5 січня 1977 року у Києві затримали лідерів Української Гельсінської спілки Миколу Руденка та Олексу Тихого. Їх відправили до Донецька, де було відкрито кримінальну справу.
Суд відбувся з 23 червня по 1 липня 1977 року. Руденко отримав 7 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 5 років заслання за антирадянську агітацію і пропаганду. Його твори визнали наклепом на радянську владу, а тому їх вилучили з продажу та бібліотек СРСР.
У 1987 році, під тиском суспільства, його звільнили, і Руденко виїхав за кордон.
Що стосується Тихого, йому підкинули гвинтівку та звинуватили у незаконному зберіганні зброї. Суд призначив йому 10 років ув’язнення у колонії особливого режиму та заслання на 5 років. Він відбував покарання в Мордовії та Пермській області.
Тихий неодноразово оголошував голодування і з 1981 року тяжко хворів. Він помер 6 травня 1984 року у лікарні при тюрмі в Пермі.
