Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю”



Сторінка1/5
Дата конвертації11.06.2017
Розмір0,94 Mb.
  1   2   3   4   5


РІВНЕНСЬКА ДЕРЖАВНА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА

Серія „Дослідники Рівненського краю”






До 60-річчя з дня народження

Богдана Йосиповича Столярчука

РІВНЕНСЬКА ДЕРЖАВНА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА



Серія „Дослідники Рівненського краю”


Причастя словом
До 60-річчя з дня народження

Богдана Йосиповича Столярчука

Біобібліографічний покажчик

Рівне 2007



Причастя словом: До 60-річчя з дня народження Богдана Йосиповича Столярчука: Біобібліогр. покажч. / Рівнен. держ. обл. б-ка; Уклад.: Н.М. Кожан, Н.О. Нікітіна; Ред.: З.М. Тирак, Н.М. Кожан. – Рівне: Волинські обереги, 2007. - ____ с.: іл. – (Сер. "Дослідники Рівненського краю").

Біобібліографічний покажчик присвячений Богдану Йосиповичу Столярчуку – відомому музиканту, педагогу, поету, мистецтвознавцю, краєзнавцю та приурочений до 60-річчя з дня його народження.

До видання включені бібліографічні описи окремо виданих творів Б.Й. Столярчука, публікації в збірниках, журналах, газетах, матеріали про його життя та діяльність. Видання доповнене допоміжними покажчиками та фотоілюстраціями.

Покажчик адресований науковцям, викладачам, студентам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться літературою про рідний край.


Укладачі: Н.М. Кожан – головний бібліотекар сектору

краєзнавчої літератури та бібліографії Рівненської

державної обласної бібліотеки


Н.О. Нікітіна – бібліотекар сектору краєзнавчої

літератури та бібліографії Рівненської

державної обласної бібліотеки
Редактор З.М. Тирак – головний бібліотекар

редакційно-видавничого відділу Рівненської

державної обласної бібліотеки
Н.М. Кожан – головний бібліотекар сектору

краєзнавчої літератури та бібліографії Рівненської

державної обласної бібліотеки
Відповідальний

за випуск В.П. Ярощук – кандидат історичних наук,

директор Рівненської державної обласної бібліотеки

Комп’ютерний набір та макет Давидчук І.В.

© Рівненська державна обласна бібліотека, 2007

© Видавництво "Волинські обереги", 2007



Від укладачів
Четвертий випуск біобібліографічного покажчика серії "Дослідники Рівненського краю" віддзеркалює багаторічну працю на ниві літературно-мистецького краєзнавства, а також музично-педагогічну та поетичну творчість Богдана Йосиповича Столярчука.

Богдан Столярчук належить до краєзнавців, які досліджують ті галузі, в яких самі є справжніми професіоналами. Тому в його книгах, публікаціях, в наукових збірниках та в періодичних виданнях присутні і енциклопедична точність, і глибина аналізу, і щирість та ліризм почуттів. Твори Б. Столярчука пройняті глибокою шаною до діяльності як своїх колег, так і непересічних митців Рівненщини минулих часів.

Столярчук Б. є одним із найактивніших членів Рівненського обласного краєзнавчого товариства Всеукраїнської спілки краєзнавців, є її почесним членом, лауреатом регіональної краєзнавчої премії "За відродження Волині".

"Творчим колективом в одній особі" називають Б. Столярчука журналісти. Він успішно реалізує своє покликання музиканта і педагога, будучи керівником кількох музичних колективів, виступає як музичний та літературний критик, редактор, рецензент, пише ліричні вірші.

Богдан Столярчук – доцент кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, викладач Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім. М.В. Лисенка.

Він автор понад 55 музикознавчих, краєзнавчих та поетичних збірок. Богдан Столярчук є членом п’яти творчих спілок України, лауреатом кількох краєзнавчих та літературно-мистецьких премій.

Впродовж багатьох років він активно співпрацює з Рівненською державною обласною бібліотекою як консультант з питань мистецтва, а також надає допомогу і бере безпосередню участь у проведенні масових заходів, дарує бібліотеці свої книги.

Самодостатня людина, Б. Столярчук має потужний науковий та творчий потенціал, знаходиться в постійному пошуку.

Біобібліографічний покажчик підготовлено до 60-річчя з дня його народження.

У посібнику відображені документи (книги, статті із збірників, журналів, газет, ноти), які були опубліковані в 1976-2007 роках.

Відбір завершено 1 червня 2007 року.

Документи, вміщені в покажчику, переглянуті укладачами de viso. Вони знаходяться у фондах Рівненської державної обласної бібліотеки та приватній бібліотеці Б. Столярчука (позначені сиглою 1).

Богдан Столярчук публікував свої матеріали під декількома псевдонімами: Усачук Б. (позначено в покажчику*), Богданов С. (* *), Богданів С. (* * *), Богданівський М. (* * * *), Столярчук–Попенко Б. (* * * * *), Богданівський–Столярчук М. (* * * * * *), Богданов М. (* * * * * * *), Столяр Б. (* * * * * * * *).

Покажчик складається з таких розділів:

Від укладачів

Слово про ювіляра

Шморгун Є. Від "Провесені" до зеніту літа

Каневська Г. Я неспокій стрічати буду

Пащук І. Уподобання Богдана Столярчука

Карабович Т. В сторону Холмщини та Підляшшя: про літературознавчі

дослідження Богдана Столярчука

Основні дати життя і діяльності

Мистецтвознавчі та народознавчі праці

Окремо видані твори

Навчальні посібники та методичні рекомендації

Публікації в збірниках, альманахах

Публікації в періодичних виданнях

Поетичні твори

Окремо видані твори

Публікації в збірника та періодичних виданнях

Упорядкування. Редагування.

Рецензії та відгуки на книги та театральні вистави

Література про життя та творчість

Рецензії та відгуки на книги Б. Столярчука

Бібліографія праць Б. Столярчука

Іменний покажчик

Список переглянутих періодичних видань

Фотоілюстрації


В середині розділів документи розташовані в хронології їх публікацій, в межах року – за алфавітом прізвищ авторів або назв творів.

Покажчик містить довідкові анотації.

Бібліографічний опис здійснено згідно ГОСТу 7.1–84 "Библиографическое описание документа".

В описі використано скорочення слів згідно ДСТУ 3582-97 "Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі".

Допоміжний апарат складається з іменного покажчика та списку переглянутих періодичних видань.

Покажчик містить фотографії, копії документів, деякі з них друкуються вперше.

Посібник адресований науковцям, викладачам, студентам, краєзнавцям, а також всім, хто цікавиться рідним краєм та творчістю Богдана Столярчука.

Від „Провесені” до зеніту літа
Нині вже мало хто й пригадує, що на початку сімдесятих минулого століття в Рівному при редакції обласної газети „Червоний прапор” діяв клуб творчої молоді "Провесінь". Мені ж особисто він дуже пам’ятний. І не тільки тому, що той клуб певною мірою був моїм власним творінням, про яке я мріяв ще зі студентських років. А, насамперед, тому, що в "Провесені" вперше на Рівненщині об’єдналися по-справжньому творчо обдаровані молоді люди – літератори, музиканти, фольклористи, художники. Із імен отих двох-трьох десятків членів клубу, які тоді амбітно заявили про себе, деякі нині досить відомі у творчих колах: Микола та Юрій Берези, Люба та Микола Пшеничні, Микола Тимчак і Микола Ужвін, Олесь Ундір і Мирослав Борецький, Тетяна Липчук і Діана Трофимчук, Олександр Берестяний і ... Так і кортить назвати ще з десяток імен – дуже вже толковими і творчими людьми стали практично усі учасники "Провесені". Хоч збігло відтоді понад тридцять років, я їх усіх пам’ятаю і шаную.

Та один початкуючий тоді музикант, поет і краєзнавець, відгукнувшись на газетне оголошення, увечері першим прийшов на засідання творчого клубу. Скромно сів у куточку і мовчки чекав, поки збереться гурт молодого, переважно студентського люду. А як згодом почали знайомитися, відрекомендувався:

– Артист оркестру Богдан Столярчук.

Відтоді ми і знайомі. Забулися вже перипетії наших спільних клубних дискусій, обговорення добірок творів, що їх час від часу вміщувала газета, суперечки щодо художньої якості написаного і багато іншого. Але пам’ятається головне: в Богдана постійно яскріла жага дії, він активно шукав свого місця у творчості і в житті. Був серйозний і відповідальний. А працьовитість мав – стачило б на трьох!

Можливо, Богдан Столярчук прийшов би до своїх книжок на добрих півтора десятка літ раніше, ніж це сталося насправді. З його працьовитістю та молодим завзяттям – гори б вернути! Але часи були такі, що аж ніяк не сприяли творчості. За особистим розпорядженням тодішнього редактора газети Холявчука наш клуб "Провесінь" через пару літ припинив своє існування. Здогадуюся, що не обійшлося без вказівки недремних "компетентних органів", які страхувалися від появи інакомислячих.

Творча ж сила, як джерело, невпинно пульсувала в Богдановій душі, шукаючи виходу. І при першій же нагоді вихлюпнулася книжками віршів, наукових розробок та краєзнавчих досліджень і нарисів. І мені приємно, що однією з перших книг, які побачили світ у видавництві "Азалія" нашої рівненської письменницької організації, стала збірка інтимної лірики Богдана Столярчука "Зірка долоні". Саме вона, на мою думку, є для автора першою вагомою віхою на його літературній стежці. Бо хоч перед нею вже були видруковані Столярчукові збірки "Причастя" та "Полісся моє голубе" (у співавторстві), та своїм художнім рівнем "Зірка долоні" вигідно вирізняється. А ще приємно, що на подарованому мені авторському примірникові читаю напис: "Винуватцеві виходу цієї книжки..."

Коли ще через рік у "Азалії" я видавав книжку талановитих віршів та пісень "Вода з-під каменя" священика Христофора Блонського, то запропонував Богданові Столярчуку взятися за музичне упорядкування пісенних творів. Богдан (тоді завідувач кафедри фольклору та народного співу Рівненського інституту культури) з ентузіазмом узявся за справу. Його захопила щира, піднесена і водночас сувора повстанська муза Х. Блонського. Тож у передслові до пісень повстанця–священика він із непідробленим пафосом проголошує: "Сьогодні гортається нова сторінка музичного життя Рівненщини, бо ми відкриваємо автора, який заслуговує, щоб його музика звучала в концертних залах, церквах, студентських аудиторіях". І роботу з підготовки видання книжки було завершено в найстисліші терміни.

Здатність оцінити мистецтво іншого (і не тільки літературне та музичне), пройнятися ним і порадіти за чиїсь творчі здобутки – це так характерно для Богдана Столярчука! Така своєрідність вдачі сприяла Богданові у створені цілої серії книг про митців Рівненщини. А разом з тим привела до найвагомішого його творчого здобутку – створення енциклопедичного довідника "Митці Рівненщини" (Рівне: Ліста, 1997). Ця робота переконливо підтвердила право Б. Столярчука називатися правофланговим серед краєзнавців області. Саме за книги про митців Столярчукові було присуджено обласну літературно-мистецьку премію імені Бориса Тена.

Шлях від "Провесені" до зеніту свого творчого літа Богдан Столярчук пройшов гідно, зібравши завидний літературний ужинок. Хай же йому ваговито кладуться снопи і на другу копу!
Євген Шморгун, письменник

Я неспокій стрічати буду
Свого часу І. Кант ставив питання, яким треба бути, щоб бути людиною? Вчений приходить до висновку, що немає людськості там, де немає індивідуальності. Здатність людського індивіда обирати потенційно можливі способи буття, прокладати нові горизонти обумовлюють культурну реальність, певне смислове поле духовності суспільства.

Завдяки творчим надбанням яскравих індивідуальностей кожний народ передає і регенерує свої духовні набутки, зберігає власну оригінальність й неповторність.

На Рівненщині й поза її межами добре відомий Богдан Йосипович Столярчук. Оприсутнений у ньому культурний світ віддзеркалює постійний творчий пошук, горіння духу непересічної індивідуальності.

Плідна й самовіддана праця Б. Столярчука на ниві національної культури розгорталася декількома векторами: він знаний як музикант, поет, педагог, науковець, невтомний краєзнавець і фольклорист.

Багатовимірність видів і способів реалізації творчої індивідуальності Б. Столярчука, його саморозкриваючі інтенції виявляє творчий шлях цього подвижника культурного життя, людини широких духовних інтересів.

У біографічному довіднику родоводу Столярчуків із Гощанського району Рівненської області його автор Б. Столярчук пише: "Хотілося б , щоб кожна людина знала своє родовинне коріння, звідки походять її ще далекі пращури, хто є зачинателями і був продовжувачем, чим вони прославилися на життєвих дорогах". Досліджувати свої родинні витоки Б. Столярчук почав уже маючи значний духовний досвід.

З 1978 року Б. Столярчук працює викладачем дитячої музичної школи № 1 ім. М.В. Лисенка у Рівному, де заснував клас гри на контрабасі. Це самий великий та низький за звучанням струнно-смичковий інструмент. Він може бути солюючим інструментом, але частіше контрабас входить у склад оркестру або ансамблю. Щоб прищепити дітям любов до не зовсім популярного інструменту, Б. Столярчук створює власну методику викладання і видає перший в Україні дитячий посібник гри на контрабасі. Цей збірник "Контрабас 1-2 класи. Навчальний репертуар для дитячих музичних шкіл" побудований на народних мелодіях та творах композиторів-класиків. На думку В. Бєлякова, колишнього викладача Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського, посібник "ставить ціль дати педагогу класу контрабаса дитячих музичних шкіл щоденний навчальний матеріал для роботи з учнями. Навчальний посібник такого плану економить час викладача в пошуках і підбору інструментального матеріалу, і орієнтує учня на розвиток музичного мислення і художнього смаку…". Для учнів музичної школи переконливим аргументом на честь певної ідеї є власний приклад викладача. Б. Столярчук регулярно виступав і виступає як контрабасист з сольними концертами або бере участь у концертах інструментальної музики. Євген Шморгун в рецензії "Довірливий голос контрабаса" від 28 грудня 1985 року у газеті "Зміна" ділиться своїми враженнями від одного з таких виступів Б. Столярчука: "Контрабасист представив широку концертну програму, в якій звучали твори Й.С. Баха, К. Диттерсдорфа, М. Лисенка, М. Дремлюги. … Мелодії, зринаючи під віртуозним смичком музиканта, чарували слух, промовляли до душі. Фактично, це був перший концерт такого плану на Рівненщині".

У 1992 році Б. Столярчук видрукував довідник "Контрабасисти України", який містить біографічні довідки майже до 400 діячів мистецтва, що так чи інакше пов’язали своє життя з контрабасом. Це перша така спроба систематизувати розповідь при цих фахівців, і, либонь, не лише в Україні, а й в усіх державах СНД. З того ж таки року й до цього часу музикант проводить щорічні традиційні вечори контрабасової музики, де концертують його учні з музичної школи, вихованці музичного училища та студенти Інституту мистецтв РДГУ.

Творча індивідуальність Б. Столярчука набуває інших смислових координатів у Рівненському інституті культури (нині Інституті мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету), де він з 1993 по 1996 рр. завідував кафедрою фольклору на народного співу. Основою культурологічної місії Б. Столярчука стає прагнення усунути прогалини в інтелектуальній історії Полісько-волинської землі, поповнити панораму нашої духовності незнаними фактами, свідченнями з історії культури. Його нариси про митців рідного краю "З дзвінкого джерела", "Мелодії душі", бібліографічний довідник "Фольклористи Рівненщини" схвально зустріла критика.

Швидко змінюються часи. Та в пам’яті народу здавна зберігаються імена тих земляків і невтомних людей, хто, не рахуючись з власним дорогоцінним часом, сповна віддавався вивченню усієї палітри батьківської землі або й сьогодні не жаліє своїх сил і уміння для цієї вдячної справи – фіксації, збереження і поширення не тільки правдивості про певні історичні події широкого масштабу, а й так би мовити, місцевого значення, а ще – традицій, звичаїв, щедрого багатства невичерпної народної душі у всіх її життєвих проявах. Саме таких ентузіастів з великою любов’ю й називають краєзнавцями чи за фаховими зацікавленнями – і етнографами, і фольклористами, і знавцями народних промислів… так писав Іван Пашук про Б. Столярчука до його довідника "Фольклористи Рівненщини".

Значний резонанс викликав енциклопедичний довідник Б. Столярчука "Митці Рівненщини" – перше видання про митців, чиї життєві і творчі шляхи реалізувалися на Поліссі й залишили слід у культурі Рівненщини. О. Кушнірук вважає, що ця книга Б. Столярчука "… високоякісний внесок у справу збереження культурної спадщини України, а молодечий запал, невтомність, подвижництво його автора – викликає глибоку повагу".

Весною 2007 року святкував свій 25-річний ювілей ансамбль камерної музики викладачів першої Рівненської музичної школи ім. М.В. Лисенка. За роки свого існування колектив підготував різнопланові і змістовні програми, з якими виступав перед рівненськими шанувальниками музики, який показав немеркнучу красу музики, створену у різні культурні епохи представниками різних національних шкіл – це першочергове завдання, але більш важливими для керівника ансамблю Б. Столярчука було створення атмосфери спілкування музикантів зі слухачами, де музика апелює до свідомості, інтелекту. Ось чому у відгуках, рецензіях, висловлюваннях відвідувачів відзначається особливий тон музичного виконання, здатність зачепити найпотаємніші струни душі слухачів.

Свій славний 60-річний ювілей Богдан Столярчук зустрічає як автор багатьох видань, серед яких енциклопедії, довідники, посібники, покажчики, методичні розробки тощо.

Галина Канівська,

доцент кафедри культурології Інституту мистецтв РДГУ
Уподобання Богдана Столярчука
Не буду повторюватись, говорячи про те, про що йдеться у цьому біобібліографічному покажчику. Кожен зацікавлений, перегорнувши його сторінки, сам переконається у значному творчому і дослідницькому доробку цієї невтомної людини. Зупинюся лише коротко на професійній діяльності та улюблених захопленнях Богдана Столярчука, у колі яких і проходять його напружені життєві будні, чому він сповна віддає свій щоденний час.

Він – музикант. Його улюблений інструмент - контрабас. Виступає на концертах, навчає гри на ньому не тільки хлопчаків у музичній школі, а й студентів у вищому навчальному закладі, куди його запросили працювати.

Він – музикознавець. Популяризує творчість тих, хто присвятив своє життя грі на улюблених музичних інструментах, пише про композиторів та інших митців, про фольклористів і етнографів.

Він – педагог. Свої знання і уміння щедро передає молодому поколінню, уже виховавши цілу когорту висококваліфікованих спеціалістів.

Він – краєзнавець і пошуковець. Тривалий час очолює Рівненську міську краєзнавчу організацію Всеукраїнської спілки краєзнавців, почесним членом якої є, досліджує і описує біографії, творчий доробок тих, хто присвятив себе різним видам культурно-мистецької діяльності, описав своє родове коріння. Бере участь у різних науково-краєзнавчих конференціях, є лауреатом кількох премій.

Він – поет. Уже кілька десятків років друкує свої вірші на сторінках періодики, видає їх окремими збірками.

Він – перекладач. На українську мову переклав і видав поетичні твори канадського англомовного поета Джо Уоллеса.

Він – дописувач до газет. Статті, замітки, репортажі, рецензії, інформації часто під своїм власним прізвищем чи різними псевдонімами друкує на їхніх сторінках.

А ще він - відкрита душею і добра людина, завжди ввічлива і чуйна до тих, хто його оточує, з ким працює, до своїх колег і знайомих.

Отаким я його знаю уже кілька десятків років. Нехай ще довго не згасає його неспокій.
Іван Пащук,

голова Рівненського обласного краєзнавчого товариства

Всеукраїнської спілки краєзнавців

В сторону Холмщини та Підляшшя:

про літературознавчі дослідження Богдана Столярчука

Літературознавчі дослідження Богдана Йосиповича Столярчука про життя та творчість українських поетів Підляшшя та Холмщини вагомі та масштабні. Наукове письмо дослідника торкається літературного дискурсу поетів Євгенії Жабінської, Івана Киризюка, Юрія Гаврилюка і Тадея Карабовича, творців, які живуть та працюють у Польщі, як частка української національної меншини, глибоко вписаної в топоніміку рідної землі, Холмщини та Підляшшя. Обсяг їх творчого "я" визначають координати етнічних сплетінь, про які Тадей Карабович писав:



прощаючись з порогом

дитинства

я вибіг

бережений караваном

дороги

повз четверту сторожу ночі

і вже ніколи не зумів

повернутися

(вірш: лист)
Статті Богдана Столярчука писалися для літературного щорічника "Український літературний провулок" – видання повністю присвяченого українській літературі у Польщі. Проте, дослідник не писав своїх літературознавчих досліджень на замовлення голови редакційної ради "Провулка" Тадея Карабовича, а радше з душевної потреби вислову. Його цікавило те, як розвивається українська словесність поза материком, та як зберігає вона свій живучий код слова у відірваності від України – і це безумовне відкриття літературознавця. Першу свою статтю "Не наполохай ранню тишу" про творчість Євгенії Жабінської – члена Національної спілки письменників України, Богдан Столярчук надрукував у четвертому томі "Провулка" за 2004 р. В статті дослідник охарактеризував найбільш вагомі теми творчості поетеси та надав структуру розуміння поезії Євгенії Жабінської, як творчої одиниці.

Друга стаття вченого "Чисте джерело душі" торкалася поезії Юрія Гаврилюка, надрукована у п’ятому томі "Українського літературного провулка" за 2005 р. У статті Богдан Столярчук задумувався над творчим портретом Юрія Гаврилюка – члена Національної спілки письменників України та головного редактора часопису Союзу українців Підляшшя "Над Бугом і Нарвою". Безумовним відкриттям, слід вважати вміння охопити найяскравіші явища творчого доробку Юрія Гаврилюка та значення його поезії для розвитку української літератури на Підляшші.

У шостому томі "Провулка" за 2006 р. Богдан Столярчук надрукував статтю про поета Івана Киризюка "Весняним буслом закружляю в твоїм небі". Цей вагомий вислів про поета був одночасно спробою звернути увагу на творче кредо та літературні скрижалі автора, на долю якого випало вагоме завдання організовувати національне відродження на Підляшші. Іван Киризюк у 80-х роках співредагував позацензурний літературний альманах "Наш голос", у якому друкувалася ціла група поетів з Підляшшя, які писали рідною українською говіркою та згодом літературною мовою. У 2002 р. за заслуги для українського слова на Підляшші поета було прийнято до Національної спілки письменників України.

У сьомому томі "Провулка" Богдан Столярчук надрукував статтю про творчість Тадея Карабовича, звертаючи увагу на багатоаспектність поетичного доробку, творчий шлях поета та його глибокий зв’язок з рідною Холмщиною.

Богдан Столярчук вдумливо та послідовно досліджував творчість українських поетів у Польщі. Цю працю дослідника сміливо можна назвати літературознавчим літописом. Художня майстерність та вміння охопити поетичну палітру окремих авторів – це стилева форма висловів вченого. У дискусії літературознавця відчувається сміливість та яскравість думок, його емоційність, яка дає переконання, що Богдан Столярчук виростає на нестандартного знавця творчості поетів Холмщини та Підляшшя. Дослідник свідомий, що ліричний герой віршів Івана Киризюка – занурений у міфічну країну дитинства – Підляшшя, а павутина спогадів у поетичних роздумах Юрія Гаврилюка виводиться з рідних порогів Більщини. Легкість вислову посилюється цитатами з творів та вмінням охопити конкретну історико-культурну дійсність, в яких народжується українське слово. Богдана Столярчука цікавить внутрішній світ авторів, тематика їхніх творів, різноманітність буття та метафоричний простір.

Вчений задумується над поетичною традицією творчості українських поетів з Підляшшя, намагається усвідомлювати загальнолюдські цінності, які звучать у поезіях з-над Бугу та Нарви.

Цікаво, що Богдан Столярчук охоплює у своїх дослідженнях ті елементи, які складаються на творчий краєвид авторів. Це пам’ять про рідний етнос, так сильно закільчений в поезії Івана Киризюка, Юрія Гаврилюка та Євгенії Жабінської. Це також лірико-епос Тадея Карабовича присутній в його творчості, як імпульс самоусвідомлення (див.: поема "Атлантида" заземлена на темі історії рідного етносу, чи твір "Кахля", як опис "клаптиків пам’яті").

Літературознавчі дослідження Богдана Столярчука торкаються також поняття Батьківщини в творчості українських поетів з Підляшшя. Цю важливу тему вчений розгортає у кількох площинах, від малої батьківщини, як вислову душі, до України, як батьківщини серця, де схрещуються дороги всіх українців, адже Україна вбирає весь спектр існування нації. Україна, як материнська земля, присутня на сторінках творів Євгенії Жабінської, Юрія Гаврилюка, Івана Киризюка, щемливо та печально формує літературний дискурс поетів з Підляшшя. Поезія Тадея Карабовича нагадує образи історії та вінком слова вплітається у його холмські мотиви. Літературознавчий доробок Богдана Столярчука – своєрідна хроніка про ліричне "я" української літератури над Бугом та Нарвою, і у цьому її глибока сутність та нестандартна вагомість.


Голя-Холм (Польща)

Тадей Карабович, письменник
Каталог: data -> library -> img
img -> Улас самчук
img -> Рівненська державна обласна унівесальна наукова бібліотека
img -> Новини краєзнавчої літератури
img -> Новини краєзнавчої літератури
img -> Новини краєзнавчої літератури
img -> Рівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки”
img -> Криниці щедрої душі
img -> Новини краєзнавчої літератури
img -> Рівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки” До 100-річчя від дня народження рівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки”


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconРівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки” До 100-річчя від дня народження рівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки”
Поклик душі: До 100-річчя від дня народження Олени Теліги: Біобібліограф покаж. / Укладач: Л. А. Костильова; Редактори: Р. М. Щербан,...
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconРівненська державна обласна бібліотека серія „Славетні земляки”
Жорж Шарпак – лауреат Нобелівської премії : наук допоміж покажч. / уклад.: Л. А. Степанюк; наук ред. О. Л. Промська; ред.: З. М....
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconДніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії Серія «дослідники рідного краю»
Літописець міста на трьох пагорбах Михайло Шатров (1908–1985). (До 100-річчя від дня народження): Біобібліограф покажчик / Упорядн.:...
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconРівненська державна обласна бібліотека
Бібліотеки Рівненщини: Інновації, досвід роботи: Збірник статей. – Рівне:,2004. – с
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconРівненська державна обласна унівесальна наукова бібліотека
О-48 Одвічні джерела. Острогу-900: Бібліогр покажч. / Рівнен обл універс наук б-ка; Уклад. П.І. Демчук, М. П. Манько, Н. П. Тимощук;...
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconВолян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека»
Волян Наталія Петрівна, головний бібліотекар відділу маркетингу та наукової роботи Комунального закладу «Рівненська обласна універсальна...
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconРівненська обласна універсальна наукова бібліотека пропонує книги
Азбука краси І бадьорості / упоряд. І. І. Перевозченко. К. Урожай, 1994. 288 c
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconСходинками творчої біографії
Рівненська обласна бібліотека для молоді – наймолодша серед обласних книгозбірень області. Її творча біографія починається з березня...
Рівненська державна обласна бібліотека серія „Дослідники Рівненського краю” iconКомунальний заклад «рівненська обласна наукова медична бібліотека» рівненської обласної ради
Закон урср про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи // Червоний прапор. 1991. 25 січ


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка