9 січня 1941 року у Бухаресті під час погрому загинуло близько 6 тисяч євреїв. В Румунії спалахнув заколот фашистської “Залізної гвардії”, що супроводжувався нападами на єврейські квартали Бухареста.
Джерелами січневого путчу стали протиріччя між фактичним правителем Румунії Іоном Антонеску та лідером “Залізної гвардії” Хорією Сімою. Німеччина офіційно підтримала більш поміркованого Антонеску. По всій країні почалися єврейські погроми, організовані “Залізною гвардією”.
Єврейські погроми у Бухаресті розпочалися за кілька годин до повстання, перетворившись на масові заворушення та вуличні бої з поліцією. Найжорсткіші сутички відбулися в Бухаресті, де було зруйновано понад 600 будинків та 20 синагог, загинуло 151 особа. У результаті Антонеску, в статусі кондукетора Румунії, здобув контроль над урядом та парламентом.
Перед початком Другої світової війни єврейська громада Румунії налічувала 800 тисяч осіб. Протягом правління Іона Антонеску в Румунії та на захоплених територіях загинуло від 280 до 380 тисяч румунських та українських євреїв. Прем’єр-міністр Румунії прагнув створити країну без національних меншин, особливо циган та євреїв.
За його ініціативи був розроблений спеціальний план ліквідації всіх євреїв Румунії. Після репресій проти євреїв України та Молдови, які тривали п’ять років, мало розпочатися масове виселення євреїв з центральної частини Румунії.