистецтва;

  2. базові знання історії фотомистецтва;

  3. базові знання професійно-орієнтованих дисциплін в межах спеціалізації («Хіміко-фотографічні процеси і матеріали», «Фотокомпозиція», «Аналогова фотографія», «Фотоапаратура та фототехніка»).

ЗМІСТ ПИТАНЬ

ІСТОРІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Мистецтво Давнього світу

Первісне мистецтво. Виникнення і розвиток художньої культури з первісної синкретичної цілісності. Образ звіра та людини в монументальному й мобільному мистецтві давньої людини. Особливості первісного «реалізму».

Мистецтво Давнього Сходу. Основні риси мистецтва Давнього Сходу. Образотворча система мистецтва Месопотамії. Шедеври пластичного мистецтва.

Мистецтво Давнього Єгипту. Періодизація художньої культури Давнього Єгипту. Роль мистецтва у поховальному і державному культі фараона. Міф і канон як основа синтезу просторових мистецтв Давнього Єгипту. Символічність давньоєгипетської орнаментики. Типологія та художньо-стилістичні особливості скульптури Давнього царства. Сюжетне наповнення і становлення стилістичних особливостей монументального живопису.

Мистецтво Античності

Мистецтво Античної Греції. Основні періоди розвитку культури Античної Греції. Гуманістична сутність культури античної Греції. Значення міста-полісу в розвитку давньогрецької культури. Проблеми гармонії, краси, істини, долі, свободи й доблесті в художній свідомості Античної Греції.

Давньогрецький храм як сакральна модель світобудови. Проблема руху в давньогрецькій скульптурі.

Мистецтво грецької архаїки. Типологія давньогрецьких храмів. Скульптура архаїки. Вазопис.

Мистецтво високої класики. “Золоте століття” Перикла: афінська демократія і стиль Еллади. Скульптура високої класики: творчість Мирона, Поліклета та Фідія. Архітектурно-скульптурний ансамбль Афінського акрополя – міфологізація просторового середовища. Мистецтво пізньої класики. Криза полісу й утвердження нових форм грецького мистецтва. Художньо-стилістичні особливості скульптури пізньої класики. Мистецтво еллінізму: зіткнення і синтез культури античності з давніми афро-азійськими культурами.



Мистецтво давнього Риму.

Утвердження придворного мистецтва. Августівський класицизм. Становлення історичного рельєфу. Римський домус і чотири стилі помпейського живопису. Синтез мистецтв у “Золотому домі” Нерона. Типологія римської мозаїки. Основні пам’ятки давньоримської архітектури. Розвиток портретної скульптури. Синтез античних та варварських начал у мистецтві пізньої імперії.

Значення мистецтва античного світу для європейської художньої культури.

Мистецтво Середньовіччя

Формування художніх стилів у середньовічній культурі. Еволюція видів та жанрів мистецтва. Роль канону в середньовічному мистецтві. Ранньохристиянське мистецтво. Виникнення християнства і криза античної культури. Становлення культової християнської архітектури: базиліка та центричний тип храму. Складання християнської іконографії. Ранньохристиянські мозаїки Риму.



Середньовічне мистецтво Західної Європи.

Романське мистецтво. Синкретизм скульптурних й архітектурних форм романського храму. Архітектурні школи Франції. Романське мистецтво Італії. Романське мистецтво Німеччини.

Готичне мистецтво. Розвиток європейської міської культури. Конструктивні та художньо-стилістичні особливості готичної архітектури. Синтетичний ансамбль готичного собору. Традиційна періодизація готичного мистецтва. Куртуазний стиль у мистецтві пізнього Середньовіччя.

Готика у Франції. Основні етапи розвитку готичної архітектури Франції. Готична скульптура Франції: основні пам’ятки, іконографія та стиль. Еволюція вітражного мистецтва. Ранній період французького станкового живопису. Паризька школа мініатюри. Готика в Німеччині.

Основні етапи розвитку готичної архітектури Англії. Англійська меморіальна пластика. Мистецтво треченто в Італії. Живописна реформа Джотто.

Мистецтво Візантії.

Християнство як ідеологічна основа візантійської культури. Античність і Візантія. Символізм середньовічного мислення. Релігійно-філософські аспекти синтезу в мистецтві Візантії. Основні етапи розвитку візантійського мистецтва.

Мистецтво ранньовізантійського періоду. Формування самобутнього візантійського художнього стилю. Розробка купольного типу храму. Софія Константинопольська: конструктивні особливості та символіка візантійського храму. Мозаїки Равенни V – VII cт. Іконоборство та його естетичний вплив на художню культуру Візантійської імперії. Утвердження і конструктивний принцип хрестово-купольної церкви. Візантійський іконографічний канон. «Палеологівське Відродження» та особливості художньої системи візантійського живопису.

Вплив візантійської культури на мистецтво Західної Європи і Київської Русі.



Мистецтво італійського Ренесансу.

Передумови розвитку італійського мистецтва Відродження. Міський характер ренесансної культури. Відродження й Античність. Відродження і Середньовіччя. Нова концепція історії та природи. Гуманізм та індивідуалізм як визначальні риси культури Відродження. Людина в мистецтві Відродження.

Мистецтво кватроченто. Характерні риси ренесансної архітектури. Основні тенденції у живописі Флоренції XV ст. Творчість Сандро Ботічеллі. Живопис Центральної Італії. Гуманізм в образотворчому мистецтві Північної Італії. Живопис кватроченто у Венеції. Скульптура кватроченто: впливи античної та готичної скульптури, розширення тематичного діапазону. Поява нових жанрів і видів пластичного мистецтва. Становлення стилістичних особливостей ренесансної скульптури.

Мистецтво високого Відродження. Універсалізм Леонардо да Вінчі. Поєднання традицій античності та християнської благодаті у творчості Рафаеля Санті. Різносторонній геній Мікеланджело Буонаротті.

Проблема стилю в образотворчому мистецтві чінквіченто в Італії. Живопис чінквіченто у Венеції. Перший живописець Венеціанської республіки – Тиціан Вечеллі. Цілісна структура архітектури Андреа Палладіо.

Італійське мистецтво і маньєризм Іспанії: творчість Ель Греко в Толедо.

Просторово-образна система ренесансного художнього синтезу. Принципи об’єднання монументального живопису й архітектури в мистецтві італійського Відродження. Теорія перспективи. Типологія композиційної побудови живописних творів: “архітектонічна” композиція, “килимова” композиція, композиція “театральної сцени”, композиція “крупного плану”. Еволюція композиційної побудови портрета. “Закони краси” людини: ренесансні пропорції. Колір і світло в живописі Відродження.

Значення мистецтва італійського Відродження для формування європейського мистецтва нового часу.



Мистецтво північного Відродження.

Північний тип культури Відродження. Збереження національних середньовічних традицій та вплив італійського Відродження. Засади протестантської моралі. Великі географічні та наукові відкриття та їхній вплив на розвиток європейської культури і мистецтва.

Ренесансний живопис Нідерландів. Вівтарні композиції XV ст. Ренесансні ідеали та середньовічний спіритуалізм у творчість Губерта і Яна ван Ейків. Творчість Рогіра ван дер Вейдена. Теми й образи Ієронімуса Босха.

Ренесансний живопис Німеччини.

Ренесансна художня культура Франції.

Мистецтво XVII століття

Соціально-економічний та моральний контекст європейської культури XVII ст. Вплив філософського раціоналізму на культуру Нового часу. Ідеологія абсолютизму на її вплив на всі сфери художньої культури XVII ст. Проблема стилю в мистецтві XVII ст. Відображення суспільної поляризації в художніх стилях. Теорія жанрів.

Мистецтво Італії. Зародження та розвиток архітектури бароко в Італії. Експерименти з простором в архітектурі. Станкова та монументально-декоративна скульптура. Новаторство Караваджо. Караваджизм: учні і послідовники.

Мистецтво Фландрії. Провідна роль малярства в системі образотворчих мистецтв. Франко-фламандська школа живопису: П.П.Рубенс. Портрети Яна Ван Дейка.

Мистецтво Голандії. Мистецтво Рембрандта в історії європейської гравюри й станкового живопису.

Мистецтво Іспанії. «Золотий вік» розвитку іспанського живопису. Теми й образи живопису Д.Веласкеса.

Мистецтво Франції. Особливості розвитку французької художньої культури в епоху утвердження національної держави і абсолютної монархії. Синтез мистецтв у палацовій архітектурі стилю Людовика XIV.

Мистецтво XVIIІ ст.

Становлення художньої системи Просвітництва. Людина, природа, цивілізація у світогляді доби Просвітництва. Просвітницька концепція мистецтва. Художня творчість та філософські концепції XVIII ст.: особливості взаємодії. Структура художньої культури XVIII ст. Просвітницький реалізм в образотворчому мистецтві.

Мистецтво Франції. Стиль Людовика XV. Особливості стилю рококо в архітектурі, живописі, скульптурі. Мистецтво революційного класицизму: Паризький Пантеон (церква св. Женев’єви). Портрети в мистецтві просвітницького реалізму: А.Гудон. Теми, ідеї, образи живопису Ж.Л.Давіда.

Мистецтво Італії. Рим як центр європейського мистецького життя. Життєвість і художня виразність образів у творах Дж.Креспі й А.Маньяско. Монументальні квадратури Дж.Тьєполо. Розвиток пейзажного живопису (Ф.Гварді, Дж.Каналетто). «Архітектурні фантазії» графічних циклів Дж.Піранезе.

Мистецтво Англії. Особливості розвитку англійської художньої культури XVIII ст. Поетична настроєвість портретів Т.Гейнсборо. Принципи пленерного живопису Дж.Констебля.

Мистецтво Росії. Реформи Петра І та їх вплив на формування художньої культури європейського типу. Розвиток містобудування та столиця Петра. Становлення світського образотворчого мистецтва. Художньо-стилістичний синтез класицизму, бароко і сентименталізму в мистетцькій культурі Росії другої половини XVIII ст. Соціальна диференціація художньої культури. Бароко в російській архітектурі: творчість Б.Растреллі. Класицизм в російській архітектурі. Класицистичні тенденції у розвитку російського образотворчого мистецтва другої половини XVIII ст.



Мистецтво першої половини ХІХ ст.

Загальна характеристика й періодизація західноєвропейського мистецтва ХІХ ст. Формування національних шкіл образотворчого мистецтва. Романтизм як світоглядна система першої третини ХІХ ст. Конфлікт з дійсністю в образотворчому мистецтві романтизму. Естетичні концепції романтизму. Полеміка з ідеологією Просвітництва. Ідейно-художні завдання романтизму. Національна специфіка й загальні риси. Проблема синтезу мистецтв. Виникнення нових форм і жанрів мистецтва. Живописна мова романтиків.

Мистецтво Франції. Класицистична школа Давіда: творчість А.Гро та Ф. Жерара. Академічний класицизм Ж.Д.Енгра. Живопис французького романтизму: творчість Т.Жеріко й Е.Делакруа. Ф.Рюд і романтизм у французькій скульптурі.

Мистецтво Іспанії. Філософські узагальнення у творчості Ф.Гойї.

Мистецтво Англії. Романтизм у Англії – В.Блейк, Братство «Прерафаелітів».

Мистецтво Росії. Архітектура російського класицизму першої третини ХІХ ст.: розбудова Петербурга, реконструкція Москви. Класицизм та реалістичні традиції російської скульптури. Поєднання романтизму з реалістичними пошуками в російському живописі. Психологізм і національна своєрідність портретів О.Кіпренського. Риси реалізму в романтичних творах В.Тропініна. Традиції класицизму і риси романтизму в творчості К.Брюллова. Побутовий жанр в творчості О.Венеціанова. Новаторство змісту та засобів художньо-образної виразності в творчості О.Іванова. Автопортрети російських художників-романтиків – історія духовного життя суспільства.



Мистецтво другої половини ХІХ ст.

Проблема демократизації культури та мистецтва. Метод критичного реалізму. Різновиди реалістичного методу в образотворчому мистецтві 70-80-х років ХІХ ст. Стилі та художні напрями у мистецтві другої половини ХІХ ст.

Мистецтво Франції. Активізація реалістичних тенденцій у французькому живописі. Зародження бунтарського мислення в живописі: новаторство Е.Мане. Мистецтво імпресіонізму: історія виникнення, загальна характеристика та періодизація. Пейзажний живопис імпресіоністів. Роль пленеру у творчості К.Моне. Пленер у творчості А.Сіслея та К.Піссаро. Творчий метод Е.Дега. Колір і світло в картинах О.Ренуара. Скульптура імпресіонізму: творчість О.Родена. Постімпресіонізм – полеміка з імпресіонізмом. Особливість художньої манери П.Сезана. Метод „клуазонізму” та синтетичного декоративізму в творах П.Гогена. Експресивний колоризм живопису В.Ван Гога. Живопис і графіка А.Тулуз-Лотрека. Символізм в образотворчому мистецтві Франції.

Мистецтво Росії. Зародження методу критичного реалізму в творчості П.Федотова. Пейзажний живопис С.Щедріна. Російське селянство у творах В.Перова. І.Крамський та створення „Товариства пересувних художніх виставок” (1871 р.). Психологізм образів у творах І.Крамського. Розвиток побутового жанру у творчості В.Максимова, В.Маковського, М.Ярошенка. Стиль і художній метод І. Рєпіна. Історичні полотна В.Сурикова. Естетика нового реалістичного пейзажу в творчості передвижників (О.Саврасов, Ф.Васильєв, І.Шишкін, В.Полєнов, І.Левітан, І.Айвазовський, А.Куїнджі).



Мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Символізм і модерн у західноєвропейському мистецтві межі ХІХ – ХХ ст. Національні особливості модерну в країнах Європи. Теорія синтезу і реалізація «гезамткунстверку». Формування нового типу художника-універсала. Культ художнього ремесла. Стиль модерн у журнальній графіці й афіші межі століть.

Стиль Арт Нуво в Бельгії. Ідеї В. Орта. «Нещадний» модерн А. Ван де Вельде.

Мистецтво Англії. Творчість О.Бердслі. В.Морріс і рух «Мистецтва і ремесла».

Мистецтво Австрії. Проекти споруд та інтер’єрів Й.Гофмана, О.Вагнера. Г.Клімт та Віденський Сецессіон. Творчість А.Мухи.

Мистецтво Іспанії. Образотворча символічність архітектурної форми А.Гауді.

Мистецтво Німеччини. Ф.фон Штук та Мюнхенський Сецессіон.

Мистецтво Франції. Стиль ар-нуво в архітектурі Франції (Г.Гімар, А.Соваж, Ш.Плюме).

Мистецтво Росії. Творчість В.Васнєцова. М.Нестерова. Творчість М.Врубеля: синтез проблематики символізму та модерну. Творчий шлях В.Сєрова та поєднання художніх методів – від імпресіонізму до модерну. Діяльність товариства «Світ мистецтва». Історичні стилізації та естетизм у творчості О.Бенуа, К.Сомова, Л.Бакста, І.Білібіна, Б.Кустодієва.

Мистецтво першої половини ХХ ст.

Основні історико-культурні тенденції першої половини ХХ ст. Поява нових видів мистецтва. Зміна й паралельне існування низки художніх напрямів, течій та шкіл. Програмні маніфести художніх напрямів ХХ ст. Особистість митця в культурі ХХ ст.

Проблема «наївного живопису». Мистецтво офіційне та неофіційне. А.Руссо та проблема примітивізму в мистецтві початку ХХ ст.

Живопис фовізму: творчість А.Матіса, А.Марке, А.Дерене, Ж.Брака. Поєднання інтенсивної колористики зі спрощеною формою.

Експресіонізм у західноєвропейському мистецтві. «Крик» як категорія естетики Е.Мунка й еспресіонізму. Німеччина: група «Міст». Пошуки живописної виразності у творчості Е.Кірхнера, Е.Хеккеля, Е.Нольде. Група „Синій вершник” у Мюнхені: В.Кандинський, Ф.Марк, О.Явленський, П.Клее. Експресіоністичні тенденції в російському живописі (П. Філонов, М.Шагал).

Неовізантизм у Парижі. «Школа візантійського відродження» М.Бойчука. Пошуки національного монументального стилю: синтез традицій українського іконопису з засадами мистецтва Проторенесансу. Виставка 1910 р. в Салоні Незалежних – М.Бойчук, М.Касперович, С.Налепінська, С.Сегно, С. Бодуен де Куртоне. Реакція паризької критики (Г.Аполінер, А.Сальмон) на новаторські пошуки майбутніх бойчукістів.

Кубізм – джерела й становлення. Виставка групи „Бато-Лавуар” (П.Пікасо, Ж.Брак, Х.Гріс, О.Архипенко). Теоретичні засади стилю (Г.Аполінер, Г.Стайн). Відмова від реалістично – чуттєвого відображення світу та світло-тіньового моделювання об’ємів, перехід до площинної геометризації форм, контрастного локального колориту. Аналітичний, синтетичний та декоративний кубізм. Своєрідність кубізму Ф.Леже. Кубістична скульптура – колористичні контррельєфи О.Архипенка. Кубізм у російському мистецтві: об’єднання „Бубновий валет” (П.Кончаловський, І.Машков, Р.Фальк, М.Лєнтулов).

Футуризм: апологія техніки та швидкості. „Маніфест” Ф.Марінетті та його втілення у творчості У.Боччоні, К.Карра, Д.Северіні, Л.Руссоло, Дж. Балла. Кінетизм в пластичному формотворенні: Л.Руссоло і Л. Сюрваж. Поширення ідей футуризму в російському мистецтві. Угрупування „Ослиний хвіст” (М.Ларіонов, О.Розанова, Н.Гончарова, Д.Бурлюк).

Геометричні абстракції та функціоналізм у мистецтві 20-30-х рр. ХХ ст. Неопластицизм П.Мондріана й групи «Де Стейл». Система професійного навчання та теоретичні праці Баугаузу. Пуризм як антикубізм та живописна творчість Ле Корбюзьє.

Дадаїзм у Європі та США. Абсурдизм у мистецтві та літературі. Джерера та становлення руху Дада. Т.Тцара і кабаре «Вольтер» у Цюриху. Акції дадаїстів у Німеччині та Франції. Творчість М.Дюшана й абсурдні об’єкти «реді-мейд». Особливості самопрезентації дадаїстів (колажі, об’єкти, скандальні виставки).

Абстракціонізм. Колористичний абстракціонізм В.Кандінського. Геометричний абстракціонізм (супрематизм) К.Малевича.

Сюрреалізм. „Маніфест сюрреалізму” А.Бретона. Друга хвиля сюрреалізму та творчі пошуки С.Далі. Сюрреалізм і скульптура (Г.Мур, А.Джакометті, Х.Міро).

Західноєвропейська художня культура після другої світової війни. Мистецтво неореалізму. Творчість А.Фужерона, П.Пікассо, Р.Гуттузо, Ф.Леже. Графічні серії Ф.Мазареля, сатирична графіка Ж.Еффеля. Скульптура. Гострота образно-пластичної мови творів А.Майоля, О.Цадкіна, Дж.Манцу.

Мистецтво другої половини ХХ ст.

Візуальна естетика постмодернізму. Мистецтво у засобах масової інформації. Масовий спосіб існування мистецтва.

Абстрактний експресіонізм і Дж.Поллок. Варіанти безпредметної експресії в творчості групи «КОБРА». Поп-арт і використання шаблонів масової культури. Вплив поп-арту та гіпереалізм. Фотографія та сучасне мистецтво. Концептуалізм. Кітч. Соц-арт.

Мистецтво сьогодення – „нова хвиля” художнього авангарду в мистецтві процесу (ленд-арт, графіті, татуаж, пірсінг, гепенінг, інсталяція та перформенс).

Твори мистецтва 20 ст. в збірках музеїв світу – Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Національний музей сучасного мистецтва Центру Помпіду в Парижі, Нова Пінакотека в Мюнхені.

Мистецтво України доби Київської Русі

Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на культурний розвиток країни. Входження Київської Русі до візантійського культурного кола.

Становлення самобутньої архітектури Київської Русі. Руська дерев’яна архітектура: оборонне будівництво, типологія житлової архітектури.

Розвиток кам’яного монументального будівництва. Ранній період становлення християнської пластики України.

Ідея новаторства в архітектурному вирішенні Софії Київської. Мозаїки та фрески Софійського собору. Скульптура ХІ ст.

Становлення “другої київської художньої школи” у Печерському монастирі. Печерська архітектурна школа: особливості архітектурного вирішення Успенського собору (1072 р.), Троїцької надбрамної церкви Печерського монастиря, Михайлівського Золотоверхого собору (1108-1113 рр.). Споруди Київської архітектурної школи другої половини ХІ ст. Будівельна діяльність Володимира Мономаха і єпископа Єфрема в Переяславі.

Монументальні сюжетні рельєфи Києва – плити Києво-Печерської лаври і Михайлівського Золотоверхого монастиря. Давньоруський монументальний живопис другої половини ХІ – початку ХІІ ст. Мозаїчні композиції та фрески Михайлівського Золотоверхого собору. Давньоруський іконопис ХІ – ХІІ ст. Джерела і розвиток іконописання Київської Русі. Напівлегендарна постать Алімпія. Особливості художньої системи давньоруського живопису. Початки книжної мініатюри. Ошатність рукописної книги. Мініатюри “Остромирового євангелія”, “Ізборника Святослава”, “Кодексу Гертруди”.

Мистецтво України другої половини ХІІ – ХІІІ ст. Культурно-політичний сенс роздрібненості. Зростання незалежності удільних князівств.

Архітектура Русі-України 30-80-х рр. ХІІ ст. Становлення рис нового стилістичного напряму: церква Пирогощі в Києві на Подолі. Найхарактерніша збережена споруда Києва ХІІ ст. – Кирилівська церква. Археологічні джерела до реконструкції переяславської архітектури. Стольне місто Чернігів: особливості забудови та храмове будівництво ХІІ ст. Архітектура Волині часів Ізяслава Мстиславовича: Успенський собор у Володимирі-Волинському. Архітектура Русі-України кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст. Архітектори Коров Якович і Петро Милонєг. Становлення нового стилістичного напряму – церква Василя в Овручі. Собор Апостолів у Білгороді під Києвом і П’ятницька церква в Чернігові як типові зразки архітектури кінця ХІІ – першої половини ХІІІ ст.

Художньо-стилістичні риси українського монументального мистецтва ХІІ ст. Фресковий розпис Кирилівської церкви. Розписи Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. Білокам’яне різьблення Чернігова – тератологічна орнаментація капітелей колон. “Юр’єве євангеліє” і “Добрилово євангеліє” як яскраві зразки руської книжкової мініатюри ХІІ ст.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства. Джерела реконструкції мистецтва Давнього Галича. “Звоніння в прадідову славу” – Успенський собор Ярослава Осмомисла. Архітектурно-скульптурний ансамбль церкви Пантелеймона. Скульптура Давнього Галича: різьблений декор Успенського собору в Галичі, літописної церкви св. Іоана Златоустого в Холмі, церкви Пантелеймона.

Мистецтво України пізнього середньовіччя.

Передумови та основні напрями розвитку пізньосередньовічної культури України. Люблінська унія та її наслідки. Духовна культура України ХІІІ – XIV ст. Цехові об’єднання та розвиток міських ремесел. «Народження гуманізму» та перші меценатські двори.

Архітектура України другої половини XIII – першої половини XVІ ст.

Образотворче мистецтво України другої половини XIII – першої половини XVІ ст. Система декорування православних і католицьких храмів.

Іконопис пізнього Середньовіччя. Станкове малярство XIV – першої половини XVІ ст.: типологія, іконографія та художньо-стилістичні особливості.

Мистецтво України другої половини XVI – першої половини XVII ст.

Стилістичні особливості українського мистецтва ХVІ – початку ХVІІ ст. Естетичні погляди українського Ренесансу.



Архітектура. Містобудування України другої половини XVI – перешої половини XVII ст. Сакральна архітектура України другої половини XVI – перешої половини XVII ст.: типологія та художньо-стилістичні особливості.

Скульптура. Львівська скульптура другої половини XVI – першої половини XVII ст. Джерела ренесансної меморіальної пластики України.

Живопис. Монументальний живопис. Станковий живопис. Портрет, прагнення відображення реального світу і реальної людини. Історичний жанр. Твори батального, історико-алегоричного та хронікально-панегіричного характеру. Художньо-стилістичні особливості українського іконопису.

Гравюра. Українська гравюра другої половини XVI – першої половини XVII ст.: концепція світу та людини. І.Федоров та його роль у розвитку мистецтва гравюри в Україні. Діяльність П. Беринди. Світські гравюри-ілюстрації та графічні портрети.

Мистецтво України другої половини XVII – XVIII ст.

Історичні та культурні умови розвитку українського мистецтва. Меценатство гетьман І.Мазепи й українська культура. Специфічні риси барокового мистецтва в Україні.



Архітектура. Архітектура бароко в України: основні етапи розвитку та художньо-стилістичні особливості. Цивільна архітектура. Типологія мурованого культового будівництва. Творчість І.Григоровича-Барського. Андріївська церква архітектора В.Растреллі. Дзвіниця Г.Шеделя у Києво-Печерській лаврі, церква Всіх святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври. Барокова архітектура на західноукраїнських землях. Типологія та регіональні особливості дерев’яної церковної архітектури України XVII – XVIII ст.

Скульптура. Стилістичні особливості української барокової пластики. Експресія руху фігур святих в скульптурі українського рококо. Вівтарні рококові композиції: скульптурні техніки — рельєф, горельєф, кругла пластика. Зарубіжні скульптори у Галичині.

Живопис. Монументальний живопис. Майстри жовківського малярського осередку. Нові художні ідеї; розширення жанрового діапазону малярства; створення іконостасів на основі ренесансної конструктивної системи. Типологія українського портретного живопису. Особливості родинно-меморіального портрету. Народна картина. Образ козака-бандуриста (Мамая) – особливості трактування традиційного сюжету.

Гравюра. Розквіт української гравюри в кінці XVII – XVIII ст. Творчість найвидатніших граверів О.Тарасевича, І.Щирського, Н.Зубрицького, Г.Левицького.

Українське мистецтво XIX ст.

Історико-культурні умови розвитку українського мистецтва кінця XVIII – початку XIX ст. Роль літератури у формуванні національної самосвідомості українського народу. Проблеми мистецької освіти в Україні. Українські художники – вихованці Петербурзької, Віденської, Римської академій мистецтва. Стилі в українському мистецтві ХІХ ст.



Архітектура. Утвердження стилю класицизму в українській архітектурі: періодизація та джерела. Нові планувальні ідеї та їх втілення у регулярній забудові міст. Діяльність київських архітекторів А.Меленського (упорядкування вулиць, проект та забудова Контрактової площі на Подолі, церква-ротонда на Аскольдовій могилі); В.Беретті (будинок університету). Особливості розвитку архітектури класицизму в Галичині. Будівництво поміщицьких маєтків (П.Румянцева-Задунайського в Качанівці, арх. М.Мосципанов, К.Розумовського в Батурині, арх. Ч.Камерон, П.Галагана в Сокиринцях, арх. П.Дубровський) та садибно-паркових комплексів („Софіївка” в Умані та „Олександрія” в Білій Церкві).

Риси романтизму в українській архітектурі: звернення до форм середньовічного будівництва (садиба Лопухіних в Корсунь-Шевченківському, арх. Ліндсей, Преображенська церква в селі Мошни, арх. Торічеллі, палаци Воронова в Алупці, арх. Блер, Голіциних в Гаспрі, арх. Ґонт).



Скульптура. Класицизм в українській скульптурі. Види скульптури: міський монумент, меморіальна, садово-паркова, портретна. Твори І.Мартоса: пам’ятник Ришельє в Одесі, надгробки К.Розумовському в Батурині та П.Румянцеву-Задунайському в Успенській церкві Києво-Печерської лаври. Особливості формування класицизму в скульптурі Львова – впливи Б.Торвальдсена та А.Канови: роботи цих майстрів у Львові. Твори Г.Вітвера, А.Шімзера, П.Евтельє, Г.Красуцького: рельєфи на фасадах будинків, скульптурні надгробки на Личаківському цвинтарі.

Живопис. Стилістичні особливості та основні етапи розвитку монументального живопису. Формування в українському живописі нових жанрів – історичного, побутового, пейзажного. Парадний та інтимний портрет. Класицизм в творах українських живописців кінця XVIII – початку XIX ст., які працювали в Петербурзі: А.Лосенко, Г.Левицький; поєднання рис класицизму і сентименталізму в портретах В.Боровиковського.

Стилістична своєрідність живопису львівських художників кінця XVIII – початку XIX ст. Портрети О.Білявського. Творчість Л.Долинського: традиції і впливи західноєвропейського живопису (портрети митрополита Л.Шептицького, єпископа П.Білянського, розписи та ікони для іконостасів церков св. Юра, св. Духа, св. Онуфрія у Львові, Успенської церкви Почаївської Лаври).

Романтизм в українському живописі: соціально-історичний та культурний ґрунт його зародження та розвитку. Тематично-жанровий діапазон, засоби художньої виразності. Втілення національних рис в портреті, пейзажі, побутовій картині.

Романтизм в творчості Тараса Шевченка. Провідна роль народної теми в його мистецтві, протест проти соціальної несправедливості, розкриття дійсності та глибокий історизм творів. Ранній період творчості (1840-1847 рр.) – „Автопортрет”, „Катерина”, „На пасіці”, „Селянська родина”, портрети Г.Закревської, Є.Кейкуатової: висока майстерність виконання, колоризм, емоційно-образна виразність характеристик. Відображення казахської природи в акварелях періоду заслання (1847-1857 рр.) – реалізм та настроєвість, багатство колориту („Пожежа в степу”, „Місячна ніч на Кос-Аралі”). Портрети останнього періоду творчості (1857-1861 рр.) – портрет генерального судді В.Кочубея, автопортрети. Графіка раннього періоду. Ілюстрації до літературних творів. Серія офортів „Живописна Україна” – новаторство змісту і художньої мови. Замальовки пам’яток української старовини. Твори періоду заслання: образи казахів, автопортрети. Серія "Притча про блудного сина" – відображення історичного буття народу, трагедія одинокої людини і пробудження людської гідності Роботи останнього періоду творчості: портрети М.Щепкіна, А.Олдріджа, Ф.Толстого, „Притча про робітників на винограднику”, „Приятелі”.

Краєвид та побутовий жанр в творчості М.Сажина та В.Штеренберга. Львівські художники-романтики: К.Швейкарт, Р.Гадзевич, Я.Машковський, М. Яблонський, А.Рейхан. Пейзажі А.Ланге. Українська тематика у творах А.Гроттгера.

Розвиток графіки на західноукраїнських землях. Роль літографічних майстерень, відкритих у Львові в першій половині XIX ст. Літографії А.Ланге, К.Ауера, дереворити Й.Кобринського до українського „Букваря”.

Народна картина. Своєрідність художньої мови, безпосередність трактування теми. Еволюція образу козака-бандуриста. Образ жінки в народній картині. Сцени з життя селян і міщан.

Українське мистецтво другої половини XIX ст.

Історико-культурні та соціальні умови розвитку українського мистецтва. Змістова наповненість і пошуки нових формально-художніх рішень в образотворчому мистецтві. Мистецька освіта в Україні: відкриття навчальних закладів в Одесі (1865 р.), Харкові (1869 р.), Києві (1875 р.), Львові (1876 р.). Участь українських художників в діяльності Товариства пересувних художніх виставок. Утворення перших мистецьких об’єднань – Товариства південноросійських художників в Одесі (1890 – 1893 рр.), Товариства художніх виставок у Києві (1893 р.). Посилення зв’язків українських митців з західноєвропейською художньою культурою, їх участь у мистецькому житті Європи.

Архітектура. Вплив технічного прогресу на впровадження в будівництві нових матеріалів та конструкцій. Складна стилістика архітектури: ренесансні стильові форми, класика, бароко, готика, модерн, тенденції еклектики. Процеси урбанізації: забудова Києва, Одеси, Харкова, Львова: планувальна структура та нові типи споруд. Містобудівельний розвиток Києва. Функціональна роль Хрещатика, об'єднання історичних частин міста та околиць. Забудова центра Києва (архітектори А.Андрєєв, Л.Бенуа, В.Городецький, О.Кобелєв, Ф.Лідваль, В.Ніколаєв, О.Шілле, В.Шретер) і вулиці Володимирівської. Софійсько-Михайлівський майдан. Споруди Києва (Оперний театр, арх. В.Шретер, Музей, арх. Г. Бойцов і В. Городецький), Одеси (Оперний театр, арх. Г.Ґельмер і Ф.Фельнер), Львова (Політехнічний інститут, арх. Ю.Захаревич, Крайовий сейм, арх. Ю.Гохберґер, Оперний театр, арх. Ж.Горголевський).

Скульптура. Поєднання тенденцій класицизму з ремінісценціями елементів періоду Київської Русі у першому скульптурному монументі в Києві, спорудженому на честь князя Володимира Великого. Синтез архітектури і скульптури в оздобленні громадських споруд Львова. Розвиток скульптурного портрету та тематичної станкової композиції.

Живопис. Монументальний живопис: тяжіння до історичних стилів. Оформлення Одеського оперного театру (Лефлер) в стилі рококо, Одеської біржі (М. Каразін) в стилі італійського Відродження. Звернення до традицій візантійського і давньоруського мистецтва в розписах інтер’єру Володимирського собору в Києві. Малярське оздоблення російськими (В.Васнецов, М.Нестеров, М.Врубель) та українськими художниками (В.Котарбінський, П.Свєдомський, М.Пимоненко).. Цикл розписів М.Врубеля в Кирилівській церкві в Києві („Надгробний плач”, „Зішестя святого духа”, „Ангели з лабарами”): психологізм образів, драматичне співзвуччя кольорів, виразність композиційної побудови.

Розвиток станкового живопису. Рисувальна школа М.Мурашка у Києві. Широке відображення життя народу у творах побутового жару. Безпосередні продовжувачі традицій Т.Шевченка – Л.Жемчужников, І.Соколов, К.Трутовський. Козацька тематика і шевченківські мотиви у творах Л.Жемчужникова. Образи українського села в картинах К.Трутовського та І.Соколова. Критичний реалізм творів П.Мартиновича і М.Кузнєцова. Виражальні засоби розкриття соціально-психологічних характеристик у портретному жанрі: портрети М.Кузнецова, П.Мартиновича, К.Костанді. Львівська живописна школа. Творчість К.Устияновича: історичні полотна („Т.Г.Шевченко на засланні”, „Козацька битва”); втілення духовної величі і трагічної самотності у творі „Мойсей”; поетичні образи народу в полотнах „Бойківська пара”, „Гуцул”, „Гуцулка біля джерела”.

Багатство емоційно-образного змісту, пленерність і колоризм пейзажного живопису. Майстер сонячного пейзажу В.Орловський. Лірико-епічний образ української природи у творчості С.Васильківського. Життя і природа українського села в пейзажах С.Світославського. Тема української природи в творах І.Айвазовського, А.Куїнджі, Л.Вичулковського, Я.Станіславського.

Тема української історії в творах І.Рєпіна („Запорожці пишуть листа турецькому султану”), О.Сластіона („Проводи на Січ”), Ф.Красицького („Гість із Запоріжжя”).



Графіка. Образи українських селян в малюнках і офортах І.Соколова, К.Трутовського. Робота Л.Жемчужникова над створенням альбому офортів „Живописна Україна”. Реалізм образів в графічних портретах П.Мартиновича („Портрет Ф.Мигаля”) та О.Сластіона („ Портрет П.Мартиновича”).

Мистецтво України кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

Українське мистецтво у колі течій і напрямків європейського мистецтва. Мистецькі об'єднання на Україні. Виникнення і діяльність художніх навчальних закладів. Піднесення в розвитку культури та мистецтва в першій половині 1920-х рр. Українське національне відродження, його діячі. Роль літератури (М.Зеров, В.Підмогильний, М.Хвильовий, В.Могилянський) у розвитку ідейних настанов українського мистецтва. Українське мистецтво в умовах репресивної ідеології кінця 1920-30-х рр. Соціальна дійсність і "соціалістичний" реалізм. Мистецькі об'єднання 20-х рр.: АХЧУ, АРМУ, ОММУ. Авангардистське товариство "Artes" та ін.



Архітектура. Розвиток міст на початку ХХ ст. Поява споруд нового типу. Нові будівельні матеріали та конструкції. Стиль модерн в архітектурі XX ст. (Київ, Харків). Раціоналістичний модерн (Київ). Український національний модерн (Харків, Полтава, Чернігів та ін.). Модерна архітектура Західної України (орієнтація на народне мистецтво гуцулів і бойків). Модерн у Львові (віденське забарвлення так званої сецесії). Неокласицизм.

Конструктивізм в українській архітектурі 20-х рр. Споруди Харкова і Києва цього періоду, забудова Одеси і Донецька. Ар-деко в архітектурі Львова. Спорудження адміністративних будинків у Києві. Житлове будівництво.



Скульптура. Монументально-декоративна скульптура. Конкурс на пам'ятник Т.Г.Шевченку в Києві. Творчість Л.Позена. Своєрідні риси західноукраїнської скульптури. Аналіз творів П.Війтовича, Г.Кузневича, М.Паращука, М.Бринського. Творчість О.Архипенка. Робота українських скульпторів (І.Кавалерідзе, Б.Кратко, Г.Рашевський) над образом Т.Г.Шевченка. Творчість Г. Кавалерідзе.

Живопис. Монументально-декоративний живопис. Розписи Володимирського собору та Кирилівськоі церкви у Києві.

Станковий живопис: жанрова специфіка, художньо-стилістичні особливості та творчість провідних майстрів. Розвиток історичного жанру, його тематика, провідні майстри. Український авангард в руслі розвитку нових течій та напрямків у європейському мистецтві. Угрупування та виставки авангардного мистецтва: Київ, Харків, Одеса. Українська культура і мистецтво в нових історичних умовах. Відкриття 1919 р. Української державної Академії мистецтв – визначне явище в історії національної культури.

Малярство XX ст.: О.Мурашко (видатний колорист), Ф.Кричевський (народна тема). М.Жук (мотиви модерну). П.Холодний. Ф.Красицький (жанрові картини). М.Бурачек (художник пленеру). А.Маневич (мотиви імпресіонізму). Колористи П.Волокидін, О.Шовкуненко. А.Петрицький (монументаліст, станковіст, театральний художник). Специфічні риси української графіки. Творчість Г.Нарбута.

Модерне малярство. Художні напрями та угруповання в Україні. М.Бойчук і художня течія "бойчукізм". Формування української школи монументального живопису. Теоретичні і творчі установки М.Бойчука, його роль в процесі становлення українського малярства нового часу. Розписи Луцьких казарм в Києві, селянського санаторію в Одесі, Червонозаводського театру в Харкові. Станковий живопис. Твори Т.Бойчука, О.Павленко, Г.Падалки, В.Седляра. Пролеткульт. Художні пошуки в малярстві (кубізм, кубофутуризм, супрематизм, конструктивізм та ін.). Художники-авангардисти: К.Малевич, О.Екстер, О.Богомазов. В.Єрмилов (досягнення українського кубізму), В.Пальмов (художник вільної форми), Д.Бурлюк (пріоритет народного мистецтва).



ЛІТЕРАТУРА:

  1. Бергер Джон. Искусство видеть. (Перевод с анг.).- Клаудберри. – 2012.- 184 с.

  2. Бірюллов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Львів: «Центр Європи», 2005. – 184 с., іл.

  3. Гомбрих Э. История искусства. (Перевод с анг. ) – М.: Искусство –ХХІ век, 2013. – 688с.

  4. Дмитриева Н. Краткая история искусств. – М.: АСТ-ПРЕСС, Галарт, 2009. - 624с.

  5. Енциклопедія художньої культури. Мистецька освіта: бібліографія, документи, теорія : [4000 джерел бібліогр., 300 фотодок., 1000 термінів] / Ростислав Шмагало. - Л. : ЛНАМ, 2013. - 518 с. : іл.

  6. Ильина Т. В. История искусств: Западноевропейское искусство. – М.: Высшая школа. – 2002. – 367 с.

  7. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво: Навч. посібник: У 3 ч. - Львів: світ, 2003. - Ч.1. - 256 с.; 2004. - Ч.2. - 268 с.; 2005. - Ч.3. - С.268 с.

  8. Нариси з історії українського мистецтва. – Київ: Мистецтво, 1966. – 669 с.

  9. Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України: історичний нарис. -К.: Либідь, 2002.–324 с.

  10. Щербаківський В. Українське мистецтво. - К.: Либідь, 1995. - 288 с.

  11. Янсон Х.В., Янсон Э.Ф. Основы истории искусств. (Перевод с анг.) – С-Пб: «Азбука – классика», 2002. – 537 с.

  12. Яковлєв С.Г. Мистецтво і світові релігії. - К.: Вища шк., 1989. - 223 с.

ІСТОРІЯ ФОТОМИСТЕЦТВА



Витоки фотографії. Технічні передумови виникнення фотографії.

Явища природи, за якими спостерігало людство з давніх часів. Історія виникнення камери обскури. Стан науки і техніки VIII – XIX ст. Наукові дослідження, пов’язані з хімічними реакціями за участю солей срібла.



Брати Н’єпси. Нісефор Н’єпс та його винаходи на початку XIX ст. Жак Луї-Манде Дагер.

Біографія Н. Н’єпса. Сумісна науково-винахідницька праця братів Н’єпсів. На шляху винаходу фотографії. Винахід геліографії. Удосконалення геліографічного методу на протязі 20-х років XIX ст. Творчий шлях Ж. Л.-М. Дагера. Співпраця Н'єпса та Дагера.


Засоби утворення фотографічного зображення, що були відомі у 30-х роках XIX ст. Події, що сталися у 1839 році.

Біографія Генрі Фокс Тальбота. Джон Гершель та його винаходи. Унікальний метод Іпполіта Байара. День народження фотографії. Калотип та дагеротип, переваги та недоліки обох методів отримання зображення. Реакція людства на виникнення фотографії.



Дагеротип та калотип у 40-х роках XIX ст.

Дагеротип у США: умови, за яких фотографія перетворилася на величезну отрасль промисловості. Завоювання дагеротипом всіх континентів. Розвиток та удосконалення фотографічного процесу. Стан калотипічного процесу у порівнянні з дагеротипом. Калотип в Англії та Шотландії. Д. О. Хілл та Д. Адамсон. Калотип у Франції. Гюстав Ле Гре, Шарль Негр, Анрі Ле Сек та їх внесок у ставлення художньої фотографії.



Фотографія у 50-х роках XIX ст.

Історія розвитку фотографії в Росії. А. Греков, С. Левицький, А. Ден'єр та їх визначна роль в історії фотографії. Перша міжнародна виставка фотографії 1851р. Френсіс Скот Арчер та його винахід - мокрий коллодійний процес. Амбротип. Магія стереоскопії. Епоха А. Діздері, "картоманія". Розвиток фотоательє у порівнянні з попереднім десятиріччам. Роджер Фентон та його робота у Кримській війні 1853-1855 років.



Фотографія як документ. Фотограф і війна.

Брати Біссони та їх відважне відрядження. Епоха тиражування. Роль фотографії в соціальних сферах. Навколо світу з фотоапаратом. Метью Брейді та його фотоімперія. Громадянська війна в США. О. Гарднер, Т. О'Саліван та інші фотографи-документалісти.



Шлях до художньої фотографії.

Надар та його вплив на розвиток суспільства. Новітні технології, що заподіяли велику якість зображення у 60-70 роках XIX ст. Архітектура та промисловість у фотографії. Генрі Піч Робінсон та Оскар Гюстав Рейландер. Художні та комерційні шляхи існування. Дж. М. Камерон та прерафаеліти. Фотомонтаж, подвійні експозиції та інші засоби утворення зображення. Фотоальбоми і книговидання. Творчий шлях А. Кареліна.



На шляху до миттєвої фотографіїї.

Винахід Р. Л. Медокса. Удосконалення сухих бромжелатинових емульсій протягом 70-80 років XIX ст. Науково-технічні розробки І. Болдирєва та С. Юрковського. Хронофотографія Е.-Ж. Марея. Внесок Е. Мейбріджа в історію фотографії. Винахід Герца та О. Аншютса.



Колір у фотографії.

Тонування та розфарбування чорно-білих відбитків. Наукові дослідження Д. Максвела та Дюко дю Орона у 60-х роках XIX ст. Відкриття Г. Фогелєм оптичної сенсібілізації у 1873 році. Творчий шлях С. Прокудіна-Горського. Адитивний і субтрактивний методи отримання кольорового зображення. Автохромний метод та його прихильники в Європі наприкінці XIX - початку XX ст.



Фотографія як вид мистецтва.

Стан культури та мистецтва у світі наприкінці XIXст. Творчий шлях А. Стігліца та його вплив на розвиток американського мистецтва. Піктореалізм, його ознаки та хіміко-технологічні особливості друку. Фотографічні виставки кінця XIX - початку XXст. Внесок М. Петрова у розвиток російської та європейської фотографії. Фотографічні видання початку XXст.



Загальний стан фотографії початку XXст.

Соціальний стан суспільства у роботах М. Дмітрієва, С. Лобовікова, Д. Рііса, Ф. Саткліфа та ін. Творчий шлях К. Булли і трагічна доля його синів. Епоха Істмена Кодака. Фотографи-піктореалісти 10-х років XXст. Фотографічне об'єднання "Трилистник" та його вплив на розвиток фотографії. Технологічні досягнення в галузі фотопромисловості.



Авангардні течії в Європі та Росії та їх вплив на фотомистецтво.

К. Малевич, його постать у світовій культурі. Маніфест супрематизму. Біографія О. Родченка. Формалізм - досліди для майбутнього. Фотографи Першої світової війни. Дадаізм та його форма існування в фотографії. Фотомонтаж - як виразна мова авангарду. Фотографи революційних подій в Росії та Україні 1917-1919 років.



Фотографія 20-30-х років XX ст.

Видатні радянські конструктивісти. Історія видань журналів "Советское фото", "Новий ЛЄФ", "Life", "Vanity Fair", "Vogue". Становлення fashion foto. Йозеф Судек та чеська фотографія. Ман Рей, Моголі Надь, Ф. Дртикол та інші фотографи-сюрреалісти. Стан культури та мистецтва в світі в середині 30-х років XX ст. "Лєйка", кольорова плівка, та інші технологічні новації тих часів.



Друга світова війна. Фотографи. Світлини.

Радянська репортажна фотографія кінця 30-х років XX ст. Європейські фотографи на початку Другої світової війни. Кольорове зображення Третього рейху. Війна очима Б. Ігнатовича, Є. Халдєя, А. Шайхета, Р. Капи, Ю. Сміта та ін. Мистецтво антивоєнного плакату. Технічне обладнання та фотоматеріали того часу.



Післявоєнний період у фотографії. Фотографічне об'єднання "Магнум".

Загальне становище світової фотографії наприкінці 40-х років XX ст. Р. Капа та А. Картьє- Брессон, біографії та етапи творчості. Історія виникнення фотоагенства "Магнум". Маніфест об'єднання, умови всупу та принципи, за якими агенство існує до наших часів.



Фотографія 50-60-х років XX ст.

Американська фотографія у світовій культурі. Епоха Е. Стейхена. Експозиція «The Family of Man» 1955 р., її вплив на суспільство. Художня документалістіка. Розквіт кольорової фотографії. Преса та папарацци. Мода, стиль, художній образ у роботах Р. Аведона, А. Ньюмана, Б. Брандта, Г. Виногранда. Стан радянського суспільства у післявоєнні роки очима фотографів.



Поп-арт та концептуальне мистецтво. Фотографія і культура 70-80-х років XX ст.

Ознаки поп-культури, роль фотографії у формуванні нових течій в мистецтві. Поняття "вулична" фотографія. Дюссельдорфська школа. Чеська школа. Видатні фотографи соціалістичних країн. Мистецтво рекламної фотографії.



Фотографія кінця XX ст.

Проблеми в суспільстві і ставлення до подій засобів масової інформації. Видатна роль документальної фотографії. Міжнародна ассоціація " World Press Photo". Фотографічна техніка і матеріали. Новітні технології. "Kodak" на пострадянському просторі.



Новітня іторія фотографії.

Стримкий розвиток цифрових технологій. Стан цифрової та аналогової фотографії на цей час. Public Relations, проблеми співвідносень, вплив брутального PR на культуру та мистецтво взагалі. Проблеми формування нової свідомості людини під натиском hi-Tech. Пошуки нових форм виразності в мистецтві. Визначні події, що сприяють нормальному розвитку в усіх напрямках мистецтва, тобто - виставки, конкурси, фестивалі і таке інше, і в фотографії зокрема.

ЛІТЕРАТУРА:


  1. Арнхейм Р. О природе фотографии. Психология художественного творчества.-Минск, 1999.

  2. Божович В. Традиции и взаимодействие искусств.-М., 1987.

  3. Вартанов А. Фотография. Документ и образ.-М., 1983.

  4. Волков-Ланнит Л. Александр Родченко.-М., 1968.

  5. Волков-Ланнит Л. Искусство фотопортрета.- М.:Искусство,1987.

  6. Выготский Л. Психология искусства.-М., 1968.

  7. Демидов В. Пойманное пространство.-М.,1982.

  8. Морозов С. Творческая фотография.-М., 1986.

  9. Михалкович В., Стигнеев В. Поэтика фотографии.-М., 1989.

  10. Наппельбаум М. От ремесла к искусству.-М., 1958.

  11. Образцов С. Эстафета искусств.-М., 1968.

  12. Пондопуло Г. Фотография и современность.-М., 1982.

  13. Чибисов К. Очерки по истории фотографии.-М.-Л., 1987.

  14. Собрание Дома Джорджа Истмена. История фотографии.-Taschen/Арт-Родник, 2010.

  15. Бажак К. История фотографии.-М.,2003.

  16. Хэкинг Д. Фотография. Всемирная история.-М.ОООМагма,2014.

  17. Фризо М. Новая история фотографии.-Machina,2008.

ХІМІКО-ФОТОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА МАТЕРІАЛИ



Схема фотографічного процесу. Три етапи фотографічного процессу. Фотохімічні основи фотографії.

Фотографічний процес. Фотохімічний процес у кристалах лугово-галоїдних солей. Промениста енергія. Випромінювання та поглинання променистої енергії. Фотохімічні закони. Дія світла на галоїдне срібло та утворення прихованого зображення. Природа солей срібла, що знаходяться в емульсії плівки. Процеси, що відбуваються в мікрокристалах срібла до експонування фотоматеріалу. Темнова проводимість солей срібла. Дефекти мікрокристалів галогенідів срібла. Графічне відображення на малюнку дії квантів світлової енергії на мікрокристал галогениду срібла. Дія електрону, що відірвався від іона галогенида.Утворення атомів срібла та галогену. Приховане зображення. Необхідна кількість квантів світлової енергії для утворення прихованого зображення.

Проявлення - як посилення прихованого зображення. Проявляюча речовина у хімічному відношенні. Відновлююча дія проявляючої речовини. Хімічна реакція взаємодії проявляючої речовини та галогеніду срібла. Центри проявлення. Фактори, від яких залежить швидкість проявлення. Структура проявленого зображення. Фізичне та хімічне проявлення.

Фотографічна емульсія. Сенсибілізація фотографічних матеріалів.

Оптична сенсибілізація фотографічних шарів. Гіперсенсибілізація. Десенсибілізація. Спектральна чутливість солей галоїдного срібла та ока людини. Передача кольору, яка обумовлена власною спектральною чутливістю солей галоїдного срібла. Оптична та хімічна сенсибілізація солей галоїдного срібла.

Виготовлення світлочутливих фотоматеріалів. Загальні відомості. Основні стадії синтезу фотографічної емульсії. Желатин. Підготовка речовин. Емульсифікація. Перше дозрівання. Друге дозрівання. Підготовка емульсії до поливу. Основа фотоматеріалів. Полив емульсії на підложку. Фотографічна емульсія. Мікрокристали солей срібла. Однорідні та неоднорідні емульсії. Поняття про світлочутливість та контрастність. Залежність основних характеристик фотоматеріалів - світлочутливості та контрасту - від типу емульсії. Загальні поняття про утворення фотографічної емульсії. Реакція емульсифікації. Утворення галогенідів срібла. Перше фізичне дозрівання емульсії. Зростання мікрокристалів та перерозподіл їх за розмірами. Друге хімічне дозрівання емульсії. Фізико-хімічні процеси, які відбуваються в мікрокристалах. Утворення центрів світлочутливості та центрів вуалювання. Поняття вуалі.

Розчини. Короткі відомості з органічної хімії. Сутність процесу перетворення прихованого зображення у видиме.

Засоби вираження концентрації розчинів. Деякі відомості про концентрацію розчинів та теорію електролітичної дисоціації. Розчинність. Дисоціація води. Водневий показник рН. Хімічні реакції у водних розчинах. Стан речовин у водному розчині. Короткі відомості з органічної хімії.

Ступені хіміко-фотографічної обробки чорно-білих фотоматеріалів. Хімічна реакція, що лежить в основі проявного процесу. Вибірковість хімічного процесу. Динаміка проявного процесу. Кінцевий результат проявного процесу.

Речовини, що входять до складу проявників.Фізико-хімічні процеси при проявленні

Загальні відомості. Вода. Порядок складання проявників. Проявні речовини. Зберігаючі речовини, прискорюючі та противуалюючі речовини. Деякі інші речовини, що застосовуються у проявниках.

Роль дифузії при проявленні. Збереженість проявника. Роль сульфіту натрію. Хімічна реакція при проявленні. Роль проявної речовини, лугу. Роль бромистого калію. Виснаження та відновлення проявників. Мікроскопічна картина процесу проявлення.

Класифікація проявників. Характеристика проявників

Ознаки, за якими характеризуються проявники. Вибіркова та вуалююча здатність. Швидкість роботи. Максимальний контраст. Індукційний період. Вплив на світлочутливість. Вплив на зернистість та розподільну здатність. Збереженість та виснажливість проявника. Вплив на колір проявленого зображення.

Класифікація проявників за швидкістю роботи. Класифікація проявників за якістю зображення. Хімічні та фізичні проявники.

Проявники нормального типу. Швидкі проявники. Повільно працюючі, вирівнювальні та дрібнозернисті проявники. Двічі розчинні проявники.



Склад та будова світлочутливого матеріалу. Проявники для підвищеної та пониженої температури. Проявлення з оберненням негативного зображення в позитивне.

За допомогою малюнків-схем розглядається склад та будова сучасних чорно-білих негативних та позитивних фотоматеріалів. Детально представлені емульсійний шар, основа, захисний та протиореольні шари. Функція та призначення цих шарів.

Фотографічна емульсія. Мікрокристали солей срібла. Однорідні та неоднорідні емульсії. Поняття про світлочутливість та контрастність. Залежність основних характеристик фотоматеріалів - світлочутливості та контрасту - від типу емульсії. Загальні поняття про утворення фотографічної емульсії.

Фізико-хімічні процеси при фіксуванні. Промивка та сушка негативів та позитивів.

Мета фіксування. Речовини,що використовуються при фіксуванні. Сутність процесу фіксування з хімічного боку. Швидкість фіксування. Виснажливість фіксуючих розчинів. Деякі практичні висновки. Рецепти фіксуючих розчинів. Хімія витягування срібла з фіксуючих розчинів. Стабілізація проявлених фотографічних зображень.

Промивка. Руйнівники тіосульфату. Випробування на повноту промивки. Сушка. Стабільність фотографічних зображень.

Фізико-хімічні основи кольорової фотографії. Побудова кольорових світлочутливих матеріалів. Хімічна природа компонентів кольорового проявлення. Хімія кольорового проявлення.

Основні та додаткові кольори. Засоби змішування кольорів. Засоби отримання кольорів. Поглинання кольорів. Забарвленість як фізичне явище. Забарвленість як хімічне явище.

Розподіл кольорових фотоматеріалів за призначенням. Кількість шарів кольорових фотоматеріалів. Світлочутливість окремих шарів. Спектральна чутливість окремих шарів.

Загальні умови, яким мають відповідати хімічні компоненти кольорового проявлення. Дифузостійкість компонентів кольорового проявлення.

Речовини, що застосовуються при обробці багатошарових матеріалів з проявленням. Рецептура та режим обробки кольорових фотоматеріалів.

Склад кольорового негативного проявника. Швидкість проявлення. Поява вуалі. Вплив часу проявлення на вуалездатність кольорового фотоматеріалу. Роль кожної складової частини кольорового проявника у хімічному процесі утворення кольорового негативного зображення. Вицвітання барвників.


АНАЛОГОВА ФОТОГРАФІЯ

Технічні аспекти аналогової фотографії.

Фотохімічний процес на світлочутливих носіях . Особливості сприйняття чорно-білого зображення. Технічні засоби, що впливають на фотографічні характеристики чорно-білого зображення. Фотохімічні закони. Кольорове зображення. Взаємодія кольорів та їх вплив на емоційний стан. Хроматичні та ахроматичні зображення. Структура фотографічного зображення. Зерно, що складається з атомів срібла. Зерно, утворене молекулами барвників. Фактори, що впливають на розмір та структуру зерен. Хімічні реакції, які здатні впливати на структуру та розміри зерен. Реактиви, які використовуються у процесах формування фотографічного зерна. Особливості використання високочутливого матеріалу. Підбір фотографічного позитивного матеріалу до друку. Спеціальні розчини, що виявляють необхідну структуру зображення.



Методи втручання в фотографічний шар.

Штучне втручання в фотографічний шар для втілення творчого задуму. Примусове старіння фотографічного зображення. Хімічні реактиви що застосовуються для руйнування фотографічного шару. Технічні засоби руйнування фотошару для створення спеціальних ефектів. Push і Pull процеси. Температурний режим. Чорно-білий оптичний друк: технологічні тонкощі, що впливають на фотографічні характеристики відбитків на папері. Вимоги до оброблюючих розчинів.

Фотографічна густина. Засоби втручання в фотографічний шар, з метою підсилення чи ослаблення фотографічної густини. Субтрактивні, пропорційні та суперпропорційні ослаблювачі. Основні та запасні послаблюючі розчини. Фізичне та хімічне підсилення зображення. Пропорційне, надпропорційне та субпропорційне підсилення фотографічного зображення. Основні та запасні підсилюючі розчини. Зміна коефіцієнту контрастності. Підсилення густини негативів способом перекопіювання.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Рекомендована література
2016 -> Літературна вікторина Т. Г. Шевченко – великий син України Коли І де народився Т. Г. Шевченко?
2016 -> Тема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
2016 -> Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
2016 -> Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою» Мета
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за ор

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр

Програма фахового вступного випробування iconПрограма фахового вступного випробування з психології покликана перевірити знання абітурієнтів з основних психологічних курсів: «Загальна психологія»
Фахове вступне випробування з психології є важливим етапом перевірки та оцінки ступеня підготовки абітурієнта та становить особливу...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного фахового випробування
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного фахового випробування (співбесіди)
України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра
Програма фахового вступного випробування iconПрограма вступного випробування з української мови та літератури для вступників на навчання
Тестові завдання та програму вступного випробування розроблено викладачами кафедри філології Закарпатського угорського інституту...
Програма фахового вступного випробування iconПрограма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра
Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка