Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми



Сторінка1/5
Дата конвертації02.09.2017
Розмір0,71 Mb.
  1   2   3   4   5

Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми.
М о в н а н о р м а – це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному етапі.

Нормативність мови виявляється на усіх рівнях мовної системи: орфоепії, офографії, акцентуації, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, стилістики, пунктуації. За ярусами мовної системи здійснюється й класифікація мовних норм, з-поміж яких вирізняються:



1) орфоепічні нормативна вимова звуків і звукосполучень;

2) акцентуаційні – регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених;

3) графічні – нормативна передача звуків на письмі;

5) лексичні та фразеологічні – правильне вживання слів та фразем;

6) словотворення – регулюють відбір морфем, їх розташування і сполучення у складі нового слова;

7) морфологічні – правильне вживання морфем, морфологічних форм та їхніх варіантів;

8) синтаксичні усталені зразки побудови словосполучень і речень;

9) стилістичні – відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування;

10) пунктуаційні – нормативне вживання розділових знаків.
Контрольні питання по темі:


  1. Що називається мовною нормою?

  2. Назвіть класифікацію мовних норм.


Тема №2. Правопис ненаголошених голосних е, и, о.
В українській мові невиразний голосний звук е чи и перевіряється у позиції під наголосом: великий - велич, блищить – блиск.

Якщо не можна дібрати слово із наголосом на невиразний звук, треба перевірити потрібне слово за словником: кишеня, минулий кермо перукарня.

Завжди пишемо е
1. У буквосполученнях –ере- , -еле-: дерево, береза, шелест, пелена.
2. У суфіксах:

-ечк-: річечка, стежечка

-еньк-: рученька, личенько

-есеньк-: тонесенький

іменники IV в.:

-ен-: козеня, тигреня

іменники множ.

-ен-: імена, племена

іменники сер. р.:

-енн(я): оголошення, мислення
дієприкметники:

-ен-: накреслений

прикметники:

елезн-: довжелезний



-ер(о): четверо, семеро

-тель: вихователь
3. Коли е при зміні слова випадає або чергується з і: хлопець – хлопця, справедливий – правда; каменя – камінь, джмеля - джміль.
Завжди пишемо и
1. У буквосполученнях ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: тривога, криниця, глитати.
2. У суфіксах:

-ик: коник, дощик

-иц-: ударниця

-ич: родич, Петрович

-ищ(е) вогнище, житнище

-иськ(о): прізвисько

іменники жін. р.

ин(а): мілина, чужина



іменники чол.. р.

ин-: росіянин, татарин

іменники сер. р.

ив(о): паливо, печиво

(але марево, сяєво)

прикметники

-ин: нянин, материн

-ив-: довірливий

-ист: промовистий

Пишемо о

1.Ненаголошений голосний о у складі перевіряємо наголосом у спільнокореневому слові чи формі слова: розумний – розум, голубка – голуб, ходімо – ходить.


2.Запам`ятайте!
Пишемо О: гончар, корявий, лопата, товар, монастир, богатир (герой, велетень), борсук, погано.

Пишемо А: багато, багатство, багатий, багатир (багач), гарячий, гарячка, гаразд, качан, калач, кажан, хазяїн.
Контрольні питання по темі:

1.Як перевіряються ненаголошені голосні?

2.Назвіть коли пишуться голосні:е,и,о,а?


КОНТРОЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

по темам №1,2
Вправа 1. У ліву колонку випишіть слова із вставленою буквою е, у праву –із вставленою буквою и.

Няньч/н, ухвал/ний, фінлянд/ць, скр/піти, зябл/к, зб/р/гти, ранес/нько, вст/гати, Влад/восток, прич/пити, наст/лати, спадщ/на, р/мінець, юв/лірний, розч/няти, пущ/ний, св/нцевий, ут/кти, аніч/чирк, льодянес/нький, авіанос/ць, зос/реджений, віконн/ця, плем/нами, викор/нити.
Вправа 2. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис о та а в російській і в українській мовах.

Западные славяне, колючая крапива, густой камыш, картофельный крохмал, душистый каравай, казацкая сабля, храбрый атаман, горячий кофе.



Тема №3 Тире між підметом і

присудком
Тире ставиться:

1) якщо підмет та іменна частина складеного присудка виражені іменником або кількісним числівником у називному відмінку: Наскельні малюнкисвідоцтво найдавнішої культури (Із журн.). Три та чотири – сім;


2) якщо обидва головні члени або один із них виражені неозначеною формою дієслова: В криницю воду лить – людей смішить (Присл.). Відчувати в окопі живу душу – справжнє щастя (О.Г.);
3) якщо перед іменною частиною складеного присудка стоять частки це, то, ось, значить: Щастя – це друзі хороші, шана людська (О. П.). Придержати язика вчасно – то нелегка річ (П. П.);
4) якщо підмет виражений особовим займенником чи присудок вказівним, і вони за змістом та інтонаційно виділяються: Ти – моя любов радості (Вин.). Наш батько – з тих, що умирали перші. А Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить (Л. Кост.);
Тире між підметом і присудком не ставиться:
1) якщо перед іменною частиною складеного присудка стоїть частка не наприклад: Дядько не батько, а тітка не мати (Присл.). Молодість – буйність, а старість не радість (Нар. тв.);
2) якщо іменній частині складеного присудка передують порівняльні сполучники: як, мов, немов, наче, неначе, ніби, що: Діти як квіти(Присл.). Хлопець мов блискавка.

Але за наявності паузи тире може ставитись: Кров людська – не водиця (Нар. тв.); У нього очі – наче волошки в житі (А. Гол.);

3) якщо між підметом та іменною частиною складеного присудка стоїть вставна або вставлена конструкція: Говорити правду, безперечно, це мужність (Газ.)
Контрольні питання по темі:
1.Коли ставиться тире між підметом і присудком?

2. Коли не ставиться тире між підметом і присудком?

КОНТРОЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

по темі № 3
Вправа1. Якими правилами можна пояснити вживання тире в наведених реченнях?
1. Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її! (В. Сим.). 2. Ми – вищим розумом озброєні творіння (М. Р.). 3. І шум гаїв, і шелест нив – усе було благословенне (М. Лук.)

4. Крило в гагари – тридцять вісім сантиметрів, хвіст – шість сантиметрів (О. В).


Вправа 2. Поставте, де потрібно, розділові знаки.
1. Її пісні ... як перло многоцінне, як дивний скарб серед людських марнот. 2. І торба ... наче ремеза гніздо (Л. Кост.). 3. Утекти, вирватись ... ось його найжагучіша потайна мета (О. Гонч.). 5. Голод ... не тітка, найми ... не свій брат (Нар. тв.).


Тема № 4. Вживання великої літери
Деякі зауваження щодо вживання великої літери

1. З великої літери пишуться назви найвищих державних органів і посад України: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України.

2. В офіційних документах, а також з метою надання урочистості з великої букви можуть писатися назви посад міністрів, послів, президентів академій: Президент Академії наук України, Посол Румунії, Посол Республіки Польща.

3. У словосполученнях – назвах державних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій як України, так і інших держав з великої літери пишеться тільки перше слово: Національний банк України, Верховний суд США, Міністерство освіти України, Донецька обласна рада народних депутатів.

4. Перше слово у назвах академій, навчальних закладів, театрів, музеїв та інших культурних закладів: Академія наук України, Приазовський державний технічний університет, Державний музей українського образотворчого мистецтва.

5. Назви історичних подій, знаменних дат, пам`яток архітектури, храмів; назви релігійних свят та культових книг: День незалежності України, Полтавська битва, Києво-Печерська лавра, Різдво, Великдень, Біблія, Коран, Псалтир, Бог, Святий Дух, Божа Матір.

6. Присвійні прикметники, якщо вони утворені від власних назв за допомогою суфіксів –ів (-їв), -ин, -ін (-їн), пишуться з великої літери, але, якщо вони входять до фразеологізмів чи наукових термінів – з малої літери: Лесине кредо, Маріїна дочка, Андріїв син, але ахіллесова п`ята, бертолетова сіль, авгієві стайні, базедова хвороба.

Якщо присвійні прикметники входять до складу сполук, що мають значення „імені когось”, „пам`яті когось”: Шевченківська премія, Франківська кімната, Нобелівська премія.


Контрольні питання по темі:
1. Назвіть випадки вживання великої літери.

2.Як пишуться назви державних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій як України, так і інших держав?

3.Як пишуться назви найвищих державних органів і посад України?

КОНТРОЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

по темі № 4.
Вправа 1.Запишіть, де потрібно, слова з великої букви.
(ф)едерація (н)езалежних (п)рофспілок (у)країни, (л)ьодове (п)обоїще, (б)лаговіщенський (с)обор, (ц)ентральна (м)іська (б)ібліотека для дітей, (х)арківський (б)удинок (в)чених, (к)онституція (у)країни, (і)вана (к)упала, (о)організація (о)б`єднаних (н)ацій, (г)рінченків словник, (д)ень (у)чителя, (к)оліївщина, (б)альзаківські традиції, (д)амоклів меч.
Вправа 2.

Чому у реченні Постають Уральські гори, широчінь полтавських нив (І. Муратов) слово Уральські написано з великої букви, а полтавськихз малої?
Тема № 5. Стилі сучасної української літературної мови

М о в н и й с т и л ь – це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлювання.

У сучасній українській літературній мові розрізняють такі функціональні стилі:

Розмовний стиль. Сфера використання – усне повсякденне спілкування у побуті, у сім`ї та на виробництві. Основне призначення – бути засобом невимушеного спілкування, жвавого обміну думками.

Публіцистичний стиль. Сфера використання – громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання. Основне призначення – активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до необхідності зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи сформувати нові.

Художній стиль. Сфера використання – творча діяльність, різні види мистецтва, культура, освіта. Основне призначення – засобами художнього слова впливати на розум, почуття і волю читача, формати його ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.

Науковий стиль. Сфера використання – наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта. Основне призначення – викладення наслідків досліджень про людину, суспільство, явища природи, збудження інтелекту читача.

Епістолярний стиль. Сфера використання – приватне листування. Основні ознаки – наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звертання, головна частина, у якій розкривається зміст листа, кінцівка, де підсумовується написане.

Конфесійний стиль. Сфера використання – релігія та церква. Основне призначення – обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства.

Офіційно-діловий стиль. Сфера використання – державно-політичне, громадське, економічне життя, законодавство, сфера управління адміністративно-господарською діяльністю. Основне призначення – регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах.
Контрольні питання по темі:


  1. Що називається мовним стилем?

  2. Які стилі ви знаєте?

  3. Чи може один стиль застосовуватись в іншому? Наприклад.


Тема № 6. Вживання апострофа
Для позначення роздільної вимови твердих приголосних б,п,в,м,ф перед голосними я, ю, є, ї вживається а п о с т р о ф.



Апостроф ставиться:
1) після губних б, п, в, м, ф: голуб`ята, п`ятниця, в`юн, м`ята, жираф`ячий;

2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть р або приголосний, що належить до префікса: черв`як, зв`язати;

3) після букви р, якщо вона позначає твердий приголосний звук у кінці складу: міжгір`я, матір`ю, подвір`я;

4) після букви к у слові Лук`ян і похідних від нього: Лук’яненко, Лук`янчук, лук`янівський;

5) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний: без`ядерний, з`єднати, двох`ярусний, дит’ясла, пів`яблука,але: пів-Маріуполя;

6) після б, п, в, м, ф, шиплячих, г, к, х та р у словах іншомовного походження, коли чується роздільна вимова. Пор.: інтерв’ю, кар’єра, комп’ютер, миш`як, Руж`є, Монтеск`є, але: рюш, кювет, фюзеляж, Гюго.


Апостроф не вживається:
1) якщо перед губними приголосними б, п, в, м, ф стоїть кореневий приголосний (крім р): священний, тьмяний, різьбяр;

2) після букви р, що позначає м`який приголосний звук: рябий, кучерявий, рядок.


Контрольні питання по темі:

  1. Коли апостроф ставиться?

  2. Назвіть випадки, коли апостроф не вживається.


КОНТРОЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

По темам № 5,6.
Вправа 1. Перекладіть і запишіть слова українською мовою.

Пять, любовью, матерью, имя, предъявить, безъязыкий, премьера, дезинформация, объявить, предъюбилейный, обязанность, морковный, подъезд, пюпитр, кювет, оливье, буряк, мята,

червяк, торфяной, Репин, мясо, раен, Вячеслав.

Вправа 2. Від поданих слів утворіть:

а) прикметники: соловей, олово, торф, риба, Різдво, дерево, кремінь;

б) форми І особи однини дієслів: бити, розбити, вити (вінок), випити;

в) форми ІІ особи однини дієслів: бити, пити, розбити, розвити, випити.

Вправа 3. Запишіть слова у дві колонкаи: 1)ті, у які вставили апостроф; 2) ті, які пишуться без апострофа.

Медв/яний, п/ятсот, арф/яр, посер/йознішав, дзв/якнути, розв/язано, помор/янин, св/ято, сузір/я, харків/янин, вар/яг, від/їзд, різьб/яр, мавп/яча, роз/ятрити, при/їзд.



Ключ. З останніх букв прочитаєте назву вірша М. Рильського.
Тема № 7. Розділові знаки між однорідними членами речення
Між однорідними членами речення ставиться кома:

1) при безсполучниковому зв`язку: Робота виконувалась швидко, якісно, добротно (П. Загребельний);



2) за наявності сполучників:

а) протиставних (а, але, та (але), зате, проте, однак): Мудрим ніхто не вродився, а навчився (Нар. творчість);

б) повторюваних (і ... і, (й ... й), та ... та, ні ... ні, або ... або, (не) то ... (не) то). Кома ставиться і перед першим сполучником, коли він стоїть між однорідними членами: Низькі хмари сміялись то дощем, то навіть мокрим лапатим снігом (О. Журлива). На Колимі запахло чебрецем, і руто-м`ятою, і кропивою (В. С.);

.....в) парних (як ... так; хоч ... але; стільки ... скільки; якщо не ... то): Якщо не мати, то дід приголубить хлопця;

г) приєднувальних (і; а також; ще й; та й; а то й; та ще): Зазеленіли луги, ще й дібровонька (Нар. пісня);

3) між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно, кома ставиться між кожною парою: Наука й труд, знання і школа дбайливо кличуть до мети (П. Усенко).


Кома не ставиться:
1) якщо сполучник (єднальний чи розділовий) вжитий один раз: Полем, лісом і водою Травень завладав! (Я. Щоголів);

2) між двома однаковими дієсловами, що означають дію і мету: піду прогуляюся, вийду розчищу сніг;

3) у стійких словосполученнях: ні туди ні сюди, і так і сяк, за все про все.


Тире ставиться:
1) якщо є протиставлення: Не співає Марина – голосить (Н.-Л.);

2) при значенні наслідку, швидкої зміни подій, умови, допусту, уточнення: І вгледіли айстри, що жити дарма, - схилились і вмерли... (О. О.).


Контрольні питання по темі:

  1. Коли ставиться кома між однорідними членами речення?

  2. Коли кома не ставиться між однорідними членами речення?

  3. Назвіть випадки, коли між однорідними членами речення ставиться тире.


КОНТРОЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

по темі № 7.
Вправа 1. Підкресліть однорідні члени речення, визначте їхню синтаксичну функцію. Поставте, де треба, розділові знаки, поясніть їх.
1. В отій нестримності лету напрузі м`язів клекоті крові й таїлася вічна суть буття... (Ю. М.). 2. А син купається не накупається пірнає брьохається грає, як та риба, в чистій воді (Н. Л.). 3. Не журиться Катерина слізоньки втирає (Т. Ш.). 4. Артилеристи робили одну ходку і другу і третю, підвозячи снаряди (О. Гонч.).

5. Не вкрав я ті гроші позичив, бо скрута прийшла мені (С. В.).



Тема № 8. Звертання. Кличний відмінок
З в е р т а н н я називає особу або персоніфіковане явище, до яких звернена мова. Звертання не є членом речення.
1. Звертання може стояти на початку, в середині та в кінці речення. В усіх випадках звертання разом зі словами, які від нього залежать, відокремлюються комами: Донеччино моя, твоїх вітрів дихання я відчуваю знов, як в ті далекі дні... (В. С.); Рости, рости, дівчинонько, на другую весну! (Нар. п.)
2. Після звертання, яке вимовляється з окличною інтонацією, ставиться знак оклику: Життя моє! Тобі мій дар любові... (В. С.). 2. І досі так, о браття! й досі тьма (Л. У.).
3. Вигуки відділяються від звертання комами (крім о, ой, які, стоячи перед звертанням, вимовляються з ним як одне ціле): Гей, воли мої, гей, воли мої, гей! (Нар. тв.). О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні (В. Ст.).

Контрольні питання по темі:

  1. Що називається звертанням?

  2. Як на письмі виділяється звертання?

Кличний відмінок
І відміна

Тверда група

М`яка група

Мішана група

однина

множина

однина

множина

однина

множина





-е,-ю







Напр..: Сестра – сестро, сестри; земля – земле, землі; миша – мише, миші.
ІІ відміна

Тверда група

М`яка група

Мішана група

однина

множина

однина

множина

однина

множина













Напр.: Стіл – столе, столи; коваль – ковалю, ковалі; днище- днищу, днищі.
ІІІ відміна

Однина

Множина

-е, -и




Напр.: Ніч – ноче, ночі; мати – мати, матері.
ІV відміна

Однина

Множина

-а, -я

-а, -я


Напр.: Лоша – лоша, лошата; теля – теля, телята.
КОНТРОЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

по темі № 8

Вправа 1. Поставте розділові знаки при звертаннях.

1. ...В розлуці моя Україно ти снилась мені у квітках (В. С.). 2. О мій русявий Прометею загублений в ночах війни (А. Мал..). 3. Панове судді Важко розібрати, що і до чого, як воно було (Л. Кост.). 4. Та, здається, куме і ти сам котився з тієї гори з своєю Ганною, вертаючись з хрестин? (Н.-Л.).
Вправа 2. Поставте подані іменники у кличному відмінку.

Учитель, адвокат, батько, син, добродій, Петро, козак, радість, розкіш, дружина, море, Київ, хлопець, тиша, ректор, країна, бабуся, дідусь, Батьківщина, сокіл.
Вправа 3. Поставте подані іменники у кличному відмінку.

Земля, суддя, поет, письменник, В*ячеслав, дошка, вічність, раб, дитина, свекруха.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература»
Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Функціональні стилі української літературної мови
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconПрограма вступних випробувань «сучасна українська мова та історія української літератури з методиками їх навчання»
«сучасна українська мова та історія української літератури з методиками їх навчання»
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconТема заняття: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Мета заняття: орієнтуватися в основних процесах розвитку сучасної літературної мови; знати зміст понять «літературна мова»
Мета заняття: орієнтуватися в основних процесах розвитку сучасної літературної мови; знати зміст понять «літературна мова», «мовна...
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова
«Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Українська мова
«Українська мова (за професійним спрямуванням)» для студентів усіх спеціальностей
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconКонспект лекцій із дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Лекція Українська мова – об’єкт соціолінгвістики. Міжкультурна комунікація в навчально-освітніх соціумах
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconОсновна І старша школа Українська мова
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім...
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconМетодичні рекомендації 2016-2017 н р. Українська мова
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім...
Тема №1. Сучасна українська літературна мова та її норми iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ магістр
Укра­їні. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського народу І форма його національної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка