Віра артамонова



Скачати 59,41 Kb.
Дата конвертації08.07.2017
Розмір59,41 Kb.

http://www.ukrlit.vn.ua/biography/artamonova.jpg

ВІРА АРТАМОНОВА

(нар. 1925)

Є люди, від яких віє надзвичайною життєвою енергією, — поруч із ними відчуваєш красу життя. Саме до таких належить член Національної спілки письменників Віра Артамонова. Життєвий шлях Віри Климівни, як багатьох людей покоління 1930-х років, був наповнений нелегким дитинством, складною юністю, у яку увірвалася війна...

Народилася письменниця 31 серпня 1925 року м. Лебедині Сумської області в родині службовця. Під час Вітчизняної війни навчалася в медичному інституті та працювала в госпіталі. Віра Климівна — учасник Великої Вітчизняної війни, старший лейтенант медичної служби, нагороджена п'ятьма медалями.

Після війни Віра Артамонова працювала медсестрою, відтак завідувала лікарською дільницею в селі Юрківка на Черкащині, була головним лікарем, завідувачкою міськвідділу охорони здоров'я Олександрії, головним лікарем 2-ї поліклініки Печерського району Києва, працювала в головному управлінні МОЗ України. Загалом 43 роки трудового стажу...

Письменницьку діяльність розпочала в 1961 році, друкувалась у республіканських газетах та журналах. Окремими виданнями вийшли збірки поезій: «Суцвіття», «Травневий дощ», «Так велить весна», «Непочата вода», «Просто осінь», «Скликаю спогади на віче», «Лицарі і мадонни», «Вітрами знедолена скрипка», «Коли на серці цвіт».

Мала щасливу, але коротку сімейну долю з чоловіком Олександром Миколайовичем, має двох синів та трьох онуків. Зараз вона вдова, на пенсії, але побачити її можна на всіх святах міста — чи у Спілці письменників, чи в Раді ветеранів Великої Вітчизняної війни, чи в жіночому клубі Сумського земляцтва.

Віра Артамонова веде активне громадське життя. Заступник Ради ветеранів Великої Вітчизняної війни в Національній спілці письменників України, активістка Ради жінок України, понад десять років веде шефську і виховну роботу в школі-ліцеї «Лідер» Печерського району Києва. У Сумському земляцтві — член жіночого клубу. Володар Пам'ятної відзнаки Сумського міського голови.

Творча біографія Віри Климівни увійшла в численні видання — енциклопедію жінок України, антологію дитячої літератури «Дивоцвіт», біографічний довідник громадської організації «Сумське земляцтво в Києві», у Книгу ветеранів Великої Вітчизняної війни України до 60-річчя Перемоги, в Антологію української поезії.

Віра Артамонова має 6 наукових праць з медицини. А її життєвий девіз розкривається в її віршах:

Я радію і сміюся,

Красі дивного світу молюся...

Основна тема творчості Віри Артамонової — материнство, доля дружини. Поетеса глибоко розкриває тему фронтового життя, професії лікаря. У віршах цієї тендітної та мужньої жінки звучить гімн природі, обережне ставлення до найвідвертіших почуттів людини. Вона оспівує весну — час, коли все пробуджується і дає надію, закликає до романтики:

Під снігом мліє голуба дорога,

Масна рілля, що вдячна орачу.

Стоять берези, я між ними строго,

Узявши світ на душу, помовчу.

Віра Климівна — автор багатьох книжок для дітей: «Колючий м'ячик», «Малий», «Сонечко сказало правду», «Повітряний змій».
ВІРА АРТАМОНОВА

БДЖІЛКА


Коли дітей вивели після сну на прогулянку, всі вони заспішили до басейну, який виблискував проти сонечка перед входом у дитсадок. Під вечір вода в басейні нагрілася, як чай, і вихователька дозволила побовтатись уній скільки кому заманеться. Володя взяв прутика, прив'язав до нього нитку з папірцем на кінці — і вийшла чудова вудочка. Володя схотів закинути вудочку і побачив бджілку. Бджілка перебирала лапками. Крильця намокли, і вона не могла злетіти.Володя підставив їй прутика, але зморена бджілка не мала сили вибратися на нього. Тоді Володя взяв її на долоню.

— Що ти робиш? Вона ж ужалить! — загукали діти.

Але бджілка була зовсім смирна. Почувши під лапками опору, вона розправила крильця. А коли вони підсохли, махнула ними і зникла в повітрі. Хлопчикові було радісно, що врятував бджілку.

Наступного дня в дитячому садку давали до чаю мед.

«Певне, й моя бджілка його носила», — подумав Володя, і мед видався йому смачним, як ніколи.



ВІРА АРТАМОНОВА


Моя земля нерукотворна

Моя земля нерукотворна

Вона в мені і я у ній.

Вона і радужна, і чорна

В своїй короні вогняній

Вона погаснути не може,

Не гасне сміх і крик сови

Благослови мене, о Боже...

На труд святий благослови...

Садити сад, орати ниву

З людьми вітатися завжди,

І відчувати мить щасливу

В саду край тихої води.

Коли хлібами пахне днина,

Коли дзвенить дівочий сміх,

Щоб не була та мить єдина,

Не лиш для мене, а й для всіх.

Щоб ми здолали чорне горе,

Щоб перейшли нужденні дні,

Цвіте садок, хлюпоче море –

І наче радісно мені.

ВІРА АРТАМОНОВА


Мій Рідний Київ

Починається день...

Не з пісень починається день,

Починається він із мрій,

Прокидається Київ мій.

Десь далеко дзвенить трамвай, 

Прокидається рідний край, 

Прокидаюсь і я, як він,

Дзвін в душі, чи то сонця дзвін.

Київ хоче мене вести

За діброви та за мости.

Я іду і його веду.

Поселяємось у саду.

Чи ти Київ мій, чи юнак ?

По діброві гуде луна.

Озирнулася - далина.

Тільки з серці бринить струна, 

Місто предків, о Києве мій, 

Народивсь ти з великих мрій.

ВІРА АРТАМОНОВА


Роса на пелюстках троянд

Роса на пелюстках троянд,

А може, спогади про вчора? 

Гримить війна.

Планета хвора. 

Вмирає гвардії сержант. 

Далекий сум якогось хору... 

Зникає далеч неозора.

Боюся - ночі і троянд.

ВІРА АРТАМОНОВА


ЧЕКАННЯ

Річку згадую, схили,

Твої кучері русі.

Слово рідне та миле

В тихій хаті, на лузі.

Сонцем білена хата,

Ще й барвінок пригожий...

Все чекаю солдата

І забути не можу.

Йдуть роки. Та не вірю я,

Що той хміль перевився,

Линуть птиці із вирію,

А солдат - забарився

ВІРА АРТАМОНОВА


Берези білі, я також білява
Берези білі, я також білява,

Вже сивина вибілює слова...

Берези білі, це й моя галява,

В якімсь дуплі дитинство прожива.

Тут був лісок, тепер вже бачу праліс,

Важке коріння і кору руду. 

Колись ми тут з дитинством в жмурки грались

- Сховалося...І я вже не знайду...

Сміється з мене на осиці ґава,

Ти пошукай, у хащі пробіжись.

Берези білі, я також білява,

Чорнявою тут бігала колись...

Не побіжу у хащі...

Наче леза, назустріч суччя виставляє час.

Берези - ви, і я немов береза,

На цій галявині я постою при вас...

ВІРА АРТАМОНОВА
Холодний дощ
Холодний дощ, 

3ів‘ялі квіти.

І саду чорна самота, 

Мов сторінки, 

осінній вітер 

Мої літа перегорта. 

- Все в них - мої тривоги й болі, 

І мій стривожений війною шлях... 

Ні не погаснуть вже ніколи

Вони на димних тих вітрах. 

Вони ходили по землиці, 

Вони в бої мене вели,

Вони, немов досвітні птиці, 

Світання миру почали. 

Вони ступали по планеті, 

На пустирях садили сад,

У польовому лазареті

На ноги зводили солдат. 

Ніхто не зломить їх ніколи 

І до останньої пори 



шуміти будуть в чистім полі 

Мої літа, мої вітри.
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Віра артамонова icon27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська
Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська, в дівоцтві Ган, російська дитяча письменниця
Віра артамонова iconУ чеському виданні «iLiteratura» опубліковано розлогу рецензію на монографію «Довженко без гриму: Листи, спогади, архівні знахідки», яку впорядкували літературознавиця Віра Агеєва та кінознавець, голова нску сергій Тримбач
«Довженко без гриму: Листи, спогади, архівні знахідки», яку впорядкували літературознавиця Віра Агеєва та кінознавець, голова нску...
Віра артамонова iconСвіт уяви О. Гріна. Грін І Україна. Віра в силу надії та справжнього кохання у повісті-казці Пурпурові вітрила
«Світ уяви О. Гріна. Грін і Україна. Віра в силу надії та справжнього кохання у повісті-казці «Пурпурові вітрила»
Віра артамонова iconПоетизація працьовитості та скромності, віра в перемогу добра над злом у казці Шарля Перро Попелюшка, або соболевий черевичок
«Поетизація працьовитості та скромності, віра в перемогу добра над злом у казці Шарля Перро «Попелюшка, або соболевий черевичок»
Віра артамонова iconЗавдання ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з історії, 8 клас Тести
Віра у спільне походження І кровну спорідненість між людиною І певним видом тварин називається
Віра артамонова iconРозділ VІІ. Віра, надія, любов педагога
Т. Шевченкові, провідні вчені І священники переконливо проповідують Істину, яку необхідно любити, щоб перемагати, а перемагає той,...
Віра артамонова iconПоетичний світ Данте І Петрарки в творчості О. С. Пушкіна Зміст
Учитель російської мови І світової літератури, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, Таран Віра Федорівна
Віра артамонова iconКалендарно-тематичне планування з літературного читання у класі на 20 /20 н р. Учителя
Літературне читання : підруч для 4-го кл загальноосвіт навч закл. / Віра Науменко. Київ : Генеза, 2015; посібників
Віра артамонова iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —
Віра артамонова iconТема. Т. Шевченко. «Заповіт» твір, що єднає минуле, теперішнє І майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, віра в нього



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка