Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013



Сторінка1/7
Дата конвертації25.05.2017
Розмір0,62 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


Філософський факультет

Кафедра психології



ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

ДО АСПІРАНТУРИ

за спеціальністю 19.00.01 – Загальна психологія; історія психології

Львів 2013





Рекомендовано до друку

Рекомендовано до друку

кафедрою психології


Вченою радою філософського факультету

Протокол № 22

від 18.06. 2013 року



Протокол № 162/7

від 02. 07. 2013 року




Уклали:

доцент Грабовська Софія Леонідівна

доцент Партико Тетяна Борисівна

доцент Карковська Руслана Ігорівна

старший викладач Бабенко Володимир Володимирович

асистент Єсип Мар’яна Зіновіївна


Відповідальна за випуск: завідувач кафедри психології Софія Леонідівна Грабовська
АНОТАЦІЯ

Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19.00.01 – Загальна психологія; історія психології виходить з ідеології, що вступники до аспірантури з цієї спеціальності мають мати знання та добре орієнтуватися у проблемах загальної психології, історії психології, методології наукового дослідження та володіти методами обробки емпіричних даних за допомогою методів та засобів математичної статистики. Програма призначена для абітурієнтів, що мають намір вступити в аспірантуру за спеціальністю 19.00.01 – Загальна психологія; історія психології.




ЗМІСТ ПРОГРАМИ
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

Тема 1. Психологія на сучасному етапі її розвитку

Місце психології в системі наук (погляди Б. Кедрова, Ж. Піаже, В. Шевчука). Міждисциплінарні зв’язки психології.

Суб’єкт та об’єкт психології. Визначення об’єкта конкретного психологічного дослідження. Поняття про психічні явища, процеси, стани, властивості та особливості психіки людини.

Проблема предмета психології. Предмет об’єктивної та суб’єктивної психології. Причини відсутності єдиного предмета дослідження у сучасній психології. Визначення предмета конкретного психологічного дослідження.

Галузі сучасної психології та їх класифікація. Теоретичні галузі. Практичні галузі. Класифікація практичних галузей психології залежно від психологічних проблем конкретних видів людської діяльності, специфіки процесу розвитку та взаємодії людини з соціальним середовищем. Завдання психології. Основні тенденції розвитку сучасної психології.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Кісарчук З. Г. Особливості розвитку практичної психології на сучасному етапі // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 3. – С. 10 – 12.

  2. Максименко С. Д. Наукова психологія і психологічна практика // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 9. – С. 2 – 6.

  3. Москвичов С. Г. Про предмет екологічної психології // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – № 1. – С. 4 – 6.

  4. Панок В. Г. Основні напрями професійного становлення особистості практичного психолога у вищій школі // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 14 – 17.

  5. Татенко В. О. Ще раз про предмет психологічної науки // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 6 – 8.

  6. Титаренко Т. М. Життєві домагання і професійне становлення особистості практичного психолога // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 21 – 23.


Тема 2. Методологічні принципи психологічного дослідження та етапи його проведення

Поняття про принцип та методологію психологічного дослідження.

Філософські принципи. Принцип матеріальної єдності світу. Принцип універсальності розвитку. Принцип причинності.

Загальнонаукові принципи. Принцип об’єктивності. Принцип інваріантності. Принцип відповідності. Принцип доповнюваності. Принцип симетрії. Принцип спостережуваності. Принцип редукції.

Загальнопсихологічні принципи. Принцип детермінізму. Принцип випереджального відображення. Принцип розвитку. Принцип історизму. Системно-структурний принцип. Принцип єдності свідомості та діяльності. Принцип особистісного підходу. Принцип комплексності.

Конкретнопсихологічні принципи. Принцип адекватності. Принцип паралельності. Принцип екстремальності. Принцип реєстрації градієнта. Принцип референтності. Принцип якісного аналізу.

Етапи проведення психологічних досліджень. Підготовчий етап. Теоретична та практична підготовка до досліду. Етап збору фактичного матеріалу. Етап опрацювання результатів. Етап інтерпретації даних. Етап висновків.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – С. 77 – 130.

  2. Максименко С. Д. Методологічні проблеми загальної психології // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 3. – С. 2 – 4.

  3. Платонов К. К. Система психологии и теория отражения. – М.: Наука, 1982. – С. 29 – 54.

  4. Пурло Е. Ю. Естественнонаучные парадигмы в психологической науке: классическая, неклассическая и постнеклассическая модели // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 5. – С. 15 – 24.

  5. Ткаченко О. М. Принципи і категорії психології. – К.: Вища школа, 1979. – С. 28 – 59.


Тема 3. Методи психології

Поняття про метод та методику психології. Класифікація методів психології (С. Рубінштейн, Г. Пирьов, Б. Ананьєв, І. Маноха, Л. Карпенко, В. Слободчиков, Є. Ісаєв). Узагальнена класифікація сучасних методів психології.

Методи пояснення психіки людини. Теоретичні методи: моделювання та реконструювання. Організаційні методи: порівняльний (поперечних зрізів, поздовжніх зрізів, близнюковий) та комплексний. Емпіричні методи: спостереження, експеримент, опитування, психологічний аналіз процесу та продуктів діяльності, біографічний, тести. Основні правила їх проведення, види, переваги та недоліки. Уявлення про інші емпіричні методи. Методи опрацювання даних: кількісні (математико-статистичний, структурного аналізу) та якісні методи. Інтерпретаційні методи: генезисний та структурний.

Методи розуміння психіки людини. Метод самоспостереження. Метод самозвіту. Включене спостереження. Емпатичне слухання. Ідентифікація. Діалогічна бесіда. Біографічний метод. Метод інтерпретації внутрішнього світу. Метод інтуїції. Метод герменевтики.

Методи впливу на психіку людини. Психотерапія. Психокорекція. Психотренінг. Психологічне консультування. Сучасні методи впливу на психіку людини.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2-х кн. – М.: Педагогика, 1982.

  2. Атватер И. Эмпатия, эмпатическое слушание // Морозов А. В. Психология влияния. – СПб.: Питер, 2000. – С. 290 – 294.

  3. Волянюк Н. Ю. Использование биографического метода в психолого-педагогических исследовавниях // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 1. – С. 37 – 40.

  4. Готтсданкер Р. Основы психологичекого эксперимента. – М.: Изд-во Моск. ун-та., 1982.

  5. Троицкий М. М. Современное учение о задачах и методах психологии // Вопросы психологии. – 1995. – № 4. – С. 93 – 107.

  6. Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції. – К.: Либідь, 1996.


Тема 4. Природа та сутність психіки людини

Передумови, умови та фактори формування психіки людини. Основні властивості психіки людини: єдність свідомого та несвідомого, ідеального та матеріального, суб’єктивного та об’єктивного, частини і цілого, стану і процесу, біологічного і соціального. Означення та основні функції психіки людини.

Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Поняття про френологію. Рефлекторна теорія психіки І. Сєченова та І. Павлова. Теорія функціональної системи П. Анохіна.

Психофізична та психофізіологічна проблеми, шляхи їх вирішення. Теорії психофізичного паралелізму, психофізичної взаємодії, психофізичної ідентичності, емерджентного психонейронального монізму, психофізичної єдності.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики. 2-е изд. – М.: Политиздат, 1989. – С. 97 – 110, 274 – 310.

  2. Грофф С. За пределами мозга. 2-е изд. – М.: Изд-во Трансперсонального Ин-та, 1993. – С. 68 – 92, 146 – 153.

  3. Дубровский Д. И. Психика и мозг: результаты и перспективы исследований // Мозг и сознание / Отв. Ред. Д. И. Дубровский, Р. И. Кругликов. – М.: ФО СССР, 1990. – C. 3 – 31.

  1. Коул М. Культурные механизмы развития // Вопросы психологии. – 1995. – № 3. – С. 5 – 20.

  2. Кудрявцев В. Т. Творческая природа психики человека // Вопросы психологии. – 1990. – № 3. – С. 113 – 120.

  3. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – С. 272 – 292, 350 – 370.


Тема 5. Індивідуальна свідомість людини

Форми свідомості: суспільна, групова, індивідуальна. Загальна характеристика індивідуальної свідомості.

Структура індивідуальної свідомості. Буттєвий та рефлексивний рівень свідомості. Біодинамічна тканина дії, чуттєва тканина образу, значення та сенс.

Означення індивідуальної свідомості людини та її основні особливості.

Предметна свідомість та самосвідомість людини, їх основні функції. Самоспостереження та самооцінка як засоби самопізнання людини. Основні виміри самооцінки людини. Формування самооцінки. Самоприйняття та його зв’язок із самоповагою. Самоконтроль та самовдосконалення.

“Я-концепція” людини. Когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий компоненти Я-концепції. Я-образ людини та його різновиди. Особливості та функції Я-концепції.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Аллахвердов В. Сознание как парадокс. – СПб., 1999. – С. 30 – 34.

  2. Безант А. Изучение сознания: Вклад в психологию. – М.: Алетейа, 1997. – С. 27 – 34, 85 – 95, 120 – 145.

  3. Зинченко В. П. Миры сознания и структура сознания // Вопросы психологии. – 1991. – № 2. – С. 15 – 36.

  4. Корнилов А. П. Диагностика регулятивной функции самосознания // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16. – № 1. – С. 107 – 114.

  5. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 4-е изд. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – С. 292 – 317.

  6. Фромм Э. Бегство от свободы. – М.: Прогресс, 1990. – С. 30 – 37, 43 – 51, 58 – 59.


Тема 6. Несвідоме в психіці людини

Історичний погляд на категорію несвідомого (Сократ, Р. Декарт, Г. Лейбніц, Г. Фехнер, В. Вундт та ін.). Психоаналітична теорія несвідомого З. Фрейда. Сфери психіки за З. Фрейдом. Несвідоме як фундамент психіки, його основні особливості. Передсвідома та свідома сфери психіки, їх основні особливості. Несвідоме в аналітичній психології К. Юнга. Структура душі за К. Юнгом. Его, індивідуальне несвідоме та колективне несвідоме. Поняття про архетипи.

Означення несвідомого. Загальна характеристика несвідомих психічних явищ людини. Основні функції несвідомого. Співвідношення між несвідомим, підсвідомим та передсвідомим.

Класифікація несвідомих психічних явищ. Неусвідомлені механізми свідомих дій (неусвідомлені автоматизми, явища неусвідомленої установки, неусвідомлені супроводи свідомих дій). Неусвідомлені чинники свідомих дій. Надсвідомі процеси. Інтуїція як прояв несвідомого та її функції. Співвідношення свідомих та несвідомих психічних явищ людини.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Выготский Л. С. Психика, сознание, бессознательное // Собр. Соч.: В 6-и т. Т. 1. – М.: Педагогика, 1982. – С. 132 – 148.

  2. Симонов П. Сознание, подсознание, сверхсознание // Популярная психология. Хрестоматия / Сост. В. В. Мироненко. – М.: Просвещение, 1990. – С. 45 – 55.

  3. Теории личности в западноевропейской психологии. Хрестоматия по психологии личности / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Изд. Дом “БАХРАХ”, 1996. – С. 85 – 153.

  4. Фрейд З. Психология бессознательного. – М.: Просвещение, 1990.

  5. Яценко Т. С. Проблема дослідження несвідомої сфери психіки суб’єкта // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 7. – С. 10 – 15.


Тема 7. Психологія особистості

Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрямки персонології: психоаналітичний, біхевіоральний, гуманістичний, диспозиційний, діяльнісний.

Структура особистості (З. Фрейд, К. Юнґ, С. Рубінштейн, К. Платонов та ін.). Поняття про ід, его, супер его, індивідуальне несвідоме, колективне несвідоме, архетипи. Спрямованість особистості.

Психологічна характеристика потреб. Теорії потреб А. Маслоу та Д. МакКлеланда. Мотиви та мотивація особистості. Неусвідомлені мотиви: потяги та установки. Усвідомлені мотиви: інтереси, прагнення, переконання. Змістові (А. Маслоу, Д. МакКлелланд) та процесуальні (В. Врум, С. Адамс, Портер-Лоулер) теорії мотивації. Цінності та ціннісні орієнтації людини. Базові ціннісні орієнтації людини. Термінальні та інструментальні ціннісні орієнтації особистості (М. Рокич). Типологія особистості за її ціннісними орієнтаціями (Е. Шпрангер).

Розвиток особистості: формування та становлення. Психологічні механізми формування особистості: соціалізація та інтерналізація. Стадії соціалізації. Чинники становлення особистості. Сенситивні та критичні періоди розвитку особистості.

Психологічна зрілість особистості. Основні риси зрілої особистості (Г. Оллпорт). Самоактуалізація та самореалізація особистості. Характеристики самоактуалізованої людини (А. Маслоу). Основні особистісні характеристики самореалізованої особистості (К. Роджерс). Механізми психічного захисту особистості та їх характеристика.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Асмолов А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. – М.: Смысл, 2001. – 416 с.

  2. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. – М.: ЧеРо, 1996. – С. 292–322.

  3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2008. – 512 с.

  4. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. – М.–СПб.: Питер, 2003. – 640 с.

  5. Психология личности. Т. 2. Хрестоматия / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом “БАХРАХ”, 1999. – 544 с.

  6. Теории личности в западно-европейской и американской психологии. Хрестоматия по психологии личности / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом “БАХРАХ”, 1996. – 480 с.

  7. Титаренко Т. Життєвий шлях особистості в постмодерністському дискурсі / Т. Титаренко // Психологія особистості. – 2010. – № 1. – С. 11–18.

  8. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності. – К., 2003. – С. 259–262.

  9. Титаренко Т. М. Сучасна психологія особистості. – К. : Марич, 2009. – 232 с.

  10. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. – М.: Прогресс, 1993. – 480 с.

  11. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер Пресс, 1997. – 608 с.


Тема 8. Темперамент

Поняття про темперамент та його зв’язок з основними характеристиками поведінки людини (енергетичними, часовими і афективними). Теорії темпераменту: гуморальна, конституційна, фізіологічна, регуляторна, багатофакторна.

Типи темпераменту (сангвінік, холерик, флегматик та меланхолік); їх психологічна характеристика. Темперамент і проблеми виховання. Вплив темпераменту на сумісну роботу та життя людей.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Асмолов А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. – М.: Смысл, 2001. – С. 240 - 264.

  2. Белоус В. В. Темперамент и деятельность: Учебное пособие. – Пятигорск: 1990.

  3. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. – М., ЧеРо, 1996. С. 256 - 266.

  4. Кант И. О темпераменте // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: Изд. Моск. унив., 1982. – С. 148 - 152.

  5. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. – М.-СПб.: Питер, 2003. – С. 122 - 127.

  6. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М., 1986.

  7. Небылицын В. Д. Темперамент // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: Изд. Моск. унив., 1982. – С. 153 - 159.

  8. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. – М.: Прогресс, 1982.


Тема 9. Характер

Поняття про характер та його основні риси. Провідні риси характеру: моральні, вольові, емоційні, інтелектуальні. Цілісний та суперечливий характер. Соціальний характер. Національний характер. Історія вчення про характер: фізіогномічна і френологічна теорії. Хіромантія, графологія і характер.

Типологія характеру. Типи орієнтацій характеру: рецептивна, експлуататорська, користолюбна, ринкова. Типи акцентуацій характеру: демонстартивний, педантичний, застрягаючий, збудливий, гіпертимний, дистимний, циклоїдний, екзальтований, тривожний, емотивний.

Умови та фактори формування характеру. Роль фізіологічних задатків, умов життя, виховання та самовиховання. Вплив характеру на сумісну роботу та життя людей.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Ананьев Б. Г. Строение характера // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: Изд. Моск. унив., 1982. – С. 172 - 178.

  2. Асмолов А. Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. – М.: Смысл, 2001. – С. 375 - 382.

  3. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. – М., ЧеРо, 1996. – С. 267 - 291.

  4. Гнатенко П. І. Український національний характер. – К., 1997.

  5. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. – Л., 1983.

  6. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров / Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1997. – С. 3 - 22, 55 - 114, 422 - 493, 604 - 610.

Тема 10. Здібності

Теоретичне та практичне значення проблеми здібностей. Поняття про здібності та їхню природу. Роль задатків, природного та соціального довкілля у формуванні здібностей. Зв’язок здібностей з обдарованістю, талантом і геніальністю. Трикільцева модель обдарованості Дж. Рензуллі.

Види здібностей. Загальні здібності: інтелектуальні та творчі. Поняття про вербальний та невербальний; мінливий та кристалізований інтелект. Співвідношення понять «творчість» і «креативність». Спеціальні здібності: академічні, технічні, мистецькі, моторні, соціальні та практичні.

Особливості особистості інтелектуально, творчо, соціально, літературно і математично обдарованої людини.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Губенко О. В. Творчий інтелект: деякі особливості та методи активізації у старшокласників // Обдарована дитина. – 1998. – № 1. – С. 25 - 28.

  2. Дружинин В. Н. Психология общих способностей. Изд. 2-е. – СПб: Питер Ком, 1999.

  3. Лейтес Н. С. Способности и одаренность в детские годы. – М., 1984.

  4. Моляко В. О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості // Обдарована дитина. – 1998. № 1. – С. 3 - 5; – № 2. – С. 2 - 6; – № 3. – С. 2 - 5.

  5. Пономарев Р. А. Креативный потенциал технически одаренной личности: природа, структура, критерии, развитие // Українська психологія: сучасний потенціал. – К., 1996. – С. 352 - 361.

  6. Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. – М., 1997.


Тема 11. Відчуття

Відчуття як найпростіший пізнавальний психічний процес. Поняття про сенсорну депривацію. Основні теоретичні підходи до вивчення відчуттів: теорії емпіризму, соліпсизму, специфічної енергії органів чуття та рефлекторна.

Види відчуттів та їх особливості. Зорові відчуття світла та кольору: яскравість, контраст, кольоровий тон, насиченість. Феномен Пуркіньє. Ахроматичний контраст (контраст яскравості), хроматичний контраст. Трикомпонентна теорія кольорового зору.

Слухові відчуття тону і шуму: висота, голосність, тембр звуку. Поняття про консонанс і дисонанс. Психоакустичний ефект.

Нюхові відчуття камфорного, мускусного, квіткового, м’ятного, ефірного, їдкого та гнилого запаху. Стереохімічна теорія нюху. Смакові відчуття солодкого, гіркого, солоного, кислого. Тактильні відчуття доторку і тиску. Температурні відчуття холоду і тепла. Больові відчуття. Статичні відчуття рівноваги (вестибулярні). Кінестетичні відчуття руху і положення тіла у просторі. Дотикові відчуття: мономануальний і бімануальний дотик. Вібраційні відчуття. Органічні відчуття.

Класифікації відчуттів: систематична та структурно-генезисна. Екстероцептивні, інтероцептивні та пропріоцептивні відчуття. Специфічні та неспецифічні відчуття. Мономодальні та інтермодальні відчуття. Контактні та дотикові відчуття. Протопатичні та епікритичні відчуття.

Загальні властивості відчуттів: модальність, просторово-часові характеристики, інтенсивність. Закономірності відчуттів. Абсолютна чутливість (нижня та верхня); поріг абсолютної чутливості. Диференційна чутливість; поріг диференційної чутливості. Дріб Вебера. Основний психофізичний закон та його форми (логарифмічний закон Г. Фехнера, степеневий закон С. Стивенса, узагальнений психофізичний закон Ю. Забродіна). Адаптація відчуттів: негативна та позитивна. Взаємодія відчуттів. Сенсибілізація та синестезія. Контраст відчуттів.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Базыма Б. А. Цвет и психика. – Харьков, 2001.

  2. Бардин К. В., Забродин Ю. М. Проблемы сенсорной психофизики // Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 89 – 118.

  3. Дика О. І. Генеза чутливості: філософсько-філогенетичне дослідження. – Дніпропетровськ: Дніпро, 1996.

  4. Шиффман Х. Р. Ощущение и восприятие. – 5-е изд. – СПб.-М.: Питер, 2003. – С. 24 – 38, 56 – 231, 492 – 560, 622 – 771.


Тема 12. Сприймання

Загальна характеристика сприймання. Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань: теорії структуралізму, ґештальтпсихології, екологічна та конструктивістська.

Види сприймання та їх класифікація. Класифікація за провідним аналізатором. Зорове, слухове та дотикове сприймання. Мікро- та макрорухи очей та пальців. Фонематичний слух. Поняття про гаптичний образ.

Класифікація за метою діяльності. Мимовільне та довільне сприймання. Спостереження та спостережливість.

Класифікація за основною формою існування матерії. Сприймання простору: форми, величини, відстані, об’ємності та напрямку. Гострота зору. Акомодація та конвергенція. Окомір людини. Монокулярний паралакс руху. Бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Кореспондуючі та диспаратні точки. Кінетичний ефект глибини. Закон тотожного напрямку. Бінауральне слухання. Зорові ілюзії. Сприймання часу: тривалості, швидкості, послідовності. Фактори, що впливають на сприймання часу. Сприймання руху: швидкості, прискорення та напрямку. Сприймання справжнього та ілюзорного руху. Стробоскопічний рух. Фі-феномен.

Особливості сприймання. Предметність сприймання. Феномен виділення фігури з фона. Структурність сприймання. Цілісність сприймання. Феномен подвійних зображень. Закони цілісного сприймання форми. Константність сприймання. Апперцепція сприймання. Стійка та тимчасова апперцепція. Осмисленість та узагальненість сприймання. Вибірковість сприймання.

Індивідуальні відмінності сприймання. Поняття про візуалів, аудіалів та кінестетиків. Типи сприймання: аналітичний та синтетичний, суб’єктивний та об’єктивний, художній та мислительний.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Величковский Б. М. Функциональная структура перцептивных процесов // В кн.: Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В.Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 219 – 246.

  2. Логвиненко А. Д. Психология восприятия. – М.: Изд-во МГУ, 1987.

  3. Эльконин Д. Г. Восприятие времени. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.

  4. Шиффман Х. Ощущение и восприятие. – Изд-е 5-е. – М.-СПб.: Питер, 2003. – С. 31 – 39, 233 – 491, 561 – 621, 772 – 790.


Тема 13. Пам’ять

Поняття про пам’ять та її основні функції. Основні теоретичні підходи до вивчення пам’яті: фізіологічний, біохімічний, інформаційно-кібернетичний, психологічний. Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, ґештальттеорія, біхевіоральна, психоаналітична, діяльнісна, когнітивна. Експериментальні дослідження проблем пам’яті на теренах України.

Види пам’яті та їх класифікація. Класифікація за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу: миттєва (сенсорна), короткотривала, довготривала. Іконічна та екоїчна пам’ять. Оперативна пам’ять. Класифікація за характером психічної активності (за змістом): рухова, емоційна, образна, вербальна (словесно-логічна). Класифікація за ступенем розуміння матеріалу: механічна, логічна. Класифікація за характером цілей діяльності: мимовільна, довільна.

Процеси пам’яті. Запам’ятовування; умови успішного запам’ятовування. Ефект Зейгарнік. Організація процесу заучування. Основні форми заучування: дослівне, близьке до тексту, смислове. Закон Йоста. Роль повторення у запам’ятовуванні матеріалу. Ефективна організація повторення. Збереження; умови успішного збереження. Ефект краю. Відтворення та його різновиди: впізнавання, власне відтворення, пригадування, згадування. Умови успішного пригадування. Прийоми пригадування. Забування: тривале та тимчасове. Проактивна та ретроактивна інтерференція. Теорії забування. Умови забування. Криві збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції. Індивідуальні відмінності пам’яті. Типи образної пам’яті. Ейдетична пам’ять.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Асмолов А. Г. Принципы организации памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1985.

  2. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М.: Прогресс, 1980.

  3. Познавательная активность в системе процессов памяти / Под ред. Н. И. Чуприковой. – М.: Педагогика, 1989.

  4. Зинченко В. П., Величковский Б. М., Вучетич Г. Г. Функциональная структура зрительной памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1980.

  5. Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: ЧеРо, 2000.


Тема 14. Мислення

Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Суттєві ознаки чуттєвого та логічного пізнання. Основні детермінанти процесу мислення (ситуативні специфічні і неспецифічні, постійні специфічні і неспецифічні). Ефект соціальної інгібіції та фасилітації.

Основні теоретичні підходи до вивчення мислення в психології: механістичний (асоціанізм, біхевіоризм, когнітивна психологія); телеологічний (Вюрцбурзька школа); цілісний (ґештальтпсихологія); генезисний (операціональна теорія інтелекту); особистісний, або мотиваційний (психоаналіз, гуманістична психологія); історичний (французька соціологічна школа, культурно-історична концепція); діяльнісний (теорія поетапного формування розумових дій).

Види мислення та їх класифікація: генезисна та функціональна. Класифікація за характером об’єкта мислительної діяльності (формою): наочно-дійове, наочно-образне, репродуктивно-образне і понятійне. Класифікація за ступенем новизни і оригінальності: репродуктивне, продуктивне, творче. Класифікація за характером задач: практичне і теоретичне. Класифікація за засобами дії: вербальне і невербальне. Класифікація за розгорненням: інтуїтивне і дискурсивне. Класифікація за ступенем реальності: реалістичне і аутистичне. Класифікація за впливом на емоційну сферу людини: позитивне і негативне.

Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення. Основні мисленнєві операції людини: порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація, абстрагування, конкретизація.

Логічні форми мислення: поняття, судження, умовиводи. Різновиди понять: родові та видові, загальні та одиничні, конкретні та абстрактні. Способи означення понять. Різновиди суджень: істинні і хибні; поодинокі, часткові і загальні; прості і складні; ствердні і заперечні. Силогізми як найпростіша форма умовиводу. Різновиди умовиводів: за аналогією, індуктивні та дедуктивні; вірні та хибні.

Індивідуальні відмінності мислення. Типи розуму. Інтелектуальні стилі.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М.: Прогресс, 1987.

  2. Выготский Л. С. Мышление и речь // В кн.: Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 т. – Т. 2. – М.: Педагогика, 1982. – С. 5 – 361, 395 – 415.

  3. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. шк., 1989. – С. 194 – 300.

  4. Петухов В. В. Психология мышления. – М.: Ихд-во МГУ, 1987.

  5. Тихомиров О. К. Психология мышления. – М.: Изд-во МГУ, 1984.


Тема 15. Мовлення

Поняття про мову та мовлення. Фонологія, синтаксис та семантика. Функції мовлення у спілкуванні, мисленні, управлінні, суспільстві.

Психолінгвістичні теорії розвитку мовлення: научіння, преформістська, релятивістська, конструктивістська.

Види мовлення. Зовнішнє мовлення. Усне, писемне та афективне мовлення. Діалогічне та монологічне мовлення. Піктографічне, ідеографічне, складове та літерно-звукове. Егоцентричне мовлення. Погляди Ж. Піаже та Л. Виготського на егоцентричне мовлення. Внутрішнє мовлення.

Психологічні механізми породження, сприймання і розуміння мовлення. Моделі Л. Виготського, М. Жінкіна, О. Леонтьєва, Т. Ушакової, І. Зимньої, М. Гаррета. Поняття про універсальний предметний код (М. Жінкін).

Основні особливості мовлення: змістовність, зрозумілість, виразність, дієвість. Індивідуальні відмінності мовлення. Стилі мовлення.




ЛІТЕРАТУРА

  1. Ахутина Т. В. Порождение речи: Нейро-лингвистический анализ синтаксиса. – М.: Изд-во МГУ, 1989.

  2. Выготский Л. С. Мышление и речь // В кн.: Выготский Л. С. Собр.соч.: В 6 томах. – Т. 2. – М.: Педагогика, 1982. – С. 89 – 118, 295 – 362.

  3. Исследование речевого мышления в психолингвистике / Отв. ред. Е. Ф. Тарасов. – М.: Наука, 1985.

  4. Лурия А. Р. Язык и сознание. – М.: Изд-во МГУ, 1979.

  5. Чибісова Н. Г., Тарасова О. І. Культура мовлення та її особливості. Риторика. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.


Тема 16. Уява

Загальне поняття про уяву. Співвідношення понять „уява” та „фантазія”. Уява і пам’ять, уява і творче мислення, уява і творчість. Основні функції уяви.

Основні теоретичні підходи до вивчення уяви: філософія раціоналізму, асоціативна психологія, психоаналіз. Психологічні механізми уяви: гіпотези рекомбінації, спроб і помилок, випадкових знахідок, впізнавання творчих ідей, синестезії.

Види уяви та їх класифікація. Класифікація за змістом: художня, наукова, технічна тощо. Класифікація за характером психічної активності: пасивна і активна. Класифікація за характером цілей діяльності: мимовільна і довільна. Класифікація за ступенем новизни і оригінальності: репродуктивна і творча. Класифікація за ступенем реальності: реалістична і фантастична. Класифікація за просторовими характеристиками об’єктів, що уявляються: просторова і непросторова. Класифікація за характером образів, якими оперує людина: конкретна і абстрактна. Класифікація за провідною роллю психічних процесів: інтелектуальна і емоційна. Мрія як особливий вид уяви. Роль мрій у психічному житті людини.

Прийоми створення образів уяви: аглютинація, доповнення, комбінування, гіперболізація, акцентування, літота, якісне перетворення, типізація, схематизація, перенесення, аналогія та реконструювання. Індивідуальні відмінності уяви.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Дудецкий А. Я. Теоретические вопросы воображения и творчества. – Смоленск, 1974.

  2. Коршунова Л. С., Пружинин Б. И. Воображение и рациональность: Опыт методологического анализа познавательных функций воображения. – М.: Изд-во МГУ, 1989.

  3. Натадзе Р. Г. Воображение как фактор поведения. – Тбилиси: Мецниереба, 1972.

  4. Страхов И. В. Психология воображения. – Саратов, 1971. – С. 3 – 70.


Тема 17. Увага

Загальне поняття про увагу та її основні функції. Специфіка уваги у порівнянні з іншими пізнавальними психічними процесами. Уважність як психічний стан і як риса особистості. Причини неуважності та шляхи її подолання.

Основні теоретичні підходи до вивчення уваги: моторна, апперцептивно-волюнтаристська, емоційна, фізіологічна, діяльнісна та інформаційна.

Види уваги та їх класифікація. Класифікація за характером цілей діяльності: мимовільна, довільна і післядовільна. Чинники мимовільної, довільної та післядовільної уваги. Класифікація за спрямованістю: зовнішня та внутрішня. Класифікація за формою організації: індивідуальна, групова і колективна. Класифікація за ступенем соціалізації: природна і соціальна. Класифікація за ступенем регуляції: безпосередня і опосередкована. Класифікація за орієнтацією на конкретні психічні процеси: чуттєва та інтелектуальна.

Основні властивості уваги: обсяг, концентрація, розсіяність, розподіл, переключення, стійкість, коливання. Уявна та справжня розсіяність уваги. Зовнішнє і внутрішнє коливання уваги.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Вундт В. Сознание и внимание // В кн.: Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 8 – 24.

  2. Гальперин П. Я. К проблеме внимания // В кн.: Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 220 – 228.

  3. Джемс У. Внимание // Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 50 – 64.

  4. Ланге Н. Н. Теория волевого внимания // Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 107 – 143.

  5. Рибо Т. Психология внимания // Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – С. 66 – 101.

  6. Страхов В. И. Внимание в структуре личности. – Саратов, 1969.


Тема 18. Емоції та почуття

Поняття про емоції та почуття; їх властивості та основні функції. Основні теоретичні підходи до вивчення емоцій та почуттів: еволюційна теорія, психоорганічна теорія, теорія когнітивного дисонансу, когнітивно-фізіологічна теорія, інформаційна теорія, психоаналітична теорія, теорія диференційованих емоцій.

Види емоцій та почуттів: нижчі та вищі, негативні та позитивні, активні та пасивні, прості та складні (фундаментальні); альтруїстичні, комунікативні, глоричні, практичні, романтичні, гностичні, естетичні, гедонічні, акизитивні, пугнічні, моральні, релігійні. Дружба, любов і кохання. Трикомпонентна теорія кохання Р. Стернберга.

Емоційні стани як форми переживань людини. Емоційний тон відчуттів, настрій, пристрасть, екстаз, афект, натхнення, тривога, апатія, фрустрація, емоційне вигорання, емпатія. Агресія та депресія.

Стрес та шляхи його подолання. Ознаки стресового стану. Різновиди стресу: фізіологічний (біологічний), психологічний та соціальний. Фази пристосування до фізіологічного стресу. Поняття про дистрес. Критерії стресостійкості людини.

Індивідуальні відмінності та експресія емоцій і почуттів. Поняття про емоційний інтелект.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Василюк Ф. Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. – М., Изд-во Моск. ун-та, 1984. – С. 33 - 42.

  2. Додонов Б. И. В мире эмоций. – К., 1987.

  3. Изард К. Эмоции человека. – М., 1980.

  4. Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. – М., 1983.

  5. Селье Г. Стресс без дистресса. – М., 1982.

  6. Фромм Э. Искусство любить: Исследование природы любви. – М., 1990.


Тема 19. Вольова діяльність людини

Діяльність як форма активності особистості. Особливості людської діяльності. Структура діяльності. Внутрішня (мотивація, ціль та інструментальна основа) та зовнішня (дія, поведінка та операція) організація діяльності. Засоби діяльності: знання, уміння та навички. Роль вправ у формуванні умінь та навичок. Взаємодія навичок (індукція та інтерференція). Звичка. Провідні види діяльності: спілкування, гра, учіння (навчання) і праця.

Загальне поняття про вольову діяльність людини. Погляди на проблему свободи волі. Функції волі. Історія вчення про волю. Афективний та інтелектуальний підходи. Волюнтаризм, мотиваційний підхід, регуляційний підхід.

Вольові дії людини; їх основні ознаки. Вольові зусилля. Етапи простої та складної вольової дії. Потяги, бажання, хотіння. Локус контролю: інтернальний та екстернальний.

Психологічні механізми вольової регуляції: самодетермінація, самоініціація (самогальмування), самоконтроль, самомобілізація та самостимуляція. Вольові якості особистості: базальні та системні. Розвиток сили волі.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Бех І. Д. Від волі до особистості. – К., 1995.

  2. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции. Учебное пособие. – М., 1998.

  3. Ильин Е. П. Психология воли. – СПб.: Питер, 2000.

  4. Калин В. К. Классификация волевых качеств. Эмоционально-волевая регуляци поведения и деятельности. – Симферополь, 1983.

  5. Шульга Т. И. Психологичексие основы формирования воли. – Пятигорск, 1993.


ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПрограма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності 17. 00. 05. Образотворче мистецтво львів 2010

Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПрограма фахового вступного випробування з психології покликана перевірити знання абітурієнтів з основних психологічних курсів: «Загальна психологія»
Фахове вступне випробування з психології є важливим етапом перевірки та оцінки ступеня підготовки абітурієнта та становить особливу...
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconРобоча програма навчальної дисципліни фпн. 09 Філософія психології
Філософія психології. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 – соціально-політичні науки,...
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconВпп. Ввс медична психологія
Медична психологія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія....
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПрограма вступного іспиту до аспірантури з іноземної мови (англійська) Укладач: доц. Н. А. Шпак

Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПрограма державного іспиту з психології для студентів, що здобувають вищу освіту
Програма державного іспиту з психології для студентів, що здобувають вишу освіту на ступінь бакалавра за фаховим спрямуванням 040100....
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПроблема особистості
У психологічній спадщині в. В. Зеньковського спеціальність 19. 00. 01 загальна психологія, історія психології
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПрограма курсу «Соціальна психологія» для студентів 4 курсу радіофізичного факультету змістовий модуль тема Предмет, завдання, історія розвитку та методи соціальної психології
Предмет та завдання соціальної психології. Генезис уявлення про предмет соціальної психології протягом її історії. Основні етапи...
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПрограма додаткового вступного випробування для вступу на навчання за спеціальністю 032 історія та археологія
Програма розроблена на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 19. 00. 01 Загальна психологія; історія психології Львів 2013 iconПрограма для складання вступних іспитів до аспірантури факультету соціології за спеціальністю 22. 00
У програмі відображені основні вимоги до вступників до аспірантури факультету соціології в галузі соціологічних наук, що закінчили...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка