Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки



Сторінка1/4
Дата конвертації17.09.2017
Розмір0,56 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра етнології та спеціальних історичних дисциплін




ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор із науково-педагогічної роботи____________ Н. І. Василькова

31 серпня 2016 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ІСТОРІОГРАФІЯ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

ОКР «бакалавр»

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки 6.020302 Історія*

Навчально-науковий інститут історії, політології та права

2016-2017 навчальний рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія всесвітньої історії» для студентів ОКР «бакалавр» за напрямом підготовки за напрямом підготовки 6. 020302 Історія*.
Розробник: Зеркаль Микола Миколайович, професор кафедри етнології та спеціальних історичних дисциплін, доктор історичних наук, доцент ___________(Зеркаль М.М.)
Робоча програма затверджена на засіданні етнології та спеціальних історичних дисциплін

Протокол № __ від «__» серпня 2016 р.

Завідувач кафедри ___________ (Пархоменко В.А.)

« __» серпня 2016 р.



1.Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 5

Галузь знань:

0203 Гуманітарні науки



Нормативна/ Варіативна


Напрям підготовки

6. 020302 Історія*



Модулів – 2

Спеціальність

(професійне

спрямування): вчитель історії.


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

4-й

4-4

Індивідуальне науково-дослідне завдання – написання рефератів

Семестр

Загальна кількість годин -150

8-й

8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних –

самостійної роботи студента


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

22




Практичні, семінарські

28




Лабораторні

-

-

Самостійна робота

100




Вид контролю: залік



Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить: для денної форми навчання — 150 год. (50 год. - аудиторні заняття, 100 год. - самостійна робота) – 42 : 48; для заочної форми навчання – 90 год. (12 год. - аудиторні заняття, 78 год. - самостійна робота) 17 : 83.


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета:

Метою викладання навчальної дисципліни «Історіографія всесвітньої історії» є виявити соціальні умови та суспільно-політичні передумови формування історичної науки, показати основні етапи і організаційні основи її розвитку, визначити методологічні принципи історичного пізнання, відобразити ідейну боротьбу в науці, з′ясувати методи дослідження конкретно-історичних проблем всесвітньої історії, сприяння відродження найкращих традицій українських та інших історичних шкіл у дослідженні всесвітньої історії.



Основними завданнями вивчення дисципліни «Історіографія всесвітньої історії» є:

  • розширення й поглиблення у студентів знань з історіографії всесвітньої історії;

  • визначення основних етапів в історіографії всесвітньої історії;

  • вивчення змісту шкіл, концепцій, напрямів історіографії всесвітньої історії;

  • відновлення славетних традицій матеріалістичних історичних шкіл;

  • розкриття процесів зародження, формування та еволюції історичних поглядів вчених різних країн, шкіл, концепцій, теорій від найдавніших часів і до наших днів;

  • відродження та збереження історичної спадщини народів світу;

  • вироблення бачення суспільних явищ минулого з позицій історизму;

  • формування історичної свідомості;

  • досягнення глибокого усвідомлення майбутніми вчителями загальних тенденцій та закономірностей розвитку як вітчизняної так і закордонної історичної науки пов’язаної з дослідженням всесвітньої історії і водночас навчити шанобливому ставленню до духовних і матеріальних надбань усіх народів світу.

У результаті вивчення курсу студент оволодіває такими компетентностями:

І. Загальнопредметні:

Критичність та самокритичність. Думати науковими термінами, формулювати задачі, збирати дані, аналізувати їх та пропонувати рішення.

Працювати самостійно, приймати ініціативу та керувати часом. Здатність організовувати комплексні завдання протягом певного періоду часу та подавати результат вчасно.

Працювати з іншими. В мультидисциплінарному та мультинаціональному середовищі.

Набуття і розвиток здатності:

  • володіння світовою історичною спадщиною, культурою міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності;

  • аналізувати та оцінювати досягнення світової історіографії, орієнтуватися в осторіографічному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

  • застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії;

  • опановувати й реалізувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурного, мовного, релігійного розмаїття;

  • орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства;

  • використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних, професійних і суспільно значущих завдань;

  • застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

  • продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

ІІ. Фахові:

Базові загальні знання. Володіти базовими загальними знаннями, а саме: історичні події сьогодення та знання світової хронології.

Застосування знань на практиці. Використовувати фонову інформацію та інформаційно-пошукові навички для формування послідовної дискусії історичної задачі.

Бути обізнаними та обговорювати поточний стан історичних досліджень.

Знати зв’язок між проблемами сьогодення та минулого.

Знати загальні історичні основи (діахронічний аспект) минулого.



Володіти спеціальними знаннями з хронології та історико-географічної інтерпретації колонізації, деколонізації, сучасності, постмодернізму та глобалізації.

Здатність знаходити та використовувати інформацію з різних джерел (електронних, письмових, архівних та усних) згідно з задачею,формуючи цю інформацію критично в обґрунтовану розповідь.

Здатність використовувати відповідну термінологію та способи вираження дисципліни в усній та письмовій формах рідною чи іноземною мовами.

Набуття і розвиток здатності:

знати:

  • зміст і завдання курсу, його значення для вивчення всесвітньої історії;

  • історичні закономірність виникнення та розвитку людства на планеті Земля;

  • сучасні концепції історичного розвитку людства;

  • основні терміни курсу;

  • соціально-економічні, політичні та культурні особливості існування людини і держави у всесвітній історії;

  • історичні факти (події, дати, явища, процеси), що стосуються розвитку всесвітньої історії;

  • основні риси політичного й соціального розвитку людської спільноти в окремих державах;

  • провідних істориків країн, які визначали характер та особливості того чи іншого періоду всесвітньої історії;

  • визначення понять, їх змісту;

  • основні історичні першоджерела;

  • основні епохи в історії людства;

  • суспільно-економічні, політичні, культурні процеси історичного розвитку народів зарубіжних країн;

вміти:

  • визначити зміст і завдання курсу;

  • вільно володіти термінологією курсу;

  • визначити основні риси історіографії всесвітньої історії;

  • визначити основні етапи розвитку історіографії всесвітньої історії;

  • формувати власну позицію щодо історичних фактів та подій;

  • розрізняти ознаки притаманні історії, як науки;

  • аналізувати історичні першоджерела;

  • порівнювати історіографічні підходи різних історичних шкіл;

  • аналізувати історичні процеси, події, факти;

  • брати участь у дискусіях;

  • формувати сучасну історико-політичну культуру, свою громадську позицію;

  • аналізувати матеріальну і духовну культуру народів зарубіжних країн.

  • розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретних історичних умовах певного часу;

  • зіставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії;

  • використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

  • співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

  • користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, процесів, основні тенденції розвитку міжнародних відносин і місця в них України, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища;

  • характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості.

  • критично аналізувати й оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність;

  • користуватись довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

  • самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, явища, події;

  • оцінювати, порівнювати, пояснювати факти і явища дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел знань;

  • розрізняти інші погляди, визнавати та сприймати цю різноманітність;

  • розповідати про історичні події та явища й описувати їх;

  • брати участь у дискусії, аргументувати, посилаючись на джерело, власну позицію.

  • складати різні типи планів, формулювати доречні питання до історичних текстів;

  • готувати аналітичні доповіді, реферати, складати тези, розгорнутий та опорний конспекти й будувати відповідь на цій основі;

  • надавати усну та письмову історичну характеристику подіям, явищам, видатним діячам;

  • користуватися науковою термінологією; застосовувати поняття як інструмент пізнання нового;

  • визначати роль людського фактора в історії, давати всебічну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій, створювати політичні й історичні портрети;

  • визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ і подій;

  • проводити дослідження різного рівня складності;

  • порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й діяльність осіб, спираючись на набуті знання, власну систему цінностей, з позиції загальнолюдських і національних цінностей;

  • виявляти суперечності в позиціях, різні інтереси, потреби соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку;

  • оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.



3. Програма навчальної дисципліни
VII CЕМЕСТР
Змістовий модуль 1. Історіографія всесвітньої історії від античності до сучасності.
Тема 1. Вступ. Об’єкт і предмет історіографії всесвітньої історії.

Термінологія. Об’єкт і предмет історіографії всесвітньої історії. Співвідношення історіографії та історичної науки. Два основні рівні методів


історіографічного пізнання: (1) методи конкретного історіографічно-
го аналізу і (2) методи історіографічного синтезу. Якщо перший рі-
вень безпосередньо пов'язаний з особливістю предмета вивчення
(соціальні, культурні, психологічні, інституційні, мовні та інші
складники історичних знань), то методи другого рівня спрямовані
на узагальнення (генералізацію) здобутих з допомогою попередньо-
го аналізу історіографічних джерел знань. Історіографічне джерело.
Тема 2. Історія історичної думки від античності до середини ХХ ст.

Від античності до класичного історизму.


Від модерну до постмодерну в історіографії. Моделі античного історіописання. Модель універсальної історії, запропонована грецьким іс-
ториком давньоримського періоду Полібієм (200-148 рр. до н. е.). Нова парадигма теологічної історії. Передумови зміни парадигми теологічної історії
у Європі в період Ренесансу XV-XVI ст. Гуманістична істо-
ріографія. Просвітницький історіографічний канон. Філософська історія просвітників. Романтичний канон історіописання. Основні положення історичного матеріалізму. Інтелектуальна криза початку XX ст. Школа "Анналів". Броделівський історичний синтез. Модель "глобальної" і "структурної" історії. Модерністська історіографія.

Тема 3. Історична наука у другій половині ХХ - на початку ХХІ століття.

Особливості інтелектуальної ситуації.


Етапи і напрями розвитку історичних студій.

"Нова історична наука". Постмодерністський виклик


та історична думка. Проблема історичного синтезу.

Міжнародне співробітництво істориків.


Тема 4. Французька історіографія.

Суспільно-політичний розвиток.

Еволюція Школи "Анналів". Економічна і соціальна історія.

"Нова історія міжнародних відносин ". Історія Великої


Французької революції. Проблеми новітньої історії.
Тема 5. Історична наука Великої Британії.

Традиції та новації в історичній науці.


Підходи А. Д. Тойнбі. Організаційні підстави. Парадигма "нової історії". Соціальна історія. Погляди Е. Карра. Культурно-антропологічна історія. "Нова історія" з усіма її різноманітними спеціалізованими течіями. Віхи британської історії. На розвиток соціальної історії в 60—70-ті роки значний вплив мали праці Лоуренса Стоуна. Багатоманітність і різнорідність культурно-антропологічних студій в сучасній британській історіографії. "Локальна історія", пов'язана з краєзнавчими зацікавленнями. Вивчення історії революції.

Проблеми історії зовнішньої політики. Консервативна модель колоніальної історії.


Тема 6. Історична наука Федеративної республіки Німеччини.

Етапи і напрями історичних досліджень. Реорганізація німецької вищої освіти і науки. Інституту післявоєнної німецької історії.


Організація історичної науки. Соціальна історія. "Соціальна філософія" Ю. Габермаса. Вернер Конце (1910-1986). Теорія індустріального суспільства. Союз істориків Німеччини (СІН), створений 1949 р.

1972р -Об'єднання поза університетських Історичних дослідницьких закладів у ФРН. Товариство імені Л. Ранке. засноване 1950 р. в Гамбурзі. Архівні установи Німеччини.

Культурно-антропологічна історія.

Проблеми національної історії. Ернест Нольте "Фашизм у його епоху" (1963), Карл Дітріх Брахер, зокрема "Німецька диктатура. Виникнення, структура, розвиток націонал-соціалізму" (1969), Мартін Брошат (1926-1989) "Держава Гітлера" (1979).


Тема 7. Італійська історіографія.

Основні напрями історіографії. Організація історичних досліджень. Національний інститут історії


визвольного руху, який на засадах федерації товариств об'єднав 44
місцеві інститути, котрі нагромаджувати матеріали до історії Руху
Опору та антифашистського руху міжвоєнного періоду. Робота II. Моранді "Історія великої промисли
вості Італії" (1965)

Дослідження Рісорджименто.

Історіографія фашизму. Л. Сальватореллі і Д. Міра "Історія Італії періоду фашизму" (1956). Р. де Феліче стала багатотомна біографія Б. Муссоліні ("Муссоліні — революціонер", 1965; "Муссоліні - фашист", 2 томи, 1966-1968; "Муссоліні
дуче", 2 томи, 1974-1981).

Історіографія Руху Опору. П. Секкья і Ф. Фрассаті


"Історія руху Опору" 2 томи, 1965р., К. Валлаурі "Реконструкція демократичних партій (1943-1948)" (1977-1979).

Змістовий модуль 2. Історіографія всесвітньої історії від античності до сучасності(США, Центральна Європа, Африка).
Тема 8. Історична наука Сполучених штатів Америки.

Основні етапи та напрями розвитку історіографії.

Організація історичної науки. Історіографія американських революцій. Історія зовнішньої політики. "Нова історична наука".

"Культурний поворот " в історіографії.


Тема 9. Новітні тенденції розвитку історичної науки в країнах Центральної та Східної Європи.

Від ідеологічного диктату до свободи наукової творчості. Російська історіографія. Історична наука в Польщі.

Історичні дослідження в Чехії.
Тема 10. Історична наука в Польщі.

Особливості післявоєнного розвитку історичної науки. Книжки Войцеха Рошковського (псевдонім - А.Альберт, "Новітня історія Польщі 1918-1980",


1983-1989), Сжи Гольцера ("Солідарність 1980-1981. Генеза і
Історія", 1983), Кристини Керстен ("Народження системи влади в
Польщі 1943-1948", 1988).

Основні напрями історичних досліджень. Бурхливі сус-


пільно-політичні події 1990-х років в Польщі. Праці В. Рошковського, Є. Гопольської (1928—1998), А. Чубинського, А. Пачковського, Є. Ейслера. . А. Фрішке в монографії "Політична опозиція в ПНР 1945-1980" (1994). Публікації польської еміграції на Заході ще у 70-80-ті роки важливих документів ("Польські збройні сили в Другій світовій війні", 3 томи; "Армія Крайова в документах", 6 томів),
Численні дослідження (В. Побуг-Малиновського, М. Кукєля, Ю. Ґарліпського та інших), які не можна ігнорувати у фахових студіях.

Найбільш гострі питання історії Другої світової війни: польсько-українські стосунки на теренах Волині та Галичини, де польсько-українське протиборство у 1943-1944 рр. - риси міжетнічної війни.

Монографія польського історика Р. Тожецького "Поляки та українці. Українська справа під час II світової війни на терені II Речіпосполитої".

Роботи істориків: Є. Томашевський, В. Міх, В. Парух, А. Хойновський, П. Ставецький та інші.

Монографії Р. Тожецького, Р. Домбровського, М. Папєжинської-Турек, Е. Вішкі, Р. Потоцького, II. Висоцького, Я. Я. Бруского, А. Колянчука, Т. Стрпєка, Я. Пісулінського
Тема 11. Історичні дослідження в Чехії.

Чеська історична думка і наука на шляху до сучасності. Творчий доробок Франтішека Палацького (1798-1876), який здійснив перший критично-романтичний синтез чеської історії, національна філософія історії


Томата Ґарріка Масарика (1850-1937), позитивістська історіографія Ярослава Голла (1846-1929) та його школи.

Дослідження істориків після 1956р.: Ф. Ґраус, Л. Гаянова, Й. Долє-


жал, Б. Лаштовічка, Я. Клатіни. Я. Кржен, В. Пречан, Ф, Яначек та інші.

Погляди істориків роботи яких було заборонено друкувати: М. Гюбл, Я. Тесарж, Я. Мезнік та інші.

Перебудова історичної науки. Інститут чеської історії Кар-
дова університету (директор 3. Бенеш) складається з чотирьох від-
ділів ("семінарів"): середньовічної історії (И. Жемлічка), чеської ран-
ньоновочасної історії (Е. Маур), нової чеської історії (Я.Рихлік),
теорії та методології історії (3. Бенеш). Інститут економічної та
соціальної історії має два відділення - економічної історії (Д. Янчік)
і соціальної історії (1. Штайф). Два інші давні чеські університети
ім. Т. Масарика у Брно та ім. Ф. Палацького в Оломоуці.

Інститут сучасної історії АН ЧР, створений 1990 р.

Державна комісія з вивчення подій 1967-1970 рр., яка зібрала багатий документальний матеріал (нині зберігається в архіві Інституту сучасної історії), опублікувала двотомник "Чехословаччина в 1968 р." (1993).

"Енциклопедія чеської історії"", "Біографічний словник чеських земель" (перший том з'явився 2004 р.), "Історичний атлас міст Чеської Республіки" (в рамках загальноєвропейського проекту з історії міст; до 2006 р. вийшло 14 книг з історії чеських міст, підготовлених за європейським взірцем), "Бібліографія історії чеських


земель" (створено електронну базу даних і опубліковані чергові випуски бібліографії). В останні роки Інститут історії бере участь у реалізації низки престижних міжнародних наукових проектів "Окупація в Європі. Вплив націонал-соціалізму і фашизму 1938-1945", "Християнізація і формування держав в Північній і Централь
ній Європі 900-1200 рр.", "Представлення минулого і національні історії в Європі".
Тема 12. Риси розвитку історичної науки в країнах Азії та Африки.

Історична наука Китайської Народної Республіки. Етапи розвитку історичної думки.

Перші фахові історики - Лян Цічао (1873-1929), Ху Ши (1891-1962), ЛіДачжао (1888-1927) - сприяли популяризації європейських історичних взірців, насамперед критичного аналізу джерел.

Дискусійні проблеми китайської історіографії. 1954 р.


Фан Веньлань виступив з поглядом, що китайська нація склалася
ще в Ш тис. до н. е., але його не підтримали історики-марксисти,
апелюючи до марксистсько-ленінських визначень буржуазної і соціалістичної націй.

Лінь Цзяпьмінь у праці "Чернеткова історія Китаю" (1981).

Нові узагальнюючі праці Лю Даняня — "Нарис нової" історії Китаю", "Проблеми нової історії Китаю" тощо. Дослідження новітньої історії Китаю, зокрема історії КНР, під значним впливом ідеологічних чинників компартії.

У 1990 р. Інститут нової історії АСН КНР опублікував


четвертий том багатотомного видання "Історія агресії царської Росії в Китаї".

Історична наука та історичні знання в Японії. Загальні риси становлення історіографії. Основні напрями історичних досліджень. У другій половині XX ст. в японській історіографії були поширені три провідні напрями. Прогресивний напрям був заснований марксистськими і близькими до марксизму японськими істориками в міжвоєнний період на ґрунті посилення інтересу до проблем соціально-економічної історії (Норо Ейтаро, Хатторі Сісо та ін.). Наприкінці століття представники цього напряму еволюціонували в бік "нової економічної історії" та "нової соціальної історії". Ліберальна історіографія (Хондзю Ейдзіро, Фудзіто Горо, Масасі Ясімото) схилялася до позитивістських моделей і також зазнала впливу європейської "нової історичної науки". Третій напрям започаткували послідовники історичної школи Хісао Оцука, який популяризував серед учених методологічні ідеї М. Вебера.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Українська музична література
2017 -> Українська музична література
2017 -> Програма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
2017 -> Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
2017 -> Галузь знань 101 Педагогічна освіта Спеціальність 010101 Дошкільна освіта І семестр – 32 год. (іспит) дитяча література з методикою навчання теми І плани лекцій (середа, пара
2017 -> Програма фахового вступного випробування для вступників на навчання за окр
2017 -> №1 Ф. Стендаль (1783-1842). “ Червоне і чорне ”


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія історії України окр «бакалавр» Галузь знань: 03 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія історії України» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 032 Історія...
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconРобоча програма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історія України» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 020302 Історія
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни історія україни окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни основи релігійного вчення: історія зарубіжної релігійної філософії галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 020301 Філософія
Мета нормативної навчальної дисципліни «Релігійна філософія І теологія: Історія зарубіжної релігійної філософії» передбачає вивчення...
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни теорія літератури: основи компаративістики галузь знань 0203 Гуманітарні науки Спеціальність 02030301 Українська мова І література
...
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма «Історіографія всесвітньої історії»
Робоча навчальна програма «Історіографія всесвітньої історії» для студентів за спеціальністю 02030201 Історія
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconТ. М. Кузьменко 2015 року «затверджую»
Робоча програма навчальної дисципліни “Вступ до університетських студій” для студентів окр «бакалавр» галузі знань: 0301 – Соціально-політичні...
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни сучасна телогія. Протестантська теологія галузь знань 0203 Гуманітарні науки Спеціальність 02030103 Богослов’я
Метою нормативної дисципліни «Сучасна теологія ІІ модуль: Протестантська теологія ХХ ст.» є вивчення протестантської релігійної філософії...
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни " сучасна теологія. Православна теологія" Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Спеціальність 02030103 Богослов’я
Метою нормативної дисципліни «Релігійна філософія І теологія: Християнська філософія І теологія ХХ ст.» є вивчення католицької, протестантської...
Робоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки iconПрограма навчальної дисципліни релігійна філософія та теологія: християнська філософія І теологія ХХ ст. Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 020301 Філософія
Метою нормативної дисципліни «Релігійна філософія І теологія: Християнська філософія І теологія ХХ ст.» є вивчення католицької, протестантської...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка