У Швейцарії археологи знайшли дві надзвичайно рідкісні кельтські золоті монети, які мають більше ніж 2200 років давності. Це відкриття дозволило отримати нові знання про гроші, вірування та соціальні практики давніх громад Центральної Європи.
Монети були виявлені неподалік села Арісдорф в кантоні Базель-Ландшафт, у лісистій зоні Беренфельс, яка вже має статус археологічно значимої території. Як повідомляє Arkeonews, це місце славиться численними знахідками.
Раніше в цій місцевості вже здійснювали важливі відкриття. У 2023 році тут було знайдено скарб, що складається з 34 кельтських срібних монет, датованих приблизно 80-70 роками до нашої ери, що підтверджує роль регіону в давніх обмінних і ритуальних практиках.
Під час весняних польових робіт 2025 року волонтери-дослідники Вольфганг Нідербергер і Даніель Мона спільно з фахівцями Archäologie Baselland провели систематичне обстеження сусідньої території.
В процесі цих досліджень вдалося знайти дві золоті монети: повний статер та чверть статера, які згодом проаналізував нумізмат з Inventory of Swiss Coin Finds Майкл Нік.
Фахівець підтвердив, що обидві монети є надзвичайно рідкісними ранніми типами кельтського карбування і належать до найдавніших зразків такого типу на території Швейцарії.
За оцінками науковців, монети датуються серединою та кінцем III століття до н. е. На сьогодні в країні зафіксовано менше ніж два десятки подібних знахідок цього періоду.
Більша монета важить 7,8 г і відноситься до типу Гамшурст, в той час як менша, вагою 1,86 г, класифікована як тип Монморо. Обидва різновиди пов’язані із першим етапом карбування кельтських золотих монет на північ від Альп.
Історичні дослідження показують, що поширення монет у Центральній Європі було пов’язане з участю кельтських найманців у війнах Середземномор’я. Саме там вони отримували платню карбованими грошима і поступово приносили цю практику додому.
З середини III століття до н. е. кельтські громади розпочали карбувати власні золоті монети, орієнтуючись на зразки, що походять з епохи Філіпа II Македонського. Згодом зображення спростили і зробили більш абстрактними відповідно до місцевих традицій.
Археологи вважають, що такі золоті монети рідко використовувалися в повсякденній торгівлі. Їхня висока вартість вказує на особливі функції, що стосуються еліти, дипломатичних дарів, приданного або символічних винагород.
Подібні монети часто знаходять у болотах, водоймах та похованнях. Ландшафт Беренфельсу з карстовими воронками та заболоченими ділянками відповідає цій закономірності.
Дослідники вважають, що монети з Арісдорфа могли бути навмисно залишені як ритуальні жертви божествам, оскільки болота й незвичайні природні місця мали сакральне значення у кельтських віруваннях.
Сусідня ділянка у Фюллінсдорфі, відома як Бюхліхау, також розглядається як можливий кельтський священний гай, що підсилює версію про ритуальне призначення знахідок.
У зв’язку з винятковою рідкісністю та науковою цінністю, Archäologie Baselland разом з Історичним музеєм Базеля вирішили включити золоті монети до постійної експозиції.
З березня 2026 року ці артефакти будуть представлені в Barfüsserkirche в Базелі разом із срібним скарбом, знайденим у цій же місцевості.
Це відкриття продемонструвало, як давні громади на території сучасної Швейцарії уявляли багатство, символіку та вірування, а також підкреслило важливість тривалих досліджень і участі волонтерів у вивченні кельтської спадщини.
Дослідники з Сомерсету зазначили, що це надзвичайно рідкісна монета, виготовлена у німецькому містечку Трір між 313-315 роками.