Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І "сродний труд"



Скачати 138,99 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір138,99 Kb.

(Слайд 1). Тема: Григорій Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання і "сродний труд". Афоризми, їхня мудрість та лаконізм

Мета: ознайомити учнів з життям та діяльністю Г. Сковороди; прокоментувати філософський трактат "Вступні двері до християнської добронравності", афоризми митця; навчити формувати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди; формувати розуміння важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. 

Обладнання: портрет Г. Сковороди, мультимедійний проектор, дидактичний матеріал (афоризми). 

(Слайд 2). "А мій жребій – з голяками…"

(Г. Сковорода

Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди з припорошілими саквами, що до цілющої води простує, занедбавши хмари.

Максим Рильський

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.



  • "Відтермінована відповідь".

День 28 жовтня (9 листопада за ст. ст.) 1794 року був сонячним і погожим. У дідича Ковалевського зібралося багато гостей на обід. Мали також за мету послухати розповіді Григорія Сковороди. Той був веселий і говіркий, як ніколи, жартував, розповідав про себе, про свої мандрівки. Потім вийшов у сад. Довго ходив по перехресних стежках, зривав плоди і роздавав їх хлопчикам, що працювали в садку.

Він уже відцвів, відшумів, як оці дерева, що журно губили листя. Ось-ось, можливо, й завтра він відійде в природу, перетвориться в землю, в соки і крони дерев. Станеться страшна і буденна справа, його час перейде у вічність.

Він жив просто та гарно і вмирав так само... В час плачу він учив людей сміятися. Бо голова і хвіст змія вічності — це одне, і все починається спочатку. Він зберіг до останньої хвилини ясний розум та зробив це для людей...

Уже вечоріло, коли сам господар пішов шукати Сковороду і застав його під гіллястою липою. Сковорода копав яму — досить довгу та глибоку.

— Що це, друже Григорію, чим-то ти зайнятий? — спитав господар, підійшовши до гостя.

— Пора, друже, закінчити мандрівку,— спокійно відповів Сковорода. — І так усе волосся злетіло з бідної голови. Пора заспокоїтися.

— І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!

— Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя остання могила.

... Сковорода пішов у свою кімнату, одягнув чисту білизну, помолився Богу і, підклавши під голову свої рукописи та сіру свитку, ліг, склавши навхрест руки.

... Довго чекали на нього за вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити, одначе той лежав уже холодний, закостенілий.

Поховали його під липою, а на хресті над могилою написали те, що заповів сам Григорій Сковорода: "Світ ловив мене, та не впіймав".

Як зрозуміти цей загадковий напис? Чому саме такі слова заповів написати Сковорода? Про це ви дізнаєтеся у ході уроку.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.


  • Слово вчителя.

На останньому уроці перед канікулами ви поділилися на групи і кожна група отримала певне завдання:

І група – повинна була створити видеопрезентацію «Життєвий і творчий шлях». Сьогодні ми її побачимо.

ІІ група – ознайомить нас життєвим шляхом Григорія Саввича.

ІІІ група – дасть відповідь на запитання: «Що, на вашу думку, мав на увазі Григорій Сковорода, заповідаючи написати на своїй могилі "світ ловив мене, та не піймав"?

ІV група - ознайомить нас з творчим доробком Григорія Сковороди.

  • "Знайомство з письменником".

(Слайд 3). Народився Григорій Сковорода на Полтавщині З грудня (22 листопада за старим стилем) 1722р. в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку (нині районний центр Полтавської області) у родині козака Сави і його дружини Пелагеї. Пізніше Сковорода любив називати себе Григорієм Вар-Савою, тобто Сином Спокою.

"Григорий на седьмом году от рождения отличался наклонностью к набожности, талантом к музыке, охотою к наукам, тведостью духа. В церкви он добровольно ходил на крилос и пел чудесно, приятно".

Де здобув Сковорода початкову освіту – точно невідомо. Очевидно, за тодішнім звичаєм,батьки віддали його в науку до дяка. У дяка-скрипаля Гриць був на привілейованому становищі,бо той виявив у хлопця чудовий голос, навчив нотної грамоти,поставив першим співаком у церковному хорі,давав читати книжки,підготував до вступу в академію.

(Слайд 4). Як тоді зазвичай водилося, закінчив сільську початкову чотирирічну школу і у віці 12 років 1734р. вступив до Києво-Могилянської академії. Сковорода перебував в Академії, щоправда з перервами, майже 20 років.

Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків,став одним з наполегливих і тямущих студентів. Він здобув ґрунтовні знання з мов – грецької, латинської, польської,староєврейської, німецької.



(Слайд 5). Однак Г. Сковорода був змушений залишити Києво-Могилянську академію в зв'язку з його зарахуванням співаком придворної хорової капели і від'їздом у грудні 1741р. до Санкт-Петербурга, де мали відбутись святкування з нагоди коронації російської імператриці Єлизавети. Пробувши до кінця серпня 1744р. у Петербурзі, Сковорода повернувся до Києва і відновив навчання у Києво-Могилянській академії.

(Слайд 6). Влітку 1744 року, після того, як супроводжував у складі капели царицю Єлизавету в її поїздці до Києва, Григорій Сковорода вже не повернувся до Санкт-Петербурга, залишився у рідній Могилянці, проміняв наваристий м'ясний стіл на рідкий кандьор у бурсі, змінив "кафтан блакитний" на грубу сукняну кирею, а головне — перемінив задушливі, пропахчені парфумами й пудрою зали Зимового палацу на тонкий запах старих книжкових фоліантів у бібліотеці академії.

По закінченні другого року курсу філософії він у серпні 1745р. разом з Токайською комісією генерала Федора Вишневського виїхав до Угорщини, де перебував до 1750р. Впродовж 1745—1750рр. Г. Сковорода відвідав Будапешт, Братиславу, Відень, Прагу, Галле, можливо, Італію.



(Слайд 7). Після повернення 1750р. до Києва Г. Сковорода стає вчителем поетики у Переяславськім колегіумі. Щиро радів: тепер у нього самого, ще студента, будуть свої спудеї, і навчатиме він їх наскоками світлої, любої серцю поезії. І навчатиме по-новому: не римуванням сухої латини, не за застарілим підручником Кониського, якого він уже не взяв із собою з академії.

А Сковороду вже захоплювали нові, сучасні ритми й імена. І він вечорами, запаливши свічку в крихітній келії, складає свій перший трактат: "Розмисел про поезію і керівництво до мистецтва оної". Та недовго звучало нове слово про нову поезію в класі — незвичайним воно видалось єпископу Никодиму Сребницькому, відгонило єрессю, відлунювало поваленням авторитетів.

Зеленавий вогник лампадки вихопив із присмеркової сині колючі очі єпископа. "Хай не живе в моєму домі той, хто творить гординю", — почув Григорій у відповідь.

Через цей конфлікт Г.Сковорода був змушений припинити викладання в Переяславському колегіумі і 1752р. повернутися до Києво-Могилянської академії, де він почав вивчати теологію у тогочасного префекта академії Георгія Кониського. Але повного курсу теології він не закінчив.



(Слайд 8). 1759 р. Г. Сковорода на запрошення білгородського єпископа Іосафа Миткевича прибув на Слобожанщину, де він впродовж десяти років (до 1769р.) викладав поетику, етику, синтаксиму і грецьку мову у Харківському колегіумі.

У харківський період життя Г. Сковорода написав славнозвісні "Байки харківські», про них ми поговоримо на наступному уроці.

У Харкові Г. Сковороду знали як людину вчену, яка, проте, відзначалася скромним життям. Він носив пристойний, але простий одяг, був невибагливим у їжі,спав не більше чотирьох годин, виглядав бадьорим, поміркованим, виявляв прихильність до убогих; "мав набожність без марновірства, вченість без зазнайства, поводження без лестощів". Категорично відхиляв усі пропозиції прийняти чернечий сан, відповідаючи на них у досить різкій формі: "Хіба ви хочете, щоб я помножив число фарисеїв? Їжте жирно, пийте солодко, одягайтесь м'яко і будьте ченцями!"

(Слайд 9). Відмовляючись від бажання влаштуватися в житті Сковорода остаточно переносить своє життя у внутрішні виміри, стає мандрівником — перелітним птахом.

Посох мандруючого — це глибокий символ його духу. Він брав Біблію, флейту і відправлявся усе далі й далі. Сіра свита, чоботи про всяк випадок і кілька підшивок робіт — ось з чого складалося все його майно. Безперервна мандрівка стала єдиною справою його життя, вираженням його релігійності. Вона стала добровільним подвигом зречення від тих звичайних умов життя, що є перешкодою для внутрішнього життя духу.

Бути мандрівником, відчувати себе в цьому світі мандрівника і дивитися на все навколо, як дивиться випадковий перехожий — значить залишатися байдужим до усього, що трапляється на шляху, розуміти, що усе це як з'явилося на мить, так через мить все і зникне, переконатися, що немає у світі нічого вічного й постійного, що усе тече і зникає. Йому постійно йти потрібно в невідомі далечіні, пам'ятаючи про останню мету, про рідну домівку, де чекає втомленого мандрівника спокій вічних субот!

(Слайд 10). Не маючи сім’ї, власного пристанища й постійного прибутку, він перебував у самій гущі народу. Він жив то в одних, то в інших знайомих. Все його майно вміщалося в торбі: найпотрібніші речі, рукописи, книжки, за поясом – сопілка, в руках – посох, на плечах – селянська свита. Він обійшов майже всю Україну, Воронежчину, Курщину, Орловщину, побував під Москвою, в Приазов’ї та інших місцях.

Він не знає ніяких пристрастей, для нього нема нічого тут, а все існує там, по ту сторону майбутнього. Мандруючи фізично, Сковорода метафізично входить у себе, повертається в дім свій і знаходить свою внутрішню сутність.

Поза тілом, вище тіла хотів би жити філософ, не мати ніякої власності, навіть тіла свого. Тому що той, кого гнівить вага минаючих речей, не може бути вільним і духовним.

Для нього головним було бути, а не мати, тому що щира досконалість людини не в тім, що вона має, а в тім, якою вона є.



(Слайд 11).

(Слайд 12). Помер Сковорода на світанку у неділю 9 листопада 1794 року в селі Іванівка (тепер Сковородинівка) в маєтку знайомого поміщика Андрея Ковалевського на Харківщині".

  • Проблемне питання.

  • То що ж, на вашу думку, мав на увазі Григорій Сковорода, заповідаючи написати на своїй могилі "світ ловив мене, та не піймав"?

  • Варіант відповідей учнів ІІІ групи.

Учень 1. Світ у розумінні Сковороди — це спосіб життя тогочасного суспільства, принцип стосунків між людьми, глибока соціальна нерівність.

"Світ, — писав біограф Сковороди Ковалинський, — словом і ділом переконував його, що щастя людське в тому, щоб мати всього доволі: багато чого їсти та пити, розкішно одягатися і в розвагах веселитися. Сковорода один почав говорити йому: щоб бути істинно щасливим, те все не потрібне, бо обмеження бажань, відхилення надлишку, приборкання прихотливої волі, трудолюбивість, виконання свого обов'язку не за страх, а за совість — суть, шлях до щастя".

Григорій Сковорода цінував відвертість, скромність, свободу. Він мав добру і щиру вдачу, глибоко співчував стражданню людей, зневажав багатство.

Учень 2. У життєписі Сковороди уже згадуваний Ковалинський наводить дуже багато подробиць, які виразно змальовують просте і скромне життя мудреця: "Одевался пристойно, но просто; пищу имел состоящую из земли, плодов и молочных приправ, употреблял оную ввечеру, по захождении солнца; мяса, рыбы не вкушал не по суеверию, но по внутреннему своего расположению; для сна отделял от времени своего не более четырех часов в сутки; вставал до зари и, когда позволяла погода, всегда ходил пешком за город прогуливаться на чистой воздух и в сады", всегда весел, бодр, легок, подвижен, воздержан, целомудр; всем доволен, благодушествующ... словоохотен, где не принужден говорить из всего выводящий нравоучения, почтителен ко всякому состоянию людей, посещал больных, утешал печальных, разделял последнее с неимущими, выбирал и любил друзей по сердцу их...").


  • Слово вчителя.

(Слайд 13). Григорій Сковорода був всебічно обдарованою людиною — письменником, педагогом, музикантом, знавцем античності й середньовіччя, володів кількома мовами — латинською, старогрецькою, староєврейською, польською, німецькою, російською.

Мандруючи Україною і світами, він цікавився життям, звичаями, мистецтвом, віруваннями інших народів, вкраплював у свої твори враження від спостереженого і почутого.

Та насамперед українці повинні шанувати Григорія Сковороду як філософа-мислителя, який вважав, що основним предметом філософії є людина, її внутрішній світ і діяльність, інтереси і прагнення, здоров'я і щастя. У своїх літературних творах він розвинув далі ідеї самопізнання та "сродної праці", які є важливими й актуальними і в наш час.

Григорій Сковорода вважав, що пізнати самого себе людині потрібно для того, щоб виявити здібності, закладені в неї самою природою, усвідомити свої фізичні й розумові можливості та особливості характеру. Це дасть змогу обрати відповідний рід трудової діяльності — "сродну працю". Трудитися слід для того, щоб забезпечити свої духовні й тілесні потреби і приносити користь суспільству. "Несродна праця" руйнує совість, робить людину аморальною, завдає великої шкоди суспільству. Певні обдаровання і покликання має кожний. Потрібно пізнати лише себе й вибрати "сродну працю", це принесе щастя. Отже, всі люди можуть бути щасливими.

Сковорода був співцем праці. Він бачив у ній основу і смисл життя. "Жизнь и дело есть одно и то же", — твердив він.

Мав Григорій Сковорода й своє розуміння Бога, віри, Біблійних заповідей. Його філософ виклав у навчальному курсі християнської стики "Вступні двері до християнської добронравності", написаному у 1766 році "для молодого шляхетства Харківської губернії" і обновленого у 1780 році.



(Слайд 14).

  • Слово вчителя.

ІV группа ознайомить нас з творчим доробком Григорія Сковороди. Завдання для класу, слухаючи розповідь однокласників, запишіть в зошит інформацію зі слайду.

  • Варіанти відповідей учнів.

Учень 1.

Невтомний шукач істини та краси в житті,Сковорода залишив нам чималу літературну спадщину. Улюблена книга Сковороди – Біблія.

Перебуваючи на Херсонщині, написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Збірка є своєрідним щоденником, у якому відбилися життєві події,філософські роздуми,ліричний настрій їх автора.

Працюючи в Харкові, латинськими й українськими віршами написав «Байки Езопові»(1760)

У 1766р. філософ написав «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс» і «Симфонія».

Упродовж 1769-1774рр. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду,названу двоє, про те,що блаженним бути легко», «Діалог», а також твори: « Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті»,»Кільце», «Розмова, звана алфавіт,чи Буквар світу».



Учень 2.

У 1785р. Сковорода об’єднав 30 віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».

Збірник «Байки харківські» - перші 15 з них написані в 60-х роках, решта – в 1774р,куди увійшло 30 байок.

У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка» , а в 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому - Потоп зміїний».

Сковорода писав «народним діалектом» або латиною.

Перші вірші написав у жанрі панегіриків(віршів, що складалися для вихваляння окремих осіб чи подій). Він дещо обновив традиції панегіричного вірша.

Свої філософські твори він писав так, щоб вони були зрозумілі не тільки освіченим людям, а й неосвіченим – будили їхню свідомість,учили думати.


  • Робота з підручником та роздатковим матеріалом.

— Одним із свідчень мудрості Сковороди та глибини його творів є їх афористичність. Не одна крилата фраза пішла мандрувати по світу з його писань.

— Випишіть з підручника визначення поняття "афоризм" с. 116. ( Додаток. Афоризм (від гр. aphoridzo — відокремлюю, визначаю) — коротке, лаконічне судження, яке в стислій, зручній для запам'ятовування формі містить глибоку думку. Афоризми виникли з народних приказок, що втілювали в собі багатовіковий досвід, народну мудрість, філософську думку.)

Прочитайте афоризми Сковороди та прокоментуйте їх.


  • Ідейно-художній аналіз висловлювань. Бесіда за питаннями: 

• З якою метою Г. Сковорода складав свої афоризми? Що було підґрунтям їх створення?

• Як умовно за тематикою можна розподілити крилаті висловлювання митця? (Наприклад, про науки, дружбу, любов, життя, істину, раціональність використання часу, честь і порядність тощо) 

• Над чим змушують нас задуматися афоризми?

• Чи пов’язані крилаті висловлювання Г. Сковороди з його філософією? Відповідь вмотивуйте, наводячи переконливі обґрунтування. 

• У чому полягає практичне застосування афоризмів митця? 

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання:  Прочитайте біографію Г. Сковороди. Вивчіть напам'ять 5 афоризмів Сковороди (на вибір).

 

Афоризми Г. Сковороди



  • Любов. 
    • Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. 

• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа? 

• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує? 

• Все минає, а любов після всього зостається.


  • Щастя. 

• Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий. 

• Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь й завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою. 

• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.

 


  • Наука, освіта, пізнання. 

• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. 

• Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя. 

• Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце. 

• Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися. 

• Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише її тіло. 

• Більше думай і тоді вирішуй. 

• Розум завжди любить до чого братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого. 

• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги! 

• З видимого пізнавай невидиме. 

• Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора. 




  • Здоровий спосіб життя. 

• Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим. 

• Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри? 




  • Дружба. 

• Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсованих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не потратити на щось підроблене. 

• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів. 

• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні. 


  • Праця. 

- Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.

- Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.

- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську. 


  • Краса. 

• Не любить серце, не бачачи краси. 

• Природа прекрасного така, що чим більш на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує. 




  • Час. 
    • З усіх утрат утрата часу найтяжча. 

• Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений. 

• Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само, як добра старість — нагорода гарної юності. 



• Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть. 
Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconТема. Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних пісень»
Тема. Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних...
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconУрок №15 Г. Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. «Байки харківські»
Г. Сковороди, давньої літератури; любов до книги як скарбниці народної мудрості І пам’яті
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconТема. Григорій Сковорода. Життя І творчість
Григорія Савича Сковороди,показати неповторність творчої спадщини видатного мислителя,поета,байкаря,розвивати здатність до аналізу...
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconКонспек т відкритого уроку з української літератури у 9 класі «Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Збірка «Байки харківські»
«Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Збірка «Байки харківські». Байки «Бджола і Шершень», «Собака і Вовк»
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconГригорій Сковорода музикант, педагог, письменник І філософ
Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди...
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconУроку: Григорій Сковорода. Збірка "Байки харківські". Повчальний характер і художні особливості байок "
Звитку жанру байки,з’ясувати особливості байок Г. С. Сковороди, проаналізувати байки “Бджола І Шершень”, “Собака І Вовк”; поглибити...
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconГригорій Сковорода (1722 — 1794)
Його багатогранна філософська й літературна творчість — це остання ланка в перехідному періоді від давньої української літератури...
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconПоема «Мойсей» одна з вершин творчості І. Я. Франка. Основна сюжетна лінія. Біблійна основа. Пролог до поеми – заповіт українському народові
Тема уроку: Поема «Мойсей» одна з вершин творчості І. Я. Франка. Основна сюжетна лінія. Біблійна основа. Пролог до поеми – заповіт...
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" iconГригорій Савич Сковорода 1722-1794
Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині
Слайд Тема: Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про самопізнання І \"сродний труд\" icon*Біографія Григорій Сковорода
Сковороди, присвячений вступові на єпископську кафедру в місті Переяславі Іоанна Козловича


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка