Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака)



Скачати 71,43 Kb.
Дата конвертації03.08.2017
Розмір71,43 Kb.

Міністерство культури України

ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»



Унікальний феномен «Великого Бориса»

(до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака)

Рекомендаційний список


Київ 2013



Унікальний феномен «Великого Бориса»: (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) : реком. список / уклад. С. Настенко ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К., 2013. – 8 с.

Голосом Бориса Гмирі

Україна з Богом розмовляє…

Д. Білоус


Його називали «Великим Борисом», талант – дивовижним, голос – абсолютним басом, а звукову мicію – iдeaльнoю й ніким не перевершеною донині. Господь обдарував його надзвичайної краси і сили голосом, здатним зачаровувати мільйони людей, торкатися найпотаємніших струн людських душ. І він зумів розпорядитися цим Божим даром, не розгубити його. Мав голос широкого діапазону, м’якого, красивого тембру; був співаком високої вокальної культури. Відомий і як камерний виконавець українських і російських романсів, багатьох українських народних пісень.

Народився Борис Романович у містечку Лебедин на Сумщині 23 липня 1903 року. «Народився я в надзвичайно бідній сім’ї, де на дев’ятеро людей була одна наймана кімната», – писав пізніше він в автобіографії. Батько його був малярем, мати – швачкою. З одинадцяти років Борис вже «сам добуває свій хліб» у наймах (батько навчив мурувати печі), а коли підріс, подався у світи: Кубань, Крим... Був вантажником у портах, рибалкою, помічником кочегара на моторній шхуні, дослужився до старшого кочегара на пароплаві.

Середню освіту здобув тільки в 27 років, коли повернувся на рідну Слобожанщину. Борис працює у Харкові і водночас вчиться у місцевому інженерно-будівельному інституті, до якого вступив 1930 р. На третьому курсі доля зводить його з професором консерваторії Павлом Голубєвим, який переконує Гмирю вступити до Харківської консерваторії. За особистим розпорядженням тодішнього наркома освіти М. Скрипника Борис, як виняток, одержує право навчатися у двох вузах одночасно, а вже на третьому курсі консерваторії виступає на сцені Харківської опери, де швидко стає провідним артистом.

По-справжньому успішним у долі Гмирі був 1939 р. – він блискуче закінчує консерваторію, стає лауреатом Всесоюзного конкурсу вокалістів у Москві. Йому відразу пропонують роботу у Великому театрі СРСР, Ленінградському та Мінському оперних театрах. Але Борис ці пропозиції відхилив, оскільки не уявляв своєї діяльності за межами України, після чого поїхав працювати за запрошенням до Київської опери. І тут він отримує провідні ролі: співає Кочубея у «Мазепі» Чайковського, Мефістофеля у «Фаусті» Гуно, Івана Сусаніна в однойменній опері Глінки.

Під час війни артист опинився в окупації. Саме цей період у біографії Бориса Гмирі негативним чином позначився на його подальшому житті. Сталося так, що, приїхавши на гастролі до Харкова напередодні приходу гітлерівців, Гмиря захворів, потрапив до лікарні і, не встигнувши евакуюватись, опинився в окупованому місті. Щоб вижити – співав у Харківському театрі в сезон 1941 – 1942 рр. партії Сусаніна, Тараса Бульби, Коллена в «Богемі», Рокко в бетховенівськім «Фіделіо». Також їздив із виступами до Кам’янець-Подільського та Полтави. Комендант Полтави виявився добрим знавцем музики і, зокрема, вокального мистецтва. Це був брат відомого диригента і композитора Вільгельма Фуртвенглера. Почувши Гмирю, він зрозумів – перед ним виняток, геній. Німці до співака поставилися більш ніж лояльно, пропонували виїхати до Німеччини, за що після війни він був підданий численним нічним допитам в органах НКВС, що до кінця життя тримали його під наглядом. Врешті-решт, Гмиря не витримав і написав тодішньому Першому секретареві ЦК КП(б)України Хрущову: «Якщо винен, то нехай покарають, якщо ні – хай дадуть можливість працювати». Допити припинилися. А працював артист багато – на благодійних концертах, у госпіталях і, звичайно, в Київській опері. У 1951 р. на заключному концерті декади українського мистецтва в Москві його слухав сам Сталін. Гмиря виконував арію Сусаніна і українську народну пісню, а «на біс» – «Гуде вітер...». Після виступу в залі запала цілковита тиша. Першим зааплодував Сталін, і здійнялися овації. Вождь, дізнавшись, що Гмиря не має звання, наказав відразу дати йому «Народного артиста СРСР». Але й це не рятувало співака від пильного ока чекістів. У 1952 р. Борис Гиря отримав Сталінську премію, у 1960 р. його нагороджено орденом Леніна.

Як відомо, Борис Гмиря сім років виношував задум постановки опери «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова. Сальєрі у трактуванні співака – жертва злочинного й руйнівного почуття чорної заздрості. Прем’єра відбулася в 1962 р. в Московській філармонії. Партнером Гмирі був знаменитий тенор Іван Козловський.

Перлиною творчого доробку співака стала «Шевченкіана». Готуючи концертну програму з творів Т. Шевченка, він просив композиторів створити музику до деяких творів, яка б не відволікала від поетичного тексту Кобзаря. Характерними особливостями виконавського стилю Бориса Гмирі були глибокий психологізм у розкритті образного змісту музичного твору, виразна дикція, винятковий акторський талант, ювелірна витонченість деталей, благородна стриманість, висока вокальна і художня культура. Гмиря – перший і до цього часу єдиний співак, який підготував і виконав концертну програму музичних творів на вірші Кобзаря у найкращих концертних залах колишнього СРСР та за кордоном, але тільки в країнах контрольованих Москвою. За «залізну завісу» співака радянська влада не випускала.

1 серпня 1969 р. Бориса Гмирі не стало, а 4 серпня піснею «Чуєш, брате мій» у виконанні капели бандуристів Україна навіки попрощалася з «Великим Борисом».

Похований артист на Байковому цвинтарі у Києві, у 1979 р. встановлено надгробок (скульптор К. Кузнєцов).

Внесок у світову музичну скарбницю

Понад 600 камерних творів:



  • 290 українських народних пісень і романсів;

  • 179 російських народних пісень і романсів;

  • понад 100 західних пісень і романсів;

  • 39 оперних партій (77 арій) української, російської та західної класики.


Епістолярна спадщина:

  • 150 рукописів науково-популярних і мистецьких статей;

  • 8 зошитів-щоденників обсягом 1865 сторінок(1939-1969 рр.);

  • 7 тисяч листів.


Основні партії:

  • Тарас Бульба («Тарас Бульба» М. Лисенка);

  • Трохим («Наймичка» М. Вериківського);

  • Сусанін («Іван Сусанін» («Життя за царя») М. Глінки);

  • Медьник («Русалка» О. Даргомижського);

  • Мефістофель («Фауст» Ш. Гуно).


Вокальні цикли:

  • «Зимова дорога» Ф. Шуберта;

  • «Пісні й танці смерті» М. Мусоргського;

  • «Перські пісні» А. Рубінштейна;

  • «П’ятиденка» Д. Шостаковича.


Відзнаки:

  • 1939 р. – лауреат Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців;

  • 1951 р. – народний артист СРСР;

  • 1952 р. – лауреат Сталінської премії;

  • 1960 р. – нагороджено орденом Леніна;

  • 1962 р. – ім’я Гмирі внесено у престижну Міжнародну енциклопедію Who is who?;

  • 1992 р. – ім’я Гмирі занесено до списку славетних українців за тисячолітню історію України;

  • 2002 р. – згаданий в альманаху «Золота еліта України».

Голос Бориса Гмирі визнаний ЮНЕСКО «унікальним феноменом», що належить світовій культурі. У своєму Посланні від 11.09.2003 р. організація констатувала: «…Гмиря відомий як «Борис Великий», і його величний бас визнаний як унікальний феномен, що належить не лише Україні, а й світовій культурі в цілому. …його філософські та епістолярні праці також становлять велику цінність для світової культури…». Не дивно, що пам’ять про цього легендарного співака всіляко підтримують в Україні на державному рівні. На честь 100-річчя з дня народження Бориса Гмирі у Києві було засновано конкурс його імені.


Україна. Кабінет Міністрів. Про міжнародний конкурс вокалістів імені Бориса Гмирі : Постанова Каб. Міністрів України від 12 трав. 2004 р. № 614 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 20. – С. 11.
Гмыря Б. Р. Дневники. 1936 – 1969 = Щоденники / Б. Р. Гмыря ; сост. и авт. сопровод. текстов А. В. Принц. – Х. : Фолио, 2010. – 880 с. : фотогр. – На рус. и укр. языках.

ББК 85.335.41(4Укр)

Г55
Архімович Л. Б. Борис Гмиря: в оперному репертуарі / Л. Б. Архімович. – К. : Муз. Україна, 1981. – 118 с. – (Майстри мистец. України).

ББК 85.335.41

А87
Борис Гмиря: статті, листи, спогади / ред. Б. С. Буряк. – М. : Муз. Україна, 1975. – 432 с. : фото.
Гамкало І. Д. Уроки Б. Р. Гмирі (роздуми оперного диригента) / І. Д. Гамкало // Наук. вісн. Нац. муз. акад. ім. П. І. Чайковського : зб. ст. – К., 2006. – Вип. 39 : Борис Гмиря. Погляд з ХХІ ст. – С. 5 – 10.
Гмиря Борис: Світова слава : до 100-річчя / [орг. ком. : Ю. Богуцький (голова) та ін.]. – К. : Україна мистецька, 2003. – 27 с.

ББК 85.335.41(4Укр)6

Г55
Говорухіна Н. О. Значення харківського періоду у вокально-виконавській творчості Б. Р. Гмирі / Н. О. Говорухіна // Наук. вісн. Нац. муз. акад. ім. П. І. Чайковського : зб. ст. – К., 2006. – Вип. 39 : Борис Гмиря. Погляд з ХХІ ст. – С. 36 – 45.
Давімко Л. Ф. Борис Гмиря – яскравий представник харківської вокальної школи / Л. Ф. Давімко // Наук. вісн. Нац. муз. акад. ім. П. І. Чайковського : зб. ст. – К., 2006. – Вип. 39 : Борис Гмиря. Погляд з ХХІ ст. – С. 11 – 29.
Москалець О. Між двома ювілеями / О. Москалець / День. – 2012. – 6 серп. – С. 11.
Принц Г. В. Гмиря і Шостакович / Г. В. Принц, М. Д. Копиця, Н. Цимбаліста. – К. : Логос, 2006. – 295 с. : фото.

ББК 85.314(4Укр)

П76
Роман Л. М. Борис Гмиря. Харківський період / Л. М. Роман // Наук. вісн. Нац. муз. акад. ім. П. І. Чайковського : зб. ст. – К., 2006. – Вип. 39 : Борис Гмиря. Погляд з ХХІ ст. – С. 30 – 35.
Романси та українські народні пісні з репертуару Бориса Гмирі [Ноти] / укл., авт. перед. : Г. О. Гаврилець, Г. В. Принц. – К. : Муз. Україна, 2003. – 95 с. : іл., портр.

ББК Н 85.94(4Укр)я43

Р69
У Міністерстві культури триває підготовка до проведення третього Міжнародного конкурсу вокалістів імені Бориса Гмирі // Культура і життя. – 2013. – 8 лют. – С. 2.
Поліщук Т. Борис Великий / Т. Поліщук // День. – 2009. – 6 серп. – С. 1, 7.
Каталог: bibliography
bibliography -> Життя І творчість Василя Стуса
bibliography -> Мудрець Омар Хайям (до 965-річчя з дня народження вченого та поета)
bibliography -> Неперевершений знавець народного життя
bibliography -> «Література є моїм життям » (про українського письменника Івана Андрусяка) Київ 2014 «Література є моїм життям »
bibliography -> Слухайте, слухайте слово, слово живе Кобзаря! Лине воно над світом за океани й моря
bibliography -> Костянтин Дмитрович Ушинський –основоположник педагогічної науки
bibliography -> Шевченко для молоді твори мовами народів світу
bibliography -> Бориспільська міська центральна бібліотека Енергія слова Олеся Бердника


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconРозпорядження міського голови № положення про ХІ всеукраїнський дитячо-юнацький конкурс вокального мистецтва імені Бориса Гмирі 1
Бориса Гмирі (далі – Конкурс) започаткований у 2004 році за ініціативи управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської...
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconПерлина українського театру До 150-річчя від дня народження Марії Заньковецької
Перлина українського театру: До 150-річчя від дня народження Марії Заньковецької: Методично-бібліографічні матеріали / Укладачі:...
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconГалицька центральна районна бібліотека Іван Багряний – титан українського духу
Багряний – титан українського духу : (до 110-річчя від дня народження І. Багряного) : пам’ятка користувачу / Галицька цб; [уклад....
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) icon2. 02 • День бабака • 110 років від дня народження В. П. Чкалова (1904-1938), російського льотчика-випробувача
Трьох святителів: Василя Великого (379 р.), Григорія Богослова
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconДо 90-річчя від дня народження
Михайло Івасюк: 1917-1995: До 90-річчя від дня народження М. Г.Івасюка Біобібліогр покажчик. Чернівці, 2007. 81 с
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconДо 75-річчя від дня народження та
Професор Іван Тихонович Горбачук: Біобібліографічний покажчик: до 75-річчя від дня народження. – 2-е вид., допов. / Упоряд.: Ю. А....
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconДо 75 -річчя від дня народження
С 50 Кузьма Смаль: біобібліогр покажчик (до 75-річчя від дня народження). Чернівці, 2009. 28 с
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconДо 65-річчя від дня народження
Г 96 Юхим Гусар: біобібліогр покажчик (до 65-річчя від дня народження). Чернівці, 2010. 40 с
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) iconСценарій математичного ранку до 140-річчя від дня народження
А у скількох справах І починаннях, пов'язаних з розвитком І освітою українського народу, брав безпосередню участь професор В. Левицький...
Унікальний феномен «Великого Бориса» (до 110-річчя від дня народження Бориса Романовича Гмирі, українського оперного співака) icon150 років від дня народження Бориса Дмитровича Грінченка
Редактор низки українських періодичних видань. Був одним із засновників Української радикальної партії. Обстоював поширення української...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка