Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш



Скачати 65,36 Kb.
Дата конвертації26.08.2017
Розмір65,36 Kb.

Тетяна Калініна

РИСУНКИ ІЗ ЗБІРКИ ФЕДОТА ТКАЧЕНКА В КОЛЕКЦІЇ НМТШ


„Щиро шануючий твій давній товариш Федот Ткаченко” – так підписав один із своїх листів до Тараса Шевченка 1860 р. Федот Леонтійович Ткаченко (1819 – бл. 1885 ), вчитель полтавської гімназії, де він тоді викладав малювання й каліграфію. Вони були знайомі з Шевченком ще з початку 30-х років, коли обидва працювали і вчилися в Петербурзі у Василя Ширяєва. Художник Іван Кіндратович Зайцев, пізніше теж мешканець Полтави, пам”ятав їх обох ще по Петербургу, учнями Ширяєва, що „були в нього на побігеньках, розтирали фарби і потроху малювали”.1 В один і той же рік – 1838 – обидва стали учнями К.Брюллова. На початку 40 - х років Тарас Шевченко, Федот Ткаченко і Кіндрат Єжов наймали спільну квартиру на Васильєвському острові. У 1842 р., здобувши в Академії фах учителя малювання, Федот Ткаченко поїхав до Полтави. Мабуть, Шевченко бачився з ним, коли був у Полтаві 1845 року за завданням Археографічної комісії.

Після повернення Шевченка із заслання вони поновили стосунки, листувалися. Із цих листів дізнаємося про відвідини Полтави П.Кулішем у травні 1860 року, про „кирпу-чорнобривку”, дочку їхнього спільного знайомого Витавського, що, як виявилося, була вже просватана за іншого,2 та про намір Т.Шевченка „опівзими” 1861 року прибути до Полтави.3 Ф.Ткаченко, що пам”ятав розмах, із яким приймали полтавці П.Куліша, писав поетові:”Приїжджай, тілько весною, удобніш буде тебе приймати...”.4

Через двадцять чотири роки після смерті свого товариша Ф.Ткаченко розповідав Є.Ганненку5, автору публікації „Новые материалы для биографии Т.Г.Шевченка” в ж. „Древняя и новая Россия” (1875, № 6), що в роки навчання в Академії Т.Шевченко намалював образ цариці Олександри для іконостасу церкви Полтавської військової гімназії (про долю цього твору поки що нічого не відомо; фоторепродукція з нього була серед експонатів Шевченківської виставки в Москві 1911 року і є у фондах НМТШ серед неопублікованих матеріалів О.П.Новицького).

В. Антонович твердив, що Федоту Ткаченку колись належала подарована нібито самим Шевченком картина «Гамалія» (сьогодні в експозиції НМТШ, Ж – 97).6

До цих широко відомих фактів можна додати, що в родині Ф. Ткаченка зберігалося кілька листів Тараса Шевченка – крім тих чотирьох, які вперше були опубліковані того ж 1875 року, ще за життя Федота Леонтійовича, в журналі «Древняя и новая Россия». Редактором цього видання у 1875 – 1879 роках був Сергій Миколайович Шубинський; він же на початку ХХ століття заснував і редагував журнал «Исторический вестник». У відділі рукописів Російської національної бібліотеки в Санкт-Петербурзі зберігся лист до С.М.Шубинського, написаний сином Федота Леонтійовича – Миколою Федотовичем Ткаченком 1909 року із Феодосії. Він пропонує до друку статтю, в якій наводить копії листів Шевченка, «ще ніколи не друкованих».7

Сьогодні у фондах НМТШ зберігається 13 малюнків (11 одиниць зберігання), що колись також були власністю Ф.Л.Ткаченка. Після його смерті ця невелика збірка малюнків олівцем та олівцем і тушшю перейшла до однієї з його дочок. 1923 року вона разом із чоловіком – В.В.Баршевським передала малюнки до Чернігівського історичного музею, представник якого на обгортці одного з них зафіксував ( мабуть, з її слів), що вона „ знала Шевченка особисто”.8 1933 року збірку передано до ГКШ.

Вперше її детально описав О.П.Новицький у «Коментарі до малюнків Т.Шевченка».9 Він зафіксував усі написи, зроблені, мабуть, працівником ЧІМ в момент прийому експонатів на кожному з папірців, в які загорнули малюнки.

Найбільш відомий з усіх – олівцевий портрет К.Брюллова із підписом внизу «К.Брюлов 1835 год» (на обгортці зазначено – «№1»). Малюнок вирізняється і помітно більшим за інші розміром, і манерою виконання. Автори коментарів до мистецької спадщини Т.Шевченка в передостанньому академвиданні дійшли висновку, що визначення цього портрета як його роботи „вимагає додаткового дослідження”.10 У новому академічному виданні творів Т.Шевченка твір не включено навіть до розділу «Dubia» («Сумнівні»).

Із зображень відомих осіб у збірці є також портрет колишнього її власника, Федота Леонтійовича Ткаченка – «№6» (визначений, очевидно, зі слів його дочки), а також мініатюрний, тонкої роботи портрет Г. Квітки-Основ’яненка – «№2». Вважаючи останній портрет роботою Шевченка, О.П.Новицький зауважував: «Всі їхні зносини обмежувалися лиш листуванням … Тим-то й виконати цей портрет з натури Шевченко не міг, напевно, це лише копія з малюнка М.С.Башилова, що літографію з нього роботи Поля додано до «Молодика» на 1843 год Харьков 1843)».11

На інших невеличких прямокутних клаптиках паперу – мабуть, вирізаних із альбому або з окремих більших аркушів – зображено: голову козака в шапці (у профіль) – «№4»; Возного, персонажа «Наталки – Полтавки» І. Котляревського ( теж у профіль) – «№5»; портрет старенької бабусі ( по плечі ) – «№8» з припискою 1923 р. на обгортці «По словам жены В.В.Баршевского, лично знавшей Шевченку – это рисунок бабушки, но наверное она утверждать этого не может»; дівочу голівку в капелюшку (на обгортці напис: «По словам жены Баршевского, рисунок Гликерии») – «№9»; напіваматорський профіль чоловіка з бородою «№10» (у коментарі О.П.Новицького зазначено: «Голова трошки лисого бороданя в профіль»12); «№11» – профіль чоловіка у високій шапці, схожого на попередній портрет. Ще два зображення – на звороті малюнків №7 (голова чоловіка в брилі) та № 10 (чорнильниця).

Щось добре знайоме за манерою виконання нагадують два малюнки з натури: хлопець малює, нахиливши голову над своєю роботою (він сидить на стільці правим боком до глядача; зображений на повен зріст) і його ж профіль зблизька ( та ж зачіска, ніс із характерним розрізом ніздрів, підкресленим на обох малюнках – №№ 3, 7).

На лицевій стороні кожного малюнка є порядкові номери, а на обгортках, мабуть, зі слів дочки Ф. Ткаченка зазначено: ”Рис. Т.Г.Шевченко”.

Незважаючи на це, в ПЗТ у десяти томах (Том десятий. – К., 1963. – с. 84) усі рисунки із збірки Ф.Ткаченка було віднесено до розділу „Твори, безпідставно приписувані Т.Г.Шевченкові”. «№1» – олівцевий портрет К.Брюллова – увійшов до розділу „Dubia”( Том сьомий, книга друга. – К., 1961. – С.46).

1967 року в „Каталозі фондів Державного музею Т.Г.Шевченка” усю збірку вже визначено як „Твори Федота Ткаченка”.

Однак достатньо лише розкласти малюнки в один ряд, щоб переконатися, що виконані вони не однією рукою, а рисувальниками із відмінним почерком, різним рівнем обдарування й фахової підготовки. На наш погляд, деякі з них заслуговують більшої уваги, ніж інші. У першу чергу це профільні зображення учня за малюванням (№№ 3,7), а також малюнок голови козака (№4) та дівоча голівка (№9).

Перші два рисунки етюдного характеру (№№ 3,7) за манерою виконання дуже близькі до відомих рисунків Т.Шевченка „У натурному класі Академії мистецтв” (Г – 410), „Натурник та учень Академії мистецтв” (Г – 411), ”Учні Академії мистецтв. Зарисовки” (на звороті – „Учень Академії мистецтв перед мольбертом”, Г – 782), що датуються 1840 -1841 роками13, а також до рисунка „На лекції з остеології” з альбому Т.Шевченка 1840 -1844 р.р. ( раніше він датувався 1839 - 1843 роками ), що зберігається у Відділі рукописів ІЛ ім. Т.Г. Шевченка НАН України ( ф. 1, № 106 ). В усіх випадках художник жирнішою лінією обводить контур постаті, виконує штриховку олівцем навскоси, малюючи одяг, однаково позначає шви та складки на ньому, густо заштриховує комірець, пошитий із темнішої тканини іншої фактури; однаково малює кисть руки, що стискає олівець. Учень, зображений за малюванням, вдягнений у сюртук такого ж крою, що й персонаж згаданої зарисовки Т.Шевченка «Учень Академії мистецтв перед мольбертом». Всі рисунки, розташовані в цьому ряді, виконані в одному масштабі.

Особа, зображена на рисунках №№ 3, 7 із збірки Федота Ткаченка, нам не відома. Якщо це робота Тараса Шевченка, можна припустити, що він міг вирізати аркуш із свого альбому, щоб подарувати його на згадку своєму товаришеві, наприклад, у момент його від”їзду із Петербурга. До речі, в альбомі 1839 - 1843 років між другим і третім аркушами є залишки ще одного – його вилучено до того, як було пронумеровано всі аркуші. До речі, згідно з екзаменаційними списками сторонніх учнів натурного класу Академії мистецтв Т.Шевченко і Ф.Ткаченко складали іспити разом із лютого до червня 1839 року. Їхні прізвища зустрічаємо у списках місячних іспитів 1 лютого, 1 березня, 18 березня, 29 квітня та 1 червня 1839 року. В пізніших списках є лише прізвище Т.Шевченка.



Продовжуючи пошуки документальних джерел, що пролили б світло на обставини життя Ф.Ткаченка в Петербурзі, і, як наслідок, на обставини виконання двох рисунків, які свого часу йому належали, вважаємо за можливе висловити припущення про авторство Т.Шевченка. і, ймовірно, особу портретованого – Федота Ткаченка в молодому віці.
1Зайцев І.К. Спогади старого вчителя. – Спогади про Тараса Шевченка. К., 1982, – С. 59.

2Шевченко Т.Г. Лист до Ф.Л.Ткаченка. 30 травня 1860. С.-Петербург. –Шевченко Тарас. Повне зібрання творів у дванадцяти томах. – Т.6. – К., 2003. – С. 201.

3Шевченко Т.Г. Лист до Ф.Л.Ткаченка. 28 вересня 1860. С.-Петербург. – Там само – С. 210.

4Ткаченко Ф.Л. Лист до Т.Г.Шевченка. – Листи до Тараса Шевченка. – К., 1993. – С. 173.

5Ганненко Є.А. Нові матеріали для біографії Т.Г.Шевченка (Уривок). – Спогади про Тараса Шевченка. – К., 1982. – С. 59.

6Шевченко Тарас. Повне зібрання творів в десяти томах. – Том сьомий, книга друга. – К., 1961. – С. 50.

7РНБ, ф. № 874, оп. 1, № 119, арк. 8.

8НМТШ, інв. № Г-686 – 695.

9Шевченко Тарас . Повне видання творів. – Т. 8. Малярські твори. – ВУАН, 1932.

10Шевченко Тарас. Повне зібрання творів в десяти томах. – Том сьомий, книга друга. – К., 1961. – С. 46.

11 Новицький О.П. Коментар до малюнків Т.Г.Шевченка // Шевченко Тарас. Повне зібрання творів. – Т. 8. Малярські твори. – ВУАН, 1932. – С.46.

12 Там само – С. 48.

13Вказані малюнки репродуковано у вид. : Шевченко Тарас. Повне зібрання творів у дванадцяти томах. – Мистецька спадщина. Том 7. – К., 2005.


Каталог: flash-point -> files -> web-site -> publication
publication -> Племянникова Андрія Васильовича портрет
publication -> Остафіїва Людмила
publication -> Думи Оссіана” Джеймса Макферсона
publication -> Бібліографічний покажчик
publication -> Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка
publication -> Надія Орлова Шевченкіана Лазаревських
publication -> Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок
publication -> Тема "блудного сина" у повісті "Близнецы"
publication -> Надія Орлова
publication -> Колектив Національного музею Тараса Шевченка бере активну участь у підготовці Повного зібрання творів Тараса Шевченка у 2 томах та Шевченківської енциклопедії у томах, що мають побачити світ до 2014 року


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconЖиттєвий та творчий шлях Володимира Ткаченка – письменника гумориста Оповідання «як був я маленьким» Мета
Володимира Ткаченка; розвивати навички аналізу художнього твору, уміння висловлювати І відстоювати власну думку; виховувати кращі...
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconНан україни Київ україніка в бахметевському архіві колумбійського університету
Наук у США (уван). Але не варто шукати україніку виключно в україн­ських архівах – слід звертати увагу й на інші колекції. У своїй...
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconККР Computer Engeneering.doc [біографія ткаченка юрія олеговича]

Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconУрок літератури рідного краю по творчості Т. Альмужної
Обладнання: портрет Т. Альмужної, збірки віршів «Стежка до мами» та «Родинне дерево», збірки пісень, фотоматеріали, газета «Сільські...
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconЛірика збірки Івана Франка «Зів’яле листя»
Навчальна: дати учням загальне уявлення про передісторію та композицію збірки «Зів’яле листя»
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconСлаветні люди України Підготувала Михайловська Тетяна Іванівна
Підготувала Михайловська Тетяна Іванівна, вчитель початкових класів спеціалізованої школи №291 м. Києва
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш icon«Не думайте, що вам Україна дала, а що ви дали Україні». Презентація збірки поезій «Клекіт лелек»
Мета: розкрити зміст нової поетичної збірки «Клекіт лелек», донести його художню цінність, сформувати сталий інтерес до поезій А
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconСоставлен членами комиссии: И. Ф. Павловским, В. А. Щепотьев ым, А. А. Авойским и студентом Киевского Университета В. Д. Чигринцевым Полтава 1911 1911
Щ VII. Портреты, рисунки, статьи и замѣтки о нихъ. 124. /ІіІ. Библіографія 128
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconПрезентація поетичної збірки «Осінь стоїть на порозі»
Сьогодні ми зібралися з нагоди презентації поетичної збірки «Осінь стоїть на порозі», яку написала хороша людина, кохана дружина,...
Тетяна Калініна рисунки із збірки федота ткаченка в колекції нмтш iconОльга Олійник Вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, вчитель – методист Контактний телефон 0671237367 Тетяна Заставенко
Леонідівна І заставенко Тетяна Олексіївна вже довгий час є шанувальниками Вашого журналу. Щомісяця з нетерпінням чекаємо нового випуску....


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка