Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9


ПРАВО: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА О. Бусол, старш. наук. співроб. НЮБ НБУВ



Сторінка3/7
Дата конвертації16.01.2018
Розмір0,9 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5   6   7

ПРАВО: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

О. Бусол, старш. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Політика США в сфері інтелектуальної власності

У доповіді Міжнародної фінансової корпорації «За­хист інтелектуальної власності, прямі капіталовкладення та трансфер технологій» (1995 р.) наголошується на тому, що стан захисту інтелектуальної власності в тій чи іншій країні суттєво впливає на обсяг та структуру іноземних інвестицій. Напри­клад, у законодавстві США ступінь захисту прав інтелектуаль­ної власності в певній державі трактується як важливий кри­терій надання їй економічних пільг у рамках Генеральної системи преференцій. З цією метою проводиться щорічний аналіз законодавства зарубіжних країн щодо регламентації та практики застосування механізму захисту прав інтелекту­альної власності. Проти країн, що мають неефективну систе­му такого захисту, застосовуються штрафні санкції.

Перші закони Сполучених Штатів Америки про авторське право з’явилися ще у XVIII ст. У законі штату Массачусетс від 17 березня 1789 р. було закріплено, що «немає власності, що належить людині більше, ніж та, яка є результатом його розумової праці».

Конституція США надала Конгресу право «заохочувати розвиток науки та ремесел, забезпечуючи на певний термін авторам і винахідникам право на їхні твори і відкриття». Згідно з цим положенням Конституції США в 1790 р. був прийнятий перший федеральний закон про охорону інтелектуальної власності.

Наступні закони про авторське право свідчать про прагнення влади і Конгресу до вдосконалення системи охорони інтелектуальної власності. Так, чинний закон США про авторське право, прийнятий в 1976 р. збільшив термін охорони авторського права з 14 до 50 років.

Тривалий час уряд зберігав за собою право на патентування результатів усіх фінансованих ним досліджень і розробок. Уряду належали також всі доходи комерційної реалізації нової продукції, виробленої на основі цих розробок. І хоча це стримувало інноваційний процес, однак вважалося, що на даному етапі розвитку більш важливими є державний вплив і фінансова віддача в явному вигляді від конкретних програм1.

Нині у США представлені і діють чотири основних інститути права інтелектуальної власності:

1) патенти;

2) авторські права;

3) товарні знаки;

4) комерційна таємниця.

За кількістю заявок, які надходять на отримання охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності США із року в рік займає провідні позиції.

Так, відповідно до статистичних даних патентного відомства США у першому півріччі 2017 р. було видано понад 185 000 охоронних документів.

Великий інтерес до отримання американських патентів з боку як місцевих, так і іноземних заявників очевидний. До того ж законодавство США, яке визначає права на інтелектуальну власність, ефективно захищає інтереси власників охоронних документів, отриманих в даній країні.

Офіційним органом у США, який регулює питання реєстрації та охорони інтелектуальної власності, є Бюро Патентів та Торговельних Марок США – USPTO (United States Patent and Trademark Office).

16 вересня 2011 р. урядом США затверджена Патентна Реформа (America Invents Act – AIA), мета якої – гармонізація патентного законодавства США на рівні з більшістю країн світу.

Патенти США і процедура їх отримання має низку відмінностей від загальноприйнятої системи патентування, основні з них:

1. В США надається пільговий термін тривалістю в один рік з моменту публічного розкриття винаходу до подачі патентної заявки. У багатьох інших країнах патентна заявка має подаватися до публічного розкриття винаходу.

2. Законодавство США вимагає, щоб у межах заявки був розкритий найкращий спосіб реалізації винаходу;

3. США є однією з небагатьох країн світу, де є можливість запатентувати у якості винаходу комп’ютерні програми, алгоритми та методи ведення бізнесу.

4. У США обов`язком заявника є повідомляти відомство про будь-яку інформацію стосовно рівня техніки, розкритого у заявці винаходу, яка стала відомою протягом усього діловодства, та подавати декларацію про розкриття інформації (Information Disclosure Statement – IDS). Навмисне недотримання цієї вимоги може спричинити визнання патенту таким, що не має юридичної сили2.

На прохання володільця патенту на винахід Митна служба США здійснює патентний огляд для визначення обсягу незаконного імпорту товарів. В результаті патентоволоділець одержує найменування й адресу імпортера незаконних товарів. Маючи цю інформацію, патентоволоділець може вдатися до заходів цивільно-правового захисту прав або звернутися в Комісію США з міжнародної торгівлі з клопотанням про початок розслідування. Вартість патентного огляду становить $1 000 за два місяці, $1 500 – за чотири місяці, і $2 000 – за шість місяців.

Щоб замовити патентний огляд, патентоволоділець має надіслати в Митну службу США лист, вказавши таке:

1) найменування й адреса патентоволодільця;

2) засвідчена копія патенту США на винахід і три його фотокопії;

3) строк проведення патентного огляду (два, чотири або шість місяців);

4) список товарів, які, як вважається, порушують права на винахід, і де і ким, як вважається, виробляються потенційно незаконні товари;

5) відповідні номери тарифної класифікації вироблених товарів, які можуть порушувати права на винахід3.

Найжорсткіші санкції щодо порушення авторських прав використовують саме у США. У 1908 р. у США відбувся перший судовий розгляд у справі недозволеного розповсюдження копій записів музики після винайдення фонографа Едісона, який зробив можливим запис звуку. Проте на той час не було законодавчих підстав для притягнення до відповідальності піратів, тому порушників виправдали. Однак згодом американським Конгресом було внесені зміни до закону про авторське право, яким визнано розповсюдження та продаж таких записів незаконним. Відтоді справи про піратство стали повсякденно розглядатися судами, і на сьогодні поняття «піратський» є звичним у праві інтелектуальної власності.

На сьогодні боротьба з піратством в США ведеться на підставі переліку законів про захист інтелектуальної власності. Наприклад, «Акт про сімейний перегляд та авторські права» (2005 р.) передбачає перебування у в’язниці на строк до 6 років за зйомку в кінотеатрі, до 10 років – за виготовлення піратських копій для продажу та до 5 років – за розповсюдження файлів з фільмами через комп’ютерні мережі.

Переслідуються в судовому порядку також особи, що незаконно розміщають в Інтернеті велику кількість музики й інші ліцензовані продукти. ФБР використовує Інтернет-провайдерів для поширення попереджуючих листів тим користувачам, чиї облікові записи використовуються для незаконного завантаження музики і фільмів.

З 2003 р. заборонена розсилка членам Академії кіномистецтва касет та дисків з фільмами, що висувалися на кіно-премію «Оскар», а у телесигнал введений код для захисту від запису4.

У Розділі 337 Акту про тарифи від 1930 р. (19 частина, розділ 1337 Кодексу законів США) описуються незаконні й недобросовісні способи конкуренції й недобросовісні дії при ввезенні й реалізації в Сполучених Штатах Америки товарів, які загрожують або можуть зруйнувати чи завдати значної шкоди національній економіці, перешкоджають розвитку промисловості й стримують або монополізують торгівлю в країні.

Серед незаконних методів конкуренції називаються незаконне ввезення в Сполучені Штати Америки товарів, які порушують права на винаходи, торговельні марки й об’єкти авторського права в США, а також незаконне здійснення прав на комерційну таємницю, помилкова або оманлива реклама, або порушення антимонопольного законодавства США.

Якщо встановлено порушення прав на винаходи, торговельні марки й об’єкти авторського права в США, то не вимагається доводити факт завдання шкоди національній економіці.

У Сполучених Штатах Америки відомство з винаходів і торговельних марок США (US Patent and Trademark Office), як і відомство з авторських прав США (US Copyright Office) не мають повноважень забезпечувати захист прав інтелектуальної власності (ІВ) в примусовому порядку. Крім Митної служби США (US Customs Service), яка має такі повноваження, ще одним відомством, яке має адміністративні повноваження забезпечувати захист прав ІВ в примусовому порядку, є Комісія США з міжнародної торгівлі (US International Trade Commission).

Комісія США з міжнародної торгівлі – це незалежний, непартійний, квазі-судовий федеральний орган. Заснована Конгресом США в 1916 р. як «Комісія США по тарифах» (Торговельний акт 1974 року (Trade act of 1974) змінив її назву на «Комісію США з міжнародної торгівлі»). Ця Комісія як орган влади має широкі повноваження проводити розслідування з питань міжнародної торгівлі. Використовуючи свої повноваження, Комісія США з міжнародної торгівлі розслідує обвинувачення, пов’язані з використанням недобросовісної практики при імпорті товарів (які часто називаються процедурами «Розділу 337», оскільки встановлені законодавством повноваження на проведення таких дій містяться в Розділі 337 Акту про тарифи (Tariff Act)). Серед видів недобросовісної практики, які можуть оскаржуватися згідно з процедурами Розділу 337, є ввезення (імпорт) товарів, які порушують права на винаходи, торговельні марки і об’єкти авторського права в США. Якщо Комісія США з міжнародної торгівлі встановлює, що вчинено правопорушення, то вона може винести рішення про недопущення імпортних товарів на територію США.

Провадження, яке здійснюється в Комісії США з міжнародної торгівлі, є судовим за своїм характером, включаючи відправлення сторонам повідомлення про скаргу, яка надійшла, провадження по відношенню до товарів (in rem), якщо сторони знаходяться за межами юрисдикції Комісії, а також виявлення документальних доказів для отримання відомостей про заявлене правопорушення5.

Товарний знак в США можна зареєструвати не лише на ім’я компанії або підприємця, але і на ім’я приватної особи. Для реєстрації товарного знаку на території США треба мати пріоритет першого використання. Тобто, навіть якщо товарний знак ще не пройшов державну реєстрацію, але вже використовується для просування товарів і послуг, зареєструвати його на третю особу буде практично неможливо. Для реєстрації торгової марки в США треба буде довести його використання в країні або намір його використання. Для підтвердження використання товарного знаку після його реєстрації, між 5-м і 6-м роком правовласник повинен надати декларацію про використання товарного знаку6.

Втім, є види позначень, яким не надається правова охорона в США, і це:

знаки, які складаються з або включають в себе елементи аморального характеру;

знаки, які складаються або включають в себе зображення прапора, герба та інших державних емблем США або інших держав;

знаки, які можуть ввести в оману споживачів;

описові знаки;

знаки, які тотожні вже зареєстрованим товарним знакам у США або подібні до них;

знаки, які складаються з або включають в себе ім’я, портрет, підпис відомих особистостей без їх спеціальної згоди7.

Згідно з дослідженням, проведеним в США в 2002 р., більше 85% опитаних американських компаній визнали, що ведуть постійне промислове шпигунство проти своїх головних конкурентів. У різних країнах світу існують агентства, які продають клієнтам інформацію, що стосується конкурентів, або готові таку інформацію добути. Обіг коштів на цьому ринку обчислюється мільярдами доларів.

Економічне шпигунство (промисловий шпіонаж) – це незаконне, таємне або силове вилучення інформації, застосування якої приносить економічну вигоду. Як правило, шпигунство є кримінально караним, етично неприйнятним засобом.

Термін «промислове шпигунство» вперше був сформульований на початку 60-х років на семінарі з методики збору інформації для керівного складу фірми ManadgeMent Investigation Services.

Першими до симбіозу спецслужб і великого бізнесу вдалися американці. За визнанням такого маститого футуролога, як Елвін Тоффлер, спецслужби США оформилися в агентства, які надають бізнес-послуги в сфері насамперед економічної розвідки. Успіхи США тут очевидні. Німці, французи і британці в середині 90-х років досліджували феномен американського шпигунства в Європі. На їхню думку, більше 40% розвідувальних акцій американських спецслужб зосереджені на отриманні економічної інформації, яку потім направляють у спеціальний відділ Міністерства економіки США і використовують для допомоги американським фірмам при укладенні найбільших контрактів.

Європейський парламент висловлює серйозну заклопотаність реалізованим США за участю Великобританії, Канади, Австралії та Нової Зеландії проектом супутникового електронного шпигунства «Ешелон». З 1978 року ця глобальна система прослуховування на 80% працює з метою промислового шпигунства.

В 1993 р., за розпорядженням Б. Клінтона, шпигунство на користь американської промисловості стало одним з головних завдань Центрального розвідувального управління8.

Аналіз діючого законодавства США показує, що майнові інтереси власників виробничих, торгових, ділових секретів, «ноу-хау» охороняються нормами цивільного, торгового, кримінального, трудового права, законодавства про недобросовісну конкуренцію. У США діє спеціальне законодавство, яке об’єднує правила поведінки зацікавлених осіб у сфері використання торгових або ділових секретів.

У США – державі прецедентного права, вирішення спорів між сторонами здійснюється за допомогою прецедентних судових та адміністративних рішень. У переліку нормативних актів і прецедентних рішень, які використовуються для регулювання відносин з приводу вказаних об’єктів: «Закон про ділові секрети» 1979 р. (зі змінами 1984 p.); «Звід деліктного права» 1939 p. §§ 757–759; «Звід законів США» ч. 35, § 284; «Закон США про економічний шпіонаж».

Термін «ноу-хау» уперше був використаний у США в 1916 р. у судовій справі «Дюранда проти Брауна».

У 1979 р. національна конференція членів Комісії з уніфікації права США з охорони ділових секретів рекомендувала «Єдиний закон про ділові секрети», який було введено в дію у 1980 р. (далі – Закон).

Згідно з § 1 (4) діловий секрет – це інформація (формула, пристрій, метод, техніка, спосіб виробництва), яка має самостійну економічну цінність (фактичну або потенційну), оскільки не є суспільною, або та, яка легко встановлюється за допомогою відповідних засобів іншими особами, які можуть отримати економічну перевагу від її розкриття або використання. А також яка є об’єктом зусиль, які необхідні для збереження її таємності.

Таким чином, для того, щоб певна інформація була діловим секретом і підлягала охороні законом, вона повинна відповідати наступним вимогам: мати потенційну економічну цінність, пов’язану з її таємністю; не бути загально- та легкодоступною; забезпечуватися розумною охороною з боку власника.

У другому виданні «Зводу деліктного права», опублікованому в 1979 p., положення, що відносяться до ділових секретів, були відсутні взагалі. За допомогою «Закону про ділові секрети» передбачалося досягти єдності в підході до трьох головних аспектів законодавства про ділові секрети:

-    визначення ділових секретів, що підлягають захисту, і форм їх порушення;

-    принципової схеми судового захисту;

-    меж відповідальності за порушення ділових секретів.

Відповідно до норм загального права Закон не передбачає ніяких засобів судового захисту, якщо відсутнє незаконне привласнення ділового секрету9.

На сучасному етапі відбулося зміщення акцентів – державна політика США переорієнтувалася з досягнення конкретних технологічних цілей (космос, енергетика, мікроелектроніка та ін.) на загальне підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів, стимулювання малого бізнесу.

Нині в США побудовано цілісну систему правової охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності, спрямовану на забезпечення національних інтересів. Головною умовою побудови відносин у сфері використання прав на результати інтелектуальної діяльності, створені на бюджетні кошти, є всебічна нормативна регламентація вибору та реалізації різних схем залучення цих результатів у господарський оборот, і як наслідок, забезпечення насамперед державних інтересів10.

Державна політика Сполучених Штатів Америки у сфері інтелектуальної власності, яка в свою чергу набута в процесі виконання досліджень і розробок за рахунок бюджетних коштів, постійно вдосконалюється. Також підвищується мотивація для залучення результатів таких розробок в господарський оборот, що обумовлено прагненням отримати максимальний позитивний ефект від вкладених інвестицій в наукові дослідження і розробки.


Каталог: 2017
2017 -> Куп’янська гімназія №1 Куп’янської міської ради Харківської області мій рідний край – моя земля
2017 -> Українська музична література
2017 -> Українська музична література
2017 -> Імені тараса шевченка
2017 -> Цікаві факти про книги
2017 -> Програма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
2017 -> Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
2017 -> Математичні цікавинки


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconБойко Ю. О. наук співроб. Нбув, канд. іст наук
Формування, систематизація, реконструкція, наукове використання та популяризація архівних матеріалів вченого дають змогу здійснити...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconНаукові записки
Филипчук С. В., канд. іст наук, ст викл.; Цолін Д. В., канд філол наук, доц.; Шанюк В. І., канд філол наук, доц.; Шаправський С....
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconУправління юстиції в миколаївській області
Терентьєв В.І. канд юр наук (голова); Ємельянова Л. В. канд юр наук; Козляковський П. А. канд пед наук; Козаченко О. В. канд юр наук...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconПравовий вісник української академії банківської справи
А. О. Ткаченко, канд юрид наук, канд. іст наук, доц., зав кафедри державно-правових дисциплін двнз “Українська академія банківської...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconГоловний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01. 01. 1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconРектори Харківського університету (1805—2014)
Редакційна колегія: В. С. Бакіров (голов ред.), І. К. Журавльова, І. І. Залюбовський, С. М. Куделко (наук ред.), С. І. Посохов
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconУкраїною та єс: економічні виклики та нові можливості Наукова доповідь За редакцією акад. Нан україни В. М. Гейця та чл кор. Наан україни Т. О. Осташко Київ 2016
Січкаренко К. О. (пп. 2); наук співр: Білоцерківець О. Г. (пп. 1, 4), Чмирьова Л. Ю. (пп. 2, 4), Юхимець Р. С. (пп. 2); мол наук...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconВерига Юстина Андріївна, канд екон наук, проф.; Деньга Світлана Миколаївна, канд екон наук, доц
Науку найчастіше розглядають як [4, с. 4 ] форму суспільної свідомості або як систему достовірних І безперервно вдосконалюваних знань...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconВчене звання – канд філол наук науковий ступінь – канд філол наук посада



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка