«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту



Скачати 132,25 Kb.
Дата конвертації29.04.2018
Розмір132,25 Kb.

Тема малої Батьківщини як складової частини України. Рід, родина, спадкоємність поколінь

у творах письменників Одещини.

«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів».

(Урок-презентація проекту

2 год. 1 — за рахунок РЗМ)
Тема. Письменники Одещини про наші духовні святині.
Мета: розширити знання учнів про творчість поетів Одещини.

Поглиблювати навички ідейно-художнього аналізу творів.

Виховувати почуття патріотизму, повагу до національних святинь, формувати національний світогляд.
Форма уроку: презентація проекту «Письменники Одещини про

рідний край, родину, звитяги предків.


Обладнання уроку: портрети письменників Одещини; плакати,

виготовлені учнями; картки з короткими біографічними даними

та портретами письменників для кожного учня, виготовлені

комп’ютерним способом (формат А-5)

Ящик зі «скарбами»: книга, люлька, каска.

Для реалізації проекту клас було поділено на 3 групи по 6 учнів у кожній. Ролі та завдання для членів групи учні визначали самі, відповідно до свого задуму.



1-ша група: Координатор (Дунав О-ра) , реквізитор(Гаїнуца Д.) , біограф (Руму Ю. ) , дослідник творчості та два декламатори(Рошульська В.,Кейбаш А.,Гума І.,Нєдєлку М.).

2-га група: Координатор (Руму Вікт.) , літературознавець (Тасмали Галина ) та 4 дослідники творчості поетів — вони ж і декламатори (Аврам Святослав, Кокош Валентин, Кокоріна О, Азман О, Корнєл А.).

3-тя група: координатор (Нягу Анастасія ), літературознавець(Капсамун Юліан) та 4 дослідники творчості — вони ж декламатори (Мітіогло Яна, Шаргородська Вікторія, Герелюк Валерій, Єнчу М.,Нєдєлко Р.).

Троє учнів увійшло до складу журі.


Хід уроку
Учитель. Сьогодні у нас урок-презентація проекту, над яким усі ми працювали протягом останнього місяця. Приступаючи до його реалізації, ми поділилися на групи «Шукачів скарбів», спадкоємцем яких є кожен українець, що знає їм ціну. Шукали ви ці скарби не за морями-океанами чи в надрах землі, а в творчості письменників нашого краю. Форму презентації знайденого скарбу кожна група шукачів обирала самостійно. Отож, слово І групі.

На клас виходить 1-й декламатор групи.

Кейбаш Христина

Місто із серцем моря,

Місто з очима неба,

Вдивляєшся ти крізь мене

В майбутні мої дороги,

Що також ростуть із тебе.

Місто моє Одеса —

Одесос весни моєї.
В цей момент включити на відеопроекті слайд з написом:« Одесос — по-грецьки — чиста вода».

Місто із серцем моря,

Пульсуєш своєю кров’ю

Ти серце моє рибальське —

Й без тебе — я просто — галька,

Що ти викидаєш з себе.

Місто моє — Одеса,

Одесос моєї долі.


Є в світі міста гривасті,

Є в світі міста крилаті,

Є в світі міста столичні,

Є в світі міста стовічні,

А ти мені — просто — МАМА.

Місто моє Одеса —

Одесос — і Ти, і Я.
1-й декламатор сідає. На клас виходять інші члени І групи.
Координатор ( Дунав Олександра) І групи. Ми недаремно представлення свого скарбу розпочали віршем поета і краєзнавця Олега Семеновича Олійникова. Адже скарб, відшуканий нами, — це наш рідний край — мала, але славна частинка нашої великої Батьківщини.

Біограф (Руму Юліан): Біографічна довідка про автора. (Показ слайда з портретом письменника)
Олег Олійників — поет, прозаїк, публіцист, народився 14 січня 1938 року в м. Одесі. Батько його — з чорноморських козаків, мати — з рибалок. Олійників О. С. Закінчив Одеське морехідне училище, служив у Північному флоті. Після демобілізації, як фольклорист, з рекомендацією М. Рильського вступив на філологічний факультет ОДУ ім. І. І.Мечникова. По завершенні викладає українську літературу, мову, естетику в школах Одеси. Вірші почав писати з дитячих років. Член Спілки письменників України з 1991 року.

Дослідник творчості (Рошульська Віорика) : Ми звернули увагу на цей вірш, тому що в ньому в образній формі висловлена не тільки любов до свого міста, своєї «малої» батьківщини, а й підкреслено, що саме з цього куточка беруть початок усі життєві дороги. І все, що людина бере з собою в широкий світ — це дарунок тієї землі, де ти народився. Я хочу звернути увагу й на таке: вираз «Одесса — мама, Ростов — папа» зродився у злодійському середовищі. Саме в цих двох багатолюдних торгових містах легко було ховатися від закону. Послухайте ще раз, як ніжно й шляхетно звучить у О. Олійникова це слово: «А ти мені — просто Мама, місто моє Одеса — одесос — і Ти, і Я». Бо розумний, люблячий син завжди переймає від Матері її найкращі риси, як поет перейняв чистоту душі.



Координатор 1-ї групи (Дунав О-ра): Якщо вірші Олега Олійникова про рідний край наскрізь понизані морським повітрям, то вірші поетеси Надії Мовчан-Карпусь вмістили в собі всі пахощі наших Причорноморських степів.

Біограф (Руму Ю.) : Народилась Надія Михайлівна 12 червня 1944 року в с. Журавка Миколаївського району Одеської області в родині вчителів. Закінчила Ізмаїльський педагогічний інститут. Авторка книг «Батькова тополя», «Над річкою Журавкою», «Золотокрилі ранки» та «Мелодія осінньої просині»

(«Реквізитор показує на дошці слайд- портрет поетеси)

Біограф ( Руму Ю.) : (продовжує) Давно пересохла та річечка, біля якої народилася й бігала в дитинстві маленька Надійка, а в її поезіях вона й досі хлюпоче спогадами про найрідніше місце на землі. Прослухайте пісню композитора Миколи Колодочки на слова поетеси «Річка, річечка».
(Звучить грамзапис пісні)
Дослідник творчості ( Рошульська В. ) : Кожна людина, підростаючи, все більше дізнається про землю, в якій живе, починає розуміти, що Батьківщина — це не тільки рідне село чи місто, а велика земля твого народу, від якого ти невіддільний, як невіддільний від великої Батьківщини і той куточок, звідки розпочав ти свій життєвий шлях.

Дуже гарно сказала про це Надія Мовчан-Карпусь у своєму вірші «Рідні кольори», де кольори рідного степу і яскравого неба зливаються із кольорами Прапора нашої незалежної Держави.



Координатор 1-ої групи ( Дунав Ол-ра ) : Отже, шановні друзі, спадковий скарб, який розшукала наша група, оспіваний в творах поетів Одещини, — це рідний край, наша малесенька батьківщина, що є частиною нашої великої Вітчизни — України.

Дякуємо за увагу.


Члени 1-ої групи займають місця за партами. Учитель запрошує до слова членів 2-ої групи. «Реквізитор» прибирає з дошки портрети.
Презентація ІІ частини проекту
І. Вмикається грамзапис пісні «Ой роде наш красний» у виконанні Ніни Матвієнко.

Після виконання пісні члени ІІ групи ставлять слайд, на якому записана 4-та Заповідь Господня: «Шануй батька і матір свою, і довгими дні твої будуть на землі», слайд із записаними прислів’ями про рід, родину, матір, батька, народ.
Координатор 2-ої групи ( Руму Вікторія ) : Наш скарб прадавній,

Дуже великий,

Хто його має —

Щастен довіку.

В нім діаманти красні і багаті —

Батенько рідний і рідна мати.

В ньому смарагди — рід і родина.

З родом й народом —

Вся Україна!

Літературознавець ІІ групи ( Тасмали Г. ): Цим найціннішим традиційним цінностям нашого народу, що передається із покоління в покоління присвячені твори В. Гетьмана, В’ячеслава Друзяки, Анатолія Глущака, Бориса Нечерди, Надії Мовчан-Карпусь, Віктора Дзюби та багатьох інших письменників Одещини, біографічні довідки про яких для кожного з вас підготував нам «Біограф» (Кокош Валентин ) та наш «Майстер комп’ютерної справи» (Аврам Святослав). Вони у вас на партах. А зараз прослухаємо прекрасні вірші цих поетів.
Члени групи — дослідники творчості читають вірші, називаючи їх авторів, та після читання коротко аналізують прочитане. Читаються та аналізуються (дуже коротко: головна думка, кілька найбільш вдалих художніх образів тощо )

4-й дослідник творчості ( Аврам Святослав ): У Надії Мовчан-Карпусь, вірші якої ми сьогодні вже слухали, також є багато віршів, присвячених батькам, роду та народу. Але я хочу прочитати вірш, який вона присвятила своєму братові.

От самі скажіть: чи багато віршів ви бачили, які були б присвячені братам або сестрам? А цей — такий ніжний і теплий... (Читає вірш Н. Мовчан-Карпусь «Вірність»)

Вірність

Брату Олександру
Ти у мене один рідненький,

Твої руки і вдача, як в неньки,

Твої очі і брови, як в тата,

А душа — лебедина, крилата


В нас коріння одні — і єдина

В нас обох барвінкова Вкраїна:

Нас гойдали Журавські плеса,

Гартувала на міцність Одеса.


Йдуть роки. Що до цього нам брате?

Вірний ти. Але я — стократно.

Ти у мене один рідненький —

Старший мій. Я ж — твоя маленька.

Коли я читаю цей вірш, мені завжди згадується одне із прислів’їв, записаних на нашому слайді. Тільки я його доповнюю ще одним словом і

читаю так: «Тому роду не буде переводу, в якому браття й сестри милують згоду».



Літературознавець ( Тасмали Галина ): Справді, про братів і сестер набагато менше творів, ніж про інших членів родини. (Звертається до класу). А як ви думаєте, якій особі в родині присвячується найбільше творів?

(Учні, напевне, дружно скажуть, що Мамі).
Літературознавець ( Тасмали Г. ) : Правильно! Мабуть немає такого українського поета, який би не написав вірша про Маму — берегиню сім’ї, родових і народних традицій.

Звучить «Пісня про рушник» на слова А, Малишка. Після 1-го куплета звук приглушується. Координатор групи говорить на тлі пісні.
Координатор 2-ої групи ( Руму В.) : Рідна мати... Яка недоспала ночей, яка навчила вимовляти перші слова і ступати перші кроки. Яка вивела на широку дорогу життя своїх синів і дочок. Про твори письменників Одещини про Матір розповість наш «Літературознавець» (ім’я, прізвище), а наші дослідники їх творчості та майстри виразного читання (імена, прізвища) ілюструватимуть його розповідь.

Літературознавець ( Тасмали Г. ) : Материнська любов, ніжність, материнські клопоти й печалі, краса материнської душі й праця материнських рук, що не тільки створює достаток у сім’ї, а й збагачує весь народ, усю землю — ось риси образу Матері в творах письменників нашого краю. Це дуже яскраво втілено в поезії «Жниця» Бориса Мозолевського, який був не тільки талановитим поетом, а й всесвітньовідомим археологом, що досліджував скіфський період нашої історії. Це саме він розкопав і дослідив знамениту Товсту могилу поблизу Мелітополя, в якій було знайдено тепер на цілий світ знамениту золоту пектораль (нагрудну прикрасу) скіфського царя, кола якої були відлиті у вигляді сцен зі скіфського життя, що чергувалися із рядами фантастичних звірів, якими скіфи любили оздоблювати свій одяг та зброю.

Мені вірш «Жниця» дуже сподобався тим, що в ньому звучить велика любов і повага до Матері, до її праці. Поет висловлює думку, що саме завдяки нашим матерям-трудівницям ми живемо без війн і згуби. Ще мені подобається, що у вірші багато пестливих слів.



3-й дослідник творчості ( Кокош В-н) : Матір, материнська любов — це святощі, це скарби народні. Але чи задумуємось ми над цим у нашому щоденному житті, коли не слухаємо наших мамів, не допомагаємо їм, засмучуємо. Про це нагадує нам вірш Віктора Дзюби, поета, який, на жаль, нещодавно помер. Він був військовим лікарем, доля закидала його і в Петербург і на Далекий Схід, але де б він не був, він повсюди носив у серці образ своєї неньки — простої жінки з українського села, яка своїми піснями прищепила йому любов до рідного слова, до поезії.

Вірш, який я хочу прочитати, називається «Каяття», яке часто приходить до нас тоді, коли вже нема перед ким каятися. (Читає вірш).


Каяття

Віктор Дзюба

Повернувся я додому — вересніє.

Поміж листям горобина червоніє,

Дуже рясно горобина уродила,

Та що мати біля хати посадила.
Мамо-матінко, моя рідненька мати!

Ви не вийдете з покинутої хати,

Не зустрінете цілунком на порозі —

Дуже довго я барився у дорозі.


Я не буду горобину смакувати —

В неї присмак і терпкий і гіркуватий.

Мені гірко і без присмаку гіркого,

Бо у мене не лишилось тут нікого.


Мамо-матінко, моя рідненька мати!

Мені розпачу свого не приховати.

Прихилюся я щокою до одвірка,

Посумую і поплачу гірко-гірко.



1-й дослідник творчості ( Аврам Св. ) : А мені сподобався ще вірш В’ячеслава Друзяки «Берегиня». В цьому вірші Мати така, як у кожного з нас, вона робить те, що щодня роблять усі наші мами, і слова у неї такі ж прості («наче зерно...»), як і в наших Мамів. А проте ця звичайна мама у вірші стає не просто жінкою, а Берегинею землі, нашого народу. І кожен, прочитавши вірш, мабуть, подумає: це ж і моя мама — теж Берегиня. Я вам прочитаю цей вірш.

В’ячеслав Друзяка

Берегиня

На Різдво у печі напекла пирогів,

Що чекають в холодній світлиці,

Наварила куті, запасла чорнослив,

Подарунками вкрита полиця.

Вигляда без кінця все своїх діточок —

Ті блукають у пошуках щастя...

Без її казочок підростає внучок

Бо ж навідує бабцю нечасто.

В мами мудра, ясна й молода голова,

Серце — сонечко, руки — проміння.

Материнські прості, наче зерно, слова

І поради надійні, безцінні,

Поки мати жива — не страшна самота:

Все лихе від душі відступає.
Та її доброта материнська свята

Перешкоди й напасті долає.

Рідна ненька, мов бджілка, газдує одна.

Мов земля, щедра й лагідна мати.

Оберіг і продовження роду вона,

Не посміймо про це забувати,

Берегиня життя, берегиня житла

Захисниця сімейного роду.

Берегиня добра, щастя, миру й тепла,

Берегиня Землі і Народу!



Координатор 2-ої групи ( Руму Вікт. ): Ми закінчили презентацію знайдених нами скарбів. Вони з нами щоденно. Це — наша родина, наш рід і наш народ. З цими скарбами нам не соромно стати перед іншими народами світу. Треба тільки берегти їх і пишатися нами. Для цього й пишуть про них письменники нашого рідного краю. Дякуємо вам усім за увагу.
.

Учитель надає слово 3-й групі.

Виходить координатор 3-ої групи, за ним 2 члени групи несуть розмальований картонний ящик.
Учитель: Що це таке? Куди ви його несете?

Координатор (Нягу Анастасія ) : Це ті скарби, які члени нашої групи назбирали в експедиції. (Учні ставлять ящик на стіл. Координатор нахиляться, щось шукає в ньому). Ось! Найбільший скарб, який ми знайшли. (Дістає підручник з історії України). Без цього скарбу народ — не народ, а порсто населення, а людина — не громадянин Держави, а просто — мешканець певної території.

Літературознавець 3-ої групи ( Капсамун Юліан ): Мабуть, тому в творчості письменників нашого краю так багато віршів на історичні теми, на тему минулого нашого народу. В них — тривога про збереження нашого історичного спадку, як наприклад у вірші «Плуги» поета з Кілії, який народився на півночі нашої області на Савранщині.
1-й дослідник творчості ІІІ групи читає вірш.

Валерій Виходцев

Плуги

Плуги поорали козацькі кургани

Не вміли такого й чужинськії хани.

Не вміли такого — ніхто не навчив,

А нашим плугам — ніс у землю й мовчи.
Народу історію теж поорали

І шкіру із пам’яті геть обідрали...

Народ український усе пам’ятає.

Про долю курганів колись ще спитає.

У цьому вірші мова про тих, хто хотів знищити нашу історію, і знищити історичну пам’ять народу. Поет каже, що ці люди були гірші від монгольських ханів, бо ті грабували тільки матеріальні блага, а ці — «шкуру із самої пам’яті здирали», тобто, робили так, щоб народ не знав, не пам’ятав своєї історії.

2-й дослідник творчості ( Шаргородська : Але народну пам’ять знищити не так-то легко. Адже вона закарбована в народних думах, віршах і навіть у назвах наших сіл і міст. Кропітливо працюючи в пошуках нашого краю, наші дослідники знайшли легенду про рідне село Новосільське. Координатор нашої групи Нягу Анастасія повідає нам її.

Координатор /// групи---Нягу Анастасія зачитує легенду,а на відеопроект. показ слайдов про Новосільське

Координатор 3-ої групи: Протягом останнього місяця ми відвідували усі наші сільські бібліотеки,розгортали сторінки книжок, працювали в інтернеті,познайомились з прекрасними людьми нашої маленької батьківщини,які так чудово оспівують рідний край в своїх творах.Це талановитий наш односелець Капсамун Віктор(зб.»Бентежності» 2008 р.),Нєдєлку Олена Вікторівна,яку ми запросили до нашого уроку,Кожокару В.В-вчитель української мови та літератури, учениця 10-Б класу- Нєдєлку Даяна, учень 10-А класу- Рауца Євген та ін..



Координатор 3-ої групи: Наша презентація скарбів завершена. Сподіваємось, що всі зрозуміли: історична пам’ять, знання свого минулого — це теж неоціненний скарб, залишений нам у спадок нашими предками. Дякуємо за увагу.

(Забирають ящик зі скарбами й сідають)
Учителька: Залишилась ще одна дуже нелегка справа: оцінити роботу груп.

Оцінювання учнів (ті учні,що не працювали словесно,мають можливість отримати оцінку за малюнок,якого підготували вдома).

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconТема проекту: Парк тіней незабутих предків Мета проекту
Кінцевий продукт: проект – альбом,,Ніхто не забутий,ніщо не забуте, в тому числі електронний варіант, слайд-презентація з супроводом...
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconУрок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
На сьогоднішньому уроці ми завершимо роботу над довготривалим проектом І дамо відповідь на запитання, яке зацікавило наш клас ще...
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconВеликі математики україни
...
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconМетодичні рекомендації щодо проведення першого уроку в 2015/2016 Н. Р
...
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconМетодичні рекомендації щодо проведення першого уроку у 2016/2017 навчальному році
В історії України чимало подій, що перед усім світом продемонстрували прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного...
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconДодаток 2 до Порядку конкурсного відбору кінопроектів для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів
Презентація, що розкриває актуальність проекту, чому він важливий для продюсера персонально, чому тема проекту є універсальною, який...
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconУрок з позакласного читання для учнів 5 класу "сучасні письменники для дітей"
Ляля разом із своїми друзями вирішує розгадати таємницю старовинної скриньки І дивних створінь–химериків. Задля цього вони вирушають...
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconТема проекту: «Славетні Українці» Мета проекту
Тип проекту: інформаційно-пошуковий, моно предметний, колективний (груповий), короткочасний
«Стоїмо перед світом спадкоємцями дивних скарбів». Урок-презентація проекту iconУрок -презентація тема: М. М. Коцюбинський. Життєвий І творчий шлях. Повість «Дорогою ціною» Мета: ознайомити
Методи І прийоми: метод проектів, дослідницький, проблемно-пошуковий; еврестична бесіда, презентація, міні-дискусія; робота в групах;...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка