Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок



Скачати 309,4 Kb.
Дата конвертації07.07.2017
Розмір309,4 Kb.

Щорська районна гімназія

Творча робота

на педагогічний ярмарок



g:\гг\5.jpeg
Підготувала

учитель української мови

та літератури

Кримська Олена Вікторівна

2013 р.

Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. На сьогоднішній день перед усіма школами стоїть питання: як навчати й учитися на уроці так, щоб успішно вчити всіх дітей не за рахунок домашніх завдань, не за рахунок можливостей сім’ї, без поділу за здібностями, без репетиторів та індивідуальних занять. Вирішується проблема зацікавленості школярів до навчання, над якою працюють провідні педагоги та психологи сучасності.

Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.

Одним із шляхів формування позитивного ставлення дітей до навчання є створення системи мотивів діяльності особистості, яка піддається педагогічному управлінню і забезпечує визначення поведінки учнів і їх ставлення до вивчення того чи іншого навчального предмета.

Оскільки мотивація школярів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу, то спрямованість дій будь-якого вчителя визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання учнів – від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. І в цьому процесі визначені загальні прийоми діяльності: роз'яснення значущості навчання, розкриття перспектив подальшого життя, уміле застосування заохочення і покарання, впровадження в процес навчання дискусій, використання інтерактивних технологій.

При цьому важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (ситуація вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих в грі завдань, поступове підвищення їх важкості) стимули.

Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах. Інтегровані уроки характеризуються глибиною, високою інформативністю, фундаментальністю, різноплановістю, що сприяє підвищенню мотивації учнів, і як наслідок – підвищенню рівня їхніх знань.

Інтеграція – одне із найстаріших понять в історії розвитку науки. Ідея про єдність наукових знань простежувалась у кращих мислителів різних часів (Платон, Аристотель, Кант). Ще К.Ушинському за допомогою інтеграції письма і читання вдалося створити аналітико-синтетичний метод вивчення грамоти. У 60-х роках ХХ ст.. В.Сухомлинський провів «Уроки мислення в природі» – один із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності, об’єднаних однією метою. Адже принцип інтеграції відповідає психічній і фізіологічній природі дитини, сутності самої мови як суспільного явища в її зв’язках з усіма аспектами багатогранного світу.



Інтегрований урок (від лат. integer – повний, цілісний) означає органічне поєднання в уроці відомостей з інших предметів навколо однієї теми, сприяє залученню цікавого матеріалу з різних галузей знань, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі ізольовані об’єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. За допомогою інтеграції можливо створити в учнів цілісну картину світу. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, образотворчим мистецтвом, драматизацією, дослідництвом) уможливлює оволодіння граматичними вміннями й правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, дає змогу глибоко індивідуалізувати навчання. Таким чином, за умов інтегрування предметів і видів діяльності активність учня як співтворця навчально-виховного процесу наявна на всіх його етапах.

Ефективним засобом формування інтегративних умінь і навичок є різноманітні міжпредметні зв’язки (уроки літератури легко поєднати з історією, журналістикою, етикою, риторикою, живописом, музикою, а правописні навички засвоювати на прикладах з географії, математики).

Робота з організації інтегрованого уроку має такі етапи:

1) учитель добирає матеріал, необхідний для інтеграції;

2) залучає учнів до вибору предмета інтеграції, до пошуку3) на етапі дидактичної взаємодії опрацьовується урочний матеріал, діагностуються визначення навчальних, виховних, розвивальних цілей;

4)на підсумковому етапі заслуховуються творчі наробки учнів.

Через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю. Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дає можливість сформувати в учня здатність сприймати предмети і явища довкілля різнобічно, емоційно й водночас системно.

Можливості для інтеграції досить широкі, але важливо, щоб не було перевантаження школярів враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а слугував одній меті. Мета таких уроків – створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

Отже, різні види діяльності на уроках інтегрованого змісту роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання. В.С.Сухомлинський стверджував: «Майстер педагогічної справи настільки знає азбуку своєї науки, що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається, а учні, їх розумова праця, їх мислення». Тому, розробляючи систему інтегрованих занять, можна переконатися у слушності слів великого Педагога.

Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості в процесі своєї праці? Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї в першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях.

Нині, коли в українській школі виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.


В основі методу проектів лежить:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• уміння самостійно конструювати свої знання;

• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

• уміння критично мислити.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для нього час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особистістно - зорієнтованої педагогіки.

Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити в такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань - обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — корегування — висновки.


Учителеві варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав'язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів своїм авторитетом.
Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комунікативні навички та вміння, працюючи в різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т.п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

Який би різновид проектної технології не застосував учитель — чи то груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов'язково переконається в її спроможності одержати успішний педагогічний результат.

Нові принципи особистісно – зорієнтованого навчання, індивідуального підходу, суб’єктності у навчанні, вимагають нових технологій, методів, форм. У своїй практиці застосовую інтерактивні методики, роботу в групах, мозковий штурм, проводжу інтегровані уроки, приділяю увагу методу проектів. Вважаю, що для того, щоб учень сприймав знання як дійсно необхідні, особистісно важливі – необхідна проблема, що виділяється з реального життя, знайома і значуща для учня, для вирішення якої йому необхідно застосувати уже отриманні знання і навички, а також і нові, які ще доведеться набути.

«Вирішити проблему» - означає застосувати в даному випадку необхідні знання і навички із різних галузей життя, отримавши реальний і чуттєвий результат.


Інтегрований урок з української літератури та історії України


Тема. М. Старицький. Драматизм історико-пригодницької повісті "Облога Буші". Шлях помсти і крові як трагічні сторінки в житті українського і польського народів

Мета. Ознайомити учнів з творчістю М.Старицького, зі змістом повісті “Облога Буші”; пригадати події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої та з’ясувати причини загострення протиріч між поляками і українським суспільством, що призвели до масового кровопролиття, піднесення героїзму, відваги, самопожертви українців; поглибити знання учнів про пригодницький жанр, розкрити сюжет, головну ідею, проблематичність твору; розвивати почуття патріотизму, власної відповідальності за долю батьківщини; виховувати почуття вірності родові, коханій людині, гордість за своїх славних предків.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, зарубіжна література, образотворче мистецтво.

Обладнання, наочність: портрет М. Старицького, його твори, репродукції картин, мультимедійна дошка, комп′ютерні презентації вчителя та учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Епіграф до уроку « Вище… від любові до своєї вітчизни немає на світі» М.Старицький.

ХІД УРОКУ


І Віртуальна мандрівка «Буша – заповідна земля»

1.Вступне слово вчителя літератури

Краще запросити до Буші - перлини Поділля, як це зробила вінницька поетеса Валентина Сторожук в своїй поемі “Подільська твердиня” неможливо:



“... Як не хочеш іти в світові найми ти,

а в житті цьому вищої прагнеш мети,

поспіши до Буші, на коліна упадь

і святої землі поцілуй кожну п’ядь...”

В.Сторожук

- Запрошуємо вас у захопливу мандрівку на Поділля у містечко Буша Ямпільського району Вінницької області, яку допоможе нам здійснити екскурсовод - учитель історії.

2.Учитель історії

Так, дійсно, містечко Буша розташоване в мальовничій місцевості на Вінничині . Свою назву місто отримало від старовинного замку Буша, що тут розташовується ще з ІІ половини 16 століття.

Трагічна і героїчна оборона Буші - символ незламності духу, мужності, вірності своїм ідеалам, символ непереможності в боротьбі проти соціального, національного, релігійного гніту, за незалежність української держави

Комп’ютерна презентація вчителя історії «Фортеця Буша». (Див. додаток)

Приклад Буші підняв на боротьбу населення інших подільських міст. Так, ворожій армії довелося штурмувати Брацлав, Ободівку, Бершадь, Зіньківку, Демківку і багато інших. Мужня боротьба народних мас Брацлавщини дозволила Б. Хмельницькому завершити мобілізацію армії, вчасно об'єднатися з полками російських ратників і в бою 19-22 січня 1655 р. під Охматовим завдати поразки коронній армії та кримській орді.

- Героїчні події навколо Бушанського замку знайшли своє відображення в повісті українського письменника М.Старицького «Облога Буші».
ІІ Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ Актуалізація опорних знань

1.Комп’ютерна презентація вчителя літератури «Творчість М.Старицького. Історія написання повісті»(Див. додаток)

- В українській літературі другої половини ХІХ – початку ХХ століття значне місце посідає творчість М.П.Старицького – талановитого поета, драматурга, прозаїка. Всеосяжність інтересів, дійовий громадський темперамент спонукали Старицького до роботи в різних галузях культури. Він був організатором театральної справи в Україні, режисером і антрепренером, видавцем, перекладачем – одним із тих невтомних трудівників, чиєю подвижницькою працею живеться кожна національна культура. Михайло Старицький – сучасник і друг М.Лисенка, Лесі Українки, Івана Франка, Івана Карпенка-Карого.

Письменник подорожував Поділлям в 70-х роках ХІХ ст і зупинявся в містечку Буша, бачив руїни фортеці. Очевидно, історія оборони Буші справила на нього надзвичайне враження, що стало причиною написання повісті.

Твір було написано спочатку російською мовою й опубліковано в газеті “Московський листок” під назвою – “Осада Буши“( у листопаді – грудні 1891 року.) . Згодом було зроблено український переклад і опубліковано у Львові, у журналі “Зоря“, й окремою книгою, у 1894 –1895 роках.

У 1898 році було створено історичну драму “Оборона Буші“, яка була надрукована у журналі “ Киевская старина”(1899).

Історична повість з часів Хмельниччини.

Історико-романтичну пригодницьку повість М. Старицького «Оборона Буші» називають ще історичною драмою. У творі порушуються важливі проблеми — війни і миру, порозуміння українського та польського народів, соціальної справедливості. У романтичному дусі змальоване кохання сотниківни Орисі, яка очолила оборону Буші, і польського князя Антося, який хотів миру й злагоди між їхніми народами та людьми різних віросповідань.

Повість «Облога Буші» історична,бо в основу твору покладено реальні події, що відбувалися в 1654 році біля подільського містечка-фортеці Буші, жителям якого необхідно було затримати просування на схід польської армії, щоб дати можливість війську Хмельницького дочекатися підмоги.

Повість «Облога Буші» пригодницька. Взагалі в пригодницьких творах М. Старицького відчувається школа Вальтера Скотта

( авантюрний сюжет, швидкий темп розвитку дії, заплутані ситуації, люди сильної волі, віщий сон та ін.)

 У романтичному творі дійсність сприймається серцем, наявні неординарні особистості з винятковим характером, автор створює для них надзвичайні обставини, у тексті наявні символи.

Отже, за жанрово-стильовим визначенням твір М. Старицького «Облога Буші» — романтична історико-пригодницька повість.

Героїзм Буші відображено у багатьох творах літераторів, митців. Десятки поетів, серед яких вінничани Валентина Сторожук-Будзиган, Михайло Каменюк, Тетяна Пірус, Галина Сіра, Вікторія Єльцова, Володимир та Віктор Березяк, Микола Джига, Микола Дорош, Василь Василашко, Іван Іов, Анатолій Бортняк та інші оспівують сучасну Бушу, її красу і величність в своїх творах.
“ Оборона Буші, оборона Буші,

Це для кожного з нас – оборона душі,

Це – видіння про те, що на кручах століть,

В іскрах славних легенд Україна стоїть.“

Михайло Каменюк.

- Розібратися і пригадати трагічні події героїчного минулого українського народу ІІ половини XVII століття нам допоможе вчитель історії.



2. Слово вчителя історії.

« …Це було в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство у спілці з прислужниками Лойоли, завзявшися на святиню українського духу, на його буття,- трагедії, що охопила пожарищами всю Україну-Русь, пронизала серце в Польщі й під її руїнами закінчилася. Це було тої доби, коли розпанахана Україна мусила у московського царя Олексія Михайловича оборони шукати, коли він, уже по Переяславській раді, послав свої потуги в Литву. Це було тої доби, коли знеможена від ненатлого гніву Польща, закупивши татарські загони, кинулась разом з невірою на омиті слов'янською кров'ю країни, аби сплюндрувати їх упень і повернути геть усе на руїну. Це було тої доби, коли два кревних народи, призначені на дружнє та рівне буття, вчинили між себе розраду й, піднявши стяги на стяги , стали "у дідівську славу дзвонити"... Це було восени 1654 року…»

- Пропоную нам всім зараз пригадати події Національно-визвольної боротьби Українського народу проти Речі Посполитої 1648 -1657 рр, що її спричинило (причини та передумови ), хто брав участь у ній (рушійні сили) та чим вона закінчилася (результати та наслідки).

Комп’ютерна презентація вчителя історії «Історична основа повісті «Облога Буші». (Див. додаток )
VІ Вивчення нового матеріалу

1.Опрацювання змісту повісті

- Прочитайте епіграф до твору, як ви його розумієте, яка його роль?

- Де на початку твору збираються мешканці Буші, як це їх характеризує?

- Який наказ дає сотник Завісний, як його сприймають люди?

- Чим поляків привабила фортеця, чому вирішують напасти, а не йти далі?

- Де ми вперше зустрічаємо Антося, як він себе там поводить, чим не сподобався Потоцькому?

- Чому після першого штурму був розлючений граф Потоцький, на що він сподівався?

- З якою метою М.Старицький детально описує військові сутички, якими показує козаків у останні хвилини життя?

- Наведіть приклади відчайдушної героїчної боротьби захисників фортеці.(Вилазка Вернидуба)

- Кого побачила Орися на дорозі у супроводі поляків і татар, стоячи на замкових мурах, який наказ дала, поясніть її подальші дії.

- Яку тайну повідав Орисі отець Василь?

- Що зробили поляки, щоб швидше дістатися до козаків і перемогти їх?

- Як ви розумієте сон Орисі, чи можна його вважати пророчим?

- Чому не погодились бушани на пропозицію Лянцкоронського, що відповіли на лист?

- Як пояснив Орисі Антось свою «тимчасову» зраду, де домовились зустрітись?

- З якою метою автор уводить в текст образ сліпого кобзаря, як той гине?

- Як загинули останні козаки-захисники фортеці, хто вбив сотника Завісного?

- Визначте розв’язку тексту. Прокоментуйте її.

2 . План твору "Облога Буші"

1.Події, що сталися восени 1654 року.

2.Опис міста Буша.

3.Козаки та їх жінки зібралися у церкві.

4.Мешканці Буші вирішують не віддавати місто полякам, а мужньо його обороняти.

5.Розмова Орисі з Катрею.

6.У польському таборі.

7.Поляки вирішують напасти на Бушу.

8.Молодий шляхтич Антон заступається за українок.

9.Козаки готуються до оборони.

10.Гармаш Шрам віддає наказ козакам палити з пушок по німцям і поляка.

11.Розлючений пан Потоцький.

12.Подвиг козаків на чолі з Вернидубом.

13.Орися стріляє в Антося.

14.Зустріч Орисі з отцем Василем, який віддає їй ключі від пороховго сховища.

15.Орися з Катрею копають рівчаки.

16.Орисин сон.

17.Антон Корецький виявляється живим.

18.Лист Антона Корецького до Орисі.

19.Зібрання громади на цвинтарі щодо прийняття рішення.

20.Орися впускає до замку Антося.

21.Розмова Антося з Орисею.

22.Остання зустріч Орисі з Антосем.

23.Вибух замку.



V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Комп’ютерна презентація учня «Тема, ідея, сюжет, композиція повісті» (Див. додаток )

2. «Історична розвідка «Чи є герої твору М. Старицького реальними історичними особами?» (у вигляді комп'ютерної презентації). (Див. додаток)

3.Евристична бесіда

  • Як ви розуміє слова Корецького: “...закон і права повалені в крив’яні калюжі, і безкрая братогубна війна...”? Свою думку обґрунтуйте.

  • Чи погоджуєтеся ви зі словами Орисі, що “нема в світі таких причин, щоб могли виправдати зраду своєї країни, зраду супроти свого народу»?

  • Чому М. Старицький, пишучи повість, узяв за основу той варіант легенди, де героїнею виступає дочка, а не дружина?

4.Інсценізація фінального уривку із п’єси «Оборона Буші»

Мар'яна сама.

Готова я... життя поквитовала!

Все там в землі... Але навіщо я

Закликала Антося в сю могилу?

Він щастя жде, а я готую смерть!

Омана зла!.. Та він чи й прийде навіть?

О, як його кохаю, як люблю,

Як жду його на чарівну пораду!

Але не чуть... Невже він ваблудивсь?

(Прислухається. Пауза з запалом).

Ні, знайде він — і знов хвилина щастя,

Але одна, єдина... Боже мій!

(Пауза).

Знов тихо як, немов у домовині,—

Та це й вона... Життя десь там, у млі...

Пройшло, як сон, в нудливій самотині...

Квітки мої, не цвівши, одцвіли...

І от вже смерть,— і серцю супокій:

І все те, чим воно боліє нині,

Потоне враз у темряві німій,

Розвіється в надзоряній пустині...

Чого ж щемить це серце навісне,

Чого йому в цім руйновищі шкода?!.

Чи тим болить, що марне згине врода

І без утіх життя се промайне?..

Ні, не вража його моя пригода,

Не жаль мені понівечених мрій,

А серцем я за край болію свій,

За доленьку нещасного народу!

Мар'яна і Антось.

Мар'яна (зачувши стук).Ой, він!.. Хто там?

Антось (за дверима).Я, я, Антось! (Входить)

М а р' я н а (кидається, обніма його).Мій раю!.

Антось Єдиная!

(Заніміли.)

Мар'яна

Коханий, любий мій, Ти знову тут, зі мною?.. Ох, і щастя ж Стеряюсь я...



Антось

О, раювання!

Мар'яна

Ай,


Не тямлюсь я... а щось страшне... Мій боже,

Тікай мерщій: тут смерть, тут пекло! Я

Тебе сюди…щоб вкупі…нам…

Антось


Коли б то так... невідання жахає...

Але, проте, з тобою й в безвість ринусь..

Візьми сей меч і серце пронижи!

Мар'яна


То ти рішив зі мною вкупі вмерти?

Антось


З тобою, так — і муки, й смерть, і рай!

Мар'яна


Стій! Чуєш там? То смерть уже летить...

(Дочувши, здригнулася й одкинулась).

Від крил її гуде й буяє буря.

Від подиху холоне в жилах кров...

Ще хвиля є тобі втекти від неї,

Ще мить — твоя!.. Подумай!

Антось. Годі дум! В тобі вони!



Мар'яна. Готовий? Ідем!

Антось. З тобою в раз! (Пригорта).

Мар'яна (з смоляком у руці). До правди, до любові!

(Кида вогонь у шаплики).

Пекельний вибух, грім; все вникло під руйновищем.
VІ. Підсумок уроку


  1. Робота над епіграфом до уроку.

  2. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІ. Домашнє завдання

  • Матеріал і завдання підручника.

  • Характеристика образів за варіантами.

Тема. Фольклорне свято «Пори року»

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про календарно-обрядову поезію і пов'язані з нею звичаї та обряди українців; розвивати навички самостійного читання, пошуку інформації, акторські здібності; виховувати культуру поведінки, естетичні смаки, пошану до культурної спадщини свого народу.

Обладнання: виставка кращих учнівських ілюстрацій до календарно-обрядової поезії, декорації, костюми (або їх елементи), аудіозаписи, комп’ютерні презентації.

ХІД УРОКУ

I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ТА НАВИЧОК

1.Вступне слово вчителя

Комп’ютерна презентація «Пори року»

(Під час презентації учитель читає вірш «Пори року»)

Весна, зима, чи літо…осінь

Ці пори року, ця краса.

Вона завжди мені приносить

Щось дуже гарне – квітне душа.

У кожній з них є щось прекрасне,

Щось дуже гарне, чарівне.

Коли весна, як все розквітне

Дзюрчить вода та тане сніг,

Коли бруньки та перші квіти,

Мені подобається це.

А коли літо, тепле сонце,

Дерева нам плоди дають.

Та у тіньку, в затишнім саді

Ти чуєш, як бджоли гудуть.

А осінь в золотому вбранні,

Збираєш ти врожай.

І сидячи з сім’єй на ганку,

Ти бачиш, як летять птахи

У теплий край.

Коли зима і зимно стане,

І завірюха заміта,

А на вікні вже візерунки

Мороз старанно малював.

Дивлюсь на всі ці пори року,

То на сніги, то на плоди,

А то на жовте листя гляну,

А можу глянуть на квітки.

Коли бруньки, коли розквітне…

Скажу відразу – це краса!

І будем дякувати Богу,

Що нам створив усі дива.


2. Виступи груп. І - ша група «Осінь»

(Клас заздалегідь поділяється на чотири групи відповідно до пір року й готує за календарно-обрядовими піснями інсценівки українських звичаїв та обрядів, з ними пов'язаних).

Осінь

Добрий день в цей добрий час!

Дуже рада бачить вас!

Не сама тепер прийшла

Ще й синочків привела.

Учень-Вересень

Возить Вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажать гарбузи

На машини й на вози...

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт —

Сто турбот і сто робіт.

(М. Сингаївський )

Жовтень

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик, на дорозі

З тихим шелестом сідає.

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь.

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просинь.

(М. Познанська)

Листопад

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем!

По траві іще зеленій

Між дерев в саду ідем.

Йдем по листу золотому.

Мов по килиму м'якому,

Що на весь послався сад.

Здрастуй, місяць Листопад!

(М. Познанська)

Золота осінь

Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

Ніби сонцем вщерть налиті,

На гілках висять плоди,

У багрянім жовтім листі

Мріють веснами сади.

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов прийшла до нас пора.

Звичаї та обряди осені

Довгими журавлиними ключами літо вже одлетіло у вирій. Рожевощока осінь, як справжня господиня, почала наводити лад: позолотила гаї і діброви, запросила в гості ранкову прохолоду з густими туманами та крихкою памороззю. Але варто виглянути з-над осель крадькуватому сонечкові, як на душі розвидняється. Саме під цю пору припадає «молоде» бабине літо. Довкола пливе безліч срібних павутинок, їхні тендітні ниті немовби нагадують — милуйтеся останнім справжнім літеплом. Мине тиждень-другий, і осінь перебере свої законні повноваження.

Зрештою, селяни знають про це й самі. Вони поспішають, щоб до 14 вересня повністю обсіятися озиминою. В цей день, тобто на Семена, у давнину запалювали посвіт — пристрій, котрим освітлювали помешкання. Крім того, із Семеном пов'язана ще одна урочистість. Це був перший день Нового року. З прийняттям християнства новолітування перенесли з весни на осінь.

Проте, за народними уявленнями, осінь остаточно входила у свої права з 14 жовтня, тобто на Покрову. Тому й казали: «Покрова всю землю покриває листям або снігом» чи «Прийшла Покрова — всохла діброва». Під цю пору хлібороби мусили повністю завершити всі польові роботи. У селах повсюди готувалися до весіллів, а молодь збиралася на традиційні вечорниці. Традиційно осінь вважалася порою статків. Недаремно ж мовиться: «Хто цілий рік не байдикує, той навіть у вересні не голодує». Воно й справді так, адже засіки наповнені новим врожаєм, удосталь свіжих овочів і фруктів. Але якою багатою не була б осінь, зима та весна її осиротять. Тому завбачливі господарі нагадували: «Восени будь щедрим, а взимку — ощадливим». Та все ж найточніше таке прислів'я: «Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узятися, то не візьмеш!» Щоб там не було, але осінь багата не тільки ситною їжею та весіллями. З її приходом змінюється і природа. Збираючись до школи, ви маєте пам'ятати мудру народну повчанку: осінній час — сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, шумить, гуде, ще й згори йде.



Осінь

Осінь наша, осінь

Золота година,

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина

Бабиного літа

Довгі,білі коси...

І дорослі й діти

Люблять тебе,осінь.

Та не тільки славна

За свою ти вроду –

Урожай іздавна

Ти несеш народу:

Щедра і дорідна,

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами!

Календар українського селянина XIX - початку XX ст. являв собою своєрідну енциклопедію народної мудрості, неписаний розпорядок життя хлібороба. Календарні звичаї та обряди формально узгоджувалися з річним літургічним циклом православної церкви, проте дійсною основою "побутових святців" був трудовий сільськогосподарський календар. КАТЕРИНИ - Молодіжне свято у народному календарі українців (24 листопада). Цього дня дівчата ворожили про майбутню долю. Робили це,так. Зрізали гілки вишні чи сливи і ставили їх у воду або горщик із землею на покуті. Якщо вони розцвітали до Різдва або Нового року,це обіцяло скорий шлюб.



Гадання на Катерини

Настя. Забарилася наша Оксанка,завжди вона запізнюється.

Віка. Не сердься. Вона обіцяла бути о дев'ятій, а ще без п'яти хвилин. Ярослава. Так,почекаємо ще трохи.

Оксана. А я вже тут!Чи ви без мене зібралися ворожити?

Настя. А ми саме згадували тебе. Я казала,що краще за тебе ніхто з нас не вміє ворожити.

Віка. Це правда.

Оксана. Ви приготували гілочки?

Настя. Так. У нас зі Славою вишневі.

Віка. А у нас з Оксанко сливові.

Оксана. Тоді почнемо!В усіх є горщики?

Ярослава. Так!

Оксана. Тоді почнемо! Саджайте гілочки в землю.

Настя. Ну ось,готово.

Ярослава. Я закінчила. Залишилося лише покласти горщик на покуті та дочекатися Різдва.

Віка. Час розходитися по домівках, нам пора.

Настя. Я вас проведу.

Усі. До завтра!

Настя. Бувайте,дівчата!

Завдання-загадки

Хоч в усній мові нас немає, а на папері мовчимо,

та все, що ти читаєш, друже, сприймати правильно вчимо. Хто ми?

Розділові знаки

Коли твір якийсь готую, різні речення пишу,

щось, буває, я цитую, мову вводячи чужу.

Але, любий мій читачу, як для вас її позначу?

Тут уже не допоможуть ані коми, ні крапки,

у пригоді стати можуть –з догадались ви?

Лапки

Вони для речення багато важать:

турботливо обнімуть, як дружки,

і вставлені слова й цитату вкажуть,

Давайте ж назовем їх. Це –

Дужки

Нумо трішечки напруги, ось вам і подробиці:

перше тут - предмет, а друге що з предметом робиться.

Як би речення словами не були заклечані,

досить легко ми їх з вами визначимо в реченні. Хто вони?

Підмет і присудок

Я вам нею натякаю, нею думать спонукаю,

щоб кмітливий врахував, що я нею приховав,

вас морочачи навмисне, і тоді відгадка зблисне.

Що це таке? Загадка
3. Виступи груп. ІІ - га група «Зима»

Ведуча-Зима.

Я Зима — весела, іскриста.

Маю добрих помічників:

Дід Мороз в грудні груддя збиває;

Вітер в січні січе, завиває;

Ну, а Лютий, хоч як не лютує,

Моїй владі кінець він віщує.

Саме зимою відбуваються різні свята:Новий Рік,Різдво,День Святого Валентина ,а також Коляда! Сьогодні ми хочемо розповісти вам про ці чарівні свята,показати, як ми любимо зимню пору. Починаємо!



Розповідь про свята.

Новий рік - одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди. В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні - та й тепер 2 рази.
З Новим роком, добрі люди!

Сподіваюсь, з вами буде

Запашна смачна хлібина,

Щастя сповнена година,

Сіль потрібна на столі,

Лад і спокій на землі.

З Новим роком, добрі люди!

І нехай у вас не буде

Горя, смутку і біди.

Ну а поруч, щоб завжди

Крокувала доброта,

Найдорожча і свята!



Колядки та щедрівки

Новий рік переступив наш з вами поріг, а незабаром прийде Коляда, прибіжать щедрівочки, а за ними і ціла вервиця свят.

Саме слово «коляда» походить від назви Нового року у римлян, що припадав на другу половину грудня місяця. Традиційний характер організації колядницьких та щедрівницьких ватаг на чолі з «березою» у багатьох випадках нагадує стародавніх веселих скоморохів, що теж «хату звеселяли» не тільки величальними піснями, а й танцями та грою на музичних інструментах. Цілком можливо, що від співців-скоморохів колядницькі та щедрівницькі ватаги успадкували і традиційні форми випрошування дозволу, як ось:

Чи повелите колядувати,

Колядувати, дім звеселяти,

Дім звеселяти, діти збудити?

Сказане вище стосується і випрошування плати за колядування:

А йди ж за грішми та до комори,

Ключики бери, скриньки розмикай,

Скриньки розмикай, нам грошей давай.

Ой, давай, давай, не затинайся,

Як маєш дати, ми підем з хати.



Колядка

Любий отче, Миколаю!Ти усе про мене знаєш.

З висоти небес спустися,Серця лагідно торкнися,

Освіти його любов’ю,Подаруй душі здоров’я.

Буду чемним і слухняним,Все робитиму старанно.

Хочу, отче, як і ти,Мир і радість в світ нести.



7 січня - Різдво Христове

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.



Традиція різдвяного святкування

Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст (Пилипівка), з 27 листопада до 6 січня. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух. Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов'язані із культом предків, з шануванням душ померлих. Відтак, узвар і особливо кутя, які обов'язково мають бути на кожному столі - насправді є поминальними стравами.

Під ногами сніг рипучий,

Вітер стріхи обміта.

Нині день ясний, блискучий:

День Народження Христа!

З Різдвом Христовим

Вас вітаю я!



14 лютого-День Святого "Валентина

Це день заступника всіх закоханих, який відмічають в багатьох країнах світу.

14 лютого закохані освідчуються в коханні та повазі й дарують один одному приємні подарунки і «валентинки» - невеликі листівки, прикрашені сердечками, трояндами, котенятами, ангелочками, що цілуються, та голубками.

Твій голос, наче музика дощу,

Живе у серці і бентежно грає.

Здається, в світі кращого немає,

Ніж надивитися на тебе до схочу.

Твоя поява, наче сонце серед ночі,

Що крізь туман промінчиками б’є.

Так щастя пробивається моє,

Бо серце, мов троянда, пити хоче.

Інсценівка «Колядування»

Посеред класу знаходиться стіл, за яким стоїть господиня. Вона накриває на стіл. Після чого лунає стук у двері, господарка відчиняє двері й запрошує до хати колядників,спочатку вони питаються дозволу,потім співають колядки.

- Чи повелите колядувати,

Колядувати,дім звеселяти,

Дім звеселяти,дітей збудити?



(Діти отримують дозвіл та починають співати)

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, тітко, пирога.

Як не дасте пирога,

Візьму бика за рога,

Поведу на торжок,

Куплю собі пиріжок.

Хазяйка виносить дітям цукерки,а тим часом до хати забігає чорт, він забирає винагороду і потім каже:

- Тепер ці мерзотні люди точно будуть знать , хто такий я!!Я зіпсую їм весь святковий настрій!

( автор) Та люди не були такі безпомічні і тому придумали план.

Господиня: Я впевнена,що це чортеня не зіпсує нам настрою, а ну ж бо давайте

святкувати далі!

(автор)Але тут цю розмову почув сам чорт,він вирішив припинити ці веселощі, тому забрався до хати. А діти та господиня, побачивши чорта ,одразу ж накинули на нього мішок ,з того часу сам чорт не турбував їх!

Бажаємо вам святкового настрою та веселих свят!! (всі разом)
4. Виступи груп. ІІІ - тя група «Весна»

Учениця-Весна.

А ось і я, Весна-красна,

Іди собі, люта зимо,

Тепер моя черга прийшла!

Куди ступлю — там сонце сяє,

Усе навколо оживає,

Іду, пробуджую від снігу

Всю землю чарівну.



Розповідь про свята.

Вербна неділя

Вербну неділю святкують за тиждень до Великодня. У цей день не можна сіяти городину, бо все буде гірке й тонке.

За легендою, коли їхав Ісус Христос на віслюку, люди йому стелили пальмові гілки, це поклало початок освячення верби. Оскільки ми не маємо пальмових гілок, то освячуємо вербні. За народними віруваннями ці гілки мають магічні властивості. Наприклад, коли випасають худобу, то треба її прогнати гілочкою освяченої верби. Це робиться для того, щоб худобу оминала нечиста сила увесь рік. Ще одна прикмета: ці котики вбережуть горло від хвороби. У цей день треба було посадити гілочку в город, щоб усе було родючим.

Інсценівка «Освячення верби»

До хлопця підходять гарно вбрані дівчата:



  • Грицю, ти йдеш до церкви?

  • Ні, я не хочу!

  • Ну, тоді ми підемо самі.

Усі дівчата йдуть до церкви, там святять вербу. Коли повертаються додому, по дорозі б’ють один одного гілочками й промовляють:

«Будь великий, як верба,

Будь багатий, як земля,

Будь сильним, як вода,

За тиждень Великдень».

Після церкви говорять до Гриця:



  • Грицю, ти знаєш, що сьогодні свято, то тепер вставай, а ми будемо бити тебе вербою: «Це не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень»

Зустріч весни

На Україні весну зустрічали піснями та хороводами, пекли обрядове печиво.

«Ой зозуленька сива,

Ти нас розвеселила,

Як почала кувати,

Повиходили з хати.

Ой, вийшла сестра з братом.

Ой, вийшла мама з татом.

Ой повиходили дівоньки,

Виводять гаївоньки!»



Вікторина

1. Де стоїть пам’ятник українській писанці? (У Канаді)

2. Де зародився тонкий геометричний орнамент? (с.Космачі)

3. З яким святом пов’язували наші предки прихід весни? (Із святом Сорока мучеників)

4. На яке свято запалювали опудало? (На Масляницю)

5. Якими словами закінчується вірш «Ти весна – днем ….» (красна)


5. Виступи груп. ІV - та група «Літо»

Ведуча-Літо

Щедре я й багате,

Люблю працювати,

Також — жартувати.

Це найкраща пора —

Відпочинок школяра.



Літо

У відчинене віконце

Зазирнуло зранку сонце,

І лоскоче ніжно носик

І маленькі ніжки босі.

Сяйвом сонця все залито:

В нас гостює справжнє літо,

Кольорове та яскраве,

Запашне, смішне, цікаве.

Мама літечку радіє,

Літо всіх маляток гріє,

Щоб росли собі здорові,

Наші сонечка чудові!

Розповідь про свята

З давніх-давен в Україні люди відзначали влітку такі свята:



  • Трійця (на 50 день після Великодня)

  • Петрів піст або Петрівка (на 2 тиждень після Трійці)

  • Івана Купала (7 липня)

  • Петра і Павла (12 липня)

  • Прокопа (21 липня)

  • Пророка Іллі (2 серпня)

  • Свято великомученика і цілителя Пантелеймона (9 серпня)

  • Маковія (14 серпня)

  • Спас або Преображення Господнє (19 серпня)

  • Успіння Богородиці (28 серпня),

а також ще багато інших свят.

Інсценівка «Святкування Святої Трійці»

1-ша дівчина:

Трійця, Трійця, Пресвята Богородиця,

Посіємо житечко, та нехай зародиться,

Посіємо жито, ячмінь та пшениченьку,

Зароди, Боже, всяку пашниченьку.

2 дівчина : Трійця, Трійця, Пресвята Богородиця,

Посіємо жито, нехай зародиться,

І густе і волосисте, ще й до цього ядристеє.

3 дівчина: Спасибі, що на свято прийшли, обдаруємо за це Вас зеленню трави!

1 дівчина: Наше клечання з листу липи, щоб солодко було їсти, пити!

2 дівчина:Наше клечання кленовеє, будьте всі в домі здоровії

3 дівчина:Наше клечання з білих берез, щоб зібрався на Зелену Рід наш увесь!

1 дівчина: Дай, Боженько, людям здоров'я, а Землі — годувальниці доброго врожаю, гарної години, всіляких гараздів усьому живому на землі!

Тітка Наталка:Дай, Боже, радості та Благоденствіє, щоб ми Зелену справляли, а діти, щоб у воді не потопали. А ті, що там, нехай русаляться собі на втіху..

Скуштуйте, людоньки, нашої поживини, благословляймось, щоб до нас русалки голодними не приходили. Зустрічаймо їх калачами, пирогами, пампушками і вином, щоб вони не гнівались на нас, а ми з ними будемо веселими і щасливими.

2дівчина: Дівчата, а ворожити будемо, поки наші хлопці не прийшли?!

3 дівчина: Аякже, я для цього й лепехи принесла - що ж то за Зелені Свята, без ворожби?

1 дівчина: Ну тоді тобі й починати, щоб часу даремно не гаяти.

3 Дівчина:(Виходить наперед із лепехою) Трушу лепехою, щоб доля не була лихою.

2 дівчина: Від Троїцького Маю хліба чекаю.

1 дівчина: Маємо вимітаю лихо і горе на тепле літо, на кріпке жито.

2 дівчина: А я буду на Маю скакати, щоб цей рік пішла із хати!

Тітка Наталка : Ото, вже мені, дівчата, ото вже моторні, не забарились і поворожити. Ну що ж, на те й Свято! А чи справдяться, дівчатка, ваші надії, час покаже...

Тільки ж, дівчатка, ось чуйте мене: — заповідала мені колись моя покійна бабця Василиса, щоб я із Зеленого Свята додому пучечок цілющого зілля принесла, бо воно збереже хату від грому, худобу від дурного ока, плетена на ньому цибуля не згниє, а люди матимуть здоров'я.

Ото ж і ви, мої любі, візьміть до хати, бодай маленький жмутик, Святочного зілля. І вам, людоньки добрі, хай щастить!

1 дівчина: Із Святом всіх вітаємо! Будьте здорові! І Вас, дівчатонька — співушеньки, з Святом, з Трійцею. Щоб це відгуляли і наступного в здоров'ї діждали.

2 дівчина: Уклін і вам! Вдачі Вам щасливої та веселої!

3 дівчина: Хай Вас Господь Бог береже в домі, дорозі і на кожнім перелозі.

(Всі роблять уклін): з Трійцею!

Вікторина «ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО ЗЕЛЕНІ СВЯТА?»


  • На честь якої події за християнської традицією встановлено Троїцьке свято?

(на честь зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови й говорити ними, переповідаючи людям учення Сина Божого. Трійця — день народження християнської церкви).

  • Що знаменує Трійця за стародавніми віруваннями українців?

(знаменує завершення весняного і початок літнього календарного циклу)

  • Як називається неділя Зеленого тижня?

(Клечальною, або П'ятидесятницею. Це п’ятдесятий день після Великодня)

  • У вірменів — джраас, у кельтів — мелюзіна, у німців — ундина. А хто вона в українців?

(Русалка, мавка)

  • Родичі русалки, персонажі давньогрецької міфології, власниці прекрасних голосів (Сирени)

  • Які обереги треба носити з собою, щоб уберегтися від русалчиного привороту?

(полин, хрін, часник, любисток)

IV. ПІДСУМОК

- Які свята відзначали і відзначають українці протягом усього року?

- Як це нас характеризує?

Ваш обов’язок знати, оберігати, шанувати і передавати звичаї та обряди наступним поколінням. А на кінець уроку подивіться фотоколаж «Пори року»





Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconХарківський індустріально-педагогічний технікум
Харківського індустріально-педагогічного технікуму порушуємо клопотання щодо зміни назви навчального закладу. У подальшому просимо...
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconВступ. Українська мова у світі. Українська діаспора
Методи : словесні (бесіда); практичні ( стислий переказ,творча робота, пояснювальний диктант)
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconКонтрольна робота №3 (тести): «Творчість М. Твена, Е. Портер»
Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської»...
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconЗахарівська зш І – ІІІ ступенів Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області Творча робота на тему
У барвистому вінку української поезії яскравою квіткою цвіте ім’я видатної поетеси Ліни Костенко
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок icon«Поет, який мріяв про небо. Донеччина у творчості М. Петренка»
Методи І прийоми роботи : робота в групах, складання клоуз-тесту, демонстрація проекту, метод «Мікрофон», метод «Незакінчене речення»,...
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconОгляд журналу «Педагогічний пошук» 2 (82) / 2014
«офіціозної, робленої, бездумної патетики», припинити «фальшиве ідолопоклонство, стереотипне славослів’я» на адресу Тараса Григоровича....
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconНезабутній «воєнрук» дослідницько-пошукова робота учнів 10 класу Навчально-виховного комплексу: «Гімназія-зош I-III ступенів №4»
День визволення Новогеоргіївська, коли засоби інформації закликають звернутися до славних сторінок рідної історії, неймовірно актуальною...
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconПередовий педагогічний досвід
Під поняттям педагогічний досвід розуміють сукупність знань, умінь І навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи....
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconІндивідуальна творча робота Особливості формування предметних компетентностей учнів у процесі впровадження на уроках математики традиційних та інноваційних технологій
Я не знаю яким буде світ, коли виростуть мої учні,які цілі й цінності будуть актуальними тоді, тому намагаюсь запалити їх єдиним
Щорська районна гімназія Творча робота на педагогічний ярмарок iconРішенням районної ради від 23. 04. 2015 р. №591 Районна програма
Паспорт (загальна характеристика районної програми) Районна програма соціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка