Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського



Дата конвертації23.06.2017
Розмір445 b.


Княжа Русь - Україна

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої

Україна у складі Великого князівства Литовського.

У ХIV столітті українські землі потрапляють під владу Литви та Польщі , що було викликано появою такої міцної держави як Велике князівство Литовське (далі ВКЛ). Сьогодні ні в історичній, ні в політичній науці немає єдиної точки зору стосовно того, чи можна вважати входження України до складу ВКЛ збереження державності, тому автор не хоче вдаватися в подробиці цієї полеміки. Варто лише сконцентрувати увагу на тому факті, що українські землі входили до складу Литовської держави на правах автономії та значним чином вплинули на розвиток системи державного управління Литви.

Князівство Руське

Велике князівство Руське (1432-1435) - це державне утворення на території Литовсько-Руської держави (Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське), що існувало з вересня 1432 р. до літа 1435 р. Виникло внаслідок громадянської війни у Великому князівстві Литовському 1432-1437 рр.



Князівство Литовське

В 1230-1240 рр. князь Міндовг об’єднав частину литовських племен у нову державу - Велике князівство Литовське. За Гедиміна (1316-1341) відбулося зміцнення територіальної єдності Великого князівства, утвердження спадковості князівської влади.

У XIV ст. до складу Великого князівства Литовського увійшли смоленські, білоруські землі та українські - Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина, Чернігівщина. Велике князівство Литовське стало однією з найбільших держав Європи. Це був союз великої кількості земель, влада в яких знаходилася в руках місцевої знаті під верховенством великого князя. З 1398 р. держава офіційно називалась Велике князівство Литовське, Жемайтійське і Руське. Більшість населення князівства становили слов’яни, які населяли 9/10 його земель. Давня руська мова, культура, закони (Руська правда) і звичаї були панівними в князівстві.

Територія Великого князівства на початку XV ст. складала понад 900 тис.км² й простягалася від Чорного до Балтийського моря. Першою столицею держави було м. Новогородок (Новогрудок), а з XIV ст. — м. Вільно (Вільнюс).

Значним кроком вперед для державного управління ВКЛ стала поява в ХV столітті вищого законодавчого органу – сейму, який формувався провідної шляхтою.

Значним кроком вперед для державного управління ВКЛ стала поява в ХV столітті вищого законодавчого органу – сейму, який формувався провідної шляхтою.

Регіональне управління Україною, як суб’єкта литовської держави, реалізовувалося литовськими намісниками, які здійснювали управління від імені князя. Але тут варто підкреслити, що українці брали участь в управлінні власними землями: українське боярство користувалося шляхетськими титулами та імунітетними правами; українці займали провідні посади в органах місцевого самоврядування.

На думку автора, це багато що означало для збереження український традицій державного управління, тому що участь українців не тільки у регіональних, але і в центральних (загально литовський) органах управління свідчив про певну самостійність та рівність українського населення з іншими народами ВКЛ та відкривало українцям практику до управлінської діяльності. На основі цього можна констатувати про збереження та розвиток системи управління України у складі ВКЛ.

Велике князівство у складі Речі Посполітої (1569-1796)

Зовнішні загрози, зокрема, з боку Тевтонського і Ливонського орденів, небезпека знімеччення Польщі і Литви

вимагали від цих держав спільних зусиль. Після короткочасних об’єднань (1385, 1413, 1447 рр.), які сприяли

розгрому Тевтонського ордену, була підписана Люблинська унія 1569 р., яка закріпила створення єдиної

держави — Речі Посполітої.

Так, у 1385 р. у замку Крево (коло Мінську) було укладено угоду про особисту унію Литовської і Польської

держав шляхом шлюбу польської королеви Ядвиги з великим внязем Литовським Ягайлом, що дозволило

останньому коронуватися на польски йтрон під іменем Владислава ІІ. Після коронації Ягайло передав владу у

Великому князівстві Литовському свому братові Скиргайлу (намісник у 1385-1392 рр.), а згодом, у 1392 р.

великим князем Литовським призначив Вітовта — своего двоюрідного брата (великий князь у 1392-1430 рр.).

Персональна унія з Польщею зберігалася до смерті Ягайла у 1434 р та була поновлена у 1447 р. після обрання

королем Польщі великого князя Литовського Казиміра — сина Ягайла (великий князь у 1440-1492 рр., король

Казимір IV у 1445-1492 рр.).

У 1569 р. польським феодалам вдалося, скориставшися Ливонською війною, відокремити від Великого

князівства Литовського українські землі (Волинь, Поділля, Київщину, Чернігівщину, Брацлавщину) і

Підляшшя та змусити представників Великого князівства Литовського погодитися на підписання акту

Люблинської унії. В наслідок цієї унії було утворено єдину державу — Річь Посполіту, в межах якої Велике

князівство Литовське зберігало певну автономію. Воно мало свою територію (власно литовські та білоруські

землі, а також смоленські землі зі змішаним білорусько-російським населенням та берестейсько-полісські

землі зі змішаним білорусько-українським населенням), свої органи влади і управління, фінанси, армію та

законодавство. Наприкінці XVIII ст. розпочався процес унітарізації Польщі, який так і не був завершений

через її розділи та входження у 1772-1795 роках території Великого князівства до складу Російської імперії.





Костянтин-Василь Острозький

Костянтин-Василь Острозький (* 2 лютого (12 лютого) 1526 — † 13 лютого (23 лютого) 1608)[1] — князь (син Острозького Костянтина Івановича), український магнат, воєвода Київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.



Біографія

Походив з родини Острозьких, найбагатшого і найвпливовішого князівського роду України XVI — початку XVII століття. Серед його предків генеалогічна традиція кінця XVI — початку XVII століття називає Руса і давньоруських князів — Рюрика, Володимира Святославича, Ярослава Мудрого та Данила Галицького. Батько Констянтина-Василя — Костянтин Іванович Острозький — великий гетьман литовський.

Молодий Острозький дістав гарну освіту, про що свідчить його листування та промови в сенаті. Залишившись фактично єдиним спадкоємцем свого багатого батька, Острозький отримав у володіння величезні маєтності на Волині, Київщині, Поділлі та Галичині, які давали щорічно прибуток понад 1 мільйон злотих. Острозький володів також значними земельними маєтками в Угорщині та Чехії.

З середини 1540-х років в офіційних документах Острозький починає іменуватися батьковим ім'ям — Костянтин.

Політичну кар'єру Острозький почав в 1550 році, отримавши від великого князя литовського посаду старости володимирського і маршалка волинського.

В 1559 році Острозький стає воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України. Не прагнучи військової слави, Острозький проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи. Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить Острозького «некоронованим королем Русі», що проводить відносно незалежну політику в руських землях.

В 1559 році Острозький стає воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України. Не прагнучи військової слави, Острозький проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи. Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить Острозького «некоронованим королем Русі», що проводить відносно незалежну політику в руських землях.

В 1560-х роках Острозький виступав за рівноправне входження Русі до складу державного утворення Речі Посполитої. У 1569 році він став сенатором. Він був фактичним провідником Русі-України під час Люблінської унії 1569 року.

Коли в 1572 році вигасла династія Ягеллонів, Острозький в 1573—1574 роках був одним з можливих кандидатів на польський престол, чию кандидатуру підтримувала і Туреччина (цьому завадило те, що Острозький вважався «вождем схизматиків»), згодом і на московський після смерті останнього Рюриковича царя Федора Івановича, а 1598 році (Острозький був споріднений з московськими Рюриковичами).

За сприянням Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека, яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу, передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше.

За сприянням Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека, яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу, передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше.







Близько 1578 року при академії почала діяти школа, де окрім низки традиційних на той час точних та гуманітарних дисциплін, вперше паралельно викладалися латинська, грецька та церковнослов'янська граматики. Досвід та програма острозької школи були запозичені Львівською, Луцькою та іншими братськими школами. Острозький був також засновником шкіл у Турові в 1572 році, Володимирі-Волинському у 1577 році, Острозької школи у 1576 році і друкарні в Острозі близько 1577 року. При Богоявленській замковій церкві, що мала статус кафедрального собору і була одним з найзначніших православних храмів того часу, виникла власна іконописна традиція. Кілька острозьких ікон написаних в той час вважаються шедеврами православного іконописання.

Близько 1578 року при академії почала діяти школа, де окрім низки традиційних на той час точних та гуманітарних дисциплін, вперше паралельно викладалися латинська, грецька та церковнослов'янська граматики. Досвід та програма острозької школи були запозичені Львівською, Луцькою та іншими братськими школами. Острозький був також засновником шкіл у Турові в 1572 році, Володимирі-Волинському у 1577 році, Острозької школи у 1576 році і друкарні в Острозі близько 1577 року. При Богоявленській замковій церкві, що мала статус кафедрального собору і була одним з найзначніших православних храмів того часу, виникла власна іконописна традиція. Кілька острозьких ікон написаних в той час вважаються шедеврами православного іконописання.


Каталог: 2010
2010 -> Ахматова Анна Андріївна Робота Учениці 11 класу Березанської зош
2010 -> Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна» (Італія, 1962). Почесний доктор літератури Оксфордського університету
2010 -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
2010 -> Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010
2010 -> Народної творчості І культурно-освітньої роботи семен гулак-артемовський – гордість української музичної культури
2010 -> Том Гуманітарні науки Бердянськ 2010 (06) ббк 74я5


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconКонспект уроку історії України у 9 класі на тему: «Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині XIX ст.»
«Узагальнення вивченого матеріалу за темою «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII у I третині...
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconРеферат Українські землі у складі Литви та Польщі: етнополітичні аспекти

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconТо був зовсім інший Богдан Хмельницький
Великого князівства Руського: перехід від шведів на службу Богдана Хмельницького; службу в гетьмана І. Виговського й громадянська...
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського icon8 клас Завдання районної олімпіади з історії
Вкажіть, на які територіально-адміністративні одиниці поділилися українські землі, що входили до складу Речі Посполитої та перерахуйте...
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconКультурно-освiтнi заходи П. Могила Біографія
Симеона Могили та після захоплення в 1612 році Кантемиром Мурзою молдавсько-валахійських володінь, княжна Марґарет разом з сином...
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconОцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Ук­раїнські землі в першій половині XVII ст.»
...
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconЗавдання за програмою 9 класу Вставте дати визначених подій особливу увагу зверніть на виділені події
Українські землі у складі російської імперії наприкінці XVIII у першій половині XIX ст
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconТестові завдання з історії України для -го класу. Тематичне оцінювання. №1 «Українські землі під владою Речі Посполитої» Варіант І рівень
Нереєстровій обрали гетьманом Тараса Федоровича, більше відомого під прізвиськом Трясило. У березні 1630 року він зі своїм військом...
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої Україна у складі Великого князівства Литовського iconТест 13. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. У завданнях 1—4 вкажіть одну правильну
Вкажіть, яке з українських міст Російської імперії мало статус вільного порту


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка