У Туреччині виявили близько 3 тисяч ритуальних глиняних посудин у храмі Деметри.
Під час археологічних робіт у давньому місті Айгай, розташованому на заході Туреччини, дослідники виявили близько 3 тисяч невеликих теракотових посудин для води, відомих як гідріски (hydriskoi). Це відкриття, за словами археологів, є одним з найбільш знакових ритуальних комплексів останніх років у регіоні, зазначає Arkeonews.
Розкопки відбувалися у 2025 році в храмі Деметри та Кори (Персефони), який знаходиться близько до району Кьоселер у провінції Маніса. Айгай вважався одним із дванадцяти еолійських міст Західної Анатолії. Місто, побудоване на схилах гір Юнтдаг, славиться своїми добре збереженими агорою, булевтерієм (радним будинком) та величними фортечними мурами.
Храм Деметри-Кори був відкритий ще в 1880-х роках, однак комплексні археологічні дослідження тут були проведені вперше лише цього року. Роботи тривали з квітня до пізньої осені під керівництвом професора Юсуфа Сезгіна у рамках ініціативи Міністерства культури і туризму Туреччини “Спадщина для майбутнього”.
Археологи також виявили зону накопичення, де протягом тривалого часу складали тисячі невеликих керамічних посудин. Гідріск – це компактна ємність для води, виготовлена з обпаленої глини. На відміну від більших гідрій, що були в побутовому вжитку, ці мініатюрні посудини переважно призначалися для ритуальних потреб.
Дослідники вважають, що віряни приносили чисту воду як жертву Деметрі та Персефоні під час сезонних свят. У сільськогосподарських громадах вода символізувала родючість і відродження — основоположні аспекти культу богині землеробства. Після ритуального використання посудини не викидали, а зберігали в межах святилища як святі предмети.
Більшість знайдених гідрісків виявилися фрагментованими, проте їх уже відреставровані та передані до фондів розкопок. Однорідність розмірів і матеріалу вказує на організоване виробництво, ймовірно, місцевими майстернями, що забезпечували стабільний попит з боку культу.
Культ Деметри був важливим для аграрних громад грецького світу. Для Айгая, який розташований на суворому та кам’янистому ландшафті, питання врожайності мало особливе значення. Згідно з міфом, Персефону викрав Аїд, внаслідок чого Деметра поринула в скорботу, і земля стала безплідною. Її щорічне повернення з підземного світу символізувало прихід весни та відновлення життя.
Святилища, присвячені Деметрі та Персефоні, часто слугували центрами сезонних обрядів і ритуалів родючості. Концентрація гідрісків в Айгаї може свідчити про регулярні колективні церемонії, пов’язані з аграрним календарем.
Це відкриття також привабило увагу туристів. За даними археологів, у 2025 році Айгай відвідали близько 25-30 тисяч людей — значно більше, ніж приблизно 1,5 тисячі щороку раніше. Незважаючи на обмежений транспорт до гірської місцевості, місто стало популярним напрямком для зимових прогулянок серед жителів Ізміра, Фочі та інших міст регіону.
Монети знайшли під час археологічних розкопок в околицях Біскупця, на території Вармінсько-Мазурського воєводства.
Перші дві монети виявили аматори з металошукачами. Про знахідку вони сповістили місцеву владу. Розкопками займалися археологи з Острудського музею, які знайшли 118 срібних динаріїв IX століття. Монети належать до періоду Людовика Благочестивого.
Раніше динарії Каролінгів у Східній Європі не знаходили. Вчені не можуть пояснити, як такий скарб з’явився в Польщі. У ті часи в теренах, населений пруськими племенами, домінували арабські монети.