Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму



Скачати 253,16 Kb.
Дата конвертації29.04.2017
Розмір253,16 Kb.

МЕДІЙНА ОСВІТА

О.Глазова,

доцент кафедри методики

мов та літератури

ІППО КУ імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти

(на прикладі кінофільму «Незламна»)
Споживання інформації треба навчати

так само терпляче і продумано,

як, скажімо, музики чи живопису.

Олексій Баришполець.

Над відгуками старшокласники працюють охоче – така творча робота дає можливість висловити власні, ніким не підказані оцінки самостійно обраних, а не нав’язаних програмою художніх творів, передати викликані ними почуття. Робота над відгуком розвиває пізнавальні інтереси, асоціативне, творче, критичне мислення, уяву, фантазію, створює широкі можливості для реалізації міжпредметних зв’язків: учні використовують поняття, сформовані на уроках літератури (тема, ідея, сюжет), художньої культури (колір, освітлення композиція), музики (темп, ритм).

Цілком можливо, що цього року старшокласники оберуть українсько-російський блокбастер «Незламна»: у суспільстві фільм викликав зацікавлення. Якщо ж написати відгук про цю кінострічку вчитель запропонує класові, аналіз створених текстів зможе спричинити обговорення фільму, а різні, а то й протилежні, як це часто буває, його оцінки - дискусію, цікаву ще й тим, що за задумом образ головної героїні виразно перегукується з образом іншої Незламної - Надії Савченко. Роздуми викличе й різне тлумачення змісту блокбастера його українськими й російським творцями, що яскраво виявилося через надання фільмові різних назв: «Незламна» - в українському прокаті, «Битва за Севастополь» - у російському.

Фільм можна переглянути на відеохостингу YouTube.

Включенню десятикласників у роботу над відгуком має передувати вступне слово вчителя.

Насамперед словесник повинен підкреслити, що «Незламна» - фільм українсько-російський: частка України в бюджеті блокбастера складає 79%, технічна база та постпродакшн (опрацювання відеоматеріалів, монтаж, редагування та ін.) – повністю українські. Візуальні ефекти створила київська студія Postmodern, яка зовсім недавно в боротьбі за престижну голлівудську премію VES Awards конкурувала з відомою американською кінострічкою «Гра престолів». Знімальна група на 80% складалася з українських фахівців.

Знімали фільм в Україні – зйомки в Криму завершилися мало не в переддень анексії півострова. Зйомки в Одесі відбувалися в Будинку профспілок на Куликовому полі, сумновідомому завдяки травневій трагедії 2014 року. А ще – знімали в Києві та Кам’янці-Подільському. Працювали майже рік — з осені 2013 по липень 2014 року.

Необхідно зазначити, що для розвитку українського кіномистецтва фільм є знаковим: по-перше, він має найбільший за  всі роки Незалежності бюджет ($5 млн.), по-друге, цим твором українська кіноіндустрія підтвердила свою спроможність створювати масштабне суперсучасне кіно, по-третє, у центр кінооповіді поставлено жінку, що для українського кіно є рідкістю. Важливо й те, що кінострічку взяла під свою опіку кінокомпанія «ХХ століття Фокс», тож її зможуть переглянути в десятках країн.

Словесник має ознайомити школярів із визначенням жанру відгуку – це оцінка мистецького твору, складена глядачем (слухачем) безпосередньо після ознайомлення з ним. Для відгуку характерні такі особливості: оперативність, актуальність, лаконічність вислову, відверта підкреслена оцінність. Мета відгуку – висловлення власної оцінки твору, особливостей його індивідуального сприйняття. Складання відгуку не потребує фахової підготовленості й володіння мистецтвознавчою термінологією. Відгук – жанр публіцистики, тож складають його в публіцистичному стилі.

Необхідно уточнити значення терміна публіцистика, наголосивши на тому, що це рід літературної та художньої творчості, який оперативно досліджує проблеми суспільства, узагальнює і трактує актуальні суспільно-політичні питання. Мета публіцистики - вплив на суспільну думку через оперування засобами логічного мислення та емоційного впливу. Слід акцентувати увагу на те, що велике значення в трактуваннях і оцінках аналізованих публіцистом питань має його авторська, особистісна позиція.

Подаємо текст оприлюдненого на веб-сайті «Вікна» (http://vikna.if.ua/blog/author/1394/32560/view) відгуку про кінофільм. Автор тексту - молодий журналіст, менеджер львівського альтернативно акустичного гурту SummerInc Остап Микитюк.

Пані Смерть


«Джентльмени, мені лише 25 і я вбила 309 фашистських окупантів.

Чи не вважаєте ви, джентльмени, що досить уже ховатися за моєю спиною?»

З фільму «Незламна».
Цих вихідних мені пощастило потрапити на прем’єру довгоочікуваного мною й сотнями тисяч людей байопіку1 про нашу землячку, найкращого снайпера за всю історію світових війн, Людмилу Михайлівну Павличенко. Щодо цього фільму в останніх кілька місяців відбулося багато дискусій, погляди розділилися навпіл. Одні стверджують, що фільм вартий похвали, інші голосять, що кінострічка – пропаганда. До якого з цих таборів став я, ви зрозумієте вже зовсім скоро. Поїхали.

«Незламна». Історія про молоду дівчину, якій ледве перевалило за двадцять, яка щойно отримала можливість стати істориком, але через натягнуті сімейні обставини взяла в руки рушницю, щоб добитися любові від батька. Вона ще не знає, через який біль, втрати та випробування їй доведеться пройти. Куди закине її доля, і чи вибереться вона звідти живою...

Що я можу сказати про цей фільм ствердно, то це те, що він обов’язковий до перегляду. У фільмі показана не вся війна, але та її частка, яка там є, — не звульгаризована, не затерта (як це часто буває в російському сінематографі). Показана історія живої людини, глибоко, без пафосу. Персонажі, які оточують головну героїню, відіграють важливу роль: від подруги по навчанню Марійки — до лікаря Борі. У фільмі є моменти, від яких перехоплювало горло і рвалася назовні скупа чоловіча сльоза. Смерть, знову смерть, і так раз за разом, і смерть не тому, що війна, а тому що Бог дає Люді тільки те, що вона витримає.

Фільм надзвичайно емоційний – кохання (неочікуване, смертельне, ніжне, багряне і з присмаком землі на губах); дружба, яка не знищується ні відстанями, ні часом, ні кулями.

Драма, краплі одеського гумору, гарячі «американські» спецефекти (які, між іншим, — заслуга УКРАЇНСЬКОЇ студії), історичність фільму — все це змішується в один коктейль, який випивається до дна. Дуже тішить, що український кінематограф отримав другий (третій? п’ятий?) шанс на існування. І дуже б хотілося вірити, що такі фільми, як цей, будуть зніматись і надалі.

Справді, фільм хороший. Він якісний і сповнений сенсу. Фільм БЕЗ ПРОПАГАНДИ. Після фільму просто відчуваєш себе українцем, бо дуже влучно показано українську сутність, українську непоборність і українську тонку душу - в образі Людмили, в образі не менш важливого персонажа Марійки, в переродженні й переосмисленні життєвого вибору Бориса, самовідданості Вадима.

Бюджет фільму себе виправдав, шум навколо фільму заслужений, не-американськість і не-російськість картини – добрий знак. Актори чудово зробили все, що можна, щоб стрічка виглядала справжньою, не награною. Ландшафти, епоха, навіть саунд фільму дібраний добре.

P. S. Все-таки для себе я виділив 2 мінуси. Перший, який впадає в очі і залишає осадок, це останні 1,5-2 хвилини фільму (сцена в опері). Після виходу з кінотеатру захотілося стерти це закінчення з пам’яті. А другим моментом, не в образу Славі Вакарчуку, мені здається, що набагато влучніше і живіше звучала б і підходила під картинку пісня того таки ОЕ “Стріляй”, а не “Обійми”.

На цій хорошій ноті бажаю приємного перегляду тим, хто тільки збирається йти в кінотеатри на цей фільм. І запрошую до обговорення-діалогу-дискусії тих, хто вже встиг зацінити історію «пані Смерть».
Як бачимо, поданий текст майже ідеально відповідає названим вище особливостям відгуку як жанру публіцистики. Автор щирий і безпосередній у висловленні думок і, що найголовніше, обґрунтовує свої оцінки.

Орієнтовний план (а швидше, схема-алгоритм) відгуку про кінофільм, над яким працюватимуть десятикласники, може мати такий вигляд (звісно, автор може й повинен вносити виправлення).


О р і є н т о в н и й п л а н в і д г у к у п р о кінофільм


  1. Про що йдеться в кінофільмі (коли й де відбуваються події, головні персонажі, зміст).

  2. Наскільки актуальні та цікаві порушені в кінофільмі проблеми.

  3. Які думки фільм навіяв, які почуття викликав.

  4. Мої враження від:

а) акторського складу та акторської гри;

б) музичного та художнього оформлення.



  1. Що у фільмі сподобалося, вразило, запам’яталось.

Автор відгуку може розповісти історію створення кінотвору, якщо вона цікава. Називання імен авторів фільму – сценариста, режисера, композитора та ін. – обов’язкове для рецензії. Для відгуку ж найважливішим є висловлення оцінок і спричинених кінофільмом вражень. Чим несподіванішими будуть висловлені у відгуку оцінки, тим він буде цікавіший. Проте не слід забувати: оцінки слід не лише висловлювати, а й обґрунтовувати.

Підготовка школярів до створення відгуку має значні можливості для застосування елементів медійної освіти, суть якої полягає у формуванні медіа-грамотності2. В основу медіа-грамотності покладено критичне сприйняття медіа-повідомлень.

Лексичне значення слова медіа (англ. media — засоби, способи) десятикласникам, без сумніву, добре відоме - так називають канали та інструменти, що використовуються для зберігання, передачі і подання інформації. До мас-медіа (Mass media) відносять пресу (газети, журнали), радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, навіть рекламні щити та панелі.

Словесник має витлумачити школярам суть поняття медіа-текст.

Поняттям текст школярі оперують, починаючи з початкових класів. Стосовно журналістики поняття текст може позначати публікацію в «паперовій» пресі або повідомлення в комп’ютерній мережі. Медіа-текст — це усний чи писемний твір масової комунікації. За твердженням Словника журналіста, «сутність медіа-тексту — конкретна інформація, виражена з метою впливу та переконання аудиторії. За медіа-текстом стоїть особистість журналіста, його світосприйняття, інтелектуальний рівень, когнітивна здатність».


Термін медіа-текст - гіперонім (родова назва) таких термінів, як журналістський текст, PR-текст, публіцистичний текст, газетний текст, теле- та радіотекст, рекламний текст, текст Інтернет-ЗМІ. Основні сфери його функціонування – журналістика, PR і реклама [3].


Застосування елементів медійної освіти у процесі підготовки десятикласників до роботи над відгуком про кінофільм є доцільним з кількох причин:

  • відгук, над яким працюватимуть школярі, є медіа-текстом;

  • оприлюднені в мережі Інтернет рецензії та відгуки про фільм, з якими учні в процесі роботи над відгуком ознайомляться, так само є зразками медіа-текстів;

  • фільм, відгук на який створюватиметься, теж є медіа-текстом.

На підтвердження останньої думки процитуємо американського дослідника Алана Белла: «Визначення медіа-тексту виходить за рамки традиційного погляду на текст як на послідовність слів, надрукованих або записаних на папері. Поняття медіа-тексту набагато ширше: воно включає голосові якості, музику і звукові ефекти, візуальні образи. Медіа-тексти фактично відображають технології, використовувані для їх виробництва та розповсюдження».

Жанри медіа-текстів у залежності від їхнього змісту та композиційно-структурних особливостей виділяють такі:



  • оперативно-новинні: усі різновиди замітки;

  • оперативно-дослідні: інтерв’ю, репортаж, звіт;

  • дослідницько-новинні: кореспонденція, коментар, рецензія;

  • дослідницькі: стаття, відкритий лист, огляд;

  • дослідницько-образні (художньо-публіцистичні): відгук, нарис, есе, фейлетон, памфлет.

За формою створення медіа-тексти бувають усні та письмові. Медіа-текст, який містить вербальні, акустичні і візуальні повідомлення, називають макротекстом [5].

Медіа-педагог А.В.Федоров пропонує таку загальну схему обговорення художнього медіа-тексту: [4]



  • вступне слово вчителя: стисла інформація про автора медіа-тексту, історичний або політичний контекст зображених подій, тобто установка на сприйняття (не можна переказувати зміст твору та давати оцінок авторської концепції медіа-тексту);

  • колективне сприйняття медіа-тексту;

  • обговорення медіа-тексту, підбиття підсумків заняття.

Відповідно до рекомендацій Ю. Усова, обговорення медіа-текстів має складатися з таких етапів:

  • добір найбільш важливих для розуміння медіа-тексту епізодів;

  • аналіз дібраних епізодів (визначення покладеного в основу медіа-тексту конфлікту, авторського задуму, характерів персонажів та ін.);

  • виявлення авторської концепції3, з’ясування її сприйняття (оцінки) аудиторією.

Підбиваючи підсумки обговорення, вчитель має запропонувати школярам дати відповідь на ключове проблемне запитання за змістом твору.

Організовуючи обговорення самостійно переглянутого учнями кінофільму «Незламна», учитель може запропонувати їм відповісти на такі питання:



  • Яка з двох назв, під якими фільм вийшов у прокат, видається вам більш вдалою? Свою думку обгрунтуйте.

  • Наскільки актуальним є фільм сьогодні? Чому ви так вважаєте?

  • Який епізод фільму найвиразніше виявляє його задум? Перекажіть цей епізод.

  • У сюжеті фільму визначте зав’язку, кульмінацію та розв’язку. Які почуття викликав у вас кожен із цих епізодів?

  • Чи згодні ви зі словами режисера фільму Сергія Мокрицького «Наш фільм — про жах війни й необхідність кохання»? Свою згоду/незгоду обґрунтуйте.

  • Сформулюйте авторську концепцію кінофільму.

  • Чим фільм вас зацікавив? Чим вразив або здивував? Що, можливо, викликало у вас несприйняття?

  • Над чим фільм змусив замислитися особисто вас? Чи збігаються ваші висновки з висновками ваших товаришів? батьків? Що, на вашу думку, найбільш припаде до душі глядачам старшого покоління? Молоді? Людям будь-якого віку?

  • Пригадайте фільми, у яких війну романтизовано. У чому це виявляється? Сформулюйте задум таких фільмів. Чи популярні такі фільми сьогодні? Чому?

  • З яким відомим вам медіа-текстом можна порівняти кінофільм? У чому саме? Чи можна стверджувати, що фільм «Незламна» у чомусь винятковий? Це добре чи погано? Поясніть.

  • Чи привернула вашу увагу мова героїв фільму? Чи допомагала вам зрозуміти характери героїв? Яким чином?

  • Хто з героїв фільму імпонує вам найбільше? Чим саме?

  • Чи спостерігали ви зміни в світогляді героїв фільму? У їхніх характерах? Які саме? Під впливом яких обставин? У чому такі зміни виявилися?

  • Як ви ставитеся до того, що всі головні ролі в українсько-російському фільмі виконують російські актори? У чому вбачаєте причину?

У процесі обговорення фільму школярі вживатимуть іншомовні слова. Йдеться про терміни-неологізми, значна частина яких не має українських відповідників. Слід уточнити лексичне значення таких слів, як блокбастер (від англ. block-baster - буквально: бомба великого калібру) - багатокошторисний, зазвичай касовий кінофільм; від звичайного кінотвору відрізняється пишнотою постановки, яскравими спецефектами; трейлер - рекламний ролик фільму; саундтрек - музика, що супроводжує фільм, або ж фонограма цієї музики. Слова кінофільм та художній медіа-текст у процесі обговорення учні вживатимуть як синоніми.

Об’єднавши десятикласників у групи, можна запропонувати їм виконати такі завдання:



  • написати лист товаришу, висловивши свої враження від кінофільму;

  • написати лист-відгук у редакцію журналу або Міністерство культури від імені вашого діда - учасника війни (бабусі, яка під час війни була дитиною; сусіда – учня третього класу);

  • уявивши себе поетом-піснярем, скласти текст пісні (вірш), який передає сюжет кінофільму;

  • уявивши себе письменником, за мотивами кінофільму/медіа-тексту скласти оповідання;

Виконуючи такі завдання, десятикласники виявлятимуть і тренуватимуть уміння ідентифікувати себе з уявними споживачами медіа-тексту, які мають різні рівні сприйняття твору.

Обговорення медіа-тексту можна організувати і як рольову гру у формі прес-конференції, розподіливши між десятикласниками ролі телеведучого, режисера, продюсера, сценариста, оператора, композитора, кількох акторів. Учні-«журналісти» ставитимуть заздалегідь підготовлені запитання, відповідаючи на які, «знімальна група» зможе висловити своє ставлення до кінофільму.

Учитель має зорієнтувати школярів на створення відгуку, який буде оприлюднено на шкільному веб-сайті (добре, якщо для публікації та обговорення учнівських творчих робіт на такому ресурсі буде створено окрему сторінку). На тому ж веб-ресурсі можна організувати конкурс створених на тему художнього медіа-тексту колажів – фотокадри з кінофільму неважко відшукати в Інтернеті. Можна оголосити конкурс створених учнями рекламних афіш кінофільму, постерів відповідного змісту. Така робота викличе творчу активність школярів, розвиватиме невербальне мислення, емоційний інтелект, звукозорову пам’ять.

Неможливо уявити, щоб сучасні старшокласники, аборигени інформаційної доби, не поцікавилися розміщеними в мережі Інтернет фаховими рецензіями та відгуками глядачів про кінофільм. Передовсім старшокласників має зацікавити доля героїні фільму: якщо її ім’я не змінено, сприймати її слід як історичну особу.

Офіційна біографія стверджує, що Людмила Павличенко народилася в 1916 році в селищі Біла Церква (нині місто Київської області) в сім’ї службовця. На фронт Другої світової війни студентка Київського університету імені Т.Шевченка Павличенко пішла добровольцем. Упродовж десяти місяців снайпер Павличенко знищила 309 ворогів, серед них 36 ворожих снайперів. 25 жовтня 1943 року удостоєна звання Героя Радянського Союзу. Крім фронтових звитяг, уславилася дружбою з дружиною тодішнього президента США Елеонорою Рузвельт.

У 1945-1953 рр. Людмила Павличенко була науковим співробітником Головного штабу ВМФ. Учасниця багатьох міжнародних конгресів і конференцій, вона працювала Радянському комітеті ветеранів війни. Нагороджена двома орденами Леніна. Автор книжки "Героическая быль". Померла 1974 року, похована в Москві.

У тій же мережі Інтернет десятикласники зможуть ознайомитися з чималою кількістю медіа-текстів, зміст яких офіційній біографії Л.М.Павличенко відповідає частково або й зовсім їй суперечить. Йдеться не про різні трактування й оцінки кінофільму, а про реакцію на не зовсім правдиве, на думку деяких дописувачів, висвітлення в фільмі фактів життя його головної героїні.

З уривками з найбільш резонансних відгуків про кінофільм «Незламна» ознайомимо словесників.


1. Творці картини кілька разів переписували сценарій, намагаючись максимально наблизити його до достовірних фактів із життя самої Павличенко. За словами режисера Сергія Мокрицького, даних про її життя залишилося менше, ніж хотілося б. Саме на факти, знайдені в архівах, і орієнтувалися сценаристи. Цим самим творці намагалися розвіяти сумніви щодо того, що навіть найбільш малоймовірні події у фільмі - правда. Але радянська пропаганда досить часто складала легенди про героїв-комуністів, подібних до Павличенко, - Стаханова та інших. Так що правдоподібність історії, розказаної в «Незламній», лишімо на суд істориків.

Антон Філатов. Сайт «фрАза».


2. Щоб переконати глядача в правдивості історії Павличенко, яка й самими авторами фільму сприймалася як створена радянською пропагандою напівлегендарна особистість, розповідь у фільмі ведеться від імені Елеонори Рузвельт. Перша леді США зустрічається з Павличенко в 1942 році, коли 25-річна Людмила в складі студентської делегації приїжджає просити про відкриття другого фронту. У США дівчину охрестили «Леді Смерть» - за статистикою, до цього часу Павличенко знищила 309 ворогів – американці не бачать у ній людину. Як людину Людмилу не сприймають і на батьківщині, використовуючи її подвиги як пропагандистську зброю. Особливо промовистою є сцена, коли поранену й безсилу дівчину змушують з гвинтівкою в руках позувати для газети.

Завдання режисера - крім висловлення антивоєнної позиції, показати історію людини. […]

Дар’я Бадьйор. Сайт «ЛБ (Лівий берег»).
3.У Білій Церкві в місцевому музеї кажуть, що Павличенко туди (в музей) приїжджала вкрай рідко. А місцеві жителі такої сім'ї не пам'ятають. Кажуть, що вони, можливо, "з приїжджих". Незрозумілі обставини переїзду Павличенко з Білої Церкви, де вона так і не закінчила школу №3, до Києва у віці 14 років. Мемуаристи пишуть про її поганий характер і недисциплінованість, але тут же повідомляють, що керівництво школи вирішило видати їй атестат, бо вона дуже здібна і весь шкільний курс вже засвоїла, що для суворої радянської довоєнної школи - немислимо. Її повинні були або залишити на другий рік, або вигнати

…У Павличенко до війни народився син Борис. Це факт, є фото. Рік народження дитини невідомий. Павличенко в листах 1942 року з фронту пише мамі, щоб та дізналася його адресу, щоб передати "батьківське благословення". Син - живе не з її матір'ю, у листах матері про нього не згадується. Можливо, це було підставою переїзду в Київ. Про нього немає ніяких даних, окрім інформації, що життя склалося неблагополучно. А мемуаристи пишуть: "Десь на півночі за її долю турбувалася мати, великий друг Люди, з нею був маленький синочок".

… Народження до війни сина ставить під сумнів її навчання в Київському університеті на історичному факультеті (не зазначена форма навчання - денна, вечірня, заочна?). "Людмила Михайлівна народилася 1 липня 1916 року в селищі Біла Церква, нині місто Київської області, в сім'ї службовця. Після закінчення школи (???) 5 років пропрацювала на заводі "Арсенал" у Києві." Це їй 19 років. "Потім закінчила 4 курси Київського державного університету." Це їй 23 роки. У 42-му їй має бути 25 років. Скільки років було її синові? Чому ніхто з однокурсників не похвалився тим, що з нею вчився? Або доучувався?

Олег Покальчук. Сайт «ЛБ (Лівий берег)»

У класі з високим рівнем підготовки можна організувати проблемне колективне обговорення оприлюднених в Інтернеті відгуків про кінофільм. Словесник має заздалегідь надати учням адреси таких відгуків (цілком можливо, що десятикласники такий список доповнять) та перелік запитань для їхнього обговорення.

Необхідно пояснити десятикласникам, що, працюючи в інформаційному жанрі, журналіст зобов’язаний бути в своїх оцінках нейтральним. При створенні художньо-публіцистичного твору (а саме такими є подані на інтернет-ресурсах відгуки на кінофільм) він має повне право на висловлення своєї, особистої позиції. Проте потрібно, щоб аудиторія могла чітко розмежувати реальні факти та трактування цих фактів автором.

Таким чином, перед десятикласниками постає дві проблеми: 1) наскільки можна довіряти емоційним оцінкам авторів відгуків на кінофільм; 2) як ставитися до довільного трактування авторами фільму і фактів життя, і самого образу головної героїні?

Безумовно, автори художнього твору, яким є кінофільм, мають право на домисел і вимисел. Якби ім’я героїні було змінено, ми сприймали б її як художній персонаж. Якщо ж факти біографії конкретної історичної особи змінено (або навмисно перекручено), чи не дає це підстав сприймати сюжет художнього медіа-тексту як маніпуляцію?

Лексичне значення відомих десятикласникам слів пропаганда та маніпуляція потрібно уточнити. Пропаганда (лат.) – це форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей з метою впливу на суспільну думку на користь певної громадської позиції. Маніпуляція (франц.) - хитрування, підтасовування фактів для досягнення певної мети. Медійною маніпуляцією називають систему прийомів і способів медійних впливів на аудиторію з метою нав’язування певних ідей або оцінок та введення глядачів/слухачів в оману.

Медіа-педагог А.В.Федоров стверджує, що маніпулятивний вплив засобів масової інформації на аудиторію здійснюється на таких рівнях:



  • психофізіологічному, пов’язаному з простими емоціями, коли на підсвідомому рівні разом із діями персонажа фільму виправдовуються його принципи (наприклад, мета виправдовує засоби; жорстокість і насильство бувають необхідні та ін.);

  • соціально-психологічному, який ґрунтується на ефекті компенсації, коли глядачеві пропонується ілюзія здійснення його заповітних бажань шляхом ідентифікації з персонажами телепередачі;

  • інформаційному, суть якого полягає у відображенні корисних для аудиторії утилітарно-побутових відомостей: як досягти успіху в професії, як уникнути небезпеки, як зуміти відстояти себе в критичній ситуації;

  • естетичному, розрахованому на ту частину аудиторії, для якої формальна майстерність творців телепрограми може слугувати підставою для виправдання, наприклад, натуралістичного зображення насильства чи агресії.

Як бачимо, відгуки про кінофільм, з якими десятикласники ознайомились у мережі Інтернет, містять різні трактування й оцінки фільму. Учитель має звернути увагу школярів на те, що різні, а то й протилежні коментування змісту й оцінки якості кінофільму слід відрізняти від відвертих пропагандистських випадів: українофобії, зневаги до представників інших народів, осіб, що мають інші погляди та ін.

Кінофільм «Незламна» не є медіа-твором, який нав’язує глядачам погляди й оцінки, проте певні підстави для ознайомлення школярів із деякими прийомами маніпуляцій він все ж дає.

Найбільш популярні прийоми маніпулятивного впливу медіа на аудиторію можна показати у вигляді таблиці:


Прийом

Його суть

Емоційний резонанс

(емоційне зараження,



соціальна індукція)


Створення у глядачів (читачів, слухачів) певного емоційного стану (співчуття, співпереживання, захоплення, гніву та ін.) із одночасним передаванням пропагандистської інформації. Емоційний резонанс знімає психологічний захист, свідомо вибудований людиною проти «промивання мізків». Одне з основних правил пропаганди - звертатися не до розуму, а до почуттів. Якщо вплив на людину відбувається на емоційному рівні, поза її свідомим контролем, жодні раціональні контраргументи не спрацьовують. Герої фільмів бурхливо виявляють свої емоції, з'ясовують відносини на підвищених тонах, сюжети фільмів тримають глядача в постійній емоційній напрузі. Ефективність впливу зростає завдяки використанню супутніх фонових впливів: музики, освітлення, кольорової гами та ін.

Ефект присутності

Виконуються трюки, що імітують реальність. Ілюзію «бойової обстановки» створюють, наприклад, різким смиканням камери та збиванням з фокуса. Перед камерою вибухають снаряди, біжать люди, чути постріли і крики. Усе виглядає так, ніби оператор під вогнем знімає реальність. Ілюзія вірогідності здійснює сильний емоційний вплив і відчуття «справжності» подій. Створюється могутній ефект присутності: глядач ніби присутній на полі бою.

Психологічний шок





Один із різновидів використання прийому емоційного резонансу. Показ великим планом убитих людей, обгорілих трупів - жертв воєнних дій, катастроф і терактів. Психологічний шок знімає або ж послаблює психологічні захисти, тож і пропагандистська інформація сприймається безперешкодно.

Обхід

із флангу


Глядачам (читачам, слухачам) подається достовірна інформація, точність якої заздалегідь відома або може бути легко перевірена. Йдеться передовсім про фактичні дані. У канву дійсних імен, назв, чисел, деталей, що є достовірними, непомітно вмонтовують пропагандистські повідомлення.

Переписування історії

Прийом розраховано на тривалу перспективу: руйнуючи в кількох поколінь історичну пам'ять, відключити здоровий глузд, поступово сформувати в суспільстві потрібний світогляд, руйнуючи знання, отримані людьми від реального історичного досвіду, фальсифікуючи історичні факти, штучно сформувати картину лже-історичної дійсності. Згенерувати в уяві глядача ілюзорну картину світу найлегше засобами кіно.

Повторення

«Пропаганда, - стверджував Й.Геббельс, - завжди повинна бути простою і без кінця повторюваною. У кінцевому рахунку, найвидатніших результатів у впливі на суспільну думку досягне той, хто здатний звести проблеми до найпростіших слів і висловів і в кого вистачить мужності постійно повторювати їх у цій спрощеній формі». Один із найефективніших прийомів пропаганди - безустанне повторення одних і тих тверджень, щоб до них звикли і перестали аналізувати, сприймаючи на віру.

Принцип контрасту

Психологи підкреслюють роль соціального тла, на якому сприймається людина чи група. На тлі злих, несправедливих і ледачих людей добра, чесна й трудяща людина сприймається з особливою симпатією. Звідси традиційний поділ на тупих ворогів і практично бездоганних «наших».

Найефективніша протиотрута проти будь-яких маніпуляцій – розвинене критичне мислення, формування якого є одним із головних завдань медійної освіти.

Можна запропонувати десятикласникам відповісти на такі запитання:


  • Який емоційний стан спричиняє кінофільм? Як довго глядачі перебувають у стані емоційної напруги? Чи спроможний вкрай схвильований глядач на аналіз і безсторонню оцінку переданої фільмом інформації? Чи не застосовано тут прийом емоційного резонансу?

  • З якою метою перший бій головної героїні показано настільки детально? Якою мірою це відповідає задуму фільму як твору мистецтва? Чи можна сказати, що автори фільму використали «ефект присутності»? З якою метою?

  • Навіщо зблизька показано тяжко поранених і вбитих, відірвану людську руку? Чи схвалюються такі натуралістичні подробиці в мистецьких творах? Чому? Чи можна сказати, що глядачі переживають психологічний шок?

  • Який вплив на глядача здійснює колір? Де і яким чином використовують колір автори фільму? З якою метою?

  • Як ви вважаєте, чому події мирного часу показано у фільмі «в кольорі», тоді як воєнні епізоди чорно-білі? Чи можна вважати такий прийом вдалим? Чому? Маніпулятивним чи мистецьким є такий прийом?

  • Чому «картинка» мирної Америки нагадує акварель?

  • Чи відповідає саундтрек «Обніми мене» змісту сцени, яку він супроводжує? Які почуття ця сцена викликає, а музика увиразнює? Чи відповідає пісня та її виконання загальному змістові фільму? Чи посилює вплив на глядача? Яким чином?

  • Які почуття викликала у вас пісня «Кукушка» Віктора Цоя, по-новому переосмислена Костянтином Меладзе? Чи пов’язаний зміст фільму із мелодією та словами пісні? У який спосіб?

  • Які персонажі у фільмі протиставлено? З якою метою? Що це – художній прийом чи прийом маніпулятивного впливу на глядача?

  • Чи є фільм історичним? Які описані в ньому події дійсно мали місце? Чи доцільною є розповідь про залишення в Севастополі на поталу ворогові радянських військ та мирних мешканців міста?

  • Чи можна вважати фільм суто біографічним? Чому?

  • Чи не думаєте ви, що ім’я головної героїні фільму краще було б змінити? З якої причини?

Зрозуміло, що автори кінофільму прагнули вразити глядача. Проте як творці художнього медіа-продукту вони мали дотримувати балансу сенсаційності й етичності.

На етичні принципи діяльності мас-медіа учитель обов’язково має звернути увагу школярів. Основні з цих принципів – правдивість, достовірність (виявляється передовсім у посиланнях на джерела інформації), обов’язок перевіряти інформацію, необхідність спростувати її у випадку допущення помилки, неупередженість, повага до честі та гідності людей, чітке розмежування між фактами та їхніми коментарями, збалансованість оцінок, недопущення прихованої реклами, мовленнєва культура, уникання негативних стереотипів щодо окремих осіб або груп людей.

Не буде зайвим згадати і про «мову ворожнечі» - вислів походить від англійського вислову «hate speech» і означає приниження гідності особи або цілої спільноти через посилання на її належність до етнічної, статевої, професійної або іншої спільноти.

Наведемо єдиний приклад тексту, самий тон якого сповнений агресивної ворожості4.

Прочитав рецензию, можно подумать, что речь идет об обычной попытке демифологизации героев Великой отечественной войны и пропаганды бесхребетного пацифизма в стиле "за все хорошее, против всего плохого". Приготовившись плеваться и запасшись попкорном и минералкой, я вошел в зал. Фильм начался. Когда он закончился, я вышел из кино в состоянии полнейшего шока и прострации. Это был не либерально-русофобский фильм. Это было нетто намного худшее. […]

Наша история оказывается американской историей, наши герои - американскими героями, наша победа - американской победой. И никакой враждебности, что вы! Открытая враждебность - это прошлый век. Сегодня, во времена краха либеральных идей, пришел черед совершенно других методов - обмана, подмены понятий и психологического воздействия. Фильм вроде бы дружествен России, а вроде бы и нет, в нем вроде бы идет речь о нашей истории, но она сплошь и рядом оказывается американским вымыслом, подаваемым под видом исторических событий. […] Вот они и высветились, голливудские мифы! Евреи не могут быть плохими. Русские не могут быть хорошими. Положительные герои не могут быть русскими (в ряде эпизодов есть намеки на то, что Люда - украинка). А если они все же случайно такими оказались - они должны быть одиноки, запуганы, и жить во враждебном окружении в собственной стране. Именно это мы в фильме и видим. (http://cont.ws/post/81237/).

Ця стаття в жодному разі не має на меті принизити якісну працю авторів кінофільму «Незламна»: він заслужено припав до душі і молоді, і людям старшого покоління.

Ми показали, як у процесі обговорення кінотвору можна звернути увагу школярів на його ознаки як медіа-продукту.

Оскільки сьогодні запровадити в школі уроки медіа-грамотності неможливо, доводиться застосовувати елементи медійної освіти на уроках різних предметів. Це має робити й учитель-словесник.

Використані джерела


  1. Белянин В.П. Психолингвистика. Учебник. - М.: Флинта, Московский психолого-социальный институт, 2004. - 232 с.

  2. Боришполець Олексій. Медіа-освіта: зарубіжний досвід. Інтернетресурс. Адреса з екрану: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=84&c=207

  3. Кузьмина Н.А. Современный медиатекст. Учебное пособие. – Омск, 2011. – 414 с

  4. Федоров А. В. Медiа-освiта: творчi завдання для школярiв // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. 2008. № 1.

  5. Федоров А.В. Медиаобразование: творческие задания для студентов и школьников//Инновации в образовании. 2006. С.175-226.




Поясніть учням

Написання слів-термінів із першим компонентом медіа

Під впливом глобалізаційних процесів українську мовну практику заполонили нові складні слова (переважно безпосередні запозичення з англійської мови), що поєднують два іменники, перший із яких виражає атрибутивне значення. Зокрема, такі лексеми, як медіа-освіта, медіа-простір, медіа-технологія, медіа-центр, є наслідком перенесення на грунт української мови словотвірної моделі англійської мови. Такі іменники, на думку доктора філологічних наук Катерини Городенської, деформують системно зумовлену граматичну норму української літературної мови виражати атрибутивність за допомогою прикметника - спеціалізованого засобу реалізації ознаковості й обмежують відіменникове творення прикметників. Отже, відповідно до сучасних лінгвістичних концепцій замість початкового означального іменникового компонента медіа- в зазначених складних утвореннях потрібно вживати спільнокореневий прикметник медійний. Наприклад: медійна освіта, медійний простір, медійна технологія, медійний центр.

Див. статтю: Городенська К. Нові явища та процеси в українському словотворенні: динаміка чи деструкція словотвірних норм? / Катерина Городенська // Українська мова. – 2013. – № 2. – С. 3–11. 

З особистого сайта Сергія Омельчука.






1 Байопік (англ. biopic biographical picture) – біографічний фільм.

2 Медіа-грамотність – частина медійної освіти, що дає змогу споживачеві свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, критично аналізувати медіа-повідомлення з тим, щоб бачити в ньому пропаганду, цензуру, однобокість у висвітленні новин, осмислювати владні стосунки, а також розуміти структурні елементи, які впливають на інформацію (власник медіа, модель фінансування, політичні уподобання тощо).

3 Концепція (лат. conceptio — розуміння) — система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.

4 Подано мовою оригіналу.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Зарубіжна література
2015 -> Тест №1 микола вороний. Олександр олесь. Павло тичина. Максим рильський. Богдан ігор антонич. Володимир сосюра
2015 -> Озповідає про своє життя Рим 1996 Генеральний Дім Дочок Милосердя Каносіянок Via Stazione Ottavia, 70 00135 Roma Назва оригіналу
2015 -> Ю. О. Матвієнко, С. В. Матвієнко еміль крепелін. До 160-річчя з дня народження
2015 -> FHI-25.docx [александър абт биография фигурист]
2015 -> Навчальний посібник За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України
2015 -> Програма всеукраїнської наукової конференції " історія степової україни XVII хх століття"


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму iconЧеркаський департамент освіти та гуманітарної політики управління культури черкаська міська централізована бібліотечна система
Я думаю, що поєднання тих жанрів І елементів мистецтва, якими я займаюся І намагаюся зробити з них синтез, – може бути це який-небудь...
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму iconКуріньківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Мета: познайомити школярів із життям І творчістю славетної землячки, на прикладі біографії Марії Башкирцевої вчити учнів досягати...
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму icon“ Періодична система хімічних елементів Спроби класифікацій хімічних елементів
А. Л. Лавуазьє запропонував першу класифікацію хімічних елементів. Він розділив прості речовини на
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму iconКонспекти уроків до теми «Портретний жанр в образотворчому мистецтві» 6 клас Тема уроку: Портрет як жанр образотворчого мистецтва. Портрети у творчості Т. Г. Шевченка. Портрет людини за уявою
Мета: ознайомити з творчістю Т. Г. Шевченка; дати поняття про зображення голови людини в різних положеннях, пропорції її елементів;...
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму iconУрок вивчення нового матеріалу. Обмін думками, слово вчителя, робота з прислів’ями, робота зі словничком, дослідження порівняння, асоціація, інтерактивна вправа «Доведи або спростуй»
Слово в житті людини. Краса світу І людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного...
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму icon«Поет, який мріяв про небо. Донеччина у творчості М. Петренка»
Методи І прийоми роботи : робота в групах, складання клоуз-тесту, демонстрація проекту, метод «Мікрофон», метод «Незакінчене речення»,...
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму icon25 січня 75 років від дня народження Володимира Семеновича Висоцького (1938-1980), видатного російського актора, співака і поета
Я думаю, що поєднання тих жанрів І елементів мистецтва, якими я займаюся І намагаюся зробити з них синтез, може бути це який-небудь...
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму iconВідділ освіти Збаразької районної державної адміністрації Районний методичний кабінет
Обладнання: комп’ютер, телевізор, підручник, портрет письменника, доповідь, фрагменти кінофільму «Камінний хрест», презентації учнів,...
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму iconУправління освіти Луцької міської ради Міський методичний кабінет Робота над науково – методичною проблемою як засіб успішного функціонування днз
Матеріали роботи методичного об’єднання «Інноваційні підходи в системі методичної роботи днз» вихователів – методистів м. Луцька
Робота над відгуком про твір мистецтва із застосуванням елементів медійної освіти на прикладі кінофільму iconДипломна робота «Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво
Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка