У США 23 лютого 1954 року дослідник Джонас Солк провів масову вакцинацію 5 тисяч школярів проти поліомієліту. Завдяки цьому захворюваність на поліомієліт скоротилась на 99%.
Після Другої світової війни світ зіткнувся зі спалахом поліомієліту. 40% хворих зазнавали каліцтв через параліч, і 10% помирали від дихальної недостатності. Лікування не існувало. Син польських емігрантів, доктор Джонас Солк, намагався знайти ліки від цієї хвороби. У лабораторії університету Пітсбурга він провів понад два роки, виділяючи групу живих вірусів поліомієліту, які потім умертвив за допомогою формаліну.
На основі мертвих вірусів була створена вакцина, що стимулює організм людини виробляти власні антитіла проти збудника хвороби. Результати виявилися вражаючими – людський імунітет почав виробляти антитіла, забезпечуючи захист від недуги.
Департамент охорони здоров’я США дозволив вакцинацію практично неперевіреним препаратом серед школярів та добровольців. Школярам Пітсбургської гімназії демонстрували фільм, у якому Солк робив щеплення своїй родині. Через рік на телебаченні фахівці фонду оголосили результати: вакцина виявилась нешкідливою і надійно захищала від жахливої хвороби. Американський уряд оголосив про плани вакцинувати 57 мільйонів людей до середини літа. Пізнішу версію вакцини, яка містила ослаблений живий вірус, розробив Альберт Сабін у 1962 році. Цю вакцину ковтали, а не кололи, що зробило її популярнішою, оскільки вона була дешевшою у виробництві і легшою в застосуванні.
Вакцину також передали до Європи та Радянського Союзу, що призвело до скорочення захворювань поліомієлітом на 99%. Вчений отримав президентську медаль Свободи і чотири почесні наукові ступені. До кінця свого життя він продовжував шукати ліки від СНІДу та вакцину від раку.