В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу



Скачати 244,9 Kb.
Дата конвертації18.08.2017
Розмір244,9 Kb.

«Природа – джерело доброти»

(працюємо за В.О. Сухомлинським)

За матеріалами з досвіду роботи ДНЗ «Теремок»

Управління освіти і науки Бориспільської міської ради

Передмова

«Світ вступає у вік людини» – в цих простих словах В.О. Сухомлинський виражає свою віру в найсвятіше – дітей. В Базовому компоненті дошкільної освіти України на перший план виступає дитина, бо саме дитина є не об’єктом виховання а суб’єктом зі своїми життєвими бажаннями, щирими людськими почуттями, потребами, власним світоглядом. Тому творчий досвід В.О. Сухомлинського став актуальним для педагогів нашого закладу в роботі з дітьми дошкільного віку.

Переймаючи коштовний діамант в роботі з найменшим поколінням, ми зрозуміли глибину сутності концепції виховання В.О. Сухомлинського – пізнання світу починається для малих дітей з пізнання людини. І тому, після вивченого, опрацьованого досвіду роботи геніального педагога, виникла ідея створення власного практичного посібника для працівників дошкільного закладу, батьків. Наше бачення посібника полягає в тому, що саме малу дитину ми ведемо в дорослий світ стежинами добра, надії і любові, які протоптують дитячі ніжки через безцінні твори В.О. Сухомлинського, його мудрі казки й оповідки, які ненав’язливо вчать прекрасного, справедливого ніжного й доброго.

Методичний посібник вміщує теоретичний та практичний матеріал природничо-екологічного змісту для роботи з дітьми дошкільного віку.



Розділ І

«Природа – джерело доброти»

В.О. Сухомлинський – Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина – цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже «Дитячий садок – це тонкий та чуйний інструмент, який творить мелодію людської гармонії» – писав В.О. Сухомлинський (т.4, стр.362). Ця гармонія міститься у чотирьох культах: Культ Батьківщини, Культ Матері, Культ Книги і Культ Рідного слова.

Працюючи над вдосконаленням навчально-виховного процесу, поліпшенням розумового, морального, трудового, природничо-екологічного виховання дошкільників, зміцненням співдружності дитячого садка і сім’ї наш дошкільний заклад творчо використовує спадщину В.О. Сухомлинського, його багатий досвід практичної діяльності. Ми глибоко переконані, що В.О. Сухомлинський бачив усе наперед, все що він говорив, писав і застосовував на практиці відповідає сьогоденню, воно навколо нас в повсякденній педагогічній лабораторії наших вихователів.

Актуальною в наш час є проблема формування екологічної свідомості дітей. Нині вже нікого не доведеться переконувати в тому, що людство впритул зіткнулося з глобальною екологічною кризою. Чимало лиха навколишньому середовищу заподіяно людиною. Людина активно впливає на природу. Чому ми вихователі так перейнялися саме природничо-екологічним вихованням? А відповідь проста. Дитина приходить у дитячий садок. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси, тому вихователі ставлять перед собою завдання – сформувати мислення, екологічну культуру, учать дитину з раннього віку жити за законами природи. І саме дитячий садок для цього має неабиякі можливості, бо саме з раннього віку в дитини закладаються: інтелект, мислення, природна допитливість, інтерес до всього оточуючого.

У виховній системі В.О. Сухомлинського, яка базується на ідеї «гармонії педагогічних впливів» чітко пов’язані природа – праця – співпереживання – творчість – слово – краса. У творах видатного педагога природа визначається, як провідний фактор виховання. Він писав: «Природа не лише об’єкт пізнання, не тільки сфера активної діяльності наших вихованців, а частина їхнього буття, взаємовідносин всього ладу їхнього життя» (т.2, стр. 365). На думку Василя Олександровича природа сама собою не виховує. Найголовнішим джерелом розвитку своїх вихованців, формування у них екологічної свідомості наші вихователі вважають природу, тому що серед природи легше думається, краще фантазується, швидше добираються слова. Вихователі намагаються повністю задіяти засоби комплексного впливу на дітей: природу, мистецтво, художню працю. Створивши на території закладу «стежини творчості в природу», а саме, Стежина лісу, Стежина водойми, Стежина квітника, Стежина лугу, Стежина поля, Стежина саду. Протягом року вихователі організовують оглядові екскурсії по стежинах, де діти вчаться бачити зміни в природі протягом року. На території закладу росте багато дерев, кущів є квітники. Діти, спостерігаючи в природі за деревами, кущами, квітами, легко запам’ятовують їх назви. А для того, щоб діти краще знали і розуміли навколишній світ, мали уявлення про екологічні проблеми, формувалась екологічна свідомість вихователі озброюють дитячі розуміння ще й науковими знаннями про природу підчас занять. Але цього замало, для повноцінного розвитку потрібне живе спілкування з природою, тому більшість занять вихователі проводять на свіжому повітрі, де діти серед живої природи вчаться мислити, думати, спостерігати. Іноді спостереження вихователі пов’язують з працею, це і висаджування в квітнику, сіяння на городі, озеленення території деревами та кущами. І завжди така взаємодія закінчується святом: «Свято весняного деревонасадження», «Свято останнього колоска», «Свято першої квіточки», де участь приймають і батьки вихованців.

А ще на території закладу розмістилась екологічна стежинка. Саме тут діти вчаться співпереживати, берегти й турбуватися за природу. Це і розвішання годівнички та шпаківні, це і бережливе ставлення до молодих насаджень. Вихователі намагаються систематично, терпляче впливати на кожну дитину, щоб кожне маля могло усвідомити те, що воно часточкою природи, а природу треба берегти і любити. «Людина доти могутня й непереможна, поки вірна законам природи» (т.5, ст. 554).

Виходячи на екскурсію в природу чи туристичний похід, діти з вихователем повторюють основні закони природи:


  • Не зривай квітку – вона зів’яне;

  • Не лови метелика – він загине;

  • Красу слід сприймати серцем;

  • Не рви без потреби гриби;

  • Не ламай гілки дерев і кущів;

  • Не випалюй траву;

  • Не лише поганих слідів перебування тебе в природі.

І це ще не всі правила, бо кожну хвилину вихователі вчать дітей не лише знати правила, а й виконувати їх.

Саме через практично-дійовий характер ми вчимо дітей давати справедливу оцінку наслідкам впливу людської діяльності в природному середовищі. Вихователів непокоїть байдужість дітей до живого й прекрасного в навколишньому світі, тривожить дитяча жорстокість. Тому добрі почуття потрібно виховувати з самого дитинства. В. О. Сухомлинський писав: «Якщо добрі почуття не виховаєш у дитинстві, їх ніколи вже не виховаєш» (т.3, ст. 61). Ми вважаємо, що важливою умовою формування екологічної свідомості дітей є колективна діяльність. І тому, створена при закладі група юнатітв стежить за тим, щоб ніхто з дітей не руйнував красу природи.



Велике місце екологічне виховання посідає в роботі з батьками. У свідомості дітей можуть бути два паралельних ставлення до одного й того ж самого поняття. Наприклад, вихователі вчать дітей берегти перші весняні квіточки, а от після прогулянки до лісу з батьками у вихідні дні, малі повертаються додому не з порожніми руками… Подібні суперечності негативно позначаються на почуттях і поведінці дитини, гальмують процес формування екологічної свідомості. Ось, чому єдність педагогічних впливів з боку дошкільного закладу і сім’ї є необхідною передумовою високої результативності роботи педагога. Така спільна робота з батьками як виставки: «Фантазії дитини і природи», де були представлені спільні роботи батьків і дітей з природного матеріалу, свято дитячої творчості «Осінній дивокрай» здружили роботу дитячого садка і сім’ї у вихованні дітей. «Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді, коли маленька людина приходить з подивом до думки – світ навколо мене став багатшим, красивішим, ця зміна світу – моя праця, це я» (Сухомлинський В.О. т.5, стр. 549).

Орієнтовний розподіл тем з екологічного виховання для дітей старшого дошкільного віку на рік

Вересень

Тема: «Сонце – джерело тепла»

Мета: розширити уявлення дітей про сонце як джерела тепла, світла, енергії; формувати уявлення дітей про те, що завдяки сонцю вода і повітря оновлюються, існує життя на планеті Земля.

Тема: «Повітря – дихальне джерело для життя на Землі»

Мета: формувати уявлення про повітря, яке оточує планету Земля, про те, що воно є всюди, що воно прозоре і чисте.

Жовтень

Тема: «Вода – матеріальне середовище для існування живих істот»

Мета: розширити уявлення про воду, про її стан, значення для природи.

Тема: «Ґрунт – родючий шар землі»

Мета: формувати уявлення про ґрунт та його властивості, значення для життя рослин.

Листопад

Тема: «Пісок – сипучий вид ґрунту»

Мета: формувати уявлення про пісок, його значення в природі та довкіллі.

Тема: «Глина – в’язкий вид ґрунту»

Мета: формувати уявлення про глину як в’язкий вид ґрунту, її значення в природі та довкіллі.

Грудень

Тема: «Сезонні зміни в природі»

Мета: розширити уявлення про сезонні зміни в природі, їх залежність від обертання Землі навколо Сонця.

Тема: «Класифікація рослин»

Мета: розвивати в дітей вміння розпізнавати рослини за видами: дерева, кущі, трава, гриби, мох.

Січень

Тема: «Тварини та їх види»

Мета: формувати уявлення про представників окремих груп тварин.

Тема: «Тварини та їх дитинчата»

Мета: розвивати вміння виокремлювати характерні зовнішні ознаки дорослих тварин та їх дитинчат.

Лютий

Тема: «Комахи»

Мета: формувати уявлення про комах, їхні зміни в житті протягом року.

Тема: «Земноводні та плазуни»

Мета: формувати у дітей представлення про клас земноводних та плазунів: їх спосіб життя та пересування.

Березень

Тема: «Всесвіт та його характеристика»

Мета: дати дітям елементарні знання про Всесвіт.

Тема: «Планета Земля»

Мета: дати дітям елементарні знання про планету Земля та її природні чинники.

Квітень

Тема: «Глобус – модель Землі»

Мета: формувати у дітей вміння розпізнавати на глобусі водний простір та сушу.

Тема: «Корисні копалини України»

Мета: дати знання дітям про корисні копалини, їх значення для людини.

Травень

Тема: «Червона книга України»

Мета: дати дітям знання про те, що деякі рідкісні види рослин та тварин занесені до Червоної книги.

Тема: «Заповідники України»

Мета: ознайомити дітей з природоохоронною діяльністю заповідників України.

План роботи педагогічної майстерності по вивченні та впровадженні в практику роботи ДНЗ «Теремок» педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського

п/п

Назва заходу

Форма проведення

І

Тема: «Природнича компетентність дітей старшого дошкільного віку – основа життєвої компетентності дитини»

  • «Природнича компетентність та напрями її формування»

  • «Бадьорість, радість, невтомність – основний принцип духовних сил дитини її фізичного розвитку»

  • «Осінь – золота пора знову до нас прийшла»

  • «Природа – джерело здоров’я – за В.О. Сухомлинським»

Виступ

Обмін досвідом

Музична розвага з дітьми старшого дошкільного віку

Педагогічний всеобуч



ІІ

Тема: «Духовність – у полі зору педагога-гуманіста В.О. Сухомлинського»

  • «Духовне зростання у процесі пізнання закономірностей природи за творчою спадщиною В.О. Сухомлинського»



  • «Все починається з добра – за В. О. Сухомлинським»



  • «Казковими стежинами добра і злагоди»



  • «Духовність, душевність, моральність – за В.О. Сухомлинським»

Виступ

Обмін досвідом

Драматизація казки

Круглий стіл



ІІІ

Тема: «Біорозмаїття живої природи – передумова нашого життя»

  • «Від екології природи до екології душі за В.О. Сухомлинським»

  • «Пізнання світу для маленької дитини починається з пізнання оточуючої її природи»

  • «Квіткове розмаїття у нашому саду»

  • «Здоровий спосіб життя та методи зміцнення»

Виступ

Обмін досвідом

Праця в квітнику з дітьми старшого дошкільного віку

Зустріч з лікарем-педіатром





















Педрада

Тема: «Особистісно-орієнтовний підхід у формуванні ставлення дошкільнят до природи»

Порядок денний

  1. Аналіз стану з екологічного виховання.

Аналіз

  1. Формування пізнавальних інтересів до природи та її явищ.

Виступ

  1. Пририродничо-розвивальне середовище в дитячому садку.

Співбесіда

  1. «Від екології природи до екології душі» - за творчою спадщиною В.О. Сухомлинського.

Обмін досвідом

  1. Виховний вплив ігр з природничо-екологічного виховання на розвиток дитини.

Психологічні роздуми

  1. «У гармонії з природою».

Ділова гра

СЕМІНАР

Тема: «Екологічне виховання дошкільнят

основа емоційно-позитивного ставлення до природи».

  1. Сучасний зміст екологічного виховання. (доповідь)

  2. Формування природничої компетентності дітей дошкільного віку за вимогами Базового компонента. (співбесіда)

  3. Екскурсії в природу протягом року за творчою спадщиною В.О.Сухомлинського. (обмін досвідом)

  4. Особливості сприйняття природного довкілля з дітьми дошкільного віку. (психологічні роздуми)

  5. Цільові прогулянки в природу з дітьми дошкільного віку. (виступ)

  6. Виставка загадок ілюстрацій для дітей дошкільного віку. (виставка)


КОНСУЛЬТАЦІЯ

Тема: «Природа джерело добра»

за В.О.Сухомлинським

Краса природи відіграє велику роль у вихованні духовного благородства. Вона виховує у душі дитини здатність співчувати, сприймати тонкощі, відтінки речей, явищ, порухи серця.

Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою - добром, правдою, людяністю,співчутливістю,непримиренністю до зла. Багаторічний досвід переконує, що безсердечними,бездушними «потрошите лями» живого, безжалісними марнотратниками краси природи стають ті діти в душах яких притуплено почуття добра, немає щирого прагнення стати кращими. Притуплення почуття людської гідності веде до того, що людина не бачить краси природи. Краса природи як засіб емоційного, естетичного й морального виховання звучить тільки в загальній гармонії всіх засобів духовного впливу на особистість. Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини. Своє виховне завдання я бачила у тому, щоб емоційно-естетичні багатства, здобуті в процесі спілкування з природою в роки дитинства, виходили в духовне життя як одна з найглибших людських потреб, щоб пізнання краси природи глибше, ніж у дитинстві, сприяло пізнанню красивого, високого в самому собі, утвердженню людської гідності. Пізнаючи відтінки краси природи, хлопчики й дівчатка переживали життєрадісне почуття повноти духовних сил, жадобу до пізнання все нових джерел естетичних багатств.

У роки отроцтва сприймання естетичних якостей світу зливається з поглибленими логічним пізнанням, мисленим проникненням у природу речей і явищ. Чим глибше, тонше логічне пізнання, чим яскравіше зв’язані з ним інтелектуальні почуття, тим значніший вплив естетичних якостей природи на духовний світ дитини.

Ніколи не забуду, як широко відкритими від подиву очима дивилися Толя, Данько й Ваня на осяяні вечірнім сонцем дерева. Вони набули першого весняного забарвлення, воно грало, переливалося в сонячних променях. «Життя вирує навколо»- спало мені на думку. Це було щось неначе нове для дітей, ніколи небачене до цього часу.

Зустрічі з природою в період пробудження життя (напровесні), буйного розквіту, зеніту життєвих процесів (в середині літа) і в період завмирання ( восени) для дітей є естетичною потребою. Думка про безмежну різноманітність життя поглиблювала естетичне сприймання.

У дитячі роки світ природи відбивається у свідомості передусім в яскравій, хвилюючій казці: крила фантазії несуть дитячу допитливість у далекі світи. Коли діти бачили, як з-під холодного торішнього листя пробивалася ніжна квітка, то це дивовижне, величне явище природи - народження квітки – відбивалося у їхній свідомості прекрасною казкою: сонечко розтопило на дереві сніжинку, гаряча крапля впала на землю, розтопила крижаний панцир, зігріла землю, і там, де вона впала, виросла квітка, побачила сонце, ясне небо і, з подивом глянувши довкола, сказала: «Який прекрасний світ!»

Тут на першому плані - допитлива думка. Чим глибше естетичне сприймання, тим сильніший політ думки, тим більше прагне охопити своїм мисленим поглядом дитина.

Особливо важлива органічна єдність інтелектуального світу, праці й природи.Я бачила виховне завдання в тому, щоб інтелектуальний розвиток дитини відбувався в спілкуванні з природою.Для повноцінного духовного життя дитини важливий творчий характер цього спілкування. Треба, щось створювала своїми руками, але справа не тільки в цьому. Природа має стати сферою докладання духовних сил. Я прагнула до такого спілкування своїх вихованців з природою, щоб час від часу відкриття таємничих джерел життя загострювало естетичну чутливість, викликало почуття гордості за розум, науку,думку.

В естетичному й емоційному виховання неприпустимі дидактизм, штучне розчулення красою. Тільки щире захоплення вихователя красою природи може запалити вогник естетичних почуттів у душі дитини. Але спілкування з природою розкриває свою повноту естетичних можливостей лише лише тоді, коли вихованець уміє залишитися наодинці з красою. Я прагнула, щоб у кожного хлопчика, кожної дівчинки був свій індивідуальний світ духовного життя серед природи. Великих зусиль треба було докласти, щоб діти полюбили спілкування з природою.



Конспекти занять для роботи з дітьми дошкільного віку з природничо-екологічного виховання

Надія Крупеня

Вихователь Бориспільського дошкільного-навчального закладу (ясла-садок)комбінованого типу «Теремок»



Сюжетне заняття для дітей середньої групи на тему:

«Сніжинка в гості завітала»

Програмовий зміст: Розвивати у дітей знання про пору року « зима», про зміни які відбуваються в природі протягом зимового періоду; формувати уявлення дітей про зимові пейзажі;

Виховувати спостережливість, уважність та бережливе ставлення до природи.



Вчити дітей описувати зимові явища використовуючи при цьому вірші, прислів’я та приказки, а також малювати зиму нетрадиційним методом, тобто шматочком паралону ( квачиком); Збагатити словниковий запас дітей словами про зиму; виховувати спостережливість, уважність та бережливе ставлення до природи.

Попередня робота: мультимедійний перегляд слайдів «Зима чарівниця»; вірші, приказки, прислів’я про зиму, роздатковий матеріал до теми «Зима», фарби, квачики, аркуші паперу.

Хід заняття

(лунає музика)

  • Діти а ви чуєте як лунає музика?

  • Щось незвичайне тут у нас відбувається. Ой подивіться хто завітав до нас у гості.

  • Хто це ? (сніжинка)

  • Яка вона красива. Cніжинка нам , щось принесла.

  • Давайте подивимось, що ж там таке.

  • Дивіться яка гарна картина. Давайте її уважно роздивимось.

  • Діти де відбувається подія зображена на картині?(в селі,місті)

  • Чому ви так вирішили?

  • Коли відбувається ця подія вдень чи вночі?

  • Яка пора року?Як ви здогадались, що це зима?

  • Хто зображений на картині?Що ж роблять діти на малюнку?

  • Діти сніжинка, щось хоче вам сказати. Вона хоче, щоб ми склали розповідь за цим малюнком. Але спочатку послухайте мою розповідь.

«Настала зима в лісі випало багато снігу. Він вкрив землю дерева та дахи будинків. Одного дня діти вийшли погуляти. Вони зліпили сніговита. Діти гралися: спускалися з гірки на лижах та на санчатах. Дітям було дуже весело і сніговик радів за них.»

  • А тепер сніжинка хоче послухати ваші розповіді ( 3-4 дитини)

  • Але це ще не все сніжинка принесла нам ще одну картину. Ось вона давайте помилуємося красою зимового пейзажу.

  • На що схожий сніг на деревах? (на шапки, шубки)

  • А сніг на землі? (на білий килим, скатертину)

  • Якими кольорами можна малювати зиму? (Білими, зеленими, блакитними)

  • Як можна назвати зиму за таку красу? (білосніжна, срібна, кришталева, чарівниця)

  • Діти сніжинка щось знову шепоче. Вона хоче дізнатися, що ще ви знаєте про зиму.

  • Давайте розповімо їй, які місяці зими ви знаєте?

  • А які прикмети та прислів’я ви знаєте?

  • «В зими день як у зайця хвостик».

  • «Багато снігу багато хліба».

  • «Зимою сонце світить та не гріє».

  • Діти ви мабуть втомилися давайте пограємось.



Фізкультхвилинка (з рухами)

Йдуть до нас морози люті,

Снігурі сидять надуті

Пташенята стриб, стриб, стриб

Малесенькі диб, диб. диб,

Їжу на снігу шукають під стріхою спочивають.

  • Діти вам подобається зима?

  • Давайте допоможемо їй швидше до нас прийти і принести нам багато пухнастого снігу.

  • Ми з вами намалюємо сніг. Якого кольору сніг ? (білого). А який він (легкий, пухнастий),

  • А зима яка? (холодна,морозяна, чарівна)

  • Діти, сьогодні ми з вами намалюємо зиму, не звичайну, а чарівну? А знаєте чому? Бо малювати ми їх будемо шматочками паралону (квачиками). Намалюємо зимовий снігопад. Ось так. (показ і пояснення вихователя). Самостійна робота дітей. Індивідуальний підхід.

- От і вийшов у нас снігопад , діти сніжинці сподобались наші малюнки. Вона запрошує вас потанцювати з нею покрутитись як сніжинки. (танцюють під музику)

- Молодці гарно потанцювали, сніжинка говорить мені, що вона задоволена вашими відповідями і малюнками вона все це розповість Зимі. Будемо сподіватись що зима принесе нам снігу, і ми будемо з ним розважатись,а тепер давайте відпустимо сніжинку. До побачення.



Віта Онищенко

Вихователь Бориспільського дошкільного-навчального закладу (ясла-садок)комбінованого типу «Теремок»



Заняття з розділу мовленнєве спілкування та художньої літератури для дітей старшого дошкільного віку на тему:

«Читання оповідання В.О. Сухомлинського «Пташина комора»

Програмовий зміст:розвивати у дітей вміння уважно слухати оповідку, розуміти її зміст, виділяти основний сюжет змісту. Формувати уявлення про зміни пір року, а саме – осінь – зима, збагатити мову дітей словами: кетяг горобини, пташине щебетання, кучугури.

Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до рослин, тварин та птахів.

Вчити дітей інтонаційно передавати вислови та зміст оповідки.

Попередня робота: екскурсії, прогулянки, спостереження в природі протягом року; читання оповідань, казок; вивчення віршів, загадок; розгляд картин, ілюстрацій, слайдів.

Хід заняття

Вихователь: Діти, сьогодні по дорозі на роботу, на ділянці нашого дитячого садка я побачила щось цікаве і красиве. А хочете дізнатися, що це таке? Тоді спробуйте відгадати.

Вихователь: Ні.

Діти: Це рослина.

Вихователь: Так.

Діти: Це дерево чи кущ?

Вихователь: Дерево.

Діти: А на ньому зараз ягоди є?

Вихователь: Є.

Діти: Ягоди червоного кольору?

Вихователь: Так.

Діти: Так це ж горобина?

Вихователь: А як ми її ще ласкаво називаємо?

Діти: Зоринка!

Вихователь: Так. Ми ще з осені з нею потоваришували, і за її чарівність дали таке ім’я. А ось В.О. Сухомлинський назвав горобину «Пташина комора»

Вихователь читає оповідання. Виставляє ілюстрацію «Горобина восени»

Вихователь: Ось саме такою була вона восени. Плоди ніби червоні вогники, сигналили птахам. Що вони їм говорили?

Діти: Зупиніться, скуштуйте, які ми смачні.

Вихователь: І що ж, птахи куштували?

Діти: Ні, милувалися і співали їй пісні.

Вихователь: А чому?

Діти: Восени їжі було багато, а ягідки горобини залишили про запас на зиму.

Вихователь: Так чому ж Василь Олександрович назвав горобину «Пташина комора»?

Діти: Тому що взимку, коли не було чого їсти, птахи прилетіли до горобини, на якій висіли смачні ягідки.

Вихователь виставляє картину, на якій упав кетяг горобини.

Вихователь: Погляньте діти! Впав кетяг горобини. Які ягідки в горобини?

Діти: Гладенькі, круглі, червоні, блискучі.

Вихователь: А які вони на смак?

Діти: Гіркі, соковиті, терпкі.

Вихователь: З чим можна порівняти ягідки горобини?

Діти: Ягідки схожі на маленькі цукерки, камінчики, горішки.

Вихователь: Діти, а ви прислів’я та приказки про горобину знаєте?

Діти: «Яке дерево – така і горобина, які батько й мати – така і дитина.» «Коли на дереві багато ягід – осінь буде дощова, а мало – то суха». «Рясно защедрила горобина і завчасно почервоніла – на сувору та сніжну зиму».

Вихователь: А я знаю про горобину щось дуже цікаве. Сідайте і послухайте.

Горобина росте на Україні сама і одиноко. Беріз і дубів, приміром, росте багато, тому є березові і дубові гаї, а горобинових гаїв немає. У народі кажуть, що через свою самотність і стала горобина символом дівочого смутку та не щасливої жіночої долі, бо її яскраві гірки ягоди – невиплакані жіночі сльози. А ще наша Зоринка – медоносна рослина. Хто може пояснити чому?

Діти: Коли цвіте горобина, бджоли збирають з квітів нектар.

Вихователь: А чому кажуть лікарська?

Діти: З нею роблять навари, напої, які допомагають у разі застуди.

Вихователь: А чому горобина – харчова рослина?

Діти: З ягід горобини можна робити сік, квас, варити киселі, повидло, варення.

Вихователь: Погляньте на горобину. Як можна про неї сказати?

Діти: Горобина палає мов жар, мов вогонь, мов зоря.

Вихователь: Так, кетяг, мов жар палає,

Нікого він не ображає!

До кого кетяг доторкнеться

Той вмить ягідкою обернеться.



Психогімнастика: « Я – горобинка»

Вихователь: А хто знає віршики про горобину?

Діти: Восени намистом рясним

Вона віти прикрашала.

Як весна-красна настала – ягідок уже не стало.

Без окраси залишилась

Ти, красуне, не даремно –

Взимку пташок годувала

Намистинками напевно.

Горобина


Хто в хустинці червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів?

Ні не дівчинка там стала, -

Горобина виростала.

Ту хустину гаптувала

Щедра осінь золота.



Розгляд картини «Горобина взимку»

Вихователь: Чому горобина сумна і невесела?

Діти: Тому що в неї мало друзів взимку.

Вихователь: Які найкращі друзі для горобинки взимку?

Діти: Пташки.

Вихователь: От ми сьогодні нашій горобинці подаруємо багато друзів. А виготовимо їх із солоного тіста. (Нетрадиційна форма роботи з ліплення)



  • Розгляд зразка вихователя.

  • Показ і пояснення.

  • Самостійна робота дітей.

  • Підсумок.


Валентина Веклич

Вихователь Бориспільського дошкільного-навчального закладу (ясла-садок)комбінованого типу «Теремок»



Спостереження в природі з дітьми середнього дошкільного віку на тему:

«Спостереження за берізкою восени»

Програмовий зміст: Розвивати вміння дітей порівнювати берізку в різні пори року; формувати вміння виділяти берізку серед інших дерев за її характерними ознаками:білий стовбур, тоненькі гілочки,дрібненьке листячко.

Виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

Дати знання дітям про зміни в природі, а саме ранньої осені: зміна кольору листя, стан погоди.

Матеріал: картинки, вірші, загадки, осінні листочки, оповідання В.О. Сухомлинського «Білокора і вродлива, віти-коси розпустила», музичний запис.

Хід спостереження

(Звучить спокійна музика)

Уночі, як вам ще не спиться,

Ходить, знаю, чарівниця?

Ходить садом, полем, гаєм,

Все у шати одягає.

Стає гарно навкруги,

В золоті сади, луги.

Одяг хто подарував?

Хто їх так розмалював?(Осінь)


Хто мандрує по гаях

З диво-пензлем на руках.

Все прикрасить на путі,

Дерева стануть золоті.


Відкривається картина. На ній зображені дерева в осіннім вбранні, голі поля тощо.

- Погляньте, яка гарна картина. Хто цей художник? Чому ви думаєте, що це осінь? Я вважаю, що ця фея-чарівниця – Зима. Якщо ви не згодні зі мною, то доведіть, що цю картину намалювала саме осінь, а не зима. (Дерева одягли нове вбрання-жовті сукні; трава пожовкла, почала сохнути; в садах і парках зів’яли квіти; на городах достигла городина.)

-А тепер давайте пограємо в гру.

Дидактична гра «Листочки»

(У дітей у руках листочки з дерев: каштана, клена, горобини, берези.)

- Подув вітер,розлетілись листочки і впали на землю. Принеси мені, вітре, кленові листочки.

(Діти з кленовими листочками підбігають до вихователя. Аналогічна гра повторюється з іншими листочками.)




  • Погляньте, що це за стежина? Вона незвичайна. Чим прикрасила її осінь?(Листочки)

  • А якого кольори тут листочки? (червоні, жовті, зелені.)

  • Як ще можна сказати? (Золоті, різнокольорові.)

  • Давайте подивимось, куди веде ця стежина.

Між дерев у лісі йдем,

Йдем по листю золотому,

Мов по килиму м’якому,

Що настелено для нас.

(Діти виходять на подвір’я та підходять до берізки)


  • Яке це дерево нас зустрічає? (Берізка.)

Стрімко вибігли на гору

Дві подружки білокорі,

Дощик їм полоще кіски.

Звуть цих подружок-берізки.

- Помилуємось красунею-берізкою!

- Яка берізка за висотою?

- Що є у берізки?

- Якого кольору стовбур?(Чорно-білий)

- Що на гілках?(Листочки0

- Якого вони кольору?

- Як ви думаєте, який настрій у дерева? Чому?

-А чи знаєте ви що різні пори року наша берізка різна? Подивіться на картинки, яка вона буває взимку, весною, влітку і зараз ми її бачимо восени.(Діти роздивляються картинки)

Читання оповідання В.О. Сухомлинського «Білокора і вродлива, віти-коси розпустила»


  • Давайте біля дерева поведемо хоровод.

Ми берізки і кленці.

В нас маленькі стовбурці. (Встати)

Ми в стрункі стаєм рядки.

Виправляєм гілочки. (Руки поставили перед собою)

Ледь зіп’ялись з корінців,

Дістаємо промінців. (Руки підняти вгору)

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь. (Стискають кулачки)

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці. (Нахили тулуба)

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед-назад. (Вправи для шиї)



  • Діти чим сподобалася вам наша подорож в осінню природу? ( Відповіді дітей). А на згадку про цю подорож ми зберемо і складемо букет з осіннього листя, яким прикрасимо нашу групову кімнату. (Складання букету)

Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconА. П. Гайдара „Учитель, герой І поет…”
Сухомлинський – заслужений вчитель України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка. З його ім’ям пов’язані збагачення І піднесення...
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconВ. Сухомлинський. Красиві слова І красиве діло
Розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас слів. Виховувати інтерес до читання, любов до людей, повагу до товаришів,...
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconЛітературна спадщина Бориса Грінченка Борис Грінченко жив І працював у XIX столітті, але його діяльність І творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні
Борис Грінченко жив І працював у XIX столітті, але його діяльність І творча спадщина як ніколи актуальні сьогодні. Хто ж він за переконаннями,...
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу icon«Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів – дитячий садок» Мета екологічного виховання
Формувати у дітей усвідомлення того, що людина частина природи, яка повинна знати закони природи, дотримуватись їх
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу icon"Я тільки знаю, що знання шукаю…"
Мета. Познайомити учнів з творчістю класика персько – таджицької літератури Омара Хайяма, його особистістю; розвивати навички виразного...
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconТворча спадщина Симона Петлюри як історичне та історіографічне джерело
С. Петлюри як людини, політика, громадського І ключового державного та військового діяча доби Української революції, одного з лідерів...
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconШандрук Галини Миколаївни Ставище, 2014 Перелік матеріалів, що представляються для участі у І ( районному ) турі всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2015» Заява про участь у конкурс
Гостромогильський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок»
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconКонспект уроку образотворчого мистецтва у 6 класі тема уроку: Творча спадщина Катерини Білокур
Мета: ознайомити учнів з творчістю К. Білокур, особливостями її робіт; навчити створенню робіт з квітковими мотивами; розвивати творче...
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconПізнавальний посібник «Цікаві факти з історії» Вчитель історії Дячук Світлана Григорівна нвк «зош І-ІІІ ст дитячий садок»
Вчитель історії Дячук Світлана Григорівна нвк «зош І-ІІІ ст дитячий садок» с. Датинь
В. О. Сухомлинський Велика Людина, Учитель, Добротворець. Його творча спадщина цілюще джерело, звідки ми всі можемо черпати знання: як потрібно розвивати, вчити, виховувати дитину. Адже Дитячий садок це тонкий та чу iconУчитель Сухомлинський Василь Олександрович Сухомлинський
Василь Олександрович Сухомлинський — український педагог,публіцист, письменник, поет


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка