Урок № Дата проведення



Сторінка1/13
Дата конвертації28.06.2017
Розмір2,02 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

10 клас


Урок № _____ Дата проведення_________

Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття


літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі.

Мета: схарактеризувати розвиток культури та літератури XIX ст., показати стильове розмаїття


літератури; розвивати навички систематизації та узагальнення матеріалу, використання
міжпредметних зв’язків, уміння складати конспекти лекцій; виховувати інтерес до світової
літератури, любов до книги та мистецтва взагалі.

Оснащення: мапа світу; «портретна галерея» письменників XIX ст., виставка їх творів; ілюстрації до


найвидатніших наукових досягнень цієї доби.

Тип уроку: комбінований.

Розрадьте мене; втіште мене; дайте мені помріяти; розчульте мене; дайте мені змогу здригнутися; дайте мені змогу поплакати;

дайте мені привід для роздумів...

Гі де Мопассан

ХІД УРОКУ



I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

  • Що означає книга для нас?

  • Що ми від неї очікуємо?

Ось як на це питання відповів видатний французький письменник XIX ст. Гі де Мопассан: «Розрадьте мене; утіште мене; дайте мені помріяти; розчульте мене; дайте мені змогу здригнутися; дайте мені змогу поплакати; дайте мені привід для роздумів» (звернення до епіграфа уроку).

♦ Що означає художня книга для вас? Яке місце посідає вона у вашому житті? Чи не витіснили її новітні джерела інформації та розваги? (Відповіді учнів.)

♦ Як ви вважаєте, що об’єднує письменників різних епох і народів, їх твори?

Розвиток стилів і напрямів у літературі важко обмежити в часі. Ось, наприклад, романтизм — основний літературний напрям XIX ст., але він яскраво представлений (зокрема, у ліриці) і в літературі XX ст., плавно переходить у неоромантизм. Для літератури XIX ст. характерним є шлях від романтизму до реалізму. Про це — сьогодні на уроці.



III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Бесіда


♦ Пригадайте письменників-романтиків XIX ст. та їх твори.

♦ Що є характерним для романтиків і чим це обумовлено?

Однією з найяскравіших сторінок у розвитку світового літературного процесу, яку називають «золотим фондом світового письменства», є саме XIX століття.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Презентація книг і портретів найвидатніших письменників XIX ст.

2. Колективна робота з таблицею

«Найважливіші суспільні, історичні, наукові події XIX ст.»

3. Заповнення правого стовпчика таблиці


4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Знайдіть логічно-причинні зв’язки між двома стовпчиками, зробіть висновки.

Відповіді:

• Швидко й бурхливо змінюється суспільство, необхідно осмислювати зміни, реагувати на них. Звідси зв’язок із дійсністю.

• Життя багатогранне, різноманітні умови в національних культурах, тому письменники використовують різні художні форми.

• Людину розглядають як продукт історії, її поведінка є соціально обумовленою, адже особистість належить до певної соціальної групи. Звідси типові характери в типових обставинах.

• З’явилася віра в те, що література може вплинути на життя, змінити його на краще; звідси викривальний пафос.



VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Бесіда


  1. Які з наведених далі тверджень відомих людей, на вашу думку, найточніше характеризують XIX ст. й світовий літературний процес цього періоду? Відповідь обґрунтуйте.

• «XIX ст. відрізняється від усіх століть точним і виразним зображенням людського серця».

• «Маркса просторіччя, Наївне дев’ятнадцяте сторіччя». (О. Ольжич.)

• «Протягом XIX ст. митці працювали «естетично змішано». Вони зводили суто естетичні елементи до мінімуму й намагалися побудувати художній твір майже цілком на відтворенні реальності. У цьому розумінні все зразкове мистецтво... століття було реалістичним».
(X. Ортега-і-Гасет. «Дегуманізація мистецтва»)

VII. Домашнє завдання


  • Для всіх: опрацювати конспект, вступну статтю підручника, записати у вигляді тез важливі доповнення до теми.

  • Індивідуальне: підготувати повідомлення про досягнення природничих наук у XIX ст.

VIII. Підбиття підсумків уроку

1. Справжній митець творить вільно й незалежно, обираючи з літературної традиції те, що співзвучне його внутрішнім пориванням. Досить часто жодним чином не визначає себе (наприклад, ані Стендаль, ані Бальзак, ані Флобер, яких називають класиками реалізму, реалістами себе не вважали), тому, звертаючись до творчості того чи іншого письменника, ми намагатимемося осягнути неповторність його художнього світу з усіма суперечностями, а не прагнути будь-що зарахувати його до певної течії, школи чи угрупування. Що стосується реалізму, то його елементи з’явилися ще в добу Відродження чи раніше, хоча термін почали вживати в середині XIX століття, у період найвищого розвитку й розквіту цього напряму.

2. Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Найбільше мені запам’яталося (мене вразило) тому, що.

Урок № ____ Дата проведення__________

Тема. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст.; зв’язок із розвитком природничих наук. Видатні майстри соціальної прози: Стендаль, О. де Бальзак, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Г. Джеймс, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов та ін.

Мета: поглибити поняття про реалістичну літературу, її особливості та роль у мистецькому, суспільному житті; ознайомити з видатними майстрами соціальної прози ХІХ ст.; розвивати образне й логічне мислення, уміння зіставляти явища літератури з явищами життя, визначати головне, робити висновки; виховувати прагнення до пізнання, сповідування загальнолюдських цінностей; виховувати інтерес до літератури.

Оснащення: мапа Європи ХІХ ст.; виставка книг письменників-реалістів ХІХ ст.; ілюстровані історичні матеріали цієї доби.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ



I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

  1. Складання таблиці (учні заповнюють самостійно.)




  1. Опрацювання таблиці


Висновки

• Література в усі часи свого розвитку не була відстороненою від дійсності, зображувала її й


намагалася вплинути на неї.

• У центрі реалістичної літератури — людина.



V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Заслуховування повідомлень учнів про досягнення природничих наук у ХІХ ст.

2. Міні-лекція

Дев’ятнадцяте століття — одна з найцікавіших і найяскравіших сторінок у розвитку світової літератури. Реалізм як літературний напрям (особливо у прозі) набув найбільшого розквіту в середині століття.

Видатні представники реалізму: у Франції — Стендаль, О. де Бальзак, П. Меріме, Г. Флобер, Гі де Мопассан, Е. Золя; в Англії — Ч. Діккенс; В. Теккерей, Ш. Бронте; у Росії — І. Гончаров, І. Тургенєв, М. Лєсков, М. Салтиков-Щедрін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов та ін.

«Золота доба» класичного роману в ХІХ ст. позначилась у соціально-психологічному, історичному, автобіографічному, філософському та інших напрямах.

Письменники-реалісти вивчали матеріальні мотиви людської поведінки, приватне життя окремих людей і намагалися зображувати життя об’єктивно, неупереджено, показуючи як позитивні, так і негативні його риси. Тому в їх творах часто порушуються «низькі», «брудні» теми — гроші, злочини, аморальні вчинки. Одним із найважливіших принципів реалістичного мистецтва є показ літературного героя у тісному зв’язку з оточенням, яке впливає на формування його характеру. Ретельно аналізуючи дійсність, різні варіанти соціальної поведінки, митці-реалісти створювали типи — узагальнені образи людей, характерні для певної групи суспільства чи соціальної групи — своєрідний аналог видів і підвидів у біології.

Принципи реалізму, звісно, не підтримують романтичного захоплення культом уяви, фольклором, історією та природою, звернення до надприродного та фантастичного, але повністю відмежуватися від цього не можуть, адже в житті об’єктивно завжди присутнє щось незбагненне й таємниче.

Реалізм розвивався в різних стилях, одним із яких наприкінці ХІХ ст. став натуралізм (основоположник — Е. Золя). Натуралісти вважали, що витвір мистецтва повинен бути справжнім «людським документом» — вичерпним описом того чи іншого суспільного явища. Доля персонажів, їх психологія залежать від спадковості (життєвий шлях, характер героя обумовлені його генами, спадковістю), середовища (персонаж є витвором середовища, у якому формувався) та історичного часу. Натуралісти зняли табу з багатьох тем, яких до того не можна було описувати в літературі.

Ще в 1850-ті роки у Великій Британії та Франції поширився естетизм («парнасці» Д. Г. Россетті, Д. Рьоскін, В. Пейтер та ін.). Письменники-естети проголосили красу головною цінністю, писали лише про вишукане, досконале, прекрасне і навіть вважали, що краса є вищою за мораль (найяскравіший представник — Оскар Уайльд).

У 1870-1880-ті роки у деяких країнах набув поширення неоромантизм — повернення письменників до таких романтичних образів, як сильна самотня особистість, а також до тем екзотичних країн, пригод, таємниць (найяскравіші представники — Р. Л. Стівенсон, Р. Кіплінг, Е. Ростан та ін.). Автори неоромантичних творів багато що взяли від реалізму (наприклад, мистецтво психологічного аналізування у зв’язку з оточенням).

Як бачимо, реалізм у ХІХ ст. не тільки займав панівні позиції, але й значною мірою впливав на інші напрями літератури, «готував ґрунт» для появи нових стилів і течій.

Із найвидатнішими художніми творами ХІХ ст. ми ознайомимося в 10-му класі. Щоб зрозуміти й сприйняти твір, необхідна співпраця читача й автора, вдумливе літературознавче аналізування твору в історичному та естетичному контекстах, а також погляд із позицій утвердження загальнолюдських цінностей.

Історичний контекст передбачає визначення місця й ролі твору в історико-культурному, літературному процесах доби, його актуальність для свого часу, співзвучність сюжету історичній епосі. Естетичний контекст передбачає розкриття естетичних ідеалів автора, визначення художньої вартості літературного твору, його художньо-емоційної природи, особливостей поетики.

Зрозуміло, що художній твір успішно витримує випробування часом, якщо сповідує загальнолюдські цінності, звучить актуально в усі часи й для всіх народів.

Наше завдання — осягнути великі гуманістичні ідеї реалістичної літератури ХІХ ст., пройнятися ними, знайти зернята життєвої мудрості й долучити їх до свого життєвого досвіду і, безперечно, отримати естетичну насолоду від справжніх мистецьких шедеврів.

3. Опрацювання статті підручника, визначення акцентів, про які не згадувалося

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Проблемне питання

• Поясніть значення висловлювання Сен-Реаля: «Роман — це дзеркало, з яким ідеш великим шляхом».

VII. Домашнє завдання

Опрацювати тему, розпочати читання роману Стендаля «Червоне і чорне».



VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• В історії людства ХІХ ст. було.

• Література ХІХ ст. здається мені.

• Реалізм як літературний напрям приваблює такими рисами, як…


Урок № ____ Дата проведення_________

Тема. Стендаль. Життєвий і творчий шлях, світоглядно-естетичні позиції письменника, їх втілення у творчості. Синтез романтизму й реалізму у творах митця.

Мета: ознайомити із життям і творчістю письменника, зацікавити ними; розкрити значення творчості Стендаля у світовій літературі; розвивати навички виокремлення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків (людина-суспільство, людина-історія); розвивати вміння працювати з підручником та додатковими джерелами інформації; виховувати повагу до митців, їх духовних надбань, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, МП

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда


♦ Назвіть основні прикмети ХІХ ст. з історичного та літературного погляду.

♦ Схарактеризуйте реалізм ХІХ ст. як літературний напрям, назвіть представників.

♦ Поясніть, чому ХІХ ст. називають «золотою добою» класичного роману.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Міні-лекція

Стендаль (1783—1842). Справжнє ім’я — Анрі-Марі Бейль. Його називають духовним сином епохи Просвітництва. Він любив повторювати думку філософа Д. Дідро, що все починається з людини й завершується нею. Прихильники Просвітництва вчили, що головне в житті людини, її стимул — це прагнення до щастя. Проте, щоб воно не спричинило індивідуалістичний егоїзм, особисте щастя має урівноважуватися щастям суспільним. Усе дуже складне, багато в чому не розгадане й донині життя Стендаля було служінням цьому ідеалові. Він не лише намагався втілити його у своїх творах, але й боровся за нього, беручи участь в італійському національно-визвольному русі. Стендаль провів юність в Італії та на все життя зберіг прихильність до цієї країни, до її мистецтва, неповторного «італійського характеру». Саме з останнім пов’язане переконання письменника в тому, що всіма вчинками людей керують пристрасті. Сучасна Стендалю Франція, як і вся Європа, намагалася забути ідеї просвітників та задовольнити свою жагу буржуазного збагачення. Якщо й говорилися красиві слова, то тільки для того, щоб зручніше обманювати й грабувати. Погляди письменника суперечили як принципам режиму Реставрації королівської влади, так і принципам буржуазної республіки. Тому влада постійно «наглядала» за ним. Це змушувало Стендаля шифрувати свої художні твори й листи (були прочитані лише у ХХ ст.).

Стендаль уважав себе романтиком, але романтизм розумів не як бездіяльне мрійництво, а в байронівській активній, бунтарській формі. Романтизм для нього — це мистецтво, що відповідає потребам сучасності, яка допомагає осмислити її реальну сутність. Це яскраве, пристрасне мистецтво із сильними характерами героїв і водночас правдиве й повною мірою відображає багатогранність життя в усіх його проявах та розвитку.

2. Робота з підручником

Складання хронологічної таблиці життя і творчості Стендаля з аналітичним коментуванням щодо його світоглядно-естетичних позицій. (таблиця 1)





  • На духовне становлення Стендаля, як вважають дослідники, вплинули його складні взаємини з батьком. Шерубен Бейль здавався синові уособленням обмеженого буржуазного світовідчуття. Тому у своїх творах Стендаль нібито полемізував із батьком, поставивши в центрі героя з власним «я», не підпорядкованим усталеним обивательським уявленням. Серед літературних авторитетів письменника були В. Скотт, французькі класи цисти та представники літератури Просвітництва. Знаковою постаттю для Стендаля був Наполеон, якого він оцінював як політичного діяча неоднозначно, але схилявся перед його героїчною вдачею, славою та енергією перемог.

Художній світ Стендаля характеризується:

• зображенням внутрішнього життя героїв, їх пристрастей та почуттів;

• протиставленням буржуазної цивілізації природній людській вдачі;

• переплетенням в долях героїв авантюрного та героїчного начал;

• усебічним розробленням теми кохання;

• відкиданням пишномовності, широким використанням символіки.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Проблемне питання

• Поясніть вислів Стендаля «Коли розум не відважний, то навіщо ж розум?»; наведіть факти із


біографії письменника на підтвердження своїх думок.

VII. Домашнє завдання

Вивчити біографію Стендаля, продовжити читати роман «Червоне і чорне».

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найбільше мене вразило...

• Письменник Стендаль уявляється мені як людина.

• Мені імпонує в письменникові те.

Урок № ____ Дата проведення________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Поєднання соціально-політичного й психологічного аспектів у романі. Гостра критика режиму Реставрації. Сюжет твору.

Мета: допомогти учням усвідомити зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати в учнів навички визначати ключові епізоди, коментувати їх, висловлювати й обґрунтовувати власні думки про них; виховувати стійкі моральні переконання.

Оснащення: портрет письменника, різні видання твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Людське життя, як і природа, сповнене контрастів. День та ніч, спека та мороз, добро та зло, молодість та старість, благородна мета та неблагородні засоби її досягнення. Такими контрастами пронизаний один із найкращих творів Стендаля «Червоне і чорне», про що свідчить уже сама його назва. Багатогранність аспектів цього твору, перипетії сюжету ми розглядатимемо сьогодні на уроці.



III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Бесіда


♦ Розкажіть про головні віхи життєвого і творчого шляху Стен¬даля.

♦ Розкрийте світоглядно-естетичні позиції митця та чинники, що вплинули на їх формування.

♦ Висловіть судження щодо значення та символіки назви роману Стендаля «Червоне і чорне».

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. До опублікування роману «Червоне і чорне» (1831) Стендаль написав чимало публіцистичних творів із питань мистецтва, музики, історії, а також оповідань, відому новелу «Ваніна Ваніні», спробував свої сили в драматургії. В основу роману «Червоне і чорне» покладено реальну подію: вбивство юнаком низького походження — гувернером Берте — коханки, матері своїх вихованців. Але сам факт був лише поштовхом для задуму, у якому окрема людська доля стала синтезом вираження трагедії віку. У творі є підзаголовок: «Хроніка ХІХ століття» і зазначено час дії: 1827 рік. Такого в літературі ще не було: абсолютно конкретна реальність сучасної авторові доби скрупульозно відтворена, але не стільки в побутовому плані (звичаї, побут, інтер’єр), скільки в психологічному — як пошук обдарованою молодою людиною свого місця в житті, щастя, крах на цьому шляху через зіткнення з буржуазною дійсністю: суспільство вбиває молодих людей — вихідців із «низів», якщо вони намагаються реалізувати свою особистість, виділяються із середовища, що їх оточує.

Епіграфом до першого розділу Стендаль поставив слова Дантона: «Правда, гірка правда». Правда ця була особливо гіркою тому, що й герой роману Жульєн Сорель, і сам автор «запізнилися народитися», з’явилися на світ у жорстоку епоху, коли «старе вже вмерло, а нове не встигло народитися». Не випадково письменник неодноразово підкреслює, що провідними кольорами цієї доби стали сірий (мундир чиновника, сутана священика) та чорний (колір загибелі всіх надій). Звідси й різкий контраст «червоного й чорного» в заголовку: життя та смерть, реакція та революція, повнокровне буття та жалюгідне існування.

2. Складання «сюжетного ланцюжка» роману «Червоне і чорне»

3. Робота в групах. Визначте соціально-політичний та психологічний аспекти роману «Червоне і
чорне»; складіть таблицю узагальнень та висновків. ( додаток 1)


  • висновки

• отже, роман Стендаля «Червоне і чорне» є багатоплановим, багатоаспектним твором.

• найвиразніші аспекти роману — соціально-політичний та психологічний.

4. Бесіда

• У чому полягає гостра критика письменником режиму Реставрації? (У показі збереження кастовості суспільства; у зображенні пліток, інтриг, безглуздих розмов і занять «вищого світу», «політичних ігор», що призвели до ухвалення смертного вироку юнакові з «низів», який не заслуговував на таке суворе покарання, та ін.)



VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Міні-диспут за твердженням Стендаля: «Немає цілком гарних або цілком поганих людей»



VII. Домашнє завдання

Знати зміст роману, уміти визначати елементи сюжету.



VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Мене зацікавило.

• На мою думку, роман Стендаля «Червоне і чорне».

• Мені запам’яталося.




Урок № _____ Дата проведення_________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Конфлікт головного героя Жульєна Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту

Мета: допомогти учням розкрити конфлікт головного героя роману із суспільством, з’ясувати його роль у сюжеті твору, навчити висловлювати свої судження; розвивати навички роботи з текстом художнього твору, образне й логічне мислення; виховувати активну життєву позицію, неприйняття зла та насильства, прагнення дотримуватися морально-етичних норм.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

«Силою свого таланту,— писав про Стендаля Горький,— він підняв зовсім буденний кримінальний злочин на ступінь філософського дослідження суспільного ладу буржуазії на початку ХІХ століття». Стендаль не тільки досліджує індивідуальні явища, але й уміло викриває їх мотиви, що випливають із характеру тогочасного суспільства. Його аналізування психології героїв — це аналізування соціальної психології. Саме тому конфлікт головного героя роману Жульєна Сореля із суспільством становить сюжетний стрижень твору, з яким ми продовжуємо ознайомлюватися на уроці.



III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

1. Де народився Жульєн Сорель і в якій родині? (У Вер’єрі, родина тесляра)

2. Як родичі ставилися до Жульєна? (Зневажали)

3. Хто був таємним кумиром Сореля? (Наполеон)

4. Про що просила пані де Реналь вихователя своїх дітей? (Щоб він їх не бив.)

5. Чим були для пані де Реналь її почуття до Жульєна? (Справжнім першим коханням)

6. Як Жульєн спочатку ставився до пані де Реналь?

7. Що пані де Реналь вважала покаранням собі за гріх зради чоловікові? (Хворобу сина)

8. З якою метою Жульєн їде до Безансона? (Учитися на священика)

9. За що семінаристи ненавиділи Жульєна Сореля? (Мав вигляд мислячої людини.)

10. Хто рекомендував маркізові де Ла-Молю взяти Жульєна Сореля за особистого секретаря? (Пірар)

11. Що приваблювало знатну Матильду де Ла-Моль у простолюдинові Жульєнові Сорелі? (Гордість)

12. «Батько її не може жити без неї, а вона без мене». Чиї це слова й про що вони? (Сореля)



V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Згадаймо, що конфлікт — це суперечність, зіткнення, що є основою боротьби між персонажами й зумовлює розвиток подій у художньому творі. Саме в процесі розгортання й розв’язання конфліктів виявляються риси характеру персонажів. У романі Стендаля ми спостерігаємо постійний конфлікт головного героя із суспільством. Дослідимо це поетапно, відповідно до розгортання сюжету твору.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Урок № Дата проведення iconУрок №1/1 Дата проведення: Тема уроку: Абетка електростатики. Електричне поле. Напруженість електричного поля. Силові лінії електричного поля
Сформувати уявлення про електричне поле, пояснити властивості електричного поля, дати поняття напруженості електричного, навчити...
Урок № Дата проведення iconЗ історії – 2016 Дата проведення – 26 листопада 2016 р
Максимально можлива сумарна кількість балів по класах: кл. – 65, кл. – 67, 10 – 108, 11 – 95 б
Урок № Дата проведення iconУрок №6 Дата Тема (семестру,) Палітра музичних образів Тема уроку Образ танцю. Тип уроку: комбінований Жанр урок композиція
Моріса Равеля та особливостями розвитку образу звучання симфонічної п'єси
Урок № Дата проведення iconСиро-Винний тур Закарпаттям” (зимовий варіант) Дата проведення туру
Карпати, замки, вина, сири, все найкраще, що може запропонувати гостинне Закарпаття
Урок № Дата проведення iconУрок № Дата Тема : Урок позакласного читання. Пауль Маар. «Що не день, то І субота» Мета
Суботика, його віру в силу думки й фантазії; виявити елементи фольклору (казки) та їхнє значення для розкриття головної ідеї реалізації...
Урок № Дата проведення iconЧекає на Вас якщо Ви відвідаєте “Сиро-Винний тур Закарпаттям” (2д/1н) Дата проведення туру
Карпати, замки, вина, сири, все найкраще, що може запропонувати гостинне Закарпаття
Урок № Дата проведення iconУрок №31 Дата Група
Методична мета: Використання інтерактивних методів для формування історичного мислення учнів
Урок № Дата проведення iconЗвіт №3 Про роботу за Проектом «Енергоефективні школи» № з/п Назва заходу Дата проведення Учасники (якісний та кількісний склад) Примітка
«Спеціалізована середня загальноосвітня школа №142 еколого-економічного профілю»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка